У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

22 серпня 2022 року справа № 580/3599/22м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі ФОП ОСОБА_1 , відповідач) податковий борг в сумі 50742,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач має узгоджений податковий борг на загальну суму 50742,00 грн, який у добровільному порядку не сплачений, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.

Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішення у справі.

Клопотання мотивоване тим, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану Головне управління об`єктивно позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви, адже відповідно до положень законодавства під час воєнного стану органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору, а на рахунку за КЕКВ 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, в умовах воєнного стану фінансування не здійснюється.

Під час вирішення вказаного клопотання, суддя враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України Про судовий збір, за преамбулою якого він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України Про судовий збір, норма якої є спеціальною.

За змістом статті 8 Закону України Про судовий збір існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. При цьому положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, наведене свідчить, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладені положення законодавства, враховуючи введення на території України воєнного стану та положення постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, суддя вважає, що Головне управління об`єктивно позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви, у зв`язку з чим наявні підстави для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на вищевикладене, зазначені позивачем предмет та підстави адміністративного позову, а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Відстрочити Головному управлінню ДПС у Черкаській області сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.

Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Роз`яснити учасникам справи, що встановлені в даній ухвалі строки можуть бути продовжені відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК