Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2022 року № 520/4571/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся його представник з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.04.2022 № 235 в частині застосування щодо інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.04.2022 № 191 о/с в частині звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції зі служби в поліції з 07.04.2022;

- стягнути за рахунок державних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 07.04.2022, по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді від 02.06.2022 позовну заяву залишено без руху з причин пропуску строку звернення до суду та ненадання всіх доказів, наявних у позивача, на яких ґрунтуються його вимоги.

Ухвалою судді від 09.06.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в порядку ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є протиправним, аналіз подій, викладений у матеріалах службового розслідування є поверховим і недостатньо обґрунтованим, з огляду на те, що майже всі факти, використані відповідачем як аргументи при прийнятті рішення, були отримані від зацікавлених осіб, зокрема ОСОБА_2 , щодо якого позивачем планувалося скласти протокол про адміністративне правопорушення. На думку позивача, службове розслідування було неповним та необ`єктивним, з огляду на те, що під час його проведення не були проведені всі дії, направлені на перевірку та оцінку свідчень заявників. Не були опитані всі особи, які безпосередньо були задіяні у подіях 31.03.2022 та 03.04.2022, зокрема, невідомі озброєні особи, які зупинили позивача та надали йому тілесних ушкоджень, та пасажир автомобіля, який рухався разом із ОСОБА_2 . Також зазначив про замалу тривалість службового розслідування, що свідчить про його проведення без мети встановлення істини у справі. Позивач вважає висновки службового розслідування необ`єктивними та необґрунтованими, зважаючи на те, що відповідач у спірних наказах вдався до абстрактного зазначення порушень Дисциплінарного статуту без аргументації та зазначення фактичних обставин, які можуть бути визнані як порушення відповідача. Так, не були конкретизовані дії позивача, спрямовані на порушення норм Конституції України, також дії, які підривають авторитет Національної поліції України. З огляду на все вищевикладене, позивач вважає спірні накази протиправними, тому звернувся до суду з метою їх оскарження.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Харківській області до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що оскаржуваний наказ є правомірним, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано дисциплінарне стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. Доводи позовної заяви не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, отже підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Харківській області №235 від 05.04.2022 та №191 о/с від 06.04.2022 немає.

Представником позивача направлено до суду відповідь на відзив, в якій знову наголошено на необ`єктивності службового розслідування, зокрема, тому, що його матеріали, які слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, ґрунтуються на показах трьох осіб, яких позивач вважає зацікавленими. Представник позивача зазначає, що в ході проведення службового розслідування не була здійснена перевірка наданих вказаними особами пояснень. Пояснюючи відмову позивача давати свідчення, звертає увагу на шоковий стан позивача, який став наслідком нанесення тілесних ушкоджень невстановленими озброєними особами та перебуванням під загрозою автоматичної вогнепальної зброї. Представник позивача стверджує, що факт опитування позивача до прийняття наказу про службове розслідування свідчить про порушення відповідачем Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 №893. До того ж акцентує увагу на тому, що кримінальне провадження №62022170000232 за ч.3 ст. 368 КК України, відкрите територіальним ДБР 03.04.2022 на підставі подій, що відбулись з позивачем в ході виконання службових обов`язків цього ж дня, закрите 27.04.2022 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, що підтверджується листом ТУ ДБР у м. Полтава від 01.06.2022 №5923-22/п/15-02-2-856/22.

30.06.2022 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, як того просить відповідач, відсутні.

30.06.2022 ухвалою суду на задоволення клопотання позивача судом витребувано у відповідача довідку про середньомісячне грошове забезпечення позивача інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_1 за два місяці, що передували даті звільнення, а також витребувано у позивача процесуальне рішення від 27.04.2022 про закриття за ч.3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 62022170000232 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказана ухвала суду була виконана сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 працював на посаді інспектору сектору реагування патрульної поліції у ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, мав звання капітана поліції.

03.04.2022 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в

Харківській області від 03.04.2022, згідно з якою інспектор сектору реагування патрульної

поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_3 вимагали і отримали від ОСОБА_2 , 1970 р.н., та від ОСОБА_4 , 1972 р.н., грошові кошти за начебто порушення Правил дорожнього руху України. 03.04.2022 вищевказані працівники поліції вимагали грошові кошти у сумі 1000 доларів США від ОСОБА_2 за, нібито, керування нимавтомобілем у стані алкогольного сп`яніння. При цьому у подальшому отримали 11000 гривень та 300 доларів США, які цього ж дня були вилучені працівниками

територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві зі службового автомобілю «Митсубиши Аутлендер», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні). Цього ж дня територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР № 62022170020000232, за ч. 3 ст. 368 КК України.

Окрім цього, попередньо було встановлено, що 31.03.2022 вищевказані працівники поліції вимагали грошові кошти у сумі 20000 гривень від ОСОБА_4 за відсутність у останнього посвідчення водія, при цьому отримали 3000 гривень та 300 доларів США.

В ході проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 03.04.2022 №521, був опитаний гр. ОСОБА_4 пояснив, що 31.03.2022 він за кермом автомобіля «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_3 у якому також перебувала його дружина гр. ОСОБА_5 їхав з м. Мерефа Харківського району Харківської області у напрямку сел. Таранівка Зміївського району Харківської області. У районі блокпосту Лугове, їх зупинили поліцейські, які перебували на службовому автомобілі поліції «Mitsubishi Outlander»,н.з. НОМЕР_2 . До них підійшло двоє поліцейських, які не назвали свої посади, звання та прізвище, не пред`явили службових посвідчень, у зв`язку з чим, їх прізвищ ОСОБА_4 не знав, але повідомив, що може їх упізнати. Вказані поліцейські попросили документи, які надають право керувати автомобілем, на що ОСОБА_4 передав їм свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Поліцейські здійснили перевірку багажнику автомобіля, подивились під капотом автомобіля та знов попросили передати їм посвідчення водія, на що ОСОБА_4 повідомив, що посвідчення не має. Поліцейські повідомили, що у зв`язку з цим повинні вилучити транспортний засіб для потреб територіальної оборони, однак вказане питання можна вирішити за 20 000 гривень. Оскільки у ОСОБА_4 таких грошей не було, останній повідомив, що при собі має 3 000 гривень, а вдома у нього є ще 300 доларів США. Поліцейські забрали свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та залишились очікувати на місці. Після повернення, ОСОБА_4 передав поліцейським гроші, а останні повернули свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Також був опитаний гр. ОСОБА_2 , який пояснив, що 03.04.2022 він за кермом автомобіля «Volkswagen», н.з. НОМЕР_4 , разом з ОСОБА_6 їхав з м. Мерефа Харківського району Харківської області у напрямку сел. Таранівка Зміївського району Харківської області. На блокпосту Лугове, їх зупинили поліцейські, які перебували на службовому автомобілі поліції «Mitsubishi Outlander», н.з. НОМЕР_2 . До них підійшло двоє поліцейських, які не назвали свої посади, звання та прізвище, не пред`явили службових посвідчень. Вказані поліцейські здійснили огляд автомобіля ОСОБА_2 після чого повідомили останньому, що той, начебто, перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Також поліцейські повідомили, що у зв`язку з цим повинні вилучити транспортний засіб для потреб територіальної оборони, однак вказане питання можна вирішити за 1 000 доларів США. Оскільки у ОСОБА_2 таких грошей не було, останній повідомив, що при собі має 11 000 гривень та 300 доларів США. Поліцейські забрали гроші та повідомили, що різницю грошей необхідно буде перевести на банківську картку, на що ОСОБА_2 повідомив, що немає таких грошей на картці, та поліцейські його відпустили. ОСОБА_6 не чув розмови та не бачив як ОСОБА_2 передавав поліцейським грошові кошти, оскільки ОСОБА_2 поліцейські відвезли на деяку відстань. У подальшому ОСОБА_2 повідомив про вказану подію працівникам територіальної оборони на блокпосту Лугове, які наздогнали та затримали вказаних поліцейських у селищі Червоний Велетень Зміївського району Харківської області та викликали відповідні правоохоронні органи. Через деякий час ОСОБА_2 впізнав та дізнався вказаних поліцейських, якими виявились інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_3 .

В рамках проведення службового розслідування та відповідно до порядку пп. 1 п. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, інспектору сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_1 та поліцейському сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшому сержанту поліції ОСОБА_3 було запропоновано надати пояснення щодо подій за їх участі, а також громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мали місце 31.03.2022 та 03.04.2022. На пропозицію надати пояснення, капітан поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_3 у порядку ст. 63 Конституції України відмовилися, про що зазначили на бланку пояснення.

Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 31.03.2022 та 03.04.2022 капітан поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_3 , перебуваючи на службі, замість виконання завдань, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», щодо виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, самі вчинили відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дії, які призвели до внесення працівниками територіального управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві, до ЄРДР № 62022170020000232 відомостей щодо вчинення поліцейськими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

05.04.2022 був зроблений висновок, затверджений начальником ГУНП в Харківській області, який визнав необхідність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 на підставі вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1, 2, 6 ч. 3 статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 та ч. 3 ст.18, п. 2 ч. 1 ст. 23 та ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

На підставі висновку службового розслідування начальником Головного управління поліції в Харківській області полковника поліції Володимиром Тимошком було прийнято наказ № 235 від 05.04.2022, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2, 6 ч. 3 статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, їх не виконали, п. 1, 2 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання положень Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, ч. 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині того, що 31.03.2022 та 03.04.2022 безпосередньо звертаючись до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання, вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що виявилося у тому, що 31.03.2022 та 03.04.2022 не виконали зобовязання щодо поінформування водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про конкретну причину зупинення їх транспортних засобів з детальним описом підстави зупинення, визначеної у ч.1,2 цієї статті, вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», до інспектору сектору реагування патрульної поліції у ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_7 від 06.04.2022 № 191 о/с реалізовано дію наказу від 05.06.2022 №235, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 .

Судом в ході розгляду справи також встановлено, що постановою від 27.04.2022 слідчого Другого слідчого відділу управління ТУ ДБР, розташованим у місті Полтаві, закрито кримінальне провадження № 62022170020000232, на підставі ч.3 ст. 368 КК України у зв`язку з встановленням відсутності в діях співробітників ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як зазначив слідчий, в ході досудового розслідування встановлено, що 03.04.2022 о 13:20 годині в населеному пункті Червоний Велетень Зміївського району Харківської області (залізнична станція Спасів Скіт) при проведенні огляду службового автомобіля Національної поліції «MITSUBISHI Outlander» д.н.з. НОМЕР_5 в салоні виявлені грошові кошти в розмірі 300$ США та 11000 грн, які зі слів заявника ОСОБА_8 від нього вимагали та отримали співробітники поліції ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області за не притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. 03.04.2022 о 13:20 годині в порядку ч.3 ст. 214, 237 КПК України, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, слідчим проведено огляд місця події, а саме службовий автомобіль Національної поліції України «MITSUBISHI Outlander» д.н.з. НОМЕР_5 , який знаходився на проїзній частині населеного пункту Червоний Велетень Зміївського району Харківської області. Так, в ході огляду зазначеного автомобілю було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 300$ США та 11000 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що підставою для її прийняття є порушення норм кримінально-процесуального законодавства в частині порядку фіксації обставин, а саме вказані в постанові події не були зафіксовані у передбачений законом спосіб - шляхом проведення НСРД.

Одночасно у тексті постанови слідчого загальний висновок зроблений відносно іншої особи заступника начальника Сахновщанського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та щодо заяви ОСОБА_10 , які не мають відношення до кримінального провадження № 62022170020000232.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів діючого законодавства, що їх регулюють.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно ст. 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Законом України «Про національну поліцію» визначені основні обов`язки поліцейського, передбачено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. (пп. 1, 2 ч. 1 та ч. 3 ст.18)

Пунктами 1, 2, 6 ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. (п. 2 ч. 1 ст. 23 та ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»)

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вбачається з копії наказу від 03.04.2022 № 521 про призначення службового розслідування, вказаний наказ прийнятий з метою перевірки можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, наказ прийнято на підставах та в межах повноважень відповідного керівника.

Судом з матеріалів службового розслідування встановлено, що позивач відмовився від надання пояснень щодо себе в ході службового розслідування, жодної інформації членам комісії, які проводили службове розслідування, та яка б спростовувала повідомлення громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , не надав, як і не надав до суду жодних доказів на підтвердження своїх пояснень, зазначених у позові.

Так, відмова від надання пояснень є правом позивача згідно з приписами ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, однак свідчить про небажання позивача сприяти ходу службового розслідування.

Як вбачається зі змісту пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відібраних в ході службового розслідування, вони відповідають поясненням вказаних громадян в заявах від 03.04.2022, поданих ними до поліції.

Посилання позивача на непроведення опитування невстановлених осіб, які начебто завдали йому тілесних ушкоджень 03.04.2022, суд не бере до уваги, як належне обґрунтування порушення прав позивача в ході службового розслідування, з огляду саме на відсутність даних щодо вказаних осіб та недоведення позивачем фактів отримання ним тілесних ушкоджень 03.04.2022.

Пояснення громадянина ОСОБА_2 щодо кількості переданих грошей та валют повністю відповідають обставинам, встановленим в ході досудового розслідування при проведенні слідчим огляду місця події, а саме службового автомобіля Національної поліції України «MITSUBISHI Outlander» д.н.з. НОМЕР_5 , який знаходився на проїзній частині населеного пункту Червоний Велетень Зміївського району Харківської області. Так, в ході огляду зазначеного автомобілю було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 300$ США та 11000 грн.

Обставини закриття кримінального провадження № 62022170020000232 та висновок слідчого про відсутність в діях співробітників ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не доводить відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки підстави та порядок притягнення осіб до кримінальної та дисциплінарної відповідальності є різними.

Також при розгляді справи суд має врахувати таке.

24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64 2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до пункту 1 Указу введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Приписами Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що:

- під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (ч.4 ст 8);

- поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (пп. 24, 34 ч. 1 ст. 23).

Суд вважає, що початок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 мав вплив на обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, що має бути враховано судом при прийнятті рішення.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли в період дії військового стану в Україні на початку 2-го місяця вторгнення російської федерації на територію України. Законом прямо передбачено участь підрозділів поліції у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у взаємодії зі збройними силами України та іншими військовими формуваннями.

Отже, в період воєнного стану поведінка поліцейських як осіб, задіяних у заходах по забезпеченню оборони та захисту держави, має в повній мірі відповідати цілям та меті роботи Національної поліції України.

При цьому, враховуючи обстановку в. м.Харкові та області на початку квітня 2022 року, ведення на частині такої території активних бойових дій та постійні обстріли, суд оцінює як співмірний та достатній строк проведення службового розслідування відносно позивача, зокрема, зважаючи на відсутність будь-яких суперечностей у зібраних матеріалах та ненадання позивачем як пояснень, так і доказів на їх підтвердження, які б спростовували надану громадянами інформацію.

Відтак, на переконання суду, матеріалами службового розслідування підтверджується те, що поведінка позивача є цілком несумісною з вимогами, які ставляться до поліцейських, особливо, в період дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

З висновку службового розслідування, що міститься у матеріалах справи, вбачається відповідність висновків службового розслідування дійсним обставинам події.

Згідно з ч.ч. 3,7,8,9 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

За частинами 2,3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

З аналізу положень Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту вбачається, що зазначений перелік визначений таким чином, що кожне наступне стягнення є суворішим за попереднє.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є найсуворішим дисциплінарним стягненням.

Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Суд, з огляду на встановлені у цій справи фактичні обставини, дійшов висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Суд критично оцінює посилання скаржника на закриття кримінального провадження, оскільки позивача було звільнено за порушення саме службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію".

Суд наголошує, що в рамках спірних правовідносин при розгляді даної справи не повинно досліджуватись питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а повинна надаватись правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, непритягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які не сумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 у справі № 826/7830/17.

Відтак, з урахуванням висновків суду, викладених вище, стосовно доведеності в ході службового розслідування зазначених відповідачем порушень в діях позивача, суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є пропорційним, а його застосування є наслідком порушення позивачем п. 1, 2, 6 ч. 3 статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, п. 1, 2 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання положень Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», що є цілком достатнім для застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем доведено в повному обсязі обґрунтованість прийняття спірних наказів та пропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення вчиненому позивачем порушенню, тому спірні накази відповідача прийняті на підставі та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягають, вимоги позову в частині поновлення на посаді та оплати вимушеного прогулу, як похідні, також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10.08.2022.

Суддя Білова О.В.