ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/7370/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Львівській області у зарахуванні пільгової вислуги років та років служби в податковій міліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції (від 06.02.2022 №Рп-40/1/04/13-2022);
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Львівській області здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 , начальника ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП в Львівській області, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу за період служби в органах податкової міліції за період з 29.12.2001 по 16.01.2006 - з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби в НП; вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Львівській області здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 , начальника ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП в Львівській області, стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду вислуги за період служби в органах податкової міліції, за період з 29.12.2001 по 16.01.2006 з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби в НП; вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України Про Національну поліцію;
- провести перерахунок заробітної плати на підставі встановленого стажу служби в поліції за останні три роки.
Ухвалою від 16.05.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення положень законодавства не зарахував до календарної вислуги років служби у податковій міліції, у відділах ДІМ, у підрозділах карного розшуку у відповідності до Постанови № 393. Позивач також вважає, що відповідач повинен був зарахувати вказані періоди до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
02.06.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що зарахування стажу роботи позивача у податковій міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки не передбачено статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію». Щодо незарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії вислуги в пільговому обчисленні за періоди служби позивача в органах карного розшуку та в ДІМ, то представник відповідача звертає увагу на розбіжність понять «стаж служби в поліції» та «вислуга років для призначення пенсії». До того ж, Постанова №393 може бути застосована для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач проходить службу на посаді начальника відділу реагування патрульної поліції Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області.
Згідно з відомостями послужного списку позивач проходив службу, зокрема, з 11.07.1997 по 01.02.2001 в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ, в податковій міліції з 29.12.2001 по 16.11.2006, в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ з 18.07.2008 по 05.11.2015.
Позивач звернувся до відповідача із рапортом від 06.01.2022, в якому просив:
- зарахувати в календарну вислугу років наявну у нього пільгову вислугу, сформовану за період з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ, з 29.12.2001 по 16.01.2006 з розрахунку 1 рік за кожен рік служби в податковій міліції;
- зарахувати до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за періоди з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ, з 29.12.2001 по 16.01.2006 з розрахунку 1 рік за кожен рік служби в податковій міліції, та встановити надбавки, надати додаткову оплачувану відпустку за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 06.02.2022 №Рп-40/1/04/13-2022 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його рапорту та вказав, що у разі видання наказу про призначення працівника на посаду зазначається стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років. Постанова №393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Вважаючи відмову відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років та років служби в податковій міліції до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України № 2262-ХІІ).
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 вказаного Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 зазначеного Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.
Частиною другою статті 17 Закону України № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах вказаного Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону України № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону України № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за вказаним законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом України № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
На виконання статті 17-1 Закону України № 2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі Порядок №393).
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
Суд вказує на те, що норми Порядку № 393 необхідно застосовувати не лише при обчисленні вислуги років після звільнення особи зі служби в поліції, але й під час проходження такої служби, з метою встановлення права на пенсію за вислугу років. При цьому, таке обчислення вислуги років відповідно до Порядку № 393 проводиться лише з метою подальшого призначення пенсії, чим спростовує протилежне твердження відповідача.
Суд встановив, що позивач з 11.07.1997 по 01.02.2001 позивач проходив службу в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ.
Суд наголошує на тому, що пункт 3 Порядку №393 станом на час проходження позивачем служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ не передбачав зарахування до вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1497 підпункт «в» пункту 3 Порядку №393 доповнено новим абзацом, згідно з яким до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 такої постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ;
На виконання вказаної постанови Міністерство внутрішніх справ України прийняло наказ від 29.07.2008 № 361, пунктом 2 якого встановлено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у пункті 1 такого наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1497 «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Зважаючи на викладені положення, враховуючи проходження позивачем служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1497 «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», суд констатує відсутність підстав для зарахування такого часу до вислуги років на пільгових умовах.
Суд встановив, що позивач з 18.07.2008 по 05.11.2015 позивач проходив службу в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1525 від 17.11.2004 підпункт «в» пункту 3 Порядку №393 доповнено новим абзацом, згідно з яким до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 Порядку №393, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ).
При цьому, суд зауважує, що такий абзац виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 780 від 20.07.2011, яка набрала чинності 27.07.2011.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що проходження позивачем служби в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ з 27.07.2011 по 05.11.2015 не підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах.
Отже, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років на пільгових умовах служби в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ з 18.07.2008 по 26.07.2011 є протиправними.
Щодо незарахування відповідачем до вислуги років на пільгових умовах служби позивача в податковій міліції, суд зазначає таке.
Суд встановив, що позивач з 29.12.2001 по 16.01.2006 проходив службу в податковій міліції Дрогобицької ОДПІ.
Відповідно до пункту «и» статті 17 Закону України № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б-д» статті 1-2 вказаного Закону, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.
Згідно пункту «б» статті 1-2 Закону України № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах вказаного Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що особам, які мають право на призначення пенсії на підставі Закону України № 2262-XII, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи внутрішніх справ, податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 18.11.2019 у справі №813/5876/15.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років на пільгових умовах служби в податковій службі з 29.12.2001 по 16.01.2006.
Суд вважає за доцільне вказати на те, що на час звернення позивача до відповідача з рапортом про пільгове обчислення вислуги років, у разі зарахування спірного періоду в пільговому обчисленні, у позивача виникло б право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України №2262 (вислуга років з урахуванням пільгового обчислення становила понад 25 років).
Підсумовуючи викладене, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу за період служби в органах податкової міліції за період з 29.12.2001 по 16.01.2006 - з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби поліції; вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 18.07.2008 по 26.07.2011 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу поліції часу проходження позивачем служби у податковій міліції, суд зазначає, таке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон України № 580-VIII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України № 580-VIII завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною першою статті 59 Закону України № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 78 Закону України №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону України № 580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із вказаного Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вказаним Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені вказаним Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон України №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтями 24, 26 Закону України №509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Суд встановив, що позивач з 29.12.2001 по 16.01.2006 проходив службу в податковій міліції Дрогобицької ОДПІ.
Суд повторно зазначає, що згідно зі статтею 78 Закону України №580-VIII до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України.
У свою чергу, приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Аналізуючи повноваження, завдання та функції цих органів, суд приходить до висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18.
Наведене підтверджує аргументи позивача щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції.
Суд, враховуючи вказані правові норми, приходить до висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції з 29.12.2001 по 16.01.2006 є протиправними.
Відтак суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 29.12.2001 по 16.01.2006.
Щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди: з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ, то суд зазначає таке.
Згідно пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено виплачувати поліцейським надбавки за стаж служби в поліції.
Відповідно до частини третьої статті 93 Закону України № 580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.
Як вже зазначалося судом питання обчислення стажу в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, врегульовано статтею 78 Закону України №580.
Однак, ні положення Закону № 580-VIII, ані Постанови №988 не передбачають можливості обчислення надбавки за стаж та додаткової оплачуваної відпустки з розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні.
Положення Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України № 580-VIII, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону України №2262 та може бути застосована виключно для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати приписи частини другої статті 78 Закону України № 580-VIII, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
Делегування частиною четвертою статті 78 Закону України № 580-VIII Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 Закону України № 580-VIII.
Аналогічні правові позиції відображені Верховним Судом в постановах від 19.11.2019 у справі №520/903/19, від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, від 22.07.2020 у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 у справі № 820/6656/16 та від 15.12.2021 у справі №520/11545/19.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди: з 11.07.1997 по 01.02.2001, з 18.07.2008 по 05.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах КР та ДІМ, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, то суд вважає такі позовні вимоги безпідставними. Суд зазначає, що право позивача в цій частині ще не порушене, оскільки перерахунок грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції та надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду служби в податковій міліції може бути проведений лише після зарахування такого періоду до стажу служби в поліції.
Суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Вказаний висновок зроблений з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що викладена у його Рішенні від 30.10.2014, по Справі «ШВИДКА ПРОТИ УКРАЇНИ», (Заява № 17888/12), остаточним стало 30.01.2015, у пункті 54 якого вказано, що Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
З цих же мотивів суд вважає безпідставними позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок заробітної плати на підставі встановленого стажу служби в поліції за останні три роки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2976,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 20.04.2022 № 34РС-77А3-ТРСМ-КХН8.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до вислуги років на пільгових умовах служби в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ з 18.07.2008 по 26.07.2011 та служби в податковій службі з 29.12.2001 по 16.01.2006.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу за період служби в органах податкової міліції за період з 29.12.2001 по 16.01.2006 - з розрахунку 1 рік служби в органах податкової міліції за 1 рік служби поліції; вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 18.07.2008 по 26.07.2011 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах ДІМ органів внутрішніх справ.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції з 29.12.2001 по 16.01.2006.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 29.12.2001 по 16.01.2006.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.
