П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/24884/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Кравця О.О.,

Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, прийняте у складі суду судді Танцюри К.О. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АКС» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Приватне підприємство «АКС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №47 від 21.05.2021 р., №48 від 21.05.2021р., №49 від 21.05.2021р., №50 від 21.05.2021р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які було направлено Приватним підприємством «АКС»;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №47 від 21.05.2021 р, №48 від 21.05.2021 р, №49 від 21.05.2021 р, №50 від 21.05.2021 р, які було направлено Приватним підприємством АКС, для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року адміністративний позов Приватного підприємства «АКС» задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №47 від 21.05.2021 р., №48 від 21.05.2021р., №49 від 21.05.2021р., №50 від 21.05.2021р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які було направлено Приватним підприємством «АКС». Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №47 від 21.05.2021 р, №48 від 21.05.2021 р, №49 від 21.05.2021 р, №50 від 21.05.2021 р, які було направлено Приватним підприємством «АКС», для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що до квітня 2021 року у разі реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування система перевіряла дійсність ключів на дату реєстрації, але з 23.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 378 від «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», згідно якої система перевіряє дійсність ключів на дату складання податкового документа, що в силу повноважень не може бути змінено судом. Апелянт наголошує, що на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та складання податкових накладних, ОСОБА_1 не перебувала на посаді директора ПП «АКС» та не була уповноваженою особою за ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також не була наділена правом підпису податкових накладних. З огляду на це, ДПС України вважає помилковою позицію суду у спірних правовідносинах, так як направлені на реєстрацію податкові накладні, датовані з 21.05.2021, мали б підтверджувати повноваження особи на створення електронного документа саме накладанням чинного на той момент її електронного підпису, а можливість підписання електронних документів від імені автора іншою особою у даному випадку не узгоджується з положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», який є одним із критеріїв перевірки податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням одноособового учасника ПП АКС від 07 червня 2021 року звільнено ОСОБА_2 з посади директора підприємства з 08 червня 2021 року; призначено на посаду директора підприємства ОСОБА_1 з 09 червня 2021 року (а.с.176).

Наказом директора ПП АКС №79/1-к від 09.06.2021р. Про вступ на посаду вирішено ОСОБА_1 приступити до виконання обов`язків директора підприємства з 09.06.2021р. (а.с.175).

11.06.2021р. ПП АКС до контролюючого органу засобами електронного зв`язку направлено податкові накладні: №47 від 21.05.2021 р., №48 від 21.05.2021р., №49 від 21.05.2021р., №50 від 21.05.2021р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву вказані податкові накладні скріплені електронним підписом директора ПП АКС ОСОБА_1 .

Як вбачається з квитанцій про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.06.2021р. документ доставлено до ДПС України. Документ не прийнято. Порушено вимоги ст.6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг - кваліфікований електронний підпис особи 2806211123 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що на дату реєстрації податкових накладних, директором ПП АКС був ОСОБА_1 , який мав повноваження, щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним, при цьому жодної інформації на підтвердження або спростування наявності чинного кваліфікованого електронного підпису директора ПП «АКС» відповідачем надано до суду не було.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі ПК України), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 згаданого Порядку встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 15 Порядку №1246 унормовано, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України від 05.10.2017 року №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі Закон №2155-VIII).

Відповідно до пунктів 12 та 23 частини першої статті 1 цього Закону електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Частиною другою статті 17 Закону №2155-VIII передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Водночас пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2155-VIII передбачено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом №2155-VIII електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, приписи частини другої статті 17 Закон №2155-VIII вимагається від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі Порядок №557), пунктом 2 Розділу І якого визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно пунктів. 5-7 Розділу ІІ Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Пунктом 8 Розділу ІІ Порядку №557 передбачено, що у першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних позивача є порушення вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - кваліфікований електронний підпис особи, якою засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 10.06.2021 р. позивачем було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено директора ПП АКС ОСОБА_2 на директора Топал Н.Д. (а.с.173).

За результатами фінансово-господарської діяльності та на вимогу законодавства, колишнім директором позивача було складено податкові накладні №47 від 21.05.2021 р., №48 від 21.05.2021р., №49 від 21.05.2021р., №50 від 21.05.2021р. Відповідно до діючого порядку їх направлено через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що здійснювалось новим директором 11.06.2021р. відповідно.

Тобто, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до ст. 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п.201.10. ст.201 ПК України.

Отже доводи апелянта про відсутність права підписання ОСОБА_1 податкових накладних направлених на реєстрацію є хибними.

Також за приписами частинами першою та третьою статті 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та третьою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства.

За приписами статті 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками. Установчим документом Товариства є статут.

У статуті вказуються: найменування юридичної особи, предмет та мету діяльності Товариства, склад засновників (учасників), розмір та порядок утворення статутного капіталу, розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі, порядок вступу до Товариства та виходу з нього, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів управління товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. При цьому, для ідентифікації автора може використовуватись електронний підпис.

З аналізу цих положень можливо зробити висновок про те, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.

Дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу (стаття 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Отже, електронний документ вважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит "Час підпису".

Отже, створення електронного документа є тотожним складанню первинного документа, але не є тотожним оформленню первинного документа.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_1 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. В даному випадку є визначальним його чинність на момент створення електронного документа.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ДПС України були відсутні підстави для неприйняття 11 червня 2021 року до реєстрації податкових накладних позивача.

При цьому колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ДПС України прийняти спірні податкові накладні від 21.05.2021 р., які було направлено Приватним підприємством «АКС», для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АКС» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О. О. Кравець

Суддя: Л. Є. Зуєва