Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2022 р. Справа№ 910/6578/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Токар Т.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.07.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 (повний текст підписано 06.08.2021)
у справі №910/6578/21 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 76 320 928,38 грн.
В судовому засіданні 28.07.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/6578/21 позов задоволено частково; вирішено:
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 72 321 761, 42 грн. основного боргу, інфляційні втрати на суму 2 430 033, 22 грн., 3% річних у розмірі 629 099, 42 грн., 474 578, 90 грн. пені та 791 976, 09 грн. судового збору;
- закрити провадження у справі №910/6578/21 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 223 004, 49 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору;
- в іншій частині позову відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/6578/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення заборгованості, в частині стягнення 72 321 761, 42 грн. основного боргу, інфляційних втрат на суму 2 430 033, 22 грн., 3% річних у розмірі 629 099, 42 грн. та 474 578, 90 грн. пені скасувати; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в даній справі відмовити в повному обсязі.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі ПАТ «НЕК «Укренерго», відповідач) суми боргу в розмірі 69 113 154, 72 грн., в тому числі: суму основного боргу - 66 156 876, 23 грн., суму пені - 584 745, 58 грн., трьох процентів річних - 414 494, 56 грн., суму інфляційних нарахувань - 1 957 038, 35 грн.
Справу розглянуто з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка отримана судом 27.05.2021, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 76 320 928, 38 грн., в тому числі: суму основного боргу - 72 544 765, 91 грн., суму пені - 717 029, 83 грн., трьох процентів річних - 629 099, 42 грн., суму інфляційних нарахувань - 2 430 033, 22 грн..
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0435-01013 від 07.05.2019 (надалі - Договір) в частині оплати купленої балансуючої електричної енергії у період з вересня 2020 року по квітень 2021 року (включно).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі № 910/6578/21 позов задоволено частково.
Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем документально доведено наявність боргу відповідача за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0435-01013 від 07.05.2019 по сумі 72 321 761, 42 грн., з урахуванням часткового погашення боргу під час розгляду справи на суму 223 004, 49 грн., провадження в цій частині закрито за відсутністю предмету спору у відношенні вказаної суми; при цьому розмір пені згідно рішення суду підлягає задоволенню в частині нарахованих позивачем сум з огляду на невірність здійсненого розрахунку; інфляційні нарахування та 3% річних задоволені судом до стягнення у розмірі 2 430 033, 22 грн. та 629 099, 42 грн. відповідно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині задоволення позовних вимог, вважає, що судом першої інстанції при його ухваленні неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права.
Згідно доводів апеляційної скарги:
- наведений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та відсотків річних є некоректним, оскільки позивачем не було надано доказів направлення рахунків відповідачу і їх отримання; при цьому, апелянт стверджує, що позивач (ППБ), як випливає з Правил ринку, у визначений ним самим час може виставити (надіслати) відповідний рахунок відповідачу, відповідач (адміністратор розрахунків) же сплачує кошти за куплену балансуючу енергію у разі надання учасником ринку рахунка, завантаженого ним із системи управління ринком; відповідно перебіг чотириденного строку оплати починається після отримання відповідачем рахунка позивача; без отримання відповідачем інформації про таке волевиявлення позивача (шляхом надсилання рахунка відповідачу) строк на оплату не починає свій перебіг і не може вважатися пропущеним; підстави для сплати 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України у такому разі відсутні;
- ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» містить вимогу, за якою кошти перераховуються саме з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора системи передачі; при цьому відсутні будь-які застереження про те, що такий порядок оплати є обов`язковим, або законом чи договором може передбачатись оплата з інших рахунків; отже норму про сплату коштів із спеціального рахунка можна розуміти лише як імперативну вимогу;
- посилання суду на те, що передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання лише підтверджує позицію відповідача, адже така можливість передбачена лише при здійсненні розрахунків «під час врегулювання системних обмежень»;
- витрати на системні обмеження в тарифі відсутні; а у зв`язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку - сторонами, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед ОСП, поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку; станом на дату звернення позивача до суду, загальна заборгованість учасників балансуючого ринку перед ОСП постійно зростає;
- оплата отриманих від учасників ринку платіжних документів здійснюється НЕК «Укренерго» щоденно у межах доступної на поточному рахунку із спеціальним режимом використання суми коштів згідно з положеннями ст.3 Закону «Про ринок електричної енергії» на недискримінаційній основі усім постачальникам послуг з балансування (в тому числі позивачу) та сторонам, відповідальним за баланс, перед якими існує заборгованість у розрахунковому періоді;
- зазначені об`єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором; такі обставини свідчать про відсутність вини відповідача, а також і про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 02.09.2021 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
16.09.2021 від представника відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали, до якої додано платіжне доручення № 311 від 26.08.2021 про сплату 1 191 750,00 грн. судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №910/6578/21 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2021.
21.10.2021 судом задоволено клопотання відповідача, відкладено розгляд апеляційної скарги у справі на 11.11.2021.
11.11.2021 судове засідання у справі не відбулось.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному з 01.11.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №910/6578/21 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 09.12.2021.
09.12.2021 у справі оголошено перерву до 03.02.2022.
27.01.2021 позивачем до суду у письмовому вигляді подані заперечення на заяву про призначення економічної експертизи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 у справі №910/6578/21 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 17.03.2022.
Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Отже, судове засідання 17.03.2022 у справі №910/6578/21 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі №910/6578/21 призначено до розгляду апеляційну скаргу на 02.06.2022.
02.06.2022 оголошено перерву по розгляду апеляційної скарги у справі на 28.07.2022.
До справи під час апеляційного провадження від позивача 11.10.2021 отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити ПАТ «НЕК «Укренерго» в задоволенні апеляційної скарги щодо скасування рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2021 у справі № 910/6578/21.
Розглянувши 28.07.2022 подані апелянтом до справи заяви про призначення економічної експертизи та про закриття провадження у справі у відповідній частині, колегія суддів встановила наступне.
В силу положень ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно вимог п. 6, 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: - нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; - клопотання особи, яка подала скаргу.
В силу положень ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6, 7 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не заявляв будь-яких клопотань, в тому числі клопотання про призначення у справі судової експертизи, не заявляв про долучення додаткових доказів, не наводив їх переліку, не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.
Із клопотаннями про призначення судової експертизи та про закриття провадження із долученням доказів часткової сплати боргу, в тому числі під час апеляційного розгляду справи, відповідач звернувся 09.12.2021, тоді як апеляційну скаргу подано до суду 26.08.2021 (направлено поштою).
Таким, чином відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам, в тому числі за поданими суду клопотаннями про закриття провадження та призначення експертизи.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що:
- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);
- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З огляду на пропущення відповідачем процесуальних строків на подання заяв/клопотань, пояснень або заперечень, подані ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» клопотання про закриття провадження у справі у відповідній частині та про призначення експертизи залишаються без розгляду.
У цьому випадку суд також виходить з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, відповідно до якої не заявлення скаржником в апеляційній скарзі на виконання вимог частини четвертої статті 80, пункту 6 частини другої статті 258, частини третьої статті 269 ГПК України про долучення додаткових доказів, нездійснення обґрунтовування наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, як і недоведення неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача (недотримання чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції з використанням стороною відповідного процесуального права), виключає вчинення судом апеляційної інстанції будь-яких процесуальних дій з цього приводу.
Аналогічний висновок щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16.
При цьому, з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення саме на момент його прийняття, а обставини, що змінились після ухвалення рішення, зокрема і погашення відповідачем частини заборгованості яка є предметом спору, не може бути підставою для скасування прийнятого рішення. Однак фактичне погашення заборгованості яка існувала на момент його прийняття має трактуватись як добровільне часткове виконання судового рішення та враховуватись на стадії виконання рішення суду.
Явка представників сторін
Відповідачем у справі в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримано доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, оскаржуване рішення відповідач просив скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
КП «Київтеплоенерго» (сторона відповідальна за баланс/СВБ) є учасником ринку, зобов`язаним повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальним перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів: про врегулювання небалансів.
Відповідно до п.п.1.2.1, 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; ОСП; ОСР; ОР; гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом. Для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Згідно заяви КП «Київтеплоенерго» про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.04.2019, позивач, як СВБ приєднався до умов типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0435-01013, укладеного з відповідачем, як ОСП; зазначений договір набув чинності з 07.05.2019.
Наказами ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» затверджувалися умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, в т.ч. і у спірний період з І декади вересня 2020 року по ІІІ декаду квітня 2021 року.
Відповідно до умов укладеного між КП «Київтеплоенерго» як СВБ та ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» як ОСП, АР договору про врегулювання небалансів електричної енергії (станом на початок спірного періоду) сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ, за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (далі - Правила ринку). Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5).
Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.п.2.1, 2.2 договору №0435-01013).
ОСП, зокрема, зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п.3.3 договору №0435-01013).
Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (п.5.1 договору №0435-01013).
Відповідно до редакції договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженої наказом ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» №709 від 21.12.2020 у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
В той же час, згідно п.10.11 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 у термін до 31 березня 2021 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно, а платежів за невідповідність - щомісячно.
Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п.7.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307).
У період з вересня 2020 року по квітень 2021 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 84 897 606, 72 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, копії яких наявні в матеріалах справи.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що спір у справі виник внаслідок порушення умов договору відповідачем, яким не було сплачено за поставлену позивачем у спірний період електричну енергію для врегулювання небалансів у строк, встановлений договором.
Аналізуючи п.п.7.3.1, 10.11 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов`язок виставлення рахунків на суми, які АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду покладений саме на відповідача у справі, що розглядається; відповідно виставлення таких рахунків безпосередньо відповідачем є достатньою підставою для проведення відповідачем у подальшому розрахунків з урахуванням положень укладеного сторонами договору.
На виконання наведених вимог чинного у спірний період законодавства України, відповідачем, як АР було сформовано та підписано ЕЦП рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів, зокрема, за наступні періоди: ІII декада вересня 2020 року, ІІ декада жовтня 2020 року, ІІІ декада жовтня 2020 року, І декада листопада 2020 року, ІІ декада листопада 2020 року, ІІІ декада листопада 2020 року, І декада грудня 2020 року, ІІ декада грудня 2020 року, ІІІ декада грудня 2020 року, І декада січня 2021 року, ІІ декада січня 2021 року, ІІІ декада січня 2021 року, І декада лютого 2021 року, ІІ декада лютого 2021 року, ІІІ декада лютого 2021 року, І декада березня 2021 року, ІІ декада березня 2020 року, ІІІ декада березня 2021 року, І декада квітня 2021 року, ІІ декада квітня 2021 року, ІІІ декада квітня 2021 року.
Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п.7.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307). Врахувавши оплату відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом частини суми основного боргу у загальному розмірі 223 004, 49 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/6578/21 в частині зазначених позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 72 321 761, 42 грн. судом визнано такими, що підлягають задоволенню.
Судом було надано належну оцінку доводам відповідача про те, що ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» оплачує придбану електричну енергію для врегулювання небалансів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку.
Так, суд першої інстанції врахував наступне:
- умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка;
- положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку;
- згідно ч.4 ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках; кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі;
- з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка;
- закон не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
При вирішенні спору в суді першої інстанції встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому, за висновками суду першої інстанції, дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору електричної енергії для врегулювання небалансів, є підставою виникнення права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 430 033, 22 грн. за загальний період прострочення з жовтня 2020 року по квітень 2021 року суд першої інстанції визнав обґрунтованими.
За здійсненим судом перерахунком 3% річних, із врахуванням положень договору щодо здійснення оплати вимоги про стягнення 3% річних задоволені на суму 629 099, 42 грн. за загальний період прострочення з 25.09.2020 по 21.05.2021.
Відповідальність у вигляді пені, обумовлена у редакції договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженої наказом ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» №709 від 21.12.2020, яким передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням наведеного вище, суд вважав обґрунтованими вимоги про стягнення пені за період поставки електричної енергії для врегулювання небалансів, обов`язок оплати якої виник після внесення відповідних змін договору про врегулювання небалансів електричної енергії, тобто з ІІ декади грудня 2020 року (дата надходження платіжного документу 24.12.2020). У періодах, які передували вказаному, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення оплати передбачена не була.
За розрахунком суду, із врахуванням положень договору щодо здійснення оплати, вірним є розмір пені, що складає 474 578,90 грн., внаслідок чого, позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» задоволено частково, провадження у справі №910/6578/21 в частині стягнення 223 004, 49 грн. основного боргу закрито на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України; в решті позову відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про залишення рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення 72 544 765, 91 грн. боргу за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0435-01013 від 07.05.2019 в частині оплати купленої балансуючої електричної енергії у період з вересня 2020 року по квітень 2021 року (включно), а також про стягнення 717 029, 83 грн. пені, 629 099, 42 грн. 3% річних та 2 430 033, 22 грн. інфляційних втрат через наявне прострочення в періоді станом на 21.05.2021.
Доводи поданої апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку встановленим під час розгляду обставинам справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.
Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.
У справі, що розглядається спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання виникнення обов`язку по оплаті за куповану відповідачем електричну енергію в обсягах власних небалансів з огляду на правове регулювання ринку, та як результат виникнення суми боргу, стягнення якої є предметом даного позову.
Так, при вирішенні спору, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам, визнав подані до матеріалів справи в копіях, сформовані в системі відповідачем, як АР рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів належними доказами направлення рахунка, що відповідає нормам процесуального та матеріального права.
Доводи апелянта щодо відсутності доказів направлення позивачем рахунків та у зв`язку з цим і щодо некоректності визначеного прострочення відповідачем по оплаті за небаланси підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до розділу 1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
У пункті 1.1.4 цих Правил ринку викладено значення скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.
Відповідно до пунктів 1.11.1, 1.11.8, 1.11.1 Правил ринку:
- за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів (ч. 1 п. 1.11.1 Правил);
- АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п. 1.11.8 Правил);
- система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок із системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс із системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора; 16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E (ч. 2 п. 1.11.1 Правил).
Пунктом 5.14.10 цих же Правил ринку передбачено, що АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
Виставлення рахунків за небаланси електричної енергії є прямим регулюванням розділу 7.3 Правил ринку, де згідно з п. 7.3.1 АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Таким чином, формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в цьому випадку ОСП та СВБ) в Системі є обов`язком адміністратора розрахунків (у розумінні положень Правил ринку). Направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
При цьому, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в абсолютно різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки й ознайомлюватися з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, але і проводити розрахунки за ними; доказів про неможливість ознайомлення з виставленими рахунками відповідач не надав.
Враховуючи пункт 7.6.4 Правил ринку, строк на оплату платіжного документа встановлений протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР у системі. Посилання апелянта, що позивач не надав підтверджень про отримання відповідачем надісланих йому рахунків відхиляються, адже ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, що є підставою визнати належним їх направлення (формування) адміністратором розрахунків у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
Підлягають відхиленню, також і доводи апелянта про відсутність його вини у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює порядок розрахунків на ринку електричної енергії.
Частиною 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
Кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; поточний рахунок оператора системи передачі.
Тобто, зазначена стаття передбачає, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання ОСП перераховуються не лише на поточні рахунки постачальників послуг з балансування, а і на поточний рахунок оператора системи, що не має статусу поточних рахунків із спеціальним режимом використання, а отже, відповідно, є коштами, якими відповідач вправі користуватись та розпоряджатись.
Судом, зокрема, враховується відповідне правозастосування Верховним Судом вказаних законодавчих алгоритмів розрахунків через рахунки із спеціальним режимом використання, а саме: що такий режим розрахунків не встановлює строків проведення розрахунків і не звільняє від відповідальності за прострочення зобов`язань, а врегульовує виключно порядок розподілу наявних на розподільчому рахунку боржника коштів, при цьому саме боржник має вживати заходів для забезпечення надходження достатньої кількості коштів на власний розподільчий рахунок для забезпечення повного і своєчасного розподілу коштів між своїми кредиторами.
Так, відповідно до правового висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, наведеного у постанові від 26.06.2020 у справі №904/1210/18:
« 9.1. Приймаючи постанову у цій справі і здійснивши аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови №792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції».
Також, при наданні правової оцінки у правовідносинах щодо розрахунків у сфері теплопостачання через рахунки із спеціальним режимом використання за встановленими алгоритмами Об`єднана Палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 903/918/19 зробила такий правовий висновок:
« 32.4. З огляду на правові висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у пунктах 17-20 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що визначений Порядком №217 алгоритм розподілу коштів споживачів, які надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання як оплата вартості теплової енергії та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, не ставить повноту та своєчасність виконання теплопостачальними організаціями договірних обов`язків з оплати отриманого природного газу на користь гарантованого постачальника у залежність від оплати теплової енергії безпосередніми споживачами; не скасовує та не обмежує відповідальність теплопостачальної організації перед постачальником за невиконання чи неналежне виконання обов`язків з оплати за спожитий газ та не змінює строків здійснення розрахунків за договорами між теплопостачальними організаціями та гарантованими постачальниками природного газу, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №917/530/19, ..., та зауважує, що положення Порядку №217 не змінюють строків розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача пені за прострочення в оплаті отриманого природного газу, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат».
Відповідач в силу ст.42 Господарського кодексу України під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик, у тому числі щодо несвоєчасності розрахунків із ним його контрагентами.
Таким чином, наявність у відповідача поточного рахунку із спеціальним режимом використання не позбавляє обов`язку останнього здійснювати повну і своєчасну оплату за куповану електричну енергію у відповідності до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19 та постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21.
Посилання апелянта на приписи абзацу 3 частини 4 ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень не підтверджують виключного випадку внесення коштів ОСП на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання, оскільки положення ст. 75 закону стосуються «розрахунків на ринку електричної енергії» а не «використання рахунку із спеціальним режимом», не встановлюють прямої заборони ОСП на внесення коштів на рахунок із спеціальним режимом використання.
Враховуючи, що купівля електричної енергії відповідачем у позивача здійснювалась у період вересень 2020 року - квітень 2021 року, тому до спірних правовідносин мають застосовуватись умови договорів, редакції яких діяли у відповідний період виникнення прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до редакції договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженої наказом ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» №709 від 21.12.2020 у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вимоги про стягнення пені за період поставки електричної енергії для врегулювання небалансів, обов`язок оплати якої виник після внесення відповідних змін договору про врегулювання небалансів електричної енергії, тобто з ІІ декади грудня 2020 року (дата надходження платіжного документу 24.12.2020), суд першої інстанції обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню, при перевірці проведеного розрахунку сума пені у вказаному періоді прострочення становить 474 578,90 грн. (за виключенням періодів нарахування пені на прострочені зобов`язання в оплаті небалансів, що виникли до ІІ декади грудня 2020).
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц (провадження № 14-424цс19).
Закон «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, не встановлює будь-яких заборон або обмежень щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на заборгованість, що виникла при несвоєчасному погашенні боргу за небаланс.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Посилання відповідача на особливий порядок розрахунків за електричну енергію, передбачений ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» судова колегія відхиляє як такі, що не звільняють відповідача від відповідальності за допущене прострочення, відповідно у разі наявності простроченого грошового зобов`язання з оплати балансуючої електроенергії, останній зобов`язаний нести відповідальність за загальними правилами, передбаченими положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом апеляційної інстанції встановлено, що їх розмір є обгрунтованим і арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 430 033, 22 грн. та 3% річних у розмірі 629 099, 42 грн. за загальний період прострочення з 25.09.2020 по 21.05.2021 правомірно визнано судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Таким чином висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі № 910/6578/21.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі № 910/6578/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі № 910/6578/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
4. Матеріали справи № 910/6578/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 28.07.2022.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова
