Справа № 560/3884/20

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Гуменюк І.О. представників позивача Сороколіта О.Г., Радченка О.П. представника відповідача Місяця К.В. представника третьої особи Орлова О.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Деражнянське хлібоприймальне підприємство звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25 травня 2020 року №1-10(П) на загальну суму 1015109,96 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року, позов задоволений.

Постановою від 10 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 11 січня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. прийняв до провадження адміністративну справу №560/3884/20 та призначив підготовче судове засідання на 17.03.2022, яке не відбулось у зв`язку з неявкою сторін і відкладене судом на 12.04.2022.

Ухвалою від 23.03.2021 суд залучив до участі у справі №560/3884/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області та витребував в Управління Державної казначейської служби України в Деражнянському Хмельницької області докази, які підтверджують факт надання Приватному акціонерному товариству "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" бюджетної позички та її розмір.

В підготовче засідання 12.04.2022 представник Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області не з`вився. Ухвалу суду про витребування доказів не виконав.

Ухвалою від 12.04.2022 суд повторно витребував у Управління Державної казначейської служби України в Деражнянському районі Хмельницької області докази, які підтверджують факт надання Приватному акціонерному товариству "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" бюджетної позички та її розмір.

В підготовчому судовому засіданні суд ухвалив витребувати у третьої особи оригінали доказів, копії яких надані в підготовчому судовому засіданні 21.04.2022, та зобов`язав надати копії документів позивачу. У зв`язку з цим оголосив перерву до 05.05.2022.

Ухвалою від 24.04.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №560/3884/22 на 30 днів.

Ухвалою від 31.05.2022 суд закінчив підготовче провадження у цій справі та призначив розгляд справи по суті.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач заперечує наявність податкового боргу в товариства у зв`язку з тим, що зобов`язання за державним замовленням 1995-1997 років виконані в повному обсязі. Податковий орган не надав будь-яких первинних документів на підтвердження наявності податкового боргу. Вказав, що зазначена в спірній податковій вимозі сума податкового боргу не є узгодженою. Тому вважає, що податкова вимога від 25.05.2020 №1-10(П) є протиправною. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що податкова вимога від 25.05.2020 №1-10(П) на суму 1015109,96 грн сформована та надіслана позивачу з дотриманням вимог статті 59 Податкового кодексу України та Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетами позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, на підставі подань Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області за бюджетними позичками та фінансовою допомогою. Вважає спірну податкову вимогу правомірною. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, з підстав їх необґрунтованості.

Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області надіслало до суду пояснення, в яких зазначило, що відповідно до п. 12 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженням , затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2016 № 621, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 р. за N 1115/29245) щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, органи Казначейства надають у паперовому вигляді відповідним органам ДПС подання за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови. Порядок обліку заборгованості щодо простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основногоборгу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця у національній валюті з обов`язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним и видом. Заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою обліковується відповідно до: Бюджетного кодексу України; законів про державні бюджети на 1994-1999 роки, наказу Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України по харчовій промисловості від 15 червня 1994 року № 51 /64/180/59, постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. № 1003, Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетами позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174. Зазначає, що отримання відповідачем бюджетних позичок підтверджується відповідними договорами про надання позичок, актами прийому-передачі заборгованості за бюджетними позичками, тристоронніми протоколами між с/г підприємством, управлінням сільського господарства і продовольства Деражнянської РДА та позивачем про урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання у 1995 - 1997 роках, копії яких надані до матеріалів справи. Вказує також, що 01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-У, частиною 9 статі 17 якого встановлено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом У країни або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється. Просить позов задовольнити.

У відповідь на пояснення третьої особи позивач зазначив, що Управлінням Державної казначейської служби України у Деражнянському районі додані виключно документи щодо передачі заборгованості по бюджетних позичках позивачу, однак не подано жодного документу щодо передачі позивачем заборгованості по бюджетних позичках при внутріобласних та міжобласних переміщеннях зерна, оскільки до грудня 2000 року зерно, що надійшло в рахунок виконання державних замовлень (контрактів) 1994-1997 років повністю було відвантажено згідно з нарядами; за результатами перевірок органами КРУ, Державної хлібної інспекції та Казначейства не було встановлено жодного випадку нецільового використання, незабезпечення кількісно-якісного збереження зерна. Третя особа була одним із підписантів актів передачі-прийому заборгованості по бюджетних позичках при внутріобласних та міжобласних переміщеннях зерна позивачем, які складалися у чотирьох примірниках, один з яких залишався у справах третьої особи. Зазначає, що згідно з копіями актів передачі-прийому заборгованості по бюджетних позичках, що надані суду, заборгованість за бюджетними позичками 1997 року становить 802 434 грн, що не відповідає стану розрахунків, оскільки не враховує суми, що підлягали урегулюванню згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2002 року № 186-р, суми заборгованості по бюджетних позичках, переданими позивачем при внутріобласному і міжобласному переміщенні зерна. Зазначаємо, що в поданні до податкового органу та в спірній податковій вимозі заборгованість по бюджетних позичках 1997 року - 419 500 грн. Згідно з договорами про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за зерно, закуплене за державними замовленням 1996 року (п. п. 2.1 пункту 2) відділення Державного казначейства зобов`язується надати заготівельному підприємству бюджетну позичку для остаточних розрахунків з товаровиробниками за поставку в 1996 році (іпродовольчого зерна, сортового і елітного насіння) за державним замовленням і перерахувати ці кошти товаровиробникам як оплату за закуплене зерно. Аналогічні зобов`язання органу держказначейства є в договорах про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, договорах про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1997року. Зазначає також, що третьою особою не надано доказів перерахування коштів товаровиробникам. Посилання в пункті 4 Уточнених пояснень на те, що заборгованість позивача згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року» обліковується згідно з актами передачі-прийому заборгованості за 1997 рік є незрозумілим, оскільки в 1998 році державне замовлення на зерно не формувалось і позивач не укладав жодних адміністративних договорів або цивільно-правових угод, пов`язаних з виконанням зазначеної постанови уряду. Водночас, в спірній податковій вимозі вказане розпорядження Уряду не згадується. Крім того, вважає незрозумілим алгоритм нарахування пені, з якого моменту і з якої заборгованості проводився такий розрахунок. Пунктом 11 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги. Зазначає, що згідно з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 року у справі № 2-а-7237/10/2270, що набрала законної сили 29 березня 2011 року, визнано незаконною та скасовано першу податкову вимогу Хмельницької міжрайонної ДІЛ № 1/72 від 27 вересня 2010 року. Вказана податкова вимога була направлена на підставі подання органу Держказначейства про заборгованість за бюджетними позичками, виданими для закупівлі сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1994-1997 років. Однак, в податковій вимозі заборгованість за бюджетними позичками податковим органом узагальнена без розподілу по роках з посиланням лише на 1994 рік.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі подання Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області від 05.12.2018 №02-24/774, від 05.12.2018 №02-24/775, від 05.12.2018 №02-24/776, від 05.12.2018 №02-24/777, від 05.12.2018 №02-24/778, від 05.12.2018 №02-24/779, від 05.12.2018 №02-24/780, від 05.12.2018 №02-24/781 надіслало позивачу податкову вимогу форми "Ю" від 25.05.2020 №1-10(П) на суму 1015109,96 грн., в тому числі основний платіж в сумі 728300,0 грн та пеня в сумі 249713,40 грн.

Листом від 25.05.2020 №16895/22-01-54-08 Головне управління ДПС в Хмельницькій області повідомило ПрАТ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" про те, що існуюча станом на 25.05.2020 заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках в загальній сумі 1015109,96 грн складається з : бюджетна позичка 1995 року в сумі 59700,00 грн та нарахована пеня в сумі 41122,23 грн; бюджетна позичка 1996 року в сумі 249100,00 грн та нарахована пеня в сумі 15884,42 грн; бюджетна позичка 1997 року в сумі 419500,00 грн та нарахована пеня в сумі 183411,13 грн; фінансова допомога надана на поворотній основі 1997 року в сумі 37069,46 грн та нарахована пеня в сумі 9295,62 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

На час надання державою підприємству бюджетних позичок (1995-1997 роки) законодавством не був встановлений порядок стягнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою. Такий порядок встановлений Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 року №2542-ІІІ, який набрав чинності 25 липня 2001 року та втратив її 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який визначав порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності був Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який втратив чинність 1 січня 2011 року.

Вказаними нормативно-правовими актами не були визначені строки стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками.

1 січня 2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, частиною 9 статті 17 якого встановлено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/ фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року №174 (далі Порядок №174).

За змістом пункту 2 Порядку №174 бюджетна позичка / фінансова допомога це сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - це зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

Пунктом 6 Порядку №174 передбачено, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Відповідно до пункту 15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг,контролюючий органнадсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимогаразом з детальним розрахунком суми податкового боргунадсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Отже, до податкової вимоги включаються лише узгоджені суми податкового боргу, детальний розрахунок якого, в тому числі розміру основного боргу та пені, є її невід`ємною частиною. Прострочена заборгованість підприємства за бюджетною позичкою визнається податковим боргом у разі здійснення процедури узгодження такої заборгованості. Здійснення узгодження зобов`язання податковим органом та його несвоєчасна сплата, за висновком судів попередніх інстанцій, є визначальною умовою виникнення податкового боргу, який є предметом податкової вимоги.

Згідно із спірною податковою вимогою форми "Ю" від 25.05.2020 №1-10(П) загальний податковий борг позивача на 25.05.2020 року складає 1015109,96 грн., в тому числі бюджетна позичка 1995 року в сумі 59700,00 грн та пеня в сумі 41122,23 грн; бюджетна позичка 1996 року в сумі 249100,00 грн та пеня в сумі 15884,42 грн; бюджетна позичка 1997 року в сумі 419500,00 грн та пеня в сумі 183411,13 грн, а також повернення позичок за постановою КМУ від 26.02.1998 №220 в сумі 37069,46 грн та пеня в сумі 9295,62 грн.

Детальний розрахунок зазначеного у спірній податковій вимозі форми "Ю" від 25.05.2020 №1-10(П) податкового боргу в загальній сумі 1015109,96 грн, в тому числі основного платежу в сумі 728300,0 грн та пені в сумі 249713,40 грн, відповідачем не наданий.

На підтвердження узгодження грошового зобов`язання з повернення бюджетних позичок, отриманих позивачем у 1995 -1997 роках на закупівлю сільськогосподарської продукції (насіння кукурудзи, продовольчого зерна і сортового насіння) та фінансової допомоги, наданої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 №1003 у розмірі, зазначеному у поданнях від 05.12.2018 №02-24/774, від 05.12.2018 №02-24/775, від 05.12.2018 №02-24/776, від 05.12.2018 №02-24/777, від 05.12.2018 №02-24/778, від 05.12.2018 №02-24/779, від 05.12.2018 №02-24/780, від 05.12.2018 №02-24/78 на загальну суму 1015109,96 грн, в тому числі бюджетна позичка 1995 року в сумі 59700,00 грн, бюджетна позичка 1996 року в сумі 249100,00 грн, бюджетна позичка 1997 року в сумі 419500,00 грн та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі у 1997 році в сумі 37069,46 грн, Управління Державної казначейської служби України у Деражнянському районі Хмельницької області надало до суду копії договорів про надання бюджетних позичок за 1996-1997 роки, актів передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, складених у 1995-1997 роках та тристоронніх протоколів про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками за 2002 рік.

Дослідивши зазначені документи суд встановив, що вказані в них суми заборгованості значно відрізняються від розміру боргу по кожній бюджетній позичці, зазначеному у спірній вимозі.

При цьому, відповідачем не надані докази сплати (або іншим чином погашення) позивачем боргу за отриманими бюджетними позичками.

Суд також враховує, що Законом України від 18 січня 2001 року N 2237-III « Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу» змінений порядок розрахунків за отримані ув 1994-1999 роках бюджетні позички.

Зокрема, статтею 1 цього Закону передбачено, що зменшується заборгованість державних та інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і ггосподарювання, а також обслуговуючих, заготівельних та переробних підприємств, з якими такі сільськогосподарські підприємства уклали угоди на закупівлю зерна до державних ресурсів за державним замовленням (контрактом), за станом на 1 січня 2000 року за отримані ними в 1994-1999 роках бюджетні позички, включаючи грошові аванси та натуральні насіннєві і фуражні позички, зерно державних ресурсів та державних резервів, використане для придбання матеріально-технічних ресурсів, крім заборгованості за

отриману імпортну техніку, коштів, використаних не за цільовим призначенням, та сум, що підлягають списанню відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) платників податків у

зв`язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств" ( 1565-14 ), на суму заборгованості держави перед сільськогосподарськими підприємствами, пов`язаної з будівництвом об`єктів соціально-культурного призначення на селі у 1995-2000 роках, а також заборгованості за зерно, поставлене ними в рахунок державного замовлення (контракту) до державних ресурсів, і витрат на його доставку до заготівельних підприємств.

Цим Законом передбачена також реструктуризація заборгованості випадках, не передбачених статтею 1.

Надані третьою особою тристоронні протоколи між с/г підприємством, управлінням сільського господарства і продовольства деражнянської рда та деражнянським хпп №31 від 01.08.2002 на суму 13400; №32 від 01.08.2002 на суму 23100; №33 від 08.07.2002 на суму 33264; №34 від 08.07.2002 на суму 113571; №36 від 01.08.2002 на суму 14500; №38 від 01.08.2002 на суму 9550; №41 від 01.08.2002 на суму 18468; №48 від 01.08.2002 на суму 1876; №49 від 01.08.2002 на суму 15600; №10 від 01.08.2002 на суму 5500; №17 від 01.08.2002 на суму 5500; №19 від 01.08.2002 на суму 14895,08; №22 від 01.08.2002 на суму 2200; №23 від 01.08.2002 на суму 4000; №28 від 01.07.2002 на суму 3000; №16 від 01.08.2002 на суму 5247,42; від 01.08.2002 на суму 604940,58, складені у 2002 році на виконання Закону України від 18 січня 2001 року N 2237-III, вказують та те, що позивач включений до переліку підприємств, заборгованість яких підлягає врегулюванню відповідно до статей 1, 2, 5 цього Закону.

Разом з тим, відповідачем та третьою особою не надані докази виконання сторонами зазначених протоколів, передбачених ними обов`язків Законом України від 18 січня 2001 року N 2237-III.

Суд також встановив, що у спірній вимозі, крім іншого, включений борг з повернення позичок за постановою КМУ від 26.02.1998 №220 в сумі 37069,46 грн та пені за його несплату в сумі 9295,62 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1998 р. N 220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» передбачене виділення Міністерству агропромислового комплексу, обласним державним Адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 році цільовим призначенням безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам та аропідприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств на умовах повернення зазначених коштів до 21 грудня 1998 року.

Відповідачем не надані докази надання позивачу коштів на умовах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1998 р. N 220.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. N 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року», як на підставу формування у спірній вимозі податкового боргу в сумі 37069,46 грн, суд також не бере до уваги, оскільки на підтвердження отримання позивачем фінансової поворотної допомоги на умовах, визначених цією постановою (на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби) відповідачем та третьою особою не надані жодні докази.

Пунктом 11 Порядку №174 передбачено, що нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

У зв`язку з відсутністю детального розрахунку пені з моменту виникнення простроченої заборгованості, а також доказів, які підтверджують існування у позивача боргу в розмірах, зазначених у спірній вимозі, суд вважає недоведеним факт правомірності визнання розміру пені в сумі сумі 249713,40 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірна податкова вимога суперечить приписам пункту59.3 статті 59 ПК України, оскільки містить суму податкового боргу, яка не підтверджена наявними у відповідача та третьої особи документами та містить недоліки, які не дають можливості чітко встановити, яка сума податкового боргу підлягає сплаті позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність податкової вимоги від 25 травня 2020 року №1-10. Тому, позовні вимоги про її скасування необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 25 травня 2020 року №1-10(П).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 серпня 2022 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" (вул. Миру, 74 А,Деражня,Хмельницька область,32200 , код ЄДРПОУ - 00956738) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук