ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 р. Справа № 440/15071/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 (головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава) по справі № 440/15071/21

за позовом ОСОБА_1

до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) третя особа: Департамент патрульної поліції м. Київ

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 19.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67168463.

В обґрунтування позову зазначив, що Департаментом патрульної поліції м. Київ пред`явлено до примусового виконання постанову серії 1 АВ №01629191 від 29.04.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху поза межами строку, визначеного ст. 303 КУпАП, а тому державним виконавцем замість повернення виконавчого документу без виконання безпідставно відкрито виконавче провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час вирішення справи не враховано ст. 303 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. Вказує, що кінцевим строком пред`явлення до виконання постанови від 29.04.2021 є 29.06.2021, проте заява Департаментом патрульної поліції м. Київ подана до державного виконавця лише 12.07.2021. З урахуванням наведеного, Департаментом патрульної поліції м. Київ пропущено строк пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Зазначає, що подібні висновки висловлював Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.07.2020 у справі № 520/4630/2020.

Також вказує про безпідставне незастосування судом першої інстанції ч. 8 ст. 79 КАС України та врахування доказів, наданих Департаментом патрульної поліції м. Київ поза межами строку, встановленого судом.

Просить врахувати, що заява Департаменту патрульної поліції м. Київ від 12.07.2021, на підставі якої відповідачем відкрито виконавче провадження, не містить інформації щодо предмету доказування, а додані суду з порушенням строку документи не дають можливості ідентифікувати направлення на адресу виконавчої служби саме заяви від 12.07.2021 та постанови від 29.04.2021, оскільки не містять опису вкладення в цінний лист.

Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі - відповідач) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Департамент патрульної поліції м. Київ (далі третя особа) не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сторонами по справі подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в письмовому провадженні, в звязку з чим відповідно до ч. 1 ст. 308, п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 29.04.2021 інспектором ДПП Грицун О.Ю. прийнято постанову серії 1АВ №01629191 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн (а.с. 38).

Згідно постанови 29.04.2021 о 11:10 за адресою М06 Київ-Чоп 555+662, особа, яка керувала транспортним засобом Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила п. 12.9 (б) ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість зафіксовано за допомогою приладу Каскад, 024-1219.

В постанові також зазначено, що вона набрала законної сили 29.04.2021, строк пред`явлення до виконання 29.06.2021.

Вказана постанова набрала законної сили, не оскаржена в судовому порядку та не є предметом розгляду в даній справі.

Також судом під час розгляду цієї справи встановлено, що ДПП 30.04.2021 направлено копію постанови на відому йому адресу правопорушника, позивача у справі, ОСОБА_1 , проте 04.06.2021 рекомендований лист з вказаною постановою повернувся за зворотною адресою у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 58-61).

Департаментом патрульної поліції направлено заяву від 12.07.2021 про примусове виконання постанови від 29.04.2021 та безпосередньо постанову від 29.04.21 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), яка 18.10.2021 зареєстрована у вказаному органі державної виконавчої служби (а.с. 62-69).

19.10.2021 старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Канюкою Ю.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №67168463 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції від 29.04.2021 серії 1 АВ №01629191.

Вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 29.04.2021 пред`явлена 30.07.21 ДПП до примусового виконання в межах тримісячного строку з дня набрання нею законної сили ( 05.06.2021), отже відповідач правомірно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 67168463.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

За приписами ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Згідно зі ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Спірним у справі, що розглядається є питання правомірності дій виконавця під час відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі від 29.04.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Нормами ст. 299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

Нормами ч. 2 ст. 300-1 КУпАП встановлено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі відповідно до якого, зокрема:

- у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху така постанова підлягає примусовому виконанню.

Статтею 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Сукупний аналіз наведених вище норм КУпАП, які встановлюють порядок та строки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, як у добровільному порядку так і у примусовому, дає можливість зробити висновок про те, що така постанова підлягає виконанню з моменту її винесення, набирає законної сили після її вручення особі, що притягується до відповідальності або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підлягає примусовому виконанню у разі не сплати порушником штрафу протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою, а строк, протягом якого така постанова може бути пред`явлена до виконання, - протягом трьох місяців з дня її винесення.

Судом встановлено, що постанова від 29.04.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху була направлена ДПП засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 30.04.2021 та повернулась відправнику з позначкою про невручення 04.06.2021.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення набрала законної сили 05.06.2021 і саме з цієї дати ОСОБА_1 мав право протягом 30 днів сплатити визначений цією постановою штраф.

Доказів сплати позивачем штрафу за вказаною постановою матеріали справи не містять.

Після закінчення 30-денного строку на сплату штрафу в добровільному порядку постанова підлягала зверненню до примусового виконання і останнім днем такого звернення, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин цієї справи та положень ст. 300-1 КУпАП, є 05.09.2021.

Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено достеменно дати пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання стягувачем, а також змісту постанови від 29.04.2021 щодо набрання законної сили - 08.06.2021 та строку пред`явлення до виконання- 29.06.2021.

Колегія суддів зазначає, що пред`явлена до виконання постанова є чинною, не скасованою, отже є виконавчим документом, її зміст, зокрема щодо дати набрання законної сили та строку пред`явлення її до виконання відмінні від тих, що визначені судом.

Доказів внесення ДПП змін до постанови сторонами не надано, як і не надано будь-яких інших документів державному виконавцю, які б давали змогу по іншому, ніж зазначено у виконавчому документі, визначити дату набрання ним законної сили та строк пред`явлення до виконання. ( зокрема копію поштового повідомлення про вручення або не вручення боржнику постанови від 29.04.2021)

Тобто, у позивача виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, встановленого ст. 303 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що державний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за заявою ДПП, отриманою 18.10. 2021 мав лише постанову від 29.04.2021, строк пред`явлення до виконання якої сплив 29.06.2021.

Третьою особою по даній справі, стягувачем у виконавчому провадженні, на підтвердження своєчасного пред`явлення до примусового виконання виконавчого документу надано до суду першої інстанції заяву від 12.07.2021 до державного виконавця, постанову від 29.04.2021, договір-форму 103_185 від 02.08.2021 та фіскальний чек від 03.08.2021 про сплату поштового відправлення (а.с. 63-67).

Суд першої інстанції виходив з того, що вказані документи є належними та достатніми в підтвердження факту своєчасного пред`явлення стягувачем виконавчого документа до примусового виконання.

Проте такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки договір-форма від 02.08.2021 містить відомості лише щодо направлення ДПП на адреси виконавчих служб 50 рекомендованих листів без їх конкретизації, а фіскальний чек лише свідчить про оплату відправлення. Отже, надані докази не дають можливості ідентифікувати, що саме постанова від 29.04.2021 відносно ОСОБА_1 та заява від 12.07.21 направлені державному виконавцю в серпні 2021 р.

Будь-яких інших документів ні відповідач, ні третя особа суду не надали.

Таким чином, дослідивши вказані докази, колегія суддів дійшла висновку про неможливість достеменно ідентифікувати, що 03.08.2021 на адресу відповідача направлялась саме вказана заява та постанова від 29.04.2021.

Доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ДПП пред`явлено постанову від 29.04.2021 в межах строків, встановлених ст. 12 Закону №1404-VIII колегія суддів відхиляє, оскільки Закон №1404-VIII має також бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.

В даному випадку, положення норм КУпАП, які регламентують питання примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є спеціальною нормою по відношенню до Закону України №1404-VIII, тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати саме норми КУпАП.

Отже, на час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження 19.10.2021 державний виконавець мав лише виконавчий документ - постанову про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 29.04.2021 в якій зазначено строк пред`явлення її до виконання - 29.06.2021 та заяву стягувача - ДПП, зареєстровану у виконавчій службі 18.10.2021, що свідчить про пред`явлення виконавчого документу до виконання з пропуском тримісячного строку, визначеного ст. 303 КУпАП .

Будь-яких інших документів, які б надавали можливість державному виконавцю по іншому визначити строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, відповідачу надано не було .

Враховуючи наведене, державний виконавець, отримавши 18.10.2021 до виконання виконавчий документ - постанову від 29.04.2021, пред`явлений із пропуском встановленого Законом строку, не мав правових та законних підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відтак, з огляду на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що постанова від 19.10.2021 про відкриття виконавчого провадження № 67168463 прийнята протиправно, а тому підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Натомість, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та надав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до невірного вирішення справи .

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 908 грн та апеляційної скарги 1 488,60 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Проте, відповідно до п.п.1,2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги до сплати підлягав судовий збір у розмірі 1 362,00 грн.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Керуючись ст. ст. 287, 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 440/15071/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 19.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67168463

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (ЄДРПОУ 34963007, вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій