ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 580/3994/19

адміністративне провадження № К/9901/14514/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в особі Уманської державної податкової інспекції Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 (головуючий суддя - Білоноженко М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 (головуючий суддя - Кузьменко В. В., судді - Василенко Я. М., Ганечко О. М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в особі Уманської державної податкової інспекції Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області у вигляді відповіді №980/23-00-52-5130 від 27.11.2019 на заяву від 31.10.2019 щодо постановки неповнолітньої ОСОБА_2 на податковий облік за раніше встановленими формами;

- визнати протиправною бездіяльність Уманської державної податкової інспекції Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області щодо вказаного у заяві від 31.10.2019 прохання постановки ОСОБА_2 на податковий облік за раніше встановленими формами;

- зобов`язати Уманську державну податкову інспекцію Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області здійснювати податковий облік ОСОБА_2 за раніше встановленими формами без застосування будь-яких ідентифікаторів, виключно на основі прізвища, ім`я та по батькові, дати та місця народження, місця проживання;

- зобов`язати Уманську державну податкову інспекцію Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області під час подальшого здійснення податкового обліку ОСОБА_2 не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чи до його окремого реєстру та не присвоювати їй будь-якого ідентифікатора, у тому числі на основі серії та номера паспорта;

- зобов`язати Уманську державну податкову інспекцію Уманського управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області зробити на 7 або 8, або 9 сторінці паспорта громадянина України неповнолітньої ОСОБА_2 запис наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора», вказати дату здійснення запису та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями ОСОБА_2 та її законний представник звернулися до відповідача із заявою, у якій просили здійснювати облік неповнолітньої ОСОБА_2 виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження, проставити у її паспорті відмітку про наявність права вчинення платежів без присутності цифрового кодифікатора - ІНП; серії та номеру паспорту, не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків чи до його окремого реєстру. Відповідачем повідомлено про те, що відомості щодо неповнолітньої не буде внесено до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб платників податків, однак внесення до паспорта заявниці запису «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» чинними нормативними документами не передбачена. Позивач вважав, що вказана відмова є протиправною, оскільки до набрання чинності Податковим кодексом України податковий облік здійснювався у відповідності до Закону №320/94-ВР від 22.12.1994, відповідно до положень якого платник податків мав право на облік за раніше встановленими формами без присвоєння будь-якого ідентифікатора, а у відповідності до положень статті 22 Конституції України не допускається скасування чи звуження прав особи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що Податковий кодекс України, на відміну від Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів» (який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України), не передбачає можливості заборони внесення інформації щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

5. Суд звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, ім`ям, по батькові, роком народження і місцем реєстрації. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ведення податкового обліку позивача виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без зазначення будь-яких ідентифікаторів, як про це просить позивач, є неможливим, оскільки норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів», які передбачали таке право позивачів, втратили чинність із набранням чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011.

6. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки та також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки права осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм (їхнім представникам) звертатися до уповноважених органів із Повідомленням форми №1П, на підставі якої формується окремий реєстр Державного реєстру про фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Однак, нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обліку таких осіб інакше ніж за серією та номером паспорта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. У червні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020.

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

9. Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17. Крім цього, скаржник вказує на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №803/1203/17, №823/198/16, №816/957/16, №806/2355/15 та №440/1066/19, на які посилались суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.

10. Скаржник вважає, що судами не взято до уваги, що ОСОБА_2 при постановці на податковий облік не надала згоду на збір та обробку персональних даних у Державному реєстрі чи його окремому реєстрі, що вимагає застосування судом Закону України «Про захист персональних даних», ст. 32 Конституції України, ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 та відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду.

11. Також, скаржник зазначає, що у постановах Верховного Суду, на які посилався суд апеляційної інстанції у своїй постанові, вказано, що зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас, за твердженнями позивача, ні в заяві до Уманської державної податкової інспекції від 31.10.2019, ні в позовній заяві він не вказував, що ОСОБА_2 відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а вказував, що вона відмовляється від будь-яких ідентифікаторів, в тому числі на основі серії та номеру паспорта, за якими ведеться альтернативний податковий облік.

12. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області вважає доводи касаційної скарги безпідставними, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Відповідач вказує, що не існує інших форм здійснення обліку без застосування цифрових ідентифікаторів, виключно на основі прізвища, ім`я та по батькові, дати та місця народження, окрім Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків №822 від 29.09.2017. Вказаним Положенням передбачено, що облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові, серією та/або номером паспорта.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 для розгляду справи №580/3994/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2022 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

16. ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Уманським РВ Управління ДМС України в Черкаській області 29.10.2019; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

17. 31 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та її законний представник звернулись до Уманської державної податкової інспекції Уманського управління Головного управління ДПС у Черкаській області із заявою, в якій просили:

- не вносити інформацію про ОСОБА_2 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чи до його окремого реєстру та не присвоювати будь-якого ідентифікатора, у тому числі на основі серії та номера паспорта;

- здійснювати облік ОСОБА_2 за раніше встановленими формами платників податків без застосування цифрових ідентифікаторів, виключно на основі прізвища, ім`я та по батькові, дати та місця народження, місця проживання;

- внести до паспорта громадянина України на сторінці 7 або 8, або 9 запис наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

18. Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області листом від 27.11.2019 №980/23-00-52-5130 на вказану заяву позивача надано відповідь, в якій позивачу повідомлено, що порядок обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори визначається Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Обліку платників податків виключно на основі прізвища, імені, по батькові, дати та місця народження, місця проживання нормативними документами не передбачено. Враховуючи те, що позивачем не заповнено Повідомлення за формою №1П, інформація про заявника не буде внесена до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Стосовно внесення до паспорта запису «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» повідомлено, що діючими нормативними документами така форма запису не передбачена.

19. Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів з боку суб`єкта владних повноважень.

ІІІ. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

22. В касаційній скарзі позивач посилається на неврахування судами правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, в якій міститься посилання на ст. 22 Конституції України в контексті неможливості скасування права громадянина на отримання паперового паспорту що, на переконання скаржника, є аналогічним з веденням податкового обліку за раніше встановленими формами.

23. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду, з посиланням на встановлені обставини справи, дійшла висновку про те, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних фізичних осіб з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в їх особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних»; у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.

24. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення про паспорт №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

25. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у вищевказаній справі предметом спору було отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові, тоді як предметом спору у цій справі є можливість ведення податкового обліку без застосування цифрових ідентифікаторів, виключно на основі прізвища, ім`я та по батькові, дати та місця народження, місця проживання, що потребує встановлення інших обставин, відмінних від тих, що були предметом дослідження у справі №806/3265/17.

26. Отже, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 суд касаційної інстанції визнає необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не зверталася до відповідача із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки, тобто обставини вказаної справи не є подібними з обставинами у цій справі.

27. Також, підставою для відкриття касаційного провадження скаржником визначено необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у справах №803/1203/17, №823/198/16, №816/957/16, №806/2355/15 та №440/1066/19, на які посилались суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.

28. У вказаних справах Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації.

29. При цьому, зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає лише незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

30. Наведене є сталою та сформованою правовою позицією Верховного Суду, вказані висновки Суд неодноразово підтримував у своїх постановах, зокрема від 08.05.2020 у справі №803/390/16, від 10.01.2020 у справі №140/1476/19 та від 21.07.2020 у справі № 804/1075/17.

31. Також, у постанові від 20.06.2018 у справі №803/1203/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що оскільки у Податковому кодексі України відсутні приписи щодо збереження порядку обліку платників податків за іменем, прізвищем, іменем по батькові, місцем проживання, то з 01 січня 2011 року податковий облік має здійснюватися за правилами Податкового кодексу України. Посилання скаржника на принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів Верховний Суд визнав помилковим, оскільки спірні правовідносини виникли не під час дії Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів». Верховний Суд дійшов висновку про те, що подальша зміна порядку обліку платників податків не має наслідком перегляд правового стану позивача, який існував до 01.01.2011.

32. Так, з 01.01.2011 податковий облік платників податків здійснюється за правилами, встановленими Податковим кодексом України.

33. Відповідно до приписів статей 63, 70 Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

34. Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

35. Відповідно до положень пункту 63.6. статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

36. Згідно з пунктом 70.5 Податкового кодексу України для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

37. З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779.

38. Пунктом 4 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, визначаються порядок та процедура: обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта; внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

39. Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає зокрема: внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

40. У відповідності до пункту 2 розділу VIII Положення облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

41. Згідно з пунктами 3, 4, 6, 8 розділу VIII Положення, фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням - до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних. Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

42. Відповідно до пункту 9 розділу VIII Положення, у разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, то після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта громадянина України), а у разі наявності у паспорті громадянина України відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.

43. Аналіз викладених положень законодавства свідчить про те, що для здійснення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера - використовується прізвище, ім`я, по батькові, а також серія та номер паспорта. Облік таких осіб ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером чинного паспорта громадянина України.

44. Відповідно до положень статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

45. Право на свободу релігії закріплено і у статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

46. Водночас, свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей (частина 2 статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

47. Частиною 4 статті 35 Конституції України врегульовано, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

48. У статті 19 Основного Закону України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

49. Так, згідно з приписами пунктів 63.1, 63.2 та 63.3 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

50. Зазначені положення Податкового кодексу України є обов`язковими до застосування суб`єктами владних повноважень та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.

51. Викладені обставини підтверджують, що норми чинного законодавства, що передбачають ведення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера, не лише за прізвищем, ім`ям та по батькові, датою народження та місцем народження, а й за серією та номером паспорта, не порушують право позивачки на свободу релігії, яке охороняється Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №806/4867/15.

52. Обґрунтовуючи підстави для відступлення від правових висновків, викладених Верховним Судом у справах №803/1203/17, №823/198/16, №816/957/16, №806/2355/15 та №440/1066/19, позивач посилався на те, що ні в заяві до Уманської державної податкової інспекції від 31.10.2019, ні в позовній заяві не вказано, що ОСОБА_2 відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а вказано, що вона відмовляється від будь-яких ідентифікаторів, в тому числі на основі серії та номеру паспорта, за якими ведеться альтернативний податковий облік.

53. Разом з тим, Верховний Суд вважає, що відмова від будь-яких ідентифікаторів беззаперечно свідчить про те, що особа також відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платників податків. Однак у будь-якому випадку податковий облік, про який просить позивач в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , не передбачений чинним законодавством, а тому вищевказані посилання позивача не змінюють відповідних висновків Верховного Суду, відтак суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, застосованих судами попередніх інстанцій у цій справі.

54. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що відмова відповідача у здійсненні обліку ОСОБА_2 як платника податків без зазначення серії та номера паспорту є правомірною, оскільки відповідає приписам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

55. За таких обставин, оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №803/1203/17, №823/198/16, №816/957/16, №806/2355/15 та №440/1066/19, та колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від вказаних правових висновків.

56. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що до спірних відносин мають застосовуватися положення Закону України «Про захист персональних даних», оскільки спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Положенням №822.

57. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, прийняті у відповідності до сталої та сформованої правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, а тому підстави для скасування чи зміни рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 відсутні.

58. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 580/3994/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко