УХВАЛА

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 160/4585/21

адміністративне провадження № К/990/22230/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/4585/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- скасувати наказ № 58 о/с від 26 лютого 2021 року, виданий Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі, про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу";

- поновити ОСОБА_1 в Територіальному управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Мелітополі, на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з 02 березня 2021 року;

- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 березня 2021 року до дня ухвалення рішення суду про поновлення на посаді.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про визнання протиправним та скасування наказу залишено без задоволення.

Ухвалами Верховного Суду від 25 квітня 2022 року, від 07 червня 2022 року касаційні скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/4585/21 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, зокрема, оскільки підстави визначені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні та у касаційній скарзі не викладені інші передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

18 серпня 2022 року до Верховного Суду вчергове надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/4585/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач обіймав посаду слідчого третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання застосування пункту 3 частини четвертої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №305-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань».

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен не лише чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, але також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Тобто обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, які неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас скаржником зазначених вимог не дотримано, зокрема, не наведено обґрунтування у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права, а також як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватись.

При цьому Суд ураховує, що зазначеним доводам скаржника Верховним Судом вже надавалась правова оцінка та в ухвалі від 03 серпня 2022 року роз`яснено, що касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.

Крім того, Суд зазначає, що з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування положення підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03 грудня 2019 року № 305-IХ Судом вже було відкрито касаційне провадження, зокрема, у справі № 160/4335/21 та 01 вересня 2022 року надано відповідний висновок.

Таким чином, підстави визначені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, позивач не обґрунтував наявності передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/4585/21 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська