Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 359/1850/22
Провадження № 2/359/1702/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Баток Н.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Гордієнко В.А.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору, припинення зобов`язання та стягнення коштів,
встановив :
1. Зміст доводів пред`явленого позову.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 листопада 2021 року близько 21.00 год. невстановлена особа викрала його гаманець, в якому лежала банківська картка АТ КБ «Приватбанк» та мобільний телефон. В період з 27 по 29 листопада 2021 року невідомі особи з банківської картки позивача зняли його особисті кошти у розмірі 51 710 гривень. Крім того, 27 листопада 2021 року невідомі особи уклали кредитний договір з відповідачем, підписавши від імені позивача заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та з цього відкритого кредитного рахунку зняли ще 50 000 гривень. Відповідач не дотримався вимог статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», постанови правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року. Оскільки позивач не надавав згоди на отримання кредитних коштів, особисто їх не отримував, а ними шахрайським шляхом заволоділи невстановлені особи, тому позивач вважає, що істотно змінились обставини за яких договір було укладено, а відтак договірні відносини між сторонами щодо кредитних коштів в сумі 50 000 гривень мають бути розірвані, а кредитна заборгованість позивача анульована. Крім того, АТ КБ «Приватбанк» зобов`язаний повернути позивачеві його особисті кошти у розмірі 51 710 гривень, які внаслідок слабкої банківської системи відповідача були зняті шахраями з банківської картки ОСОБА_1 .
Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати кредитний договір №б/н від 27 листопада 2021 року, який викладений у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та припинити зобов`язання щодо повернення кредитних коштів в розмірі 50 000 гривень; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» особисті кошти ОСОБА_1 в розмірі 51710 гривень.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 25 лютого 2022 року було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху (а.с.51).
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 27 травня 2022 року позовна заява була прийнята та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.62).
У судовому засіданні позивач, представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 не визнала позов та заперечувала проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вона посилалась на те, що користувач електронного платіжного засобу зобов`язаний надійно зберігати та не передавати його іншим особам, а також не передавати ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. До моменту повідомлення користувачем банку про втрату електронного платіжного засобу, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Тому банк не зобов`язаний повертати кошти ОСОБА_1 , який повідомив про втрату картки лише 29 листопада 2021 року Також позивачем не зазначено про істотне порушення договору банком та не наведено жодної істотної зміни обставин, що могло б призвести до розірвання договору. Навпаки, банк виконав свої зобов`язання, та надав позивачу кредитні кошти. Факт визнання ним існування договору, яким надано кредитні кошти, підтверджується тим, що вже у 2022 році, після подій, які як стверджує позивач, відбулись з ним, ОСОБА_1 знімав кошти з картки «Універсальна» та перерахував їх на свою картку для виплат, і в подальшому зняв ці кошти. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просила суд відмовити у задоволенні позову.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З довідки АТ КБ «Приватбанк» про наявні у ОСОБА_1 рахунки станом на 13.01.2022 (а.с.111) вбачається, що у позивача були картка для виплат Голд НОМЕР_1 (стан закрита) та картка для виплат Голд НОМЕР_2 (стан активна). 29 листопада 2021 року було проведено перевипуск картки НОМЕР_1 на картку НОМЕР_2 .
Відповідно до виписки з картки/рахунку № НОМЕР_1 (а.с.13-18) 27 листопада 2021 року залишок після операції склав 51710,00 грн, а 28 листопада 2021 року залишок після операцій (зняття готівки, переказ з картки) склав 146,14 грн. Тобто фактично, з цієї картки було знято або переказано за період з 27 по 28 листопада 2021 року грошові кошти у розмірі 51663,86 грн.
27 листопада 2021 року між АТ КБ «Приватбанк»» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг № б/н на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна», що підтверджується укладеною сторонами Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 27 листопада 2021 року (а.с.19-41). Вказана заява була підписана OTP (One Time Password).
27 листопада 2021 року ОСОБА_1 була видана кредитна картка № НОМЕР_3 , в цей же день позивачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн. Вказані обставини підтверджуються довідками АТ КБ «Приватбанк» (а.с.112,113).
З виписки за договором б/н від 5 вересня 2022 року по картці № НОМЕР_3 (а.с.100-101) вбачається, що за 27-28 листопада 2021 року з картки було переказано на картку № НОМЕР_1 через додаток Приват24 грошових коштів у розмірі 49648,25 грн.
З витягу з ЄДРДР по кримінальному провадженню №12021116100001203 від 19 січня 2022 року та довідки інспектора дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Петрусь А. від 19 січня 2022 року (а.с.8,9) вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області з повідомленням про те, що невстановлена особа, використовуючи електронно-обчислювальну техніку шляхом обману заволоділа його грошовими коштами в розмірі 108000,00 грн, чим спричинила останньому матеріальну шкоду. За повідомленням ОСОБА_1 про вчинення злочину здійснюється досудове розслідування за ч.1 ст.185 КК України.
З листів АТ КБ «Приватбанк» від 16 грудня 2021 року (а.с.47-48,49) вбачається, що «переказ коштів з картки № НОМЕР_3 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача-і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. З Вашої платіжної картки НОМЕР_1 були зняті грошові кошти. Для того, щоб зняти грошові кошти був правильно введений ПІН-код картки. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації.
Відповідно до чинного законодавства України Банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (далі Умови), які розміщуються на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування.
Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
Відповідно до п. 2.1.4.12.3 Умов Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних».
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який діяв станом на день виникнення правовідносин, главою 53 «Укладення, зміна і розірвання договору» та главою 72 «Банківський рахунок» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.ч.1,2 ст.1067 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Згідно з пунктом 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Згідно з п.14.12. ст.14 Закону користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 14.16. ст.14 Закону).
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ч.3 ст.652 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з пунктами 2.1.4.5.1 та 2.1.4.12.3 Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» клієнт Банку зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних. Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
Встановлено, що 29 листопада 2021 року було проведено перевипуск картки для виплат з № НОМЕР_1 на картку НОМЕР_2 у зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 до банку про втрату картки. В цей же день позивач звернувся і до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочину відносно нього, яка була зареєстрована в Журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальні правопорушення та інші події Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за №32776. Вказані обставини підтверджуються довідкою АТ КБ «Приватбанк» про наявні у ОСОБА_1 рахунки станом на 13.01.2022 (а.с.111) та рапортом о/у ВКП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Калити Є. (а.с.10).
Враховуючи те, що операції зі зняття грошових коштів та переказу коштів з картки № НОМЕР_1 у сумі 51663,86 грн. були здійснені 27-28 листопада 2021 року з використанням самої платіжної картки, з введенням паролю, який відомий тільки власнику картки, а також з використанням додатку Приват24, входу в який передує процедура, в якій клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів, АТ КБ «Приватбанк» не повинен нести відповідальність за дані операції і з нього не повинні бути стягнуті особисті кошти ОСОБА_1 .
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем не доведено, що відбулись істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, або АТ КБ «Приватбанк», як друга сторона договору, істотно порушила договір, а ОСОБА_1 значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору і його має бути розірвано у судовому порядку.
Суд критично відноситься до тверджень позивача, що він не надавав згоди на отримання кредитних коштів 27 листопада 2021 року. Так, зі змісту виписки за договором б/н від 5 вересня 2022 року по картці № НОМЕР_3 (а.с.100-101) та виписки по картці № НОМЕР_2 (а.с.102-110) вбачається, що 26 січня 2022 року, тобто вже після 27-28 листопада 2021 року, коли, як зазначає позивач, без його волі був укладений кредитний договір та були зняті кредитні кошти, позивач користувався карткою № НОМЕР_3 (картка Універсальна) та переказав грошові кошти через Приват24 на свою ж картку НОМЕР_2 (картка для виплат), і в подальшому зняв ці грошові кошти в банкоматі та розпорядився ними на власний розсуд.
В свою чергу, відповідач діяв у відповідності до вимог ст.1067 ЦК України, та уклав договір з ОСОБА_1 , який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах. Договір, який був викладений у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, був укладений між позивачем та відповідачем в електронній формі в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24, підписаний Линником В.А. OTP (One Time Password) одноразовим паролем - тимчасовим захищеним PIN-кодом. Отже, підстав для розірвання договору від 27 листопада 2021 року у судовому порядку на підставі ст.ст. 651,652 ЦК України немає.
Також позивачем не доведено, що АТ КБ «Приватбанк» не дотримався вимог статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не встановлено жодної умови, що обмежує права позивача. Постанова правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року, якою затверджені Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, втратила чинність ще 10 червня 2017 року.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що немає жодних правових підстав для розірвання кредитного договору №б/н від 27 листопада 2021 року, який викладений у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та припинення зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення кредитних коштів в розмірі 50 000 гривень; також немає правових підстав для стягнення з АТ КБ «Приватбанк» особистих коштів ОСОБА_1 у розмірі 51710 гривень, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору, припинення зобов`язання та стягнення коштів відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 12 вересня 2022 року.
Суддя О.Ю. Семенюта
