МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 р. № 400/2056/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини і статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини і статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, відмова відповідача у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини і статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призводить до порушення її права на отримання належної суми пенсії.

Ухвалою від 18.02.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Зважаючи на те, що відповідач зареєстрований в системі електронний суд і отримав позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву, так як відповідач обізнаний про розгляд даної справи та знайомий з її матеріалами, не скористався своїм правом надання відзиву до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, діюче законодавство, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік у позивачки ОСОБА_2 , він проходив військову службу та йому було призначено пенсію по інвалідності 2 групи - інваліда армії, так як мав захворювання пов`язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою про результати визначення ступення втрати профпридатності за 2009 рік, посвідченням ветерана служби цивільного захисту від 30.12.2009 року, свідоцтвом

про хворобу №368 від 08.12.2009 року, а також пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 10.03.2010 року.

В квітні 2015 року позивачка звернулася до відповідача з заявою, щодо призначення їй пенсії в разі втрати годувальника. Відповідач надав відповідь 06.04.2015 року, та повідомив про відсутність підстав для призначення пенсії, в зв`язку з тим, що позивачка не досягла 60 років, для призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Не погодившись з позицією відповідача, позивачка знову звернулася з заявою щодо призначення їй пенсії, на що 12.08.2015 року отримала відмову, обґрунтовану вже іншими підставами,а саме: необхідно щоб 15 Військово-лікарською Комісією Південного оперативного командування було зазначено, захворювання померлого чоловіка позивачки є пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби, а не пов`язане з проходженням військової служби.

В травні 2018 року позивачка отримала знову відмову від відповідача, в зв`язку вже з тим, що позивачка не має права на призначення дострокової пенсії, так як дружинам інвалідів 2 групи армії, з хворобою пов`язаною з військовою службою не передбачено дострокову пенсію.

21.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду Миколаївської області, на звернення ОСОБА_1 від 30.11.2021 року повідомило, що позивачка матиме право на пенсію після досягнення 60 років при наявності 31 року страхового стажу.

Не погодившись з даним рішенням, позивачка знову звернулася з заявою до відповідача щодо призначення їй дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31.01.2022 року відповідачем повідомлено, що всі роз`яснення були повідомленні позивачці в попередньому листі від 21.12.2021 року

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповіднодо ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено поняття пенсії це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону N1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону N01058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону N01058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням

Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.5 ст.45 Закону N01058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22- заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п.4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк х дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

На підставі пунктів 4.2,4.3 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, і до призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності, невідповідності.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам 'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, який зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення. Рішення пенсійного органу є наслідком належного виконання суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Саме рішення про призначення чи перерахунок пенсії або про відмову у такому призначенні чи перерахунку і створює правові наслідки для позивача у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно з абз.6 п.4.3. Порядку № 22-1 рішення органу про призначення пенсії,

перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов 'язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузїї, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закон

У період перебування померлого ОСОБА_2 на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року N01950-VII «Про загальний військовий обов`язок» (далі Закон N01950-VII).

Відповідно до статей 5, 6 Закону №1950-VII (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов`язаними.

За правилами статей 7-9 Закону №1950-VII військовослужбовці і військовозобов`язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов`язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих з і свобод і несуть усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із

забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Також, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (п.3 ч.1 ст.3 Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Можливість отримання пільги, передбаченої п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного і проходженням служби, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Зазначене вище узгоджується із правовою позицією у постановах Верховного Суду від 07.04.2018 у справі №527/1063/17, від 31.07.2018 у справі № 636/2287/17, і 11.08.2018 у справі № 211/121/17-а, від 03.10.2018 у справі №9/1617/17, від 07.10.2019 у справі № 702/1027/16 та від 15 квітня 2020 року у справі № 592/3813/17.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати праце здатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов`язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Дії відповідача істотно знижують рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених ст. 46 Конституції України, а отже є незаконними, порушують принципи справедливості та рівності громадян перед Законом.

Лист відповідача від 21.12.2021 р. свідчить про відмову у призначенні позивачці дострокової пенсії за віком як дружині, у зв`язку зі смертю чоловіка військовослужбовця отже, порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: зокрема,

пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, пенсія позивачці повинна бути призначена з 30.11.2021р. з моменту звернення позивачки до відповідача з відповідною заявою.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) призначити з 30.11.2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. П. Фульга