ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3460/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

при розгляді справи за позовом: Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151)

до відповідача: Державної іпотечної установи (бульвар Лесі Українки, 34, м. Київ, 01133)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008) 2) Міністерства економіки України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008) 3) Міністерства фінансів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008)

про визнання права власності,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Мельник В.В.;

від відповідача: Громадюк О.Р.;

від третьої особи-1: Рабюк І.О.;

від третьої особи-2: Бліндар В.С.;

від третьої особи-3: Нетреба Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної гвардії України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної іпотечної установи, в якій просить суд визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що ним на підставі актів приймання-передачі від 27.01.2010 та від 29.01.2010 було набуто у власність вищевказану квартиру, разом з цим, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем, що свідчить про невизнання останнім права власності позивача на спірне майно та позбавляє останнього можливості здійснення всіх правомочностей щодо цієї квартири.

09.12.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки України (а.с.66-99, т.1; а.с.108-141, т.1).

21.01.2022 до суду надійшли письмові пояснення Міністерства економіки України (а.с.172-186, т.1), в яких останнє відзначило про відсутність правових підстав у третьої особи-2 для викладення позиції по суті спору, оскільки, станом на той час, не було завершено процес передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів України до сфери управління Міністерства економіки України.

03.02.2022 до суду від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення щодо позову (а.с.10-17, т.2), в яких фактично викладені пояснення щодо правового статусу Державної іпотечної установи, її майна, а також порядку передачі та реєстрації права власності на нерухоме майно, яке придбане Державною іпотечною установою.

03.02.2022 до суду від Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення (а.с.33-45, т.2), в яких останній відзначив, що сторонами була дотримана процедура передачі спірної квартири, проте не дотримано порядку реєстрації прав на вказаний об`єкт нерухомості. Як зазначає третя особа-1, у спірних відносинах право власності невірно було зареєстровано за Державною іпотечною установою, що призвело до неможливості в подальшому здійснити реєстрацію права власності на цю квартиру за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України після підписання акту прийому-передачі квартири від 27.01.2010 та за державою в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи України після підписання акту прийому-передачі квартири від 29.10.2010.

15.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення Міністерства економіки України (а.с.79-84, 91-97, т.2), в яких третя особа-2 повідомила суду, що 03.02.2022 був підписаний акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів України до сфери управління Міністерства економіки України. При цьому третьою особою-2 наголошено, що у спірних відносинах не було підписано акту прийому-передачі майна встановленої форми, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2011 №328, а тому, з метою завершення процесу безоплатної передачі спірного майна, Мінекономіки вважає доцільним врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди між Головним управлінням Національної гвардії України та Державною іпотечною установою про визнання права власності, за умови складення зазначеного акту приймання-передачі.

30.05.2022 до суду від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди (а.с.1-23, т.3). Далі, на виконання вимог протокольної ухвали суду учасниками судового процесу були подані суду письмові пояснення щодо поданої сторонами для затвердження судом мирової угоди. Так, Міністерство економіки України відзначило про доцільність затвердження судом мирової угоди та вважає, що її умови не суперечать нормам права та не порушують права будь-яких осіб (а.с.84-95, т.3); Міністерство фінансів України у своїх поясненнях відзначило (а.с.96-102, т.3), що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №855 спірна квартира передається безоплатно саме в управління відповідного органу, а не у власність, а тому майно відповідача є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання, а отже лише КМУ має право приймати рішення щодо відчуження спірного майна; відповідач у своїх поясненнях (а.с.103-106, т.3) наголосив на відповідності умов мирової угоди нормам законодавства, просив суд її затвердити; Кабінет Міністрів України у своїх поясненнях (а.с.114-136, т.3) пояснив, що умови мирової угоди є суперечливими, оскільки у її п.3 передбачено передачу квартиру в управління, а не у власність, водночас, п.4 мирової угоди містить положення, що ухвала суду про затвердження мирової угоди є підставою для державної реєстрації права власності на спірну квартиру за позивачем. Як наголошено третьою особою-1, враховуючи, що майно відповідача є державною власністю, яке закріплене за останнім на праві господарського відання, а також те, що засновником відповідача є Кабінет Міністрів України, а органом управління - Міністерство економіки України, лише останні уповноважені приймати рішення щодо відчуження будь-яким способом державного майна, яке закріплене за відповідачем на праві господарського відання.

За результатом розгляду вищевказаної заяви сторін про затвердження мирової угоди у справі, судом у судовому засіданні 20.07.2022 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні цієї заяви та затвердженні поданої сторонами мирової угоди, з проголошенням мотивів суду в порядку ч.10 ст.240 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представник відповідача наголосив про відсутність можливості визнати позов, вирішення спору залишив на розсуд суду. Представник третьої особи-1 проти позову заперечив, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Представники третьої особи-2 та третьої особи-3 вирішення спору залишили на розсуд суду.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 позовну заяву Головного управління Національної гвардії України було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3460/21; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено підготовче засідання у цій справі на 13 грудня 2021 об 11:00.

13 грудня 2021 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання на 28 грудня 2021 об 11:00.

Протокольною ухвалою суду від 28 грудня 2021 судом було залучено Кабінет Міністрів України та Міністерство економіки України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім цього, 28 грудня 2021 суд протокольно продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання у цій справі на 24 січня 2022 об 11:00.

24 січня 2022 протокольною ухвалою суду було залучено Міністерство фінансів України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім цього, у судовому засіданні 24 січня 2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 07 лютого 2022 о 17:00.

У судовому засіданні 07 лютого 2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 15 лютого 2022 о 14:00.

15 лютого 2022 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17 лютого 2022 о 13:45.

У судовому засіданні 17 лютого 2022 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 10 березня 2022 о 15:30.

Розгляд справи у судовому засіданні 10 березня 2022 о 15:30 не відбувся, у зв`язку з запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, а також з урахуванням рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2022 року, оформленого протоколом №916-1/2022, яким, зокрема, з метою забезпечення безпеки працівників та відвідувачів суду рекомендовано суддям з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи.

Враховуючи, що рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14 березня 2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022, рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області з 14.03.2022 продовжити розгляд справ, раніше знятих з розгляду, ухвалою суду від 24.03.2022 судове засідання у цій справі було призначено на 28 квітня 2022 о 15:15.

Далі судом оголошувались протокольні перерви у судовому засіданні при розгляді справи по суті: 28.04.2022 - до 30 травня 2022 о 12:30; 30.05.2022 - до 06 червня 2022 о 12:00

Судове засідання 06 червня 2022 о 12:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги та враховуючи, що всі працівники та відвідувачі суду 06.06.2022 з 11год.34хв. до 12год.23хв. перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду, про що складено відповідну довідку за підписом Голови суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06 червня 2022 було призначено судове засідання у цій справі на 22 червня 2022 о 16:30.

У судовому засіданні 22 червня 2022 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 11 липня 2022 о 15:30, а 11.07.2022 - до 20 липня 2022 о 15:00.

Крім цього, ухвалами суду від 23.12.2021, 03.02.2022, 10.02.2022, 17.02.2022, 02.06.2022, 16.06.2022, 22.06.2022 та від 20.07.2022 судом було забезпечено участь представників учасників справи у судових засіданнях в режимі відеоконференції відповідно до ст.197 ГПК України.

У судовому засіданні 20.07.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №832 «Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно законодавства потребують поліпшення житлових умов» (а.с.17-18, т.1) установлено, що Державна іпотечна установа має право спрямовувати кошти, отримані від запозичень, здійснених шляхом випуску облігацій під державні гарантії відповідно до Порядку надання державних гарантів зобов`язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 № 1094, на фінансування заходів щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, зокрема на придбання квартир за переліками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №962-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов» (а.с.19, т.1): погоджено пропозицію Мінрегіонбуду щодо придбання Державною іпотечною установою квартир за переліком згідно з додатком на загальну суму 400742,302 тис. грн. (п.1); передано Державній іпотечній установі квартири, придбані згідно з пунктом 1 цього розпорядження, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України розподілу (п.2); доручено головним розпорядникам бюджетних коштів разом з Мінфіном та органами місцевого самоврядування під час уточнення показників Державного бюджету України на 2009 рік та складання проектів державного бюджету на наступні роки передбачати кошти для компенсації Державній іпотечній установі витрат, пов`язаних з придбанням квартир відповідно до пункту 1 цього розпорядження (п.3).

У переліку, який є додатком №1 до вищевказаного розпорядження та поданий суду позивачем (а.с.20-27, т.1), відсутнє посилання на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №171-р «Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у м. Одесі» (а.с.28, т.1), зокрема: затверджено погоджений Координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, при Кабінеті Міністрів України поіменний список громадян, яким надаються придбані у м. Одесі (АДРЕСА_1) квартири (далі - список), що додається до оригіналу (п.1); доручено Державній іпотечній установі передати, зокрема, Міністерству внутрішніх справ квартири для надання зазначеним у списку громадянам (п.2); Виконавчому комітетові Одеської міської ради доручено забезпечити в установленому законодавством порядку видачу зазначеним у списку громадянам ордерів на жилі приміщення.

В матеріалах справи відсутній список до вказаного розпорядження, передбачений у п.п. 1, 2 цього розпорядження, який містить відомості щодо спірної квартири № НОМЕР_1 .

Далі, 27.01.2010 між Державною іпотечною установою (Сторона 1) та Міністерством внутрішніх справ України (Сторона 2) був підписаний акт прийому-передачі квартир (а.с.29, т.1), згідно з яким, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №832, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №962-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №171-р, Сторона 1 передала, а Сторона 2 прийняла для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 . В подальшому, відповідно до акту прийому-передачі від 29.01.2010 №59, вищевказана квартира була передана Міністерством внутрішніх справ України Головному управлінню внутрішніх військ (а.с.30, т.1). 20.07.2010 Малиновською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради був виданий фізичній особі ОСОБА_1 із сім`єю ордер на це службове приміщення за № 1853 (а.с.31, т.1).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи (а.с.32-33, т.1), 01.02.2010 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був внесений запис про право власності на спірну квартиру, згідно з яким право власності на це майно зареєстровано за державою в особі Кабінету Міністрів України в особі Державної іпотечної установи. В той же час, відповідно до Статуту Державної іпотечної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 №43 (а.с.69-81, т.1), засновником Установи є держава в особі Кабінету Міністрів України. Майно Установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Установа в порядку, встановленому законодавством та цим Статутом, володіє, користується і розпоряджається належним їй майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, меті та предмету її діяльності, з урахуванням обмежень правоможності розпорядження окремими видами майна, визначених законодавством. Установа не має права безоплатно передавати належне їй майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім передбачених законом випадків. В матеріалах справи відсутня інша редакція статуту відповідача, натомість, в засіданні суду судом з пояснень учасників справи було з`ясовано, що правомочності відповідача щодо спірної квартири, яка є державним майном, полягають у здійсненні права господарського відання.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України» головний орган військового управління Національної гвардії України, органи військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади Національної гвардії України є правонаступниками відповідних органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин, органів і підрозділів забезпечення, установ внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. При цьому акти на право постійного користування земельними ділянками та свідоцтва про право власності на нерухоме майно не потребують переоформлення.

Згідно з Положенням про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28.03.2014 №346/2014 (а.с.7-14, т.1), головним органом військового управління Національної Гвардії України є Головне управління Національної гвардії України.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакції станом на 01.02.2010, обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2010 №92/5 затверджено Методичні рекомендації стосовно оформлення права власності на нерухоме майно, придбане Державною іпотечною установою, та державної реєстрації такого права. У Розділі ІІІ цих рекомендацій роз`яснено, що у випадку оформлення права власності на придбані Державною іпотечною установою квартири відповідно до переліків житлових будинків, затверджених Кабінетом Міністрів України, для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, та державної реєстрації права власності на такі об`єкти, таке оформлення та державну реєстрацію слід здійснювати за державою в особі Кабінету Міністрів України. При цьому у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та, відповідно, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно робиться відмітка, що майно закріплено на праві господарського відання за Державною іпотечною установою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2009 №1037 затверджені Положення про Координаційну раду з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, при Кабінеті Міністрів України та Порядок розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою (втратило чинність з 12.08.2011). Відповідно до п.п.8-10 Порядку координаційна рада за участю уповноважених представників відповідних виконавчих органів розглядає пропозиції щодо громадян, між якими пропонується розподілити квартири, формує та погоджує відповідні списки і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України затверджує поіменні списки громадян, яким надаються квартири. Підставою для вселення громадян у квартиру є ордер, виданий в установленому законодавством порядку виконавчим органом або за рішенням Кабінету Міністрів України Державною іпотечною установою за формою згідно з додатками 1 і 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 №855 затверджений Порядок безоплатної передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою, який визначає механізм безоплатної передачі квартир, що придбані Державною іпотечною установою відповідно до актів Кабінету Міністрів України, закріплені за нею на праві повного господарського відання та перебувають на її балансі (далі - квартири), визначеним у таких актах органам. Згідно з п. 2 вказаного Порядку квартири передаються безоплатно відповідно до актів Кабінету Міністрів України: 1) в управління відповідного органу (Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Управління державної охорони, Офісу Генерального прокурора); 2) з державної власності у комунальну власність територіальних громад.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позиція суду

Предметом позову позивача є вимоги до відповідача про визнання за Головним управлінням Національної гвардії України права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом на підставі розпорядчих актів третьої особи-1 вищевказана квартира, з метою забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, була передана відповідачем Міністерству внутрішніх справ України, а далі Головному управлінню внутрішніх військ Міністерства, правонаступником якого є позивач. При цьому, в матеріалах справи відсутній розпорядчий акт третьої особи-1 про передачу цієї квартири у власність іншій особі, в тому числі позивачу.

В цей же час, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної квартири є держава в особі Кабінету Міністрів України в особі відповідача, проте, як встановлено судом, останній має щодо цієї квартири лише правомочності господарського відання, а не власника, а отже вимога позивача до відповідача про визнання права власності не може бути задоволена судом.

Крім цього, судом встановлено, що на даний час спірні відносини урегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 №855, п. 2 затвердженого Порядку якого передбачено, що квартири передаються безоплатно відповідно до актів Кабінету Міністрів України в управління відповідного органу, а не у власність.

Суд зауважує, що при вирішенні спору про визнання права власності слід враховувати, що за змістом ст.392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. В той же час, в межах цієї справи позивачем не доведено обставин щодо набуття ним права власності на спірну квартиру відповідно до вимог законодавства та обставин щодо не визнання, заперечення чи оспорення цього права відповідачем, з огляду на наявні матеріали справи та висловлену відповідачем позицію у спорі.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Головного управління Національної гвардії України слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 липня 2022 р.

Суддя Д.О. Бездоля