ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7258/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя) у справі № 280/7258/21

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

У серпні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04, №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021, №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04, №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04, №000/223/32-00-51 -04, №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави стверджувати про протиправність дій позивача щодо допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а відтак адміністративний позов слід задовольнити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що відповідачем подано до матеріалів справи докази, які у повній мірі підтверджують можливість позивача зареєструвати податкові накладні в установлені законом строки, а саме відомості фінансової звітності із сайту позивача та звітів про рух грошових коштів. Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку з наданої відповідачем таблиці про нестачу коштів на рахунку позивача. Також, відповідач вказує, що норматив відрахувань коштів на поточні рахунки позивача, встановлювався НКРЕКП в силу невиконання фінансових зобов`язань позивачем перед ДП «Енергоринок». Крім того, відповідач зазначає, що порушення вимог ПКУ, які тягнуть за собою відповідальність згідно зі статтею 120-1 ПКУ, не потребують додаткового доведення вини платника податку, а приписи ст. 112 ПКУ містять вину, як умову для притягнення до відповідальності лише з 01.01.2021 року, проте правовідносини щодо обов`язку з реєстрації податкових накладних виникли у 2017-2019 роках.

З огляду на це, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому вказує, що НКРЕКП систематично приймало постанови, якими встановлювався норматив відрахувань коштів на поточні рахунки позивача, у зв`язку з чим, позивач з лютого 2015 року по квітень 2019 року практично не отримував на його поточні рахунки кошти в обсязі, необхідному для сплати податків, єдиного соціального внеску, виплати забортної плати, витрат на здійснення господарської діяльності. Внаслідок цього на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість виникло від`ємне значення, що позбавило позивача можливості реєструвати податкові накладні. Поповнити кошти на рахунку в СЕА у позивача також не було можливості через відсутність обігових коштів на поточних рахунках. Відтак, позивач зазначає, що порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникло не з його вини, а отже позивача не може бути притягнуто до фінансової відповідальності в силу приписів ст. 112 ПКУ. Крім того, позивач вважає, що його вину відповідачем не доведено, а суд першої інстанції вірно вказав на те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Також, позивач подав до апеляційного суду додаткові пояснення, у яких вказав, що постановами НКРЕКП встановлювався нульовий норматив відрахувань коштів на поточні рахунки позивача.

З огляду на це, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційних скарг заперечив, підтримавши висновки суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 02.08.2021 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04, №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021, №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04, №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04, №000/223/32-00-51 -04, №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021 на загальну суму 94 366367, 73 грн., прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04 від 30.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки № 639/28-10-47- 09/00130926 від 21.11.2018 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період із 20.05.2018 по 16.10.2018 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки № 469/28-10-47-09/00130926 віл 04.06.2019, яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були зареєстровані у період січень 2019 березень 2019 року та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії") - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04 від 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №602/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у січні 2018 - червні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04 від 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №671/28-10-51-07/00130926 від 04.09.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у жовтні 2017 - червні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/223/32-00-51-04, №000/222/32-00-51-04 віл 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №62/28-10-51-07/00130926 від 30.09.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у жовтні 2017 - серпні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, свідчать про порушення позивачем граничних строків для реєстрації податкових накладних і як наслідок наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом1 20-1.1 статті 120-1 ПК України, за їх несвоєчасну реєстрацію.

Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не доведено достатність у позивача власних грошових коштів на поточному рахунку для перерахування на електронний рахунок, не надано доказів того, що позивач не намагався зареєструвати податкові накладні. В свою чергу, матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, а норми Податкового кодексу України не передбачають можливості притягнення платників податків за податкові правопорушення до юридичної відповідальності за відсутності вини. Таким чином, за відсутності вини позивача, яку відповідачем не доведено, позивач не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не доведено достатність у позивача власних грошових коштів на поточному рахунку для перерахування на електронний рахунок, не надано доказів того, що позивач не намагався зареєструвати податкові накладні. В свою чергу, матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, а норми Податкового кодексу України не передбачають можливості притягнення платників податків за податкові правопорушення до юридичної відповідальності за відсутності вини. Таким чином, за відсутності вини позивача, яку відповідачем не доведено, позивач не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 201.1статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Положеннями пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній станом на час прийняття спірних повідомлень-рішень) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, встановлений контролюючим органом факт несвоєчасної реєстрації платником податків податкових накладних в ЄРПН, є підставою для відповідальності платника податків, яка передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Водночас, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що порушення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, як і будь-яке інше податкове правопорушення, передбачає наявність вини платника податків. У свою чергу, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з метою визначення правомірності застосування штрафних санкцій, важливим є встановлення не лише факту несвоєчасної реєстрації платником податків податкових накладних в ЄРПН, а і наявність вини платника податків у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 січня 2022 року у справі 280/1615/19.

Відтак, колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги, що порушення вимог ПКУ, які тягнуть за собою відповідальність згідно зі статтею 120-1 ПКУ, не потребують додаткового доведення вини платника податку.

Апеляційним судом встановлено, що за змістом актів перевірки позивача, які наявні в матеріалах справи, відповідачем встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальні суми які перевищували 100 млн. грн..

В свою чергу, позивачем надані до справи окремі квитанції, які підтверджують то факт, що позивач намагався здійснити реєстрацію податкових накладних, однак в квитанціях зазначено, що «документ не прийнято - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні».

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведено достатність у позивача власних грошових коштів на поточному рахунку для перерахування на електронний рахунок, не надано доказів того, що позивач не намагався зареєструвати податкові накладні.

Приписами ст. 15-1 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Так, згідно приписів пунктів 1 та 4 цього положення НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує зокрема алгоритми розподілу коштів.

Відповідно до приписів пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2015 № 3246 «Про алгоритм перерахувань коштів на січень 2016 року» установлено алгоритм перерахувань коштів на січень 2016 року.

Так, вищевказаним алгоритмом перерахувань коштів визначено установам ПАТ "Державний ощадний банк України" перераховувати кошти: що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання структурних підрозділів постачальників електричної енергії за регульованим тарифом як оплата електричної енергії - у повному обсязі на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників електричної енергії за регульованим тарифом; з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників електричної енергії за регульованим тарифом - на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до нормативів, зазначених у додатку 1 до цієї постанови.

В свою чергу, додатком до постанови НКРЕКП від 30.12.2015 № 3246 визначено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії на січень 2016 року.

Вищевказаними нормативами визначено, що відсоток відрахування коштів на поточні рахунки позивача, як постачальника електричної енергії, складав 0%.

Натомість, відсоток відрахування коштів позивача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії складав 100%.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.01.2016 № 128 алгоритм перерахувань коштів до 11 лютого 2016 року передбачав відрахування коштів позивача на поточні рахунки позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, у розмірі 6,49% та 93,51% відповідно.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.04.2016 № 768, в редакції від 24.05.2016, алгоритм перерахувань коштів на травень 2016 року передбачав відрахування коштів позивача на поточні рахунки позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, у розмірі 6,51% та 93,49% відповідно. Разом з тим, після перерахування установами АТ "Ощадбанк" на поточні рахунки енергопостачальних компаній коштів для можливості виплати заробітної плати працівникам (з нарахуваннями єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування) для ВАТ "Запоріжжяобленерго" у сумі 50 777 333,00 грн, з урахуванням встановленого нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго", зазначеного у додатку 1 до цієї постанови, норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" у наступні банківські дні поточного місяця становив 0 грн.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 31.05.2016 № 875, в редакції від 17.06.2016, установлено алгоритм перерахувань коштів на червень 2016 року для ВАТ "Запоріжжяобленерго", згідно з яким установи АТ "Ощадбанк" перераховують кошти, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ВАТ "Запоріжжяобленерго" наступним чином. Для можливості виплати заробітної плати працівникам (з нарахуваннями єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування) та проведення ремонтних робіт, передбачених в тарифах, установи АТ "Ощадбанк" здійснюють перерахування коштів на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" до накопичення суми 28 588 542 грн. Після перерахування на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" коштів у сумі 28 588 542 грн, установи АТ "Ощадбанк": здійснюють щоденні перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії коштів у сумі 41 931 187 грн; недоотримані кошти щоденних перерахувань оптовому постачальнику електричної енергії - перераховують у наступні банківські дні; кошти, що залишаються після виконання сум щоденних перерахувань на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії - перераховують на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.06.2016 № 1199 установлено алгоритм перерахувань коштів на липень 2016 року для ВАТ "Запоріжжяобленерго" (для можливості виплати заробітної плати працівникам, з нарахуваннями єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування, та проведення ремонтних робіт, передбачених в тарифах), згідно з яким установи АТ "Ощадбанк": здійснюють щоденні перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії коштів у сумі 40 901 575,00 грн; недоотримані кошти щоденних перерахувань оптовому постачальнику електричної енергії - перераховують у наступні банківські дні розрахункового місяця; кошти, що залишаються після виконання сум щоденних перерахувань на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії - перераховують на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.07.2016 № 1334 установлено алгоритм перерахувань коштів на серпень 2016 року для ВАТ "Запоріжжяобленерго" (для можливості виплати заробітної плати працівникам, з нарахуваннями єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування, та проведення ремонтних робіт, передбачених в тарифах), згідно з яким установи АТ "Ощадбанк": здійснюють щоденні з 01 серпня 2016 року перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії коштів у сумі 42 848 844,28 грн; недоотримані кошти щоденних перерахувань оптовому постачальнику електричної енергії перераховують у наступні банківські дні розрахункового місяця; кошти, що залишаються після виконання сум щоденних перерахувань на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії перераховують на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до постанови НКРЕКП від 31.08.2016 № 1496 установлено алгоритм перерахувань коштів на вересень 2016 року для ВАТ "Запоріжжяобленерго" (для можливості виплати заробітної плати працівникам, з нарахуваннями єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування, та проведення ремонтних робіт, передбачених в тарифах), згідно з яким установи АТ "Ощадбанк": здійснюють щоденні з 01 вересня 2016 року перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії коштів у сумі 42 788 735,07 грн; недоотримані кошти щоденних перерахувань оптовому постачальнику електричної енергії - перераховують у наступні банківські дні розрахункового місяця; кошти, що залишаються після виконання сум щоденних перерахувань на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії - перераховують на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2016 № 1768 алгоритм перерахувань коштів на жовтень 2016 року передбачав відрахування коштів позивача на поточні рахунки позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, у розмірі 6,40% та 93,60% відповідно.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 28.10.2016 № 1921, в редакції від 16.11.2016, алгоритм перерахувань коштів на листопад 2016 року передбачав відрахування коштів позивача на поточні рахунки позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, у розмірі 0% та 100% відповідно. Разом з тим, установлено, що недоотримані кошти сум додаткових щодобових відрахувань (утримань) стосовно ВАТ "Запоріжжяобленерго", на дату набрання чинності цією постановою не підлягають перерахуванню установами АТ "Ощадбанк" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії в наступні банківські дні. З коштів, які належать до перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, відповідно до нормативу, зазначеного у додатку 1 до цієї постанови, установи АТ "Ощадбанк" перераховують встановлену суму додаткових щодобових відрахувань коштів (зазначену у додатку 1 до цієї постанови) на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго". Недоотримані кошти, сум додаткових щодобових відрахувань (зазначених у додатку 1 до цієї постанови) ВАТ "Запоріжжяобленерго", установи АТ "Ощадбанк" перераховують у наступні банківські дні. Після перерахування установами АТ "Ощадбанк" на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" коштів для можливості виплати заробітної плати працівникам (з нарахуванням єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування) у загальній сумі 25 389 000,0 грн відповідно до встановленої суми додаткових щодобових відрахувань, зазначеної у додатку 1 до цієї постанови, сума додаткових щодобових відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ "Запоріжжяобленерго" у наступні банківські дні поточного місяця становитимуть 0 грн. ВАТ "Запоріжжяобленерго" у 5-ти денний термін з дня отримання додаткових коштів (у загальній сумі 25 389 000,0 грн) надати до НКРЕКП звіт про використання цих коштів.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 25.11.2016 № 2063 алгоритм перерахувань коштів на грудень 2016 року передбачав відрахування коштів позивача на поточні рахунки позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, у розмірі 6,99% та 93,01% відповідно.

В подальшому, згідно постанов НКРЕКП від 29.12.2016 № 2387, від 31.01.2017 № 147, від 28.02.2017 № 235, від 30.03.2017 № 430, від 27.04.2017 № 606, від 30.05.2017 № 708, від 29.06.2017 № 832, від 31.07.2017 № 982, від 31.08.2017 № 1066, від 28.09.2017 № 1177, від 31.10.2017 № 1316, від 27.12.2017 № 1438, від 29.12.2017 № 1610, від 31.01.2018 № 126, від 28.02.2018 № 262, у період з січня 2017 року по березень 2018 року, алгоритми перерахувань коштів на поточні рахунки позивача були встановлені на рівні 6-13%.

Також, з квітня до 15 червня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 №1136 «Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України» всі кошти, що надійшли за електричну енергію на поточні рахунки позивача із спеціальним режимом були перераховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Далі, у період з 15 червня 2018 року по грудень 2018 року, згідно постанов НКРЕКП від 14.06.2018 № 401, від 26.06.2018 № 567, від 31.07.2018 № 801, від 30.08.2018 № 932, від 28.09.2018 № 1133, від 30.10.2018 № 1284, від 30.11.2018 № 1576, алгоритми перерахувань коштів на поточні рахунки позивача були встановлені на рівні 13-16,55%.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що з липня 2017 по квітень 2018 року, а також з 15 червня 2018 року по грудень 2018 року відповідно до алгоритмів перерахувань коштів неодноразово застосовувалось додаткове щодобове утримання коштів з рахунків позивача.

Крім того, пп.3 п. 3 постанови НКРЕКП від 30.01.2019 № 113 «Про алгоритм розподілу коштів» (зі змінами) установлено алгоритм розподілу коштів для операторів систем розподілу, згідно з яким АТ «Ощадбанк» зобов`язано перераховувати кошти: на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» до досягнення суми 18 477 894,02 грн, після перерахування коштів на поточні рахунки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» перераховувати на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до погашення загальної суми заборгованості, а саме до досягнення суми 399 722 110,08 грн.

З огляду на вищевикладені алгоритми перерахувань коштів, колегія суддів враховує, що протягом 2016-2019 років, позивачем не отримано на свої поточні рахунки значну суму коштів. Вказані обставини призвели до дефіциту обігових коштів, виникнення значної податкової заборгованості, а також заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. Внаслідок цього на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість виникло від`ємне значення, що позбавило підприємство можливості реєструвати податкові накладні. Поповнити кошти на рахунку в СЕА у підприємства також не було можливості через відсутність обігових коштів на поточних рахунках ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо можливості позивача зареєструвати податкові накладні відповідно до звітів про рух грошових коштів та фінансової звітності із сайту позивача, адже ці доводи не можуть буди підставою для беззаперечного висновку про наявність у позивача можливості поповнювати рахунок в СЕА на необхідну суму, оскільки не зареєстровані податкові накладні стосувалися сум, які перевищують 100 млн. грн., а відповідач не врахував заборгованість позивача із виплати заробітної плати працівникам та наявність у позивача податкового боргу, який в силу приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України зобов`язував зараховувати кошти, які сплачує позивач, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано обґрунтування та доказів того, що встановлення НКРЕКП алгоритму розподілу коштів пов`язано з винними діями позивача, які позбавляють останнього можливості уникнути відповідальності за вчинене порушення, а саме несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів також критично сприймає доводи апеляційної скарги щодо можливості використання позивачем кредитних ресурсів для поповнення обігових коштів, оскільки це право, а не обов`язок позивача та суд не може втручатися у його господарську діяльність.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, а за відсутності вини позивача (яку відповідачем не доведено), він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вказаних обставин, відсутні підстави стверджувати про протиправність дій позивача щодо допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

З огляду на це, спірні податкові повідомлення-рішення дійсно є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 280/7258/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко