печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42716/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Ярмолаєва В. О. , Прокопенка І. І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного заповідника «Києва-Печерська Лавра», третя особа: Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність», про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного заповідника «Києва-Печерська Лавра», третя особа: Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність», про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що звільнення його з посади зберігача фондів 1 категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково - фондової роботи є не законним та безпідставним виходячи з наступного:

- відповідачем при звільнені було порушено ст. 43, 247, 252 КЗпП України, ст. 38, 39, 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності». Роботодавець знав, що позивач є членом профспілки ППО «Трудова солідарність» та профспілковим представником на підприємстві, про що він був попереджений листами від профспілки вих. № 85/17 від 29.11.2017, та № 301/21 від 12.05.2021 р., тому перед звільненням зобов`язаний був надіслати до профспілки обґрунтоване письмове подання про розірвання трудового договору з працівником, як відповідач вже робив раніше, але чомусь зараз проігнорував цю вимогу закону;

- відповідачем в наказі № 173-0 від 18.06.2021р. вказано, що підставою для звільнення являється «Акт службового розслідування від 18.06.2021р.», з яким його не ознайомлено;

- в наказі від 05.06.2021 року за №131-0 написано «Внести зміни до п. 1 наказу Національного заповідника «Києво - Печерська Лавра» від 17 червня 2021 року № 173-0 «Про звільнення ОСОБА_1 », але з самим наказом від 17 червня 2021 року позивача ніхто не ознайомлював;

- згідно Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» роботодавці зобов`язані створювати робочі місця та умови для праці інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Роботодавець надав позивачу робоче місце яке не відповідає інструкціям чинним на підприємстві з охорони праці та створював всі умови, щоб він не міг якісно виконувати свою роботу.

На думку позивача незаконне звільнення пов`язане із незалежною діяльністю Профспілки на підприємстві членом якої він являється, помстою за те, що він виграв в судах справи стосовно незаконного звільнення, та поновився за рішенням суду на роботі. Також вважає, що значну роль в незаконному звільнені відіграло те, що його місце було обіцяне родичу одного з чиновників.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що Заповідник не зобов`язаний надсилати подання на звільнення позивача та враховувати відмову у наданні згоди на звільнення, виходячи з того, що Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» не утворена та не діє у Заповіднику відповідно до ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та КЗпП України.

У Заповіднику діють лише 2 профспілки - Первинна профспілкова організація Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Первинна профспілка Національного Києво-Печерського історико-культурного Заповідника (далі - Профспілки Заповідника), які утворені та фактично діють у Заповіднику, оскільки зареєстровані за адресою Заповідника (м. Київ, вул. Лаврська, 9), створені для захисту прав лише працівників Заповідника (Первинна профспілкова організація Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника керується Статутом професійної спілки працівників культури), їх виборні органи створені та здійснюють свої повноваження відповідно до ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» лише у Заповіднику.

Позивач не є членом даних профспілок Заповідника та не є членом їх виборних органів.

Крім того, Профспілки Заповідника були учасниками та сторонами Колективного договору Заповідника, де визначена їх взаємодія та взаємні гарантії діяльності із Заповідником.

Однак, на відміну від них, ППО «Трудова солідарність» не утворена та не діє у Заповіднику, оскільки її діяльність є загальною і поширеною по всій Україні та відповідно до свого Статуту не має конкретним завданням захист прав працівників Заповідника. Крім того, ППО «Трудова солідарність» зареєстрована за сторонньою адресою ( АДРЕСА_1 ) і її виборний орган не здійснює свою діяльність у Заповіднику. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві визначені ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборним органом ППО «Трудова солідарність» не здійснюються взагалі. Тобто фактично, профспілка не бере участі у діяльності колективу Заповідника, не брала участь в укладені колективного договору та жодним чином не намагалась взяти участь у спільній роботі з діючими профспілками Заповідника та роботодавцем для забезпечення трудових та соціальних прав працівників Заповідника.

Окрім того, ППО «Трудова солідарність» для підтвердження своєї діяльності не надала жодних копій документів. Заповіднику не надано ні свідоцтва про легалізацію, ні Статуту профспілки, ні витягу з протоколу про обрання ОСОБА_1 профспілковим представником чи членом виборного органу профспілки.

У зв`язку з цим, Заповідник не мав можливості дізнатись і перевірити повноваження ППО «Трудова солідарність» та участь ОСОБА_1 у діяльності цієї профспілки.

Щодо твердження сторони позивача про психологічний тиск та булінг на роботі представник відповідача зазначив, що наказом Заповідника № 04-07/65 від 31.05.2021 проведене службове розслідування щодо можливості такого тиску та булінгу на ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_4 . Комісією зі службового розслідування відібрані пояснення у ОСОБА_4 , а також заслухано пояснення ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 повинен виконувати роботу, пов`язану з обліком музейних предметів відповідно до його посадової інструкції. Однак, службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 не знає своєї посадової інструкції та без надання окремих доручень керівника не розуміє, яку роботу він повинен виконувати.

Фактично, ОСОБА_1 не виконував свою роботу, або виконував зі значними недопустимими помилками через що, за невиконанням своїх посадових обов`язків, наказом Заповідника № 283-о від 13.10.2020 йому було оголошено догану. Однак, після винесення догани виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 не покращилось. Доручену роботу ОСОБА_1 виконував повільно, з помилками або не виконував взагалі. З його боку була відсутня будь-яка ініціатива щодо якісного та вчасного виконання доручених йому завдань. Через це, роботу, доручену ОСОБА_1 було необхідно постійно перевіряти, переробляти іншим працівникам сектору, які витрачали свій робочий час.

Враховуючи дані обставини, головному зберігану фондів ОСОБА_4, як керівнику відділу в якому працював ОСОБА_1 , доводилось реагувати та вимагати від ОСОБА_1 виконання своїх посадових обов`язків. Через неможливість ОСОБА_1 самостійно організовувати свій робочий процес, не розуміння своїх функцій та обов`язків на займаній посаді, ОСОБА_4 доводилось ставити йому плани роботи, надавати окремі доручення з конкретними строками їх виконання та вимагати звіти по виконаній роботі.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року зупинено провадження у справі до моменту надходження відповіді від Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 04 травня 2022 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Наказом заповідника № 173-о від 18.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » Позивача звільнено з роботи у зв`язку із систематичним невиконанням посадових обов`язків із встановленою датою звільнення - 23 червня 2021 року.

З 22.06.2021 позивач перебував на лікарняному. Після виходу з лікарняного, на підставі листка непрацездатності ОСОБА_1 , наказом Заповідника № 191-о від 05.07.2021 внесено зміни до наказу Заповідника № 173-о від 18.06.2021 та змінено дату звільнення на 05.07.2021, з яким він був ознайомлений.

В тексті наказу № 191-о від 05.07.2021 через друкарську помилку була вказана невірна дата наказу № 173-о 17 червня 2021 року, замість 18 червня 2021 року. У зв`язку з цим, наказом Заповідника № 250-о від 19.08.2021 «Про виправлення друкарської помилки» помилку було виправлено.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункт 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Листом ППО «Трудова солідарність» №303/21 від 13.05.2021 повідомила відповідача про те, що надійшов лист ОСОБА_1 в якому він вказує, що на нього здійснювався систематичний психологічний тиск, а також наголошувалось на тому, що ОСОБА_1 має інвалідність та йому необхідні інші умови праці.

У зв`язку з цим, наказом Заповідника № 04-07/65 від 31.05.2021 проведене службове розслідування щодо можливості такого тиску та булінгу на ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_4 .

Комісією зі службового розслідування відібрані пояснення у ОСОБА_4 , а також заслухано пояснення ОСОБА_1 .

Комісією досліджено Акт №02-4п приймання передавання музейних предметів на постійне матеріально відповідальне зберігання від 24.05.2021, який підготував ОСОБА_1 . В даному акті ОСОБА_4 виявлено ряд грубих помилок та поставлено виправлення. У своїх письмових поясненнях щодо даної роботи від 24.05.2021, ОСОБА_1 зазначив, що помилки зробив через неуважність та через те, що вже давно не звертався до нормативно-правових документів, якими мав користуватися у своїй роботі.

Через такі обставини, ОСОБА_1 сприйняв підвищену увагу до його роботи зі сторони ОСОБА_4 , як психологічний тиск. Про це,

З протоколу № 2 від 08.06.2021 (з особистим підписом ОСОБА_1 ) вбачається, що на засіданні комісії 08.06.2021 ОСОБА_1 повідомив, що таке прискіпливе ставлення до нього зі сторони ОСОБА_4 було через те, що він не виконував свої посадові обов`язки і що особистої неприязні між ним та ОСОБА_4 чи іншими колегами у нього немає. Також ОСОБА_1 заявив, що його влаштовує робоче місце і чому ППО «Трудова солідарність» про це написала у своєму листі йому не відомо. На запитання комісії, позивачем повідомлено, що ніяких підтверджуючих документів від МСЕК, які б підтвердили обмеження в роботі на посаді зберігача фондів 1 категорії через наявності у нього інвалідності він не має.

За результатом службового розслідування, актом від 11.06.2021 комісією рекомендовано в.о. генерального директора Заповідника не застосовувати до головного зберігача фондів ОСОБА_4 заходів дисциплінарного стягнення у зв`язку з відсутністю будь-якого протиправного діяння по відношенню до зберігача фондів І категорії ОСОБА_1 та провести службове розслідування щодо виявлених випадків невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Так, виявивши попередньою комісією (утвореною згідно наказу № 04-07/65 від 31.05.2021) з матеріалів службового розслідування, що ОСОБА_1 не виконує свої посадові обов`язки, виконує роботу неякісно та не знає нормативно-правових актів необхідних для виконання роботи, наказом Заповідника № 04-0/74 від 14.06.2021 «Про проведення службового розслідування» створено нову комісію для підтвердження або спростування факту невиконання посадових обов`язків зберігача фондів І категорії сектору обліку фондової збірки відділу науково- фондової роботи ОСОБА_1 та встановлення ступеня вини працівника.

Комісією встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією, що підтверджується посадовою інструкцією з підписом ОСОБА_1 , однак своїх обов`язків, відповідно до цієї інструкції він не зміг назвати. Це вказувало на те, що ОСОБА_1 взагалі не орієнтується у роботі за посадою, не розуміє її специфіку та може виконувати лише ту роботу, яку для нього надає керівництво шляхом окремих індивідуальних доручень.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що повинен користуватися нормативною базою, але її не знає, не користується та не збирається її вивчати.

Робота ОСОБА_1 постійно перероблялась іншими працівниками сектору, потребувала постійного контролю і перевірки, що забирало робочий час цих працівників та збільшувала на них робоче навантаження. При цьому, як зауважила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , (колега Позивача, яка неодноразово переробляла його роботу), що помилки в його роботі не граматичні чи орфографічні, а виконані з порушенням Інструкцій з обліку музейних предметів, які постійно повторюються.

Комісією досліджено окреме доручення ОСОБА_1 від 20.05.2021 № 08-18-03 з терміном виконання до 14:00 20.05.2021 надати перелік музейних предметів та предметів музейного значення, які перебувають у заповіднику. Наданий ОСОБА_1 перелік знову мав ряд помилок, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 окремим дорученням від 20.05.2021 № 08-18-04 з терміном виконання до 16:00 20.05.2021 передоручила роботу ОСОБА_1 . ОСОБА_5 , яку вона виконала вчасно та якісно.

Крім того, комісією досліджено і ряд інших завдань, планів та звітів ОСОБА_1 , а саме: перелік планових завдань та звіт про виконання ОСОБА_1 на 24-31 травня 2021 року, де усі завдання виконані з помилками та одне завдання не виконано взагалі; акт № 02-4п приймання-передавання музейних предметів від 24.05.2021 виконаний з помилками та в подальшому перероблений ОСОБА_6 ; засвідчувальний акт до інвентарної книги тимчасового вступу №11 від 08.06.2021 виконаний з помилками; список нових надходжень за 2020 рік виконаний з помилками; список нових надходжень за 2019 рік виконаний з помилками, а також перелік планових завдань та звіт про виконання ОСОБА_1 на 01-15 червня 2021 року де з 4 завдань виконано лише одне вчасно та без помилок, що свідчить про невиконання посадових обов`язків.

За результатами проведеного службового розслідування, дослідивши наявні матеріали, в акті службового розслідування від 18.06.2021 комісія прийшла до висновку про систематичне невиконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , в тому числі не виконання планових завдань за 24-31 травня 2021 року та 01-15 червня 2021 року.

Крім того, комісією враховано, що через систематичні невиконання посадових обов`язків у 2020 році, ОСОБА_1 вже було оголошено догану відповідно до наказу № 283-о від 13.10.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 (копія наказу додається), яка не була погашена. Після вказаної догани покращення роботи позивача не відбулось, а результати роботи залишались низькими. Комісією встановлено відсутність бажання ОСОБА_1 щодо виправлення та покращення своєї роботи в подальшому та повну байдужість до вчиненого проступку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений і з протоколом від 16.06.2021 і з актом комісії від 18.06.2021, що підтверджується його підписом на зазначених документах.

Враховуючи вказане, комісією було рекомендовано в.о. генерального директора Заповідника ОСОБА_7 застосувати до зберігача фондів І категорії ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання посадових обов`язків.

Наказом Заповідника № 173-о від 18.06.2021 (зі змінами згідно наказу Заповідника № 191-о від 05.07.2021) ОСОБА_1 було звільнено з посади зберігача фондів І категорії 05 липня 2021 року за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 3 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням висновку про право роботодавця звільнити працівника (притягнути його до дисциплінарної відповідальності) без згоди виборного органу профспілки слід виходити з того, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника (притягнення його до дисциплінарної відповідальності), а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частини другої статті 252 КЗпП України однією з гарантій можливості здійснення працівниками підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Позивач є членом Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність», яка не створена у Заповіднику.

Згідно п.1.1., 1.10 Статуту Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» профспілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, установах, організаціях або у фізичних осіб та пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності (навчання), місцезнаходженням якої є АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком, викладеним у рішенні Конституційного Суду України від 29 жовтня 1998 року у справі № 14-рп/98 у справі за конституційним зверненням працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття «профспілка, що дії на підприємстві, в установі, організації», використаного в абзаці шостому частини першої статті 43-1 КЗпП України, поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.

Професійні спілки, які діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник.

Отже, рішенням Конституційного Суду дано офіційне тлумачення поняття «профспілка, що дії на підприємстві, в установі, організації» та зазначено, що цим поняттям охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Вимогами ст.38 зазначеного Закону передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації:

1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору;

2) разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці;

3) разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників підприємства, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат;

4) разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо;

5) разом з роботодавцем вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників;

6) бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг;

7) бере участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації;

8) представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

9) приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори;

10) дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом;

11) бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охорони праці;

12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків;

13) здійснює контроль за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей;

14) здійснює контроль за наданням пенсіонерам та особам з інвалідністю, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи або організації та колективним договором;

15) представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників та членів їх сімей;

16) разом з роботодавцем відповідно до колективного договору визначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла, здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіляє у встановленому законодавством порядку жилу площу в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а також ту жилу площу, яка надається роботодавцеві у розпорядження в інших будинках, контролює житлово-побутове обслуговування працівників;

17) представляє інтереси працівників підприємства-боржника у ході процедури банкрутства.

Виборні органи профспілкової організації, що діють на підприємстві, в установі або організації, мають також інші права, передбачені законодавством України.

Судом встановлено, що Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність», членом якої є позивач, не утворена та не здійснює свою діяльність у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», її діяльність є загальною і поширеною по всій Україні та відповідно до Статуту не має конкретним завданням захист прав та інтересів працівників Заповідника.

Встановлено, що Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» зареєстрована поза межами місцезнаходження відповідача.

Належність профспілки до Заповідника у Статуті профспілки не визначено.

Встановлено, що між Первинною профспілковою організацією «Трудова солідарність» та Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» Колективний договір не укладався.

Отже, матеріалами справи не доведено здійснення повноважень виборного органу профспілки у Заповіднику та участі у роботі трудового колективу й їх взаємодії, а також виконання функцій профспілки у Заповіднику, визначених положеннями ст.38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 червня 2018 року у справі № 804/2581/16, наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством має бути підтверджено створенням профспілки саме на цьому підприємстві та колективним договором, укладеним між адміністрацією підприємства та профспілкою.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивача звільнено із займаної посади відповідно до норм КЗпП України, після ретельного дослідження обставин справи комісією зі службового розслідування, яка встановила невиконання зберігачем фондів І категорії ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, про що не заперечував сам позивач у своїх письмових та усних поясненнях, у зв`язку із наявною доганою від 13.10.2021, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Доводи позивача про його неознайомлення із Актом службового розслідування від 18.06.2021р, наказом Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» від 17 червня 2021 року № 173-0, а також надання йому роботодавцем робочого місця, яке не відповідає інструкціям чинним на підприємстві з охорони праці, спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Національного заповідника «Києва-Печерська Лавра» (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корпус 8; код ЄДРПОУ 20073260), третя особа: Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» (адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, буд. 14, кв. 49; код ЄДРПОУ 39327899), про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено 29 серпня 2022 року.

Суддя С. В. Вовк