ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 461/1851/22 пров. № А/857/9584/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 квітня 2022 року, ухвалене суддею Волоско І.Р. у м.Львові у справі № 461/1851/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови по справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача - Львівської митниці, у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі по порушення митних правил №0195/20900/22 від 01.03.2022, винесену в.о. заступника начальника начальника управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Приходько Ю.Б., якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 85000 грн, скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність у її діях складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 481 МК України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді з урахуванням особливостей, визначених ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що постановою в.о. першого заступника начальника - начальника управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці Приходько Ю.Б. від 01.03.2022 в справі по порушення митних правил №0195/20900/22 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.5ст.481 Митного кодексу Українита накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень (а.с.5-6).

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 30.12.2021 ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород- Вишнє Нємецьке» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці смугою руху «зелений коридор» у митному режимі «тимчасового ввезення» терміном до 02.01.2022 згідно зобов`язання про зворотне вивезення від 30.12.2021 № UA305090/2021/22103 транспортний засіб «PEUGEOT» модель «307» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , станом на 29.01.2022 вказаний транспортний засіб за межі України не вивезла, в інший митний режим згідно законодавства не помістила.

Підставою для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності слугував протокол про порушення митних правил №0195/20900/22, який було складено 29.01.2022 головним державним інспектором в п/п «Краковець» м/п Львівської митниці стосовно гр. ОСОБА_1 , яка, як вказано в протоколі, будучи громадянином-резидентом України та перебуваючи на тимчасовому консульському обліку посольства України в Словацькій Республіці, порушила вимоги ч.6ст.380 Митного кодексу Українищодо строків зворотного вивезення належного їй на праві власності автомобіля за межі України (а.с.7-9).

Вищевказані дії позивача відповідачем кваліфіковано за ч.5ст.481 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №0195/20900/22 від 01.03.2022 протиправною, звернулась до суду з вимогою про її скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

В розумінні ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 380 МК України визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.

Так, згідно приписів ч. 6 цієї статті тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Частиною 5статті 481 МК Українипередбачено відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно доводів позивача при розгляді матеріалів справи про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 , посадовою особою в.о. заступником начальника - начальником управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці Приходьком Ю.Б., в силу вимогст. 489 МК України, не з`ясовано усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, те, що ОСОБА_1 являється громадянином-резидентом, перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Словацькій Республіці.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 489 МК україни).

Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.

Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративне судочинство України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно з статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч.4ст. 380 МК Українитимчасове ввезення громадянами-резидентами, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 являється громадянином-резидентом, перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Словацькій Республіці з 15.10.2020 до 24.09.2025, що підтверджується відміткою у її закордонному паспорті (а.с.11).

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, враховуючи дати ввезення на митну територію України (30.12.2021) та вивезення з України (29.01.2022) позивачем транспортного засобу «PEUGEOT» модель «307» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зважаючи на правовий статус позивача громадянина-резидента, що перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Словацькій Республіці, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що позивачем дотримано строки вивезення за межі митної території України згаданого транспортного засобу.

Наведені обставини не заперечуються відповідачем. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно із наданим позивачем зобов`язання про зворотне вивезення від 30.12.2021 року № UA305090/2021/22103транспортний засіб підлягав вивезенню у строк до 02.01.2022.

Разом з тим позивач вказує на помилковість зазначення дати вивезення транспортного засобу у наданому митному органу зобов`язанні.

Судом не встановлено в діях ОСОБА_1 наявності події та складу порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.481 МК України, оскільки позивачем транспортний засіб було вивезено в межах дозволеного 60 денного терміну,її дії були правомірними та такими, які вчинені з дотриманням законодавства України, якими врегульвані спірні правовідносини. Водночас посадовою особою митного органу при винесенні оскржуваної постанови допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, на які спрямовані норми Митного кодексу України.

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для припинення провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Львівської митниці в справі про порушення митних правил №0195/20900/22 від 01.03.2022 та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 271, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 квітня 2022 року у справі № 461/1851/22 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний