Справа № 523/18084/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс», Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 році до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності відповідача, зобов`язання надати направлення на безоплатне зберігання автомобіля, відшкодування витрат.

З урахуванням збільшення позовних вимог відповідно до заяви позивача від 03 травня 2019 року, ОСОБА_1 просить суд:

визнати бездіяльність відповідача - Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» протиправною;

зобов`язати Одеську міську раду видати ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля HYNDAI ELANTRА № НОМЕР_1 на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333;

зобов`язати Одеську міську раду відшкодувати позивачу витрати за зберігання автомобіля у сумі 4 975грн;

зобов`язати Одеську міську раду передбачити необхідні компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 - ГО «Одеська обласна організація ВСА, за безоплатне зберігання автомобіля на 2019 і наступні роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є особою з інвалідністю другої групи з 1994 року і є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА № НОМЕР_1 , який зберігається на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333.

Як зазначає позивач 26.02.2018 року її чоловік ОСОБА_2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 подав заяву з усіма необхідними додатками до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто. Листом від 02.03.2018 року № 13-21 вказане управління соціального захисту направило зазначену заяву до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, який в свою чергу направив заяву до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради. В свою чергу Департамент транспорту направив заяву про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс».

Листом від 05.06.2018 року № 65/05 КП «Одестранспарксервіс» повідомило заявника, що Одеською міською радою не визначався уповноважений орган уповноважений прийняти рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, відтак у комунального підприємства відсутні повноваження з цього питання.

В подальшому, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради повторно направив заяву ОСОБА_2 до КП «Одестранспарксервіс», проте комунальне підприємство надало тотожну відповідь на заяву.

Враховуючи вищезазначене позивач неодноразово зверталась до голови Одеської міської ради з вказаного питання та її звернення були направлені до КП «Одестранспарксервіс», яке надавало відповіді щодо відсутності повноважень для вирішення питання щодо видачі водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках.

Позивач вказує на те, що Одеська міська рада вказаною бездіяльністю не бажає виконувати Постанову Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів», у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з позовом.

Позивач також зазначає, що оскільки Одеська міська рада повинна була на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації 26 лютого 2018 року прийняти у місячний строк рішення щодо видачі позивачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника, однак допустила бездіяльність, відтак позивач вимушена з 12 квітня 2018 року сплачувати по 350 гривень щомісяця за зберігання авто.

03 червня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено про безпідставність та не обґрунтованість позовних вимог позивача. Так, представник відповідача зазначив, що наділяючи органи місцевого самоврядування деякими функціями з надання пільговим категоріям осіб права на безоплатне зберігання транспортних засобів, в Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів не конкретизовано, які саме органи місцевого самоврядування, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», наділяються вищенаведеними повноваженнями. З урахуванням зазначеного наведені норми Порядку надання пільг, визначивши загальний механізм надання пільговим категоріям осіб права на безоплатне зберігання, не визначили конкретних органів, які мають виконувати ті чи інші повноваження під час вказаної процедури, що фактично унеможливило використання вказаного механізму на практиці. Натомість, з метою недопущення порушення прав осіб з інвалідністю на безоплатне паркування транспортних засобів Одеською міською радою та її виконавчими органами розпочата робота з розробки порядку компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг зі зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, що, в свою чергу, стане підставою для виділення відповідних коштів з міського бюджету та внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють повноваження окремих виконавчих органів міської ради, в частині повноважень з надання безоплатних місць для паркування транспортних засобів.

Крім того, представник відповідача зазначив, що будь-якої інформації щодо наявності підстав для видачі ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу Одеська міська рада не отримувала, що позбавляє її можливості та підстав для прийняття відповідного рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги:

визнано протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо виконання пунктів 6, 13 Порядку №585;

визнано протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;

зобов`язано Одеську міськраду протягом тридцяти днів з часу прийняття рішення П`ятим апеляційним адміністративним судом розглянути заяву ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за № 5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;

зобов`язано Одеську міськраду на виконання Порядку №585 визначити обсяг видатків місцевого бюджету на 2020 рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів;

стягнуто з Одеської міськради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автостоянці № 54 ГО «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333, у розмірі 6575, 00 грн.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, а справу № 523/180084/18 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Одестранспарксервіс», Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування постанови зазначено, що для правильного вирішення спору також необхідно встановити на підставі належних доказів чи дотримано Управлінням соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси вимог пункту 13 Порядку №585, зокрема щодо подання до компетентного органу - Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради інформації про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року справу №523/18084/18 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 28.12.2021р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить збільшити позовні вимоги на суму 12360,00 грн за зберігання автомобіля з жовтня 2019 року по грудень 2021 року включно. Таким чином, загальна сума позовних вимог складає 19935,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2022р. призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників судочинства, з ухваленням судового рішення « 25» серпня 2022 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з 1994 року та є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА № НОМЕР_1 , який зберігається на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333.

26 лютого 2018 її чоловік ОСОБА_2 керуючись положеннями Постанови № 585 звернувся до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси з заявою і надав усі визначені нормативним документом, документи щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто.

Як убачається з долучених до матеріалів справи письмових доказів, листом від 02 березня 2018 № 13-21 вказане вище управління соціального захисту направило заяву ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

У свою чергу цей Департамент органу місцевого самоврядування направив заяву третьої особи до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

Департамент транспорту спрямував заяву ОСОБА_2 про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного ОСОБА_1 автомобілю до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс».

Більш ніж через три місяці 05 червня 2018 знадобилось третій особі щоб з`ясувати та листом за № 65/05 КП «Одестранспарксервіс» повідомити заявника, що Одеською міською радою не визначався уповноважений орган на прийняття рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, а відтак, у комунального підприємства відсутні повноваження з цього питання.

02 червня 2018 Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради в друге направив заяву ОСОБА_2 до КП Одестранспарксервіс де вказав на те, що п.5.9 «Основних напрямків діяльності виконавчого комітету Одеської міської ради у вирішенні проблем інвалідів на період до 2020 рок», затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 05 березня 2012 №84, забезпечення надання пільг інвалідам, членів їх сімей… на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 №585, покладено на КП «Одестранспарксервіс». Однак КП, вказане останнім в листі від 17 липня 2018 №10/05-08, вказало, що підприємство не визначено як уповноважений орган і не має повноважень.

Оскільки Одеська міська рада на підставі поданої районним органом соціального захисту населення інформації 26 лютого 2018 не прийняла у місячний строк рішення щодо видачі позивачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника, ОСОБА_1 з 12 квітня 2018 сплачує по 350 - 400 гривень щомісяця за зберігання авто. Квитанції про сплату послуг автостоянки №54 за період з 12 квітня 2018 по листопад 2019 надані позивачем та залучені до матеріалів справи.

На виконання зауважень викладених в Постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року судом витребувано та отримано від відповідача лист Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси від 02.03.2018р. №В-21 (т.5.а.с. 127) на адресу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в якому зазначено:

«Направляємо заяву ОСОБА_2 , щодо отримання направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці №54 ГО,, Одеська обласна організація всеукраїнська спілка автомобілістів" за адресою: вул. Академіка Заболотного, згідно з Порядком надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобiв" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. №585 (зі змінами від 31.01.2018 року №53).

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Додаток: на 11 аркушах.»

Позивач вважає протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018р.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-XII).

Створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до соціальної інфраструктуру регламентовано розділом V Закону № 875-XII згідно із статтею 26 якого підприємства, установи та організації зобов`язані створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю (у тому числі осіб з інвалідністю, які використовують засоби пересування та собак-поводирів) до об`єктів фізичного оточення. Власники та виробники транспортних засобів, виробники та замовники інформації (друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації тощо), оператори та провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати надання послуг і виробництво продукту з урахуванням потреб осіб з інвалідністю.

Згідно із частиною шостою статті 30 Закону № 875-XII власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. (………..). Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (частина сьома статті 30 Закону № 875-XII).

Відповідно до частини восьмої статті 30 Закону № 875-XII місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

При цьому, частиною десятою статті 30 Закону № 875-XII визначено, що на всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб`єктами господарської діяльності чи належать цим суб`єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Відповідно до частини одинадцятої статті 30 цього ж Закону порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної вище статті Закону № 875-XII Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 № 585 «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» затвердив Порядок № 585, який визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону № 875-XII на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання).

Як зазначено в главі «Загальні питання» пункту 1. - «Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання)».

Пунктом 2 Порядку № 585 визначено категорію осіб, яким надається право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів це, зокрема, водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Зазначеним вище Порядком детально визначено механізм отримання пільг, обов`язки та повноваження органів місцевого самоврядування.

Так пункт 4 Порядку встановлює, що: «Документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність».

«Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 96, ст. 3314), і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» п.5 Положення.

Згідно до пункту 6 Порядку: «Органи місцевого самоврядування: встановлюють з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій (далі - місця для безоплатного зберігання транспортних засобів) на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються; визначають обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачають компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року».

«Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад визначають порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, а також їх звітування» (п.7 Порядку).

Пункт 9 Порядку встановлює: «Підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, адресоване її власникові, у якому, зокрема, зазначаються марка і номерний знак такого транспортного засобу».

Згідно до пункту 10 Правил; «Для отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці водії подають до районного органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такі документи: заяву, заповнену водієм із зазначенням місця розташування автостоянки, на якій заявник виявив намір отримати місце для безоплатного зберігання транспортного засобу; копію паспорта водія (з пред`явленням оригіналу); копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність (з пред`явленням оригіналу); копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (з пред`явленням оригіналу); копію посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (з пред`явленням оригіналу)».

У свою чергу: «Районний орган соціального захисту населення на підставі заяви про надання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці: реєструє заяву у спеціальному журналі; перевіряє достовірність відомостей, що містяться у поданих документах; перевіряє наявність у пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідченні особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідці для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, запису про інвалідність особи з інвалідністю - для водіїв; проводить вибіркову перевірку належності осіб, яким надавалися послуги з перевезення, до водіїв на підставі використання відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності та з урахуванням потреби зазначеної категорії осіб у реабілітаційних заходах, а також телефонне опитування таких осіб; подає у двотижневий строк з дати находження всіх належним чином оформлених документів органові місцевого самоврядування інформацію про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці або надсилає мотивовану відмову».

І, за результатом перелічених вище дій,: «Орган місцевого самоврядування на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації приймає у місячний строк рішення щодо видачі водіям та організаціям направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника. У направленні обов`язково зазначаються прізвище, ім`я, по батькові заявника та місце розташування автостоянки» (пункт 14 Порядку).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій, які необхідно вчинити водіям, зазнаним у пункті 2 наведеного вище Порядку, районним органом соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такого водія та органом місцевого самоврядування в процедурі надання власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону № 875-XII права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці, а саме:

1) органи місцевого самоврядування встановлюють з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів;

2) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад визначають порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, а також їх звітування;

3) водій подає до районного органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим місцем проживання документи, визначені Порядком № 585;

4) районний орган соціального захисту населення на підставі зареєстрованої заяви про надання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці та після здійснення перевірки документів подає органу місцевого самоврядування інформацію про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці або надсилає мотивовану відмову;

5) прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо видачі направлення, що є підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортного засобу.

Рiшенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.03.2020 № 77 затверджено Порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що наданi безкоштовно (далі Порядок). На підставі вказаного документу рішенням Виконавчого комітету Одеської мiської ради від 25 червня 2020 № 216 затверджено граничний розмір компенсацiйних виплат за зберiгання транспортних засобiв водіїв та органiзацiй, що надані безкоштовно.

Також рішенням Виконавчого комітету Одеської мiської ради від 22.04.2021 № 133 встановлено кiлькiсть мiсць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв з інвалідністю, водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, органiзацiям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на спеціально вiдведених автостоянках.

Отже, нормами чинного законодавства чітко визначені підстави та порядок набуття права безоплатного зберігання транспортних засобів водіям з інвалідністю та водіям, які перевозять осіб з інвалідністю на автостоянках незалежно від форми власності, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам.

Так, підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, яке видається на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що приймається у місячний строк з дня надходження від районного органу соціального захисту населення поданих особою документів щодо отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу.

Таким чином, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 585 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 31 січня 2018) на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на Одеську міську раду покладено обов`язок: встановлювати з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються; визначати обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачити компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю другої групи з 1994 року та є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА № НОМЕР_1 , який зберігається на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333.

26 лютого 2018 її чоловік ОСОБА_2 керуючись положеннями Постанови № 585 звернувся до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси з заявою і надав усі визначені нормативним документом, документи щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто.

Проте органом місцевого самоврядування не виконав положення Порядку № 585 та належним чином не розглянув заяву позивача та не прийняв рішення щодо видачі позивачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника.

Таким чином визначені ч.1 ст. 10, п.п.22. 25, 56-1 ч.1 ст. 26, ст. 26, ст. 27, ст. 34, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст. 10 і ч. 2 ст. 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Порядком № 585 повноваження Одеською міською радою з 2011 по 2019 рік включно, не реалізовані, і як наслідок, звернення Вассовського К.В. 26 лютого 2018 в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу автомобілю на автостоянці №54, машино-місце №333 до цього часу не розглянуто, будь-яке рішення стосовно цього питання не прийнято.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, вiд 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та iншi проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер плдiз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Харватії», п. 74).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навiвши обгрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, вiд 1 липня 2003 року).

Рішенням ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) встановлено було наступне:

1. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права,

2. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси

3. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

4. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

5. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.

6. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Підсумовуючи все вище викладене, враховуючи, що Рiшенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.03.2020 № 77 затверджено Порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що наданi безкоштовно суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради; зобов`язання Одеської міськради протягом тридцяти днів з часу набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за № 5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради; стягнення з Одеської міськради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автостоянці № 54 ГО «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце №333 у розмірі 19935,00 грн.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, КП «Одестранспарксервіс», Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради.

Зобов`язати Одеську міськраду протягом тридцяти днів з часу набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;

Стягнути з Одеської міськради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автостоянці №54 ГО «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333, у розмірі 19935,00 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко