ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8653/21 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства закордонних справ України, у якому просила суд, з урахування нової редакції заяви:

- визнання протиправним та скасування наказу МЗС України від 04.03.2021 №348-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлення ОСОБА_1 на посаді першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці з 06.03.2021;

- стягнення з МЗС України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.03.2021 по дату прийняття рішення суду (станом на день подачі позову до суду 23.03.2021 - 7545,40 грн.);

- стягнення з МЗС України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість висновків щодо невиконання позивачем покладених на нього завдань, зокрема, не надано доказів, які б підтверджували неналежне виконання завдань державної служби, надання допомоги іншими працівниками; непроведення ретельного аналізу виконаних завдань та практичних результатів; формальність висновків відповідача про невиконання позивачем покладених на нього завдань, оскільки неможливо встановити які саме недоліки слугували підставою для негативної оцінки діяльності позивача; спростування позивачем у поясненнях доводів відповідача щодо неналежного виконання ним своїх обов`язків; безпідставність проведення відповідачем повторного оцінювання позивача, оскільки таке не передбачено статтею 44 Закону України "Про державну службу".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що повторне оцінювання керівником дипломатичної установи, який виявив упереджене ставлення під час оцінювання службової діяльності позивача у 2020 році є грубим порушенням Закону України "Про державну службу", оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №58 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640" виключено розділ "Повторне оцінювання", проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності позивача є протиправним, таке не передбачене вказаним Законом. Також, позивачем зазначено, що ним виконано всі завдання, які передбачені були у плані роботи першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці на 2020 рік

В судове засідання позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги.

На електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за його відсутності, проте дане клопотання не засвідчено ЕЦП.

Відповідач заперечує проти апеляційної скаргу в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Наказом МЗС України від 26.09.2019 №2155-ос ОСОБА_1 призначено з 04.10.2019 на посаду першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці в порядку переведення з Офісу Президента України на час довготермінового відрядження, передбачено проходження дипломатичної служби за контрактом.

Між МЗС України в особі Державного секретаря МОЗ України та ОСОБА_1 укладено контракт від 26.09.2019 №100 про проходження дипломатичної служби, відповідно до якого посадова особа призначається на посаду першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці в порядку переведення з Офісу Президента України на час довготермінового відрядження, контракт є строковим трудовим договором, на підставі цього контракту виникають трудові відносини між посадовою особою та МЗС України (підпункти 1, 2 пункту 1).

За наслідками проведення оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році, за підписом Посла України В. Каневського та керівника ЕП ПУ в АР радника С. Штелюка від 29.10.2020, перший секретар Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 отримав негативну оцінку - "2,13" з "4" максимально можливої.

В обґрунтування такої оцінки зазначено: "Потребує постійного контролю з боку безпосереднього керівника. У співробітника в роботі відсутні ініціатива, творчий підхід, командна гра, потребували постійного суттєвого коригування підготовлені ним проекти документів. Водночас, в цілому, на належному рівні виконував роботу (консул-дублер), яка не відображена в зазначених завданнях, а також брав участь у проектах ПУ щодо самовдосконалення працівників".

З результатами оцінювання позивача ознайомлено 29.10.2020, про що свідчить його підпис про ознайомлення.

Позивачем подано скаргу від 14.12.2020 року щодо негативного оцінювання його роботи в 2020 році та рішення щодо відкликання з довготермінового відрядження зі звільненням з державної служби.

Листом від 16.11.2020 року №6131/201-910-1165 позивач надіслав Державному секретарю МЗС України Банькову О.С. пояснення та зауваження щодо негативної оцінки за результатами його службової діяльності у 2020 році.

Міністерством закордонних справ України, відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України "Про державну службу", пункту 41 "Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, видано наказ від 09.12.2020 №490 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ЗДУ, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2020 році".

Позивачем надіслано лист від 21.12.2020 року Голові Національного агентства України з питань державної служби про оскарження негативного оцінювання його роботи в 2020 році та рішення щодо відкликання з довготермінового відрядження зі звільненням з державної служби.

Листом від 29.12.2020 року №9160/21-20 Національним агентством України з питань державної служби повідомлено ОСОБА_1 про відсутність повноважень розглядати відповідне звернення та роз`яснено процедуру захисту прав, інтересів державного службовця.

Наказом МЗС України від 28.2.2020 року №527 "Про утворення комісії" утворено комісію відповідно до статей 11, 44 Закону України "Про державну службу" для перевірки фактів, викладених у скарзі першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 від 16.11.2020 року №6121/201-910-1165.

Згідно з висновком від 30.12.2020 року за результатами перевірки фактів, вкладених у скарзі першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1, комісією зазначено, що результати виконання завдання №3 про забезпечення опрацювання скоригованих підходів у рамках роботи Міжурядової комісії ТРАСЄКА (бал "2"), щодо здійснення моніторингу взаємодії між Україною та АР у рамкам ОЧЕС в усіх сферах багатосторонньої співпраці та підготовки відповідної інформації до Центру (бал "0"), забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ (бал "2"), потребують більш детального розгляду.

Комісією запропоновано розглянути можливість скасування висновку у частині оцінювання результатів службової діяльності першого секретаря посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 з урахуванням наданих ним пояснень, та провести повторно оцінювання відповідно до вимог "Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640.

Наказом МЗС України від 18.01.2021 року №9, відповідно до пунктів 49, 50 "Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640: скасовано пункт 28 висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців закордонних дипломатичних установ України у 2020 році, затвердженого наказом МЗС України від 09.12.2020 року №490; вирішено повторно провести визначення результатів виконання завдань та затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

У наказі також зазначено про необхідність державному службовцю подати керівнику закордонної дипломатичної установи України в електронному вигляді форму щодо результатів виконання завдань у 2020 році, заповнену в частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання та звіт у довільній формі про виконання завдань у 2020 році (у разі прийняття рішення щодо необхідності його підготовки та подання) - до 20.01.2021 року. Зобов`язано керівника закордонної дипломатичної установи України провести визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 у 2020 році, ознайомити державного службовця з результатами оцінювання та передати Управлінню кадрового менеджменту оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань - до 26.01.2021 року.

Листом від 18.01.2021 року №201/19-091-2325 начальник Управління кадрового менеджменту МЗС України у відповідь на звернення позивача щодо оскарження висновку оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році та отримання позивачем негативної оцінки за результатами оцінювання повідомив, що відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу" наказом МЗС України від 28.12.2020 року №527 (зі змінами) була утворена комісія для перевірки викладених у скарзі позивача фактів. Комісією рекомендовано скасувати висновок за результатами оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році та провести повторне визначення результатів виконання завдань і затвердження висновку щодо ОСОБА_1 . У зв`язку з цим було затверджено відповідний наказ МЗС України від 18.01.2021 року №9. Повідомлено про необхідність подання позивачем керівнику закордонної дипломатичної установи України в електронному вигляді форму щодо результатів виконання завдань у 2020 році, заповнену в частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання та звіт у довільній формі про виконання завдань у 2020 році (у разі прийняття рішення щодо необхідності його підготовки та подання) у визначені наказом МЗС України від 18.01.2021 року №9 терміни.

До вказаного листа додано висновок від 30.12.2020 року.

Позивачем надіслано Державному секретареві МЗС України Банькову О.С. лист від 20.01.2020 року, в якому повідомлено про незгоду щодо повторного оцінювання, оскільки пунктом 40 "Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", не передбачено проведення повторного оцінювання, в разі скасування негативного висновку процедура оцінювання припиняється. В листі позивач просив про особисту зустріч для вирішення питання щодо поновлення його порушених прав.

Листом від 04.02.2021 року №201/19-091-6520 начальник Управління кадрового менеджменту МЗС України повідомив позивача про надсилання результатів оцінювання для ознайомлення, в зв`язку з неподанням керівнику закордонної дипломатичної установи України форми щодо результатів виконання завдань у 2020 році, як це було зазначено в листі МЗС України від 18.01.2021 року №201/19-091-2325 відповідно до наказу МЗС України від 18.01.2021 року №9, повторне визначення результатів службової діяльності у 2020 році проведено на основі раніше поданої форми щодо результатів виконання завдань.

Листом від 08.02.2021 року №201/19-091-7427 державний секретар Міністерства закордонних справ України Баньков О.С. , у відповідь на лист позивача від 20.01.2021 року, повідомив, що у разі неподання позивачем керівнику закордонної дипломатичної установи України форми щодо результатів виконання завдань у 2020 році, як це було зазначено в листі МЗС від 18.01.2021 року №201/19-091-2325, повторне визначення результатів його службової діяльності у 2020 році буде проведено на основі раніше поданої форми щодо результатів виконання завдань.

Позивач надіслав Державному секретареві МЗС України Банькову О.С. лист від 08.02.2021 року, в якому повторно повідомив про свою незгоду щодо повторного оцінювання та просив передбачити день та час зустрічі з метою вирішення цього питання.

За наслідками повторного оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році, за підписом Посла України В. Каневського та керівника ЕП ПУ, радника С. Штелюка від 26.01.2021 року, перший секретар Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 отримав негативну оцінку - "2,13" з "4" максимальних. В обґрунтування такої оцінки зазначено "Потребував майже щоденної допомоги та контролю в роботі з боку посла та керівника структурного підрозділу, постійного суттєвого коригування майже всіх підготовлених ним документів. Поставлені завдання не виконані або виконані частково, що спричинило додаткове навантаження на інших співробітників ПУ в АР. Протягом 2020 року в його роботі були відсутні ініціатива, системний підхід та налаштованість для отримання практичного результату".

Наказом Міністерства закордонних справ України від 17.02.2021 року №56 затверджено висновок щодо повторного оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1.

Відповідно до наказу МЗС України від 29.01.2021 року №182-ос позивач перебував у відпустці з 10.01.2021 по 06.03.2021 рік.

Наказом МЗС України від 04.03.2021 №348-ос звільнено ОСОБА_1 , першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці, з займаної посади 06.03.2021 у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Достроково розірвано контракт про проходження дипломатичної служби від 26.09.2019 №100, укладений між МЗС України та ОСОБА_1 , 06.03.2021. Припинено 06.03.2021 дипломатичну службу ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Припинено 06.03.2021 державну службу ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строку призначення на посаду державної служби.

Підставою видання наказу зазначено: частина перша статті 28 Закону України "Про дипломатичну службу"; пункт 3 частини першої та абзац другий частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу"; наказ МЗС України від 17.02.2021 №56 "Про затвердження висновку щодо повторного оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 у 2020 році".

Відповідачем до заяви по суті додано довідку від 11.08.2021 №210/17-927-251 про середньомісячну заробітну плату, складену МЗС України, відповідно до якої середньоденна заробітна плата становила 535,48 грн.

Вважаючи протиправним звільнення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що не притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для висновку про неможливість складення негативної оцінки його службової діяльності. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не спростовано доказів та доводів посла щодо мотивів оцінювання службової діяльності позивача. У запереченнях та поясненнях позивача наведено лише незгоду з відповідними висновками, однак аргументів на спростування не зазначено, не повідомлено суд про наявність відповідних доказів, зокрема щодо підготовки аналітичних матеріалів, їх якості, виконання тижневих планів.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив публічну службу на посаді першого секретаря Посольства України в Азербайджанській Республіці. Наказом МЗС України від 26.09.2020 №215-ос позивача переведено на вказану посаду з Офісу Президента України, укладено контракт від 26.09.2019 №100 про проходження дипломатичної служби.

Так, правові засади та порядок організації дипломатичної служби як складової частини державної служби, а також особливості її проходження та правового статусу посадових осіб дипломатичної служби визначено Законом України "Про дипломатичну службу" 07.06.2018 №2449-VIII (надалі - Закон №2449-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №2449-VIII дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов`язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Законом №2449-VIII встановлено: призначення на посаду дипломатичної служби є безстроковим, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну службу", та у разі призначення на таку посаду за контрактом про проходження дипломатичної служби (частина перша статті14); дипломатична служба припиняється з підстав, передбачених Законом України "Про державну службу" (частина перша статті 28).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначено Законом України «Про державну службу» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно статті 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (зі змінами) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту (абзац другий частини третьої).

За змістом наведеної норми державний службовець звільняється за ініціативи суб`єкта призначення в разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. На думку суду, наведена норма не встановлює дискреції для суб`єкта призначення, тобто в разі наявності визначеної в пункті 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" підстави - суб`єкт призначення має вчинити дії щодо звільнення державного службовця у відповідний строк.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що за наслідками проведення оцінювання від 29.10.2020 року результатів службової діяльності у 2020 році позивач отримав оцінку "2,13" з можливої максимальної "4". Така оцінка є підставою для висновку про отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час проведення оцінювання): результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри (частина перша); оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина друга); оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення (частина третя); державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (частина четверта); за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (частина п`ята); у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина шоста). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (частина восьма); порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач скористався правом на оскарження негативного висновку від 29.10.2020, за результатами якого комісією МЗС України схвалено висновок від 30.12.2020 про необґрунтованість висновків стосовно оцінювання результатів виконання завдання №3 про забезпечення опрацювання скоригованих підходів у рамках роботи Міжурядової комісії ТРАСЄКА (бал "2"), стосовно здійснення моніторингу взаємодії між Україною та АР у рамкам ОЧЕС в усіх сферах багатосторонньої співпраці та підготовки відповідної інформації до Центру (бал "0"), забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ (бал "2"). Рекомендовано проведення повторного оцінювання.

Наказом МЗС України від 18.01.2021 року №9 скасовано пункт 28 висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців закордонних дипломатичних установ України у 2020 році, затвердженого наказом МЗС України від 09.12.2020 №490 та вирішено повторно провести визначення результатів виконання завдань та затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

Колегія суддів звертає увагу, що підставою даного позову визначено саме протиправність вищезазначеного наказу, оскільки статтею 44 Закону України "Про державну службу" не передбачено проведення повторного оцінювання службової діяльності державного службовця в разі скасування негативного висновку оцінювання За твердженням позивача, в такому разі оцінювання припиняється.

За змістом статті 44 Закону України "Про державну службу" за державним службовцем закріплено право оскаржити висновок, що містить негативну оцінку в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, за якою в разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації, в скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про відсутність в статтях 11, 44 Закону України "Про державну службу" положень щодо повторного проведення атестації державного службовця в разі, коли попередні результати оцінювання визнані необґрунтованими.

Проте, статтею 44 цього Закону передбачено, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята).

За змістом пункту 50 "Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №591, набрала чинності 12.07.2019) у разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться окремі етапи оцінювання.

У даному випадку, повторне оцінювання службової діяльності позивача проводилось унаслідок прийняття суб`єктом призначення рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів його службової діяльності за наслідками розгляду скарги державного службовця.

Відповідно до частини 6 статті 44 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній до внесення змін згідно з Законом України від 19.09.2019 №117-IX, набрав чинності 25.09.2019) у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.

Проте, право державного службовця оскаржити негативний висновок оцінювання керівнику державної служби або до суду, встановлене статтею 11 Закону України "Про державну службу", залишилось незмінним.

Отже, виключення з частини шостої статті 44 цього Закону положень, якими передбачалось обов`язкове проведення повторного оцінювання в разі отримання державним службовцем негативної оцінки, не позбавляло його права оскаржити такий негативний результат.

Стаття 44 Закону України "Про державну службу" не містить положень щодо повторної атестації державного службовця в разі задоволення його скарги щодо негативного висновку оцінювання, однак частиною одинадцятою цього Закону повноваження з визначення процедури оцінювання надано Кабінету Міністрів України.

Зокрема, процедура проведення повторного оцінювання в різні періоди визначалась пунктами 37-40 та 43-46 Порядку №640 (у редакції постанов Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №185 та від 10.07.2019 №591). Постановою Уряду України від 05.02.2020 №58 (набрала чинності 12.02.2020) процедуру повторного оцінювання виключено з Порядку №640.

Проте, процедура оскарження негативного висновку відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу" та проведення повторного оцінювання в разі скасування негативного висновку передбачалась у різні періоди пунктами 38-41, 41-44, 47-50 Порядку №640 (у первинній редакції та в редакціях постанов Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №185, від 10.07.2019 №591).

З аналізу норм права, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок щодо помилковості твердження позивача про відсутність правових підстав для проведення повторного оцінювання внаслідок скасування негативного висновку, оскільки повторне оцінювання проводилось за результатами розгляду та задоволення скарги позивача щодо необґрунтованості висновку оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до пункту 50 Порядку №640 (у редакції, чинній на час проведення повторного оцінювання) в разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

За наслідками проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році від 26.01.2021 року позивач отримав середній бал "2,13", що відповідає негативній оцінці службової діяльності (від "0" до "2,29").

Негативні оцінки, з якими не погоджується позивач, отримано ним за завдання:

3.2. Забезпечення опрацювання скоординованих підходів у рамках роботи Міжурядової комісії ТРАСЄКА,

досягнутий результат - виконано із залученням інших працівників Посольства України,

час виконання - протягом року,

бал - "2",

обґрунтування - потребував допомоги у вироблені й імплементації алгоритму дій та суттєвого коригування проектів документів;

3.3. Забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ.

досягнутий результат - виконано із залученням інших працівників Посольства України,

час виконання - протягом року,

бал - "2",

обґрунтування - проявив низьку самостійність, потребував високої міри контролю з боку безпосереднього керівника;

3.4. Здійснення моніторингу взаємодії між Україною та Азербайджанською Республікою в рамках ОЧЕС у всіх сферах багатосторонньої співпраці,

досягнутий результат - не виконано,

час виконання - протягом року,

бал - "0",

обґрунтування - не продемонстрував розуміння тематики ОЧЕС, не зміг окреслити роботу на цьому напрямі, зокрема, щодо просування кандидатури України на виборах Генсекретаря ПМС ОЧЕС;

4.1. Моніторинг азербайджанської економіки у сегментах транспорту, ВТС, науково-технічної сфери,

досягнутий результат - виконано із залученням інших працівників Посольства України,

час виконання - протягом року,

бал - "2",

обґрунтування - проявив низьку самостійність, потребував високого ступеню контролю з боку безпосереднього керівника та й залучення інших дипломатичних працівників Посольства України до виконання поставлених завдань;

4.3. Опрацювання ключових напрямів співпраці України з АР у галузях транспорту, ВТС, науково-технічної сфери. Підготовка інформаційно-аналітичних та позиційних матеріалів,

час виконання - липень-жовтень 2020,

досягнутий результат - виконано,

бал - "1",

обґрунтування - виконано лише у розрізі сфери транспорту.

Наказом МЗС України від 17.02.2021 року №56 затверджено висновок щодо повторного оцінювання результатів службової діяльності державного службовця закордонної дипломатичної установи України у 2020 році.

Так, у протоколі від 18.02.2021 року зафіксовано, що позивачу на його електронну адресу 18.02.2021 року об 11:35 год. надіслано лист з висновком щодо повторного оцінювання службової діяльності у 2020 році та копію відповідного наказу.

Положенням №640 встановлено: завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні <…> (пункт 10); державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку (пункт 11); завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному <…> Для державних службовців, які перебувають у службових відрядженнях, завдання і ключові показники визначаються в установленому порядку (пункт 12); визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні-грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу про визначення результатів виконання завдань (пункт 13).

Згідно з контрактом від 26.09.2019 №100, укладеного між МЗС України та ОСОБА_1 , про проходження дипломатичної служби, посадова особа повинна отримуватися законодавства України, сумлінно виконувати свої обов`язки, визначені цим Контрактом та затвердженою в установленому порядку посадовою інструкцією; виконувати правила внутрішнього службового розпорядку; забезпечувати збереження службової інформації, що стала відома під час виконання обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійно підвищувати рівень професійної компетентності; поважати закони, правила і традиції держави розміщення ЗДУ, гідно представляти Україну, не допускати вчинків, які дискредитують або можуть негативно вплинути на імідж України за кордоном, репутацію МЗС, ЗДУ або Посадової особи (розділ ІІІ).

Конкретних завдань і ключових показників контрактом не визначено.

В матеріалах справи міститься Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затвердженого в грудні 2019 року.

Згідно з наведеними завданнями та ключовими показниками першому секретарю Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 визначено ключові показники результативності, ефективності та якості:

1. Виконання планових та поточних завдань МЗС України щодо активізації співробітництва з Азербайджанською Республікою у сфері транспорту:

1.1. Опрацювання питання щодо проведення чергового засідання Українсько-азербайджанської Змішаної Комісії з міжнародних автомобільних сполучень (1 квартал);

1.2. Сприяння проведенню українсько-азербайджанських міжвідомчих консультацій між державними авіаційними службами України Азербайджанської Республіки щодо розширення географії та частоти авіарейсів між двома країнами (перше півріччя);

1.3. Забезпечення розповсюдження серед відповідних відомств інформації в Азербайджанській Республіці щодо проведення в Україні важливих заходів (міжнародних форумів, конференцій), спрямованих на популяризацію технологій у сфері розвитку транспортної інфраструктури (протягом року);

2. Двостороннє співробітництво у сфері ВТС і науково-технічній галузі:

2.1. Сприяння у підготовці та проведенні 5-го засідання Міжурядової українсько-азербайджанської комісії з питань ВТС у Баку (травень);

2.2 Сприяння поширенню інформації в ЗМІ Азербайджанської Республіки щодо технологічних досягнень оборонних підприємств України (протягом року);

2.3. Надання сприяння в організації інформаційного супроводу українських компаній у рамках проведення Азербайджанської міжнародної оборонної виставки "АDEX-2020" в м. Баку (вересень);

3. Посилення взаємодії України з Азербайджанською Республікою в рамках багатосторонніх форматів співробітництва:

3.1. Проведення моніторингу співробітництва України Азербайджанської Республіки в рамках розвитку Транскаспійського транспортного маршруту та Міжурядової комісії ТРАСЄКА з метою розвитку міжнародних транспортних коридорів "Схід-Захід" і "Південь-Захід". За результатами моніторингу готувати інформаційно-аналітичні та позиційні матеріали (протягом року);

3.2. Забезпечення вироблення скоординованих підходів у рамках роботи Міжурядової Комісії ТРАСЄКА (протягом року);

3.3. Опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ (протягом року);

3.4. Здійснення моніторингу взаємодії між Україною та Азербайджанською Республікою в рамках ОЧЕС в усіх сферах багатосторонньої співпраці та підготовка відповідної інформації до Центру (протягом року);

4. Посилити аналітичну складову в роботі ВЕП Посольства України:

4.1. Проведення моніторингу азербайджанської економіки у сегментах транспорту; ВТС, науково-технічної сфери (протягом року);

4.2. Інформування про результати моніторингу МЗС, Міністерство інфраструктури України, інших центральних органів виконавчої влади відповідного профілю (протягом року);

4.3. Опрацювання ключових напрямів співпраці України з Азербайджанською Республікою у галузях транспорту, ВТС, науково-технічної сфери. Підготовка інформаційно-аналітичних та позиційних матеріалів (протягом року).

Позивач з наведеним завданням та ключовими показниками ознайомився, про що свідчить його підпис. Позивачем не заперечувалось, що наведені завдання визначені в рамках його посадових обов`язків, таких підстав позову не визначено.

Відповідно до посадової інструкції першого секретаря (консула дублера) Посольства України в Азербайджанській Республіці ОСОБА_1 визначено завдання, обов`язки та повноваження: забезпечує виконання планових і поточних завдань МЗС щодо розвитку співробітництва з АР у сферах транспорту, військово-технічного та науково-технічного співробітництва, включаючи авіабудівну та космічну галузі, готує пропозиції до концепцій розвитку двосторонніх відносин у зазначених сферах; здійснює координацію взаємодії між причетними міністерствами та відомствами України та АР; забезпечує аналіз та підготовку відповідних інформаційних матеріалів щодо розвитку співробітництва з АР у транспортній, військово-технічній, науково-технічній сферах, включаючи авіабудівну та космічну галузі; забезпечує підготовку та проведення засідань Міжурядової комісії з питань ВТС (спільно з ВАТ при ПУ в АР); веде питання українсько-азербайджанського співробітництва в рамках ОЧЕС, ГУАМ, ТРАСЄКА; безпосередньо здійснює моніторинг, аналіз та підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів щодо двостороннього співробітництва (у т.ч. візитів) Азербайджану з Ізраїлем, Грузією, Молдовою, Білоруссю, Японією, країнами африканського континенту та країнами Латинської Америки; здійснює моніторинг подій у країні перебування, публікацій азербайджанських ЗМІ щодо наявності матеріалів за визначеними йому сферами відповідальності в контексті забезпечення національних інтересів України, на основі чого готує відповідні інформаційні матеріали у Центр; готує пропозиції до тез до зустрічей вищих посадових осіб та інших делегацій обох країн у межах своєї компетенції; сприяє розвитку договірно-правової бази у сфері своєї компетенції; готує прогнозно-аналітичні матеріали, керуючись положеннями Інструкції про порядок підготовки аналітичних доповідей у системі органів дипломатичної служби України, затвердженої наказом МЗС України від 06.05.2017 №188: телеграм (Cable), тематичні доповіді (Report), доповіді про зустріч/бесіду/телефонну розмову (Meeting Report), щотижневі доповіді (Weekly Report), а також щоквартальні, річні; базові та тематичні довідки відповідно до сфери своєї відповідальності; у рамках своєї компетенції підтримує контакти з представниками ЦОВВ АР, політологічних кіл, азербайджанських ЗМІ, дипломатичного корпусу, акредитованого в АР; бере участь у забезпеченні організації та проведенні візитів вищих посадових осіб та офіційних делегацій України в Азербайджан та азербайджанських в Україну за напрямом діяльності; забезпечує наповнення веб-сайту Посольства зі своєї тематики; за результатами зустрічей Посла, в яких бере участь, або своїх зустрічей готує відповідні звітні матеріали (Інформація про зустріч, повідомлення для ЗМІ тощо); виконує функції консула-дублера у випадку відсутності першого / секретаря ПУ в АР з консульських питань; забезпечує збереження інформації з обмеженим доступом, що стала відома під час виконання обов`язків, а також іншої інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню; виконує інші доручення керівника Посольства та оперативні доручення Центру.

Судом першої інстанції встановлено, а позивачем не заперечується, що завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача визначені в межах його повноважень, згідно з посадовою інструкцією.

Як вбачається зі змісту, Плану дій Посольства України в Азербайджанській Республіці з розвитку українсько-азербайджанських відносин у 2020 році, визначені позивачу завдання відповідають Плану дій Посольства.

Позивачем у апеляційній скарзі та в позовній заяві зазначає, що він не погоджується з результатами повторного оцінювання, які спростовуються поясненнями наданими позивачем з листом від 12.11.2020 року (вх. № 6121/201-910-1165 від 16.11.2020), у яких наведено мотиви такої незгоди.

Зокрема, позивач вказав про незрозумілість висновків щодо необхідності постійного контролю за його роботою з боку безпосереднього керівника, чому в такому випадку робота не коригувалася або не застосовувалися будь-які заходи впливу, передбачені законом "Про державну службу", чому про негативні результати позивач дізнався лише з результатів оцінювання. За твердженням позивача, підготовлені ним проекти документів підписувалися керівником установи і правок, змін чи доповнень до них практично не було.

У поясненнях щодо завдання 3.2. Забезпечення опрацювання скоординованих підходів у рамках роботи Міжурядової Комісії ТРАСЄКА (виконано, оцінка - 2) позивач вказав, що нагадувань та контролю не потребував, допомоги у виробленні алгоритму дій та суттєвого коригування проектів документів не потребував. За власною ініціативою, з дозволу керівника установи проводив зустрічі в ТРАСЄКА та Міністерстві транспорту, зв`язку та високих технологій АР, остання інформація про зустрічі (від 25.02.2020 №6131/10-037-236). Після оголошення пандемії проводив телефонні розмови, про що інформував безпосереднього керівника (лист від 20.08.2020 №6131/22-012-848, телефонні розмови з керівником групи експертів ПС МУК ТРАСЄКА Ю.Стасюк, з директором департаменту транспортної політики Міністерства транспорту, зв`язку та високих технологій ОСОБА_6 , тощо). За твердженням позивача, робота проводилася ефективно з дотриманням правил етичної поведінки, можливо було поставити оцінку - "3").

У поясненнях посол України в Азербайджанській Республіці повідомив, що за результатами моніторингу виконання протягом 1-го кварталу 2020 року планових та позапланових завдань першим секретарем ОСОБА_1 продемонстрували його низьку ефективність та виявили системні недоліки в його роботі. У цьому зв`язку, було проведено чергові особисті співбесіди посла з працівником та здійснено оновлення посадових інструкцій першого секретаря ПУ в АР ОСОБА_1, які були затвердженні Центром 20.08.2020 (ознайомлений 22.09.2020).

Моніторинг роботи працівників ПУ в АР у III кварталі 2020 року в черговий раз засвідчив, що ОСОБА_1 так і не зміг продемонструвати професійні якості в контексті належного виконання визначених йому завдань. Послом пропонувалось ОСОБА_1 визначити самостійно службові задачі, під час виконання яких він зміг би продемонструвати свою ефективність, але такі задачі/завдання ОСОБА_1 сформулювати для себе не зумів.

Підсумкова співбесіда з ОСОБА_1 щодо виконання ним функціональних обов`язків і завдань протягом 2020 року була проведена послом 29.10.2020 в рамках оцінювання результатів службової діяльності працівників ПУ в АР.

Стосовно виконання пункту 3.2 завдань посол пояснив:

ОСОБА_1 було доручено організувати зустріч посла з Генеральним секретарем ПС МПК ТРАСЄКА, під час розмови з послом ОСОБА_1 доручено підготувати тезові та інформаційно-довідкові матеріали до зазначеної зустрічі, завдання було внесено ОСОБА_1 до плану його тижневої роботи на період 24-28.02.2020 з терміном виконання 16-19.03.2020. Після нагадувань ОСОБА_1 підготував лист на адресу Мінінфраструктури України від 02.03.2020 №6131/14-301-255 з проханням надати пропозиції до ключових сигналів української сторони з усього спектру взаємодії України в рамках ТРАСЄКА;

протягом місяця ОСОБА_1 не здійснював контроль для отримання від профільного ЦОВВ України відповідної інформації або напрацювання інших матеріалів з метою їх використання під час проведення зустрічі Посла України з Генеральним секретарем ПС МПК ТРАСЄКА А.Асавбаєвим;

до тижневого звітування про виконану роботу за період 16-20.03.2020 (пункт 10) в контексті невиконання даного доручення ОСОБА_1 відповідних пропозицій не вносив та причин не навів;

відповідно до тижневого плану роботи на період 17-21.08.2020 (пункт 13) ОСОБА_1 мав провести телефонну розмову з керівником групи експертів ПС МУК ТРАСЄКА Ю.Стасюк з метою актуалізації тем для обговорення під час зустрічі Посла України з Генеральним секретарем МПК ТРАСЄКА А.Асавбаєвим, а також з`ясувати поточні та перспективні питання співпраці України в рамках ТРАСЄКА;

за інформацією ОСОБА_1 , 16.09.2020 згадана телефонна розмова відбулася, водночас, ОСОБА_1 не зміг деталізувати та передати її суті, а також сформулювати відповідні пропозиції та домовленості (пункт 15 звіту про проведену роботу за період 14-18.09.2020). У подальшому роботу на цьому напрямі здійснював С.М. Штелюк ;

відповідно до доручення керівника економічного підрозділу С.М. Штелюка щодо необхідності підготовки інформаційної довідки зі взаємодії України в рамках ТРАСЄКА, ОСОБА_1 підготував довідку "щодо розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія (ТРАСЄКА)", яка не мала практичної цінності в первинно запропонованому ОСОБА_1 варіанті;

ОСОБА_1 за практичної допомоги, а також безпосередньої участі та корегувань з боку керівника економічного підрозділу С.М. Штелюка , підготував з третьої спроби проект довідки щодо розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія (ТРАСЄКА);

ОСОБА_1 спільно з С.М. Штелюком опрацьовано довідку про транспортну інфраструктуру Азербайджану, лист Посольства щодо позиції Азербайджану в контексті ініціативи укладення Угоди про міжнародний транспортний коридор Балтійське море-Чорне море-Каспійське море. Документи самостійно підготовлені ОСОБА_1 зі згаданої проблематики - це дві супровідні ноти на адресу Генсекретаря ПС МУК ТРАСЄКА А.Асавбаєва щодо передачі вітального листа Міністра інфраструктури України В. Криклія та невикористаних резервних дозволів на здійснення міжнародних автомобільних вантажних перевезень.

У додаткових поясненнях позивач вказав, що в разі невиконання доручення його потрібно було притягнути до відповідальності, однак жодних зауважень від посла не надходило. Позивач наголосив щодо повідомлення про телефонну розмову 16.09.2020 посла листом, тому твердження про те, що він не пам`ятав змісту телефонної розмови і не зміг повідомити про це керівника є безпідставними.

Згідно з інформацією на офіційній вебсторінці (http://www.traceca-org.org) TRACECA - (Transport Corridor Europe-Caucasus-Asia) - міжнародно визнана програма, спрямована на розвиток економічних відносин, торгівлі та транспортного сполучення в регіонах Чорноморського басейну, Південного Кавказу та Центральної Азії. Міжнародний транспортний коридор ТРАСЄКА включає транспортну систему 13 країн-учасниць Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт з розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія (ОМС ТРАСЄКА): Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Грузія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Румунія, Таджикистан, Туреччина, Україна, Узбекистан. Секретаріат знаходиться Баку.

До пояснень посла додано план тижневої роботи на період 24-28.02.2020, відповідно до якого позивачу визначено завдання підготувати матеріали до зустрічі посла України з Генеральним секретарем ПС МПК ТРАСЄКА А. Асавбаєвим з очікуваним результатом - підготовка інформації на Центр, термін виконання - 16-19.03.2020.

Відповідно до звітування про виконану роботу за попередній період 16-20.03.2020 позивачем цього завдання не виконано.

У звіті про виконану роботу за попередній період 14-18.09.2020 зазначено, що позивачем не виконано завдання з проведення телефонної розмови з керівником групи експертів ПС МУК ТРАСЄКА Ю. Стасюк, зокрема, не надано інформації по суті розмови та відповідних пропозицій. Завдання встановлено тижневим планом роботи на період 17-21.08.2020. Доказів того, що позивач висловлював незгоду з оцінкою його роботи висвітлену в тижневих звітах матеріали судової справи не містять.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхиляє доводи позивача про те, що відсутність дисциплінарних стягнень не може бути підставою для висновку про негативну оцінку його службової діяльності.

Основними принципами дипломатичної служби відповідно до статті 4 Закону України "Про дипломатичну службу" є, зокрема, професіоналізм, компетентність, ініціативність, об`єктивність, чесність, порядність, належне виконання службових обов`язків і додержання трудової дисципліни (пункти 6-8).

За змістом частин першої та другої статті 44 Закону України "Про державну службу" оцінюванню результатів службової діяльності проводиться для визначення якості виконання поставлених завдань, на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця.

Статтею 4 Закону України "Про державну службу" основними принципами державної служби також визначено професіоналізм - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону (пункт 3), ефективність - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

З аналізу норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність дисциплінарних стягнень у державного службовця не може бути підставою для неможливості затвердження негативного висновку про результати оцінювання. Визначальним для оцінки державного службовця є виконання ним завдань державної служби. При цьому такі завдання мають бути виконані якісно, ефективно з дотриманням етичних норм.

Відповідно до протоколу наради дипломатичного та адміністративно-технічного складу Посольства України в Азербайджанській республіці від 21.01.2020 року №01 вирішено забезпечити підготовку та надання щотижневих звітів та звітів роботи підрозділів.

Розпорядженням Посольства України в Азербайджанській Республіці від 03.05.2019 №07 встановлено необхідність забезпечити системну роботу ПУ з підготовки прогнозно-аналітичних та інформаційно-аналітичних матеріалів, які можуть бути практично використані Центром у контексті сприяння формуванню позиції України з подальшого розвитку українсько-азербайджанської співпраці за різними напрямами.

Зокрема, прогнозно-аналітичні матеріали ПУ в АР мають бути змістовними, структурованими із резюмуванням викладеної інформації та відповідними прогнозами розвитку ситуації та пропозиціями щодо реагування української стороною. Структура матеріалів: визначення мети; визначення пріоритетності, перспективності та актуальності питання; опис історії питання; окреслення напрямів, конкретних кроків та способів досягнення поставленої мети, надання прогнозів, практичних висновків (додаток 1).

Інформаційно-аналітичні матеріали мають бути стислими, актуалізованими з належним змістовним наповненням, а також з висновками та пропозиціями. Структура матеріалів: визначення мети; історія питання; надання висновків та пропозицій (додаток 2).

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не заперечував про те, що йому було відомо про щотижневі завдання та складання звітів про їх виконання. Однак позивачем жодних зауважень щодо тижневих звітів в частині невиконання ним завдань державної служби не подавалось.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом пропонувалось позивачу навести докази, які б спростовували доводи відповідача щодо невиконання позивачем щотижневих планів роботи. Позивач вказав, що завдання виконував на належному рівні, контролю й допомоги не потребував.

Судом першої інстанції правомірно відхилено твердження позивача про належне виконання вказаних завдань, оскільки ним не подано заперечень щодо звіту про виконані завдання в частині невиконання ним завдань, не наведено пояснень, які б спростовували доводи посла, які суд міг би оцінити в сукупності з іншими доказами.

Щодо тверджень позивача про те, що зміст телефонної розмови з Генеральним секретарем МПК ТРАСЄКА А.Асавбаєвим доведено письмово Штелюку С.М. , то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки позивач не зміг чітко пояснити коли та яким чином було складено лист, передано відповідній особі, чи було його зареєстровано у відповідних реєстрах чи комп`ютерних програмах з ведення діловодства Посольства та чи відображалось це у звітах про виконану роботу. Відповідно суд не зміг застосувати принцип офіційного з`ясування наведеної обставини шляхом витребування доказів.

Щодо підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, які потребували доопрацювання, то суд також відхиляє доводи позивача про те, що він не потребував контролю для виконання цього завдання. Зі змісту пояснень позивача убачається, що ним не заперечується доопрацювання відповідного матеріалу, водночас позивач не зазначає, що подана ним довідка відповідала вимогам розпорядження від 03.05.2019 №07. У даному випадку безпосередньому керівнику та керівнику установи надані широкі повноваження щодо оцінки виконаних завдань державним службовцем у силу специфічності функцій, які виконує Посольство.

На думку суду, надані позивачем та відповідачем пояснення й докази не свідчать про очевидну необґрунтованість висновків посла, водночас позивач не навів аргументів та не повідомив про наявність доказів, які б спростовували такі висновки.

Порядком №640 визначено, що оцінка в "2" бали можете мати місце в тому випадку, коли завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

З огляду на те, що для виконання завдання 3.2. Забезпечення опрацювання скоординованих підходів у рамках роботи Міжурядової Комісії ТРАСЄКА суттєво коригувались проекти інформаційних довідок, які готувались позивачем, ним не виконувались усі щотижневі завдання, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про наведену оцінку обґрунтованою.

У поясненнях стосовно завдання 3.3. Забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ (виконано, оцінка - 2) позивач вказав, що забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань з практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ нагадувань та контролю з боку безпосереднього керівника не потребував, підготував інформаційно-аналітичний матеріал ГУАМ з точки зору історії та сучасних реалій і ключових аспектів співпраці України з Азербайджаном у рамках цієї організації лист ПУ в АР від 20.02.2020 №6131/51-186/3-204, встановив прямий контакт з представниками Секретаріату ГУАМ, зокрема координатором програм з економічних питань Сабухі Теміровим та В. Портновою , отримував протоколи засідань ГУАМ, зокрема щодо погодження проекту протоколу про правила визнання країни походження товарів до Угоди про створення ЗВТ ГУАМ (листи від 04.08.2020 №6131/22-12-784, від 06.08.2020 №6131/51-186/3-793, від 20.08.2020 №6131/51-186/3-842, від 21.08.2020 №6131/22-012-856, від 30.09.2020№6131/22-012-1001). Позивач вважає, що робота проводилася ефективно з дотриманням правил етичної поведінки, заслуговує на оцінку в "3" бали.

У поясненнях посол повідомив: у зв`язку з головуванням Азербайджану в ГУАМ у 2020 році ОСОБА_1 27.04.2020 було доручено з`ясувати з МЗС АР, з іншими профільними органах влади АР, а також в секретаріаті ГУАМ внесення зміни до Календарного плану заходів головування АР в ГУАМ на 2020 рік з урахуванням дії режиму карантину в АР та інших країнах-учасницях ГУАМ; одночасно, керівником економічного підрозділу С.М. Штелюком було доручено представити відповідну інформацію щодо виконання зазначеного Календарного плану на розгляд Посла з терміном виконання 30.04.2020 року (пункт 15 тижневого плану роботи на період 27-30.04.2020); вказане доручення ОСОБА_1 в установлені та пролонговані терміни не виконав, записи про причини невиконання відповідного завдання в тижневій звітності не зробив (пункт 20 тижневого звіту роботи за період 04-08.05.2020); ОСОБА_1 знехтував усним дорученням керівника економічного підрозділу С.М.Штелюка щодо з`ясування відповідної інформації в секретаріаті ГУАМ. У підсумку керівник економічного підрозділу ПУ в АР 24.06.2020 змушений був самостійно опрацьовувати зазначене питання, готувати відповідну інформацію та передавати її ОСОБА_1 для подальшого продовження моніторингу календарних заходів головування Азербайджану в ГУАМ, а також доручив за підсумками III кварталу 2020 року представити в робочому порядку відповідну інформації; 13.07.2020 ОСОБА_1 було доручено продовжити спільну роботу з моніторингу виконання графіку заходів у рамках головування Азербайджану в ГУАМ у 2020 році діяльності спільних робочих груп ГУАМ (пункт 3 тижневого плану роботи на період 13-17.07.2020); з цієї проблематики 13.09.2020 ОСОБА_1 передав керівнику економічного підрозділу Посольства С.М . Штелюку непов`язану між собою інформацію не придатну для службового використання; перше доручення щодо підготовки інформаційно-аналітичної щодо ГУАМ ОСОБА_1 отримав 16.01.2020 в контексті підведення підсумків виконання першочергових завдань щодо входження на посаду у період жовтень-грудень 2019 року та плану роботи Посольства на 2020 рік з урахуванням головування Азербайджану в ГУАМ у 2020 році. Дане доручення було зафіксоване пунктом 10 тижневого плану роботи на період 20-24.01.2020 з терміном виконання 24.01.2020; з урахуванням бесіди керівника економічного підрозділу Посольства С.М. Штелюка з ОСОБА_1 з уточнення форми та змісту підготовки довідки було прийнято рішення відтермінувати виконання зазначеного доручення на 14.02.2020 у зв`язку з тим, щоб виконавець міг системно підготувати інформаційно-аналітичний матеріал щодо регіонального об`єднання ГУАМ - історія, сучасні реалії та перспективи співпраці України в рамках цієї організації (пункт 9 тижневого плану роботи на період 03-07.02.2020); розгляд підготовленої ОСОБА_1 довідки засвідчив неспроможність виконавця здійснити логічний виклад матеріалу та його аналіз з точки зору інтересів України, матеріал довідки містив застарілу інформацію з ресурсної бази Wikipedia, сайтів ЗМІ, недоречне представлення прямих цитат високопосадовців України та інших держав-учасниць ГУАМ, у довідці не була викладена суть функціональних і галузевих пріоритетів поточної діяльності структурних органів ГУАМ і їхній взаємозв`язок з Україною у контексті взаємодії з Азербайджаном, у довідці був відсутній логічний висновок з точки зору інтересів України, в останньому абзаці зроблено нелогічний висновок щодо значення ролі України в ГУАМ як "трампліну вступу до ЄС". Крім цього, довідка не відповідала вимогам Розпорядження ПУ в АР від 03.05.20019 №7 про удосконалення роботи ПУ в АР; на відповідне усне зауваження керівника економічного підрозділу Посольства С.М . Штелюка ОСОБА_1 відмовився здійснити доопрацювання представленої довідки та наголосив, що довідка була підготовлена на основі його особистого бачення діяльності ГУАМ і ролі в ній України; після представлення ходу підготовки зазначеної довідки Послу С.М . Штелюк був вимушений без залучення ОСОБА_1 самостійно заново готувати інформаційно-аналітичну довідку "ГУАМ з точки зору історії та сучасних реалій і ключових аспектів співпраці України з Азербайджаном у рамках цієї організації", яка була надіслана до МЗС (лист від 20.02.2020 №6131/51- 186/3-204); прикладом суттєвого коригування інших документів у контексті роботи ОСОБА_1 в сфері моніторингу діяльності ГУАМ наведено зразок супровідного листа до МЗС України у контексті погодження проекту Протоколу про правила визнання країни походження товарів до Угоди про створення ЗАТ ГУАМ; ОСОБА_1 неодноразово протягом 2020 року отримував від посла та керівника економічного підрозділу ПУ в АР усні зауваження щодо своєї роботи в контексті освоєння тематики формування ЗВТ ГУАМ і необхідності підтримання тісних робочих контактів з представниками профільного департаменту Мінекономіки України та секретаріату ГУАМ; у підсумку, керівник економічного підрозділу С.М. Штелюк змушений був взяти на себе опрацювання поточних організаційних питань щодо погодження проекту Протоколу про правила визнання країни походження товарів до Угоди про створення ЗАТ ГУАМ ( ОСОБА_1 підготував лише супровідний лист ПУ від 20.08.2020 №6131/51-186/3-842).

Позивач зазначив, що відповідний план отримав з офіса ГУАМ і потім вносив до нього корективи, без нагадувань передавав керівництву.

Відповідно до інформації з офіційної вебсторінки Міністерства інфраструктури України Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) - є міжнародною регіональною організацією, до складу якої входять Азербайджанська Республіка, Грузія, Республіка Молдова та Україна. Створено 23.05.2006 на Київському саміті ГУАМ. Цілі ГУАМ: затвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права та поваги до прав людини; забезпечення сталого розвитку; зміцнення міжнародної та регіональної безпеки і стабільності; поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного та гуманітарного співробітництва; розвиток соціально-економічного, транспортного, енергетичного, науково-технічного і гуманітарного потенціалу; активізація політичної взаємодії та практичного співробітництва в сферах, що становлять взаємний інтерес.

До пояснень додано звітування про виконану роботу за період 27-31.01.2021, відповідно до якого позивачем не виконано завдання з підготовки довідки щодо співробітництва з ГУАМ. Згідно з тижневим планом роботи відділу з економічних питань Посольства України в Азербайджанській республіці 03-07.02.2020, відповідно до якого позивачу визначено завдання підготувати інформаційно-аналітичний матеріал щодо ГУАМ - історія, сучасні реалії та перспективи співпраці України в рамках цієї організації.

Також надано інформаційно-аналітичний матеріал підготовлений позивачем на 5 аркушах та матеріал, який направлено до МЗС України на 4 аркушах (лист від 20.02.2020 №6131/51-186/3-204).

Суд першої інстанції встановлено, а позивачем не спростовано, що інформаційно-аналітична довідка направлена до МЗС України суттєво відрізняється від довідки підготовленої позивачем. Зазначаючи про належне складення довідки позивач не спростовує доводів відповідача про невідповідність довідки структурі, визначеній додатком 2 до розпорядження від 03.05.2019 №07. Зокрема, наявність у довідці визначеної мети, надання висновків та пропозицій.

З аналізу матеріалів справи, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку, за відсутності аргументованих заперечень з боку позивача щодо об`єктивності оцінки відповідача відносно підготовленої позивачем інформаційно-аналітичної довідки, відповідні доводи позивача є необґрунтованими.

Згідно з пунктом 20 тижневого звіту роботи за період 04-08.05.2020 року позивачем не виконано завдання, визначене пунктом 15 тижневого плану роботи на період 27-30.04.2020 року, щодо з`ясування в МЗС АР та іншими профільними органами влади АР, а також секретаріатом ГУАМ в Києві внесені зміни до Календарного плану заходів головування АР в ГУАМ на 2020 рік з урахуванням дії режиму карантину в АР та інших країнах-учасницях ГУАМ, оскільки послу не надано відповідну інформацію.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачу під час розгляду справи в суді першої інстанції пропонувалось чітко вказати яким чином скорегований план передавався керівництву і що цьому може бути підтвердженням, однак змістовних пояснень позивач не навів.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів позивача про виконання цього завдання, позаяк позивачем чітко не вказано, який документ підтверджує виконання завдання, ним не подано заперечень щодо тижневого звіту в частині невиконання цього завдання.

В матеріалах справи лист від 08.07.2020 підготовлений позивачем та який зазнав суттєвих правок.

З аналізу матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено, що позивач потребував участі інших працівників для виконання завдання 3.3. Забезпечення опрацювання з азербайджанською стороною питань щодо практичного наповнення розвитку діяльності ГУАМ, оскільки складені ним інформаційно-аналітичні матеріали потребували доопрацювання, позивачем не виконано інших завдань, які встановлювались тижневими планами, тому оцінка в "2" бали є об`єктивною.

У поясненнях щодо завдання 3.4. Здійснення моніторингу взаємодії між Україною та Азербайджанською Республікою в рамках ОЧЕС у всіх сферах багатосторонньої співпраці (не виконано, оцінка - "0") позивач вказав, що виконання завдання взято на себе безпосереднім керівником Штелюком С.М. , тому була обмежена можливість у цьому питанні. Водночас, здійснено переклад презентації Заступника Мністра В.М . Боднаря англійською мовою та підготовлена низка довідкових матеріалів. Поставлені завдання виконувалися, вимоги законодавства у сфері запобігання корупції не порушувалися, оцінка 0 є упередженою.

Посол у поясненнях стосовно завдання 3.4 зауважив: для просування кандидатури заступника МЗС України В.М. Боднаря на посаду Генсекретаря ПМС ОЧЕС Посольство на всіх рівнях протягом липня-вересня 2020 року проводило низку заходів, у т.ч., у контактах з МЗС АР. З цією метою одночасно опрацьовувалася підготовка проведення презентації кандидатури України в ході робочого візиту М. Боднаря до АР, запланованого на вересень 2020 року; посол 01.07.2020 доручив ОСОБА_1 підготувати документи ПУ щодо презентації кандидатури України, активізувати на відповідному рівні контакти з представниками профільного підрозділу Департаменту економічного співробітництва МЗС АР, сформувати робоче досьє в контексті підтримки кандидатури України на посаду Генерального секретаря ПМС ОЧЕС та підготувати довідку стосовно позиційного розкладу кандидатів на виборах Генсекретаря ОЧЕС; у рамках контролю, координації і колегіальної роботи керівник економічного підрозділу С.М. Штелюк 13.07.2020 доручив ОСОБА_1 здійснювати моніторинг позиції МЗС АР щодо просування кандидатури від України на посаду Генсекретаря ОЧЕС та підготувати відповідну інформацію (пункт 2 тижневого плану роботи на період 13-17.07.2020); протягом липня-вересня 2020 року зазначені доручення ОСОБА_1 надавалися у щотижневих планах роботи. Завдання не було виконано (пункт 10 звіту за період 21-25.09.2020); у зв`язку з самоусуненням ОСОБА_1 від виконанням цієї задачі та відповідних доручень, подальший моніторинг азербайджанської сторони з цього питання здійснював замість ОСОБА_1 безпосередньо керівник економічного підрозділу С.М. Штелюк, зокрема, під час робочих контактів і зустрічей з керівником управління економічного співробітництва МЗС АР Х. Мамедовою та секретаріатом ОЧЕС; за результатами цієї роботи керівник економічного підрозділу Посольства передавав ОСОБА_1 листи (копії додаються) з відповідною інформацією для врахування при підготовці довідки стосовно позиційного розкладу кандидатів на виборах Генсекретаря ОЧЕС; ОСОБА_1 29.09.2020 передав підготовлений ним "матеріал" щодо виборів Генерального секретаря Постійного міжнародного секретаріату ОЧЕС, який не мав практичної цінності, і в якому ОСОБА_1 не зміг акумулювати та систематизувати вже отриману інформацію, передану йому М.Штелюком ; ОСОБА_1 не виконав доручення керівника ЗДУ щодо підготовки довідки стосовно позиційного розкладу кандидатів на виборах Генсекретаря ОЧЕС, не врахував письмові матеріали та усну інформацію, яку йому передавав керівник економічного підрозділу. Незважаючи на тривалий період підготовки та колегіальний підхід ОСОБА_1 до виконання цього доручення поставився легковажно та продемонстрував повну некомпетентність у даному питанні (як пізніше з`ясувалося під час підсумкової особистої співбесіди посла з ОСОБА_1 29.10.2020, останній взагалі не знав, кандидати яких держав претендують на посаду Генсекретаря ОЧЕС); твердження ОСОБА_1 щодо його, начебто, відсторонення від питання просування кандидатури України на посаду Генсекретаря ПМС ОЧЕС не відповідають дійсності. Про це свідчать його функціональні обов`язки, закріплені за ним у Посадовій інструкції першого секретаря ЗДУ, визначені задачі/завдання на 2020 рік, а також доручення, зафіксовані у вище представлених тижневих планах роботи економічного підрозділу ПУ в АР; доручення керівника економічного підрозділу ПУ щодо ведення моніторингу у контактах з начальником відділу багатостороннього економічного співробітництва УЕС МЗС АР С. Рзаєвим ОСОБА_1 не виконав, письмової та усної інформації щодо результатів моніторингу у контактах із згаданим представником профільного підрозділу МЗС АР не надавав.

У додаткових поясненнях позивач вказав про виконання доручення з перекладу презентації англійською мовою щодо кандидата від України М. Боднаря, здійснював моніторинг. Стосовно невиконання доручення з підготовки довідки щодо позиційного розкладу кандидатів на виборах Генсека ОЧЕС, то позивач вказав, що в такому разі він мав бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Під час судового розгляду позивач наголосив, що виконання взяв на себе безпосередній керівник, тому він мав обмежені можливості щодо виконання відповідних завдань.

Згідно з інформацією на офіційній вебсторніці МЗС України (https://mfa.gov.ua) - Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) є першим великим інтеграційним об`єднанням в Чорноморському регіоні, яке поєднало держави, що розвивались, орієнтуючись на принципово різні економічні й політичні моделі. До складу Організації входить 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія (з квітня 2004 року), Туреччина та Україна. Відбувається процес приєднання до ОЧЕС Північної Македонії. Загальна площа території країн-членів ОЧЕС (12) близько 20 млн.кв.км., з населенням близько 337 мільйонів осіб та щорічним обсягом торгівлі між країнами Організації майже 264 млрд. дол. США.

Зі змісту пояснень посла та позивача вбачається, що ними визнається обставина перекладу позивачем презентації в рамках виконання завдання 3.4. Здійснення моніторингу взаємодії між Україною та Азербайджанською Республікою в рамках ОЧЕС у всіх сферах багатосторонньої співпраці.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів позивача про здійснення моніторингу, позаяк згідно з періодичними звітами позивачем відповідних завдань не виконано.

Відповідно до звіту про виконану роботу за період 21-25.09.2020 позивачем не виконано завдання з завершення підготовки прогнозно-аналітичної довідки щодо позиційного розкладу кандидатів на виборах Генсекретаря ОЧЕС у частині проведення аналізу моніторингу та налізу позиції Азербайджанської Республіки і підготовки інформаційно-довідкових і позиційних матеріалів до робочого візиту заступника Міністра В.Бондаря . Позивач не повідомив про наявність доказів того, що ним наведена оцінка його роботи заперечувалась.

Так, під час розгляду справи судами не встановлено, що до завдань державного службовця в частині виконання завдання 3.4 вносились зміни, відтак твердження позивача про обмежену можливість його виконання, за відсутності будь-яких доказів (службових записок, заяв, тощо), не може слугувати об`єктивною причиною невиконання відповідного завдання. Сторони про такі обставини не повідомляли.

Згідно з посадовою інструкцією посадової особи дипломатичної служби категорії "В", затвердженої Державним секретарем МЗС України О. Баньковим 20.08.2021, до основних обов`язків першого секретаря Посольства України в Азербайджанській республіці віднесено ведення питань українсько-азербайджанського співробітництва в рамках ОЧЕС, ГУАМ, ТРАСЄКА, Міжнародного транспортного форму, Організації співробітництва залізниць, міжнародних транспортних проєктах Схід-Захід, ТМТМ, тощо. Позивач з посадовою інструкцією ознайомлений 22.09.2020.

Як і в попередній посадовій інструкції, в зазначеній посадовій інструкції до посадових обов`язків позивача віднесено ведення питань українсько-азербайджанського співробітництва, зокрема в рамках ОЧЕС. Відповідно завдання, які необхідно було виконувати позивачу передбачені його посадовими обов`язками.

Згідно з Порядком №640 оцінка в "0" балів можлива в разі, коли завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Оскільки позивачем завдання не виконувалось, крім перекладу презентації, суд погоджується з доводами відповідача, що цього недостатньо для надання іншої оцінки, оскільки завданням було здійснення моніторингу, що позивачем не виконувалось.

Стосовно завдання 4.1. Моніторинг азербайджанської економіки у сегментах транспорту, ВТС, науково-технічної сфери (виконано, оцінка - "2") позивач пояснив, що контролю з боку безпосереднього керівника та його участі у виконанні поставлених завдань не потребував, наступний пункт завдання за який виставлена оцінка - "3" (Інформування про результати моніторингу МЗС, Міністерство інфраструктури України, інших центральних органів виконавчої влади України відповідного профілю), є продовженням пункту 4.1, що завдання виконано своєчасно, результати можна використати в роботі.

Посол надав такі пояснення: контроль за роботою ОСОБА_1 здійснювався послом та додатково керівником економічного підрозділу ПУ, радником С.М. Штелюком, у тому числі у режимі моніторингу виконання ним поточних, планових і позапланових завдань і доручень Центру. При цьому, робота у транспортній сфері проводилася з максимальним сприянням ОСОБА_1 і колегіальним залученням Посла та керівника економічного підрозділу; особливий наголос робився на необхідності підвищення інформаційно-аналітичної складової в роботі ОСОБА_1 . Зокрема, при підготовці ініційованої ОСОБА_1 аналітичної довідки "Українсько-азербайджанське співробітництво у сфері використання залізничної інфраструктури під час контейнерних перевезень"; С.М. Штелюк 14.07.2020 року доручив ОСОБА_1 ґрунтовно доопрацювати відповідний матеріал і представив ОСОБА_1 розширену за змістом схему підготовки зазначеної довідки; у підсумку ОСОБА_1 проігнорував виконання цього доручення і доопрацьований варіант довідки не представив, що є також підтвердженням недотримання ОСОБА_1 розділу 1 розпорядження ПУ в АР від 03.05.2019 №7 "Про вдосконалення роботи Посольства" в частині підготовки інформаційних та позиційно-аналітичних матеріалів щодо завдань, визначених його Посадовою інструкцією.

Позивач зазначає, що йому не було відомо про зауваження щодо аналітичної довідки "Українсько-азербайджанське співробітництво у сфері використання залізничної інфраструктури під час контейнерних перевезень".

Відповідачем додано зауваження до проекту підготовленої позивачем довідки "Українсько-азербайджанське співробітництво у сфері використання залізничної інфраструктури під час контейнерних перевезень (позиційно-аналітична довідка). Зокрема, в зауваженнях вказано про невідповідність матеріалу головній меті, необхідність представлення конкретизованої статистики, вилучення з довідки матеріалів, які не стосуються головної мети, формування висновку і пропозицій, врахування під час доопрацювання вимоги розпорядженням Посольства України в Азербайджанській Республіці від 03.05.2019 №07.

Судом першої інстанції запропоновано позивачу навести конкретні доводи, які б свідчили про те, що складені ним матеріали не потребували доопрацювання. Позивач пояснив, що він вважає складену ним довідку належною, про зауваження йому не було відомо.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання не потребували доопрацювання, не спростовують доводів посла про невідповідність довідки вимогам розпорядження від 03.05.2019 №07 щодо структури складення таких матеріалів та доводи про неможливість практичного використання наданих позивачем матеріалів. При цьому в наданих зауваження чітко вказано відповідні недоліки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посол в силу специфічності функцій, які виконує Посольство, наділений широкими дискреційними повноваженнями визначати належність підготовленого аналітичного матеріалу, його достатність та якість. Позивач не навів доводів та не вказав, що висновки посла є очевидно необґрунтованими щодо оцінки його діяльності в частині виконання зазначеного завдання, наприклад, відповідність підготовленого матеріалу необхідній структурі, наявність достатньої інформації для використання аналітичного матеріалу.

Оскільки для виконання завдання 4.1. Моніторинг азербайджанської економіки у сегментах транспорту, ВТС, науково-технічної сфери залучались інші працівники, оцінка "2" є обґрунтованою.

Щодо завдання 4.3. Опрацювання ключових напрямів співпраці України з АР у галузях транспорту, ВТС, науково-технічної сфери. Підготовка інформаційно-аналітичних та позиційних матеріалів (виконано, бал - "1") позивач навів заперечення, згідно з якими завдання виконував своєчасно, результати можна використати в роботі (листи від 14.07.2020 №6131/14- 200-709, від 31.07.2020 №6131/51-290-774; від 20.08.2020 №6131/16-290-844; від 20.08.2020 №6131/22-012-848; від 27.08.2020 №6131/22-012-869).

Посол пояснив: інформаційні документи, які містили б позиційні чи аналітичні відомості щодо військово-технічного співробітництва АР з Україною та/або іншими країнами ОСОБА_1 не відпрацьовувалися через відсутність у нього системного підходу для здійснення моніторингу та первинної обробки матеріалів з питань військово-технічного характеру; за час роботи у Посольстві ОСОБА_1 не проявляв зацікавленості в налагодженні конструктивної взаємодії з апаратом ВАТ при ПУ в АР, практичним наслідком чого стало те, що особисто ОСОБА_1 інформаційних матеріалів щодо діяльності Азербайджанської Республіки у сфері ВТС і розвитку її оборонно-промислового комплексу не відпрацьовував, підготовлені ним проекти матеріалів у сфері ВТС не несли практичної цінності (службові записки керівника ВАТ Ю.М. Оксьоненка та першого секретаря Д.В. Бережного); аналогічне ставлення ОСОБА_1 було до інформаційно-аналітичного сегменту роботи в частині аналізу співробітництва України з Азербайджаном у сферах науково-технічного співробітництва (за період 2019-2020 з цієї проблематики ОСОБА_1 не підготував жодного документа, в архіві ПУ в АР інформація відсутня); ОСОБА_1 не опрацьовував належним чином питання, що стосуються співпраці України з АР у сфері ВТС, не проводив відповідних зустрічей та не вносив відповідних ініціатив і пропозицій; ОСОБА_1 протягом 2019-2020 років не брав участі у підготовці документів ПУ в АР щодо чутливої тематики з обмеженим доступом (ДСК); у цей період підготував лише 26 документів технічного характеру, більшість з яких - це супровідні листи. При цьому, нечисленні матеріали, у підготовці яких він брав участь, потребували постійної перевірки, внесення коректив і рутинного виправлення помилок.

У додаткових поясненнях про виконання завдання 4.3 позивачем зазначено, що службові записки Д. Бережного та Ю. Оксьоненка складені через сім місяців після його від`їзду.

У звіті про виконану роботу за попередній період 04-08.2020 зафіксовано невиконання позивачем завдання з підготовки інформаційно-аналітичної довідки щодо перспектив співробітництва України з АР у сфері ремонту та модернізації авіаційної техніки. Позивачем не вказувалось про висловлення незгоди з таким звітом, з цього приводу клопотань не заявлялось.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовано висновку посла про те, що завдання виконано лише в розрізі сфери транспорту. Зокрема, позивач не навів доводів та не вказав про наявність доказів щодо підготовки ним інформаційних, аналітичних матеріалів щодо співпраці в інших сегментах транспорту (крім залізничного), у сфери ВТС, у науково-технічній сфері.

Позивач зазначає про підготовку та направлення листів, однак не надав обгрунтовних доказів, які б спростовували висновки наведених послом. При цьому позивач не вказував, що завдання було об`ємним, потребувало значного часу, про неможливість його виконання.

За змістом Порядку №640 бал "1" може мати місце, коли завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо

Отже, завдання виконувались частково, однак результати не могли бути самостійно використані без доопрацювання, оцінка "1" є обґрунтованою.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу МЗС України від 04.03.2021 №348-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " щодо припинення державної служби з ініціативи суб`єкта призначення відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" внаслідок отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає висновки відповідача про оцінку службової діяльності позивача за 2020 рік обґрунтованими.

Не підлягають задоволенню інші позовні вимоги про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, оскільки є похідними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним позовній заяві, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан