Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року Справа№200/2188/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

07 лютого 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий на адресу суду 02 лютого 2022 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення від 02 серпня 2021 року № 7115 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначивши йому пенсію з 26 червня 2021 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

17 травня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідачів докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26 червня 2021 року звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Зазначав, що на час звернення за призначенням пенсії досяг 51 року, мав страховий стаж 24 роки 10 місяців 17 днів та 20 років 01 місяць 04 дні пільгового стажу за Списком № 1, що дає йому право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

02 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 7115, яким відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж становив 21 рік 02 місяці 04 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 01 рік 06 місяців 27 днів.

При цьому в рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року через те, що в записі про звільнення відсутня дата та номер наказу; до пільгового стажу не зарахований період роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року, оскільки довідка від 09 липня 2021 року № 155/07-21 не містить підпису головного бухгалтера та начальника відділу кадрів; а також періоди роботи з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року у зв`язку з тим, що пенсійному органу не надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Позивач вказував на те, що причини не зарахування до страхового і пільгового стажу інших періодів роботи пенсійний орган взагалі не зазначив, як і не вказав, з яких міркувань він виходив, визначаючи тривалість страхового стажу 21 рік 02 місяці 04 дні, а пільгового 01 рік 06 місяців 27 днів.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач наголошував, що наявність у нього страхового та пільгового стажу, необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена належними чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

Зауважував, що претендував на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, натомість пенсійний орган до спірних правовідносин застосовував норми ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, яка визначає право на пенсію незалежно від віку за наявності пільгового стажу не менше 25 року.

Позивач доводив, що має право на зарахування до його страхового стажу періоду з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року, оскільки вказаний період роботи відображено в трудовій книжці. Відсутність в записі про звільнення дати та номеру наказу про звільнення сама по собі не спростовує факт роботи у зазначений період, а працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року по справі № 300/860/17.

Позивач наголошував, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Позивач доводив, що на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання в Горлівському індустріальному технікумі з 01 вересня 1985 року по 22 травня 1988 року, оскільки за набутою професією, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, почав працювати ще до закінчення навчального закладу з 23 травня 1988 року.

Позивач покликався на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та зазначав, що має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду проходження служби в Радянській Армії, оскільки на момент призову на строкову військову службу працював на посаді підземного гірничого майстра.

За розрахунком позивача, згідно із записами трудової книжки станом на день звернення за призначенням пенсії до пільгового стажу за Списком № 1 належали наступні періоди: з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року; з 26 грудня 1988 року по 19 квітня 1989 року; з 12 червня 1989 року по 14 червня 1989 року; з 24 червня 1989 року по 21 червня 1991 року (служба в армії); з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року; з 28 жовтня 2002 року по 28 травня 2003 року; з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року; з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року; з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року; з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року; з 16 вересня 2011 року по 12 квітня 2013 року; з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року; з 26 березня 2019 року по 26 червня 2021 року (день звернення за пенсією); а також частково період навчання з 01 вересня 1985 року по 22 травня 1988 року.

Доводи пенсійного органу про не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року з посиланням на те, що довідка від 09 липня 2021 року № 155/07-21 не містить підпису головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, позивач вважав безпідставними, оскільки, відповідний період відображено у трудовій книжці, а тому додаткове підтвердження цього періоду пільговою довідкою не вимагається.

Крім того, позивач покликався на ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 та зауважував, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Аналогічна позиція наведена в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі № 672/914/16-а та від 11 липня 2019 року по справі № 127/1849/17.

Позивач стверджував, що так само відображені в трудовій книжці й періоди роботи в державному підприємстві «Соледаршахтспецбуд» акціонерного товариства відкритого типу «Шахтбуд» з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, в державному підприємстві «Соледаршахтспецбуд» з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Артемівський кооператив будівельників» з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтспецбуд» з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року, в той час, як зазначаючи у рішенні про відмову в призначенні пенсії про необхідність надання пільгових довідок, пенсійний орган не навів жодної обставини, яка має бути додатково підтверджена пільговими довідками та не відображені в трудовій книжці.

При цьому під час розгляду питання про призначення пенсії пенсійний орган не витребовував будь-які довідки як від позивача, так і від відповідних підприємств в порядку ч. 3 ст. 44 Закону № 1058. Таким чином, відмова у зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу є безпідставною, адже при розгляді спірного питання надання будь-яких довідок пенсійний орган не вимагав.

Разом з тим, пенсійний орган жодним чином не обґрунтував, з яких підстав ним не взято до уваги записи трудової книжки щодо роботи позивача у зазначені вище періоди, а також не наведено жодних обґрунтувань не зарахування до загального та пільгового стажу інших періодів, про які не зазначено у спірному рішенні, що вплинуло на заниження тривалості загального та пільгового стажу.

Оскільки пенсійний орган не обґрунтував неприйняття до уваги записів в трудовій книжці, а щодо окремих періодів роботи взагалі не зазначив мотиви не зарахування їх до загального та пільгового стажу, рішення про відмову в призначенні пенсії є необґрунтованим.

При цьому віднесення посад і виконуваних позивачем робіт до Списку № 1 як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, сторонами не оспорюється.

На переконання позивача, за цих обставин належним способом захисту його порушеного права буде визнання протиправним та скасування рішення від 02 серпня 2021 року № 7115 та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, призначивши йому таку пенсію з 26 червня 2021 року, тобто з дня звернення за її призначенням.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач зазначав, що згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Вказував на те, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до списків № 1 та № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, які чинні в період роботи працівника, на підставі записів в трудових книжках та уточнюючих довідок, виданих підприємствами або їх правонаступниками, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Відповідач стверджував, що для призначення пенсії на пільгових умовах заявник не надав уточнюючі довідки про пільговий характер роботи.

Відповідач наводив норми ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, п. п. 3.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1), та зазначав, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи та у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції для підтвердження стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; орган, що призначає пенсію, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі пільгових довідок та довідок про заробітну плату.

Посилання позивача на те, що ГУ ПФУ в Донецькій області всупереч нормам Конституції України грубо порушує його пенсійні права, відповідач вважав такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідач зауважував, що відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 № 1275 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» органам і посадовим особам забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Стверджував, що 26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058.

Заяву про призначення пенсії розглянуто за принципом екстериторіальності.

На дату звернення вік заявника 51 рік 02 місяці, загальний страховий стаж становив 22 роки 02 місяці 04 дні, в тому числі пільговий стаж (підземний) за Списком № 1 01 рік 06 місяців 27 днів.

Призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058 працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля за Списком № 1 незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 02 серпня 2021 року № 7115.

Відповідач стверджував, що нормами Закону № 1058 та Порядку № 22-1 на Пенсійний фонд України покладено обов`язок прийняття рішення про призначення пенсії, а тому у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як повторне зобов`язання виконати покладені на нього владні дискреційні функції.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 10 листопада 1999 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

Ухвалою від 17 травня 2022 року суд витребував у ГУ ПФУ в Донецькій області пенсійну справу ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; заяву позивача про призначення пенсії від 26 червня 2021 року та всі документи, що були подані разом з нею; рішення від 02 серпня 2021 № 7115 та всі документи, що слугували підставою для його прийняття, із обов`язковим зазначенням, який саме територіальний орган Пенсійного фонду України його прийняв; розрахунок загального та пільгового стажу, проведений пенсійний органом під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії (форма РС-право); всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

В повному обсязі витребувані докази відповідач суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання, не повідомив.

Як наслідок, справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, яка була зареєстрована за № 7115.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

02 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 7155 «Про відмову у призначенні пенсії».

Як свідчить зміст цього рішення, для призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 надав заяву від 26 червня 2021 року № 7115, паспорт та ідентифікаційний код; трудову книжку; диплом; військовий квиток; довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого:

Вік заявника 51 рік 02 місяці.

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля за Списком № 1 мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Страховий стаж особи становить 21 рік 02 місяці 04 дні.

Пільговий стаж особи становить 01 рік 06 місяців 27 днів.

Працює.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

-період з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року не зараховано до пільгового стажу згідно з довідкою від 09 липня 2021 року № 155/07-21 за Списком № 1, оскільки зазначена довідка не відповідає додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів);

-період роботи з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року не зараховано до страхового стажу, оскільки в записі про звільнення відсутні дата та номер наказу;

-для зарахування до вільгого стажу за періоди роботи

в державному підприємстві «Соледаршатспецбуд» акціонерного товариства відкритого типу «Шахтбуд» з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року;

в державному підприємстві «Шахта «Нова» з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року;

в товаристві з обмеженою відповідальністю «Соледаршахтспецбуд» з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року;

в товаристві з обмеженою відповідальністю «Артемівський кооператив будівельників» з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року;

в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтспецбуд» з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року необхідно надати пільгові довідки.

За висновком пенсійного органу, заявник матиме право на пенсійну виплату 14 травня 2029 року.

З приводу періодів, на зарахування яких до страхового та спеціального (пільгового) стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 та форма РС-право свідчать про таке.

Запис 1 23 травня 1988 року на підставі наказу від 18 серпня 1988 року № 187к ОСОБА_1 був прийнятий учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики (проставлені в трудовій книжці штамп та печатка підприємства не дають можливості встановити назву підприємства);

Запис 2 28 липня 1988 року на підставі наказу від 28 липня 1988 року № 187к звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики.

Період роботи з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу у складі періоду навчання з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 3 26 грудня 1988 року на підставі наказу від 26 грудня 1988 року № 116/к позивач був прийнятий на роботу на шахту ім. А.І. Гайового Артемівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Артемвугілля» підземним гірничими робочим 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

Запис 4 20 березня 1989 року на підставі наказу від 20 березня 1989 року № 25/к переведений дублером гірничого майстра з повним робочим днем в шахті на час практики;

Запис 5 19 квітня 1989 року на підставі наказу від 19 квітня 1989 року № 39/к звільнений відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР у зв`язку з закінченням строку практики.

Періоди роботи з 26 грудня 1988 року по 19 березня 1989 року та з 20 березня 1989 року по 19 квітня 1989 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу у складі періоду навчання з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року. До пільгового стажу ці періоди не зараховані.

Як свідчить диплом серії НОМЕР_4 , виданий 14 червня 1989 року за № 14976, ОСОБА_1 в 1985 році вступив до Горлівського ордену «Знак Пошани» індустріального технікуму ім. К.А. Рум`янцева та в 1989 році закінчив повний курс за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 03 червня 1989 року позивачу присвоєна кваліфікація «гірничого техніка».

Період навчання з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року тривалістю 03 роки 09 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 6 12 червня 1989 року на підставі наказу від 13 червня 1989 року № 55/к позивач був прийнятий на роботу на шахту ім. А.І. Гайового Артемівського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Артемвугілля» підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;

Запис 7 14 червня 1989 року звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР у зв`язку з призовом на строкову військову службу до Радянської Армії.

Період роботи з 12 червня 1989 року по 14 червня 1989 року тривалістю 00 років 00 місяців 03 дні пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 8 в період з 24 червня 1989 року по 21 червня 1991 року позивач проходив строкову військову службу в Радянській Армії. Запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_5 .

Період військової служби з 24 червня 1989 року по 21 червня 1991 року тривалістю 01 рік 11 місяців 28 днів пенсійний органа зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 9 16 серпня 1991 року на підставі наказу від 19 серпня 1991 року № 61/к позивач був прийнятий на роботу на шахту ім. А.І. Гайового виробничого об`єднання «Артемвугілля» підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті;

Запис 10 17 жовтня 1991 року на підставі наказу від 21 жовтня 1991 року № 75/к переведений підземним учнем гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті;

Запис 11 21 листопада 1991 року на підставі наказу від 25 листопада 1991 року № 83/к переведений підземним ГРОЗ з повним робочим днем в шахті;

Запис 12 03 липня 1994 року звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. Трудова книжка не містить відомостей про дату та номер наказу про звільнення, на підставі якого внесений цей запис.

Періоди роботи з 16 серпня 1991 року по 16 жовтня 1991 року, з 17 жовтня 1991 року по 20 листопада 1991 року та з 21 листопада 1991 року по 03 липня 1994 року пенсійний орган не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Запис 13 23 грудня 1999 року на підставі наказу від 23 грудня 1999 року № 7 позивач був прийнятий на роботу до кооперативу «Соляник» водієм вантажного автомобіля;

Запис 14 30 січня 2002 року на підставі наказу від 30 січня 2002 року № 3 звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи з 23 грудня 1999 року по 30 січня 2002 року тривалістю 02 роки 01 місяць 08 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

Запис 15 01 жовтня 2002 року на підставі наказу від 04 жовтня 2002 року № 24-к позивач був прийнятий на роботу в дочірнє підприємство «Соледаршахтспецбуд» акціонерного товариства відкритого типу «Шахтспецбуд» гірничим робочим 3 розряду шахтної поверхні на дільницю підземних гірничих робіт;

Запис 16 28 жовтня 2002 року на підставі наказу від 28 жовтня 2002 року № 26-к переведений гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці підземних гірничих робіт;

Запис 17 28 травня 2003 року на підставі наказу від 28 травня 2003 року № 23к переведений гірничим майстром дільниці шахтної поверхні;

Запис 18 01 жовтня 2003 року на підставі наказу від 03 жовтня 2003 року № 40к звільнений за згодою сторін відповідно до ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Періоди роботи з 01 жовтня 2002 року по 27 жовтня 2002 року, з 28 жовтня 2002 року по 27 травня 2003 року та з 28 травня 2003 року по 01 жовтня 2003 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу як періоди з 01 жовтня 2002 року по 04 грудня 2002 року тривалістю 00 років 02 місяці 04 дні, з 05 грудня 2002 року по 31 грудня 2002 року тривалістю 00 років 00 місяців 27 днів, з 01 січня 2003 року по 27 травня 2003 року тривалістю 00 років 04 місяці 27 днів, з 28 травня 2003 року по 28 травня 2003 року тривалістю 00 років 00 місяців 01 день, з 29 травня 2003 року по 01 жовтня 2003 року тривалістю 00 років 04 місяці 03 дні. До пільгового стажу ці періоди не зараховані.

Запис 19 16 жовтня 2003 року на підставі наказу Артемівського міського центру зайнятості від 16 жовтня 2003 року № 197 призначена виплата допомоги по безробіттю;

Запис 20 09 жовтня 2004 року на підставі наказу Артемівського міського центру зайнятості від 15 жовтня 2004 року № 041015 припинена виплата допомоги по безробіттю.

Період з 16 жовтня 2003 року по 09 жовтня 2004 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу як періоди з 16 жовтня 2003 року по 31 грудня 2003 року тривалістю 00 років 02 місяці 16 днів та з 01 січня 2004 року по 09 жовтня 2004 року тривалістю 00 років 09 місяців 09 днів.

Запис 21 28 березня 2005 року на підставі наказу від 28 березня 2005 року № 40к позивач був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта «Нова» гірничим робочим очисного забою 5 розряду;

Запис 22 28 червеня 2005 року на підставі наказу від 29 червня 2005 року № 88-к звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу у складі періоду з 01 березня 2005 року по 30 червня 2005 року тривалістю 00 років 03 місяці 05 днів. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 23 (на аркушах 14-15 трудової книжки) 04 липня 2005 року на підставі наказу від 04 липня 2005 року № 22к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Соледаршатспецбуд» гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах на підземній дільниці на період робіт в шахті;

Запис 23 (на аркушах 16-17 трудової книжки) 01 березня 2006 року на підставі наказу від 01 березня 2006 року № 4-к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи позивача з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року тривалістю 00 років 08 місяців 20 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 24 03 квітня 2006 року на підставі наказу від 03 квітня 2006 року № 15 позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський кооператив будівельників» гірничим майстром дільниці підземних гірничих робіт;

Запис 25 29 грудня 2010 року на підставі наказу від 29 грудня 2010 року № 37 звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Пенсійний орган зарахував до страхового стажу періоди з 03 квітня 2006 року по 31 травня 2007 року тривалістю 01 рік 02 місяці 00 днів, з 20 червня 2007 року по 30 листопада 2007 року тривалістю 00 років 05 місяців 15 днів, з 01 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року тривалістю 01 рік 07 місяців 00 днів, з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року тривалістю 00 років 04 місяці 00 днів, з 03 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року тривалістю 00 років 01 місяць 00 днів.

Періоди роботи з 01 червня 2007 року по 19 червня 2007 року та з 01 листопада 2010 року по 02 грудня 2010 року до страхового стажу не зараховані.

Період роботи з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року до пільгового стажу не зарахований.

Запис 26 03 січня 2011 року на підставі наказу від 03 січня 2011 року № 2к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтспецбуд» гірничим майстром з повним робочим днем на підземній роботі на дільницю № 1 на період виконання робіт по дільниці;

Запис 27 05 серпня 2011 року на підставі наказу від 05 серпня 2011 року № 351-к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року тривалістю 00 років 08 місяців 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 28 16 вересня 2011 року на підставі наказу від 16 вересня 2011 року № 1128 позивач був прийнятий на роботу в державне підприємство «Артемсіль» майстром гірничим дільниці гірничих робіт рудника № 4, тимчасово;

Запис 29 12 квітня 2013 року на підставі наказу від 12 квітня 2013 року № 109 звільнений відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з закінченням строків тимчасової роботи.

Період роботи з 16 вересня 2011 року по 12 квітня 2013 року тривалістю 01 рік 08 місяців 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу ст. 14, постанова № 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Запис 30 29 квітня 2013 року на підставі наказу Артемівського міського центру зайнятості від 18 травня 2013 року № НТ30518 позивачу призначена допомога по безробіттю;

Запис 31 16 квітня 2014 року на підставі наказу від 17 квітня 2014 року № НТ140417 припинено виплату допомоги по безробіттю.

Період з 29 квітня 2013 року по 16 квітня 2014 року тривалістю 01 рік 01 місяць 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

Запис 32 22 квітня 2014 року на підставі наказу від 22 квітня 2014 року № 116-к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудмонтаж» монтажником 5 розряду;

Запис 33 02 березня 2015 року на підставі наказу від 02 березня 2015 року № 38/3-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Пенсійний орган зарахував до страхового стажу період з 22 квітня 2014 року по 31 липня 2014 року тривалістю 00 років 03 місяці 26 днів.

Період з 01 серпня 2014 року по 02 березня 2015 року не зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 22 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року до пільгового стажу не зарахований.

Запис 34 01 квітня 2015 року на підставі наказу від 01 квітня 2015 року № 45-к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» монтажником технологічного обладнання 4 розряду в будівельну групу;

Запис 35 01 жовтня 2016 року на підставі наказу від 30 вересня 2016 року № 201-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Пенсійний орган зарахував до страхового стажу періоди з 01 квітня 2015 року по 31 січня 2016 року тривалістю 00 років 05 місяців 22 дні, з 01 квітня 2016 року по 01 жовтня 2016 року тривалістю 00 років 05 місяців 26 днів.

Період з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року не зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2016 року до пільгового стажу не зарахований.

Запис 36 01 червня 2018 року на підставі наказу від 01 червня 2018 року № 49 позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремоптимабуд» електрослюсарем (слюсарем) черговим по ремонту обладнання в підземних умовах з повним робочим днем;

Запис 37 (на аркушах 26-27 трудової книжки) 14 березня 2019 року на підставі наказу від 14 березня 2019 року № 14 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року тривалістю 00 років 10 місяців 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 37 (на аркушах 42-43 трудової книжки) 28 листопада 2016 року на підставі наказу від 28 листопада 2016 року № 162-к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудмонтаж» слюсарем механозбірних робіт 4 розряду;

Запис 38 31 січня 2017 року на підставі наказу від 31 січня 2017 року № 09-к звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України;

Період роботи з 28 листопада 2016 року по 31 січня 2017 року не зарахований до страхового стажу.

Запис 39 01 лютого 2017 року на підставі наказу від 31 січня 2017 року № 07-к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудмонтаж-2015» слюсарем механозбірних робіт 4 розряду;

Запис 40 03 травня 2017 року на підставі наказу від 03 травня 2017 року № 46-к звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України;

Період роботи з 01 лютого 2017 року по 03 травня 2017 року тривалістю 00 років 03 місяці 08 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

Запис 41 01 червня 2018 року на підставі наказу від 01 червня 2018 року № 49 позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремоптимабуд» на дільницю підземних робіт електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування;

Запис 42 14 березня 2019 року на підставі наказу від 14 березня 2019 року № 14 звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року тривалістю 00 років 10 місяців 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 43 26 березня 2019 року на підставі наказу від 25 березня 2019 року № 24л позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудмонтаж-2015» за строковим трудовим договором гірничим робочим підземним 4 розряду.

Будь-яких інших записів, в тому числі про переведення, про звільнення тощо, трудова книжка позивача не містить.

Період роботи з 26 березня 2019 року по 01 квітня 2020 року зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 02 квітня 2020 року по 26 липня 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Ремоптимабуд» від 09 липня 2021 року № 155/07-21, ОСОБА_1 працював повний робочий день в цьому товаристві і за період з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року був зайнятий на підземних роботах повний робочий день під землею на підземній ділянці в умовах ПрАТ «ЗЗРК» за професією електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту обладнання, що відповідає вимогам пільгового забезпечення згідно зі Списком № 1, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, розділ 1, позиція 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року.

Підстава видачі: особиста картка, накази про прийом, табелі обліку робочого часу.

Підтверджено атестацію робочих місць наказом від 15 березня 2016 року № 29/03-16.

Довідка видана за підписом керівника А.В. Киян та скріплена печаткою товариства.

Довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо інших періодів роботи позивача, Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) суду не надані.

Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2021 року пенсійний орган виходив з того, що заявник претендує на пенсію за віком відповідно до ч. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, ст. 14 Закону № 1788 (Роботи підземні, професії за постановою № 202 (25)).

За розрахунком пенсійного органу страховий стажу позивача складає 21 рік 03 місяці 06 днів, в тому числі пільговий стаж роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) 01 рік 06 місяців 28 днів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 26 липня 2021 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 01 липня 2021 року.

Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 у розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачала застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, […]. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

[…]

За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:

[…]

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

[…].

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; […].

Щодо права на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків […] та страхового стажу, встановленого абз. абз. 1 і 15-23 п. 1 ч. 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік. […].

При цьому ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Отже, за наявності у особи, яка претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи, що дають право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, такі періоди також підлягають зарахуванню до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Цей висновок ґрунтується на тому, що роботи, які зараховуються до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, дають особі право на пенсію на більш пільгових умовах ніж ті, що передбачені п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. Підземні роботи розділу І. Гірничі роботи (Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд) Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках та в копальнях по видобутку корисних копалин; в геологорозвідці; на дренажних шахтах; на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи (10100000 Видобуток корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) Списку № 1 списку виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені: 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи (10100000 Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи (Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в який повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені: 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу І. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи (Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; працівники, які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Отже, гірничі роботи за професіями «гірничий технік», «гірничий робочий підземний», «гірничий майстер підземний», «гірничий робочий очисного забою» впродовж повного робочого дня під землею дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (Список, затверджений постановою КМУ № 202).

До розділу І. Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт Списку, затвердженого постановою КМУ № 202, включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

До розділу ІІ. Підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів, Списку, затвердженого постановою КМУ № 202, включені, зокрема, гірники підземні; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 березня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів:

єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;

централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій;

мінімізація особистих контактів з громадянами;

відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу;

попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 02 серпня 2021 року № 7115 «Про відмову у призначенні пенсії».

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Однак, розглядаючи заяву позивача, ГУ ПФУ в Донецькій області виходило з того, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля за Списком № 1 мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років; обчислював страховий та пільговий стаж заявника для призначення пенсії за ч. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, ст. 14 Закону № 1788 (роботи підземні, професії за постановою 202 (25)), тобто фактично пенсійний орган вирішував питання про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

1. Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року.

В період з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року ОСОБА_1 працював учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті.

Цей період пенсійний орган зарахував до страхового стажу у складі періоду навчання. До пільгового стажу цей період не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1, з повним робочим днем під землею підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 1-2).

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року.

2. Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 26 грудня 1988 року по 19 квітня 1989 року.

В період з 26 грудня 1988 року по 19 березня 1989 року ОСОБА_1 працював підземним гірничим робочим з повним робочим днем в шахті; з 20 березня 1989 року по 19 квітня 1989 року дублером гірничого майстра з повним робочим днем в шахті.

Ці періоди пенсійний орган зарахував до страхового стажу у складі періоду навчання. До пільгового стажу ці періоди не зараховані без будь-якого обґрунтування.

Робота позивача за професіями, що передбачені Списком № 1, з повним робочим днем під землею підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 35).

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 26 грудня 1988 року по 19 березня 1989 року та з 20 березня 1989 року по 19 квітня 1989 року.

3. Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду навчання з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року.

В період з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року ОСОБА_1 навчався в Горлівському індустріальному технікумі за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин». За підсумками навчання позивачеві присвоєна кваліфікація «гірничого техніка», що підтверджено дипломом серії НОМЕР_6 .

Як свідчить запис № 6 в трудовій книжці, 12 червня 1989 року позивач був прийнятий на роботу підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті, тобто працевлаштований за набутою професією.

Період з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом «д» ст. 36 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

10 лютого 1998 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі Закон № 103/98-ВР), який набрав чинності 10 березня 1998 року.

Ч. 1 ст. 38 Закону № 103/98-ВР в її первинній редакції було передбачено:

«Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців».

Відповідно до ст. 18 Закону № 103/98-ВР до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

Суд зауважує, що навчання в Горлівському індустріальному технікумі ОСОБА_1 проходив в період з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року, тобто до набрання чинності Законом № 103/98-ВР.

Виходячи з положень ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, до спірних правовідносин належить застосовувати законодавство, яке було чинним на час проходження позивачем навчання.

Так, відповідно до пп. «з» п. 109 розділу VIII Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590), крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами абз. 3 п. 109 розділу VIII Положення № 590 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (пп. пп. «а» і «б» п. 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (пп. «в» п. 16) періоди, зазначені в підпунктах «д» і «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для зарахування періоду навчання до пільгового стажу особа після завершення навчання мала працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому цими нормами не були встановлені обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, а саме:

«[…]

Крім того, згідно з пунктом «д» статті 36 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 1 вересня 1980 року по 12 червня 1984 року навчався за спеціальністю та проходив практику (з 12 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року) у гірничому технікумі ім. О.Ф. Засядька, а 7 серпня 1984 року позивач був прийнятий на роботу гірським майстром підземником.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про відсутність підстав для зарахування періоду навчання позивача та періоду проходження виробничої практики до пільгового стажу.

[…]».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, всього періоду навчання в Горлівському індустріальному технікумі з 01 вересня 1985 року по 03 червня 1989 року, включаючи періоди проходження виробничої практики з 23 травня 1988 року по 28 липня 1988 року, з 26 грудня 1988 року по 19 березня 1989 року та з 20 березня 1989 року по 19 квітня 1989 року.

4. Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 12 червня 1989 року по 14 червня 1989 року.

В період з 12 червня 1989 року по 14 червня 1989 року ОСОБА_1 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті.

Цей період пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1, з повним робочим днем в шахті підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 6-7).

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 12 червня 1989 року по 14 червня 1989 року.

5. Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду проходження строкової військової служби з 24 червня 1989 року по 21 червня 1991 року.

В період з 24 червня 1989 року по 21 червня 1991 року позивач проходив строкову військову службу в Радянській Армії, що підтверджено записом № 8 в трудовій книжці, який внесений на підставі військового квитка.

До призову на військову службу позивач працював підземним гірничим майстром (записи №№ 6-7), після демобілізації з 16 серпня 1991 року підземним гірничим майстром (запис № 9).

Період строкової військової служби пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590).

П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.93, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Таким чином, в силу приписів п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на прирівняння періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки, як до призову на строкову військову службу, так і після демобілізації позивач працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті і робота за цією професією дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і періоду проходження строкової військової служби з 24 червня 1991 року по 21 червня 1991 року.

6. Щодо наявності підстав для зарахування до страхового, а також до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року.

В період з 16 серпня 1991 року по 16 жовтня 1991 року ОСОБА_1 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті; з 17 жовтня 1991 року по 20 листопада 1991 року підземним учнем гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 21 листопада 1991 року по 03 липня 1994 року підземним гірничим робочим очисного забою з повним робочим днем в шахті, про що свідчать записи №№ 9-12 в трудовій книжці.

Період роботи з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року пенсійний орган не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що період роботи з 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року не зарахований до страхового стажу, оскільки в записі про звільнення відсутні дата та номер наказу.

Оцінюючи правомірність наведеної відповідачем підстави для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, суд зауважує таке.

Дійсно, запис № 12 про звільнення ОСОБА_1 з 03 липня 1994 року не містить відомостей про дату та номер наказу, на підставі якого він був внесений.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58).

Відповідно до п. 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 1.5. Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції № 58, крім іншого, до трудової книжки вносяться відомості про звільнення.

П. 2.3. Інструкції № 58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з п. 2.4. Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, […] вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, […].

За правилами, наведеними у п. п. 2.6., 2.8. Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, […], виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. п. 2.25., 2.26. Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

За правилами, наведеними у п. 4.1. Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд відзначає, що Інструкція № 58 чітко визначає коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників […]».

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це суд відхиляє заперечення ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягають у тому, що зарахувати до страхового стажу періоду роботи 16 серпня 1991 року по 03 липня 1994 року неможливо на тій підставі, що в записі про звільнення відсутні дата та номер наказу, на підставі якого він був внесений.

В періоди з 16 серпня 1991 року по 16 жовтня 1991 року, з 17 жовтня 1991 року по 20 листопада 1991 року та з 21 листопада 1991 року по 03 липня 1994 року ОСОБА_1 працював за професіями, що передбачені Списком № 1, з повним робочим днем в шахті.

Отже, позивач має право на зарахування як до страхового, так і до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 16 серпня 1991 року по 16 жовтня 1991 року, з 17 жовтня 1991 року по 20 листопада 1991 року та з 21 листопада 1991 року по 03 липня 1994 року.

7. Щодо наявності підставі для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періодів роботи з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року, з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року.

В період з 01 жовтня 2002 року по 27 жовтня 2002 року ОСОБА_1 працював гірничим робочим шахтної поверхні на дільниці підземних гірничих робіт (записи №№ 15-16); в період з 28 жовтня 2002 року по 27 травня 2003 року гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці підземних гірничих робіт (записи №№ 16-17); в період з 28 травня 2003 року по 01 жовтня 2003 року гірничим майстром дільниці шахтної поверхні.

Період роботи з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

В період з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року ОСОБА_1 працював гірничим робочим очисного забою (записи №№ 21-22).

Період роботи з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

В період з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року ОСОБА_1 працював гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах на підземній дільниці (записи №№ 23-23).

Період роботи з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

В період з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року ОСОБА_1 працював гірничим майстром дільниці підземних гірничих робіт (№№ 24-25).

Періоди роботи з 03 квітня 2006 року по 31 травня 2007 року, з 20 червня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року, з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з 03 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

Періоди роботи з 01 червня 2007 року по 19 червня 2007 року та з 01 листопада 2010 року по 02 грудня 2010 року до страхового стажу не зараховані без будь-якого обґрунтування.

В період з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року ОСОБА_1 працював гірничим майстром з повним робочим днем на підземній роботі.

Період роботи з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу.

Робота позивача за професіями, що передбачені Списком № 1, в періоди з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року, з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці.

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року, з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року.

Як свідчить рішення про відмову в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи в державному підприємстві «Соледаршахтспецбуд» акціонерного товариства відкритого типу «Шахтбуд» з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, в державному підприємстві «Шахта «Нова» з 28 березня 2005 року по 28 червня 2005 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Соледарспецшахтбуд» з 04 липня 2005 року по 01 березня 2006 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Артемівський кооператив будівельників» з 03 квітня 2006 року по 29 грудня 2010 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтспецбуд» з 03 січня 2011 року по 05 серпня 2011 року на тій підставі, що заявник не надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

На переконання суду, така відмова пенсійного органу, є неправомірною з огляду на таке:

- пільговий характер роботи ОСОБА_1 в ці періоди підтверджений належним чином оформленими записами у трудовій книжці, а тому подання додаткових документів для їх підтвердження позивач не потребує.

- суд погоджується з доводами позивача, що, вказуючи на необхідність надання пільгових довідок, пенсійний орган не навів жодної обставини, яка має бути додатково підтверджені пільговими довідками та не відображена в трудовій книжці;

- суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили, що, виявивши недостатність документів для призначення пенсії, в тому числі пільгових довідок, пенсійний орган повідомив позивачеві про необхідність їх подання;

- відповідач не довів належними та допустимими доказами, що, виявивши недостатність документів для призначення пенсії, він реалізував свої повноваження, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, та звернувся з відповідним запитом до підприємств-роботодавців або архівної установи.

При цьому суд не приймає аргументи ГУ ПФУ в Донецькій області про неможливість проведення перевірок суб`єктів господарювання, оскільки відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, не може бути підставою для відмови особі в реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

- в рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Донецькій області жодним чином не обґрунтувало неможливість використання відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для отримання даних про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 .

8. Щодо зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 16 вересня 2011 року по 12 квітня 2013 року.

В період з 16 вересня 2011 року по 12 квітня 2013 року ОСОБА_1 працював майстром гірничим дільниці гірничих робіт.

Період роботи з 16 вересня 2011 року по 12 квітня 2013 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

9. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року.

В період з 22 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року ОСОБА_1 працював монтажником, що підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 32-33), яка є основним документом про стаж.

Отже, позивач має право на зарахування періоду з 22 квітня 2014 року по 02 березня 2015 року до страхового стажу.

Пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 22 квітня 2014 року по 31 липня 2014 року.

Період з 01 серпня 2014 року по 02 березня 2015 року до страхового стажу не зарахований без будь-якого обґрунтування.

10. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2016 року.

В період з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2016 року ОСОБА_1 працював монтажником технологічного обладнання, що підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 34-35), яка є основним документом про стаж.

Отже, позивач має право на зарахування періоду з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2016 року до страхового стажу.

Пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу періоди з 01 квітня 2015 року по 31 січня 2016 року та з 01 квітня 2016 року по 01 жовтня 2016 року.

Період з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року не зарахований до страхового стажу без будь-якого обґрунтування.

11. Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року.

В період з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року ОСОБА_1 працював електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання в підземних умовах з повним робочим днем.

Робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1, повний робочий день в підземних умовах підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 36 -37 (на аркушах 26-27 трудової книжки), №№ 41-42).

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року.

Пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що період роботи з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року не зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки пільгова довідка від 09 липня 2021 року № 155/07-21 не відповідає додатку 5 до Порядку № 673 (відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів).

З цього приводу суд зауважує, що дійсно, довідка від 09 липня 2021 року № 155/07-21 видана за підписом керівника товариства і не містить підписів головного бухгалтера та начальника відділу кадрів.

Однак, пільговий характер роботи позивача в період з 01 червня 2018 року по 14 березня 2019 року підтверджений належним чином оформленими записами в трудовий книжці, а тому не потребував додаткового підтвердження іншими документами, в тому числі довідками про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 обов`язок щодо оформлення (заповнення) такої довідки покладений на підприємство, в якому працював позивач.

Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при оформленні уточнюючої довідки.

Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки в оформленні пільгової довідки можуть бути підставою для неврахування стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність оформлення довідок. Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

До того ж за наявності сумнівів у достовірності відомостей, які наведені у довідці від 09 липня 2021 року № 155/07-21, відповідач не був позбавлений можливості провести перевірку первинних документів в товаристві, тобто використати свої права, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

12. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 28 листопада 2016 року по 31 січня 2017 року.

В період з 28 листопада 2016 року по 31 січня 2017 ОСОБА_1 працював слюсарем механозбірних робіт, що підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці (№№ 37 (на аркушах 42-43 трудової книжки), 38), яка є основним документом про стаж.

Отже, позивач має право на зарахування періоду з 28 листопада 2016 року по 31 січня 2017 до страхового стажу.

Період з 28 листопада 2016 року по 31 січня 2017 року не зарахований до страхового стажу без будь-якого обґрунтування.

13. Щодо зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 26 березня 2019 року по 26 липня 2021 року.

З 26 березня 2019 року ОСОБА_1 був прийнятий гірничим робочим підземним, де і продовжував працювати на день звернення за призначенням пенсії (26 липня 2021 року).

Робота позивача за професією, передбаченою Списком № 1, підтверджена належним чином оформленим записом в трудовій книжці (№ 43).

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 26 березня 2019 року по 26 липня 2021 року.

Період роботи з 26 березня 2019 року по 01 квітня 2020 року зарахований до страхового стажу.

Період роботи з 02 квітня 2020 року по 26 липня 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) не зарахований до страхового стажу без будь-якого обґрунтування.

Період роботи з 26 березня 2019 року по 26 липня 2021 року до спеціального (пільгового) стажу також не зарахований без будь-якого обґрунтування.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 02 серпня 2021 року № 7115 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 02 серпня 2021 року № 7115 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2021 року, зареєстровану за № 7115, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Суд зауважує, що призначення пенсії, складовою чого є обчислення загального та спеціального (пільгового) стажу, належить до повноважень пенсійного органу.

Отже, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 26 червня 2021 року, оскільки, як було вказано вище, за встановлених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, належним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов`язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Враховуючи невмотивованість рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії, суд не може замість пенсійного органу визначати підстави не зарахування ним до страхового стажу та/або спеціального (пільгового) стажу тих чи інших періодів, і, самостійно визначивши такі підстави, надавати їм правову оцінку.

До того ж, суд встановив, що з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся не 26 червня 2021 року, як помилково вказав пенсійний орган в рішенні від 02 серпня 2021 року № 7115, а позивач в позовній заяві, а 26 липня 2021 року, що підтверджено безпосередньо заявою про призначення пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн (квитанція від 31 січня 2022 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 серпня 2021 року № 7115 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькі області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко