ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Київ №640/35349/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України»доРахункової палатипровизнання протиправним та скасування рішення в частинівстановив:

Державна установа «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Рахункової палати, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року №24-3 в частині допущення Державною установою «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у серпні - вересні та грудні 2018 року витрачання бюджетних коштів у сумі 3 627,6 тис. грн. на придбання комп`ютерної техніки, що не відповідало затвердженим кошторисом бюджетним асигнуванням за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», пункт 5 Рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що вартість за одиницю комп`ютерної техніки не перевищувала 6000 грн. без ПДВ, закупівля позивачем проводилася за КЕКВ 2210 та закуплена техніка обліковується на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», що повністю відповідає Інструкції №333, підпункту 3.2.3 підпункту 3.2 пункту 3 розділу НП(С)БО 121, Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

При закупівлі комп`ютерної техніки у 2018 році позивач керувався роз`ясненням Державної казначейської служби України від 15.02.2018 №16-08/164-2823 «Щодо застосування кодів економічної класифікації видатків», в якому вказано, що видатки на придбання комп`ютерної техніки та оргтехніки вартістю до 6000 грн. за одиницю без ПДВ необхідно здійснювати за КЕКВ 2210, а тому висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивач надає неправильну оцінку правовій природі рішень Рахункової палати, зокрема, помилково стверджуючи, що вони не носять рекомендаційного характеру. Так, жодного примусу чи зобов`язання щодо вжиття об`єктом контролю заходів реагування чи усунення порушень внаслідок прийняття чи надіслання рішення Рахункової палати не виникає. Більш того, внаслідок прийняття рішень Рахункової палати не відбувається зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків об`єкту контролю.

Стосовно суті порушення представником відповідача наголошено на тому, що видатки на цілі, які були предметом перевірки, а саме закупівля комп`ютерної техніки здійснюється за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», а для обліку комп`ютерної техніки передбачено субрахунок 1014 «Машини та обладнання», відтак висновки, викладені у рішенні відповідача є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рахунковою палатою України з 26 липня 2021 року по 10 вересня 2021 року проведено аудит Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» та складено акт від 10 вересня 2021 року №01-08-10/81 «Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Державній установі «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України», що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально - виконавчої служби України у 2018 - 2019 та першому півріччі 2020 року» (далі - Акт).

За результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Міністерству юстиції України на виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, а також використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, який був обговорений на засіданні Рахункової палати (далі - Звіт). За результатами обговорення звіту прийнято Рішення Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року № 24-3 (далі - Рішення).

Листом Рахункової палати від 09 листопада 2021 року № 08-2779 на адресу ЦОЗ ДКВС України направлено копію Звіту та Рішення, які отримано 10 листопада 2021 року вх. №7199/ЦА-21.

Пунктом 5 рішення Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року №24-3 встановлено, що Державною установою «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» (далі - ЦОЗ ДКВС України) у серпні - вересні та грудні 2018 року витрачено бюджетних коштів у сумі 3 627,6 тис. грн. на придбання комп`ютерної техніки, що не відповідало затвердженим кошторисом бюджетним асигнуванням за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Відповідно до пункту 31 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації становить порушення бюджетного законодавства і згідно з нормою абзацу четвертого частини першої статті 119 Бюджетного кодексу мають ознаки нецільового використання бюджетних коштів. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу нецільове використання бюджетних коштів є порушенням бюджетного законодавства.

Як встановлено контролюючим органом у Звіті (стор. 47 - 52) позивачем у серпні-вересні та грудні 2018 року проводилися закупівлі комп`ютерної техніки та комплектувальних виробів (персональні комп`ютери, монітори, миші, клавіатури, багатофункціональні пристрої Brother, картриджі до лазерного принтера, мережеві фільтри живлення) загальною вартістю 3 627,6 тис. гривень за рахунок видатків за КЕКВ 2200 «Використання товарів і послуг», а саме за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», які оприбутковані та обліковуються на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Відповідач стверджує, що якщо вартість одного комплекту комп`ютерної техніки становить більше 7200 грн. з ПДВ (тобто 6000 грн. без ПДВ), придбана комп`ютерна техніка відноситься до основних засобів та повинна обліковуватися на субрахунку 1014 «Машини та обладнання», а закупівля проводитися за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3110.

Вважаючи такі висновки відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 98 Конституції України та статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» (далі - Закон) Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Правові основи діяльності Рахункової палати, організація, повноваження та порядок здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю визначені Законом, а також Регламентом Рахункової палати, затвердженим рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-7 (зі змінами) (далі - Регламент Рахункової палати; Регламент).

Частинами першою та другою статті 4 Закону встановлено, що повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Частиною першою статті 31 Закону визначено, що підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

Планом роботи Рахункової палати на 2021 рік, затвердженим рішенням Рахункової палати від 30 листопада 2020 року № 32-1 (із змінами) передбачено проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Міністерству юстиції України на виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України, а також використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідно до статті 34 Закону та Глави 34 Регламенту, за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. В акті наводиться перелік документів, інших матеріалів, які перевірялися, аналізувалися, оцінювалися під час здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту.

10 вересня 2021 року складено акт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Державній установі «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України», що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України у 2018-2019 та першому півріччі 2020 року від 10 вересня 2021 року № 01-08-10/81.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 35 Закону за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції). Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об`єкту контролю.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 7 Закону Рахункова палата направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов`язкові для розгляду рішення Рахункової палати.

Рішення Рахункової палати, відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону, приймаються на засіданні Рахункової палати. Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати (за винятком випадків, передбачених цим Законом) і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.

Частиною першою статті 36 Закону визначено, що за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об`єкту контролю.

Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Міністерству юстиції України на виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України, а також використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету затверджено рішенням Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року № 24-3.

В той же час, акти, висновки якого затверджені оскаржуваним рішенням, містять висновки про наявні недоліки звітності щодо надходжень і витрат бюджету, фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами, що свідчить фактично про проведення відповідачем фінансового аудиту.

При цьому, в частині тверджень відповідача стосовно того, що оскаржуване рішення не породжує для позивача жодних наслідків, зокрема, в частині виникнення прав та/або обов`язків, суд враховує наступне.

Так, частиною другою статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» визначено, що рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю. Об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи. Якщо об`єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об`єктом контролю у зв`язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Аналіз наведеної норми свідчить, що рішення відповідача не може не враховуватися об`єктом контролю. Навпаки, об`єкт контролю зобов`язаний інформувати Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

А тому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 17 червня 2021 року по справі №240/8992/19, рішення Рахункової палати є актом індивідуальної дії, який в силу частини другої статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» може бути преюдиційним для інших державних органів, що є безпосереднім впливом на охоронюваний законом інтерес (поняття наведено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004) позивача, та такий акт може бути оскаржено в силу приписів законодавства (пункт 4 частини першої статті 33 Закону України «Про Рахункову палату»).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, рішення Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року №24-3 може бути предметом розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Стосовно суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Під час проведення аудиту ефективності було встановлено, що за договорами про закупівлі № 29 від 02.08.2018, № 39 від 11.09.2018, № 40 від 11.09.2018, № 120 від 26.12.2018, № 122 від 26.12.2018 № 123 від 26.12.2018 (далі - Договори) позивачем придбано комп`ютерну техніку на суму З 627,6 тис. грн. за рахунок видатків за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2200 «Використання товарів і послуг», а саме за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Придбана комп`ютерна техніка була оприбуткована на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні активи».

Натомість, як зазначено в Звіті за результатами аудиту, видатки на зазначені цілі мають здійснюватися за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», а для обліку комп`ютерної техніки передбачено субрахунок 1014 «Машини та обладнання».

З такими висновками відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до специфікацій, наведених в додатках до договорів про закупівлю №29 від 02.08.2018, №39 від 11.09.2018, №40 від 11.09.2018, укладених між позивачем та постачальниками, асортимент та вартість товарно - матеріальних цінностей становили:

№ з/пНайменуванняОд. виміруКількістьЦіна за одиницю без ПДВ, грнЦіна за одиницю 3 ПДВ, грнСума, грн, з ПДВ1Персональний комп`ютер «М-со»шт.274 633,035 559,63150 110,002Багатофункціональний пристрій Brother DCR-L2540LNR (DCPL254DNR1)шт.265 990,00Постачальник не платник ПДВ155 974,003Картридж до лазерного принтера Canon Cartrige737шт.31 890,00 5 670,004Картридж до лазерного принтера Brother TN-2375шт.91 650,00 14 850,005Монітор ACER K202HQLBшт.271 891,752 270,1061 292,70

6Мишка LogikFox LF-MS 000 USB Blackшт.2719,8523,82643,147Клавіатура Logic Power LP-KB 040шт.2761,974,292 005,838Мережевий фільтр живлення SM 5 РОЗшт.29111,45133,143 878,469Мережевий фільтр живлення 5М 5 РОЗшт.1111,78134,14134,14Усього 394 558,3

У звіті Рахункової палати зазначено, що позивач відповідно до договорів про закупівлю №29 від 02.08.2018, № 39 від 11.09.2018 (із змінами), № 40 від 11.09.2018 придбав 26 комплектів комп`ютерної техніки вартістю одного комплекту 13 926,84 грн. на суму 362 097,8 грн з ПДВ, та один комплект вартістю 7 927,8 грн. з ПДВ.

Персональний комп`ютер «М-со»шт.274 633,035 559,63150 110,002Багатофункціональний пристрій Brother DCR-L2540LNR (DCPL254DNR1)шт.265 999,00Постачальник не платник ПДВ155 974,003Монітор ACER K202HQLBшт.271 891,752 270,1061 292,704Мишка LogikFox LF-MS 000 USB Blackшт.2719,8523,82643,145Клавіатура Logic Power LP-KB 040шт.2761,974,292 005,83Усього370 025,67

Відповідно специфікацій, наведених в додатках до договорів про закупівлю №120 від 26.12.2018, № 122 від 26.12.2018, № 123 від 26.12.2018, укладених між позивачем та постачальниками, асортимент та вартість товарно - матеріальних цінностей становили:

№ з/пНайменуванняОд. виміруКількістьЦіна за одиницю без ПДВ, грнЦіна за одиницю 3 ПДВ, грнСума, грн, з ПДВ1Персональний комп`ютер «FryLine»шт.2005 619,996 743,991 348 799,002Багатофункціональний пристрій Brother DCR-L2540LNR (DCPL254DNR1)шт.1905 990,007 188,001 365 720,003Картридж до лазерного принтера Canon Cartrige737шт.51 950,002 340,0011 700,004Картридж до лазерного принтера Brother TN-2375шт.1901 490,001 788,00339 720,00

5Монітор PFILIPS 223V5LSB262 21,5"шт.2002 092,802 511,36502 272,006Миша 2Е MF 106USB Blackшт.20050,0060,0012 000,007Клавіатура 2Е KS 101 USB Blackшт.200120,00144,0028 800,008Мережевий фільтр живлення 5 РОЗ, 1,8мшт.29111,45133,143 878,46Усього 3 609 011,00

Відповідач зазначає, що дані таблиці 4 свідчать, що позивачем відповідно до договорів про закупівлю №№ 120, 122 та 123 від 26.12.2018 придбано 190 комплектів комп`ютерної техніки вартістю одного комплекту 16 647,4 грн. на суму З 162 996,5 грн з ПДВ та 10 комплектів вартістю 9 459,4 грн за один комплект на суму 94 594,0 грн з ПДВ.

№ з/пНайменуванняОд. виміруКількістьЦіна за одиницю без ПДВ, грнЦіна за одиницю 3 ПДВ, грнСума, грн, з ПДВ1Персональний комп`ютер «FryLine»шт.2005 619,996 743,991 348 799,002Монітор PFILIPS 223V5LSB262 21,5"шт.2002 092,802 511,36502 272,003Миша 2Е MF 106USB Blackшт.20050,0060,0012 000,004Клавіатура 2Е KS 101 USB Blackшт.200120,00144,0028 800,005Багатофункціональний пристрій Brother DCR-L2540LNR (DCPL254DNR1)шт.1905 990,007 188,001 365 720,00Усього3 257 591,00Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12 березня 2012 року № 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21 червня 2012 року №754), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2012 року за № 456/20769 (далі - Інструкція №333), видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

За категорією 2200 «Використання товарів і послуг» (включає КЕКВ 2210) здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби (пункту 2.2 глави 2 Інструкції №333).

За категорією 3100 «Придбання основного капіталу» (включає КЕКВ 3110) передбачаються видатки на придбання або створення основних засобів, окремих інших необоротних матеріальних активів, збільшення вартості активів внаслідок поліпшення об`єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), капітальний ремонт, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів (пункту 3.1 глави 3 Інструкції№333).

Тобто, за КЕКВ 3110 передбачаються видатки на придбання основних засобів, а за КЕКВ 2210 на придбання матеріальних цінностей, які не беруться на облік як основні засоби.

Відповідно до підпункту 3.2.3 підпункту 3.2 пункту 3 розділу Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» суб`єкти державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202, зареєстрованим у Мін`юсті 01.11.2010 за № 1017/18312 (далі - НП(С)БО 121), суб`єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі - МНМА) предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 6000 гривень, та строк використання яких перевищує один рік.

Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 85/28215, на субрахунках 1113 (1123) «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (надалі МНМА) ведеться облік необоротних матеріальних активів, термін експлуатації яких перевищує один рік, але які за вартісними ознаками не включено до основних засобів.

Враховуючи наведене, вбачається, що за КЕКВ 2210 передбачаються видатки на придбання МНМА, термін експлуатації яких перевищує один рік і за вартісною ознакою не можуть бути основним засобом, повинні обліковуються на субрахунку 1113 (1123) «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Крім того, пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (яким затверджено Інструкцію №333) уповноважено Державну казначейську службу України надавати роз`яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Відповідно до роз`яснення Державної казначейської служби України від 15 лютого 2018 року №16-08/164-2823 «Щодо застосування кодів економічної класифікації видатків», видатки на придбання комп`ютерної техніки та оргтехніки вартістю до 6000 грн за одиницю без ПДВ необхідно здійснювати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Отже, комп`ютерна техніка та оргтехніка, що не потрапила за вартісним критерієм до МНМА, оскільки її вартість становить більше 6000 грн. без ПДВ, відноситься до складу основних засобів і обліковується на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Та, яка потрапила до МНМА, бо її вартість становить менше 6000 грн. включно без ПДВ, - на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Виходячи з того, до якого рахунка бухгалтерського обліку потраплять активи, за тим КЕКВ мають бути проведені, а перед тим і заплановані видатки на їх придбання.

Враховуючи, що вартість за одиницю не перевищувала 6000 грн. без ПДВ, закупівля позивачем проводилася за КЕКВ 2210 та закуплена техніка обліковується на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», що повністю відповідає Інструкції №333, підпункту 3.2.3 підпункту 3.2 пункту 3 розділу НП(С)БО 121, Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

Крім того, при закупівлі комп`ютерної техніки у 2018 році позивач керувався роз`ясненням Державної казначейської служби України від 15 лютого 2018 року №16- 08/164-2823 «Щодо застосування кодів економічної класифікації видатків», в якому вказано, що видатки на придбання комп`ютерної техніки та оргтехніки вартістю до 6000 грн. за одиницю без ПДВ необхідно здійснювати за КЕКВ 2210.

Також, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, при реєстрації договорів на закупівлю комп`ютерної техніки у Державній казначейській службі зауважень щодо використання коштів на її придбання по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» не було.

У разі застосування не вірного коду видатків Державна казначейська служба України відмовляє у реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення оплати.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 26 березня 2015 року №14-04/26-5630 «Щодо використання КЕКВ» здійснення видатків за відповідним кодом економічної класифікації не може бути ціллю, що встановлюється бюджетним призначенням або бюджетними асигнуваннями, і відповідно здійснення видатків за кодом економічної класифікації, що не в повній мірі відповідає економічній сутності платежу, однак відповідає цілям, визначеним у паспорті бюджетної програми, не можна кваліфікувати як нецільове використання бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до пункту 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція №333), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12 березня 2012 року №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21 червня 2012 року №754), поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).

При цьому, код 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар , який входить до складу коду 2000 Поточні видатки, відповідно до Інструкції №333, передбачає віднесення до нього операцій з:

5) придбання матеріалів, будівельних матеріалів, обладнання, інвентарю та інструментів для господарської діяльності, а також для благоустрою території;

6) придбання малоцінних предметів (фізкультурного та спортивного інвентарю, велосипедів, калькуляторів, іграшок для дитячих установ тощо);

7) придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзі, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків тощо;

8) придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп`ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з`єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); пасивного мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз`єднувачів, шаф тощо).

Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб`єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №11, до малоцінних необоротних матеріальних активів, зокрема включаються: знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо), бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень); предмети виробничого значення вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість - робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо); предмети, призначені для видачі напрокат; господарський інвентар вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість; інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість, - сценічно-постановочні засоби, - телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо.

Тобто, товари вартість за одиницю яких не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість є малоцінними необоротними предметами та обліковуються за КЕКВ 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар .

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем за бюджетні кошти не придбавався товар, вартість якого перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість, а відповідно такі товари відносяться до КЕКВ 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1003 від 25 листопада 2021 року. У відповідності з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Рахункової палати від 12 жовтня 2021 року №24-3 в частині допущення Державною установою «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у серпні - вересні та грудні 2018 року витрачання бюджетних коштів у сумі 3 627,6 тис. грн. на придбання комп`ютерної техніки, що не відповідало затвердженим кошторисом бюджетним асигнуванням за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», пункт 5 Рішення.

3. Стягнути на користь Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41713679) за рахунок бюджетних асигнувань Рахункової палати (01601, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 00013540) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко