Справа № 127/184/22

Провадження № 22-ц/801/1303/2022

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 рокуСправа № 127/184/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Бойко В. М. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 24 травня 2022 року, -

в с т а н о в и в :

05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Державного підприємства «Електричні системи» (далі ДП «Електричні системи») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 13 листопада 2021 року наказом директора ДП «Електричні системи» за №1585/к був переведений на посаду начальника управління персоналом та зв`язків із громадськістю, про що було зроблено запис у його трудову книжку.

25 листопада 2021 року наказом директора ДП "Електричні системи" за №205/од його було включено до складу Робочої комісії для ведення колективних переговорів та розробки проекту Колективного договору. Однак, 26 листопада 2021 року наказом директора ДП «Електричні системи» за № 1626к позивач був звільнений з роботи, у зв`язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпП України.

Позивач зазначає, що копія наказу на звільнення була надана йому 07 грудня 2021 року, а трудова книжка із записом про звільнення була видана 13 грудня 2021 року. Позивач вважає своє звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, трудові відносини між сторонами спору після дати звільнення фактично тривають і жодна сторона не поставила вимогу про їх припинення, так як на даний час позивач працює у складі Робочої комісії по веденню колективних переговорів та розробці проекту Колективного договору на ДП «Електричні системи» та належним чином виконує свої обов`язки, а для осіб, що входять до складу Робочої комісії законодавчо передбачені гарантії збереження робочого місця, що не дотримано відповідачем. Таким чином, з дня видачі відповідачем наказу №205од від 25 листопада 2021 року про початок Колективних переговорів із включенням позивача до складу Робочої комісії по веденню колективних переговорів та розробці проекту Колективного договору на ДП «Електричні системи» існуючий між ними трудовий договір був змінений, а трудові відносини на час подання позову фактично тривають.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просив :

-поновити його на роботі в ДП «Електричні системи» з дати звільнення з посади начальника управління персоналу та зв`язків із громадськістю;

-стягнути з ДП «Електричні системи» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2021 року по дату винесення судового рішення.

/а. с. 1-10/

17 травня 2022 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про зміну предмету позову, у якій просила суд поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про зміну предмету позову та викладено позовні вимоги у наступній редакції:

-скасувати наказ ДП «Електричні системи» № 00000001626-№300988 про припинення трудового договору, складений 18 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 було звільнено 26 листопада 2021 року із посади начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю;

-поновити ОСОБА_1 на роботі в ДП «Електричні системи» на посаді начальника управління персоналу та зв`язків із громадськістю;

-стягнути з ДП «Електричні системи» на користь ОСОБА_1 73742,29 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 29 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року.

/ а. с. 123-124, 165-167 /

Заяви про зміну предмету позову від 17 лютого 2022 року та від 17 травня 2022 року повернуто судом першої інстанції у зв`язку із пропуском строку для подання вказаних заяв. /а.. с. 177/.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Судові витрати залишено за позивачем.

Не погоджуючисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що трудові відносини між відповідачем на позивачем після дати звільнення за наказом № 1626/к, а саме після 26 листопада 2021 року фактично тривали і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

На час подання позову позивач працював в складі робочої групи комісії по веденню колективних переговорів та розробці проекту колективного договору на ДП «Електричні системи» та належним чином виконував свої обов`язки. Для осіб, що входять до складу робочих комісій по веденню колективних переговорів та розробці проектів колективних договорів законодавчо передбачені гарантії збереження робочого місця, визначені у статті 12 Закону України «Про колективні договори і угоди», згідно якої особи, які беруть участь в переговорах як представники сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту звільняються від основної роботи із збереженням середнього заробітку та включенням цього часу до трудового стажу. Всі витрати, пов`язані з участю у переговорах і підготовці проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю, колективним договором, угодою.

Трудові відносини між сторонами на час направлення позову тривали та визначені наказом № 205 од. від 25 листопада 2021 року та відповідають вимогам статті 21 КЗпП України.

З дня видачі наказу № 205од. від 25 листопада 2021 року трудовий договір між сторонами був змінений, а трудові відносини на час подання позову фактично тривали.

Для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів, статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» законодавчо передбачені гарантії їх діяльності, а саме звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Профспілковий комітет ППО ПДПЕС згоди на звільнення позивача не надавав.

Перше судове засідання у справі було проведено на думку суду першої інстанції 20 січня 2022 року, проте в цей день судове засідання проведено не було, адже відповідачем в цей день було подано відзив та розгляд справи було перенесено на 03 березня 2022 року. У заяві про зміну предмета позову, яка була подана 17 травня 2022 року, представник позивача просила поновити строк на подання заяви про зміну предмета позову у зв`язку з поважністю причин його пропуску (перебування позивача на військовій службі), проте суд першої інстанції про причини відмови у задоволенні клопотання в рішення суду не вказав.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Електричні системи», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечила проти апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, що: «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тимне вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставинта зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2022 року та 17.05.2022 року позивачем були подані заяви про зміну предмету та підстав позову, які не були взяті судом першої інстанції до уваги та у порядку, встановленому ЦПК України не розглядалися.

Правовою підставою нових позовних вимог, на відміну від первісних вимог, позивач зазначив статтю 12 Закону України «Про колективні договори і угоди» та статтю 235 КЗпП України.

При цьому, в заяві зазначено, що оскільки подання заяви про зміну предмета позову відбулося на час введення в Україні військового стану, а позивач та його представник були призвані на військову службу, представник позивача просив поновити строк на подання заяви про зміну предмета позову, адже на території України введено воєнний стан, що є поважною причиною пропуску строку на подання даної заяви.

З огляду на те, що позивач був призваний на військову службу, середній заробіток за час вимушеного прогулу просив стягнути з 29 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року, що становить 73742,29 грн.

У рішенні від 19.05.2022 року суд прийшов висновку про повернення даних заяв у зв`язку із пропуском строку для подання вказаних вимог.

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції в межах редакції позовної заяви від 05 січня 2022 року.

У порушення вимог ст. ст. 222, 353 ЦПК України судом першої інстанції ухвали, яка викладається окремим документом не приймалося.

Дане порушення процесуальних норм призвело до того, що позивач до моменту ознайомлення з повним текстом рішення суду був не обізнаний з тим, що суд розглянув справу за первісними позовними вимогами, не надавши доводів відхилення вимог позивача, які були підтримані ним у суді першої інстанції.

Зазначена обставина, у відповідності до вимог п.п.1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України визнається колегією суддів, як підстава для скасування рішення суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , викладених ним у заявах про зміну предмета та підстав позову від 17.02.2022 року та 17.05.2022 року, колегія суддів враховує наступне.

Судами встановлено, що 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 працював в ДП «Електричні системи», що підтверджується трудовою книжкою Серія НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу №103-к від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника планово-економічного відділу. Відповідно до наказу 917-К від 30 жовтня 2020 року, 02 листопада 2020 року переведено на посаду провідного економіста планово-економічного відділу.

Відповідно до наказу №1585/К від 08 листопада 2021 року, 13 листопада 2021 року переведено на посаду начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю.

Наказом №1626 від 18 листопада 2021 року з 26 листопада 2021 року звільнено у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ст.36 КЗпПУ (а. с. 169-170).

Заявою № 112 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до директора ДП «Електричні системи» та зазначив, що 12 серпня 2021 року ним отримано попередження про скорочення штату працівників, яке має відбутися 13 листопада 2021 року. Одночасно, тим самим повідомленням йому запропоновано для подальшого працевлаштування ряд вакантних посад. Вказаною заявою він надав згоду на подальше працевлаштування на посаду начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю ДП «Електричні системи». Трудовий договір з 13 листопада 2021 року просив оформити у письмовому вигляді (а.с.66).

Згодом, 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до директора ДП «Електричні системи» із заявою про згоду на переведення його з посади провідного спеціаліста на посаду начальника управління персоналом та зв`язків із громадськістю (а. с.171).

Відповідно до наказу директора Державного підприємства «Електричні системи» від 08 листопада 2021 року № 1585/к ОСОБА_1 з 13 листопада 2021 року переведено з посади провідного економіста планово-економічного відділу на посаду начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю за строковим трудовим договором на період відпустки догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_5 до 31 грудня 2022 року або до дня її фактичного виходу на роботу. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис 08 листопада 2021 року (а. с. 65).

Відповідно до трудового договору від 08 листопада 2021 року укладеного між ДП «Електричні системи» в особі директора Герило В. М. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, сторони уклали даний договір, відповідно до п.п. 11 п. 1 якого працівник приймався на посаду начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю. П.п.1.3 п.1 Дата початку роботи 13 листопада 2021 року або до з моменту фактичного виходу працівника на роботу. Відповідно до п. 2 Договір є строковим. Строк дії даного Договору встановлюється до моменту фактичного виходу основного працівника ОСОБА_5 з відпустки по догляду за дитиною (а.с.67-70).

На аркушах справи 82-86 знаходиться посадова інструкція начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю ДП «Електричні системи», з якою ОСОБА_1 був ознайомлений.

Як вбачається із заяви ОСОБА_5 , остання 18 листопада 2021 року звернулася до Директора ДП «Електричні системи» з проханням перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29 листопада 2021 року (а. с.71).

Відповідно до наказу №1625-к від 18 листопада 2021 року про вихід з відпустки по догляду за дитиною, ОСОБА_5 , начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю, приступила до роботи 29 листопада 2021 року на умовах повного робочого часу (а.с.72).

19 листопада 2021 року ДП Електричні системи» звернулося до Первинної профспілкової організації працівників ДП «Електричні системи» та Вінницької обласної організації профспілки працівників державних установ України із листами про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю ДП «Електричні системи», у зв`язку із закінчення строку трудового договору п.2 ст. 36 КЗпП України (а.с.74-77).

Відповідно до Акту про відмову від ознайомлення з наказом від 24 листопада 2021 року, ОСОБА_1 начальнику Управління персоналом та зв`язків з громадськістю, було запропоновано ознайомитися з наказом від 08 листопада 2021 року №1626/к про припинення трудового договору в зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України та засвідчити факт ознайомлення особистим підписом. На таку пропозицію ОСОБА_1 відповів відмовою. Текст наказу від 18 листопада 2021 року №162/к ОСОБА_1 зачитано уголос (а. с. 73).

07 грудня 2021 року на адресу ДП «Електричні системи» від Первинної профспілкової організації працівників ДП «Електричні системи» надійшов лист про незгоду на звільнення ОСОБА_1 (а. с.78).

13 грудня 2021 року на адресу ДП «Електричні системи» від Вінницької обласної організації профспілки працівників державних установ України надійшов лист про незгоду на звільнення ОСОБА_1 (а. с.79).

Згідно розписки від 07 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримав у відділі кадрів копію наказу про звільнення, сертифікати від нарколога та психіатра, трудову книжку (а. с. 90).

19 листопада 2021 року Первинна профспілкова організація працівників ДП «Електричні системи» повідомила Директора ДП «Електричні системи» про початок колективних переговорів, щодо укладення Колективного договору (а. с. 87-88).

Відповідно до наказу №205/од про початок, організацію і проведення колективних переговорів розпочато колективні переговори щодо укладення колективного договору. Відповідно до п. 2.2 ОСОБА_1 обрано головою профкому (а.с.16-17).

На аркушах справи 89-110 знаходиться Статут професійної спілки працівників державних установ України.

Здійснюючи апеляційний перегляд з урахуванням заяв позивача про зміну предмету та підстав позову від 17.02. 22 року та від 17.05.2022 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У пункті 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц зроблено висновок, що «підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вінницький апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, оскільки позивачу було відомо усі умови трудового договору, він добровільно, без примусу, погодився на них, та після закінчення строку дії трудового договору був звільнений.

Доводи апеляційної скарги про те, що трудові відносини між відповідачем на позивачем після дати звільнення за наказом № 1626/к, а саме після 26 листопада 2021 року фактично тривали і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки наказом № 1626 від 18 листопада 2021 року з 26 листопада 2021 року звільнено позивача у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України.

При цьому, відповідно до наказу директора ДП «Електричні системи» від 08 листопада 2021 року № 1585/к ОСОБА_1 з 13 листопада 2021 року переведено з посади провідного економіста планово-економічного відділу на посаду начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю за строковим трудовим договором на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_5 до 31 грудня 2022 року або до дня її фактичного виходу на роботу. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис 08 листопада 2021 року (а. с. 65).

18 листопада 2021 року відповідачем отримано заяву начальника управління персоналом та зв`язків з громадкістю ОСОБА_5 про переривання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29 листопада 2021 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 179 КЗпП України особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

ДП «Електричні системи» було видано наказ про вихід з відпустки по догляду за дитиною начальника управління персоналом та зв`язків з громадкістю ОСОБА_5 з 29 листопада 2021 року як основного працівника, та наказ від 18 листопада 2021 року № 1626/к про припинення трудового договору з позивачем 26 листопада 2021 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України. З наказом про припинення трудового договору позивач відмовився ознайомитись.

24 листопада 2021 року працівниками відповідача було складено акт про відмову позивача від ознайомлення з наказом про припинення трудового договору.

Окрім цього, посадовою інструкцією начальника управління персоналом та зв`язків з громадкістю ДП «Електричні системи» визначено обсяг трудових обов`язків позивача, тоді як участь позивача у роботі робочої комісії відповідно до наказу відповідача від 25 листопада 2021 року № 205/од є виключно статутною та такою, що визначена законом, діяльністю позивача як голови профкому первинної профспілкової організації працівників ДП «Електричні системи» за ініціативного якого і розпочато зазначені переговори і ніяким чином не пов`язана трудовими відносинами з відповідачем.

Участь позивача у роботі робочої комісії з колективних переговорів та підготовки проекту колективного договору не є роботою у розміні КЗпП України, а є реалізацією повноважень позивача як голови профспілки, встановлених Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ініціатора колективних переговорів щодо укладання колективного договору, відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди».

Аргументи апеляційної скарги про те, що для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» законодавчо передбачені гарантії їх діяльності, а саме звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок), суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з 26листопада 2021року з посади начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю ДП «Електричні системи» відповідно до наказу № 1626 від 18 листопада 2021 року.

Позивач є головою профкому первинної профспілкової організації працівників ДП «Електричні системи» та його звільнення з посади начальника управління персоналом та зв`язків з громадськістю ДП «Електричні системи» у зв`язку з закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України) ніяким чином не порушують та не обмежують прав та повноважень як голови профспілки, не забороняють йому брати учать у роботі робочої комісії, колективних переговорах та розробці проекту колективного договору. Участь позивача, як голови профкому, у роботі робочої комісії є виключно статутною посадою і ніяким чином не пов`язана з трудовими відносинами з відповідачем, як про це зазначає позивач.

Ненадання згоди первинної профспілкової організації працівників ДП «Електричні системи» від 06 грудня 2021 року № 32 та Вінницької обласної організації профспілки працівників Державних установ України від 06 грудня 2021 року № 79 на звільнення позивача є необґрунтованими, оскільки звільнення позивача з посади начальника правління персоналом та зв`язків з громадкістю ДП «Електричні системи» у зв`язку з закінченням строку трудового договору ніяким чином не порушують та не обмежують прав та повноважень позивача, як голови профспілки, брати участь у роботі робочої комісії, колективних переговорах та розробці проекту колективного договору.

Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 12 Закону України « Про колективні договори і угоди», ст. ст. 36, 235 КЗпП України, ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності», керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою ст. 259, ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року у даній справі скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Електричні системи» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. Б. Сало

О. С. Панасюк

Повний текст постанови складено 22 серпня 2022 року.