ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/114/22 пров. № А/857/7996/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання права на пенсію за вислугу років, визнання протиправною відмови в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.05.2022р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати за ним право на пенсію за вислугу років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до наявної вислуги років, яка становить 30 років 01 місяць 01 день; визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у оформленні та поданні до Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Рівненській обл. документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документи для призначення з 14.03.2019р. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.1-9, 31).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.39 і на звороті).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2022р. заявлений позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право на пенсію за вислугу років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до наявної вислуги років, яка становить 30 років 01 місяць 01 день; визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в оформленні та поданні до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документи для призначення з 14.03.2019р. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Адміністрації Державної прикордонної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. (а.с.112-115).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Адміністрація Державної прикордонної служби України, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.56-61).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення для набуття права на призначення пенсії визначена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Таким чином, необхідною умовою для подання до уповноваженого органу заяви про призначення пенсії є наявність у заявника права на пенсію.

Відповідно до п.«а» ст.12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби. При цьому, цим Законом чітко врегульовано необхідність вислуги календарних років у конкретні періоди звільнення зі служби. При цьому, календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Порядок обчислення вислуги років встановлюється КМ України.

Зокрема, постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р. врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

Правовий аналіз вказаних актів дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи пільговому обчисленні і цей стаж враховується при призначенні пенсії для визначення саме розміру пенсії.

В то й же час, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років. Наведеним Законом чітко визначено, що пенсія за вислугу років при звільненні у період з період з 01.10.2018р. по 30.09.2019р. призначається за умови наявності вислуги 24 календарних роки і більше.

Зарахування до цієї вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Враховуючи, що позивач звільнився зі служби 13.03.2019р., для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» необхідно мати 24 календарних роки і більше, а його вислуга в календарному обчисленні становить лише 19 років 06 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

За таких умов в Адміністрації Державної прикордонної служби України не було правових підстав для оформлення та надсилання до пенсійного органу необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оскільки останній не набув право на пенсійне забезпечення згідно із вказаним Законом.

Водночас, суд розглянув заявлений позов поза межами строку звернення позивача до суду із позовом. Виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення свідчить про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Також до розгляду справи не залучено в якості третьої особи ГУ ПФ України в Рівненській обл., оскільки рішення суду може вплинути на його та інтереси.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (а.с.61), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України (а.с.17-26).

Наказом начальника 6 Прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України «По особовому складу» № 101-ос від 28.02.2019р. старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби, майстра відділення інспекторів прикордонної служби (місце дислокації н.п.Переброди) відділу прикордонної служби «Дубровиця» ІІ категорії (тип Б), звільнено з військової служби в запас за п.«а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу (а.с.15).

Відповідно до витягу наказу начальника 6 Прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України № № 125-ос від 13.03.2019р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону з 13.03.2019р.; вислуга років станом на 13.03.2019р. становить: календарна 19 років 06 місяців 16 днів; пільгова 10 років 06 місяців 15 днів; загальна 30 років 01 місяць 01 день (а.с.16).

Позивач скерував до Адміністрації Державної прикордонної служби України заяву від 25.10.2021р., у якій просив в установленому порядку оформити та подати до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документи для призначення пенсії за вислугу років (а.с.27-28).

Листом № 115/К-14609-9006 від 23.11.2021р. Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила про відсутність підстав для підготовки документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років та їх надсилання до пенсійного органу. Така відмова обґрунтована відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років (а.с.29-30).

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи ту обставину, що у позивача були наявні 19 років 06 місяців 16 днів вислуги у календарному обчисленні та у пільговому обчисленні - 10 років 06 місяців 15 днів, загалом 30 років 01 місяць 01 день.

Отже, вислуга років позивача, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 24 календарних років, через що останній набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п.«а» ст.12 вказаного Закону.

З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021р. у справі № 805/3923/18-а, суд погодився із твердженням позивача про те, що наявної у нього вислуги років достатньо для призначення спірної пенсії за вислугу років.

Оскільки позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років, тому суд зобов`язав відповідача оформити та подати до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на таке.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст.14 Закону України № 661-IV від 03.04.2003р. «Про Державну прикордонну службу України» до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 25 цього Закону визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з п.«а» ч.1 ст.12 вказаного закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2018р. по 30.09.2019р. і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Згідно з ч.4 ст.17 вказаного Закону при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до ст.17-1 зазначеного Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог КМ України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова № 393 від 17.07.1992р.).

Відповідно до абз.102 пп.«в» п.3 цього Порядку до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України;

Постановою КМ України № 533 від 16.10.2014р. «Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України» затверджено Положення про Адміністрацію ДПС України, згідно із пунктом 1 якого Адміністрація ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

З метою вдосконалення соціального забезпечення окремої категорії військовослужбовців Державної прикордонної служби України наказом МВС України № 139 від 20.02.2017р. затверджено Перелік посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021р. дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».

Таке правове регулювання та наведені висновки Верховного Суду дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р., можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, єдиною обов`язковою умовою призначення пенсії за вислугу років визначено наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у вказаному Законі вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч.4 ст.17 цього Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена згаданим Законом календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 цього Закону пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р., полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р.

За таких умов доводи апелянта про те, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років; зарахування до цієї вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

При цьому, в частині доводів апеляційної скарги щодо внесених змін у діюче законодавство колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1/99-рп, частину першу ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, зміст суб`єктивних прав та обов`язку особи, у тому числі щодо права на пенсійне забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права чи обов`язку.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акту полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акту не можуть змінити обсяг прав та обов`язків, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

В частині висновків суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років колегія суддів враховує, що відповідно до вимог процесуального закону суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для призначення йому спірної пенсії.

Зокрема, правильність обчислення вислуги років позивача в календарному та пільговому обчисленні. Разом з тим, наведених обставин судом не встановлено.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою правління ПФ України № 3-1 від 30.01.2007р.

Відповідно до п.1 цього Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справі України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно з п.12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформляється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відповідно до Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затв. наказом МВС України № 760 від 17.09.2018р., на уповноважені структурні підрозділи покладено функції з організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства.

Уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.

Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

Оцінка правомірності відмови, яка викладена у листі № 115/К-14609-9006 від 23.11.2021р., вказує на те, що фактично відповідачем було відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 25.10.2021р. про призначення пенсії за вислугу років (із доданими документами), тобто, по суті така відповідачем не розглядалася.

Однак, під час судового розгляду не встановлено у повній мірі, чи дотримано позивачем усіх умов для призначення спірної пенсії.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача прийняти заяву ОСОБА_1 від 25.10.2021р. про призначення пенсії за вислугу років (із доданими документами) та розглянути її в порядку, визначеному Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затв. наказом МВС України № 760 від 17.09.2018р.

При повторному розгляді заяви позивача також в обов`язковому порядку повинні бути враховані відповідачем висновки цього судового рішення. Такі твердження відповідають вимогам ч.4 ст.245 КАС України.

Згідно фактичних обставин справи через триваючу бездіяльність відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України не було своєчасно (після звільнення позивача з військової служби) вирішено питання про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .

Подальше звернення позивача також не прийнято відповідачем до розгляду в порядку, визначеному Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затв. наказом МВС України № 760 від 17.09.2018р.

В інший спосіб позивач не міг реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

За таких умов колегія суддів не убачає правових підстав для застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду.

Наведені обставини в своїй сукупності мають вирішальне значення під час розгляду наведеного спору, відтак решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення.

При цьому у порядку ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України судові витрати в розмірі 908 грн. сплаченого судового збору за подання до адміністративного суду позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача всю суму сплаченого судового збору, оскільки, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень суб`єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено на користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується виключно із способом захисту порушених прав. Також з таких умов правильним є застосування принципу визначення розміру судових витрат (виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог, який стосується часткового задоволення судом вимог немайнового характеру, за якого визначити у відсотковому відношенні суму судового збору є неможливо).

У свою чергу, понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.316, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2022р. в адміністративній справі № 460/114/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка викладена у листі № 115/К-14609-9006 від 23.11.2021р., у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 25.10.2021р. про призначення пенсії за вислугу років (із доданими документами).

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти заяву ОСОБА_1 від 25.10.2021р. про призначення пенсії за вислугу років (із доданими документами) та розглянути її в порядку, визначеному Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затв. наказом МВС України № 760 від 17.09.2018р., з обов`язковим врахуванням висновків апеляційного суду, наведених в мотивувальній частині цього судового рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.26; код ЄДРПОУ 00034039) на користь ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Дата складання повного тексту судового рішення: 18.08.2022р.