РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2022 року м. Рівне№460/21955/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про скасування постанови про накладення стягнення у вигляді догани, -

В С Т А Н О В И В:

22.07.2022 до суду надійшов позов ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про скасування постанови від 29.06.2022 про накладення стягнення у вигляді догани.

Ухвалою суду від 25.07.2022 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 28.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з позовною заявою та відповіддю на відзив, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі Городищенська виправна колонія (№96). Постановою начальника цієї установи від 29.06.2022 за допущене порушення встановленого режиму відбування покарання накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а саме за порушення вимоги п.1 ч.3 статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України. Проте, на думку сторони позивача, всупереч положень законодавства, адміністрація колонії при винесенні постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не врахувала обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки позивача до вчинення проступку, не визначила кількість і характер раніше накладених стягнень. Оскільки, на момент розгляду дисциплінарною комісією справи, діючих дисциплінарних стягнень відносно позивача не було, тому застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є необґрунтованим. Відтак, сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з відзивом на позов, відповідач позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що враховуючи встановлені під час розгляду на дисциплінарній комісії обставини, належні та допустимі докази, за результатами проведеної перевірки за фактом правопорушення, постановою начальника від 29.06.2022 до позивача обґрунтовано застосовано стягнення у вигляді догани. Також вважають, що відповідачем проведена перевірка за фактом порушення позивачем вимог порядку відбування покарання відповідно до встановленої процедури, з урахуванням обставин справи та поведінки засудженого, дисциплінарною комісією винесено справедливе рішення. З огляду на це, сторона відповідача вважає, що діяла на підставі, в межах та у спосіб, передбачені чиним законодавством, а тому просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 13.09.2017 засуджений Коростишівським районним судом Житомирської області за статтями 115 ч.1; 72 ч.5 КК України - до 9 років позбавлення волі. В місцях позбавлення волі перебуває з 05.11.2016.

З 15.03.2018 ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№ 96).

20.06.2022 ОСОБА_2 , інспектором відділу нагляду і безпеки капітаном внутрішньої безпеки, подано рапорт начальнику ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» Юрію Ткачуку, про те, що 20.06.2022 о 07 год. 21 хв. під час проведення загальної команди «підйом» відділення СПС № 3, був виявлений засуджений - ОСОБА_1 , який спав на своєму місці. На неодноразові зауваження, щодо виходу на шикування на ранкову перевірку не реагував та продовжував спати, чим порушив вимоги пунктів 1,2 ч. 1 ст. 9, пунктів 1,3 ч. З ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України.(а.с.17)

Відповідно до змісту розписки, того ж дня 20.06.2022, позивачу роз`яснено вимоги Кримінально-виконавчого законодавства України та право у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь останніх у розгляді питання перевірки відносно нього, по факту можливого порушення встановленого порядку відбування покарання, під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії. Також роз`яснено те, що адміністрація надасть можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. ОСОБА_1 ознайомився з даною розпискою шляхом її підписання.(а.с.20)

Згідно пояснень позивача від 21.06.2022, порушення він обґрунтовує тим, що команда «підйом» ним не виконана, «так як у нього боліло вухо через що він пізно заснув та проспав». Вину визнав.(а.с.16)

Відповідно до довідки від 21.06.2022, ОСОБА_1 20.06.2022 звертався за медичною допомогою. Призначено амбулаторне лікування.(а.с.15)

У довідці від 24.06.2022, начальником медчастини зазначено, за період з 20.06.2022 по 23.06.2022 - «звільнень від фізичної роботи за станом здоров`я засуджений не мав, розпорядок дня виконувати міг».(а.с.14)

24.06.2022 начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи майором внутрішньої служби ОСОБА_3 підготовлено висновок, згідно якого позивач допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, а саме «не виконання загальної команди «підйом» та відмови від виходу на шикування для проведення ранкової перевірки». В ході проведеної перевірки, ОСОБА_1 надав письмове пояснення, в якому факт порушення підтвердив та запевнив, що в подальшому порушувати встановлений порядок відбування покарання не буде. ОСОБА_3 рекомендовано розглянути на засіданні дисциплінарної комісії питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. (а.с.12-13)

Згідно розписки від 24.06.2022 позивачу повторно роз`яснено вимоги Кримінально- виконавчого законодавства України та право у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь останніх у розгляді питання перевірки відносно нього, по факту можливого порушення встановленого порядку відбування покарання, під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії. Позивач засвідчив своїм підписом, що правової допомоги - не потребує. Також, ОСОБА_1 розпискою повідомлено, що засідання дисциплінарної комісії призначено на 11 год. 00 хв. 29.06.2022.(а.с.10)

28.06.2022 начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи майором вн. сл. Іваном Бугайчуком, подано рапорт про те, що проведеною перевіркою та зібраними матеріалами відносно ОСОБА_1 , встановлено, що зібраними матеріалами повністю підтверджено наявність усіх ознак дисциплінарного проступку та факт вчинення порушення зі сторони засудженого. Клопотав перед дисциплінарною комісією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.(а.с.11)

Відповідно до оспорюваної Постанови про накладення стягнення від 29.06.2022 на ОСОБА_1 за порушення режиму відбування покарання накладено стягнення у вигляді догани. Зазначено, що відповідно до зібраних матеріалів, причиною дисциплінарного проступку є власна недбалість та легковажність позивача до вимог встановленого порядку відбування покарання. Маючи свідомий намір на порушення та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, засуджений свідомо та байдуже допустив даний проступок, мотивом вчинення якого стало умисне недотримання вимог режиму відбування покарання. Своїми діями засуджений порушив вимоги п.1 ч.З ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України. Постанову ОСОБА_1 оголошено та роз`яснено порядок оскарження накладеного стягнення, про що засуджений ознайомився під підпис. Зазначена обставина також підтверджена Витягом із протоколу засідання дисциплінарної комісії з питань доцільності застосування дисциплінарних стягнень №32 від 29.06.2022.(а.с.8-9)

З доказів, долучених відповідачем до відзиву, вбачається наступне.

01.07.2022 позивач письмово звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо неправомірності винесення постанови від 29.06.2022 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

05.07.2022 Департаментом з питань виконання кримінальних покарань звернення ОСОБА_1 направлено для розгляду за належністю до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

15.07.2022 Західним міжрегіональним управлінням направлено відповідь на звернення позивача, у якій зазначено, що висновком Західного міжрегіонального управління за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 встановлено, що в діях відповідача порушень законності винесення оспорюваної постанови не вбачається.

Не погоджуючись із застосованим стягненням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, щосклались між сторонами, регулюються КонституцієюУкраїни, Кримінально-виконавчим кодексом України (далі КВК України), який є складовою частиною кримінально-виконавчого законодавства України, що регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими, а також Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Згідно статті 3 КВК України, до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Відповідно до частини другої статті 7 КВК України, засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Згідно частини першої статті 102 КВК України, режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 9 КВК України, засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб та виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Права і обов`язки засуджених до позбавленняволі визначаються статтею 107 КВК України. Відповідно до пункту першого частини третьої цієї статті, засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі врегульовані Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 №2823/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 за №1010/32462 (далі - Правила №2823/5). Ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи (п. 1 розділу І Правил №2823/5).

Пунктами 1-2 розділу VI Правил №2823/5 передбачено, що у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин. Розпорядок дня складається з підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірки наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо.

Статтею 131-1 КВК України визначено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частини першої статті 132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, визначений статтею 134 КВК України. Відповідно до частини 1 цієї статті, при призначенні заходів стягнення враховуються: причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення (частина 14). Відповідно до частини 16 цієї статті, адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

Процедура дисциплінарного провадження визначається статтею 135 КВК України, відповідно до частини 7 якої, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду. Відповідно до частин 1-5 цієї статті, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги.

З аналізу наведених норм вбачається, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі можуть застосовуватися заходи стягнення, якщо установою виконання покарань доведено наявність у діях засудженого усіх ознак дисциплінарного проступку і дотримано процедуру накладення відповідного стягнення. Крім цього, стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого, а при призначенні заходів стягнення обов`язково мають враховуватися причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постанова від 29.06.2022 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості не відповідає.

Так, констатуючи формальне порушення ОСОБА_1 правил встановленого порядку відбування покарання, а саме не виконання ним загальної команди «підйом», відповідач повністю поза увагою залишив пояснення позивача про те, що команда «підйом» ним не була не виконана, через те, що напередодні у нього боліло вухо і він довго не міг заснути та в результаті зранку «проспав». Слід зауважити, що пояснення засудженого узгоджуються зі змістом медичної довідки, в якій зафіксовано звернення позивача 20.06.2022 за медичною допомогою та призначення йому амбулаторного лікування.

Всупереч покладеному на нього КВК України обов`язку мотивувати своє рішення, відповідач в жодний спосіб не аргументував своє рішення в розрізі того, чому він відхилив пояснення позивача щодо суті проступку та не врахував причини, обставини і мотиви вчинення відповідного порушення.

Зі змісту довідки про заохочення та стягнення вбачається, що відносно ОСОБА_1 до 29.06.2022, накладались наступні дисциплінарні стягнення: 12.12.2019 оголошено догану за зберігання заборонених речовин (саморобні хлібні дріжджі); 16.04.2020 попередження за нетактовну поведінку; 27.05.2020 попередження за самовільне залишення ізольованої території; 21.08.2020 попередження за порушення розпорядку дня (підйом); 11.11.2020 оголошено догану за порушення розпорядку дня (підйом), 09.12.2020 оголошено догану за порушення форми одягу; 12.11.2021 оголошено догано за зберігання заборонених предметів (мобільний телефон). (а.с.21, 42)

За наведеного та в силу пункту 14 статті 134 КВК України, ОСОБА_1 вважався таким, що не мав стягнень.

Відповідно до змісту тієї ж довідки про заохочення та стягнення, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 наявні наступні заходи заохочення: 08.07.2019 подяка за сумлінну поведінку та ставлення до праці; 08.01.2021 дострокове зняття раніше накладеного стягнення від 11.11.2020 за сумлінну поведінку та ставлення до праці; 09.04.2021 та 06.10.2021 подяка за сумлінне ставлення до навчання; 06.01.2022 дострокове зняття раніше накладеного стягнення від 12.11.2021 за сумлінну поведінку та ставлення до праці. (а.с.21, 42)

Відповідно до характеристики засудженого ОСОБА_1 , серед іншого, останній за рисами характеру спокійний, не конфліктний, цілеспрямований, наполегливий; здобув професію «машиніст-крана»; працевлаштований, до роботи відноситься добре; на профілактичних обліках в колонії не перебуває. (а.с.41)

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано, чому при виборі заходів стягнення він не врахував відсутність у позивача діючих стягнень, наявність заходів заохочення та його позитивну характеристику.

Крім того, оспорюване рішення не містить належної аргументації з приводу того, що накладене на позивача стягнення відповідає тяжкості і характеру проступку засудженого.

За сукупністю наведеного, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 - до задоволення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач звільненийвід сплати судового збору, а заяв про понесення інших судових витрат до суду не надходило.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про скасування постанови задовольнити повністю.

Скасувати постанову від 29 червня 2022 року про накладення стягнення у вигляді догани на ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 серпня 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (Державна установа "Городищенська виправна колонія, с.Городище, Рівненський район Рівненська область, 35341, ЄДРПОУ/РНОКПП 3296502039)

Відповідач - Державна установа "Городищенська виправна колонія (№96)" (с. Городище, Рівненський район, Рівненська область, 35341, ЄДРПОУ/РНОКПП 08564386)

Суддя Н.В. Друзенко