ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2022 р. Справа№ 910/10855/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Куксова В.В.

Полякова Б.М.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Сидорчук Ю.М. (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1219615 від 15.02.2022);

від відповідача: Лопатнікова А.В. (довіреність № 1180-К-Н-О від 05.03.2020)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 (повний текст складено 15.12.2021)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 (повний текст складено 15.12.2021)

у справі № 910/10855/21 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС»

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про визнання недійсним одностороннього правочину, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер - ВС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору банківського обслуговування.

1.2. Позовні вимоги мотивовані незаконністю односторонньої відмови відповідача від договору банківського обслуговування, укладеного з позивачем та відсутністю підстав для встановлення відповідного рівня ризику.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» задоволено повністю. Визнано недійсною односторонню відмову, правочин, вчинений Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» було відкрито рахунки № поточний НОМЕР_1 , депозитний НОМЕР_2 . Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн 00 коп.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» про розподіл судових витрат у справі № 910/10855/21 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 500,00 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 29.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі в частині вимог апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 апелянт зазначає, що приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», як норми спеціального закону, та погоджені сторонами умови договору банківського обслуговування, прямо наділяють банк правом та навіть обов`язком відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, що також кореспондується із положеннями ст.ст. 651, 1075 Цивільного кодексу України. За результатами проведеного аналізу фінансових операцій, діяльності, інформації про клієнта ТОВ «Партнер-ВС», з врахуванням отриманої відповіді позивача на запит АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-20210115/1565 від 15.01.2021, АТ КБ «Приватбанк» було встановлено, що діяльність клієнта є підозрілою.

4.2. Скаржник також вказує на те, що судом першої інстанції не наведено в оскаржуваному рішенні про відхилення його доказів та мотивів такого відхилення, зокрема щодо висновку Напрямку фінансового моніторингу АТ КБ «Приватбанк» відносно позивача від 03.03.2021, не надано жодної оцінки аргументам та доказам про схвалення позивачем одностороннього правочину про розірвання договору банківського обслуговування. Вважає, що захист судом позивача є необґрунтованим та невиправданим, адже всі ризики, пов`язані із обслуговуванням позивача, якому встановлено неприйнятно висковий рівень ділових відносин, покладені виключно на АТ КБ «Приватбанк».

4.3. Щодо вимог апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, скаржником у поданій апеляційній скарзі вказується на неспівмірність та непропорційність стягнутого розміру витрат у судовій справі, зважаючи на її складність та обставини, а також на завищену ціну деяких послуг та їх необґрунтованість.

4.4. Зокрема, апелянтом зазначено про:

1) відсутність у позовній заяві жодного посилання на судову практику з питань аналогічних спірних правовідносин; невідповідність ціни послуги зі складення позовної заяви та оформлення додатків до неї самій позовній заяві, в якій щодо суті спору застосовано виключно застаріле та неактуальне законодавство; непропорційність заявленого витраченого часу на складення позовної заяви враховуючи складність справи, відсутність у позові аналізу судової практики в подібних правовідносинах, значного обсягу доказів та їх аналізу;

2) неспівмірність витраченого часу на складення відповіді на відзив із самим документом та складністю справи, відсутності жодних доказів до поданої відповіді на відзив;

3) відсутності різниці між представництвом інтересів та правовим супроводом і участю адвоката у судовому засіданні;

4) необґрунтованість витрат на участь у судових засіданнях, оскільки жодне із судових засідань не відбувалося протягом 1,5-2 год, а витрачений час на дорогу до суду, очікуванні в суді не є видами професійної правничої допомоги відповідно до ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

5) завищеність заявленого часу на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки обсяг матеріалів не потребує витрачання на ознайомлення 1 години, а більшість документів є документами самого позивача або суду;

6) неспівмірність заявленого витраченого часу на складення додаткових письмових пояснень із самим документом та складністю справи;

7) недоведеність реальності послуги з підготовки до судових дебатів, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові дебати;

8) неспівмірність заявленого витраченого часу на складення заяви щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення судового рішення із самим документом та реально можливим витраченим часом на складення такого.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 18.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін та стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, витрати, пов`язані із наданням правничої (правової) допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

5.2. У поданому відзиві позивач вказує, зокрема, на незрозумілість підстав розірвання договору в односторонньому порядку, як було встановлено позивачу неприйнятно високий ризик, які були критерій/критерії ризиків. Також, позивач вказує на необґрунтованість в чому вбачається завищеність та неспівмірінсть витрат на правову допомогу.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021, матеріали апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 передано на розгляд головуючому судді - Чорногузу М.Г.

6.2. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.12.2021, для розгляду апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Куксов В.В., Поляков Б.М.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/10855/21. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріали справи № 910/10855/21 до Північного апеляційного господарського суду.

6.4. 24.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи № 910/10855/21.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10855/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.03.2022.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 03.03.2022 судове засідання у справі № 910/10855/21 не відбулось, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та введення воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022).

7.2. 01.04.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів (платіжного доручення про оплату вартості послуг адвоката).

7.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 призначено на 16.06.2022.

7.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 оголошено перерву у судовому засіданні, повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 11.07.2022.

7.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 оголошено перерву у судовому засіданні, повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 29.08.2022.

7.6. Судове засідання 29.08.2022 частково відбувалося у закритому режимі у зв`язку із дослідженням колегією суддів висновку напрямку «Фінансовий моніторинг» від 03.03.2021 із додатками, на підставі якого прийнято рішення про розірвання договору банківського обслуговування.

7.7. Представник апелянта в судовому засіданні 29.08.2022 підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасовувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Партнер-ВС» та відмовити у відшкодуванні витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанціях.

7.8. Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2022 проти апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 20.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер - ВС» та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» укладено Договір банківського обслуговування.

8.2. 19.09.2018 між позивачем та відповідачем підписано анкету - заяву клієнта про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 20-24). У 2019 році відповідач змінив рахунки позивача та закріпив за ними міжнародні номери банківського рахунку відповідно до стандарту № НОМЕР_3 на № НОМЕР_1 (поточний) та № НОМЕР_4 (депозитний).

8.3. 11.03.2021 позивач отримав повідомлення №20.1.0.0.0/7-20210303/4732 від 03.03.2021 про відмову від підтримки ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин /розірвання договору і закриття рахунків (а.с. 37-38).

8.4. 23.03.2021 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 12/21 з проханням надати інформацію про підстави прийняття відповідачем рішення про відмову від припинення ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору від 03.03.2021 (а.с. 25-26).

8.5. Так, 31.03.2021 позивачем отримано відповідь на запит, відповідно до змісту якого банк повідомив, що рішення прийнято згідно чинного законодавства та не підлягає перегляду (а.с. 27).

8.6. Зі змісту повідомлення АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-20210303/4732 від 03.03.2021 вбачається, що банком прийнято рішення, згідно з яким будуть розірвані укладені з позивачем договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів) та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій з посиланням на статтю 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 361-IX від 06.12.2019 (а.с. 37-38).

8.7. 22.06.2021 між адвокатом Сидорчук Юлією Миколаївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер - ВС» (далі - клієнт), відповідно до п. 1.2 якого адвокат надає клієнту правову допомогу з питань, визначених в п.1.1 Договору, зокрема надає правничу (правову) допомогу в господарському процесі щодо визнання недійсною односторонню відмову від договору, правочину, вчиненого Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код 14360570) щодо розірвання договору банківського обслуговування (а.с. 56-58).

8.8. Сторони домовилися, що в рамках вказаного господарського спору, процесу Адвокатом надаватиметься наступна допомога: ознайомлення та правовий аналіз документів Клієнта, пошук та аналіз судової практики з питань аналогічних спірних відносин, аналіз документів, отриманих в процесі розгляду справи в суді, надання усних та письмових консультацій, роз`яснень, підготовка, складення позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву, листів, звернень, заяв, скарг, клопотань, інших будь-яких документів правового характеру, представництво інтересів Клієнта у Господарському суді м. Києва, якщо таке представництво є необхідним у межах надання правової допомоги, участь у судових засіданнях тощо (п. 1.3 Договору).

8.9. Як встановлено п. 3.1 Договору гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту. За надання правової допомоги, визначеної у п. 1. цього Договору, Клієнт сплачує гонорар виходячи з погодинної оплати правничої (правової-) допомоги.

8.10. Сторони домовилися, що вартість однієї години роботи адвоката щодо надання правничої (правової) допомоги у рамках цього Договору складає 1 500 (одну тисячу п`ятсот) гривень (п. 3.2 Договору).

8.11. Відповідно до змісту п. 3.3 Договору сторони зобов`язані скласти Акт прийому-передачі послуг, який готується Адвокатом у 2 (двох) примірниках та надається/надсилається Клієнту протягом 5 (п`яти) робочих днів після надання правової допомоги, вказаної в розділі 1 Договору. Клієнт впродовж 5 (п`яти) робочих днів перевіряє відповідність зазначених в Акті прийому-передачі послуг, фактично наданій допомозі. У випадку відсутності зауважень Клієнт у вказаний термін його підписує або надає мотивовану письмову відмову від його підписання.

8.12. Сторони домовилися, що після підписання Акту прийому-передачі послуг, Адвокат виставляє Клієнту рахунок, який Клієнт зобов`язується оплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів (п. 3.4 Договору).

8.13. Сторони домовилися, що після надання правничої (правової-) допомоги Адвокат надає Клієнту детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням часу надання послуги та вартості кожної такої послуги виходячи із вартості однієї години роботи адвоката, визначеної в п. 3.2. цього Договору (п. 3.5 Договору).

8.14. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 Договору).

8.15. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчені наступні документи: копії договору №63/21 від 22.06.2021 про надання правової допомоги, додаткову угоду № 1 до Договору № 63/21 про надання правової допомоги від 22.06.2021, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 09.11.2021, акт прийому - передачі робіт (послуг) від 09.11.2021, рахунок - фактуру № 2 від 09.11.2021, платіжне доручення № 10546 від 10.11.2021 на суму 43 500, 00 грн (а.с. 56-58, 234-240).

8.16. Як вбачається, з п.п. 1, 4, 5, 6, 9, 14 детального опису виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 234-235) адвокатом виконані такі види робіт (наданих послуг):

- ознайомлення та правовий аналіз документів ТОВ «Партнер-ВС» (листування з Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», Нацбанком тощо) з метою визначення щодо подання позовної заяви - 1 година 30 хвилин (2 250, 00 грн);

- складення заяви про надання доказів до суду у зв`язку з тим, що позовна заява залишена без руху по справі № 910/10855/21 - 20 хвилин (500 грн);

- складення клопотання про відкладення підготовчого засідання у Господарському суді м. Києва у справі № 910/10855/21 - 20 хв (500 грн);

- аналіз відзиву на позовну заяву про визнання недійсною односторонню відмову від договору по справі № 910/10855/21 - 1 година (1 500 грн);

- складення клопотання до Господарського суду м. Києва про ознайомлення з матеріалами справи № 910/10855/21 - 20 хв (500 грн);

- аналіз заперечень на додаткові письмові пояснення по справі № 910/10855/21 -30 хв. (500 грн).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав прийняття відповідачем 03.03.2021 рішення про розірвання договору банківського обслуговування у зв`язку із встановленням позивачу неприйнятно високого рівня ризику.

9.2. Колегією суддів здійснено дослідження висновку напрямку «Фінансовий моніторинг» від 03.03.2021 із додатками, з якого вбачається здійснення аналізу фінансових операцій клієнта (позивача), на підставі якого відповідачем зроблено висновок про підозрілість даних фінансових операцій, встановлено що вказані операції є надзвичайно великими та не містять законної мети.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач жодними належними та допустимими в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказами не довів обґрунтованості підстав вважати, що позивач вчиняв платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу.

10.3. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості і становить надмірний тягар для відповідача, у зв`язку з чим, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів позивача складає 37 500, 00 грн.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження скаржника в частині того, що норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та погоджені сторонами умови договору банківського обслуговування прямо наділяють банк правом та навіть обов`язком відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, з огляду на те, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним.

11.2. Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, суду необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

11.3. При цьому вказане кореспондується із обов`язком Банку підтвердити існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику.

11.4. Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20.

11.5. Надані відповідачем та досліджені колегією суддів в судовому засіданні 29.08.2022 документи не підтверджують існування правових підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику. Інших належних доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги відповідачем не надано.

11.6. Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не доведено, що позивач вчиняв фінансові операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та існування ризику застосування до банку відповідних заходів впливу. При цьому підозрілість проведення фінансових операцій не може слугувати підставою вважати, що такі фінансові операції підпадають під ознаки підозрілої діяльності клієнта та/або фіктивності такої діяльності, у зв`язку з чим до позивача мав би бути встановлений неприйнятно високий ризик.

11.7. Щодо вимог апелянта в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, то колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про завищеність витрат на професійну правничу допомогу адвоката, неспівмірність витраченого часу на складення документів із самими документами, нерозумність, невідповідність критеріям реальності та необґрунтованість таких витрат апелянтом належним чином не обґрунтована і не доведена належними доказами. При цьому послання на витрачений час на складення процесуальних документів та змістом самих документів не можуть слугувати єдиною підставою вважати, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які були стягнуті за оскаржуваним додаткових рішенням суду першої інстанції, є необґрунтованими, завищеними, неспівмірними та такими, що не відповідають критеріям розумності та реальності. Крім того, відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції подавалося клопотання про зменшення витрат правничої допомоги (а.с. 246-250), з урахуванням якого судом першої інстанції зменшено такі витрати позивача.

11.8. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем порушено права та інтереси позивача в частині необґрунтованості рішення про розірвання договору банківського обслуговування та закриття поточних рахунків з підстав встановлення позивачу неприйнятно високого ризику.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

13.7. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

13.8. Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

13.9. Згідно із п. п. 39, 66 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

13.10. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону суб`єктами первинного фінансового моніторингу є банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

13.11. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

13.12. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

13.13. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 1075 Цивільного кодексу України Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

13.14. З метою виконання суб`єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо здійснення ними класифікації своїх клієнтів та виявлення фінансових операцій, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону Наказом Міністерства фінансів України 08.07.2016 № 584 затверджено Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

13.15. Відповідно до п. 2, 3 розділу VI вказаних Критеріїв фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі, якщо вона має заплутаний або незвичний характер, або це сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети. Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов`язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (верифікації), передбачених Законом.

13.16. Відповідно до п. 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65 Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.

13.17. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

13.18. Згідно із ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

13.19. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

13.20. Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

13.21. Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

13.22. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

13.23. Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

13.24. За статтею 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

13.25. Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

13.26. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

13.27. Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

13.28. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.29. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.30. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).

13.31. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на засадах верховенства права, є законними - ухвалені судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованими - ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10855/21 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

15.2. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

15.3. Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

15.4. Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

15.5. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

15.6. Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

15.7. За статтею 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

15.8. Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

15.9. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

15.10. Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

15.11. Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

15.12. На підтвердження понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 позивачем долучено до матеріалів справи договір № 63/21 про надання правової допомоги від 22.06.2021, укладений між позивачем та адвокатом Сидорчук Ю.М.; додаткову угоду № 1 до договору від 02.02.2022; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1219615 від 15.02.2022; акт прийому-передачі робіт (послуг) від 14.02.2022; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та платіжне доручення № 10662 від 18.02.2022 про сплату позивачем 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

15.13. Відповідно до акту прийому-передачі робіт (послуг) від 14.02.2022 адвокат Сидорчук Ю.М. надала позивачу наступні роботи (послуги):

- аналіз змісту рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 по справі № 910/10855/21;

- аналіз змісту апеляційної скарги;

- складення відзиву на апеляційну скаргу;

- представництво інтересів позивача. Вартість зазначених послуг складає 15 000,00 грн.

15.14. Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про невідповідність витрат позивача на послуги адвоката наданим послугам, їх неспівмірність, нерозумність, що у свою чергу слугувало б підставою для зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу. Матеріали справи таких доказів також не містять, клопотань про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги відповідачем не подавалося. При цьому заявлений позивачем розмір таких витрат є співмірним із складністю справи, категорією спору та наданими адвокатом послугами.

15.15. На підставі вищевикладених доводів, враховуючи надані докази на понесення позивачем при розгляді апеляційної скарги витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість таких витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі № 910/10855/21 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі № 910/10855/21 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/10855/21 залишити без змін.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

5. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» (вул. С. Параджанова, буд. 93, м. Житомир, 10001, ідентифікаційний код 39268892) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) грн. 00 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Справу № 910/10855/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.08.2022.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді В.В. Куксов

Б.М. Поляков