ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. Справа№ 910/8714/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Кологойда О.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Гінінгер А.А.

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2022 (повний текст складено 03.05.2022) (про призначення експертизи)

у справі № 910/8714/18 (суддя Трофименко Т. Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до: 1. Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД);

2. Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь";

3. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк";

4. PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.")

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") про: визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ", оформлене протоколом №314 від 14 березня 2018 року, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК Азовсталь" у розмірі 0,564 грн. (нуль гривень 56,4 коп.) згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 р. у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду; визнання недійсним правочину обов`язкового продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758) позивачем за Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код за ЄДРПОУ 00191158; місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1), поданою компанією BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823) вих. №02 від 19.03.2018 р; стягнення з компанії PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN -UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130 350 (сто тридцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп. шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах боржника і зарахування на рахунок в цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".

Позов мотивований незаконністю примусового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", а також порушенням встановленої законом процедури такого продажу.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2022 задоволено клопотання ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/8714/18 та призначено у справі № 910/8714/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6). На вирішення судової експертизи поставлено таке питання: «якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) станом на 02.03.2018 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?». Витрати по проведенню експертизи покладено на ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". Повідомлено сторін про необхідність надання об`єктів та матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, безпосередньо до експертної установи. Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України. Ухвалу та матеріали справи № 910/8714/18 надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6). Провадження у справі № 910/8714/18 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Постановляючи ухвалу та керуючись при цьому нормами статтей 99, 100, 228, 316 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що наявні у справі докази ринкової вартості акції ПрАТ "МК "Азовсталь" є суперечливими, оскільки визначена ними вартість однієї акції ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 02.03.2018 значно відрізняється, що безумовно викликає сумнів щодо обґрунтованості та правомірності встановлення ціни акції товариства. Оскільки питання визначення ринкової вартості акції потребує спеціальних знань суд дійшов висновку про призначення судової експертизи.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї

Не погоджуючись постановленою ухвалою суду від 27.04.2022, ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити її шляхом викладення пунктів 2, 3 резолютивної частини ухвали наступним чином: « 2. Призначити у справі № 910/8714/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А). 3. На вирішення судової експертизи поставити таке питання: «яка ринкова вартість однієї акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (у складі пакету загальною кількістю 3,256 % від статутного фонду) станом на 02.03.2018 ?».

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на порушення порядку визначення експертної установи та питань для проведення експертизи.

ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що суд першої інстанції скористався своїм дискреційним правом та самостійно визначив експертну установу та питання з якого має бути проведена експертиза.

Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2022 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8714/18 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2022 по справі № 910/8714/18 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до суду 22.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 апеляційну скаргу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2022 по справі № 910/8714/18 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2022 по справі № 910/8714/18 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 03.08.2022.

Явка представників сторін

У судове засідання 03.08.2022 з`явилися представники ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".

Представник ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (скаржника) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та змінити резолютивну частину оскаржуваної судової ухвали відповідно до зазначеної в апеляційній скарзі редакції.

Представник ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (позивача) у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Представники Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), ПАТ "Перший український міжнародний банк", Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") у судове засідання не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у цій справі є вимоги позивача про: 1. Визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ", оформлене протоколом №314 від 14 березня 2018 року, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК Азовсталь" у розмірі 0,564 грн. (нуль гривень 56,4 коп.) згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 р. у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду; 2. Визнання недійсним правочину обов`язкового продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758) позивачем за Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", поданою компанією BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823) вих. №02 від 19.03.2018 р.; 3. Стягнення з Компанії PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN -UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130 350 грн. 00 коп. шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах боржника і зарахування на рахунок в цінних паперах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюване рішення наглядової ради ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" є незаконним, ціна примусового продажу акцій товариства за публічною вимогою не відповідає їх ринковій вартості, а примусовий продаж акцій за заниженою ціною порушив право позивача на мирне володіння майном, суперечить принципам юридичної визначеності та легітимних очікувань.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у цій справі у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Дана справа переглядалась Верховним Судом у касаційному порядку. Так, за результатом розгляду касаційної скарги ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", Верховним Судом прийнята постанова від 16.02.2021, якою серед іншого вищезазначені судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу № 908/8714/18 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 послався на те, що суди під час вирішення спору мали перевірити обставини щодо формування затвердженої наглядовою радою ринкової вартості акції з виконанням усіх вимог законодавства, зокрема про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на підставі дослідження усіх наявних у справі доказів, які відповідають вимогам ГПК України, а також із застосуванням, в разі необхідності, передбачених процесуальним законодавством засобів щодо з`ясування обставин, для яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з`ясувати усі необхідні обставини, що становлять предмет доказування у цій справі, зокрема, щодо питань: чи проводилась спірна процедура примусового відчуження акцій відповідно до норм закону; чи здійснювалась вона з легітимною метою; чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою та чи дотриманий критерій пропорційності втручання в права позивача.

Отже у даному спорі необхідно з`ясувати, чи було визначено справедливу та обґрунтовану компенсацію міноритарним акціонерам вартості примусово викуплених у них акцій, а тому одним з ключових питань, що мають визначальне значення для вирішення справи, є дійсна ринкова вартість акцій ПрАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ".

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2018 складено звіт ТОВ "Оціночний стандарт", яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 02.03.2018 у розмірі 0,564 грн (нуль гривень 56,4 коп) у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.

Фондом державного майна України була складена рецензія за результатами виправлення недоліків звіту ТОВ "Оціночний стандарт" про оцінку однієї простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь". В рецензії вказано, що виправлений звіт про оцінку має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно виправленого звіту про оцінку, на який отримано позитивну рецензію Фонду державного майна України, вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" становить 0,366 грн.

Відповідно до звіту від 14.06.2018 ПП "Академія оцінки і права" про оцінку майна: однієї простої іменної акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758) станом на 02.03.2018 становить 1,95 грн.

Також в матеріалах справи міститься висновок експертів № 128/18 від 21.11.2018 за результатами судової економічної експертизи, відповідно до якого ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758) за методом "чистих активів" розрахована як 1/100 вартості всього 100 %-го пакету акції, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акції на загальну кількість акцій в такому пакеті, станом на 02.03.2018, дорівнює 6,2442 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про призначення судової економічної експертизи на підставі статті 99 ГПК України, у зв`язку з порушенням порядку визначення питань для проведення експертизи та визначення експертної установи.

Пунктом 8 частини другої статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.

За приписами частини першої та другої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно (ч. 3 ст. 99 ГПК України).

Отже визначення експертної установи при призначенні судової експертизи належить до дискреційних повноважень суду.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "МК "Азовсталь" запропонувало доручити проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України з огляду на те, що цією установою розроблено Методику визначення ринкової вартості акцій 2014 р. (реєстраційний код з Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 0.1.18) і відповідні експерти цієї установи володіють експертними знаннями у вказаній сфері.

В свою чергу позивач заперечував щодо обрання експертною установою ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» з підстав, викладених в запереченнях на клопотання ПрАТ "МК "Азовсталь" про призначення судової експертизи. Ці заперечення ґрунтуються на таких доводах:

- відсутність акредитації щодо проведення оцінки ринкової вартості майна та сертифіката;

- значна завантаженість, що підтверджує як інформація, розміщена на сайті установи, так і саме ПрАТ "МК "Азовсталь" в своєму клопотанні, що призведе до неможливості забезпечити проведення судової експертизи ринкової вартості акцій у визначений законом 90 денний строк та як наслідок порушення розумних строків вирішення спору, який розглядається судом вже більше 4 років;

- відсутність у штаті оцінювачів майна; отже необхідність залучення до проведення судової експертизи сертифікованого оцінювача, що буде здійснюватися на власний розсуд експертної установи, без участі суду та учасників спору, і призведе до обмеження їх прав, зокрема, заявити відвід; крім того, вказана особа не буде судовим експертом і не буде попереджена про кримінальну відповідальність, в порушення вимог ГПК України;

- заангажованість судових експертів ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» та вкрай низька кваліфікація, що підтверджується експертними висновками, наданими експертами цієї установи в подібних правовідносинах по справам № 908/3492/19, № 907/418/21;

- ПрАТ "МК "Азовсталь" усі справи за участю компаній групи Metinvest просить направляти саме в ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА», що не узгоджується із принципами незалежності, професійності судової експертизи, як процесуального інституту, висновки якої впливають на винесення судових рішень;

- з 24.02.2022 Указом Президента № 604/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX введено воєнний стан у зв`язку з початком військових дій на території України. Місто Харків, де має місцезнаходження ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» є зоною ведення бойових дій, яка зазнає щоденних обстрілів і має значні руйнування, тому існує ризик знищення (втрати) матеріалів у разі їх направлення до міста Харкова.

Отже сторонами у справі не було досягнуто згоди щодо обрання експертної установи.

Суд першої інстанції скористався своїм дискреційним повноваженням, передбаченим частиною третьою статті 99 ГПК України, та самостійно визначив в оскарженій ухвалі експертну установу (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ)), яка є державною експертною установою найбільш територіально наближеною до суду. Жодних аргументів чому ця експертна установа не могла бути обрана судом для проведення експертизи у справі апеляційна скарга не містить.

Місцезнаходженням експертної установи (ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА»), яку запропонувало ПрАТ "МК "Азовсталь" є місто Харків, яке розташоване у районі проведення воєнних (бойових) дій, тому обрання цієї експертної установи для проведення експертизи у справі створить певні ризики з точки зору дотримання строку проведення експертизи та збереження матеріалів справи.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.04.2021 № 1253/5 скасовано вимоги щодо необхідності дотримання зон регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Отже враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі в частині визначення судом експертної установи є законною та обґрунтованою.

Щодо наданих скаржником додаткових доказів на підтвердження продовження роботи ННЦ «ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги з огляду на таке.

Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику більш сприятливі, аніж іншому учаснику умови в розгляді конкретної справи.

З огляду на зазначену вище норму суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надані до апеляційної скарги додаткові докази, оскільки скаржником не доведено неможливість подати такі докази до суду першої інстанції.

Щодо визначення питань для проведення експертизи.

У постанові від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18 Верховний Суд надав аналіз положенням чинного законодавства, зокрема, Закону "Про акціонерні товариства", що стосуються порядку та способів визначення ціни придбання акцій, зокрема, для цілей процедур добровільного викупу акцій та примусового викупу акцій (сквіз-аут).

У вказаній справі Верховний Суд дійшов зокрема таких висновків щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості:

- "Закон України "Про акціонерні товариства" передбачає можливість викупу акцій мажоритарним акціонером у міноритарного акціонера. Для реалізації цієї можливості Закон передбачає три варіанти (процедури): 1) добровільний викуп акцій, 2) примусовий викуп акцій (процедура сквіз-ауту), 3) викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів (процедура сел-ауту);

- процедура добровільного викупу акцій урегульована статтею 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна придбання акцій, так звана ціна пропозиції. Вчинення дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону, зокрема і дій щодо визначення ціни пропозиції, є обов`язковим перед здійсненням процедури сквіз-ауту, що випливає із норм, закріплених у абзацах 1 та 4 частини четвертої статті 65-2 Закону;

- процедура примусового викупу акцій (сквіз-аут) урегульована статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, так звана ціна вимоги;

- порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур чітко встановлений законом, проте має певні відмінності. Однаковим для визначення ціни придбання акцій в усіх трьох процедурах є те, що Закон передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у законі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Одним із таких передбачених Законом варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства;

- порядок визначення ринкової вартості акцій встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", однак при її визначенні у процедурах добровільного викупу акцій та сквіз-ауту враховуються особливості, встановлені статтями 65 - 65-3 Закону (абзац 2 частини третьої статті 8 Закону).

- у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом про стягнення ціни придбання акцій у процедурі сквіз-ауту, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має з`ясувати розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій статтею 65-1 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-ауту, передбаченій статтею 65-2 Закону, встановити чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною. Також суд має перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій в обох процедурах. Тобто суди мають з`ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".

У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Водночас із таких правових висновків не є зовсім зрозумілим, як саме визначається справедлива вартість акцій, і як вона співвідноситься із ринковою вартістю, механізм визначення якої встановлений у Законі "Про акціонерні товариства", зокрема у статтях 8 та 65-2 цього Закону.

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Верховний суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнив висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначив, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Як вже зазначалося вище, порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій визначений у ч. 5 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", відповідно до якої ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.

В Україні фактично відсутній класичний фондовий ринок, на якому активно торгуються акції публічних компаній з розпорошеним корпоративним контролем.

Більше того, акції міноритарних акціонерів часто не мають високої ціни саме на українському фондовому ринку через те, що міноритарні акціонери фактично відсторонені від ухвалення будь-яких управлінських рішень (не мають контролю), роками не отримують дивідендів, але змушені нести витрати, пов`язані із депозитарним обліком своїх акцій.

Отже, вартість акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку може наближатися до нуля (бути мінімальною). Такі акції не купують портфельні інвестори, але вони є надзвичайно цікавими як предмет купівлі для контролюючого акціонера для зниження витрат товариства, зменшення ризиків, а також отримання повного контролю над товариством.

Саме через те, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем відповідно до вимог статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).

У справі, що розглядається, судом першої інстанції на вирішення судової експертизи поставлено таке питання: «Якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) станом на 02.03.2018 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (ідентифікаційний код 00191158) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?».

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що експертам необхідно ставити питання стосовно ринкової вартості однієї акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у міноритарному пакеті акцій (3,256 % статутного фонду), а не у пакеті акцій 100 %.

Слід зазначити, у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, на яку доречно послався суд першої інстанції у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 вказано, що при проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-ауту), останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що запровадження нормативного регулювання, при якому, залежно від обраного способу визначення ціни акцій, їх вартість може відрізнятися в рази, не може гарантувати отримання міноритарним акціонером в усіх випадках справедливої компенсації за обов`язковий продаж акцій та, відповідно, дотримання у таких відносинах критерію пропорційності втручання у право власності.

Слід звернути увагу, що у випадку проведення сквіз-ауту мажоритарний акціонер купує по суті не дрібні пакети акцій у окремих міноритарних акціонерів, які на ринку мають низьку ціну, можуть бути неліквідними, нецікавими для інших інвесторів (через відсутність будь-якого контролю, впливу на справи товариства, тривалу невиплату дивідендів), але мають значну вартість для мажоритарного акціонера, який шляхом сквіз-ауту швидким та зручним для себе способом викупає акції у всіх міноритаріїв без необхідності шукати кожного окремого власника і домовлятися з ним щодо умов індивідуальної угоди.

Відтак в силу специфіки процедури сквіз-аут, мажоритарний акціонер фактично купує не міноритарний пакет акцій як такий, а контроль над товариством в цілому (право на витискання міноритаріїв незалежно від їх волі та згоди), тому оцінці для визначення справедливої вартості 1 акції підлягає 100% пакет акцій акціонерного товариства, а не міноритарний пакет.

У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до пункту 38 Національного стандарту № 1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).

Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об`єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.

Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Верховний суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнив правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100 % пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки.

Отже доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення питання для проведення судової експертизи у цій справі спростовуються наведеним висновками Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2022 у справі №910/8714/18 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8714/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 08.08.2022.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова