ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року м. Київ № 640/18442/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Петрик В.А.

від відповідача 2 - Кіцнак П.О.

від відповідача 3 - Стретович М.О.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 97дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 " у дисциплінарному провадженні № 07-130дс-108дп-20, визнати протиправним та скасувати наказ № 986к від 11.06.2020 Прокуратури міста Києва "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду з 28.05.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначив розгляд справи у підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 суд закінчив підготовче засідання у справі та перейшов до розгляду справи по суті.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 подала повідомлення про суттєву зміну в майнову стані у зв`язку із набуттям у власність нерухомого майна - квартири загальною вартістю 443 840 грн. 00 коп. лише 15.07.2019 року, тобто з пропуском встановленого Законом України «Про запобігання корупції» 10-денного строку, в той час, як у власність остання набула житло - 22.11.2018. За вищевказаним фактом, Управлінням захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України за повідомленням Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України складено стосовно ОСОБА_1 протокол № 505 від 01.08.2019 про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією за порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Однак, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 у справі № 752/16154/19 провадження закрито за відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення. У подальшому, до Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Дана скарга та рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів № 97-дп-20 стало підставою для винесення оскаржуваного наказу № 986к «Про застосування дисциплінарного стягнення». Позивачка вважає вказаний наказ протиправним, оскільки на думку останньої позивачку протиправно, в порушення вимог ст. 61 Конституції України двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за один і той самий проступок, оскільки після встановлення Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/16154/19 відсутності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, керівником Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 за одним і тим же фактом дисциплінарного проступку, за тими же самими підставами, протиправно повторно складено дисциплінарну скаргу і направлено до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

Крім того, оскаржуваний наказ, всупереч вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» прийнято пізніше одного року із дня вчинення проступку, що свідчить про вихід за межі строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Офіс Генерального прокурора проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що 29.11.2019 до третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. До дисциплінарної скарги додано, у тому числі, судове рішення, ухвалене за результатами розгляду матеріалів, що надійшли з НАЗК про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за проступок, передбачений ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Так, в ході вивчення матеріалів дисциплінарної скарги було встановлено, що ОСОБА_1 придбала нерухоме майно на суму 443 840 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у строк до 02.12.2018 була зобов`язана у встановленому порядку повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. Водночас, таке повідомлення ОСОБА_1 направила до НАЗК лише - 15.07.2019, тобто після її виклику працівниками національної поліції для надання пояснень з приводу допущених порушень. Таким чином, ОСОБА_1 у встановлений строк не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані щодо придбання нерухомого майна вартістю 443 840 грн. Вищевказані обставини стали правовою підставою для винесення оскаржуваного наказу. Крім того, факт закриття провадження у адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, не означає, що фактичні обставини діяння не містять ознак іншого виду правопорушення. Крім того, на думку відповідача, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності останнім не пропущено, оскільки таке порушення є триваючим і початок строку слід обраховувати з моменту подачі позивачкою декларації про зміни в майновому стані.

Прокуратура міста Києва у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечила, з огляду на те, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, тобто дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, які є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Відтак, набувши 22.11.2018 у власність квартиру, вартість якої перевищує 50 прожиткових мінімумів, прокурор ОСОБА_1 не дотрималась вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» і в передбачений 10 денний строк не подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

У відповіді на відзив, позивачка проти задоволення позовних вимог заперечила, з огляду на те, що кадрова комісія дійшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку та вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за п. 4 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», з підстав порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи витрати і зобов`язання фінансового характеру. Так, на думку позивачки, факт подачі останньою щорічної декларації, в якій відображено факт придбання нею квартири, тобто нею не порушено встановлений законом порядок подання декларацій, і тому посилання на п. 4 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» при притягненні її до відповідальності є безпідставним. Крім того, на думку останньої, ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» носить чіткі імперативні норми та строки, а відтак, вчинене ОСОБА_1 правопорушення буде закінченим з моменту невиконання нею покладеного Законом обов`язку, тобто з - 02.12.2018, а відтак, починаючи саме з цієї дати слід обраховувати строки для застосування дисциплінарної відповідальності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 працює на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 з 24.09.2019.

22.11.2018 згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , остання, відповідно до акту прийому-передачі квартири № 330 від 16.10.2018; довідки № 330д від 26.10.2018; додаткового договору № 1 від 18.10.2018 до договору 3540/ВЕ-237 від 12.12.2016 про бронювання квартири для передачі у власність; договору 3540/ВЕ-237 від 12.12.2016 - 22.11.2018 набула у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Загальна вартість квартири, згідно з актом прийому-передачі квартири від 26.10.2018 складає 443 840 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» кінцевим часом подання повідомлення про зміни в майновому стані, без порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобіганню корупції», є 23:59:59 год. 02.12.2018.

15.07.2019 позивачка подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зміни у майновому стані, тобто з пропуском встановленого Законом України «Про запобігання корупції» 10-денного строку

01.08.2019 Управлінням захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України складено протокол №505 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КупАП, який спрямовано

до Голосіївського районного суд м. Києва.

28.08.2019 рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №1133дс-19 відмовив у відкриття дисциплінарного провадження на підставі скарги керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

15.10.2019 постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/16154/19 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, було закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

29.11.2019 до Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції від 14.08.2019 №25/2-35876-19 про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

24.01.2020 рішенням Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 .

Рішенням № 97дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

11.06.2020 на підставі вищевказаного рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Прокуратурою міста Києва видано оскаржуваний Наказ № 986к «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Вважаючи вищевказаний наказ та рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора протиправними, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1700-VII) прокурор є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

За приписами ч. 1 ст. 65 Закону № 1700-VII, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 65 Закону № 1700-VII).

За диспозицією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є порушенням вимог фінансового контролю та утворює склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 13 квітня 2017 року № 111 (далі - Порядок № 111) вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України "Про запобігання корупції" віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та вчинення таких дій, відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, за порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Як встановлено ч. 1 ст. 44 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону №1697-VII).

Відповідно до ч. 6, 10, 11 ст. 46 Закону №1697-VII, під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Згідно ч. 1, 2 ст. 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Вимогами ст. 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.

Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 48 Закону №1697-VII, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, виходив з того, що допущене позивачем порушення має триваючий характер, у зв`язку з чим останній вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено.

Водночас, суд вважає такі доводи відповідача помилковими, з огляду на наступне.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно з згідно з ч. 4ст. 48 Закону №1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Враховуючи ту обставину, що позивачка набула нерухоме майна у власність 22.11.2018, що не заперечується сторонами, то, відповідно, обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про запобігання корупції", у позивача виник у період з 00:00 год. 23.11.2018 по 23:59 год.02.12.2018.

Отже, річний строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, тобто з 03.12.2018 по 03.12.2019.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що останній день прийняття рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення є 03.12.2019, натомість оскаржуване рішення № 97дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 " прийнято 28.05.2020, тобто з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього.

При цьому, доводи відповідача про те, що позивачем допущено триваюче порушення, а тому річний термін щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення з урахуванням положень статті 48 Закону України "Про прокуратуру" не сплинув, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, допущене позивачем порушення частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ознак триваючого правопорушення, оскільки вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим.

Виходячи з викладеного, початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, згідно з частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII, пов`язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією викладеною в рішенні Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 9901/480/18, адміністративне провадження №П/9901/480/18, яке набрало законної сили 12.05.2018 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021по справі №640/15616/20.

Крім того, суд звертає увагу, що положення статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» застосовуються і є обов`язковими для всіх службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, якщо сума доходу, майна або видатку перевищила 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, у якому відбулася суттєва зміна у майновому стані, а відтак, не дивлячись на те, що позивачка, як суб`єкт декларування пропустила строки повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, в силу вимог вказаного Закону остання зобов`язана письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції, не дивлячись на факт пропуску такого строку, а тому подана декларація про суттєві зміни в майновому стані від 15.07.2019 не може вважатися обставиною, з якою кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг мала пов`язувати початок обрахунку строку для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, оскаржуване рішення прийнято несвоєчасно, із порушенням річного строку для його прийняття, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 97дп-20 від 28.05.2020 з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на те, що наявність рішення № 96дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів є безумовною підставою для прийняття Прокуратурою міста Києва оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а вказане рішення в ході судового розгляду справи визнано судом протиправним та скасовано, то позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу № 986к від 11.06.2020 також підлягають задоволенню, як взаємопов`язані.

В той же час, суд погоджується із доводами представника Офісу Генерального прокурора про те, що законодавством не обмежено право уповноваженого органу на повторне подання скарги про вчинення дисциплінарного проступку, крім того, факт звільнення постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 у справі № 752/16154/19 позивачки від адміністративної відповідальності не позбавляє уповноважений орган можливості розглянути скаргу згідно вимог Закону України «Про прокуратуру» та прийняти відповідне рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, в межах строків, визначених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням того, що позивачем доведено правомірність позовних вимог, суд приходить до висновку, що останні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №97дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури №8 міста Києва ОСОБА_1 " у дисциплінарному провадженні №11/2/4-1430дс-169дп-19 (після перерозподілу присвоєно №07-130дс-108дп-20).

Визнати протиправним та скасувати наказ №986к від 11.06.2020 прокуратури міста Києва "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до прокурора Київської місцевої прокуратури №8 міста Києва ОСОБА_1. застосовано дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду з 28.05.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпнНОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька,13/15, код ЄДРПОУ 00034051) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури міста Києва (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст складено: 04.07.2022

Суддя А.С. Мазур