ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2022Справа № 910/21109/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Кабінет Міністрів України

3. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 1 100 679,15 грн.,

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Корсун Ю.Ю. за довіреністю від 31.12.2021 року № 92-Д;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 100 679,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за договором від 29.12.2017 року № 14716/01 (у редакції укладених між сторонами додаткових угод), у зв`язку з чим за Державним підприємством "Гарантований покупець" утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі № 910/21109/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2022 року.

10.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Державного підприємства "Гарантований покупець" від 05.01.2022 року № 15/20 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що обов`язок Державного підприємства "Гарантований покупець" з оплати 100 % вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду можливий лише після настання останньої з нижченаведених обставин: отримання Гарантованим покупцем підписаного продавцем акту купівлі-продажу електроенергії, а також оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Зважаючи на те, що рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел протягом спірного періоду - січня-листопада 2021 року прийняте не було, відповідач вказував на те, що строк виконання його зобов`язань з оплати вартості поставленої у цей період електричної енергії не настав.

24.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 18.01.2022 року, до якого останній долучив оригінали документів, копії яких були додані до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком".

У підготовчому засіданні 25.01.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 04.02.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 17.02.2022 року, підготовче засідання відкладено на 22.02.2022 року.

04.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 01.02.2022 року на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав, що "зелений" тариф вартості електричної енергії є чітко визначеним та закладеним при розрахунку заборгованості за договором від 29.12.2017 року № 14716/01, а також прямо зазначений в актах купівлі-продажу, підписаних сторонами за кожен місяць дії наведеного правочину.

14.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли клопотання відповідача від 05.01.2022 року № 15/23 та від 05.01.2022 року № 15/24, в яких Державне підприємство "Гарантований покупець" просило суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

17.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 15.02.2022 року № 15/561 на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких Державне підприємство "Гарантований покупець" вказало на те, що позивач у встановленому законом порядку не обґрунтував дат виникнення спірних зобов`язань відповідача з оплати вартості електричної енергії, відпущеної йому протягом січня-листопада 2021 року.

21.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 18.02.2022 року, до якого Державне підприємство "Гарантований покупець" на підтвердження часткової оплати спірної суми боргу в загальному розмірі 478 433,57 грн. долучило копії відповідних платіжних доручень від 17.02.2022 року № 211 131 на суму 8 429,84 грн., від 17.02.2022 року № 210 217 на суму 159 893,80 грн., від 17.02.2022 року № 209 306 на суму 145 635,92 грн. та від 17.02.2022 року № 208 459 на суму 164 474,01 грн.

До початку призначеного підготовчого засідання 22.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 21.02.2022 року, в якому Державне підприємство "Гарантований покупець" просило суд залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

У підготовчому засіданні 22.02.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/21109/21 на 30 днів, а також відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" без розгляду, у зв`язку із неявкою представника позивача у призначене підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2022 року судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", підготовче засідання відкладено на 23.03.2022 року.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 23.03.2022 року, не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року підготовче засідання у справі № 910/21109/21 призначено на 07.06.2022 року.

25.05.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 24.05.2022 року № 01/19929, в яких останнє вказало на необґрунтованість вимог позивача з огляду на відсутність у позовній заяві розрахунку сум, які підлягали оплаті за перші 10, 20 днів кожного розрахункового місяця, а також зазначило про те, що при оплаті послуги сторони врахуванню підлягає дата затвердження Регулятором розміру її вартості.

27.05.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.05.2022 року № 359/19-22, в яких остання навела інформацію, пов`язану зі спірними правовідносинами.

31.05.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Кабінету Міністрів України, в яких останній просив відмовити у задоволенні вимог позивача з огляду на порядок виконання спеціальних обов`язків, покладених на учасників ринку електричної енергії та порядок розрахунку за електричну енергію за "зеленим" тарифом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року підготовче провадження у справі № 910/21109/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 29.06.2022 року.

22.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача від 15.06.2022 року, в яких останній підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

У судовому засіданні 29.06.2022 року оголошувалася перерва до 13.07.2022 року.

У судовому засіданні 13.07.2022 року представник відповідача проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 05.01.2022 року № 15/20 та запереченнях від 15.02.2022 року № 15/561.

Позивач та треті особи про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 13.07.2022 року не забезпечили.

У судовому засіданні 13.07.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 року між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" було укладено Договір № 14716/01 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" зобов`язується продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" зобов`язується купувати електроенергію, вироблену Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

16.08.2019 року між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) було укладено Додаткову угоду № 525/01 до Договору, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.

Так, згідно з пунктом 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року).

Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору унормовано, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Додатковою угодою від 06.05.2020 року № 1380/01/20 до Договору сторони виклали статті 1-7 цього правочину в новій редакції.

Так, за умовами пункту 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 06.05.2020 року, за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804.

Крім того, 05.03.2021 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" було укладено Додаткову угоду № 1033/01/21 до Договору, в якій сторони дійшли згоди доповнити Договір рядом пунктів та викласти його певні умови в новій редакції.

Так, згідно з пунктом 1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, за цим Договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За умовами пунктів 3.1-3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктами 4.1, 4.5 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, встановлено, що Гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію, а продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від Гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено їх печатками відповідні акти купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 року на суму 54 260,18 грн., від 28.02.2021 року на суму 57 506,14 грн., від 31.03.2021 року на суму 244 371,47 грн., від 30.04.2021 року на суму 371 539,39 грн., від 31.05.2021 року на суму 477 934,30 грн., від 30.06.2021 року на суму 822 370,17 грн., від 31.07.2021 року на суму 1 216 499,48 грн., від 31.08.2021 року на суму 1 067 800,85 грн., від 30.09.2021 року на суму 799 468,99 грн., від 31.10.2021 року на суму 606 086,30 грн. та від 30.11.2021 року на суму 222 658,53 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень чи заперечень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з продажу електроенергії протягом січня-листопада 2021 року (спірний у даній справі період) свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" умов Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" посилалося на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань з оплати отриманої протягом січня-листопада 2021 року електричної енергії за Гарантованим покупцем виникла заборгованість у загальному розмірі 1 100 679,15 грн., з яких (згідно з наданою позивачем аналітичною довідкою про розрахунки за відпущену (отриману) Гарантованим покупцем електроенергію станом на 30.11.2021 року): 3 798,21 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в січні 2021 року; 4 025,43 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в лютому 2021 року; 17 106,00 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в березні 2021 року; 26 007,76 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в квітні 2021 року; 95 586,86 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в травні 2021 року; 164 474,01 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в червні 2021 року; 243 299,88 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в липні 2021 року; 145 635,92 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в серпні 2021 року; 159 893,80 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в вересні 2021 року; 232 421,44 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в жовтні 2021 року; 8 429,84 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в листопаді 2021 року.

Листом від 01.09.2021 року № 231 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити на його користь наявну в Гарантованого покупця заборгованість за Договором, яка на час направлення означеної претензії складала 1 735 075,84 грн.

У той же час, листом від 06.10.2021 року № 15/4222 відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" про неможливість задоволення вищенаведених вимог позивача з огляду, зокрема, на незатвердження Регулятором розміру вартості відповідної послуги у січні-серпні 2021 року та необхідність додержання механізму розрахунків, встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком.

Зважаючи на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" звернулося до суду з означеним позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості за відпущену йому електроенергію протягом січня-листопада 2021 року в загальному розмірі 1 100 679,15 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" спірної суми заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною 2 статті 65 цього ж Закону передбачено, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин 4, 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як було зазначено вище, згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Відповідно до пунктів 12.3., 12.6. Порядку Гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 року в справі № 910/11830/20.

З матеріалів справи вбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 15.02.2022 року № 300 (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.02.2022) затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року, складає відповідно 3 067 488 014,09 грн. (без ПДВ), 3 318 472 453,43 грн. (без ПДВ), 2 521 531 997,49 грн. (без ПДВ) та 911 245 991,12 грн. (без ПДВ).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з огляду на приписи статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 Договору та статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача у червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року електричної енергії за Договором мало бути виконано протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості відповідних послуг, тобто у строк до 18.02.2022 року включно.

Як було зазначено вище, за змістом позовної заяви та доданої до позову аналітичної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком", заявлена ним до стягнення сума спірної заборгованості у загальному розмірі 1 100 679,15 грн. виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань з оплати отриманої протягом січня-листопада 2021 року електричної енергії, з яких, у тому числі: 164 474,01 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в червні 2021 року; 145 635,92 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в серпні 2021 року; 159 893,80 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в вересні 2021 року; 8 429,84 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в листопаді 2021 року.

Водночас до клопотання відповідача від 18.02.2022 року, яке надійшло до суду 21.02.2022 року, Державним підприємством "Гарантований покупець" на підтвердження часткової оплати спірної суми боргу в загальному розмірі 478 433,57 грн. було долучено копії відповідних платіжних доручень від 17.02.2022 року № 211 131 на суму 8 429,84 грн., від 17.02.2022 року № 210 217 на суму 159 893,80 грн., від 17.02.2022 року № 209 306 на суму 145 635,92 грн. та від 17.02.2022 року № 208 459 на суму 164 474,01 грн.

З огляду на викладене, суд зазначає, що статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).

З матеріалів справи вбачається, що з означеним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" звернулося до господарського суду міста Києва у грудні 2021 року. Разом із тим, судом встановлено, що предмет спору в частині, зокрема, стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором у загальному розмірі 478 433,57 грн. припинив існування в процесі розгляду справи, у зв`язку з погашенням відповідачем цієї суми заборгованості.

Слід також зазначити, що зі змісту вищевказаних наданих відповідачем платіжних документів із зазначенням призначень відповідних платежів (з урахуванням аналітичної довідки позивача) вбачається, що за платіжним дорученням від 17.02.2022 року № 208 459 Державне підприємство "Гарантований покупець" повністю погасило наявну в нього спірну заборгованість за електроенергію, відпущену в червні 2021 року, на суму 164 474,01 грн.; за платіжним дорученням від 17.02.2022 року № 209 306 Державне підприємство "Гарантований покупець" повністю погасило наявну в нього спірну заборгованість за електроенергію, відпущену в серпні 2021 року, на суму 145 635,92 грн.; за платіжним дорученням від 17.02.2022 року № 210 217 Державне підприємство "Гарантований покупець" повністю погасило наявну в нього спірну заборгованість за електроенергію, відпущену у вересні 2021 року, на суму 159 893,80 грн.; за платіжним дорученням від 17.02.2022 року № 211 131 Державне підприємство "Гарантований покупець" повністю погасило наявну в нього спірну заборгованість за електроенергію, відпущену в листопаді 2021 року, на суму 8 429,84 грн.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором у сумі 478 433,57 грн. (що становить розмір недоплаченої відповідачем вартості електроенергії, відпущеної у червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу протягом червня, серпня, вересня та листопада 2021 року, в установленому порядку затверджений Регулятором) відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час судом встановлено, що Регулятор рішення про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" за період січень-травень, липень та жовтень 2021 року, ні на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" до суду з означеним позовом, ні на час розгляду та вирішення спору в справі № 910/21109/21 не оприлюднив. Наведені обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду справи. Докази, які спростовують вказані обставини, у матеріалах справи відсутні.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що строк виконання грошового зобов`язання відповідача з остаточного розрахунку з позивачем за електроенергію, відпущену за Договором за період січень-травень, липень та жовтень 2021 року, з огляду на приписи статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 Договору та статті 530 Цивільного кодексу України, фактично не настав, оскільки Регулятором розмір вартості послуги за цей період не затверджено, суд дійшов висновку про передчасність решти пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелком" вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 622 245,58 грн., з яких: 3 798,21 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в січні 2021 року; 4 025,43 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в лютому 2021 року; 17 106,00 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в березні 2021 року; 26 007,76 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в квітні 2021 року; 95 586,86 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в травні 2021 року; 243 299,88 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в липні 2021 року; 232 421,44 грн. - заборгованість електроенергію, відпущену в жовтні 2021 року.

Відтак, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості у розмірі 622 245,58 грн. слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, а також зважаючи на те, що позивач у встановленому законом порядку не довів суду належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу для своїх про стягнення з відповідача боргу в розмірі 622 245,58 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" у цій частині задоволенню не підлягають, зважаючи на їх передчасність, тоді як щодо решти вимог позивача про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості в сумі 478 433,57 грн. провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі, суд вирішує питання, зокрема, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така вимога визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за змістом частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої останнім суми судового збору (в сумі, пропорційній до розміру позовних вимог, провадження у справі з розгляду яких закрито), судом вказане питання по суті не вирішується.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" грошових коштів у розмірі 622 245 (шістсот двадцять дві тисячі двісті сорок п`ять) грн. 58 коп. відмовити.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 478 433 (чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять три) грн. 57 коп. основного боргу закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.07.2022 року.

Суддя В.С. Ломака