open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 452/1552/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"04" серпня 2022 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Сулимка О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилався на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 в цілому належать йому на праві особистої приватної власності. Відповідач, ОСОБА_2 , є сторонньою для його сім`ї особою. Він був зареєстрований у житловому будинку по АДРЕСА_1 , як тимчасовий житель (квартирант) по договору найму житлового приміщення на період з 22.10.2010 року по 30.11.2019 року, однак у вказаному будинку ніколи не проживав. Після закінчення терміну договору найму попередній власник будинку у вказаний термін припинення договору не зняв ОСОБА_2 з реєстраційного обліку житлового будинку за вказаною адресою, незважаючи на те, що у цьому будинку він фактично не проживав. Відмову у добровільному знятті з реєстрації місця проживання житлового будинку по АДРЕСА_1 в даний час відповідач мотивує недостатністю наявних в нього документів для проведення даної адміністративної процедури, вже протягом останніх трьох років, а тому за захистом свого права на майно спрямований позивачем даний позов до суду, який він просить задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог, які просив задовольнити з підстав наведених в позові, а справу розглянути і вирішити у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав відзив, в якому позов визнав повністю, справу просив розглянути і вирішити у його відсутності. Додатково зазначив, що він не проживав і не проживає у будинку по АДРЕСА_1 .

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 в цілому належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , на праві свідоцтв про право на спадщину за законом виданих приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Мінкевич А.А. 09.06.2022 року за №825 та 15.06.2020 року за №573 в порядку спадкування після смерті брата, ОСОБА_3 та матері, ОСОБА_4 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 15.06.2020 року №212518108 та від 09.06.2022 №302431172 (а.с. 5-6).

Із записів у будинковій книзі вбачаються дані про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , як тимчасового жителя (квартиранта) по договору найму житлового приміщення на період з 22.10.2010 року по 30.11.2019 року (а.с. 7-9).

Позивач у позові зазначає, що відповідач у будинку за вказаною адресою ніколи не проживав. Після закінчення терміну договору найму попередній власник будинку у вказаний термін припинення договору не зняв ОСОБА_2 з реєстраційного обліку житлового будинку.

Відповідач у поданому ним відзиві до суду позов визнав та підтвердив той факт, що він не проживав і не проживає у будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначають, що наявність прописки (на даний час реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.

У постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України;ст.405 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється: 2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

У п.4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» закріплено, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Відповідно п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житлом.

Згідно п.26 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, який є чинним на час прийняття рішення, - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Обов`язок повернення майна переданого в найм, в разі припинення договору найму, передбачений ст.785 ЦК України.

Частиною 2 ст. 406 ЦК України передбачено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, не суперечить правам та інтересам інших осіб. відповідач не проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1 , не проживає в даний час, договір найму житлового приміщення припинений 30.11.2019 року, його право на користування будинком і реєстрація в ньому підлягає припиненню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності суд дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем позов є підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Самбірським МРВ УМВС України у Львівській області 13.05.2003 року, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення буде складено 12.08.2022 року.

Суддя

Джерело: ЄДРСР 105725764
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку