ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1231/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій ГАРАНЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час, заборгованості по індексації грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 30.04.2018 в розмірі 7 266 (сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 00 коп.;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 31.10.2017 в розмірі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 85 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.03.2016 по 30.04.2018 проходження служби в патрульній поліції міста Черкаси позивачу не виплачувалась доплата за службу в нічний час на вказану суму. Позивач вказує, що доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим обов`язковим видом грошового забезпечення поліцейського. Крім того, на його думку, відповідач всупереч закону у період з 01.03.2016 по 31.10.2017 не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення, а тому просив задовольнити позов.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 до 30.04.2018 у сумі 5449,50 грн та індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 2718,85 грн;

- зобов`язано Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 до 30.04.2018 у сумі 5449 (п`ять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 50 коп. та індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн 85 коп.;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачу виплачено усі складові та види грошового забезпечення поліцейських, що передбачені кошторисом Департаменту патрульної поліції. Також відповідач просить врахувати, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Крім того, апелянт зазначає, що підстави для індексації грошового забезпечення поліцейських виникли лише 24 жовтня 2017 року після набрання чинності відповідними змінами до Порядку індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.03.2016 №56о/с позивача призначено на посаду інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Черкасах ДПП.

Відповідно наказу Департаменту патрульної поліції від 14.03.2019 №177о/с позивач проходить службу в УПП в Черкаській області ДПП на посаді інспектора взводу №2 роти №4.

30.12.2021 позивачем було надіслано до ДПП запит на інформацію з проханням надіслати розрахункові листи за період проходження служби.

У відповідь надійшов лист від 11.01.2022 за вих. №6зі;7зі/41/5/05-2022 з додатками у вигляді розрахункових листів за період проходження служби позивачем в ДПП. Із розрахункових листів вбачається, що з 01.03.2016 по 31.10.2017 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Також, 30.12.2021 позивачем було надіслано до ДПП запит на інформацію з проханням повідомити чи здійснювалася індексація його грошового забезпечення, якщо ж ні, то провести індексацію та виплатити відповідні кошти.

У відповідь на запит у листі 11.01.2022 за вих. №6зі;7зі/41/5/05-2022 зазначено, що постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова "військовослужбовців" словом, "поліцейських". Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаної постанови, тобто з листопада 2017 року. Враховуючи викладене, підстави для виплати індексації за період з 01.03.2016 по 31.10.2017 відсутні.

Із розрахункових листів вбачається, що позивачу з 01.03.2016 по 30.04.2018 не виплачувалося грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час.

Окрім того 30.12.2021 позивачем було надіслано запит на інформацію до Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП з проханням, зокрема, надати витяги з наказів про призначення на посади, довідку про кількість відпрацьованих нічних змін.

У відповідь на адресу позивача надійшов лист від 05.01.2022 за вих. № 36-зі/41/24/03-2022 з додатками, де серед іншого містився витяг з послужного списку, таблиця розрахунку кількості відпрацьованих нічних змін позивача.

Відповідно до таблиці розрахунку кількості відпрацьованих нічних змін позивач в період з 01.03.2016 по 30.04.2018 відпрацював в Управлінні патрульної поліції в Черкаській області ДПП 173 нічних змін, з урахуванням відпусток, лікарняних та вихідних днів.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення розрахунку не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що загальна тривалість відпрацьованого у нічних змінах позивачем часу становить 1038 години, а відповідна доплата - 5449,50 грн. Також, суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення підлягають задоволенню.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині задоволення позовних вимог щодо визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 до 30.04.2018 у сумі 5449,50 грн та виплати даної суми, колегія суддів зазначає наступе.

Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Виходячи з положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 вищевказаної Постанови №988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).

Згідно п. 5 розділу І вказаного Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не заперечується кількість відпрацьованих позивачем нічних змін та щодо загальної тривалості відпрацьованого у нічних змінах часу, які встановлені судом першої інстанції. Також в апеляційній скарзі відсутні заперечення проти правильності розрахунку суми доплати за службу в нічний час.

Заперечення Департаменту патрульної поліції проти задоволення позовних вимог позивача полягають в тому, що грошове забезпечення може бути виплачене виключно в межах видатків, передбачених кошторисом.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 105 Закону України «Про Національну поліцію» фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

Водночас положеннями п. 11 розділу ІІ Порядку № 260, що прийняте на підставі п. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою реалізації пп. 3 п. 5 Постанови № 988, позивачу гарантоване право на отримання доплати за службу в нічний час. Реалізація такого права не може бути постановлена у залежність від обмеженого фінансування Департаменту патрульної поліції.

Щодо посилання Департаменту на те, що згідно п. 11 Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене Позивачу у меншому розмірі, ніж належало, може бути виплачено не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі № 807/363/18 викладено висновок, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати.

З огляду на те, що у спірному випадку Позивачем пред`явлено до Відповідача позовні вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення, колегія суддів Верховного Суду у справі №807/363/18 прийшла до висновку про необхідність застосування до аналогічних правовідносин положень статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно яких у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного йому грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком.

Дана позиція викладена Верховним Судом викладеній в постанові від 16.12.2021 року по справі №320/2583/21.

Щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 2718,85 грн та зобов`язати вчинити дії, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

У свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

За правилами ч. 1 ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік грошових доходів громадян, які підлягають індексації, додатково визначено в п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, що набрала законної сили 24 жовтня 2017 року, до вказаної норми права внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Разом з тим факт приведення п. 2 Порядку № 1078 у відповідність до вимог ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» лише 24 жовтня 2017 року не є підставою для позбавлення позивача гарантованого права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби, що передував прийняттю постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782.

Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції не містить заперечень щодо правильності обчислення загальної суми індексації грошового забезпечення позивача за спірний період.

Відповідач звертає увагу, що до внесення відповідних змін до п. Порядку № 1078 були відсутні підстави для індексації грошового забезпечення позивача.

Разом з тим такі доводи скаржника суперечать положенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», які прямо передбачають, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі - оплата праці (грошове забезпечення).

Заперечення Департаменту патрульної поліції проти задоволення позовних вимог ґрунтуються також на тому, що відповідно до п. 11 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку зазначеному доводу, колегія суддів виходить з того, що предметом правового регулювання Порядку № 260 є визначення порядку виплати грошового забезпечення, зокрема поліцейським, за місцем служби. Він покликаний встановити порядок дій відповідного органу в процесі нарахування і виплати грошового забезпечення і розрахований на регулювання відповідних правовідносин в умовах відсутності спору між їх учасниками.

Як вже зазначалося, Порядок № 260 був прийнятий на виконання ст. 95 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2 Постанови № 988, якими Міністру внутрішніх справ України надано право встановлювати саме порядок виплати грошового забезпечення.

Відповідно п. 11 розділу І Порядку № 260 є нормою права, яка визначає порядок (умову) виплату грошового забезпечення (невиплаченого чи виплаченого в меншому розмірі) в безспірному порядку на підставі звернення поліцейського.

Проте, посилання на п. 11 розділу І Порядку № 260 як на норму права, що перешкоджає стягненню невиплачених поліцейському сум грошового забезпечення за період, який виходить за визначені в ньому часі рамки, в судовому порядку колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан