ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Київ№640/842/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування»доДержавної аудиторської служби Українипроскасування вимогивстановив:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-16-014425-a від 23 грудня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений відповідачем, за результатами моніторингу закупівлі, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-16-014425-а від 23 грудня 2021 року, саме в частині зазначення про порушення позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 та частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», є необґрунтованим, викладені в ньому доводи є помилковими, без всебічного дослідження наявних документів та обставин, порушує права позивача. Також позивачем вказано, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема, шляхом недопущення в подальшому порушень вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 та частини 5 статті 8 Закону під час відображення інформації, документів, передбачених законом», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що за результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що замовник на порушення вимог 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 не оприлюднив інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту. Замовник є одержувачем бюджетних коштів (місцевий бюджет). На запит Східного офісу Держаудитслужби від 17 грудня 2021 року про надання пояснень (інформації, документів), замовником не надано інформацію щодо сторінки веб-сайту, що є порушення норм частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже оскаржуваний висновок від 23 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-16-003636014426-а складний з дотриманням норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Акціонерним товариством «Укргазвидобування» проводилась процедура закупівлі (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону) 21П-010_71310000-4 - Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (Послуги з організації та виконання комплексних послуг по розробці, збору всіх необхідних документів, включаючи технічну документацію, проведення процедури оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД) на всіх етапах до кінцевого результату, включаючи отримання висновку з оцінки впливу на довкілля), ідентифікатор закупівлі № UA-2021-02-16-014425-a.

Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 17 грудня 2021 року №624 розпочато моніторинг даної процедури закупівель.

Відповідачем 17 грудня 2021 року через електронну систему надіслано запит замовнику про надання пояснень, а саме: «Яким чином та підставі яких документів Вами здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі».

Замовником завантажено відповідь на запит 22 грудня 2021 року, якою роз`яснено, що з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» не належить до переліку суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуються норми вказаного нормативно-правового акту, враховуючи що підприємство не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки.

За результатами моніторингу опубліковано в електронній системі публічних закупівель ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-16-014425-a) висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-16-014425-a, що затверджений начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Ващенко В.В.

Так, у даному висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-XII).

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 3 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII).

Згідно з приписами статті 3 Закону № 922-VIII публічні закупівлі ґрунтуються на принципах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій, запобіганні корупційним діям і зловживанням.

На виконання частини 3 статті 11 Закону № 922-VIII тендерний комітет Замовника повинен забезпечити рівні умови для усіх учасників об`єктивний та чесний вибір переможця.

У розумінні абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до статті 7-1 Закону №922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

По суті дотримання позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 та частини 5 статті 8 Закону України «Про державні закупівлі» в частині не надання інформації щодо сторінки веб-сайту на запит про надання пояснень, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Таким чином, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року №631 і від 11 жовтня 2016 року №710» з 19 грудня 2020 року органам місцевого самоврядування рекомендовано - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 заходи з щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, стосуються органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Так, відповідно положень до статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 38 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Судовим розглядом встановлено, що процедура закупівлі UA-2021-02-16-014425-а проводилась за власні кошти товариства, що підтверджується планом закупівлі.

Відповідно до п. 4.2 Статуту АТ «Укргазвидобування» Товариство є власником:

майна, переданого йому засновником;

кредитних та запозичених коштів;

виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності;

доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності.

В рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 910/10255/13 від 27.06.2013 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 року по справі № 910/10255/13, встановлено, що майно, передане Національною акціонерною компанією Нафтогаз України до статутного капіталу ПАТ "Укргазвидобування" (перейменовано на АТ «Укргазвидобування» з 23.05.2018 року), а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ "Укргазвидобування" з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування».

Пунктом 4.3. Статуту АТ «Укргазвидобування» передбачено, що Товариство має використовувати державне майно відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Товариству у користування, включається до його активів.

Тобто, відповідно до Статуту Товариства у АТ «Укргазвидобування» наявне майно, яке належить йому на праві приватної власності та, крім того, АТ «Укргазвидобування» може використовувати державне майно.

Таким чином, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом, який діє на основі лише державної власності, а отже йому не притаманна перша ознака суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно з статтею 172 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України «Про управління об`єктами державної власності», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Зокрема, статтею 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави це -корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Зі змісту вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.

В той же час, відповідно до Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.

В рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 910/10255/13 від 27.06.2013 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 року по справі № 910/10255/13, встановлено, що корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», а не державі, а відтак АТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію чи товариством, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави.

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014 року, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року по справі №826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ "Укргазвидобування" наявні корпоративні права виключно НАК "Нафтогаз України", а відтак ПАТ "Укргазвидобування" не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.

Таким чином, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб`єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів, а відтак АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб`єкта державного сектору економіки.

Крім того, в рішенні Господарського суду м. Києві від 17.01.2017 по справі №910/17060/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2017 року, встановлено, що Товариство не відноситься до суб`єктів державного сектору економіки.

Вищенаведене свідчить про те, що АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом державного сектору економіки.

Крім того, Товариство не використовує кошти Державного бюджету України.

Отже, позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки, відтак і не належить до переліку суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 (зі змінами від 16.12.2020 № 1266) щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту.

Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, слід вказати на наступне.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. (п.3 Розділу ІІІ Порядку)

Суд зазначає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби від 23 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-16-014425-а, за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

Крім того, за своїм змістом спірний висновок є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Колегія суддів зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як вже встановлено судом, на підставі виявлених порушень законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом недопущення в подальшому порушень вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 (зі змінами від 16 грудня 2020 року №1266) та частини 5 статті 8 Закону під час відображення інформації, документів, передбачених законом.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому може бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 (№ К/9901/31302/19), від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 (№ К/9901/1118/20).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить вимоги, зокрема шляхом недопущення в подальшому порушень законодавства.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «недопущення в подальшому порушень вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 (зі змінами від 16 грудня 2020 року №1266) та частини 5 статті 8 Закону під час відображення інформації, документів, передбачених законом» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії.

При цьому, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів на спростування висновків суду відповідачем не надано.

Отже, враховуючи відсутність порушень Закону України № 922-VIII суд доходить висновку про протиправність висновку Східного офісу Держаудитслужби від 23 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-16-014425-а, опублікований в електронній системі закупівель 23 грудня 2021 року Акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-16-014425-a від 23 грудня 2021 року.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (04053, м. Дніпро, вулиця Антоновича Володимира, 22, код ЄДРПОУ 40477689) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко