465/4009/22

2-а/465/343/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2022 року м.Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

за участю секретаря Лозинського Т.-Р.А.

представника позивача Шокало В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Державної митної служби України у Рівненській області про скасування постанови про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 липня 2022 року відносно нього, посадовою особою Рівненської митниці було складено протокол про порушення митних правил №0070/20400/22 за ознаками ст.485 Митного Кодексу України.

20 липня 2022 року Рівненською митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0070/20400/22, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 55088,10 грн.

Вважає постанову протиправною, адже у справі про порушення митних правил не доведено, що отримані від митних органів Нідерландів документи є дійсними, мають чи повинні мати переважне доказове значення порівняно з документами, поданими ОСОБА_1 . При цьому Рівненською митницею не вжито належних доказів для підтвердження факту подання мною документів з неправдивими відомостями, необхідними для визначення митної вартості, внаслідок чого зменшено розмір митних платежів. Тобто, митницею не вжито належних заходів та не доведено, що саме ці документи є дійсними, мають чи повинні мати переважне доказове значення.

Зазначає, що ТОВ «Аксельрод» 15.04.2020 придбало в Immensee Project LP транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» 2012 року випуску (інвойс № 46/04/2020) за 2400 євро. У вказаному інвойсі було визначено умови поставки DAP - Дубно. Вказані умови поставки відображені також у графі 20 МД № UA204080/2020/008823 від 29.04.2020.

ТОВ «Аксельрод» не наймала перевізника (гр. Респбуліки Білорусь ОСОБА_2 ) для доставки транспортного засобу та не має жодного стосунку до оформлення експорту, а ці обов`язки покладались на продавця.

Про неналежність та недопустимість як доказів інформації, отриманої від митних органів Нідерландів свідчить, зокрема, також і наступне. В оскаржуваній постанові митниця вказала, що у результаті опрацювання надісланої митними органами Королівства Нідерланди з`ясовано, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «VITO ПО CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 був реалізований підприємством «А&А Autos» (Halfelfje 3, 5711 ES, Someren) згідно документа купівлі- продажу ( Factuur) №2020380 від 01.09.20 громадянину ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ( ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ). Разом з тим слід звернути увагу, що відповідний транспортний засіб було ввезено в Україну через Галицьку митницю 28.04.20 громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_6 .

Також, як випливає зі змісту постанови підставою для її винесення стала інформація про те, що згідно документів митних органів Нідерландів транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», модель «VITO ПО CDI» був вивезений з території Європейського Союзу на транспортному засобі з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 /RZE6Y для отримувача ОСОБА_4 , а вартість автомобіля становила 4350, 00 евро.

Разом з тим придбаний ними транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», модель «VITO ПО CDI» в`їжджав на територію України своїм ходом з р/н 6-VRB-18. Наведене підтверджується зокрема копією технічного паспорта на вказаний автомобіль, фотографіями цього авто, а також даними попередньої декларації №UA20400/2020/906437 від 16.04.2020. Так в графі 25 (вид транспорту на кордоні) та 26 (вид транспорту в межах країни) цієї декларації вказано - «Автотранспорт, своїм ходом як товар». В цій же роздруківці попередньої декларації в графі «Номери транспортних засобів» вказано 6-VRB-18.В подальшому при оформленні МД UA 204080/2020/008823 від 29.04.2020 в графах (вид транспорту на кордоні) та 26 (вид транспорту в межах країни) вказано код 94, що згідно з наказом Мінфіну від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» означає - Автомобільний транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар. Таким чином дані вказані в документах, надісланих митними органами Нідерландів, очевидно не відповідають доведеним обставинам переміщення через кордон відповідного автомобіля.

Ні в протоколі, ні в матеріалах справи не доводиться обставини, що йому могло бути відомо обставину, яка вартість автомобіля була задекларована при експорті відповідного товару. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.08.2022 року відкрито провадження у справі.

12.08.2022 на адресу суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву. Вказує, що 16.04.2020 директором ТОВ «АКСЕЛЬРОД» (код ЄДРПОУ 13817228, м.

Львів, вул. Боткіна, буд. 36Г) ОСОБА_1 подано митну

декларацію типу ІМ40ЕЕ №UA204000/2020/906437 з метою переміщення через

митний кордон України та подальшого митного оформлення в Поліській митниці

Держмитслужби вантажного автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель «VITO

110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 .

Під час оформлення митної декларації гр. ОСОБА_1 заявив, що вартість транспортного засобу становить 2400 євро.

28.04.2020 року громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_3 ) через Галицьку митницю Держмитслужби на митну

територію України ввезено вантажний автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 .

Переміщення автомобіля через митний кордон України проведено на підставі митної декларації типу ІМ40ЕЕ №UA204000/2020/906437 від 16.04.2020 року.

У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України митним органам України подано наступні документи: документ купівлі - продажу (Invoice) №46/04/2020 від 15.04.2020 року, виписаний від імені компанії «IMMENSEE PROJECT LP» (101 ROSE STREET SOUTH LANE, EDINBURGH, UNITED KINGDOM, EH2 3JG); документ про реєстрацію автомобіля у Королівстві Нідерланди № НОМЕР_4 від 29.12.2017 року та частина II до нього №0384275136, CMR №б/н від 16.04.2020 року.

29.4.2020директором ТзОВ «АКСЕЛЬРОД» ОСОБА_1 у Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204080/2020/008823 для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг автомобіля вантажного «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 . До митного оформлення подано вищезазначені товаросупровідні документи.

Митне оформлення транспортного засобу проведено Поліською митницю Держмитслужби за рівнем митної вартості - 70625,76 грн. (або еквівалент 2400,00 Євро на дату митного оформлення автомобіля).

Листом Держмитслужби Укр аїни №26/26-04/7.13/527 від 17.02.2022 року «Про відповіді митних органів Королівства Нідерланди» надіслано інформацію та копії документів митних органів Королівства Нідерланди стосовно експорту з території Європейського Союзу автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 .

Зокрема, з`ясовано, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 був реалізований підприємством «A&R Autos» (Halfelfje 3, 5711ES, Someren), згідно документа купівлі-продажу (Factuur) №2020380 від 01.09.20 громадянину ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ( ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ). Вартість транспортного засобу становить 4350 євро.

Вочевидь дата документа купівлі-продажу (Factuur) №2020380, а саме - 01.09.20 є помилковою. Так, згідно надісланої митними органами Королівства Нідерланди копії офіційного документа - «KOMUNIKAT IE599-Potwierdzenie wywozu» (підтвердження про вивезення) MRN 20PL402010E0430990, який формувався в тому числі на підставі Factuur №2020380, автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 вивезений з території Європейського Союзу 27.04.2020 для отримувача ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), вартість автомобіля становить 4350,00 євро.

Дана інформація підтверджена також і документами, які були подані до митного контролю та митного оформлення автомобіля марки «MERCEDES- BENZ», модель «VITO 110CDI», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 уже на території України.

Так, до митного контролю на території України, що підтверджено відтиском штампу Львівської митниці «192» «Під митним контролем», був поданий документ про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 29.12.2017 року та частина II до нього № НОМЕР_5 , видана компетентнимиорганами КоролівстваНідерланди,у графі«С» якоїзазначено,що власникомавтомобіля єгр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).

На вищевказаний документ №0384275136 здійснено й посилання митних органів Нідерландів, яким підтверджено, що документ - частина II реєстраційного сертифікату №0384275136 зберігався в адміністрації компанії «A&R Autos» (Halfelfje 3, 5711ES, Sortieren), яка виписувала Factuur №2020380 на суму 4350 евро.

Таким чином, вартість транспортного засобу на момент перетину митного кодону України становила 4350,00 евро, що не відповідає відомостям, заявленим митним органам України.

Отже, директор ТзОВ «АКСЕЛЬРОД» ОСОБА_1 свідомо приховав від митних органів України, з метою зменшення розміру митних платежів, вартість транспортного засобу.

Проведеною перевіркою повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA204080/2020/008823 від 29.04.2020 встановлено порушення: статті 49, частини 1 статті 51, статті 52, статті 53, статті 257, частини 1 та 2 статті 270, частини 1 статті 272, частини 2 статті 277, статті 278, статті 289 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено розмір митних платежів на загальну суму 18362,70 грн., в тому числі: мито на суму- 5738,34 грн. та податок на додану вартість на суму- 12624,36 грн.

Таким чином, директор ТзОВ «АКСЕЛЬРОД» гр. ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів надав митним органам України документ купівлі - продажу (Invoice) №46/04/2020 від 15.04.2020, що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару (автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 ), внаслідок чого зменшено розмір митних платежів в сумі 18362,70 грн., в тому числі: мито на суму - 5738,34 грн. та податок на додану вартість на суму- 12624,36 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.

25 серпня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначає, що ТОВ «Аксельрод» не наймала перевізника громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 для достави транспортного засобу та не має жодного стосунку до оформлення експорту, ці обов`язки покладалися на продавця. Крім цього, вказує, що слід звернути увагу на ет, що відповідний транспортний засіб було ввезено в Україну через Галицьку митницю 28.04.2020 ОСОБА_6 , а зі змісту постанови виплаиває, зо автомобіль було продано через 4 місяці після того як вона перетнуло кордон. Наведен підтверджує, що ні ОСОБА_1 , ні підприємтсов яке він очолює, не мали стосунку до продажу його громадянину Ярославу закалу. Крім цього, позивач не був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи. В матеріалах справи міститься лист Рвненьскої митниці від 01.07.2022, яким ОСОБА_7 викликався для дачі пояснень, однак доказів скерування вказаного листа не додано. Просить позов задоволити, скасувати постанову, а провадження у справі закрити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, враховуючи також те, що поважних причин неявки в судове засідання представником відповідача не наведено.

Крім того, суд враховує положення ст. 205 КАС України, відповідно до яких неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.07.2022 Рівненською митнецею було складено відносно позивача протокол про порушення митних правил №0070/20400/22.

20 липня 2022 року було винесно постанову в справі про порушення митних правил №0070/20400/22, якою громадянина України ОСОБА_1 , директора ТОВ «АКСЕЛЬРОД» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 55088,10 грн.

Згідно інвойсу №46/04/2020 ТОВ «АКСЕЛЬРОД» 15.04.2020 придбало в Immensee Project LP транспортний засіб «Mercedes Benz», модель «VITO 110CDI», 2012 року випуску за 2400 євро.

Згідно форми МД-2 особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТзОВ «Аксельрод» (79053, м.Львів, вул. Боткіна,36 Г); пунктом прибуття автомобіля визначено «UA Дубно», митним органом виїзду/в`їзду визначено Галицьку митницю UA209030, код товару 87042199, ціна товару 2400,00 євро.

Згідно Договору №8 від 03.02.2020 поставка товару по контракту відбувається на умовах DAP у відповідності до Інкотермс 2010. У відповідності до даного Договору продавець зобов`язаний поставити і передати у власність: транспортні засоби, сільськогосподарську техніку та їх складові частини, а покупець прийняти та розрахуватись за товар.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов`язок щодо доставки транспортного засобу покладались виключно на продавця, а не на покупця, тобто ОСОБА_1 , який являється директором ТОВ «Аксельрод».

Крім цього, згідно довідки про результати проведення перевірки по матеріалах ІТС ІПНП №11589 від 01.08.2022 року підстав для внесення відомостей до ЄРДР та проведення відповідного досудового розслідування не має. Ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 не виявлено.

Як вбачається з листа Рівненської митниці від 01.07.2022, для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, викликався ОСОБА_8 в Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Поліської митниці Держмитслужби. Однак, підтвердження надсилання такого листа повідомлення ОСОБА_9 в матеріалах справи про порушення митних правил №0070/20400/22 відсутнє.

Так, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних

термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), обов`язками продавця є: надання товару у відповідності з договором; ліцензії, дозволи та інші формальності; договори перевезення та страхування; поставка; перехід ризиків; розподіл витрат; повідомлення покупцю; докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення; перевірка - упаковка маркування та інші обов`язки.

Натомість покупець зобов`язаний: зобов`язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу; зобов`язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний

документ і виконати, де це належить, усі митні формальності,

необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через

будь-яку країну.

Як визначено у ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIIIцього Кодексу та цією главою.

Ч. 2, ч.3 ст.53МК України визначає документи, які підтверджують митну вартість товарів це: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно оскаржуваної постанови, 16.04.2020 року директором ТОВ «АКСЕЛЬРОД» (код ЄДРПОУ 13817228, м. Львів, вул. Боткіна, буд. 37Г) ОСОБА_1 подано митну декларацію типу ІМ40ЕЕ №UA204000/2020/906437 з метою переміщення через митний кордон України та подальшого митного оформлення в Поліській митниці Держмитслужби вантажного автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель «VITO 110CDI» ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 . Заявлена вартість транспортного засобу становить 2400 евро.

У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України митним органам України подано наступні документи: документи купівлі продажу (Invoice) №46/04/2020 від 15.04.2020 року, виписаний від імені компанії «IMMENSEE PROJECT LP» (101 ROSE STREET SOUTH LANE, EDINBURGH, UNITAD KINGDOM,EH2 3JG); ДОКУМЕНТ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ АВТОМОБІЛЯ у Королівстві Нідерланди №0249019716 від 29.12.2017 року та CMR №б/н від 16.04.2020 року.

У разі якщо зазначені документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ч.1ст. 54 МК України, здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.54МК України встановлює, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Суд зазначає, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного Кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 Митного Кодексу України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 Митного Кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Склад правопорушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

А відтак, відповідальність за статтею 485 Митного Кодексу України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вказав неправдиву інформацію або ж надав органам доходів та зборів документи, в яких містяться відомості, що не відповідають дійсності.

Вказана позиція щодо статті 485 МК України міститься у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №607/1866/17, від 18.06.2020 року у справі № 638/10546/16-а та від 22.05.2020 року у справі №751/1477/17.

Відповідно до норм ст.ст. 291 та 292 Митного кодексу України 2012 року, обов`язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов`язку із сплати митних платежів, а в свою чергу обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення. Позивачем митні платежі за митними деклараціями сплачені у повному обсязі і у встановлений законом строк.

Відтак, митне оформлення спірного транспортного засобу відбувалося у квітні 2020 року та під час митного оформлення автомобіля, згідно електронної митної декларації, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалось.

В постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №640/7258/17 сформовано висновок про те, що для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Таким чином, притягнення особи до відповідальності за ст. 485 МК України можливе лише у разі встановлення умислу особи на внесення неправдивих відомостей до митної декларації.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній при розгляді щодо нього справи про порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 також не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду щодо нього справи про порушення митних правил, що мало місце 20.07.2022 року.

Таким чином, станом на 20.07.2022 року в митного органу не було підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд щодо нього справи про порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Наведені обставини виключали можливість розгляду 20.07.2022 року справи про порушення ОСОБА_1 митних правил за його відсутності та винесення оскаржуваної постанови.

Натоміть, розгляд справи про порушення ОСОБА_1 митних правил за його відсутності, без належного його повідомлення призвів до неможливості реалізації ним прав, передбачених ст. 498 МК України та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладениху постанові від 30.01.2020 року у справі №482/9/17,«Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 188-42 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших правна участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи».

За таких обставин, позбавлення ОСОБА_1 можливості реалізації його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок необізнаності його із датою та часом розгляду справи про порушення митних правил, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови від 20.07.2022 року.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Гарантії забезпечення права на захист, а також обов`язок дотримання положень чинного законодавства під час адміністративного провадження суб`єктами владних повноважень спрямовані, серед іншого, на те, що, у постанові про притягнення особи до відповідальності повинно бути обґрунтовано і вмотивовано наведено юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ. Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 1ст.72КАСУкраїни встановлено, щодоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до наступних висновків.

Притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 МК України відбулось без врахування всіх обставин справи, зокрема, того, що протокол про порушення митних правил складений з істотним порушенням вимог закону, та належної оцінки того, що у позивача був наявний чи відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей у митну декларацію.

Відповідач позбавив позивача можливості реалізувати надані йому законом права, та маючи підтвердження неправильності оформлення протоколу і неправдивості відображення в ньому обставин притягнув позивача до відповідальності.

Притягнення позивача до відповідальності здійснено з порушенням права позивача на участь при розгляді справи про порушення митних правил, що само по собі є грубим порушенням права на захист.

Наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують наведених вище судом обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова Рівненської митниці у справі про порушення митних правил № 0070/20400/22 від 20.07.2022 року підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадоваособа)при розглядіскарги напостанову посправі проадміністративне правопорушенняперевіряє законністьі обгрунтованістьвинесеної постановиі приймаєодне зтаких рішень: 1) залишає постановубез зміни,а скаргубез задоволення; 2)скасовує постановуі надсилаєсправу нановий розгляд; 3)скасовує постановуі закриваєсправу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд зазначає, що дії суб`єкта владних повноважень виразились в прийнятті ним відповідного рішення, яке і має бути предметом оскарження. Само по собі визнання протиправною вказаної постанови не буде ефективним засобом захисту прав позивача, а відтак, в частині визнання постанови протиправною слід відмовити, а належним способом захисту прав позивача слід визнати скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1ст. 139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір у розмірі 496,20 гривень підлягає стягненню з Рівненської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.241-246,286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України у Рівненській області про скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити частково.

Скасувати постанову Рівненської митниці Державної митної служби України від 20.07.2022 року у справі про порушення митних правил №0070/20400/22.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Рівненської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційну порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Ванівський Ю.М.