ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/24/22

категорія 113070000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати дії Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації протиправними та зобов`язати відповідача передати їй дозвіл на переоформлення автомобіля марки Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 , надати довідку-розрахунок з розрахунковою сумою для викупу вказаного автомобіля та надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля зі сплатою залишкової його вартості для викупу та переоформлення у власність, з підстав наявності права викупу автомобіля марки Geely CK-2 MR7151А відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач вказала, що її чоловік ОСОБА_2 , через органи соціального захисту населення, був забезпечений автомобілем Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на пільгових умовах (шляхом сплати 30 % його вартості). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті позивач двічі зверталася до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявами про передачу вказаного автомобіля у власність, однак отримувала відмови у такій передачі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалу направлено учасникам справи.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_2 , як інваліда 2 групи, 30 травня 2012 року, через органи соціального захисту населення, було забезпечено автомобілем Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на пільгових умовах, що підтверджується довідкою-рахунком серії НОМЕР_2 та актом приймання-передачі автомобіля від 07.06.2012.

У зв`язку зі смертю чоловіка, позивач 04 червня 2021 року звернулася до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявою щодо переоформлення вказаного автомобіля.

За результатами розгляду звернення, Департамент соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації листом від 15.06.2021 № 3070/02, повідомив ОСОБА_1 , що питання щодо надання дозволу на переоформлення у власність автомобіля Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску у даний момент немає можливості розглянути, оскільки відповідно до поданих документів встановлено, що позивач на момент смерті особи з інвалідністю ОСОБА_2 проживала без реєстрації за місцем реєстрації особи з інвалідністю.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 листопада 2021 року по справі № 296/7945/21 було встановлено факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після набрання рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 листопада 2021 року по справі № 296/7945/21 законної сили, яке підтверджує факт постійного спільного проживання позивача та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , позивач повторно звернулася до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявою щодо переоформлення вказаного автомобіля.

Департамент соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації листом від 28.12.2021 № 5891/02 повідомив ОСОБА_1 , що розглянути питання про надання їй дозволу на переоформлення автомобіля Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску, у даний час немає можливості.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи, з урахуванням наведеного, спір по суті, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами на момент звернення позивача до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації врегульовані Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV), Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (надалі - Закон № 875-XII) та Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999 (далі - Порядок № 999).

Відповідно до абзацу другого статті першої Закону № 2961-IV, особа з інвалідністю - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 26 Закону № 2961-IV встановлено, що держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Згідно із абз. 5 ст. 11 Закону № 2961-IV, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами створюють умови для забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, виходячи з їх потреб та відповідно до рекомендацій медико-соціальних експертних комісій (лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів), технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом та реабілітаційними послугами.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону № 875-XII, після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 16 Порядку № 999, особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за її (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім`ї, який на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і середньомісячний сукупний дохід сім`ї якого за шість місяців, що передують дню смерті особи з інвалідністю, не перевищує прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні її сім`ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка:

- мала підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більше 6 місяців з дня її смерті;

- зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем її реєстрації;

- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду.

Перереєстрація автомобіля на ім`я особи з інвалідністю з числа членів сім`ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду.

Іншому члену сім`ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.

Розрахункова вартість автомобіля визначається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції Фонду з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний календарний місяць, або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний календарний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний календарний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті.

Якщо померла особа з інвалідністю забезпечена автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), її спадкоємцю за заявою, поданою не пізніше ніж через шість місяців з дня смерті особи з інвалідністю, повертається сума, що була сплачена особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю за автомобіль, згідно з розрахунковою вартістю автомобіля на день подання заяви.

У разі неподання спадкоємцем у шестимісячний строк заяви про повернення суми, що була сплачена особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю за автомобіль, з поважних причин, підтверджених документально, строк може бути продовжений на відповідний період.

В розумінні абз. 9 п. 3 Порядку № 999 до членів сім`ї особи з інвалідністю належать громадяни України, які проживають разом з нею, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

В контексті наведеного суд ураховує, що факт належності позивача до членів сім`ї померлої особи з інвалідністю ОСОБА_2 та проживання з ним до дати смерті за однією адресою в АДРЕСА_1 ., що підтверджується довідкою ОСББ "Травневе-17" від 11.05.2021 та рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 листопада 2021 року по справі № 296/7945/21.

Судом встановлено, що на день смерті особи з інвалідністю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на момент первинного позивача із відповідною заявою (04.06.2021), строк експлуатації автомобіля Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 не перевищив 10 років.

Тобто, позивач на дату первинного звернення до відповідача із відповідною заявою мала право на залишення вказаного автомобіля безоплатно, у тому разі якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї за шість місяців, що передують дню смерті особи з інвалідністю, не перевищує прожиткового мінімуму для сім`ї, а також оплатно в разі сплати нею до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства. Розрахункова вартість автомобіля визначається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції Фонду з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний календарний місяць, або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний календарний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний календарний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті.

На день звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом, автомобіль Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у її користуванні і не був вилучений до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті.

Також встановлено, первинне звернення позивача до відповідача відбулося в межах шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), втім у листі від 15.06.2021 повідомив, що розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на переоформлення автомобіля не має можливості, посилаючись лише на дослідження місця реєстрації ОСОБА_1 та померлої особи з інвалідністю ОСОБА_2 без з"ясування інших обставин для прийняття відповідного рішення з приводу автомобіля Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску та визначення членів сім`ї особи з інвалідністю ОСОБА_2 в розумінні абз. 9 п. 3 Порядку № 999.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що первинне звернення позивача до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації відбулося в межах шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю ОСОБА_2 , таким чином, відповідач протиправно відмовив у повторному розгляді заяви ОСОБА_1 .

Таким чином, Департаментом соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації двічі було відмовлено у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на переоформлення у власність автомобіля Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 вказаного Кодексу).

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Враховуючи викладене, а також необхідність застосування судом ефективного механізму для відновлення прав позивача, суд зобов`язує відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переоформлення автомобіля марки Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 , подану в межах шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на наведене та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 ) до Департаменту соціального захисту Житомирської обласної державної адміністрації (майдан С.П. Корольова, 3/14, м.Житомир, код ЄДРПОУ: 03192833) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у розгляді заяв ОСОБА_1 щодо переоформлення у власність автомобіля марки Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Зобов`язати Департаменту соціального захисту Житомирської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переоформлення у власність автомобіля марки Geely CK-2 MR7151А, 2011 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 , подану в межах шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко