У 2003 році відділ державної виконавчої служби Словянського міського управління юстиції перестав існувати у звязку із злиттям з відділом державної виконавчої служби Словянського районного управління юстиції (наказ Донецького обласного управління юстиції від 16.05.2003 року № 3109-1 ), а після реорганізації Словянського районного управління юстиції в Словянське міськрайонне управління юстиції за наказом від 24.01.2005 року № 30-1, відділ державної виконавчої служби Словянського районного управління юстиції, був перетворений на районний відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ( свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 328775 ).

При прийнятті рішення потрібно врахувати те, що на виконання Указу Президента України від 20.04.2005 року № 701/2005 ( із змінами і доповненнями ), постановою КМУ від 23 квітня 2005 року № 320 був утворений Департамент державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління. Постановою КМУ від 03.08.2005 року № 711 було затверджено Положення про Департамент державної виконавчої служби. 19.08.2005 року відповідно до Закону України „ Про внесення змін до законів України „ Про державну виконавчу службу” та „ Про виконавче провадження” від 23.06.2005 р. № 2716-IV та постанови КМУ від 23.04.2005 р. № 320, наказом Міністерства юстиції України № 1482/к „ Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції ” було ліквідовано відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції, працівники яких були попереджені про наступне вивільнення з дотриманням вимог ст.49-2 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті ліквідації. Ліквідація це така форма припинення юридичної особи, при якій вона перестає існувати зі всіма правами і обовязками, що їй належать. При ліквідації права і обовязки не переходять до іншої особи. Відповідно до вимог ч.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. 18.08.2006 року за записом 12771110003000114, відповідно до вимог ст.ст. 6, 36 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, державним реєстратором було проведено реєстрацію припинення юридичної особи „ районний відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ”.

При проведенні ліквідації районного відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, ліквідаційною комісією були у повному обсязі виконані вимоги ст. 36 Закону України ?ро державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та вимоги ст.ст.110-112 ЦК України. Крім того, відповідно до вимог п.7 ст.22 Закону України ?ро державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” державним реєстратором в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації було опубліковано оголошення про ліквідацію районного відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, та порядок і строки заявлення кредиторських вимог до юридичної особи, що припиняється.

Позивач у визначений законодавством термін не скористалась своїм правом на заявлення вимог до районного відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції в процесі проведення його ліквідації.

Відповідно до вимог ст.104 ЦК України, правонаступником юридичної особи яка припиняється при реорганізації (злиття, приєднання, поділ та перетворення ) , є наступна у часі юридична особа, якій передається майно, права та обовязки попередньої юридичної особи. Тобто, правонаступником відділу державної виконавчої служби Словянського районного управління юстиції, який провадив примусове виконання виконавчих документів, в сенсі ст.104 ЦК України, та ст. 37 ЦПК України може бути лише районний відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, який ліквідовано і державну реєстрацію якого припинено 18.08.2006 року.

Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свободу. На час подання позовної заяви пройшло більш ніж 6 років. Позивач не використав свої права, які надані йому були, як стороні виконавчого провадження під час виконання судового рішення.

Пунктом 5 Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року „ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби, та звернень учасників виконавчого провадження „ передбачено, що у разі коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами.

На примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Словянського районного управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ВАТ «Содовий завод» на загальну суму понад 3 млн. грн., до складу якого і входили виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості яка виникла з трудових правовідносин на користь громадян.

Усі виконавчі документи, що надходили на виконання до квітня 2001 року були надіслані до Словянської філії АКБ “ Укрсоцбанк” для подальшого виконання, згідно чинного на той час законодавства.

У квітні 2001 року усі виконавчі документи з установи банку були повернуті до відділу ДВС Словянського міського управління юстиції згідно ст. 19 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами “.

Після повернення виконавчих документів з установи банку, виплата заборгованості відносно заробітної плати призупинилась.

Останні перерахування проводились банком по рішенням суду, винесених у жовтні 1997 року.

За період з 2000 до квітня 2001 р.р. державним виконавцем в рахунок погашення боргу описувалось та арештовувалось майно підприємства-боржника, яке було передано на реалізацію до спеціалізованої торгівельної організації ДФ СДП ?крспецюст”.

З травня 2001 року, згідно Доручення Президента України, була зупинена реалізація майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше 25%.

З грудня 2001 року набрав чинності Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» тимчасово призупинена реалізація майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше 25%.

Згідно повідомлення Фонду державного майна України, ВАТ ?одовий завод” є державним підприємством, а саме має 100% державної частки статутного фонду.

Оскільки ВАТ ?одовий завод” державне підприємство, реалізація майна, що не задіяне у виробничому циклі, проводилась тільки за письмовою згодою голови правління ВАТ ?одовий завод”, згідно Закону України „ Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, який набрав чинності з 28.11.2001 року.

Крім того, державним виконавцем у відповідності до ст.50 Закону України ?ро виконавче провадження” винесені постанови про арешт коштів боржника, що містилися на всіх виявлених рахунках підприємства-боржника.

Грошові кошти, які надходили на депозитний рахунок відділу ДВС з рахунків підприємства-боржника та з реалізації майна, були розподілені між стягувачами у відповідності до ст.44 Закону України ?ро виконавче провадження”, а саме, була погашена заборгованість по виконавчих листах про стягнення аліментів до 2002 року, про стягнення заборгованості по регресу за рішеннями суду від 1997р., та частково від 1998 року, тобто погашалась заборгованість стягувачам, вимоги яких належали до першої черги задоволення вимог (у ред. зазначеного закону на той час). Вимоги щодо виплати зарплати належали до другої черги.

03.01.2001 року господарським судом Донецької області відносно ВАТ ?одовий завод” була порушена справа про банкрутство( справа № 5/174Б).

18.09.2002 року ВДВС Словянського міського управління юстиції звернувся з поданням до господарського суду Донецької області про надання дозволу на реалізацію майна ВАТ ?одовий завод” для погашення заборгованості перед громадянами.

10.07.2003 року Господарським судом Донецької області була винесена ухвала про відмову відділу Державної виконавчої служби Словянського міського управління юстиції у розгляді заяви ВДВС про звернення стягнення на майно ВАТ ?одовий завод” у відповідності до Закону України ?ро внесення змін до Закону України ?ро відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який набрав чинності з 30.05.2003 року, виключено надання господарським судом дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

04.09.2003 року постановою № 5/174Б господарського суду Донецької області ВАТ „СОДОВИЙ ЗАВОД”, визнано банкрутом. Цією постановою ліквідатором ВАТ ?одовий завод” призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1).

Керуючись ст. 37 Закону України ?ро виконавче провадження” державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень.

У відповідності до ст.65 Закону України ?ро виконавче провадження” всі виконавчі документи згідно акту передачі виконавчих документів від 21.10.2003 року передані арбітражному керуючому ОСОБА_2 за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря,91, для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 5/174Б від 07.06.2005 року повноваження ліквідатора ОСОБА_2 припинені, та ліквідатором ?одовий завод” призначена Котенєва О.О. (АДРЕСА_3)

Ліквідаційна комісія знаходиться за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря,91.

На даний час зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ВАТ ?одовий завод” знищено згідно акту про знищення виконавчих проваджень та інших документів органу ДВС від 04.12.2006 року, у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999 року № 470/7 .

04.09.2003 року постановою господарського суду Донецької області ВАТ ?ОДОВИЙ ЗАВОД” по справі № 5/174Б, визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор юридичної особи банкрута очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу ( усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання …) Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку встановленому статтею 31 цього Закону. Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» до теперішнього часу не ліквідовано. Припинення ліквідаційної процедури передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому позивачем не втрачена можливість отримання стягнутої суми за рішенням суду або рішенням комісії по трудовим спорам, що також підтверджується доданим стягувачем листа від ліквідатора ВАТ «Содовий завод» від 05.01.2010 року.

У відповідності до ч.1 ст. 1 Цивільного кодексу України Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ч.2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владнаному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Сторони виконавчого провадження перебувають між собою цивільно правових відносинах і дії Цивільного кодексу України цілком їх стосуються у той час, як державний виконавець перебуває зі сторонами виконавчого провадження у адміністративних правовідносинах, а тому цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст.85 Закону України ?ро виконавче провадження” передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена до суду.

Цивільно процесуальним кодексом України регулюється право на оскарження зазначених дій у процесуальні строки визначені цим законом.

У той же час ст.86 Закону України ?ро виконавче провадження”, якою передбачається захист прав стягувача у виконавчому провадженні передбачається лише відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, в порядку, передбаченому законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди законодавством не передбачено.

В той же час у відповідності до ст.11 Закону України ?ро державну виконавчу службу” визначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Отже законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди при невиконанні рішення суду при здійсненні виконавчого провадження.

Разом з цим, у відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Виходячи із обставин справи, вбачається, що ніяких дій або бездіяльності державного виконавця, які б могли стати наслідком спричинення матеріальної та моральної шкоди, або збитків при здійсненні виконавчого провадження про стягнення з ВАТ ?одовий завод» на користь позивача не допущено.

Чинним законодавством не передбачено, щоб орган, який здійснює заходи примусового характеру, направлені на виконання рішення суду переходили обовязки боржника.

Вимоги позивача щодо стягнення суми матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції та 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки не підлягають вимоги про стягнення основної суми боргу, а 3% річних застосовуються до договірних відносин в тому разі, коли боржник прострочив грошове зобовязання. В даному випадку між позивачем та відповідачем договірних зобовязань немає і тому ця норма закону не застосовується до цих правовідносин.

Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не скасована, не визнана протиправною.

В судовому засіданні не здобуто доказів, що позивачу діями відповідача заподіяна шкода під час виконання рішення. Судові рішення, якими б дії, бездіяльність чи рішення державного виконавця під час проведення виконавчих дій визнані незаконними відсутні. Постановою державного виконавця виконавче провадження закінчене у звязку з передачею виконавчого документа арбітражному керуючому, оскільки боржника визнано банкрутом. Така постанова є чинною, сторонами у виконавчому провадженні не оскаржена.

Та обставина, що після відкриття відповідачем виконавчого провадження і до його закінчення рішення фактично виконано не було, не є підставою для висновку про заподіяння шкоди стягувачу з боку державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст..10,11,60,130,208-213,215,223,224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

до Словянського міськрайонного управління юстиції відділу державної виконавчої служби, третя особа головне управління державного казначейства у Донецькій області, ВАТ ?одовий завод”, про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області, для чого протягом десяти днів з дня проголошення рішення треба подати заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Словянського міськрайонного суду І.М. Мінаєв