ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 905/1793/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: прокурора - Кравчука О.А. посв. №054676

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури

на рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022

у справі

за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область,

до Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", м. Лиман, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний природний парк "Святі гори", Святогірськ, Донецька область,

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11 459 480,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", в якому просить стягнути з ДП "Лиманське лісове господарство" шкоду, завдану незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу на території Лиманської міської ради Донецької області, Краснолиманського та Ямпільского лісництва ДП "Лиманське лісове господарство" у розмірі 11 459 480 грн.

2. Підставою для звернення Слов`янської міської прокуратури з даним позовом стали матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051720000001 від 03.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки деревини посадовими особами ДП "Лиманське лісове господарство" в природо-заповідному фонді загальнодержавного значення НПП "Святі гори" без відповідних дозвільних документів.

Прокурор зазначає, що ДП "Лиманське лісове господарство" здійснювало незаконну вирубку лісів на території Національного природного парку "Святі гори" без встановлених лімітів та дозволу на земельних ділянках природного-заповідного фонду України загальнодержавного значення, в порушення ст.ст.12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

За доводами прокурора вказані рубки проведено на землях Національного природного парку "Святі гори" без узгодження з Донецькою обласною державною адміністрацією та Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, всупереч вимогам, визначеним ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постановою №459 від 10.08.1992 Кабінету Міністрів України, Інструкцією про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженою наказом №27 від 24.01.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Санітарними правилами в лісах України, затверджених постановою №555 від 27.07.1995 Кабінету Міністрів України.

Зокрема, в межах кримінального провадження було здійснено огляд місця події, на підставі чого складено: протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 75 виділ 13 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 10.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 9.2 Ямпільського лісництва; протокол 1 огляду місця події від 12.06.2018 квартал 65 виділ 3 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 79 виділ 4 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 13.06.2018 квартал 68 виділ 7.2 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 10.07.2018 квартал 29 виділ 17 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 08.06.18 квартал 63 виділ 4 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 08.06.2018 квартал 62 виділ 2 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 12.06.2018 квартал 79 виділ 1 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 11.07.2018 квартал 240 виділ 6 Краснолиманського лісництва; протокол огляду місця події від 10.07.2018 квартал 29 виділ 13.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 06.07.2018 квартал 123 виділ 1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 06.07.2018 квартал 122 виділ 8.1 Ямпільського лісництва; протокол огляду місця події від 11.07.2018 квартал 97 виділ 1 Краснолиманського лісництва, які містять відомості що, на оглянутих ділянках знаходяться пні зрублених дерев (т. 1 а.с. 105-134).

Згідно з інформацією Національного природного парку "Святі гори" квартали №№ 62, 63, 65, 75 79, 97 та 240 Краснолиманського лісництва і квартали №№ 29, 68, 122 та 123 Ямпільського лісництва, які були об`єктом оглядів, проведених слідчими СВ Лиманського ВП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, за участю спеціалістів НПП "Святі гори" та Державної екологічної інспекції в Донецькій області, відноситься до об`єкту природно-заповідного фонду України, належать до зони регульованої рекреації на землях, включених до складу НПП "Святі гори" без вилучення у землекористувачів, згідно Проекту організації території, охорони відтворення і рекреаційного використання природних комплексів та об`єктів національного природного парку "Святі гори", який затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №163 від 25.04.2002 (т. 1 а.с. 49).

Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунків шкоди заподіяної державі відповідачем, здійснених Державною екологічною інспекцією 08.08.2018 за №06-1293, загальна сума шкоди становить 11950906 грн (т. 1 а.с. 135-149).

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 у справі №905/1793/19 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №905/1793/19 рішення Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 залишено без змін.

4. Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.12.2019 у справі №905/1793/19 скасовано. Справу №905/1793/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

4.1. Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду зазначила: суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рубки проведені відповідачем є саме санітарними з метою поліпшення стану лісів, що підтверджується висновками акту від 02.08.2019, складеного відділом охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України за результатами перевірки окремих питань господарської діяльності ДП "Лиманське лісове господарство" та які не висновки ніяким чином не спростовані.

-Разом з тим, поклавши в основу судових рішень висновки акту від 02.08.2019, складеного відділом охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України за результатами перевірки окремих питань господарської діяльності ДП "Лиманське лісове господарство", про те, що проведені відповідачем рубки є саме санітарними, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою зазначені вище положення ст. 86 ГПК України та безпосередньо на підставі наявних у справі доказів не досліджували дотримання відповідачем визначених нормативно-правовими актами вимог, які ставляться до проведення санітарних рубок, а відтак дійшли передчасного висновку, що проведені відповідачем рубки є санітарними.

-Відхиливши доводи прокурора щодо заборони проведення суцільних санітарних рубок в національних природних парках відповідно до п. 5 Санітарних правил в лісах України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756, суд апеляційної інстанції виходив з того, що хоча частина суцільних санітарних рубок і була здійснена вже після введення такої заборони, однак самі дозволи на проведення суцільної санітарної рубки були видані до набрання чинності наведеної норми.

-Водночас суди попередніх інстанцій не дослідили строку дії таких дозволів, точних періодів здійснення спірних рубок та у яких зонах національних природних парків вони здійснювались, а відтак не встановили наявності правових підстав для здійснення суцільних санітарних рубок у НПП "Святі Гори" після 11.11.2016.

-Крім того, погодившись із аргументами відповідача, що за результатами проведених санітарних рубок, що полягають у видаленні дерев, залишається деревина, що має бути видалена та оброблена у тому числі шляхом заготівлі, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, куди і як дана деревина була реалізована.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/1793/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022, позовні вимоги залишено без задоволення.

5.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що обставини справи свідчать, що проведені ДП "Лиманське лісове господарство" у 2016 та 2017 роках рубки не є видом спеціального використання природних ресурсів, метою якого є виключно заготівля деревини, а є заходами із поліпшення якісного складу лісів, а тому не потребували встановлення лімітів та отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, прокурором та позивачем не доведено розміру шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду зі скаргою на Рішення господарського суду донецької області від 24.06.2021 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 у справі №905/1793/19, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6.1. Скаржник зазначив, що підставою для касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладеного у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 27.06.2019 у справі № 927/238/17 та з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України щодо неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст. ст. 38, 39, 61, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" та норм процесуального права, а саме ст. ст. 73, 74, 86, 236 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Відзиву на касаційну скаргу не надано.

Провадження у Верховному Суді

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1793/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Донецької обласної прокуратури подану на рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 по справі № 905/1793/19.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури на 10 серпня 2022 року о 12:30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

13. Отже, ст. 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

14. Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

15. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

16. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Указом Президента України від 13.02.1997 № 135/97 створено Національний природний парк "Святі гори".

18. Відповідно до абз. 2 п. 1 цього Указу, до складу земель НПП "Святі Гори" увійшло 40 589 га, у тому числі 11 878 га, які надаються йому у постійне користування, та 28 711 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів на території Краснолиманської (на теперішній час - Лиманської), Слов`яногірської (на теперішній час - Святогірської) міських рад і Слов`янської районної ради.

19. Частиною вказаних земель є землі ДП "Лиманське лісове господарство" (Дробишевське, Ямпільське, Краснолиманське лісництва). Так, згідно Проекту організації території, охорони, відтворення і рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів національного природного парку "Святі Гори", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 163 від 25.04.2002, до складу земель НПП "Святі гори" входять землі ДП "Лиманське лісове господарство" загальною площею 18 419 га, в тому числі землі Дробишевського лісництва - 6 090 га, Краснолиманського лісництва - 6 426 га, Ямпільського лісництва - 5 903 га.

20. ДП "Краснолиманське лісове господарство" (відповідно до наказу від 10.01.2017 №10 змінено найменування на ДП "Лиманське лісове господарство") було отримано дозволи Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення суцільної санітарної рубки у Дробишевському, Ямпільському, Краснолиманському лісництвах, зокрема дозволи: від 15.01.2016 № 1, від 29.04.2016 № 3, від 30.06.2016 № 4, від 12.09.2016 № 5, 20.10.2016 № 7.

21. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у 2016 та 2017 роках ДП "Лиманське лісове господарство" на підставі дозволів на проведення суцільної санітарної рубки, переліків заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП "Лиманський лісгосп" на 2017 рік, згідно з планами проведення рубок формування та оздоровлення лісів ДП "Лиманське лісове господарство" на 2017 рік, польових перелікових відомостей, нумераційних відомостей дерев, планчиків кварталів лісництв, відомостей перерахунку дерев на лісосіках, призначених до рубки, здійснило рубки дерев в кварталах Краснолиманського лісництва №79, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017), №65, виділ 3 (матеріали відводу лісосіки сформовано 23.01.2017), №240, виділ 6 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), № 79, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), №62 виділ 2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 28.06.2017), №97, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 14.04.2017), №63, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017), №75, виділ 13 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017) та Ямпільського лісництва №68, виділ 9,2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.02.2016), №68, виділ 10,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.08.2016), №29, виділ 17 (матеріали відводу лісосіки сформовано 06.01.2015), №29, виділ 13,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 21.10.2017), №123, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 01.06.2015) та №122, виділ 8 (матеріали відводу лісосіки сформовано 31.05.2016).

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення Слов`янської міської прокуратури даним позовом стали матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051720000001 від 03.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки деревини посадовими особами ДП "Лиманське лісове господарство" в природо-заповідному фонді загальнодержавного значення НПП "Святі гори" без відповідних дозвільних документів.

23. Відповідно до наявного в матеріалах справи, здійсненого Державною екологічною інспекцією 08.08.2018 №06-1293 розрахунку шкоди заподіяної державі відповідачем, загальна сума шкоди становить 11 950 906,00 грн.

24. Відповідно акту від 02.08.2019, складеного відділом охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України за результатами перевірки окремих питань господарської діяльності ДП "Лиманське лісове господарство" встановлено, що здійснені ДП "Лиманське лісове господарство" у 2016 - 2017 роках рубки дерев у межах території НПП "Святі Гори" проведені відповідачем з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки їх формування, і оздоровлення - вибіркові та суцільні санітарні; вибіркові та суцільні санітарні рубки здійснювались відповідачем без порушення чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, які регулюють рубки у межах природно-заповідного фонду, тобто з дотриманням екологічного та лісового законодавства України, а відтак шкода державі в особі державного підприємства "Лиманське лісове господарство" не завдана. Також, в акті зазначено, що на підставі перевірки зроблено висновок, що підготовка матеріалів для проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок, їх формування та погодження відповідає вимогам діючих Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України; від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2020 № 756), а також Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995, що діяли до 26.10.2016, зокрема: акти лісопатологічного обстеження насаджень по Краснолиманському лісництву ДП "Лиманське ЛГ" від 28.07.2017, від 17.02.2017, від 12.05.2017, від 05.01.2016, від 17.06.2016; переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів щодо необхідності проведення вибіркової санітарної рубки; Дозволи №1, №4, №5 на проведення суцільної санітарної рубки; Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП "Краснолиманський лісгосп" Донецька область на 2016 рік. Підставою для проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок є лісопатологічні обстеження та наявні інші документи, що визначені чинними Санітарними правилами в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України; від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2020 № 756), та Санітарними правилами в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995, що діяли до 26.10.2016, а саме: лісорубні квитки за переліком.

25. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

26. Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

27. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

28. Частиною другої статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

29. Статтею 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

30. Згідно зі ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такий вид використання лісових ресурсів як заготівля деревини. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

31. Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 69 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

32. За змістом ч. ч. 1 - 4 ст. 70 ЛК України, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки. Деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

33. Так, Верховний Суд у постанові 28.10.2020 у цій справі дійшов до висновку, що наведена норма визначає такий види використання лісових ресурсів як заготівля деревини, що може здійснюватися як у порядку рубок головного користування, так і під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів.

34. Тобто, здійснення рубок формування та оздоровлення лісів є лісогосподарським заходом, що не пов`язаний з використанням лісових ресурсів.

35. За ст. 71 ЛК України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

36. Стаття 84 ЛК України визначає, що санітарні рубки є спеціальним заходом поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей лісів, які, в силу положень ст.ст.17, 19, 83-85 Лісового кодексу України, мають здійснювати постійні користувачі лісових ресурсів.

37. Положеннями ст. 100 ЛК України передбачено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

38. За змістом ч. 1 ст. 3 і ч. 1 ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України та є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

39. Статтею 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території національних природних парків встановлюється зонування: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій з листа НПП "Святі гори" №22 від 23.01.2019, вирубка дерев відповідачем проводилась у зоні регульованої рекреації.

41. Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони (Абзац третій частини першої статті 21 зазначеного Закону).

42. Відповідно до ч. ч. 1- 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (у редакції, що діяла до 19.04.2018) спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

43. Таким чином, законодавством встановлено, що проведення рубок головного користування, метою якої є заготівля деревини, є видом спеціального використання природних ресурсів, що, за сукупністю положень ст.ст.67-71 Лісового кодексу України та ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" потребувало отримання відповідного дозволу на спеціальне користування та встановлення відповідного ліміту.

44. При цьому, проведення рубок головного користування у зоні регульованої рекреації національного природного парку заборонено в силу прямої вказівки ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

45. Як вбачається, Главою 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, яка діяла на час проведення рубок відповідачем (2016-2017р.р.) та на час проведення перевірки не встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях національних природних парків у зоні регульованої рекреації.

46. У подальшому, положення ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно із Законом № 2362-VIII від 22.03.2018 доповнено частиною п`ятнадцятою такого змісту - проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

47. Однак, як встановлено судами під час розгляду цієї справи, станом на 2016-2017 роки, коли відповідачем здійснювалися рубки формування та оздоровлення лісів, ст. 9-1 зазначеного Закону не містила вимоги щодо отримання дозволів та лімітів на проведення такого виду рубок.

48. Судами встановлено, що планами проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП "Краснолиманський лісогосп" на 2016 рік (зона регульованої рекреації НПП "Святі гори") (т. 2 а.с. 82-93), погодженими директором Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства передбачено проведення суцільних санітарних рубок у кварталах № 68, виділ 9,2, № 68, виділ 10,1, №29, виділ 17, №29, виділ 13,1, №123, виділ 1 та №122, виділ 8,1 Ямпільського лісництва.

49. Наведеним спростовуються доводи прокурора щодо відсутності погодження проведення суцільних санітарних рубок з Донецькою обласною державною адміністрацією.

50. Також ДП "Краснолиманське лісове господарство" отримано дозволи Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення суцільної санітарної рубки по Дробишевському, Ямпільському, Краснолиманському лісництвах №1 від 15.01.2016, №3 від 29.04.2016, №4 від 30.06.2016, №5 від 12.09.2016, №7 від 20.10.2016 (т.1 а.с.192-203).

51. Відповідно до актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів №9 від 17.03.2016, №133 від 20.10.2106, №165-а від 20.10.2016, №175 від 20.10.2016 суцільні санітарні рубки у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476040 від 18.01.2016), кварталі 68 виділ 9.2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476080 від 15.09.2016), у кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476067 від 01.07.2016), кварталі 122 виділ 8.1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476075 від 15.07.2016) завершені до 20.10.2016 включно.

52. Отже, судами встановлено, що суцільні санітарні рубки в зоні регульованої рекреації НПП "Святі гори" завершено до внесення змін до Санітарних правил в лісах України постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756, яка набула чинності 11.11.2016, та до введення заборони на проведення суцільних санітарних рубок в зоні регульованої рекреації національних природних парків, а доказів того, що суцільні санітарні рубки в зоні регульованої рекреації відповідачем було здійснено після 11.11.2016 ні прокурором, ні позивачем до матеріалів справи не надано.

53. З наведеного слід дійти до висновку, що проведення суцільних санітарних рубок здійснено відповідачем у відповідності до положень Санітарних правил в лісах України.

54. Судом апеляційної інстанції встановлено, що переліками заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП "Лиманське лісове господарство" 2017 року, які погоджені директором ДСЛП "Харківлісозахист", директором Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації та начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства передбачалися вибіркові санітарні рубки у кварталах №79 виділ 1, №65 виділ 3, №240 виділ 6, №79 виділ 4, №62 виділ 2, №97 виділ 1, №63 виділ 4, №75 виділ 13 Краснолиманського лісництва.

55. Отже, відповідачем дотримано порядок проведення вибіркових санітарних рубок, що визначені Санітарними правилами в лісах України, в тому числі отримано погодження від обласної держадміністрації на проведення вибіркових санітарних рубок.

56. Суд другої інстанції встановив, що відповідно до акту Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України від 02.08.2019 (т.2 а.с.55-62), лісопродукція, заготовлена на вище перелічених ділянках відображена в єдиній державній системі електронного обліку деревини на базі галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний облік деревини. Winforstpro Україна", а у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2021 представник відповідача директор Державного підприємства "Лиманське лісове господарство", зазначив, що деревина була вивезена в цех переробки деревини та перероблена відповідно до вимог електронного обліку.

57. Крім того, суд другої інстанції встановив, що Відповідно до листа №02-27/4828-17 від 17.07.2017 Державного агентства лісових ресурсів України, у лісових насадженнях різних категорій заповідності відбуваються природні процеси старіння, зміни цінних порід другорядними, пошкодженням шкідниками та хворобами, розладнання внаслідок стихійних явищ і зміни гідрологічного режиму, тощо. Такі деревостани з метою збереження та покращення їх стану вимагають здійснення лісівничих заходів. Зволікання у погодженні здійснення лісівничих заходів призводять до невідновного погіршення стану насаджень, зниження протипожежної безпеки лісів, розповсюдження шкідників та хвороб, порушення вимог законодавства щодо часу проведення санітарно-оздоровчих заходів. Як наслідок, втрачаються можливості для відтворення цінних, стійких деревостанів та якісного догляду за ними. Деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено. Вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок поліпшення якісного складу лісів не є законодавчо обґрунтованими.

58. Підсумовуючи наведене, встановлені під час розгляду справи фактичні обставини справи свідчать про те, що проведені ДП "Лиманське лісове господарство" у 2016 та 2017 роках рубки не є видом спеціального використання природних ресурсів, метою якого є виключно заготівля деревини, а є заходами із поліпшення якісного складу лісів, а тому не потребували встановлення лімітів та отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

59. Враховуючи зазначене, судами попередніх інстанцій зроблені правильні висновки про те, що прокурором та позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача.

60. Водночас доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст. ст. 38, 39, 61, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" та норм процесуального права, а саме ст. ст. 73, 74, 86, 236 ГПК України спростовуються наведеним та не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

61. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 27.06.2019 у справі № 927/238/17 слід зазначити таке.

62. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

64. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

65. Однак, касаційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, оскільки на відміну від справи, що розглядається, фактичні обставини справ, на які посилається скаржник, свідчать про те, що встановлені судами фактичні обставини цієї справи не є тотожними.

66. Крім того, судами попередніх інстанцій виконано вказівки, що їх зазначив Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у цій справі, направляючи справу на новий розгляд.

67. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

68. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

69. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

73. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 у справі №905/179319 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко