ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4029/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейт Лайн» до Волинської митниці про визнання протиправним висновків акту та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейт Лайн» (далі ТзОВ «Вейт Лайн», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними висновків, наведених в акті №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники…» за митними деклараціями ІМ40ДЕUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕUA125250/2019/808355 від 30.07.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/808179 від 03.08.2020; скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені внаслідок документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару: «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники …» за МД: IM40ДEUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, IM40ДEUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, IM 40ДEUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, IM40ДEUA125250/2019/808355 від 30.07.2019, IM40ДEUA100480/2020/808179 від 03.08.2020», результати якої було оформлено актом № 0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Перевірку проведено безпідставно та з порушенням встановленого порядку проведення, оскільки відповідач не отримував жодних документів щодо інформування про наміри щодо проведення перевірки, наказ про перевірку, акт за результатами її проведення, податкові повідомлення-рішення.

При проведенні зазначеної перевірки відповідачем оцінюються фізичні характеристики термоелектричних пристроїв в принципі, та без наявності розмитненого товару, оцінюються характеристики його роботи з посиланням на загальні відомості щодо роботи термоелектричних пристроїв, а також інші неназвані джерела мережі інтернет. При цьому, перевірку здійснено на основі документів, що подавалися позивачем при ввезенні Товару, та які не містять відомостей про ті технічні характеристики товару, про наявність яких стверджує відповідач.

Відповідач, без будь-яких належних доказів дійшов висновку про наявність у товару функції охолодження та нагрівання, а також, неможливості визначення яка з цих функцій основна та як наслідок віднесення автохолодильника до категорії електронагрівального пристрою.

Митний брокер здійснив декларування товарів у повній відповідності до товаросупровідних документів.

Під час податкової перевірки для правильності визначення позивачем кодів УКТ ЗЕД, за митними деклараціями IM40ДEUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, IM40ДEUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, IM 40ДEUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, IM40ДEUA125250/2019/808355 від 30.07.2019, IM40ДEUA100480/2020/808179 від 03.08.2020 Відповідач застосовує Закон «Про митний тариф України» в редакції від 04.06.2020, який вступив в дію з 03.07.2020, тобто після розмитнення товару за 4-ма з 5-ти декларацій, що були предметом податкової перевірки.

За результатами податкової перевірки до позивача у порушення ч. 8 ст. 345 Митного Кодексу застосовано штрафні санкції, оскільки, як свідчить акт, перевіркою не було встановлено подання позивачем недостовірних документів, недостовірної інформації та/або ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву Волинська митниця позовні вимоги ТзОВ «Вейт Лайн» не визнала. В обґрунтування свої позиції вказує, що згідно із пунктом 7 частини 1 статті 336, пункту 3 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (зі змінами) (далі МК України), відповідно до наказу Волинської митниці від 04.11.2021 №349 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» (код ЄДРПОУ 42742040), вимог законодавства України з питань митної справи», головними державними інспекторами відділу проведення митного аудиту та головним державним інспектором сектору класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТзОВ «Вейт Лайн» (код ЄДРПОУ42742040, Україна, 43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, буд.1-Б, вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації товару: «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, однодверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини: - Cooler box/Автохолодильник …. » (далі-товар) за МД: ІМ40ДЕ № UA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕ № UA125250/2019/808355 від 30.07.2019, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/808179 від 03.08.2020.

ТзОВ «Вейт Лайн» направлено письмове повідомлення «Про призначення документальної невиїзної перевірки» від 05.11.2021 №7.3-19/5279, де зазначалось про можливість надання у разі наявності, у суб`єкта перевірки, додаткових документів, що стосуються предмету перевірки. Протягом 1095 днів до моменту початку даної перевірки, документальні перевірки дотримання ТзОВ «Вейт Лайн» законодавства з питань митної справи не проводились. ТзОВ «Вейт Лайн» додаткові документи, у ході перевірки не надавались.

В ході проведення вказаної перевірки встановлено, що ТзОВ «Вейт Лайн» на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів ввезено товар «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, однодверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини: - Cooler box/Автохолодильник….». Декларантом ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до митного оформлення заявлено код товару 8418290000 згідно з УКТ ЗЕД із застосуванням ставки ввізного мита 5%.

Робочою групою під час перевірки встановлено, що термоелектричний автохолодильник працює за допомогою ефекту Пельтьє. Конструкція холодильних машин включає в себе: охолоджувальний пристрій, напівпровідник, теплообмінник та термоелектричні модулі, утворені з з`єднаних електрикою дрібних металевих елементів. Ефект Пельтьє це явище виділення або поглинання тепла на контактах двох провідників при проходженні через них електричного струму. Якщо контакт нагрівається, то ефект Пельтьє називають позитивним, якщо охолоджується негативним. Виходячи з технічного опису та призначення, термоелектричний автохолодильник використовується для виконання функцій охолодження та нагрівання.

Згідно з приміткою 3 до розділу XVI УКТ ЗЕД зазначено, що комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначено інше.

У пункті VI Загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД прописано, що багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини.

Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в Примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати Правило 3с) ОПІ.

Згідно з положеннями правила 3 с) ОПІ визначено, що товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 b), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Виходячи з функціональних можливостей термоелектричного автохолодильника, класифікацію можливо розглядати у товарних позиціях 8418 УКТ ЗЕД, в якій класифікуються холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання або 8516 УКТ ЗЕД, у цій товарній позиції розглядаються електронагрівальні побутові вироби.

На підставі викладеного вище з урахуванням положень правила 3 с) ОПІ, примітки 3 до розділу XVI УКТ ЗЕД , пункту VI Загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД, наявної інформації щодо їх функціонального призначення, класифікацію побутових термоелектричних автохолодильників з функцією підігріву, слід здійснювати у межах товарної позиції 8516 згідно з УКТ ЗЕД.

Підхід до класифікації відповідного товару у товарній підпозиції 851679 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019.

Таким чином, портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву відповідно до правил 1,3(с), 6 ОПІ класифікуються у товарній підкатегоріі 8516799000 УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%.

За наявною інформацією з загальнодоступної мережі Інтернет, автохолодильники за артикулами - Cooler box/Автохолодильник TR-124A, - Cooler box/Автохолодильник TR-19A, -Cooler box/Автохолодильник TR-132A, - Cooler box/Автохолодильник CBP-26, - Cooler box/Автохолодильник CBP-22 за технічними характеристиками, крім охолодження мають функцію підігріву, тобто товари за даними артикулами повинні класифікуватися за кодом згідно УКТ ЗЕД 8516797000.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВЕЙТ ЛАЙН» правил 1,3 (с), 6 ОПІ, Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ (зі змінами та доповненнями), частини 1 статті 69, частини 1 пункту 5, частини 8 статті 257 МКУ в частині невірної класифікації товару та визначення розміру ставки ввізного мита, вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 67435,54 грн, у тому числі ввізне мито в розмірі 56196,30 грн, податок на додану вартість в розмірі 11239,24 грн, які підлягають сплаті до Держбюджету України.

Розрахунок податкових зобов`язань ТОВ «ВЕЙТ ЛАЙН» які виникли через неправильне декларування коду товару згідно з УКТЗЕД при ввезенні товару автохолодильники за артикулами - Cooler box/Автохолодильник TR-124A, - Cooler box/ Автохолодильник TR-19A, -Cooler box/Автохолодильник TR-132A, - Cooler box/ Автохолодильник CBP-26, - Cooler box/Автохолодильник CBP-22, наведено у додатку 1 Акту документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» від 06.12.2021 №0037/7.3-19/09/0042742040, що є невід`ємною частиною цього акту.

Зважаючи на вказане, у відповідності до ст.354 МК України, 06.12.2021 за №0037/7.3-19/09/0042742040 складено акт документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ВЕЙТ ЛАЙН», який направлено ТзОВ «Вейт Лайн» листом від 07.12.2021 №7.3-19/6681.

Таким чином, Волинською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021 року №0000092/7.3-19, №0000093/7.3-19, які направлено ТзОВ «Вейт Лайн» листом від 21.12.2021 №7.3-19/7387.

Крім того, відповідач зазначає, що Волинською митницею на адресу ТзОВ «Вейт Лайн» направлялись листи в яких були повністю усі накази, повідомлення, акт перевірки, а також податкові повідомлення-рішення на адресу яку надало ТзОВ «Вейт Лайн» Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б. Дані листи були повернуті назад на Волинську митницю по причині, закінчення терміну зберігання.

З огляду на вказане, відповідач вважає, що проведена документальна невиїзна перевірка, та як результат прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

З наведених підстав Волинська митниця просить відмовити у задоволенні позову товариства повністю.

У відповіді на відзив ТзОВ «Вейт Лайн» » не погоджується з доводами, наведеними у відзиві відповідачем, та підтримує позовні вимоги, з наведених у позові підстав.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.

У період з 22.11.2021 по 23.11.2021 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 3 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ МК України, відповідно до наказу Волинської митниці від 04.11.2021 №349 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» (код ЄДРПОУ 42742040), вимог законодавства України з питань митної справи», головними державними інспекторами відділу проведення митного аудиту та головним державним інспектором сектору класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТзОВ «Вейт Лайн» (код ЄДРПОУ42742040, Україна, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Волі, буд.1-Б) вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару: «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, однодверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини: - Cooler box/Автохолодильник …. » (далі-товар) за МД: ІМ40ДЕ № UA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕ № UA125250/2019/808355 від 30.07.2019, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/808179 від 03.08.2020.

За наслідками перевірки Волинською митницею складено акт №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021, у якому зафіксовані порушення позивачем вимог:

- частини першої статті 69, частини 1 пункту 5, частини 8 статті 257 МК України, Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII (зі змінами та доповненнями), правил 1, 3(с) та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ (зі змінами та доповненнями) в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 56196,30 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну вартість 11239,24 грн.

На підставі акту перевірки №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 58559,05 грн (податкові зобов`язання 56196,30 грн, штрафні санкції - 2362,75 грн) та від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 19 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України суб`єктами господарювання у сумі 14049,04 грн (податкові зобов`язання 11239,24 грн, штрафні санкції 2809,80 грн).

ТзОВ «Вейт Лайн», не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Як слідує з матеріалів справи, висновки митного органу про порушення позивачем вимог МК України та ПК України ґрунтується на такому.

Контролюючим органом за результатами розгляду листа Департаменту митного аудиту та обліку Держмитслужби №19-19/19-01-01/7/1317 на підставі аналізу електронних копій митних декларацій ІМ40ДЕ № UA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕ № UA125250/2019/808355 від 30.07.2019, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/808179 від 03.08.2020 щодо правильності класифікації товару «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники …» за кодом 8418290000 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 5%) встановлено порушення правильності класифікації товару.

Під час перевірки встановлено, що термоелектричний автохолодильник працює за допомогою ефекту Пельтьє. Конструкція холодильних машин включає в себе: охолоджувальний пристрій, напівпровідник, теплообмінник та термоелектричні модулі, утворені з з`єднаних електрикою дрібних металевих елементів. Ефект Пельтьє це явище виділення або поглинання тепла на контактах двох провідників при проходженні через них електричного струму. Якщо контакт нагрівається, то ефект Пельтьє називають позитивним, якщо охолоджується негативним. Виходячи з технічного опису та призначення, термоелектричний автохолодильник використовується для виконання функцій охолодження та нагрівання.

Відповідно до вимог УКТЗЕД класифікація товару «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники …» здійснюється з урахуванням положень правила 3 с) ОПІ, примітки 3 до розділу XVI УКТ ЗЕД, пункту VI Загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД, наявної інформації щодо їх функціонального призначення (побутові термоелектричні холодильники з функцією нагріву), що також підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019, слід здійснювати у межах товарної позиції 8516 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, на думку митного органу, класифікація товару «термоелектричні переносні автомобільні холодильники з функцією підігріву …» повинна бути здійснена за кодом 85166799000 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита 10%). В зв`язку з неправильною класифікацією товару, платником податків на порушення частини четвертої статті 280, статті 295 МК України, Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ «Про митний тариф України» створені умови щодо несплати митних платежів в повному обсязі, внаслідок нарахування та сплати мита із застосуванням ставки ввізного мита в розмірі 5%.

Статтею 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, митний орган вправі самостійно провести класифікацію товарів, зокрема, і після звершення митного оформлення.

Наведене кореспондується з положеннями пункту 3 частини третьої статті 345 МК України, яким визначено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною першої, другої статті 345 МК України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, виконуються органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України .

Згідно з частиною третьою статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до частини першої статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Частиною другої статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка перевірена у разі :

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених положень про наявність у контролі митного органу повноважень із здійснення митного контролю шляхом проведення, в тому числі, документальних невиїзних документів до перевірки законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації відповідно до УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено оформлення.

При цьому, при здійсненні митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки контрольний орган має обґрунтувати наявність одного із підстав, що передбачені пунктами 1-2 частинами другої статті 351 МК України .

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (частина третя статті 351 МК України).

Судом встановлено, що згідно з наказом Волинської митниці від 04.11.2021 №349 документально невиїзну перевірку ТзОВ «Вейт Лайн» проведено на підставі пункту 1 частини другої статті 351 МК України.

В матеріалах справи наявний лист Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби №19-19/19-01-01/7/1317 від 19.08.2021, направлений керівникам митниць, відповідно до якого останнім доручено вжити контрольно-перевірочних заходів у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України, щодо суб`єктів ЗЕД, які зазначені у додатку до списку, серед яких є і ТзОВ «Вейт Лайн» щодо правильності класифікації товару «портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву» за кодом товару 8418290000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного митна 5%).

Відповідно до зазначеного листа потреба вжиття контрольно-перевірочних заходів обумовлена тим, що портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву відповідно до правил 1, 3 (с), 6 ОПІ класифікуються у товарній під категорії 8516797000 УКТ ЗЕД (ставка ввізного митна 10%). Підхід до класифікації відповідного товару у товарній під позиції 851679 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019.

Суд, оцінюючи зазначені докази, зазначає про їх повноту та достатність для висновку про виявлення контролюючим органом ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань митної справи, що є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки за підставою пункту 1 частина другої статті 351 Митного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що предмет перевірки, зазначений в наказі від 04.11.2021 №3495 «правильність класифікації товару «портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву» за кодом товару 8418290000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного митна 5%), повністю відповідає доказам, якими відповідач підтверджує проведення перевірки.

З огляду на зазначене, суд вважає помилковими доводи ТзОВ «Вейт Лайн» щодо відсутності підстав для проведення перевірки.

Крім того, суд також вважає безпідставними доводи представника позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки у зв`язку з тим, що позивач не отримував жодних документів щодо інформування про наміри щодо проведення передвіки, наказ про перевірку, акт за результатами її проведення, податкові повідомлення рішення, з огляду на наступне.

Частинами четвертою, п`ятою статті 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до частин першої-другої статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частинами дванадцятою вказаної статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.4 цієї статті передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пункту 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як слідує з матеріалів справи, Волинською митницею на адресу ТзОВ «Вейт Лайн» Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б рекомендованими листами з повідомленням про вручення направлялися наказ про проведення перевірки від 04.11.2021 №349, повідомлення від 05.11.2021 №36, акт перевірки від 06.12.2021, а також податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021, однак вказані листи повернулися на адресу Волинську митницю не врученими із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

Отже, з врахуванням вищезазначених норм МК України та ПК України, вказані документи вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність проведення Волинською митницею невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» з питань правильності класифікації товару та дотримання встановленого порядку її проведення, а відтак і про відсутність підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень саме з мотивів протиправності проведеної перевірки та порушення порядку її проведення, та відсутності у відповідача у спірних правовідносинах повноважень на донарахування податкових зобов`язань за наслідками такої перевірки.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними висновків, наведених в акті №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вейт Лайн» дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники…» за митними деклараціями ІМ40ДЕUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕUA125250/2019/808355 від 30.07.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/808179 від 03.08.2020, то вона не може бути задоволена судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 354 Митного кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Частиною восьмої статті 354 МК України встановлено, що у разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.

Відповідно до частини дванадцятої статті 354 МК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Частиною чотирнадцятою - п`ятнадцятою статті 354 МК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених положень МК України свідчить про те, що належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами, є саме оскарження податкових повідомлень-рішень за результатами викладених рішень в актах перевірки, у той час, як акт перевірки та рішення у ньому носять інформаційний характер.

Суд вважає за необхідне зазначити, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Нормативно-правові акти рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №2-зп від 23.06.1997 року, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, як нормативні, так і ненормативні правові акти завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб`єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов`язкові до виконання; спрямовуються на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

В свою чергу висновки органу контролю, викладені у акті за результатом перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, коли вони будуть відображені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу.

Оскільки наслідком розв`язання публічно правового спору по суті є захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеними за її результатами та втіленими у відповідних рішеннях органу контролю, вимога про визнання протиправним та скасування висновків акту перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред`явлення позову про скасування рішень органу контролю, у даному випадку податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19.

Позивачем не доведено наявність факту прийняття контролюючим органом за поданими деклараціями окремого рішення про визначення коду товару, яке могло б бути предметом самостійного судового оскарження на підставі частини сьомої статті 69 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 06.12.2021 №0037/7.3-19/09/0042742040, в якому викладено висновки Волинської митниці щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях покупців кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, прийняті податкові повідомлень-рішення від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі, в тому числі, з мотивів помилковості висновків відповідача щодо неправильної класифікації ввезених на митну територію товарів відповідно до коду УКТ ЗЕД, та таким рішенням судом надаватиметься оцінка.

Відносно встановлених контролюючим органом під час проведеної перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 266 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: зокрема, г) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. 2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно із частиною першою статті 68 МК України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII (далі Закон №584-VII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), цим Законом встановлюється Митний тариф України (додається). Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо класифікації товару, тобто визначення коду відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Як слідує з матеріалів справи, за вантажно-митними деклараціями МД від 30.07.2019 № UA125250/2019/808355, від 04.03.2020 №UА100480/2020/802213, від 30.04.2020 № UA100480/2020/804219, від 25.06.2020 № UA100480/2020/806504, від 03.08.2020 № UА100480/2020/808179 декларантом позивача здійснено митне оформлення товару «Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, однодверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини Collerbox/ Автохолодильник...» за кодом 8418290000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%).

Разом з тим, Волинська митниця в акті перевірки класифікувала вказаний товар за кодом 8516799000 згідно з УКТЗЕД.

Суд погоджується із класифікацією спірного товару митницею, виходячи з такого.

За основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, неведеними у Митному тарифі України, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення в 2018-2020 роках здійснювалась згідно вимог УКТЗЕД версії 2012 року, що є товарною номенклатурою митного тарифу України і затверджена Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізовацої системи опису та кодування товарів версії 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 року № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Згідно правила 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Як слідує з матеріалів перевірки, робочою групою під час перевірки встановлено, що термоелектричний автохолодильник працює за допомогою ефекту Пельтьє. Конструкція холодильних машин включає в себе: охолоджувальний пристрій, напівпровідник, теплообмінник та термоелектричні модулі, утворені з з`єднаних електрикою дрібних металевих елементів. Ефект Пельтьє це явище виділення або поглинання тепла на контактах двох провідників при проходженні через них електричного струму. Якщо контакт нагрівається, то ефект Пельтьє називають позитивним, якщо охолоджується-негативним. Виходячи з технічного опису та призначення, термоелектричний автохолодильник використовується для виконання функцій охолодження та нагрівання.

Згідно з приміткою 3 до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД зазначено, що комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначено інше.

У пункті VI Загальних положень до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД прописано, що багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини. Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в Примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати Правило 3с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Згідно з положеннями правила 3 (с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 b), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Виходячи з функціональних можливостей термоелектричного автохолодильника, класифікацію можливо розглядати у товарних позиціях 8418 УКТ ЗЕД, в якій класифікуються холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання або 8516 УКТ ЗЕД, у цій товарній позиції розглядаються електронагрівальні побутові вироби.

На підставі викладеного, митний орган дійшов висновку, що з урахуванням положень правила 3 (с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, примітки 3 до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД, пункту VI Загальних положень до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД, наявної інформації щодо їх функціонального призначення, класифікацію побутових термоелектричних автохолодильників з функцією підігріву, слід здійснювати у межах товарної позиції 8516 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому, такий підхід до класифікації відповідного товару у товарній підпозиції 851679 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019.

При проведенні перевірки також була взята до уваги наявна інформація з загальнодоступної мережі Інтернет, згідно якої автохолодильники за артикулами - Cooler box/Автохолодильник TR-124A, - Cooler box/Автохолодильник TR-19A, - Cooler box/Автохолодильник TR-132A, - Cooler box/Автохолодильник CBP-26, - Cooler box/Автохолодильник CBP-22 за технічними характеристиками, крім охолодження мають функцію підігріву, тобто товари за даними артикулами повинні класифікуватися за кодом згідно УКТ ЗЕД 8516797000.

У поданих до митного органу спірних митних деклараціях позивачем зазначено код товару 8418290000 згідно з УКТ ЗЕД, що ним не заперечується.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що наведений в акті документальної невиїзної перевірки позивача від 06.12.2021 №0037/7.3-19/09/0042742040 висновок митного органу, що товар «портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву» відповідно до правил 1, 3(с), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікуються у товарній підкатегоріі 8516799000 УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%, є правомірним.

Доводи позивача щодо застосування відповідачем Закону України №674-ІХ від 04 червня 2020 року «Про митний тариф України», який не був прийнятий на момент подання позивачем 4-х (від 30.07.2019 № UA125250/2019/808355, від 04.03.2020 №UА100480/2020/802213, від 30.04.2020 № UA100480/2020/804219, від 25.06.2020 № UA100480/2020/806504) з 5-ти митних декларацій, суд відхиляє як безпідставні, оскільки в обґрунтування прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19 відповідач посилається на Закон України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІІ «Про митний тариф України», Правило 3 (с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІІ «Про митний тариф України» та Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 09 червня 2015 року № 401.

Відповідно до частини 14 статті 354 МК України рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТ ЗЕД окремим документом не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Перевіркою встановлено обставини порушення правил класифікації товарів, які свідчать про те, що платник податків мав можливість здійснити правильне декларування товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД та відповідно до технічних характеристик, функціонального призначення товарів у товарній підкатегорії 8516797000, однак не вжив достатніх заходів для цього, чим створив умови щодо не сплати митних платежів у повному обсязі.

Згідно з пунктом 109.1, статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне ( у випадках, прямо передбачених - цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку ( в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Частиною четвертою статті 69 МК України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів та зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Встановлені порушення правил класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів.

Водночас, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт невірної класифікації ввезених позивачем на територію України товарів, що в свою чергу призвело до заниження сплати митних платежів при їх митному оформленні, а тому прийняті за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем в межах даного спору, також є правомірними.

Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено частиною другою названої статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Вейт Лайн» є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України Кодексу, на підставі Митного кодексу України, Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейт Лайн» до Волинської митниці про визнання протиправним висновків акту та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк