ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/461/22

Провадження № 2/210/926/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 серпня 2022 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

при секретарі судового засідання Яблочної (Настич) А.О., Петрик Є. О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Стаднік Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в зв`язку з втратою професійної працездатності та отримання інвалідності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.08.2019 року вона згідно графіку роботи працювала в першу зміну з 07 години ранку до 19 години відповідно до книги видачі нарядів на рудозбагачувальній фабриці №2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

В зв`язку з поганим самопочуттям, а саме погіршенням стану здоров`я, у зв`язку з високим тиском, позивач поставивши до відома свого майстра покинула своє робоче місце приблизно о 17 годині і попрямувала через КПП №25, територію гірничого департаменту в бік зупинки громадського транспорту «Руднична». Пройшовши прохідну комбінату вона пішла в напрямку зупинки «Руднична» через територію копрового цеху, де встановлений перехід в виді «змійки - лабіринти» через дві залізничні колії. Там перехід не заборонений. З двох сторін перед переходом залізничних полотен, а саме двох колій встановлені дзеркала, але таким чином, що відображають тільки одну сторону видимості, тобто видимість потягів які рухається зі сторони ЮГОКА, інша сторона в дзеркала не видна, і коли виходиш з комбінату рух потягів справа в загалі не видно. Крім того, видимості перешкоджають високі дерева та кущі, особливо в літній період і чагарники, які росли поміж колій. Шум потягів і їх сигнал про приближення фактично також не чути, так як за спиною зі сторони комбінату проходять вантажні потяги та навіть коли потяг і подає сигнал, який рухається з права при виході з комбінату, то цей сигнал перебиває шум комбінату, шум потягів, які знаходяться за спиною і шум важкого технічного транспорту, який рухається по мосту, який знаходиться орієнтовно в 40-50 метрів від переходу. Підійшовши до лабіринту змійки ОСОБА_2 призупинилася, шуму поїзда не чула і відповідно звукових сигналів поїзда, як і самого потягу не бачила. Перейшовши лабіринт вийшла прямо фактично на перехід і не очікувано з правої сторони побачила як на неї фактично наїжджає потяг, встигнути вискочити з під нього не змогла. Жодних криків, попереджувальних сигналів зі сторони машиніста тепловозу не було.

12.08.2019 приблизно в 17 годині 50 хвилин внаслідок порушення працівниками залізничного транспорту ПАТ «АМКР» правил безпеки руху на незаконно встановленому і виконаному без технічної та дозвільної документації пішохідному переході на території копрового цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР» позивачка попала під поїзд і була важко травмована. По факту отримання ОСОБА_2 травми управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була створена комісія та проводилось спеціальне розслідування даного нещасного випадку та відкрите кримінальне провадження. Під час проведення досудового слідства було проведено дві експертизи і експерти однією з причин вказали той факт, що була обмежена видимість, як для машиніста тепловоза так і для пішоходів, також було вказано на те, що машиністом тепловозу було допущено перевищення швидкості.

Відповідно до акту №40 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12 серпня 2019 року причиною даного нещасного випадку є незаконно встановлений пішохідний перехід, обмежена видимість на даному переході із за дерев та кущів, не прибрані біля залізно-дорожніх колій, перевищення швидкості машиністом тепловоза. Відповідно до вказаного акту даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом по вище наведеним причинам. В результаті отриманих позивачем травм їй було ампутовано дві ноги і вона стала інвалідом.

У відповідностідо довідкидо актуогляду медико-соціальноюекспертною комісією ОСОБА_2 встановлена наданий часдруга групаінвалідності попричині трудовогокаліцтва зураженням опоро-руховоїсистеми безстроково,а такожвстановлено 80(вісімдесят)відсотків втратипрофесійної працездатності,та протипоказанівсі видипраці вумовах звичайноговиробництва.

В результаті втрати позивачем професійної працездатності та отримання інвалідності їй причинена моральна шкода. Саме по вині відповідача позивачка стала інвалідом, перебуває в безпорадному стані, потребую сторонньої допомоги, самостійно не можу виконувати жодну роботу, навіть не може фактично самостійно виходити на вулицю. Станом на даний час вона не може використовувати протези і на них рухатись. Відповідно змінився її ритм життя, погіршились відносини з оточуючими так як її вважають баластом, вона не можу і що характерно вже ніколи не зможе відновити той ритм життя, яким жила. Не може відвідувати культурні заходи, ходити до знайомих в гості, тай запрошувати їх до себе. Все це приводить її до стану відчаю та депресії.

У зв`язку з вказаним позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь спричинену моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 750000,00 грн., а також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не надано суду жодних допустимих і належних доказів, які б підтверджували факт спричинення шкоди саме відповідачем, доказів що підтверджують протиправність дій Відповідача і його вину, відсутність причинного зв`язку між протиправною дією та негативними наслідками з приводу нещасного випадку.

Відповідно доАкту №40від 28жовтня 2021р.спеціального розслідуваннянещасного випадку,що стався12серпня 2019року о17годині 40хвилин вПублічному акціонерномутоваристві «АрселорМітталКривий Ріг»нещасний випадокстався втому числііз-завини позивачки,а саме: ОСОБА_2 ,сепараторник РЗФ№2ГД ПАТ«АМКР», яка покинула своє робоче місце, порушила встановлений маршрут пішохідного пересування по території підприємства для працівників ПАТ «АМКР», рухаючись нерегульованим пішохідним переходом через залізничну колію №13 між залізничними станціями «Промислова МП» - «Промислова-ГД» поблизу адміністративної будівлі «Копрового цеху» не надала перевагу в русі поїзду, який рухався, чим порушила вимоги п.1.13, р. 2.5 «Інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для робітників підприємства» (ОП 228.01.16), Порушення п. 1.17 «Інструкції з охорони праці для сепараторника рудозбагачувальної Фабрики №2 гірничого департаменту» (ОП.706.03.16), п. 5.16, п. 9.26. «стандарту підприємства «Безпека на залізниці.» Система управління охороною праці» (СТП 196-18:2018). Порушення п. 10.1, п. 12, п. 13 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Крім того, зі сторони підприємства відсутні будь-які протиправні чинники щодо травмування позивачки, яку визнано винною особою та особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці. Тому, відповідач вважає, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем належним чином не вмотивований, завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в повному обсязі, оскільки нещасний випадок стався за вини позивачки, а також зменшити суму витрат на правову допомогу, у зв`язку з не співмірністю заявлених вимог зі складністю справи, недоведеністю та відсутністю достатніх, допустимих доказів понесених витрат.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З письмових матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з відповідачем на посаді сепараторник рудозбагачувальної фабрики №2 гірничого департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». 11.02.2020 року була звільнена на підставі п.2 ст. 40 КЗпП у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я (а.с. 24-27).

12.08.2019 року з ОСОБА_2 стався нещасний випадок, у зв`язку з чим було складено Акт №40 від 29.10.2021 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12 серпня 2019 року о 17 годині 40 хвилин в Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 9-22)

Відповідно до п. 5 вищевказаного акту причинами нещасного випадку є:

-Основна: організаційна невиконання вимог інструкції з охорони праці;

-Супутні: 1) технічні: інші технічні причини залізничо-транспортна пригода стала на дільниці де обмежена видимість колії; неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання устаткування, тощо. 2) організаційні: невиконання посадових обов`язків; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, тощо.

Згідно пункту 7 Акту №40 від 29.10.2021 року спеціального розслідування нещасного випадку комісія із спеціального розслідування прийшла до висновку, що нещасний випадок з сепараторником рудозбагачувальної фабрики №2 гірничого департаменту ПАТ «АМКР» ОСОБА_2 , пов`язаний з виробництвом і підпадає під вимоги пп. 2) п. 52 Порядку, підлягає складанню акту за формою Н-1/П.

За висновком МСЕК від 12.01.2022 року позивачці була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 80% - безстроково та встановлено другу групу інвалідності (а.с.23-24).

Згідно з ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно з ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною 3 ст. 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

З вказанихобставин вбачається,що позивачцібула заподіянаморальна шкода,так як вона стала інвалідом, перебуває у безпорадному стані, потребує сторонньої допомоги, самостійно не може виконувати жодну роботу, відповідно змінився її ритм життя, погіршились відносини з оточуючими. Все це приводить її до стану відчаю та депресії і негативно позначається на душевному та фізичному стані.

Так, нещасний випадок із позивачем стався на виробництві під час виконання нею трудових обов`язків, що не заперечується стороною відповідача, окрім того позивачу встановлено велика ступінь втратипрацездатності безстроково та друга група інвалідності.

На підтвердження вказаного, позивачем додано до матеріалів позову виписку з медичної карти стаціонарного хворого, індивідуальна програма реабілітації інвалідів №51, з якої встановлено, що позивач в період тривалого часу вимушена звертатися до медичних установ для реабілітації після отриманого ушкодження на виробництві.

ВстановленеКонституцією Українита законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

У пункті 49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Вирішуючи розмір відшкодування позивачці моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що їй були спричинені моральні страждання, отримання трудового каліцтва, безумовно, змінила її нормальний життєвий ритм.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги здійснення страхових виплат, вважає можливим стягнути на її користь 200 000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі2000 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 19.08.2019 року, актом виконаних робіт за договором про надання послуг від 27.01.2021 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25.01.2022 року (а.с. 29,30, 31).

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 доПублічного акціонерноготовариства «АрселорМітталКривий Ріг»про відшкодуванняморальної шкоди,спричиненої взв`язку звтратою професійноїпрацездатності таотримання інвалідності задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , спричинену моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров`я в розмірі 200000 (двісті тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текстрішення складенота підписаносуддею 03.08.2022року.

Суддя: В. Є. Сільченко