ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/1566/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту),

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 07.07.2021

у складі судді: Давченко Т.М.,

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 21.12.2021

у складі колегії суддів: Поліщук Л.В. (головуючий), Філінюка І.Г., Аленіна О.Ю.,

у справі за позовом

Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

про стягнення 34 265,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - ДП "Адміністрація морських портів України", позивач) пред`явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - відповідач, ТОВ СП "Нібулон") грошових коштів на загальну суму 34 265,62 грн., з яких: 27 906,89 грн. основний борг; 4 129,09 грн. - інфляційні втрати; 2 229,64 грн. - 3 % річних, з посиланням на несплату ТОВ СП "Нібулон" за надані позивачем послуги із забезпечення проведення криголамних робіт протягом періоду оголошеної льодової кампанії.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на положення статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, наказ Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за № 72/24849, а також статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

2. Рішенням від 07.07.2021 Господарський суд Миколаївської області у задоволенні позову ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) відмовив.

2.1. Місцевим судом встановлено, що адміністрацією отримано заявку ТОВ СП "Нібулон" від 21.02.2018 № 109-02 про узгодження прийому судна POCHARD S у Миколаївський морський порт під обробку та інші операції на зовнішньому рейді. При цьому, місцевим судом встановлено, що судно POCHARD S прийшло в морський порт Миколаїв 24.02.2018 на зовнішній рейд порту без вантажу; для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту у період з 24.02.2018 по 06.03.2018 здійснено 31 вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту Миколаїв; навантаження на судно POCHARD S завершено 06.03.2018 і у цей же день судно POCHARD S із завантаженим вантажем залишило межі порту.

2.2. Суд встановив, що розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 02.03.2018 № 03-А/2018 оголошено початок льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 03.03.2018, а розпорядженням від 12.03.2018 № 04-А/2018 оголошено завершення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 13.03.2018.

2.3. Також місцевим судом встановлено, що за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту позивачем нараховано 31 682,71 грн. з ПДВ, які були включені до рахунків № 22271512 від 04.03.2018, № 22281512 від 04.03.2018, № 22291512 від 04.03.2018, № 22301512 від 04.03.2018, № 22311512 від 04.03.2018, № 22321512 від 04.03.2018, № 22331512 від 04.03.2018, № 22341512 від 04.03.2018, № 22351512 від 05.03.2018, № 22361512 від 05.03.2018, № 22371512 від 05.03.2018, № 22381512 від 05.03.2018, № 22391512 від 05.03.2018, № 22401512 від 06.03.2018, № 22411512 від 05.03.2018, № 22421512 від 06.03.2018, № 22431512 від 04.03.2018, № 22441512 від 06.03.2018, складовою частиною (додатками) до яких є відомості-розрахунки по кожному суднозаходу (назва судна, дата входу/виходу, вартість нарахованих при цьому послуг).

2.3.1. Зазначені документи позивачем направлені ТОВ СП "Нібулон" разом із вимогою від 21.03.2018 № 18-02.03-1634 про проведення розрахунку за надані послуги.

2.3.2. Разом з тим, акти наданих послуг та рахунки з додатками (відомості-розрахунки) відповідач повернув листом від 03.04.2018 № 4217/3-18/200 із зазначенням про помилковість виставлення цих рахунків у зв`язку з неотриманням відповідачем послуг, зазначених у цих рахунках.

2.4. Надаючи оцінку доводам позивача щодо здійснення ТОВ СП "Нібулон" протягом періоду оголошеної льодової кампанії суднозаходів та про зобов`язання щодо сплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких вимог позивача з огляду на відсутність доказів надання відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, інші докази, які свідчили б про виконання позивачем відповідних робіт на користь відповідача та прийняття їх останнім - відсутні. Крім того, суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії щодо криголаму в акваторії морського порту в період льодової компанії 03.03.2018-13.03.2018 при наявності крижаного покриву.

2.5. Місцевий суд звернув увагу, що заходи з безпеки мореплавства, вжиті капітаном порту під час льодової компанії, не можуть бути визнаними доказами надання послуг з забезпечення проведення криголамних робіт, оскільки згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про морські порти України" функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Відтак, за результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання ним ТОВ СП "Нібулон" у спірний період послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, тому у задоволенні позовних вимог відмовив.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

3. Постановою від 21.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 у справі №915/1566/20 залишив без змін.

3.1. Апеляційний суд зазначив, що відсутність доказів вчинення позивачем дій з криголаму в акваторії морського порту протягом періоду господарської діяльності відповідача у межах періоду льодової кампанії з 03.03.2018 по 13.03.2018 (у зв`язку з різким і стійким зниженням температури повітря і води та інтенсивним льодоутворенням у Дніпро-Бузькому регіоні), відсутність доказів на підтвердження обставин надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача з 24.02.2018 по 06.03.2018 здійснили 31 заходження в межі акваторії морського порту Миколаїв, свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачем відповідачу спірної суми плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за заявлений позивачем період, а також нарахування на суму основної заборгованості за правилами статті 625 Цивільного кодексу України похідних сум (інфляційних втрат та 3 % річних).

3.2. Суд визнав необґрунтованими аргументи скаржника щодо безпідставного неврахування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення висновків Верховного Суду викладених у постановах у справах № 908/1488/19, № 908/1489/19, оскільки правовідносини у цих справах стосувались стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в морському порту Маріуполь, в якому порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт визначені в пункті 2.3 Наказу № 1059 та відмінні від інших, визначених цим Наказом, правил нарахування плати за ці послуги (в інших морських портах), а тому висновки у справах №908/1488/19, №908/1489/19 сформульовані Верховним Судом щодо застосування норми права, що не застосовувалась у спірних правовідносинах щодо порядку та умов нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії морського порту Миколаїв.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ДП "Адміністрація морських портів України" 10.01.2022 засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 915/1566/20 Господарського суду Миколаївської області.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1566/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022.

6. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 прийнято касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" до провадження, ухвалено здійснювати перегляд в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 зупинено провадження у справі № 915/1566/20 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) до ТОВ "Нібулон" про стягнення 34 625,62 грн. до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/104/21.

8. Постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 915/104/21 касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 залишено без змін.

9. Ухвалою від 23.06.2022 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі №915/1566/20 за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021;

ухвалив здійснити розгляд касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

10. Від представника ТОВ СП "Нібулон" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник товариства просив касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

11. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд розглянув справу №915/1566/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

(ДП "Адміністрація морських портів України")

12. Скаржник зазначив, що підставою касаційного оскарження рішення та постанови, відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є неправильне застосування судом положень Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, а також порушення статей 11, 76, 236 ГПК України.

12.1. Скаржник доводив, що при наявності обставини, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права (Тарифи) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду № 915/43/20, № 915/119/20, № 915/181/20, № 915/127/20, № 915/208/20, № 908/1488/19 та № 908/1489/19.

12.2. Скаржник аргументував, що у рішенні суд першої інстанції застосував постанову Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095, яка не могла регулювати спірні відносини у березні 2018 року, оскільки відповідні повноваження Державна служба морського та річкового транспорту України почала виконувати лише після видання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 621-р "Питання Державної служби морського та річкового транспорту", що визначено у пунктах 3, 7 цієї постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

13. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 12 - 12.2 описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

17. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

18. Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

19. Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

19.1. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

20. Водночас, положення статей 901, 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

21. Таким чином, цивільні права та обов`язки у правовідносинах щодо надання послуг у передбачених Законом випадках можуть виникати з актів цивільного законодавства.

22. Слід зауважити, що правила та умови надання та оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт врегульовані спеціальними нормами, зокрема Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), Закону України "Про морські порти" (далі - Закон про морські порти), а також положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, якою затверджений перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, та положеннями наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059 "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт".

23. Суд касаційної інстанції у спірних правовідносинах у цій справі керується наведеними нормативними актами в їх редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі (лютий - березень 2018 року).

24. Відповідно до положень статті 1 КТМ України цей Кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства, під яким у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

24.1. Статтею 85 КТМ України передбачено обов`язки судна щодо дотримання режиму порту, відповідно до яких під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються, зокрема послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів.

25. Морський порт - це визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про морські порти).

26. Відповідно до положень статті 21 Закону про морські порти, тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб`єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

27. При цьому, згідно зі Зведеним переліком суб`єктів природних монополій (що розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет) позивач є суб`єктом природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів, зокрема, в межах території Миколаївської області - в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

28. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 визначено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій (зокрема і позивачем), які підлягають державному регулюванню (відповідно до наведених положень статті 21 Закону про морські порти), за якою однією з цих спеціалізованих послуг визначено забезпечення проведення криголамних робіт.

29. Водночас, тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059 (далі - Наказ № 1059).

29.1. Згідно з пунктом 1.4 цього Наказу тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на:

- послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- послуги із забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

29.2. У розділі ІІ Наказу № 1059 встановлено порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.

29.3. Так, пунктом 2.1 цього Наказу передбачено, що нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку:

- для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

З огляду на зазначене, судова колегія доходить висновку, що цивільні права із нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та обов`язки оплатити ці послуги виникають з наведених актів цивільного законодавства та за правилами, що ними встановлені, що узгоджується із підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, які передбачені частиною третьою статті 11 ЦК України.

29.4. Крім того, за змістом визначених спеціальних норм щодо правил надання та оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт надання цих послуг здійснюється спеціальним суб`єктом господарювання - позивачем як суб`єктом природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів, у спірних правовідносинах - в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України". При цьому право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами Наказу № 1059, а відповідно і обов`язок оплатити цю послугу суб`єктом, що її отримує, визначається також за правилами Наказу № 1059 та за тарифами за цим наказом, виникає за умови надання відповідної послуги, що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах з надання послуг.

30. Також колегія суддів, з огляду на подібність за предметом розгляду та підставами касаційного оскарження у цій справі, враховує висновки, викладені у постанові 03.06.2022 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/104/21.

30.1. У справі № 915/104/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз положень статей 901, 903 ЦК України, дійшла висновку, що за відсутності доказів надання послуг особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати. Такий висновок узгоджується з положеннями частин першої, третьої статті 13, частин першої, третьої статті 74 ГПК України, які зобов`язують кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.

30.2. Крім того, у зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, а, відповідно, й обов`язок з оплати послуги особою, що її отримує, виникають за умови фактичного надання відповідної послуги (і доведення такого надання в разі виникнення спору), що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах, пов`язаних з наданням послуг.

30.3. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 915/104/21, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності доказів та обставин, пов`язаних з проведенням позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у Порту послуг із забезпечення проведення таких робіт у період оголошеної у 2017 році льодової кампанії, що виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, - дійшла не спростованого доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Щодо суті розгляду касаційної скарги

31. У цій справі суди встановили, що спір виник у зв`язку із відмовою відповідача сплатити послуги позивача із забезпечення ним проведення криголамних робіт в акваторії порту Миколаїв, отриманих у зв`язку із заходженням суден відповідача в межі акваторії порту Миколаїв для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді порту в період оголошеної в цьому порту у лютому-березні 2018 року льодової кампанії.

32. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Адміністрації, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту (завантаження судна).

33. Зокрема, судами не встановлено наявність таких обставин та у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, а інші докази, які свідчили б про виконання позивачем відповідних робіт на користь відповідача та прийняття їх останнім - відсутні.

34. Також позивачем не надано докази на підтвердження здійснення ним криголаму в акваторії морського порту в період льодової компанії 03.03.2018-13.03.2018 при наявності крижаного покриву.

35. Оскільки суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що у матеріалах справи відсутні належні докази надання позивачем відповідачу послуг забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, під час якої судна відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту (завантаження судна), тому обґрунтованим є висновок судів щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у період оголошеної капітаном порту льодової кампанії.

Отже, за відсутності доказів щодо обставин безпосереднього проведення позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт в період оголошеної, зокрема в 2018 році, льодової компанії, тобто в льодових умовах, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 ЦК України щодо оплатності послуги за умови її надання.

36. Зазначене спростовує протилежні аргументи скаржника та посилання на постанови Верховного Суду у справах №№ 915/43/20, 915/119/20, 915/181/20, 915/127/20, 915/208/20, 908/1488/19, 908/1489/19.

36.1. Крім того, зі змісту зазначених скаржником судових рішень у справах №908/1488/19 та №908/1489/19 вбачається, що вони прийняті за іншої фактично-доказової і нормативної бази (інших обставин, зібраних доказів та правового регулювання), відтак є відмінними від справи № 915/1566/20. Зокрема, правовідносини у справах № 908/1488/19, №908/1489/19 (постанови Верховного Суду від 02.07.2020 і 24.07.2020 відповідно), стосувалися стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь, у якому порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт визначені в пункті 2.3 згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059 та відмінні від інших визначених цим наказом правил нарахування плати за ці послуги (в інших морських портах). Зазначене також було досліджено апеляційним судом у цій справі та надано доводам скаржника відповідну оцінку.

37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

37.1. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) за вх. № 589/2022 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.

Судові витрати

40. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №915/1566/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський