Справа № 420/7997/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача не чинити перешкод позивачу в перетинанні державного кордону на виїзд з України; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.05.2022 у пункті пропуску через державний кордон України «Старокозаче» інспектором прикордонної служби впс «Старокозачке» 25 прикордонного загону майстер-сержантом ОСОБА_2 прийнято рішення № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 , яке обґрунтовано Указом Президента України. позивач звернувся до начальника 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) із заявою щодо скасування рішення 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 та зобов`язання посадових осіб 25 прикордонного загону не чинити перешкод позивачу в перетинанні державного кордону на виїзд з України. 06 червня 2022 р. позивач отримав відповідь про те, що рішення 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 є одноразовим і дає до усунення таких підстав. Позивач вважає зазначене рішення неправомірним, зважаючи на те, що його визнано тимчасово непридатним до військової служби та надано відстрочку за станом здоров`я від призову на строкову військову службу до 01.10.2022. Також жодної з визначених ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» підстав для тимчасового обмеження його виїзду за кордон не існує. При цьому позивач не є військовозобов`язаним, так як є призовником - особою, яка приписана до призовної дільниці, оскільки не перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу спричинено моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн, що полягає в неможливості реалізувати своє законне право на виїзд з України.

Ухвалою судді від 10.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, згідно з паспортом НОМЕР_1 , виданим Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області 19.05.2015.

Також позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , виданий 18.12.2015 (5112).

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 13.10.2015.

Згідно посвідчення про приписку до призовної дільниці № 3877/238 Л-99-51, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Приморському РВК м. Одеси з 11.11.2016.

Відповідно до висновку лікаря-офтальмолога на підставі ст. 32 графи І Розкладу хвороб Додатка № 1 до Положення № 402 від 14.08.2008, ОСОБА_1 визнаний тимчасово непридатним до військової служби (діагноз: Міопія середнього ступеню. Вроджена катаракта. Периферійне дегенерація сітківки) та таким, що має відстрочку за станом здоров`я від призову на строкову військову службу з наступним переоглядом в період проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2022 р.

22 травня 2022 р. на пункті пропуску через державний кордон України «Старокозаче» під час спроби перетинання державного кордону України ОСОБА_1 були надані паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення про приписку до призовної дільниці № 3877/238 Л-99-51 від 11.11.2016, висновок лікаря офтальмолога.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів інспектором прикордонної служби впс «Старокозачке» 25 прикордонного загону майстер-сержантом ОСОБА_2 прийнято рішення № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 .

23.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо роз`яснення: чи підлягає він призводу під час оголошення мобілізації та воєнного стану в України?; на який строк йому винесена постанова про тимчасову непридатність до військової служби?; чи є посвідчення про приписку до призовної дільниці № 3877/238 Л-99-51 з відміткою про тимчасову непридатність до військової служби та висновок офтальмолога підставами для перетину державного кордону України у період оголошення мобілізації та воєнного стану в Україні.

У відповідь листом від 23.05.2022 № ВП/27-61 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надав відповідь на заяву позивача, відповідно до якої ОСОБА_1 виповнилося повних 23 роки та він не перебуває у запасі або резерві, а тому є призовником, а не військовозобов`язаним. Також позивач має право на відстрочку за станом здоров`я від призову на строкову військову службу до 01.10.2022 з наступним переоглядом в період проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2022 року.

28.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до начальника 25 прикордонного загону із заявою, в якій просив скасувати рішення № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 та зобов`язати посадових осіб 25 прикордонного закону не чинити йому перешкод у перетинанні державного кордону на виїзд з України.

Листом від 04.06.2022 № 23/3586 в.о. начальника 25 прикордонного загону ОСОБА_3 надав відповідь на звернення позивача, відповідно до якої рішення № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України є одноразовим і діє до усунення таких підстав.

Не погодившись із рішенням про відмову в перетині кордону та зважаючи на порушення своїх прав на вільний виїзд за межі України, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно пункту 2.2 глави 2 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров`я.

Кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 2.7 глави 2 розділу ІІ Положення №402, під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Згідно пункту 2.8 глави 2 розділу ІІ Положення №402, після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов`язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ «А» та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Пунктом 2.9 глави 2 розділу ІІ Положення №402 визначено, що лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ «А» 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Главою 3 розділу ІІ Положення №402 врегульовано особливості медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

З огляду на матеріали справи, відповідно до висновку лікаря-офтальмолога на підставі ст. 32 графи І Розкладу хвороб Додатка № 1 до Положення № 402 від 14.08.2008, ОСОБА_1 визнаний тимчасово непридатним до військової служби (діагноз: Міопія середнього ступеню. Вроджена катаракта. Периферійне дегенерація сітківки) та таким, що має відстрочку за станом здоров`я від призову на строкову військову службу з наступним переоглядом в період проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2022 р.

Згідно листа начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 від 23.05.2022 № ВП/2761 ОСОБА_1 виповнилося повних 23 роки та він не перебуває у запасі або резерві, а тому є призовником, а не військовозобов`язаним. Також позивач має право на відстрочку за станом здоров`я від призову на строкову військову службу до 01.10.2022 з наступним переоглядом в період проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2022 року.

Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57.

Відповідно до п.2-6 Правил № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 25 лютого 2022 року введено воєнний стан. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року № 2102-IX відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 години 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року.

За приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Таким чином, виїзд чоловіка за межі України, який тимчасово непридатний до військової служби, дозволяється за умови наявності підтверджуючих документів, зокрема висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

При цьому відповідне роз`яснення міститься на офіційному сайті Державної прикордонної служби України (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3).

В той же час, в оскаржуваному рішенні від 22.05.2022 № 588 в якості правової підстави для відмови ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України зазначено: «Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (особа підлягає призову під час оголошення мобілізації)».

Таким чином, за умови пред`явлення під час спроби перетину 22.05.2022 державного кордону України ОСОБА_1 висновку лікаря про тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців, у посадових осіб Державної прикордонної служби України, зокрема 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський), не було правових підстав відмовляти йому у виїзді за межі України, посилаючись виключно на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, як особі, що підлягає призову під час оголошення мобілізації.

За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом - суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання органом державного прикордонного контролю законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів та за умови встановлених судом обставин, зокрема надання позивачем під час перетинання державного кордону паспорту громадянина для виїзду за кордон, висновку лікаря (додаток 7 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, рішення № 588 від 22.05.2022) та посвідчення про приписку до призовної дільниці, оскаржуване рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України не відповідає критерію обґрунтованості, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкод позивачу в перетинанні державного кордону на виїзд з України, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що повноваження суб`єкта владних повноважень, зокрема територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, щодо здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України є його дискреційними повноваженнями та залежать від конкретних умов їх реалізації.

При цьому суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими КАС України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Крім того відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме похідна вимога про зобов`язання відповідача не чинити перешкод позивачу в перетинанні державного кордону на виїзд з України не відповідає обсягу порушеного права в даному спорі, адже обставини іншого (ніж розглядається судом при розгляді цієї справи) перетинання державного кордону позивачем можуть бути істотно відмінними, та перебуватимуть поза обсягів судового контролю при вирішення даного спору.

При цьому, суд враховує, що резолютивна частина рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, про що зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Водночас суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень при реалізації власної компетенції та за умови вирішеного спору повинен враховувати висновки суду, здійснені при оцінці оскарження його дій, рішень чи бездіяльності.

Щодо позовної вимоги про відшкодування спричиненої моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн, що полягає в неможливості позивачем реалізувати своє законне право на виїзд з України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновків про ненадання позивачем доказів, які б свідчили про те, що внаслідок прийняття спірного рішення 25 прикордонним загоном (м. Білгород-Дністровський) йому завдана моральна шкода.

Адже сам по собі факт визнання протиправною відмови територіального органу Державної прикордонної служби особі в перетинанні державного кордону України не є безумовною підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) (67707, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової Слави, 14 (в/ч. 20197); ЄДРПОУ 14321831) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) № 588 від 22.05.2022 про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянина України - ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань 25 прикордонного загону (м. Білгород-Дністровський) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,4 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк