Єдиний державний реєстр судових рішень
Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2544/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.08.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В., за участі позивача ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2 , представників відповідачів Гануляк Т.М., Андрашко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Виноградів цивільну справи за уточненим позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконним та скасування рішення Виноградівської районної ради про звільнення, поновлення на роботі, стягнення із КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення солідарно із КНП «Виноградівської районної лікарні» Виноградівської міської ради Закарпатської області моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виноградівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконним та скасування рішення Виноградівської районної ради про звільнення, поновлення на посаді головного лікаря, стягнення із КНП «Виноградівська районна лікарня» середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення солідарно із КНП «Виноградівської районної лікарні» та Виноградівської районної ради моральної шкоди вимоги якого уточнила.
27.05.2022 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду позов про поновлення на роботі до Виноградівської міської ради та Комунального некомерційного підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області згідно якого просила:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ №728-к від 30 липня 2020 року Комунального некомерційного підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області про звільнення ОСОБА_1 головного лікаря Виноградівської районної лікарні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації скорочення численності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.20 p. №939, «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні».
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного лікаря "Виноградівської районної лікарні" Виноградівської міської ради з 31 липня 2020 року Комунального некомерційного підприємство «Виноградівська районна лікарня» шляхом переведення на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради, подовживши з нею трудові відносини на підставі контракту (п. 1.4.6. Методичних рекомендацій).
4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 31.07.2020 року по день набрання законної сили судового рішення по даній справі із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 1451 грн. 74 коп.
5. Стягнути солідарно з Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області та Виноградівської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.
6. Стягнути солідарно з Комунального некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради та Виноградівської міської ради на користь держави судові витрати по справі.
До початку розгляду справи по суті позивачка ОСОБА_1 вимоги позову уточнила та подала заяву про зміну предмету позову про поновлення на роботі.
Згідно уточнених 29.06.2022 року вимог (заява про зміну предмету позову про поновлення на роботі (в редакції із виправленням технічних помилок) а.с.228-241) позивачка ОСОБА_1 просить:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ №728-к від 30 липня 2020 року Комунального некомерційного підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області про звільнення ОСОБА_1 головного лікаря Виноградівської районної лікарні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації скорочення численності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.20 p., №939, «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні».
3. Поновити ОСОБА_1 на роботі у Комунальне некомерційне підприємтсво "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради з 31 липня 2020 року.
4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 31.07.2020 року по день набрання законної сили судового рішення по даній справі із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 1451 грн. 74 коп.
5. Стягнути солідарно з Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області та Виноградівської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.
6. Стягнути солідарно з Комунального некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради та Виноградівської міської ради на користь держави судові витрати по справі.
Уточнений позов мотивовано тим, що згідно до розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації № 161-к від 18.12.2009 року ОСОБА_1 призначено, в поряду переведення, на посаду головного лікаря Виноградівської районної лікарні, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис під N220.
На вказаній посаді позивачка пропрацювала до 30.07.2020 р. Згідно наказу №728-к від 30 липня 2020 року директора Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_3 , позивачку звільнено з посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації скорочення численності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Наказ № 728-к від 30.07.2020 про звільнення з посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні, підписаний директором КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської райради Закарпатської області, є незаконним і підлягає скасуванню в судовому порядку виходячи із наступного.
1. За змістом ст. 21 КЗпП України сторонами в трудовому договорі є працівник та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа.
На час призначення позивачку на посаду головного лікаря Виноградівської районної лікарні у 2009 році засновником юридичної особи «Виноградівська районна лікарня» була Виноградівська районна державна адміністрація і відповідно до діючих на той час положень законодавства та статуту саме Виноградівська райдержадміністрація мала відповідні повноваження щодо призначення та звільнення з посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні, про що свідчить запис № 20 від 21.12.09 р. у трудовій книжці про призначення головним лікарем Виноградівської районної лікарні на підставі розпорядження №161-к голови Виноградівської райдержадміністрації від 18.12.09 р.
Тобто сторонами трудового договору є Виноградівська райдержадміністрація, як засновник, вказаного підприємства та ОСОБА_1 , як фізична особа працівник.
Розпорядженням Виноградівської районної державної адміністрації від 12.07.19р. №172 «Про вихід Виноградівської районної державної адміністрації із засновників Виноградівської лікарні» така вийшла із засновників Виноградівської районної лікарні, а відповідно до рішення Виноградівської районної ради від 26.07.2019 р. Виноградівська районна рада увійшла до складу засновників «Виноградівської районної лікарні».
Рішенням Виноградівської районної ради від 26.07.2019 року № 755 розпочато процедуру перетворення Виноградівської районної лікарні в комунальне некомерційне підприємство.
08.10.2019 р. відбулося припинення юридичної особи «Виноградівська районна лікарня» шляхом її перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області, про що внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи та державної реєстрації створених юридичних осіб-правонаступників.
Рішенням № 1020 Виноградівської районної ради Закарпатської області від 27.11.20 р. з 01 січня 2021 року права засновника КНП «Воноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області код ЄДРПОУ 01992506 передані Виноградівській міській раді.
Зі сторони власника по вищезгаданому трудовому договору мало місце правонаступництво від попереднього засновника «Виноградівська районна державна адміністрація» до засновника «Виноградівська районна рада Закарпатської області» (на час виникнення спірних правовідносин), теперішній засновник Виноградівська міська рада (в порядку передбаченого ст. 107, 108 ЦК України та ч.3 ст.36 КЗпП України). В тому числі і щодо права звільнення керівника Виноградівської районної лікарні.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) в графі відомості про органи управління юридичної особи КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області зазначено, що вищим органом управління є Засновник, на сьогоднішній день Виноградівська міська рада, як правонаступник Виноградівської районної ради.
На час звільнення відповідно до ст. 16 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» в діючій редакції, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 792 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я» зокрема у п. 2 також зазначено, що призначення на посаду керівника закладу охорони здоров`я здійснюється відповідно до законодавства керівником органу або державним секретарем міністерства, до сфери управління якого належить (в управлінні якого перебуває) заклад, або за рішенням обласної, районної ради чи сільським, селищним, міським головою.
Згідно з п.п.7.3.7, 7.5.3, 7.5.4. Розділу 7 Статуту КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради затвердженого 03.10.2019 р. за N° 802 засновник призначає на посаду керівника підприємства переможця конкурсу відбору та укладає з ним контракт.
Системний аналіз вищенаведених правових норм однозначно стверджує, що відповідно вимогам чинного законодавства України та положень статуту відповідача, звільнення, призначення, переведення на роботу керівника закладу охорони здоров`я входить до компетенції засновника закладу охорони здоров`я, в даному випадку Виноградівської районної ради на день виникнення спірних правовідносин.
А тому, наказ №728-к від 30 липня 2020 року підписаний директором Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області О.В. Мілюковим «Про припинення трудового договору» яким позивачку звільнено з посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації скорочення численності та штату працівників по п.1 ст. 40 КЗпП України» є незаконним, приймаючи його директор КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області (правонаступник Відповідач 2), перевищив свої повноваження, оскільки вирішення питання щодо призначення, звільнення та усунення керівника закладу охорони здоров`я відноситься до виключної компетенції засновника закладу охорони здоров`я, в даному випадку, Виноградівській районній раді Закарпатської області.
Наявні порушення чинного законодавства при винесенні оспорюваного наказу № 728-к від 30.07.2020 p., яким безпосередньо порушені трудові права, зокрема право на працю гарантоване Конституцією України, сталися внаслідок необгрунтованого присвоєння виконавчим директором КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області повноважень вищого органу управлянні - Засновником підприємства «Виноградівська районна рада», що дає достатні правові підстави для суду про визнання такого незаконним.
2. При ознайомленні позивачки із оскарженим наказом № 728-к від 30.07.2020р, із тексту даного наказу стало відомо про існування рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 р. № 939, з яким її ніхто не ознайомлював та не доводив до відома.
За змістом ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі йому трудової книжки.
Позивачка стверджує, що копію наказу про звільнення та трудову книжку їй вручено 30.07.2020 року і саме з цього часу вона має право оскаржувати незаконне звільнення на протязі одного календарного місяця ч.3 ст.241-1 КЗпП України.
Як в подальшому стало відомо зазначеним рішенням Виноградівської райради № 939 її звільнено з посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні днем 10 червня 2020 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в результаті реорганізації Виноградівської районної лікарні.
Пунктом 2 вказаного рішення КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області зобов`язано своєчасно у повному обсязі здійснити розрахунок з ОСОБА_1 , та необхідні дії щодо своєчасної видачі трудової книжки згідно вимог чинного законодавства, а не звільняти повторно, як це зроблено виконавчим директором КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області.
Вказане рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020р, № 939, «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні» є незаконне та підлягає скасуванню в судовому порядку з наступних підстав.
2.1. 08.10.2019 р. відбулася реорганізація юридичної особи «Виноградівська районна лікарня» шляхом її перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня».
У реорганізованій юридичній особі, у тому числі, на час її реорганізації, до 30.07.20 року позивачка працювала керівником - головним лікарем, що підтверджується у тому числі, витягом із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців.
Звільнена з посади наказом №728-к від 30 липня 2020 року директора Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області О.В. Мілюковим. Вказаним наказом її звільнено у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації скорочення численності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України, одна з підстав: рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 року № 939 "Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні".
Реорганізація Виноградівської районної лікарні, відбулася на виконання ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я» від 06.04.17 р. № 2002, яким запроваджено автономізацію медичних закладів.
-ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 755 від 26.07.19.
Саме з метою дотримання вимог законодавства та дотримання прав працівників під час перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства Міністерством охорони здоров`я розроблені та направленні для відома та виконання Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалені робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України від 14 лютого 2018 року (у вільному доступі в електронному варіанті на сайті МОЗ).
Розділ 1.4.6. вказаних Методичних рекомендацій приділений питанням та порядку призначення керівника КНП.
За змістом цього пункту дослівно: Факт реорганізації ЗОЗ-бюджетної установи не є підставою для звільнення керівника та припинення укладеного з ним контракту, якщо сторони не домовляться про його дострокове припинення за угодою сторін або він не буде звільнений на підставах, визначених контрактом.
На початок реорганізації ЗОЗ (закладу охорони здоров`я) між сторонами трудового договору: позивачкою та Виноградівською районною радою не було досягнуто згоди про припинення безстрокового трудового договору за угодою сторін.
Відповідно, Виноградівська районна рада не мала жодної підстави звільняти її з посади керівника юридичної особи, незалежно від його найменування керівника, у зв`язку з реорганізацію Виноградівської районної лікарні шляхом її перетворення у КНП «Виноградівська районна лікарня».
Посада керівника не була скорочена. Підстав для звільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП України не має.
Трудові відносини з позивачкою продовжувалися до 30.07.20 р.
Згідно п.1.4.6. Методичних рекомендацій: у такому разі в рішенні відповідної ради про створення ЗОЗ - комунального некомерційного підприємства може бути зазначено, про призначення керівником ЗОЗ - комунального некомерційного підприємства головного лікаря, подовживши з ним трудові відносини на підставі контракту. Це рішення може бути підставою як для укладення нового контракту, так і для внесення змін до існуючого залежно від домовленості сторін.
Після врегулювання трудових відносин з позивачкою, Виноградівська районна рада (засновник) повинен був діяти відповідно до ст.16 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» якою врегульовано, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. А не тримати дві посади керівника: посаду головного лікарям позаштатно одиницею з одночасним призначенням директора.
2.2. За змістом ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи організації.
З 10 червня по 29 липня 2020 року позивачка знаходилася на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності 064920 від 10.06.20.
Як зазначалося, з вищевказаних підстав мала місце реорганізація юридичної особи «Виноградівська районна лікарня» шляхом її перетворення, а не ліквідація.
Позивача звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно, рішення Виноградівської районної ради № 939 від 10.06.2020 року «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні» є незаконним та таким що винесено з порушенням вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України .
2.2. Відповідачами при звільненні порушено вимоги статей 49-2, 42, ч.2 ст.40 КЗпП України
Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників.
Частиною 2 ст.40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п.1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до п. 19 Постанови ПВС № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України станом на день попередження позивача про майбутні зміни: 1) позивач повинен був бути ознайомлений з переліком усіх вакантних посад, у тому числі у зазначеному відділі; 2) позивачу повинна була бути запропонована будь-яка з вказаних вакантних посад, рівнозначна тій, яку він займав, або нижча за його згодою.
Попередження визначеного ч.3 ст. 49-2 КЗпПУ позивач не отримувала.
Натомість, порушуючи всі вищезазначених норми КЗпПУ, відповідач ознайомив та надав 23.03.20 року Пропозицію про переведення на іншу посаду за вихідним № 440, яку вважає однією із підстав звільнення за змістом Наказу № 728 к від 30.07.20 р.в , за змістом якої на підставі п.3 ст.32 КЗпП України запропоновано обійняти одну із трьох посад та зазначено дослівно: «У разі Вашої відмови від запропонованих посад до Виноградівської районної ради Закарпатської області буде скеровано подання для прийняття відповідного рішення».
Якого саме рішення і яке саме подання так і не зрозуміло, можливо на переукладення з позивачкою контракту, про продовження роботи як керівника медичної установи в порядку ч. З ст. 36 КЗпП України.
У будь-якому разі позивач стверджує, що ніхто її про майбутнє звільнення не попереджав, не ознайомлював з переліком усіх вакантних посад, їй не була запропонована будь-яка з вакантна посада, рівнозначна тій, яку вона займала, або нижча за її згодою, ніхто не враховував її переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч.1 та ч.2 п.2-3 ст.42 КЗпП України) як і не доводив до відома чи мала місце перестановка (перегрупування) працівників у перетвореному підприємстві.
Крім того, просить звернути суд увагу на те, що якщо її попередили про зміну організації і виробництва за ч.3 ст.32 КЗпП України (а саме таке попередження мало місце), то згідно до імперативної норми ч.4 ст.32 КЗпП України роботодавець міг припинити з нею трудовий договір лиш за пунктом 6 ст. 36 КЗпП України, а не за ч.1 ст.40 КЗпП України як він це зробив.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У зв`язку з наведеним просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 30.07.2020 року по день винесення судом рішення по даній справі.
На день подання позову середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.20 по 25.08.20 складає 24679.58 грн. із нижче наведеного розрахунку.
Відповідно до ч.2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.
Згідно довідки КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області № 156 від 14.08.20 р. заробітна плата за останні два повні місяці роботи становить 30703,17 (14 585.04гр. за травень + 16118.13грн. за червень ).
Вказана довідка не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
У ній не вказано, за який рік роботи вона видана.
Останні два місяці роботи - травень, червень 2019 року. В липні 2019 року позивачка знаходилася у відпустці. Із-за цькувань та психологічного насилля з боку посадових осіб Виноградівської райради захворіла, і перебувала на тривалому лікуванні, отримала стійку втрату працездатності, інвалідність ІІІ групи.
Заробітна плата за останні два місяці роботи: травень, червень 2019 року вказана в довідці № 143 КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області від 03 серпня 2020 року, яка надавалась для подання декларації про доходи. Іншої достовірної довідки на сьогоднішній час не має.
За змістом цієї довідки заробітна плата за травень 2019 року склала 19377.07 грн., за червень 2019 року 38692.54 грн.
Кількість робочих днів у травні 2019 року - 22 , у червні 2019 року - 18, тобто за два останні місяці становить 40 днів.
Середньоденна заробітна плата за два останні повні місяці роботи становить 1451.74 грн. (19377.07 грн. за травень 2019 р. + 38692.54 грн. за червень 2019 року) : 40 днів = 1451.74 грн.).
Середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу, має триваючий характер та стягується за час до повного відновлення порушення трудового права.
Визначається з часу незаконного звільнення 30.07.2020 року по день вирішення спору по суті.
Підставою позову є звільнення без законної підстави, ст.235 КЗпП України.
Неправомірними діями відповідачів, незаконним звільненням завдано моральну шкоду.
Внаслідок незаконного звільнення позивачка морально страждає, втратила нормальні життєві зв`язки, змушена виправдовуватися перед колишніми колегами та пояснювати їм незрозумілі причини звільнення.
У перед пенсійному віці, пропрацювавши з 2009 року на посаді головного лікаря, позивачка залишилася без роботи, відповідно, без заробітної плати, яка була основою матеріального забезпечення. На день подання позову не працевлаштована.
За змістом ст.237-1 КЗпПУ підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визнаючи розмір компенсації завданої моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з посяганням на трудові права та інтереси, виходить з того, що я понад 30 років попрацювала у Виноградівській районній лікарні, із них понад 11 років керівником закладу охорони здоров`я. За цей період будь яких претензій до роботи не було, має відповідні здобутки як в галузі медицини так і в галузі менеджера по управлінню відповідним закладом. Вважає, що користувалася певним авторитетом як у працівників медичної установи так і у мешканців Виноградівського району. Сама тривалий час була наділена повноваженням щодо звільнення з роботи, але завжди підходила до цього питання дуже виважено і вважала, що звільнення з роботи є крайнім заходом, і в тому випадку коли мала всі правові підстави для розірвання трудового договору передбаченого трудовим законодавством, а тому грубе і показове порушення законних прав з боку відповідачів, яке полягало в незаконному звільненні з роботи, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя в тому числі і захисту і відновлення трудових прав.
Вважає, що розмір компенсації повинен становити 100000 (сто тисяч) гривень які слід стягнути солідарно з обох відповідачів.
З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі N2273/212/16-ц.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом.
Первісно позивач звернулася з позовом про поновлення на роботі 25 серпня 2020 року, у строк визначений ст. 233 КЗпП України.
Рішенням Виноградівського районного суду від 14 травня 2021 року позов задоволено частково.
Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 року № 939 "Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні" визнано незаконним та скасовано.
Наказ КНП "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської районної ради Закарпатської області від 30.07.2020 року № 728к про припинення трудового договору визнано незаконним та скасовано.
Позивача поновлено на роботі у КНП "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області на посаді директора з 10.06.2020 року.
Стягнуто з Берегівської районної ради Закарпатської області 50000 грн. моральної шкоди.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачів стягнуто судові витрати.
У задоволенні позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
У зв`язку з цим позивачка подала апеляційну скаргу на рішення суду.
КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради також оскаржило вищевказане судове рішення.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року (повний текст якої складено 05 травня 2022 р.) у задоволенні позову відмовлено з єдиної підстави - внаслідок порушення вимог закону щодо суб`єктного складу відповідачів.
За наслідками розгляду апеляційних скарг Закарпатським апеляційним судом 27 квітня 2022 р. постановлено Окрему ухвалу, у зв`язку з істотними порушеннями вимог процесуального закону, допущені головуючою суддею Бак М.Д.
Закарпатський апеляційний суд у Постанові за наслідками розгляду апеляційних скарг та в Окремій ухвалі вказав, що саме істотне порушення норм процесуального права суддею, привело до порушення прав учасників процесу, у тому прав позивача.
Порушення вимог закону, при розгляді мого позову, щодо суб`єктного складу відповідачів відбулося саме внаслідок порушення процесуального законодавства головуючою суддею .
Як вказувала вище, позов подано до суду 25 серпня 2022 року та у позові правильно визначено відповідачів: КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради, - особа, яка видала незаконний наказ, який позивачка просила скасувати та Виноградівська районна рада - засновник КНП в повноваження якого входить призначення та звільнення з посади, рішення якого оскаржувалося.
В процесі розгляду справи, відповідно до Постанови Верховної ради від 17.07.20 p. № 807-1Х «Про утворення та ліквідацію районів у Закарпатській області, відбулися зміни в адміністративно - територіальному устрої України, внаслідок чого правонаступником Виноградівської районної ради стала - Берегівська районна рада.
Згідно п. 3 п.п.7 вказаної Постанови ліквідовано Виноградівський район Закарпатської області.
п.п.2 п.4 Постанови встановлено, що: 2) повноваження депутатів районних рад у районах, ліквідованих відповідно Д пункту 3 цієї Постанови, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у районах, утворених відповідно до пункту 1 цієї Постанови».
П.п. 7 п. 1 Постанови у Закарпатській області утворено: Берегівський район (з адміністративним центром у місті Берегове) у складі територій Батівської селищної, Берегівської міської, Великоберезької сільської, Великобийганської сільської, Вилоцької селищної, Виноградівської міської, Кам`янської сільської, Королівської селищної, Косоньської сільської, Пийтерфолвівеької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Перша сесія новообраної Берегівської районної ради, яка є правонаступником Виноградівської районної ради, відбулася 08 грудня 2020 року .
З 22.12.20 р. Виноградівська районна рада перебувала в процесі припинення.
Позивач подала до суду клопотання про заміну відповідачів, Виноградівської районної ради на Берегівську районну раду та КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради на КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради. Клопотання про заміну сторони - Виноградівської районної ради на Берегівську районну раду суддею були відхилені, як і клопотання про заміну КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради на КПН» Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради.
Внаслідок цього, суд не залучив до участі у справі належних відповідачів.
Про заміну засновника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради, на Виноградівську міську раду, стало відомо на стадії виконання судового рішення.
Звернення до Берегівської районної ради щодо правонаступництва у зв`язку з припиненням роботи Виноградівської районної ради були підтверджені відповідями Берегівської районної ради листом від 08.02.21 за вих. № 0-4 на заяву від 04.02.21 р.
Однак, до головуючої судді факт заміни засновника відповідача 2 на Виноградівську міську раду був доведений заявою відповідача - Берегівська районна рада від 13.05.20 р. про розгляд справи без їх участі. Відповідно до ст. 55 ЦПКУ суд зобов`язаний був допустити до участі у справі правонаступника.
14.05.21 р. головуючою у судовому засіданні повідомлено про надходження клопотання від Відповідача 1 - Берегівської районної ради про розгляд справи без його участі. Зміст клопотання та додані до клопотання документи судом не були оголошені - судом передано лише зміст заяви.
Всупереч ч.9 ст.83 ЦПКУ відповідач 1 Берегівська районна рада не направила на адресу позивача додані до заяви про розгляд справи без їх участі докази на 4 аркушах, а в заяві про розгляд справи без їх участі від 13.05.21 р. навіть не вказала в додатку та не перерахувала ці докази.
Суд, 14.05.21 у судовому засіданні не повідомив про надання Берегівською районною радою разом із заявою документів та не надав можливості ознайомитися із заявою та доданими до неї документами.
На стадії виконання рішення суду від 14.05.21 p., в частині негайного поновлення на роботі, яке Берегівська районна рада відмовилася виконати, з`ясувалося, що 27.11.20 р. Виноградівська районна рада рішенням № 1020 сорок п`ятої сесії УП скликання передала права засновника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради з 01 січня 2021 року Виноградівській міській раді.
22 січня 2021 року згідно п. 1 рішення № 46 другої сесії УШ скликання Берегівської районної ради, Берегівською районною радою передано безоплатно у комунальну власність Виноградівської територіальної громади в особі Виноградівської міської ради із спільної власності територіальних громад сіл, міст, селищ, міст Виноградівського району майнові комплекси, об`єкти нерухомого та іншого майна КНП «Виноградівська районна лікарня».
П.2 вказаного рішення припинено право оперативного управління комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області.
П.п. 3, 4 вирішено Виноградівській міській раді комісійно прийняти безоплатно у комунальну власність майно КП Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області, балансоутримувачу КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради забезпечити повну інвентаризацію майна та підготувати відповідні передавальні акти.
Про вказані обставини позивачу не було відомо до отримання 25.05.21 р. від Берегівської районної ради на адвокатський запит копії рішення 45 сесії УП скликання Виноградівської районної ради № 1020 та рішення № 46 другої сесії УШ скликання Берегівської районної ради від 22 січня 2021 р.
На попередні адвокатські запити Берегівська районна рада не повідомляла про те, що вона не є правонаступником Виноградівської районної ради в частині прав засновника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради, навпаки, підтверджувала той факт, що вона є правонаступником Виноградівської районної ради.
В жодному судовому засіданні представник відповідача Берегівської районної ради участі не брав, відзив на позов не подав, пояснень щодо правонаступництва не подавав.
Заява відповідача Берегівської районної ради від 13.05.21 про розгляд справи без його участі та додатки до заяви не були оголошені суддею 14.05.21 р. у судовому засіданні.
Внаслідок порушень процесуального законодавства суддею при розгляді судової справи 299/2690/20 було ухвалено судове рішення з порушенням вимог закону щодо суб`єктного складу відповідачів.
Фактично, суддя, не залучивши до участі у справі належних відповідачів правонаступників, вчинила перешкоду доступу до правосуддя.
Позивач вчинила усі можливі дії, можливості з`ясування судом належного правонаступника-відповідача, заміни відповідача на належного внаслідок правонаступництва.
Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності.
Тому просить визнати пропуск строку позовної давності подання цього позову поважним та поновити строк звернення до суду з цим позовом з врахуванням вищевикладеного та таких підстав.
Позивач своєчасно подала первісний позов та правильно визначила відповідачів на день подання первісного позову.
Подавала до суду клопотання про заміну відповідачів їх правонаступниками, з приводу чого суд постановлював ухвали, якими відмовляв у задоволенні клопотань та вказував, що ухвали набули законної сили в день їх оголошення, позивач має право подати зауваження, щодо вказаних ухвал при поданні апеляційної скарги, що і було зроблено.
Однак, відповідно до приписів ЦПКУ та Постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 р. суд апеляційної інстанції не має права направляти справу на розгляд до суду першої інстанції та замінити сторону судового процесу.
З 25 серпня 2020 року, з дотриманням вимог ст. 233 КЗпПУ, щодо строків звернення до суду з позовом, намагалася захистити свої порушені права, однак з процесуальних підстав, пов`язаних з порушенням вимог щодо суб`єктного складу відповідачів, Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року рішення Виноградівського районного суду від 18 травня 2021 р. скасовано, позов не вирішений по суті.
Вини, бездіяльності чи недбалості з боку позивача у цьому не було. Позивач вчасно вчинила всі необхідні і активні дії щодо звернення до суду з метою захисту своїх прав.
Верховний Суд неодноразово, при розгляді питань щодо поновлення строку звернення до суду та визнання причин пропуску такого строку поважним, вказував, що неправильним та несправедливим є покладення виключно на позивача відповідальності за процесуальні помилки при розгляді справи й позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. (Такий підхід при вирішенні питань щодо поновлення строку позовної давності та визнання поважними причин їх пропущення висловила і Велика Палата Верховного Суду від 19.11.2019 р. у справі № 911/3677/17).
Пропуск строку позовної давності при поданні цього позову є поважним, допущений у зв`язку з вищевикладеними обставинами істотним порушенням процесуального законодавства судом.
При вирішенні клопотання про визнання поважними пропуску строку звернення до суду з цим позовом та його поновлення просить застосувати і практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків-особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
Зокрема у справі ( рішення від 21.12.2017) "Шестопалова проти України", Європейський суд вказав , що ст. 6 Конвенції передбачає право кожного на справедливий суд.
На виконання припису п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи: Загальна очікувана сума судових витрат складає 8320 грн.
Не погоджуючись із заявленим позовом КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області подано відзив з додатками (а.с.123-139, 140-189 т.1) згідно якого у задоволенні позову просили відмовити за безпідставністю позову та пропуском строку звернення до суду.
Виноградівською міською радою подано відзив на позов (а.с. 190- 209 т.1), згідно доводів якого вважає його необґрунтованим та безпідставним та поданим із пропусуом позовної давності.
Допитана у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що з 2009 року працювала головним лікарем Виноградівської лікарні. За час роботи до неї жодного разу не було застосовано якогось стягнення. Проте з 2019 року відносно неї почалося цькування. Підтвердила, що жодних попереджень про звільнення не отримувала, тільки пропозицію про вакансії.
10.06.2020 року вона прийшла на роботу о 08.00 год після виходу з відпустки. Згодом зайшла в поліклініку і їй стало погано. Кардіолог її прийняв і виписала лікарняний. В 13.00 год їй зателефонували і повідомили, що її звільнено.
Після виходу з лікарняного 30.07.2020 року їй видали наказ, що її звільнено. Вважає, що її звільнення є незаконним і проведено з порушенням процедури. Про наявність вакантних посад її ніхто не попереджав. Вважає, що звільнили її безпідставно.
Через цькування та незаконне звільнення вона зазнала моральних страждань, отримала інвалідність.
Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задоволити.
Представник позивачки адвокат Сковородько І.Ф. заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задоволити з підстав, викладених у позовній заяві в редакції уточнення від 29.09.2022 року.
Додатково пояснила, що у директора лікарні Мілюкова були відсутні повноваження на звільнення позивачки. У рішенні районної ради були відсутні вказівки на таке. Позивачка працювала на підставі трудового договору, а відповідно до п. 1.4.6 Методичних рекомендацій МОЗ реорганізація лікарні не була підставою для звільнення керівника. Позивачку звільнено під час перебування на лікарняному, що є безумовною підставою для поновлення.
Щодо порушення строку звернення зазначила, що первісно позивачка звернулася в строк, однак через складну процедуру реорганізації та відсутність відомостей про зміни у складі засновників не знали, що відповідачами повинні бути Виноградівська міська рада, як засновник лікарні.
Вважає, що у такому разі суд був зобов`язаний залучити належних відповідачів, чого зроблено не було.
Тому подані заперечення вважає надуманими, а вимоги позову просила задоволити.
Представники відповідачів Виноградівської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області Андрашко О.С. та ОСОБА_4 щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених поданих відзивах.
Крім цього просили застосувати строки позовної давності, про що подано відповідні письмові клопотання.
В судовому засіданні досліджено наступні докази:
розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації №161-к від 18.12.2009 року Про призначення головного лікаря Виноградівської районної лікарні (а.с.16 т.1);
наказ директора КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області №728-к від 30.07.2020 року про припинення трудового договору (а.с.17 т.1);
трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с.18-21 т.1);
листок непрацездатності Серія АКА №064920 (а.с.22 т.1);
Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №939 від 10.06.2020 року Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні (а.с.23 т.1);
Пропозиція ОСОБА_1 про переведення на іншу посаду КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області №440 від 23.03.2020 року (а.с.24-24 зв. т.1);
Довідка про доходи №143 від 03.08.2020 року (а.с.25 т.1);
Довідка про доходи №156 від 14.08.2020 року (а.с.26 т.1);
Витяг з методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (а.с.27-28 т.1),
адвокатський запит І.Сковородько від 07.08.2020 р. (а.с.29 т.1);
договір про надання правової допомоги адвокатом Сковородько І.Ф. та Онисько Н.С. від 03.08.2020 року (а.с.30-31 т.1);
акт прийому передачі наданих послуг від 15.08.2020 р. (а.с.32 т.1);
Ордер Серія АО №1013501 (а.с.33 т.1);
свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю (а.с.34 т.1);
супровідний лист Берегівської районної ради № О-4 від 08.02.2021 року з додатками (а.с.35-44 т.1);
Безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Виноградівської районної лікарні (а.с.45 т.1);
супровідний лист Берегівської районної ради № 15/02-09 від 25.05.2021 року супровідний лист Берегівської районної ради № О-4 від 08.02.2021 року з додатками (а.с.46 т.1);
заява від 13.05.2021 р. №02-13/130 Виноградівському районному суду про розгляд справи без участі (а.с.47-48 т.1);
Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №1020 від 27.11.2020 року Про передачу прав засновника комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області (а.с.49 т.1);
Рішення Берегівської районної ради Закарпатської області №46 від 22.01.2021 року Про безоплатну передачу майна Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області» із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Виноградівського району Закарпатської області, ліквідованого постановою Верховної Ради України від 17.07.2020р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у комунальну власність Виноградівської територіальної громади (а.с.50-52 т.1);
Постанова Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2022 року у справі №299/2690/20 (а.с.53-70 т.1);
окрема ухвала Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2022 року у справі №299/2690/20 (а.с.71-73 т.1);
Розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області №172 від 12.07.2019 року Про вихід Виноградівської районної державної адміністрації із засновників Виноградівської районної лікарні (а.с.156 т.1),
рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №754 від 26.07.2019 року Про вхід Виноградівської районної ради до складу засновників Виноградівської районної лікарні (а.с.157 т.1),
Статут Виноградівської районної лікарні (нова редакція), затверджено рішенням тридцять першої сесії Виноградівської районної ради 7 скликання від 26.07.2019 року №754 (а.с.158-162 т.1);
рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №755 від 26.07.2019 року Про реорганізацію шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні в комунальне некомерційне підприємство Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.163-163 зв. т.1), наказ 1249-в від 24.07.2019 року про надання відпустки (а.с.164 т.1);
розпорядження Виноградівської районної ради №26 від 31.07.2019 року Про створення комісії з реорганізації шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні (а.с.165-165 зв. т.1);
наказ Виноградівської районної ради Закарпатської області №91 від 01.08.2019 року Про реорганізацію Виноградівської районної лікарні шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.166-166 зв. т.1);
лист голови комісії з реорганізації Виноградівської районної лікарні голові об`єднаної професійної спілки працівників охорони здоров`я Виноградівської районної лікарні №525/02 від 02.08.2019 року (а.с.167 т.1);
рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №802 від 03.10.2019 року Про створення комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.168-168 зв.);
Статут комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області, затверджено рішенням тридцять третьої сесії Виноградівської районної ради 7 скликання від 03.10.2019 року №802 (а.с.169-176 т.1);
виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.177-177 зв.);
наказ комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області №117-0 від 09.10.2019 року Про створення комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні та затвердження організаційної структури та штатного розпису (а.с.178-178 зв. т.1);
Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №863 від 04.02.2020 року Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.179 т.1);
Аналітична довідка на головного лікаря районної лікарні онисько Н.С. (а.с.180181 т.1);
Акт від 23.03.2020 року про відмову головного лікаря Онисько Н.С. засвідчити підписом факт ознайомлення з документами (а.с.183 т.1);
Подання Голові Виноградівської районної ради№01-17/601 від 25.05.2020 року (а.с. 184-184 зв. т.1);
Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №1020 від 27.11.2020 року Про передачу прав засновника комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.187 т.1);
Рішення Виноградівської міської ради Закарпатської області №25 від 21.12.2020 року Про вступ у права засновника комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.188 т.1);
виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської міської ради Закарпатської області (а.с.189-189 зв.);
Статут комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської міської ради Закарпатської області (нова редакція), затверджено рішенням дев`ятої сесії Виноградівської міської ради восьмого скликання від 14.12.2021 року №637 (а.с.17-28 т.2).
Заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Загальними засадами дизпозитивності цивільного судочинства встановленими ст.13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 18.12.2009 № 161-к «Про призначення головного лікаря Виноградівської районної лікарні» ОСОБА_1 з 21.12.2009 була призначена на посаду головного лікаря Виноградівської районної лікарні. Вказане підтверджується Розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 18.12.2009 № 161-к «Про призначення головного лікаря Виноградівської районної лікарні» та записом за №09від 21.12.2009 у трудовій книжці позивача (а.с.16, 18-21 т.1).
12.07.2019 в.о. голови Виноградівської райдержадміністрації видав розпорядження № 172 про вихід районної державної адміністрації зі складу засновників Виноградівської районної лікарні (код ЄДРПОУ 01992506) та пропозицію Виноградівській районній раді як власнику цілісного майнового комплексу Виноградівської районної лікарні вступити у права засновника лікарні (а.с.156 т.1).
26.07.2019 Виноградівська районна рада Закарпатської області прийняла рішення:
- № 754 «Про вхід Виноградівської районної ради до складу засновників Виноградівської районної лікарні», яким вирішила увійти до складу засновників лікарні та затвердила Статут Виноградівської районної лікарні в новій редакції (а.юс.157 т.1);
- № 755 «Про реорганізацію шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні в комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області», яким вирішила реорганізувати Виноградівську районну лікарню шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області та провести необхідні для цього заходи (а.с.163 т.1).
Затверджена рішенням Виноградівської районної ради від 26.07.2019 № 754 редакція Статуту Виноградівської районної лікарні (а.с.158-162 т.1) передбачала, що:
- лікарня є юридичною особою, її засновником є Виноградівська районна рада Закарпатської області (Преамбула, п. 3.1.);
- суб`єктами управління лікарні є: Виноградівська районна рада (засновник); Відділ з питань охорони здоров`я Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (орган управління); керівник лікарні (п.п. 6.1.1.-6.1.3.);
- засновник призначає на посаду та звільняє з посади керівника лікарні (п. 6.2.);
- поточне керівництво лікарнею здійснює головний лікар, який безпосередньо підпорядковується засновнику (п. 6.5.).
Наказом по Виноградівській районній лікарні від 24.07.2019 № 1249-в головному лікарю ОСОБА_1 була надана відпустка на строк з 25.07.2019 по 03.08.2019 (а.с.164 т.1).
Розпорядженням голови Виноградівської районної ради від 31.07.2019 № 26 була створена комісія з реорганізації шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні під керівництвом зав. Хірургічним відділенням поліклініки Виноградівської районної лікарні ОСОБА_5 (а.с.165-165 зв. т1).
01.08.2019 голова комісії з реорганізації Виноградівської районної лікарні Милюков О.В. видав наказ № 91, яким, серед іншого, зобов`язав начальника відділу кадрів лікарні повідомити працівників лікарні про реорганізацію лікарні та забезпечити дотримання їхніх трудових прав та соціальних гарантій в ході реорганізації (а.с.165-165 зв. т.1).
02.08.2019 подано листа голові об`єднаної професійної спілки працівників охорони здоров`я Виноградівської районної лікарні та повідомлено про можливе звільнення працівників за скороченням відповідно до ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.167 т.1).
03.10.2019 Виноградівська районна рада Закарпатської області прийняла рішення № 802 «Про створення комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області», яким:
- створила Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області» шляхом перетворення Виноградівської районної лікарні (код ЄДРПОУ 01992506);
- визначила КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області» правонаступником всього майна, прав, обов`язків та активів Виноградівської районної лікарні;
затвердила:
- Статут Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області»;
- Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області;
- призначила тимчасово виконувачем обов`язків керівника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області ОСОБА_5 (а.с.168-168 зв. т.1).
Затверджений рішенням Виноградівської районної ради від 03.10.2019 № 802 Статут КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області передбачав, що:
- КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області є юридичною особою публічного права, засновником підприємства є Виноградівська районна рада Закарпатської області (п.п. 1.3., 4.1.);
- органами управління підприємством є: вищий орган управління Виноградівська районна рада (засновник); виконавчий орган управління директор підприємства (керівник підприємства) (п. 7.1.);
- поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства директор, який призначається на посаду за рішенням засновника відповідно до порядку, визначеного законодавством України, який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством охорони здоров`я України; строк найму, права, обов`язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (п. 7.2., п. 7.3. пп. 7.3.7.);
- повноваження щодо, зокрема: створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади керівника підприємства; затвердження переможця конкурсу та внесення подання засновнику на призначення керівника підприємства; укладення і розірвання контракту з керівником підприємства делегуються голові Виноградівської районної ради (п.п. 7.4., 7.5.) (а.с.169-176 т.1).
08.10.2019 була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи «Виноградівська районна лікарня» (код ЄДРПОУ 01992506), керівник ОСОБА_1 та державна реєстрація юридичної особи «Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області»» (код ЄДРПОУ 01992506), керівник ОСОБА_5 (тимчасовий виконувач обов`язків директора), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (а.с.177-177 зв. т.1);
Наказом тимчасового виконувача обов`язків директора КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області ОСОБА_5 від 09.10.2019 № 117-о затверджено і введено в дію з 10.10.2019 організаційну структуру і штатний розпис КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області, в якому наявна посада керівника установи (директора) та, відповідно, відсутня посада керівника установи (головного лікаря), що існувала в структурі та штатному розписі Виноградівської районної лікарні (а.с.178-178 зв.).
Рішенням Виноградівської районної ради від 04.02.2020 № 863 на підставі подання конкурсної комісії на зайняття посади керівника КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області призначено ОСОБА_5 директором цього підприємства та доручено голові ради укласти з ним контракт терміном на п`ять років (а.с.179-179 зв.).
Протягом періоду з 24.06.2019 по 29.07.2020, у тому числі, чотири лікарняних і самоізоляція в період з 10.06.2020 по 29.07.2020 ОСОБА_1 неодноразово перебувала у тимчасовій непрацездатністі у відпустках, що підтверджується аналітичною довідкою на головного лікаря районної лікарні ОСОБА_1 (а.с.180-181 т.1).
Листом КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області від 23.03.2020 № 440 до відома ОСОБА_1 доведена інформація про реорганізацію лікарні, запровадження в штаті реорганізованого підприємства посади директора як керівника лікарні, виключення посади головного лікаря як керівника лікарні та пропозицію переведення з 25.05.2020 на одну з посад: лікаря-терапевта клініко-діагностичного відділення, лікаря-терапевта приймального відділення, завідувача виїзної бригади (лікаря-терапевта) з надання паліативної допомоги «Хоспіс вдома» поліклініки лікарні, посадові оклади на кожній з посад 4361,00 грн. на місяць, на листі міститься підпис ОСОБА_1 у графі «пропозицію отримано» та зроблений нею 23.03.2020 запис «не згідна» (а.с.182-182 зв. т.1).
Відповідно до акта від 23.03.2020 ОСОБА_1 від ознайомлення з документами, пов`язаними з реорганізацією лікарні відмовилася (а.с.183 т.1).
25.05.2020 директор КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області склав на адресу Виноградівської районної ради Закарпатської області за вих. № 01-17/601 подання про звільнення ОСОБА_1 із посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України внаслідок реорганізації лікарні, змін в організації виробництва і праці, спливу двомісячного строку попередження про скорочення посади головного лікаря, відсутністю згоди на переведення на іншу посаду, а також з урахуванням перебування ОСОБА_1 у відпустці довів до відома, що вона повинна стати до роботи 10.06.2020 (а.с.184-184 зв. т1).
Рішенням Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 № 939 «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні» звільнено ОСОБА_1 із посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні днем 10.06.2020 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в результаті реорганізації Виноградівської районної лікарні. Згідно п.2 вказаного рішення комунальному некомерційному підприємству Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області своєчасно у повному обсязі здійснити розрахунок з ОСОБА_1 та необхідні дії щодо своєчасної видачі трудової книжки. На звороті наявний запис ознайомлена 30.07.2020 р. (а.с.185 т.1).
Згідно листка непрацездатності Серія АКА №064920 , виданий ОСОБА_1 з 10.06.2020 року перебувала на амбулаторному лікуванні до 24.06.2020 р. Видано новий листок непрацездатності 065078 (а.с.22 т.1).
У подальшому перебувала на лікарняному та самоізоляції: з 25.06 по 09.07.2020 р. л/л АКА №065078; з 10.07 по 17.07.2020 року л/л АКА №065074; з 18.07. по 29.07.2020 року л/л АДН №426460 (а.с.180-181 т.1).
30.07.2020 директор КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області видав наказ № 728-к про припинення трудового договору, яким із посиланням на наказ від 09.10.2019 № 117-о, на відмову від пропозиції про переведення на іншу посаду від 23.03.2020 № 440 і на рішення Виноградівської районної ради від 10.06.2020 № 939 звільнено ОСОБА_1 із посади головного лікаря Виноградівської районної лікарні з 30.07.2020 на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників, відповідний запис внесений до трудової книжки, з наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 30.07.2020 (а.с.186 т.1).
Рішенням Виноградівської районної ради Закарпатської області №1020 від 27.11.2020 року Про передачу прав засновника комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області передано з 01.01.2021 року права засновника комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 01992506) Виноградівській міській раді (а.с.187 т.1);
Рішенням Виноградівської міської ради Закарпатської області №25 від 21.12.2020 року Про вступ у права засновника комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської районної ради Закарпатської області Виноградівська міськрада вступила у права засновника КНП Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області області (код ЄДРПОУ-01992506) з 1 січня 2021 року; перейменувала комунальне некомерційне підприємство Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області на комунальне некомерційне підприємство Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області; затвердити Статут комунальне некомерційне підприємство Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області у новій редакції; уповноважила керівника ОСОБА_5 провести державну реєстрацію змін до установчих документів комунального закладу в органах державної реєстрації (а.с.188 т.1).
Вказані зміни до установчих документів внесено, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської міської ради Закарпатської області (а.с.189-189 зв. т.1) та статутом комунального некомерційного підприємства Виноградівська районна лікарня Виноградівської міської ради Закарпатської області (нова редакція), затверджено рішенням дев`ятої сесії Виноградівської міської ради восьмого скликання від 14.12.2021 року №637 (а.с.17-28 т.2).
Так, на час призначення ОСОБА_1 21.12.2009 року на посаду головного лікаря Виноградівської районної лікарні КЗпП України встановлював, (ч.1 ст.21), що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч.3 ст. 21 КЗпП України).
Відповідно до указаних положень закону, норм передбачених ст.ст. 2, 4, 5-1, ст. 23 ч. 1 п. 1, ст. 24 ч.ч. 1, 3 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, що ґрунтується на добровільному, вільному волевиявленні сторін, на підставі якого між сторонами виникають та реалізуються взаємні права та обов`язки у сфері трудових відносин.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України).
Загальні засади організації охорони здоров`я в України визначаються Основами законодавства України про охорону здоров`я (Закон № 2801-XII). Трудові відносини працівників закладів охорони здоров`я регулюються КЗпП України та іншими актами законодавства. В силу приписів ст. 80, ст. 81 ч. 2 абз. 3, ст. 96 ч.ч. 1, 3 ЦК України, ст. 21 КЗпП України, ст.ст. 3, 15, 16 Закону № 2801-XII у ОСОБА_1 виникли трудові відносини з Виноградівською районною лікарнею, водночас враховуючи специфіку порядку призначення ОСОБА_1 на посаду, її звільнення безпосередньо власником (засновником) закладу охорони здоров`я, у разі трудового спору належним відповідачем за позовом керівника лікарні, що виникає з підстав, передбачених ст. 40 КЗпП України, поряд із власне лікарнею, яка в межах трудових відносин використовує та оплачує працю фізичної особи та в штаті якої керівник перебуває, є й власник (засновник) закладу охорони здоров`я, позаяк уповноважений приймати рішення про призначення та звільнення керівника, про інші питання щодо трудових відносин керівника, про зміни в організації праці закладу охорони здоров`я тощо.
З 01.01.2012 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо удосконалення надання медичної допомоги», яким статтю 16 Закону № 2801-XII було викладено в редакції, згідно з якою «Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних, комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту».
Законом України «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо строків укладення контрактів з керівниками державних, комунальних закладів охорони здоров`я», що набрав чинності 18.12.2013, і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я», що набрав чинності 06.05.2017, відповідні положення Закону № 2801-XII були викладені в такій остаточній редакції: «Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України» (на даний час - частина 10 статті 16).
Отже, з 01.01.2012 законом був унормований порядок призначення на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я лише шляхом укладення з ними контракту (строкового трудового договору).
На час ухвалення рішень про припинення з ОСОБА_1 трудових відносин (10.06.2020 - 30.07.2020) суть положень ст. 21 ч.ч. 1, 3 КЗпП України не змінилася.
З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що роботодавць у повній мірі дотримався процедури звільнення позивача ОСОБА_1 передбаченої КЗпП України для випадків розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Фактичне ж звільнення особи з роботи відбулось лише 30.07.2020 року. Це підтверджено трудовою книжкою Позивача і записом в ній.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальної громади права суб`єкта комунальної власності здійснює відповідна рада.
На час звільнення Позивача з роботи Виноградівська районна рада Закарпатської області була органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 21 Закону України "Про культуру".
Таким чином вирішення питань щодо призначення і звільнення керівників комунальних підприємств, установ, організацій комунальної власності входить до компетенції відповідних місцевих рад.
В силу ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Пунктом 2 Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 року № 939 зобов`язано КНП «Виноградівська РЛ» своєчасно у повному обсязі здійснити розрахунок з ОСОБА_1 та необхідні дії щодо своєчасної видачі трудової книжки.
З огляду на це рішення від 10.06.2020 року № 939 КНП «Виноградівська РЛ» обов`язкове і ним було зобов`язано районну лікарню провести повний розрахунок з Позивачем, здійснити дії по своєчасній видачі трудової книжки, тобто здійснити повний комплекс дій спрямованих на оформлення звільнення позивача.
Враховуючи, що після прийняття рішення про звільнення Позивача вона пішла на лікарняний, а першим її робочим днем згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності було 30.07.2020 року, то наказ КНП «Виноградівської РЛ» винесено 30.07.2020 року № 728к із подальшим проведенням розрахунку та видачею трудової книжки, що є виконанням Рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 року № 939.
Матеріали справи містять копію пропозиції про переведення на іншу посаду № 440 від 23.03.2020 року. Позивач в судовому засіданні підтвердила її отримання та відмову від переведення, які мали місце 23.03.2020 року.
Зміст пропозиції окрім запропонованих посад містить інформацію про зміни в законодавстві, що мали місце, з приводу керівних посад закладів охорони здоров`я і викликані ними змінами в організаційній структурі та штатному розписі районної лікарні.
Так, найменування професій (посад), які передбачаються у штатному розписі, визначаються згідно з Випуском 78 «Охорона здоров`я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій (ДКХП) працівників, який розроблено з урахуванням змін державних стандартів щодо класифікації професій та чинної номенклатури посад медичних працівників системи Міністерства охорони здоров`я України. Випуск побудовано відповідно до структури Класифікатора професій (ДК 003:2005). До нього увійшли кваліфікаційні характеристики керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, які є специфічними для галузі охорони здоров`я.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 31 жовтня 2018 року № 1977 затверджено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров`я». До Випуску включено нові кваліфікаційні характеристики: медичний директор. З Випуску виключено кваліфікаційні характеристики таких посад для нових призначень після 01 січня 2019 року: головний лікар лікувально-профілактичного закладу; головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря з медсестринства. Працівники, які обіймали посади заступника головного лікаря з медсестринства, до набрання чинності цього наказу продовжують виконувати свої обов`язки.
Цим наказом також передбачено, що особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів. Визначено, що наказ набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Рішенням 33-ї сесії Виноградівської районної ради сьомого скликання від 03.10.2019р. № 802 затверджено порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника КНП «Виноградівська РЛ».
В подальшому 11.10.2019 року - Розпорядженням Голови Виноградівської районної ради № 38 оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області.
29.10.2019 року розміщено оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника закладу охорони здоров`я комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області.
20.11.2019 року конкурсною комісією визначено переможця конкурсу.
04.02.2020 року рішенням Виноградівської районної ради № 863 «Про призначення директора комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області» за результатами конкурсу призначено ОСОБА_5 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області із дорученням голові районної ради укласти контракт з ним терміном на 5 років.
З огляду на таке, Позивач, відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 31 жовтня 2018 року № 1977, втратила право на виконання функцій головного лікаря, при цьому Позивач відмовилась від запропонованих їй посад, участі у конкурсі на заміщення посади директора не брала, його результатів не оскаржила. Наказ МОЗ України від 31 жовтня 2018 року № 1977 Позивачем також не оспорено.
З врахуванням зазначеного Позивач втратила право на виконання функцій головного лікаря з незалежних від Відповідачів обставин (наказу МОЗ України) та зі своєї волі не набула такого права у визначеному порядку відносно посади директора.
Відповідно до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я (в редакції законів № 3611-VI від 07.07.2011 та № 694-VII від 19.11.2013) керівники державних, комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п`яти років. Якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія контракту вважається продовженою відповідно до закону.
Таким чином, з 1 січня 2012 року Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011р. запроваджено контрактну форму трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів охорони здоров`я.
Крім того, Законом № 694-VII від 19.11.2013р. було обумовлено порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та типову форму такого контракту, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, сфера застосування якого визначається законами України. Власник або уповноважений орган повинен вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту, якщо останній належить до категорії працівників, з якими відповідно до положень законів України необхідно укладати контракт, а Конституційний Суд України також роз`яснив, що контрактна форма трудового договору може впроваджуватись законом (рішення від 09.07.98 р. №12-рп/98). Аналогічний висновки ВС зробив у постановах:від 7 листопада 2018 р., справа №641/9331/16-ц;від 22 серпня 2018 року у справі №761/1893/17;від 4 квітня 2018 року у справі №753/4687/17;від 7 листопада 2018 року у справі №398/3701/16-ц;від 20 березня 2019 року у справі №761/10405/17;від 30 травня 2019 року у справа №759/3880/17.
6 квітня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я» № 2002-VIII, яким внесено зміни до ч. 9 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, а саме запроваджено відкритий і прозорий конкурс на посади керівників державних і комунальних лікарень.
Відбір кандидатів незалежною конкурсною комісією впроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я».
Відповідно до п.7.3.7., п.7.5.3., п. 7.5.4. Статуту засновник підприємства призначає на посаду керівника Підприємства, переможця конкурсу, укладає і розриває контракт та здійснює контроль за його виконанням.
Аналіз положень нормативних актів свідчить про те, що керівники комунального закладу охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років.
Суд не вправі покладати на себе функції, якими наділені, уповноважені на це органи, зокрема щодо призначення директора, який повинен бути призначений виключно на конкурсній основі, тобто, за умови оголошення та проведення відповідного конкурсу.
Рішення конкурсної комісії щодо визначення переможцем конкурсу на зайняття посади директора КНП «Виноградівська РЛ», як і рішення Виноградівської районної ради від 04.02.2020 № 863 «Про призначення директора КНП «Виноградівська РЛ»», ніким не оспорювалися, отже є дійсними, а тому зазначена посада не є вакантною, що виключає можливість призначення ОСОБА_1 на цю посаду.
Безпідставними є твердження позивача, що перебування її на лікарняному 10.06.2020 р. в день, коли Виноградівською районною радою прийнято рішення про її звільнення є безумовною підставою для поновлення її на роботі з огляду на таке.
Так, Верховний суд зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 № 6-р(ІІ)/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення частини третьої статті 40 КЗпП України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій, є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатними або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.
При цьому Верховний Суд наголошує, що наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є заміна дати звільнення, а не поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 відступила від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12 і від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12, а також від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульованого у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 640/10761/14-ц.
Зокрема, зазначила, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється також і на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).
Щодо стягнення моральної шкоди, то таке є похідним від задоволення основновної вимоги про поновлення.
Оскільки вимоги позову про поновлення на роботі задоволенню не підлягають, то відповідно не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення моральнох шкоди.
Щодо стягнення судових витрат. За змістом ч. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України пПри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З огляду нате, що у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, у відповідності до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Крім того доводи відповідачів про те, що заявлені до стягнення позивачем витрати не пов`язані з розглядом справи даної справи, а пов`язані з розглядом іншої справи, оскільки копія акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 03.08.2020 року, складеного 15.08.2020 року, вже подавалась Позивачем в справу №299/2690/20, тому всі перераховані в згаданому акті послуги не мають відношення до справи № 299/2544/22 заслуговують на увагу.
Крім того заявами від 23.06.2022 року КНП Виноградівська районна лікарня (а.с.109-111 т.1) та від 27.06.2022 року Виноградівська міська рада (а.с.216-223 т.1) та у поданих відповідачами відзивах просили застосувати строк позовної давності. Доводи зводяться до того, що Закарпатським апеляційним судом (Постанова від 27.04.2022 року в справі №299/2690/20), встановлено, що обставини щодо правонаступництва засновника лікарні були відомі стороні позивачки не пізніше 24.12.2020. а суду першої інстанції не пізніше 26.01.2021. тобто, приблизно за п`ять і чотири місяці до ухвалення рішення за позовом. У судових засіданнях 28.01.2021, 02.03.2021 і 14.05.2021 питання правонаступництва фігурувало.
Будучи в межах розгляду справи обізнаною щодо правонаступництва засновника лікарні, позивачка ОСОБА_1 не ставила питання про залучення до участі в справі належного відповідача - Виноградівської міської ради. Доказів неможливості заявити таке клопотання, наявності перешкод для цього в справі немає.
Таким чином Позивач довідалася про порушення свого права та знала про нібито порушення свого права, проте не заявляла про це належним чином.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від часу зміни обставин, що мали місце після спливу строку визначеного ст. 233 КЗпП.
У поданому 27.05.2022 року позові позивачка просить поновити пропущений строк, оскільки такий пропущено з поважних причин, оскільки про факт правонаступництва засновника лікарні від Виноградівської районної ради до Виноградівської міської ради вони дізналися після винесення судом першої інстанції рішення від 14.05.2021 року, тобто при виконанні процедури негайного поновлення на роботі.
Вказане судом ставилося на обговорення. Представники позивачів просили застосувати строк позовної давності, оскільки позивачці було відомо про те, що засновником лікарні на час розгляду справи була Виноградівська міська рада. Вказана інформація була загальновідомою, публічною, доступною та очевидною з огляду на те, що містилася навіть у назві лікарні. Також про це зазначено у постанові апеляційного суду від 27.04.2022 року у справі 299/2690/20.
Позивачка та її представник щодо цього заперечили. Доводи заперечення зводяться до того, що первісний позов подали вчасно та до належних відповідачів, а саме 25.08.2020 року до Виноградівської районної ради та Винорадівської районної лікарні Виноградівської районної ради.
Однак за час розгляду справи змінився суб`єктний склад відповідачів. Суд не залучив належного відповідача, чи самим здійснив їй перешкоди до доступу до правосуддя.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд з цього приводу приходить до наступного висновку.
Вперше, Позивач ОСОБА_1 звернулася до Виноградівська районного суду 25.08.2020 року із позовною до Виноградівської районної ради Закарпатської області, Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За результатами розгляду позовної заяви, 14.05.2021 року Виноградівський районний суд ухвалив рішення у справі № 299/2690/20, яким позов задоволено частково; - визнано незаконним та скасовано рішення Виноградівського районної ради Закарпатської області від 10.06.2020 року № 939 «Про звільнення головного лікаря Виноградівської районної лікарні»; визнано незаконним та скасовано наказ КНП «Виноградівська РЛ» від 30.07.2020 року № 728к про припинення трудового договору; - поновлено ОСОБА_1 на роботі у КНП «Виноградівська РЛ» на посаді директора з 10.06.2020 року; стягнено з Берегівської районної ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) моральної шкоди, з наступних підстав. Крім того рішенням зобов`язано стягнути з відповідачів судові витрати. У задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
На дане рішення суду було подано апеляційні скарги Позивачем і КНП «Виноградівська РЛ».
27 квітня 2022 року постановою Закарпатського апеляційного суду рішення Виноградівського районного суду від 14 травня 2021 року скасовано,у позові ОСОБА_1 до Берегівської районної ради Закарпатської області та Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області відмовлено внаслідок порушення вимог закону щодо суб`єктного складу відповідачів.
Звертаючись до суду вдруге, у позовній заяві від 27.05.2022 року Позивач, зокрема просить поновити строк для звернення до суду із позовом про поновлення на роботі вказуючи на поважність пропуску строку для звернення до суду. Зазначає, що подавала неодноразово клопотання про заміну відповідачів, а саме Виноградівської районної ради на Берегівську районну раду та КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівської районної ради на КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівської міської ради. Однак, суддею були відхилені клопотання, внаслідок чого не було залучено до участі у справі належних відповідачів.
Також зазначає, що про зміну засновника КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівської районної ради на Виноградівську міську раду їй стало відомо на стадії виконання судового рішення.
З останнім неможна погодитися з наступних підстав.
З постанови Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2022 року у справі № 299/2690/20 (далі постанова апеляційного суду від 27.04.2022 року) вбачається, що Позивач подавала до Виноградівського районного суду:
- клопотання датоване 24.12.2020 року про заміну відповідача КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівської районної ради на КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівської міської ради;
- клопотання датоване 30.12.2020 року про заміну відповідача Виноградівську районну раду на Берегівську районну раду;
Ухвалами Виноградівського районного суду від 28.01.2021 та 02.03.2021 року у задоволенні клопотань Позивача відмовлено.
В постанові апеляційного суду на сторінці 13 абз. 2,4, зокрема зазначено: «- з протоколу судового засідання від 28.01.2021 року, в якому брали участь Позивач, її адвокат Сковородько І.Ф. та Гануляк Т.М. як представник Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, випливає, що позивачка наполягала на заміні відповідачів, а саме Виноградівської районної ради на Берегівську районну раду, а представниця лікарні заперечувала проти цього вказуючи, зокрема, на те, що «правонаступником є Виноградівська міська рада».
З протоколу судового засідання від 02.03.2021, в якому брали участь Позивач, її адвокат Сковородько І.Ф. та Гануляк Т.М. як представник Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, зафіксовано, що сторона позивачки підтримала клопотання та посилалась на те, що не могла знати про майбутню зміну засновника лікарні, тоді як представниця лікарні вказувала, що «засновником є міська рада, внесено зміни».
У судовому засіданні 22.04.2022 року, адвокат Позивача усно клопотала про залучення до участіу справі Бергевіську районну раду.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 22.04.2021 залучено Берегівську районну раду Закарпатської області до участі в справі замість Виноградівської районної ради Закарпатської області зважаючи на правонаступництво районних рад у процедурі реформування адміністративно-територіального устрою України.
«У протоколі судового засідання від 14.05.2021 року, в якому брали участь Позивач, її адвокат Сковородько І.Ф. та Гануляк Т.М. як представник Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області, зафіксовано надходження документів від Берегівської районної ради, а також позиція учасників процесу щодо необхідності продовження розгляду справи та відсутність клопотань.» (сторінка 14 абз. 5 постанови апеляційного суду від 27.04.2022).
Тобто, 14.05.2021 року в судовому засіданні, головуюча суддя зачитала заяву Берегівської районної ради, в якій остання повідомила, що у листопаді 2020 року права засновника КНП «Виноградівська РЛ» передано від Виноградівської районної ради до Виноградівської міської ради. Не зважаючи на заяву Берегівської районної ради Позивач та її адвокат Сковородько І.Ф. не заперечувала щодо продовження розгляду справи, клопотань не заявляли.
Крім того, у постанові апеляційного суду від 27.04.2022 на сторінці 17 абз. 5 зазначено: «Обставини щодо правонаступництва засновника лікарні були відомі стороні Позивачки не пізніше 24.12.2020, а суду першої інстанції не пізніше 26.01.2021, тобто, приблизно за п`ять і чотири місяці до ухвалення рішення за позовом. У судових засіданнях 28.01.2021, 02.03.2021 і 14.05.2021 питання правонаступництва фігурувало.».
Також, суд апеляційної інстанції у постанові від 27.04.2022 року зазначив наступне: «Будучи в межах розгляду справи обізнаною щодо правонаступництва засновника лікарні, позивачка ОСОБА_1 не ставила питання про залучення до участі в справі належного відповідача Виноградівську міську раду. Доказів неможливості заявити таке клопотання, наявності перешкод для цього в справі немає.» (сторінка 18 абз. 5 постанови апеляційного суду від 27.04.2022).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За висновком постанови Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2022 року, Позивачка ОСОБА_1 була обізнана про зміну засновника лікарні, однак не ставила питання про залучення до участі в справі належного відповідача Виноградівської міської ради.
Більше того, сама назва лікарні вказувала на зміну засновника з Виноградівської районної ради на Виноградівську міську раду, про що також зазначив суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 27.04.2022 року (сторінка 20 абз.7 речення 2).
Пункт 5 статті 78 ГК України визначає, що найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Отже, у назві комунального некомерційного підприємства необхідно також вказати орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Також, у Методичних рекомендаціях з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України, протокол 14.04.2017 № 9 (на які Позивач зокрема також посилається у позові від 25.08.2020 та від 27.05.2022) на сторінці 18 п.1.4.11 йдеться про те, якою має бути назва КНП (витяг з Методичних рекомендацій із сайту https://moz.gov.ua додаємо).
Позивач знала або принаймі повинна була знати про зміну засновника КНП «Виноградівська РЛ» Виноградівсьої районної ради на Виноградівську міську раду, однак із невідомих причин вперто наполягала на залученні у справу відповідача Берегівську районну раду.
У постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом з тих підстав, що Позивачу стало відомо про зміну засновників КНП «Виноградівська РЛ» на стадії виконання судового рішення, не відповідають дійсності.
Враховуючи, що Позивачем було вжито заходи щодо оскарження в судовому порядку рішення і наказу про звільнення, однак Позивач обрала такий спосіб захисту своїх порушених прав, а саме наполягаючи на заміні відповідача Виноградівська районна рада на Берегівську районну раду, що свідчить про помилку у праві.
Помилка Позивача в обранні неналежного способу захисту її трудових прав не може слугувати достатньою причиною на обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду за їх захистом.
Так, ст.256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На вказані правовідносини поширюється строк позовної давності один міцсяць.
Разом з тим, оскільки судом встановлено безпідставність позову, судом у позові відмовляється у зв`язку з не доведенням обставин, на які посилається позивач як на підставу позову.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, з врахуванням того, що наведені обставини, як підстава позову у судовому засіданні не доведені, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заявленого уточненого позову ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконним та скасування рішення Виноградівської районної ради про звільнення, поновлення на роботі, стягнення із КНП «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення солідарно із КНП «Виноградівської районної лікарні» Виноградівської міської ради Закарпатської області моральної шкоди відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24.08.2022 року.
ГоловуючийВ. В. Леньо
