10.08.2022 Єдиний унікальний № 371/1246/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/1246/21

Провадження № 2/371/239/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Горкуші О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про визнання протиправною бездіяльності, зобов?язання надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що він, відповідно до рішення Ради адвокатів Рівненської області № 126 від 19 квітня 2019 року, набув права на зайняття адвокатською діяльністю та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Рівненської області, серії РН № 1630 від 21 травня 2019 року.

16 червня 2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № 1-02/06/2021-2.

У зв?язку з наданням правової допомоги по вказаному договору, керуючись статтями 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 8 листопада 2021 року ним було надіслано на адресу СТОВ «Потік» цінним листом з описом вкладення адвокатський запит з проханням надати інформацію про те, кому та на підставі яких документів, починаючи з 2004 року, передано (виділено) майно зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік», із зазначенням ідентифікуючих даних відповідних фізичних та юридичних осіб, конкретного майна та його ідентифікуючих ознак. Також в запиті викладене прохання надати документи, які підтверджують передачу (виділення) майна зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік».

До адвокатського запиту ним додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копія ордеру на надання правової допомоги, згенерованого в особистому електронному кабінеті адвоката на офіційному веб - сайті Національної асоціації адвокатів України.

За даними офіційного сайту АТ «Украпошта», відправлення було вручено відповідачу 17 листопада 2021 року.

На адвокатський запит 18 листопада 2021 року відповідачем було надано відповідь, без номеру та дати, за підписом директора СТОВ «Потік» Гресенко О.В., в якій зазначено, що з адвокатського запиту не вбачається у зв?язку із захистом яких саме інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога і яким чином ці інтереси пов?язані із діяльністю СТОВ «Потік».

Зазначив, що подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката у зв?язку з наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокатський запит ним було оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства з долученням передбачених статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документів на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_2 , а саме ордеру та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Чинним законодавством не передбачено зазначення в адвокатському запиті інформації про те, у зв?язку із захистом яких саме інтересів клієнта надається правова допомога і яким чином ці інтереси пов?язані з діяльністю отримувача адвокатського запиту. Інформація, що стосується надання правової допомоги, в тому числі про те, яка саме правова допомога надається і яким чином ці інтереси пов?язані із діяльністю СТОВ «Потік», відноситься до адвокатської таємниці і розголошенню не підлягає. Відмова у наданні інформації та документів, неповне надання інформації чи документів, є підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

Вважає дії відповідача щодо ненадання запитуваної у адвокатському запиті інформації та належним чином засвідчених копій документів протиправними та такими, що порушують вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Просив визнати протиправною бездіяльність СТОВ «Потік» щодо ненадання йому, як адвокату, у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених документів на адвокатський запит від 8 листопада 2021 року та зобов?язати його надати запитувану в зазначеному адвокатському запиті інформацію та засвідчені належним чином копії документів.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 2 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

8 лютого 2022 року документ у електронному вигляді «ухвала про відкриття провадження у справі» від 2 лютого 2022 року по справі 371/1246/21 було надіслано позивачу за вказаною в позовній заяві електронною адресою.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2 лютого 2022 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками направлено за місцем знаходження відповідача.

22 лютого 2022 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

19 липня 2022 року від представника відповідача - адвоката Швачки С.В. надійшов відзив на позовну заяву, разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву. У відзиві представник відповідача позовні вимоги не визнав. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що правова допомога в контексті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надається певній особі щодо забезпечення реалізації або захисту її прав та інтересів. Вимога адвоката щодо надання інформації є законною, якщо інформація запитується у зв?язку з наданням правової допомоги певній особі з метою забезпечення реалізації цією особою своїх прав (інтересів) або захисту цих прав.

Зі змісту адвокатського запиту повинно вбачатися, в інтересах якої особи діє адвокат, зміст прав (інтересів) для забезпечення реалізації та/або захисту яких звертається адвокат, логічний зв?язок між запитуваною інформацією, особою, в інтересах якої діє адвокат, змістом прав (інтересів) цієї особи та особою, у якої ця інформація запитується.

Не може бути законною (а відповідно підлягати виконанню) вимога щодо надання інформації, яка не стосується прав особи, в інтересах якої діє адвокат. Вимога про надання такої інформації є зловживанням адвокатом своїм правом, що полягає у використанні передбаченого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» механізму отримання інформації для збору відомостей про осіб, які не мають відношення до реалізації та/або захисту прав особи, в інтересах якої діє адвокат.

Зі змісту адвокатського запиту не вбачається в зв?язку із забезпеченням реалізації та/або захисту яких саме прав (інтересів ОСОБА_2 ) звертається адвокат до СТОВ «Потік».

Адвокатським запитом прямо вимагається надання персональних даних осіб, що суперечить правилам частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині заборони надавати інформацію з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Зі змісту договору про надання правової допомоги № 1-02/06/2021-2 від 16 червня 2021 року вбачається про домовленість сторін реалізації загального права особи на отримання правової допомоги, договір не містить відомостей про зміст прав (інтересів) на забезпечення реалізації та/або захист яких укладено цей договір.

Відтак відсутній правовий логічний зв?язок між правами (інтересами) ОСОБА_2 , запитуваною інформацією та особою, у якої ця інформація вимагається. Відтак у СТОВ «Потік» були відсутні підстави для надання відповіді на адвокатський запит позивача.

2 серпня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Обґрунтовуючи свої заперечення проти наведених відповідачем у відзиві мотивів, позивач зазначив, що відповідь відповідача на адвокатський запит не містила посилань на те, що будь - яка інформація (документи), що містяться у розпорядженні СТОВ «Потік» віднесено до інформації, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою. Також відсутнє посилання на те, що запитувана інформація передбачає надання персональних даних, в зв?язку з чим запит не відповідає частині 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зазначив, що поширення конфіденційної інформації про фізичну особу можливе за її згодою, якщо в документі міститься відкрита та закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у виді окремого документу, оскільки обмежується доступ до інформації, а не до документу. При наданні документів, що містить інформацію з обмеженим доступом, отримувач, у разі отримання адвокатського запиту про надання інформації з обмеженим доступом, зокрема, що стосується конфіденційної інформації про фізичних осіб, зобов?язаний надати запитувану інформацію (документи), при цьому затушувавши необхідні дані, які містять персональні дані про фізичних осіб, а саме про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров?я, а також адресу, дату і місце народження фізичних осіб.

Вказав, що будь - яких заборон про надання іншої інформації без згоди фізичних осіб закон не містить, зокрема, про прізвище, ім?я, по батькові, адресу реєстрації (проживання), РНОКПП, місце роботи, посади, а також про документи, які підтверджують передачу (виділення) майна зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік» (в тому числі, але не виключно, заяви про виділення майнового паю, акти приймання - передачі майна, висновки суб?єктів оціночної діяльності про оцінку майна, інвентаризаційні описи, інвентарні картки, копії свідоцтв про право власності на майнові паї, рішення співвласників майнових паїв про виділення майна в натурі).

З огляду на положення статті 10 Правил адвокатської етики та статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», саме адвокат вирішує, яка інформація, копії документів, стосуються тієї чи іншої справи; саме адвокат є особою, як представник самоврядного інституту адвокатури наділений відповідними повноваженнями отримувати інформацію (документи) від інших осіб. При чому, розголошення третім особам (в т.ч. отримувачу адвокатського запиту) стратегії і тактики діяльності адвоката (обґрунтування причин запиту, пояснення подальших дій, наслідків, розкриття планів, тактичних кроків тощо) зведе нанівець роботу адвоката на досягнення позитивного результату для клієнта.

Таким чином, надання відповідачу інформації про захист яких саме прав (інтересів) клієнта звертається адвокат, матиме наслідком порушення обов?язків адвоката, що визначені законом, зокрема порушить принцип конфіденційності адвокатської діяльності.

Фактичні обставини справи

Позивач ОСОБА_1 19 квітня 2019 року набув права на зайняття адвокатською діяльністю та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Рівненської області, серії РН № 1630 від 21 травня 2019 року.

Такі обставини підтверджуються даними свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності серії РН № 1630 від 21 травня 2019 року (а.с. 18), Єдиного реєстру адвокатів України з офіційного сайту Національної асоціації адвокатів України (а.с. 26).

16 червня 2021 року між адвокатом ОСОБА_1. та ОСОБА_2. укладено договір про надання правової допомоги № 1-02/06/2021-2 (а.с. 10-16).

Відповідно до пункту 1.1. укладеного договору про надання правової допомоги, адвокат зобов?язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов?язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Адвокат надає правову допомогу у вигляді забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; представництва клієнта в будь - яких судах, а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Пунктами 1.2.1., 1.2.3 договору про надання правової допомоги передбачені права адвоката, надані на виконання договору. Зокрема на представлення інтересів клієнта в судах всіх інстанцій та у всіх судочинствах у будь - яких провадженнях. Також надано право на представлення інтересів клієнта у його стосунках з усіма фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності з правом подання, особистого підпису і отримання будь - яких документів, надання необхідних пояснень, отримання відповідей та інших документів про результати розгляду запитів, заяв, скарг та інших документів клієнта.

Відповідно до пункту 2.1. договору, адвокат має право вчиняти будь - які дії, не заборонені законодавством України, Правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання договору; звертатися з адвокатськими запитами, в т.ч., але не виключно щодо отримання інформації, копії документів, необхідних для надання адвокатом правової допомоги клієнту, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об?єднань, будь - яких юридичних осіб, а також до фізичних осіб.

8 листопада 2021 року адвокатом ОСОБА_1. було надіслано на адресу СТОВ «Потік» адвокатський запит, в якому він просив, в зв?язку з наданням правової допомоги ОСОБА_2 , надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів з такою інформацією: кому та на підставі яких документів, починаючи з 2004 року, передано (виділено) майно зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік», з зазначенням прізвища, імені та по батькові, РНОКПП, місце реєстрації (проживання) фізичних осіб; найменування, місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційний код; конкретне найменування майна з ідентифікуючими ознаками, яке передано (виділено) зі складу пайового фонду КСП «Потік». Також просив надати документи, які підтверджують передачу (виділення) майна зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік»: в тому числі, але не виключно, заяви про виділення майнового паю, акти приймання - передачі, висновки суб?єктів оціночної діяльності про оцінку майна, інвентаризаційні описи, інвентарні картки, копії свідоцтв про право власності на майнові паї, рішення співвласників майнових паїв про виділення майна в натурі.

До адвокатського запиту ним додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правової допомоги, згенерованого в особистому електронному кабінеті адвоката на офіційному веб - сайті Національної асоціації адвокатів України.

Вказані обставини підтверджуються даними адвокатського запиту від 8 листопада 2021 року (а.с. 17), ордера на надання правничої допомоги серії ВК № 1029370 від 8 листопада 2021 року (а.с. 19), опису вкладення у лист з оголошеною цінністю, фіскального чеку та накладної, виданих АТ «Укрпошта» 8 листопада 2021 року за поштовим відправленням № 0223212040397 (а.с. 20).

За даними офіційного сайту АТ «Украпошта», відправлення № 0223212040397 було вручено відповідачу особисто 17 листопада 2021 року (а.с. 21).

18 листопада 2021 року на адвокатський запит СТОВ «Потік» було надано відповідь, без номеру та дати, за підписом директора Гресенко О.В., в якій зазначено, що з адвокатського запиту не вбачається у зв?язку із захистом яких саме інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога та яким чином ці інтереси пов?язані із діяльністю СТОВ «Потік» (а.с. 22).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Стаття 59 Конституції України передбачає, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 цього Закону закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Цей позов подано на захист права позивача, який є фізичною особою, яка здійснює адвокатську діяльність, тобто він є направленим на забезпечення прав позивача на незалежну професійну діяльність адвоката. Вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати відповідь на адвокатський запит зачіпають права позивача щодо здійснення професійної діяльності.

Предметом спору у цій справі є право адвоката на отримання інформації. Адвокатський запит позивача не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки спрямований не до суб`єктів владних повноважень, а до юридичної особи, яка здійснює господарську діяльність, з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

У зв`язку з наведеним, відносини, які склалися між сторонами щодо зобов`язання надати відповідь на адвокатські запити, не є публічно-правовими у розумінні КАС України, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Судом встановлено, що інформація на адвокатський запит відповідачем не була надана.

Зі змісту відповіді на адвокатський запит вбачається, що причиною відмови в наданні відповіді на запит є відсутність у запиті інформації щодо того із захисту яких саме інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога та яким чином ці інтереси пов?язані з діяльністю СТОВ «Потік».

Суд вважає, що ненадання відповідачем запитуваної адвокатом інформації з цих підстав не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Вимоги до подання адвокатського запиту є однаковими для всіх адвокатів, незалежно від організаційних форм, в яких вони здійснюють адвокатську діяльність - індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Адвокатський запит має відповідати вимогам статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою, зокрема, встановлено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.

Подавати адвокатські запити з метою одержання консультацій і роз`яснень положень законодавства заборонено. Однак жодної обов`язкової вимоги щодо зазначення доцільності, мети отримання необхідної інформації в чинному законодавстві не визначено (абзац 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Таким чином, у випадку, коли адвокат вважає зазначення інформації щодо доцільності, мети отримання ним необхідної інформації та копій документів є доречним та необхідним саме у його випадку, додаткове зазначення такої інформації не є забороною. В свою чергу, мотив, мета та доцільність отримання інформації та копій документів шляхом направлення адвокатського запиту може стосуватися питань, з яких клієнт звертався за допомогою до адвоката, що в розумінні статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є адвокатською таємницею.

Відтак, відмова відповідача в наданні відповіді на адвокатський запит з підстав ненадання інформації щодо захисту яких інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога, є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим, суд, дослідивши зміст адвокатського запиту, зазначає, що в запиті ставиться питання про надання інформації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, РНОКПП, місця реєстрації (проживання) фізичних осіб; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду юридичних осіб; конкретного майна з ідентифікуючими ознаками, яке передано (виділено) зі складу пайового фонду КСП «Потік».

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї, регулюються законами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону № 2657, до конфіденційної інформації, зокрема, належить свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб?єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до статей 32, 34 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Під обробкою, серед іншого, варто розуміти як збирання, так і поширення (розповсюдження, передачу) персональних даних (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»). Так, зокрема, частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Водночас частина шоста цієї статті дублює конституційні положення та говорить, що обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, не допускається без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Схожі положення містяться у статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», якою передбачено поширення відомостей про фізичну особу лише за її згодою або уповноваженої нею особи, крім випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок доступу до персональних даних особи регулюється частиною третьою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», у якій зазначено, що доступ до персональних даних надається у відповідь на запит суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, яким відповідно до положень згаданого Закону може бути будь яка третя особа.

Таким чином, інформація щодо фізичних осіб, які отримали майно зі складу пайового фонду КСП «Потік» із зазначенням персональних даних особи є конфіденційною.

Отримання конфіденційної інформації шляхом направлення адвокатського запиту можливе у разі долучення до адвокатського запиту інших документів, які надають право адвокату на отримання такої інформації.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності СТОВ «Потік» щодо ненадання позивачу у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених копій документів у відповідь на адвокатський запит не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею визначено загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів. Так частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Враховуючи зміст статті 16 ЦК України, передбачений нормами цивільного законодавства спосіб захисту цивільних прав у виді визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, характеризується чітко визначеним суб'єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання такого позову є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі.

Відповідач не належить до державних органів чи їхніх посадових і службових осіб, а тому вказаний спосіб захисту є неналежним, в тому числі з урахуванням того, що визнання протиправною бездіяльності СТОВ «Потік» не поновить порушеного права позивача.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату: винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини 2 статті 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту про зобов?язання відповідача надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит, зазначений позивачем у позові, не суперечить закону та є ефективним, оскільки його реалізація відновить порушене право отримати відповідь на адвокатський запит.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини порушення відповідачем вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час надання відповіді на його адвокатський запит від 8 листопада 2021 року мали місце.

Разом з тим, враховуючи, що в запиті поставлене питання про надання персональних даних осіб, які не є суб?єктами відносин, пов?язаних з персональними даними, та з урахуванням встановлених законодавством обмежень щодо надання конфіденційної інформації суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з зобов'язанням відповідача надати запитувану адвокатом інформацію з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 908 гривень згідно з квитанцією.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги немайнового характеру, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 454 гривні понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 280, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» про визнання протиправною бездіяльності, зобов?язання надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит задовольнити частково.

Зобов?язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік» надати адвокату ОСОБА_1 інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит від 8 листопада 2021 року, з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб.

Відмовити у задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» щодо ненадання позивачу у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених копій документів у відповідь на адвокатський запит.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Адвокат ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю РН № 1630 від 21 травня 2019 року, видане Радою адвокатів Рівненської області.

Відповідач: Сілськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік», код ЄДРПОУ 03755934, адреса місцезнаходження : будинок під номером 72Б, вулиця Преображенська, село Потік, Обухівський район, Київська область.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук