Дата документу 26.08.2022

Справа № 334/2148/22

Провадження № 3/334/1485/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2022 року

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М.,

за участю секретаря Алейніковій О.В.,

прокурора Беклеміщевої Ю.М.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Провіденіє, Чукотського району, Камчатської області, РФ, громадянина України, Директора КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №№ 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, які надійшли на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

08.07.2022 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя вказані протоколи об`єднанні в одне провадження.

Згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), посадові особи юридичних осіб публічного права прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і на них поширюються окремі положення Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 41 Закону передбачено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 27.07.2018 № 1588 к/тр ОСОБА_1 було призначено головним лікарем КЗОЗ «Міська стоматологічна поліклініка № 3», уклавши з ним контракт з 02.08.2018 до 02.08.2021.

У розділі VI Контракту зазначено, що якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із Сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовжено на строк, який його було укладено.

Згідно підпункту 1.2 розділу 1 Статуту КНП «Стоматологічна поліклініка № З» ЗМР, (надалі - Підприємство) створене за рішенням Запорізької міської ради від 19.12.2018 № 86 «Про припинення юридичної особи - комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3» шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3» у комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР». Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3».

Підпунктом 1.9 визначено, що Підприємство є юридичною особою згідно з чинним законодавством України, володіє відокремленим майном, яке передано йому в оперативне управління, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби в Україні, установах банків, печатку із своїм найменуванням, а також штампи та печатки, необхідні для виконання покладених на нього завдань, бланки та інші реквізити, укладає від свого імені договори, набуває майнові та особисті немайнові права, може бути позивачем і відповідачем у судових установах. Питання діяльності Підприємства, не передбачені даним Статутом, регулюються чинним законодавством.

Відповідно до підпунктів 7.2, 7.7 Розділу 7 Статуту визначено, що поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснює Директор Підприємства, який призначається на посаду і звільняється відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством, та який відповідає чинним кваліфікаційним вимогам. Директор Підприємства у межах своєї компетенції діє без довіреності від імені Підприємства, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, організовує роботу Підприємства щодо надання населенню медичної допомоги згідно з вимогами нормативно-правових актів, вирішує інші питання, віднесені до компетенції директора Підприємства згідно із законодавством, цим Статутом та контрактом.

Таким чином, директор Підприємства, наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто є посадовою особою юридичної особи публічного права.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Наказом від 14.02.06 № 18 ОСОБА_2 було прийнято на посаду лікаря стоматолога ортопедичного відділення Міської стоматологічної поліклініки №3.

Наказом від 18.05.2020 № 615к/тр ОСОБА_2 , було прийнято за сумісництвом на посаду лікаря-стоматолога-ортопеда ортопедичного відділення № 2 КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» з окладом згідно зі штатним розписом та режимом роботи.

В особливому листі по обліку кадрів директора КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_2 , є рідним сином останнього.

Пунктом 1.8 Положення про надання матеріальної допомоги та преміювання працівників КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР визначено, що премія виплачується тільки при наданні наказу директора, а п. 3.1 визначено, що премія розподіляється директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР або виконуючим обов`язки директора у період його відсутності із завідуючими структурних підрозділів та головою профспілкового комітету.

21.09.2020 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 873к/тр «Про преміювання», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як завідувачу відділенням ортопедичним відділенням № 2 премію у розмірі 0,5 посадового окладу.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (синові) ОСОБА_2 ,тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Запорізьку міську раду та Департамент охорони здоров`я ЗМР про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу.

Отже, будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , порушив вимоги встановлені п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

21.09.2020 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 873к/тр «Про преміювання», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як завідувачу відділенням ортопедичним відділенням № 2 премію у розмірі 0.5 посадового окладу.

Таким чином, у директора підприємства ОСОБА_1 виникає суперечність між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, щодо встановлення розміру премії своїй близькій особі (синові) ОСОБА_2 , тому має місце приватний інтерес, який зумовлений сімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ, діючи у майнових інтересах близької особи, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Отже,будучи директоромКНП «Стоматологічнаполіклініка №3»Запорізької міськоїради, ОСОБА_1 ,порушив вимогивстановлені п.3ч.1ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції»,чим вчинивадміністративне правопорушення,пов`язанез корупцією,передбачене ч.2ст.172-7Кодексу Українипро адміністративні правопорушення - прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Прокурор Беклеміщева Ю.М. з огляду на досліджені під час судового розгляду докази, просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що не вважає видання наказів про преміювання свого сина та дружини конфліктом інтересів, оскільки наказ №115 від 30.09.2020 року та наказ 3147 к/тр від 30.03.2021 року підписаний на виконання Постанови КМУ від 19.06.2020 року №610 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров`я» та відповідно до Договору №4764-Е920-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з НСЗУ. Вказане заохочення стосувалося не окремо дружини та сина, а усіх працівників підприємства, та було пов`язано із працею в умовах карантинних обмежень.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності суддя приходить до наступного.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 27.07.2018 № 1588 к/тр ОСОБА_1 було призначено головним лікарем КЗОЗ «Міська стоматологічна поліклініка № 3», уклавши з ним контракт з 02.08.2018 до 02.08.2021.

У розділі VI Контракту зазначено, що якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із Сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовжено на строк, який його було укладено.

Згідно підпункту 1.2 розділу 1 Статуту КНП «Стоматологічна поліклініка № З» ЗМР, (надалі - Підприємство) створене за рішенням Запорізької міської ради від 19.12.2018 № 86 «Про припинення юридичної особи - комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3» шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3» у комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка № З» ЗМР». Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального закладу охорони здоров`я «Міська стоматологічна поліклініка № 3».

Підпунктом 1.9 визначено, що Підприємство є юридичною особою згідно з чинним законодавством України, володіє відокремленим майном, яке передано йому в оперативне управління, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби в Україні, установах банків, печатку із своїм найменуванням, а також штампи та печатки, необхідні для виконання покладених на нього завдань, бланки та інші реквізити, укладає від свого імені договори, набуває майнові та особисті немайнові права, може бути позивачем і відповідачем у судових установах. Питання діяльності Підприємства, не передбачені даним Статутом, регулюються чинним законодавством.

Відповідно до підпунктів 7.2, 7.7 Розділу 7 Статуту визначено, що поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснює Директор Підприємства, який призначається на посаду і звільняється відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством, та який відповідає чинним кваліфікаційним вимогам. Директор Підприємства у межах своєї компетенції діє без довіреності від імені Підприємства, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, організовує роботу Підприємства щодо надання населенню медичної допомоги згідно з вимогами нормативно-правових актів, вирішує інші питання, віднесені до компетенції директора Підприємства згідно із законодавством, цим Статутом та контрактом.

Таким чином, директор Підприємства, наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто є посадовою особою юридичної особи публічного права.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується доказами та не оспорюється учасниками провадження.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Диспозицією ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п.2 примітки до ст. 172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП полягає у неповідомленні особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та неповідомлення про нього.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.172-7 КУпАП полягає у вчиненні особою дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийнятті рішень за таких умов.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року та примітки до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, і не повідомлення про це безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявність у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень.

З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання нею службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає у неповідомленні ним у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Суд також вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає у вчиненні ним дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Той факт, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора КНП «Стоматологічна поліклініка № З» ЗМР є особою, який вирішує питання (видає наказ) про преміювання працівників підприємства, в тому числі осіб, що є членами його родини, що свідчить про наявність у останніх привілейованого становища перед іншими працівниками.

Предметом судового розгляду за викладених у протоколі обставин є наявність обставин, які свідчать про потенційний приватний інтерес особи. Таким чином, особливістю правопорушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 є вчинення дій в умовах наявності приватного інтересу, доводити наявність якого у випадку сімейних стосунків немає необхідності.

Законодавець чітко розмежовує діяння пов`язані із вчиненням діянь пов`язаних із зловживанням службовим становищем і не повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

Приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Наявність позаслужбових (сімейних) стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , беззаперечно зумовлюють наявність у них приватного інтересу.

Реалізація ОСОБА_1 , як посадовою особою службових повноважень, а саме прийняття відповідних рішень щодо видання наказу 873к/тр про преміювання зокрема члена родини ОСОБА_2 , за умови вибірковості переліку осіб, до яких проводяться стимулюючи виплати, беззаперечно свідчить про вчинення таких дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішень утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи, то він має бути звільнений від оплати судового забору.

Окрім того, стосовно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №№ 52, 53, 54, 55, 56, 57 згідно з якими:

30.09.2020 ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою Підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 115р «Про встановлення доплат», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як завідувачу відділенням ортопедичним відділенням № 2 премію у розмірі 1799,08 гривень.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (синові) ОСОБА_2 ,тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Запорізьку міську раду та Департамент охорони здоров`я ЗМР про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

30.09.2020 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 115р «Про встановлення доплат», яким, серед інших, встановив своїй дружині ОСОБА_3 , як завідувачу відділенням, лікарю стоматологу-терапевту премію у розмірі 342,68 гривень.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (дружині) ОСОБА_3 ,тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Запорізьку міську раду та Департамент охорони здоров`я ЗМР про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

30.09.2020 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою Підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера. буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 115р «Про встановлення доплат», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як завідувачу відділенням ортопедичним відділенням № 2 премію у розмірі 1799,08 гривень.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (синові) ОСОБА_2 тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ, діючи у майнових інтересах близької особи, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

30.09.2020 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 115р «Про встановлення доплат», яким, серед інших, встановив своїй дружині ОСОБА_3 , як завідувачу відділенням, лікарю стоматологу-терапевту премію у розмірі 342,68 гривень.

Таким чином, у директора підприємства ОСОБА_1 виникає суперечність між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, щодо встановлення розміру премії своїй близькій особі (дружині) ОСОБА_3 , тому має місце приватний інтерес, який зумовлений сімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ, діючи у майнових інтересах близької особи, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

30.03.2021 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 147к/тр «Про преміювання», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як лікарю-стоматологу, премію у розмірі 70% посадового окладу.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (синові) ОСОБА_2 ,тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Запорізьку міську раду та Департамент охорони здоров`я ЗМР про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

30.03.2021 року ОСОБА_1 , будучи директором КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» ЗМР знаходячись за адресою підприємства: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 22, діючи у майнових інтересах близької особи підписав наказ № 147к/тр «Про преміювання», яким, серед інших, встановив своєму синові ОСОБА_2 , як лікарю-стоматологу, премію у розмірі 70% посадового окладу.

Таким чином,у директорапідприємства ОСОБА_1 виникає суперечністьміж приватнимінтересом тайого службовимиповноваженнями,що впливаєна об`єктивністьабо неупередженістьприйняття рішень,або навчинення чине вчиненнядій підчас виконаннязазначених повноважень,щодо встановленнярозміру преміїсвоїй близькійособі (синові) ОСОБА_2 ,тому маємісце приватнийінтерес,який зумовленийсімейними стосунками.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав вищевказаний наказ, діючи у майнових інтересах близької особи, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам, суд виходить з таких мотивів.

Закон № 1700-VII визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

Так, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є: приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення або невчинення дій під час реалізації повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону 1700-VII).

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Відповідно до Наукового висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, підготовленого 01.03.2018 за дорученням Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи бездіяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Також, згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді: дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Так, установлення особливих умов та розмірів оплати праці для медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби, виконують інші роботи, пов`язані з високим ризиком зараження збудниками інфекційних хвороб, передбачено статтею 40 Закону України від 06.04.2000 №1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 791 «Про реалізацію статті 40 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи, пов`язаної з ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб затверджуються Міністерством праці та соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров`я.

Відповідні умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій було визначено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02.06.2003 №145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за №523/7844 (надалі - наказ №145 від 02.06.2003), який наразі є чинним.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Наказу №145 від 02.06.2003, порядок оплати праці за період роботи з ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, застосовується за умови встановлення Урядом в осередках та на відповідних територіях карантину, згідно з порядком, визначеним статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 Наказу №145 від 02.06.2003 визначено, що медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров`я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань людей, здійснюються доплати до заробітної плати в розмірі трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно відпрацьованому часу.

Кабінетом Міністрів України 11.03.2020 прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка неодноразово змінювалась, і за змістом пункту 1 якої, з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у первісній редакції було установлено, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і до завершення здійснення зазначених заходів встановлюються додаткові доплати у розмірі до 200 відсотків посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов`язкових доплат, надбавок пропорційно відпрацьованому часу.

Проте, до указаної постанови від 23 березня 2020 року №246 були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року №331, яка відповідно до її пунктів 8 та 9 застосовується з 1 квітня 2020 року та діє у період карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 календарних днів після його відміни.

Відповідно до Постанови КМУ від 19.06.2020 року №610 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров`я» установлено з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги) та закладів охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення:

- лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 відсотків посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки;

- фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я, у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- молодшим медичним сестрам у розмірі 25 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Перелік типів закладів охорони здоров`я та перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується Міністерством охорони здоров`я.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої заробітна плата складається із основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, доплата, передбачена постановою КМУ від 19.06.2020 року №610 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров`я», є додатковою заробітною платою.

Повертаючись до обставин цієї справи слід зазначити, що, на переконання суду, нормативні акти, які урегульовують умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи, пов`язаної з ліквідацією епідемій та спалахів інфекційних хвороб, виключають можливість посадових осіб закладів охорони здоров`я повністю діяти на власний розсуд (встановити або не встановити надбавку, віднести чи не віднести ту чи іншу посаду до працівників, яким вона може бути установлена). Крім того, наведені вище нормативні акти Уряду передбачають граничний розмір доплати, що вказує на обмеження дискреції керівника у визначенні розміру доплати.

За таких обставин, у ОСОБА_1 під час підписання наказів № 115р та №147к/тр був відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки його приватний інтерес за відсутності дискреційних повноважень не міг впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні у справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 172-7 КУпАП при виданні наказу № 115р «Про встановлення доплат» за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією №№ 52, 53, 54, 55, 56, 57.

Отже, викладене дає підстави для висновку про необхідність закриття провадження у цій частині згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, які ставляться йому у вину за епізодами від 30.09.2020 року та 30.03.2021 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.36, 172-7, 247,251 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КпАП Українита накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1статті 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю у його діянні складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 та 2статті 172-7 КУпАП, в частині епізодів за ч.1 ст. 172-7 КпАП України від 30.09.2020 року, 30.03.2021 року, за ч.2 ст. 172-7 30.09.2020 року, 30.03.2021 року.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.М. Гнатюк