П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3061/22Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Худика С.А.

за участю представника апелянта Галицького С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року по справі за позовом Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 ( далі Позивач) звернувся з позовом до Міністерства юстиції України ( далі Відповідач) з позовом, в якому просив

- визнати протиправним та скасувати пункт 14 наказу Міністра юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздiльнянського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) мiсяць;

- зобов`язати Міністерство юстиції України відновити державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Міністерством юстиції України не встановлено дійсного стану майнових прав відносно земельної ділянки, внаслідок чого останній дійшов висновку про наявність обставин порушення прав неналежного заявника, яким не надано жодної інформації та жодним чином не підтверджено порушення прав останнього, що призвело до прийняття спірного наказу. При цьому, скарга Міністерства оборони України подана с порушенням строків, передбачених ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 14 наказу Міністра юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздiльнянського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) мiсяць.

Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити державному реєстратору Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі, Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 26 квітня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що судом не враховано нормативні приписи, що державні акти на право власності на землю відповідно до пункту 10 статті 28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», якими було посвідчено право власності чи право постійного користування спірною земельною ділянкою, видані до 01.01.2013р., є дійсними. Отже, земельна ділянка, яка закріплена за Міністерством оборони України на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728, виданого у 1983 році, є належним підтвердженням речового права на цю земельну ділянку і така земельна ділянка є сформованою незалежно від внесення її до Державного земельного кадастру. Незастосування судом першої інстанції наведених положень земельного законодавства призвело до ухвалення незаконного рішення. Водночас, апелянт зауважив, що повноваження Мін`юсту з питань скасування реєстраційної дії та тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є дискреційними. Відтак, зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції виходило із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до державного реєстру прав має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. Крім того, скаржник вказав, що центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції у Висновку, серед іншого, встановлено, що державним реєстратором Карпенком А.П. прийнято оскаржуване рішення всупереч вимогам законодавства, оскільки державна реєстрація права власності на будівлі відбулась при відсутності документа, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна. Також, на думку апелянта, враховуючи положення законодавства України, на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» покладено обов`язок відновити доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після набрання рішенням суду у справі № 420/3061/22 законної сили, в той час, як у Міністерства юстиції України зазначений обов`язок відсутній, а відтак зобов`язання судом Міністерства юстиції України відновити державному реєстратору ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав, є безпідставним та незаконним. Зобов`язання Міністерства юстиції України відновити державному реєстратору ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав є передчасним, оскільки доказів ухилення Державним підприємством «Національні інформаційні системи», яке є третьою особою у даній справі, від дій спрямованих на поновлення доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до реєстру відсутні, та відповідно означені дії будуть вчинені автоматично, за наявності судового рішення та не потребують окремих дій позивача.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Враховуючи, що всі поштові повідомлення на адресу Позивача разом з копіями судових документів повернулися до суду у звязку з тим, що адресаКарпенко відсутній за вказаною адресою, яка наявна в матеріалах справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Міністерство оборони України (далі - Скаржник) в особі представника ОСОБА_2 (далі - Скаржник) звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 31.12.2021 №407/1958 (далі - Скарга), зокрема, на рішення від 19.11.2021 № 61712521 (далі - оскаржуване рішення1), прийняте державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем (далі - державний реєстратор Карпенко А.А), щодо державної реєстрації права власності на будинок рибака, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 «Про задоволення скарги» частково задоволено скаргу Міністерства оборони України, скасовані рішення від 19.11.2021 № 61712521 прийняте державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем, скасовані рішення від 11.03.2021 № 57021402, 57020586, 57020144, від 13.03.2021 № 57068030, від 16.03.2021 № 57095063, прийняті державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем, скасовано рішення від 22.01.2021 № 56258754, прийняте державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Єрошенком Олександром Борисовичем, скасовано рішення від 30.06.2020 року №52891271, прийняте державним реєстратором Новодофінівсько сільської ради Лиманського району Одеської області Ротар Іриною Валеріївно, скасовано рішення від 11.06.2020 № 52620899, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк Оленою Петрівною, скасовані рішення від 15.10.2019 № 49162581, 49162416, 49161614, 49161286, 49160985, 49160530, прийняті приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Тетяною Володимирівною, скасовані рішення від 22.05.2019 № 46980892, 46976377, від 20.06.2019 № 47427080, 47426522, від 23.07.2019 №47906128, від 05.08.2019 №48096432, прийняті державним реєстратором Державного підприємства «Агенція з державної реєстрації» Дунай Христиною Богданівною, скасовані рішення від 22.05.2019 № 46978229, 46978989, 46979862, 46980294, від 06.06.2019 № 47236731, 47237059, від 19.06.2019 № 47417499, 47416868, від 20.06.2019 № 47437805, 47437379, від 11.07.2019 № 47732874 прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Риммою Вячеславівною, скасовані рішення від 26.04.2019 № 46671855, від 30.05.2019 № 47114803, від 20.06.2019 № 47428060, від 01.07.2019 №№ 47561186, 47561416, 47561617 від 08.07.2019 № 47661664, від 10.07.2019 № 47709195, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим Ігорем Олександровичем, скасовані рішення від 06.06.2019 №47233614, 47232112, 47230526, 47230310, 47230142, 47229921, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравцем Олександром Володимировичем, скасовані рішення від 09.04.2019 № 46386743, від 10.05.2019 №№ 46795969, 46795584, 46795178, 46794613, 46794423, 46794222, від 13.05.2019 №№ 46827105, 46826800, 4682642, 46896737, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяною Іванівною, скасовано рішення від 08.05.2019 №№ 46773290, 46772897, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою Ольгою Станіславівною.

Тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусам Одеського міського нотаріального округу Косюк Олені Петрівні, ОСОБА_3 , державним реєстраторам Лиманської селищної ради Роздільнянсього району Одеської області Карпенку Анатолію Анатолійовичу, Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецькому Олександру Сергійовичу, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Єрошенку Олександру Борисовичу, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_4 на 1 (один) місяць.

В іншій частині вимог скарги - відмовлено.

Підставою для прийняття наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 став Висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.01.2022 за результатами розгляду скарги Міністерства оборони України від 31.12.2021 № 407/1958, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2022 за № СК-101-22.1.

Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ні Державний реєстр прав, нi долучені до скарги документи не містять відомостей про речові права скаржника на земельну ділянку. Відтак, суд дійшов висновку, що дійсно скаржником не підтверджено факт порушення його прав в результаті прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, лише саме посилання скаржника на те, що зареєстровані об`єкти знаходяться на земельнiй дiлянцi що знаходиться у нього в користуванні, при цьому дані щодо цього права відсутні у будь-яких відомостях Державного реєстру, а також вiдомостях iнших реєстрiв (кадастрiв), автоматизованих інформаційних систем не може бути достатньою підставою для посилань на те, що прийняття державним реєстратором Карпенком А.А. рiшення фактично призвело до порушення прав скаржника i є підставою для застосування вiдповiдного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) мiсяць.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 91) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої - сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса.

Згідно з частиною восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

За приписами частин дев`ятої та десятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Відповідно розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом у межах компетенції, визначеної законом, зокрема на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора.

Порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5.

Згідно пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обгрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 37 Закону, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав та тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду, Колегією було рекомендовано Скаргу задовольнити частково Серед іншого, скасувати рішення і прийняте державним реєстратором Карпенком А.А..

Міністерством юстиції України на підставі Висновку Колегії від 21.01.2022, було прийнято Наказ від 04.02.2022 № 366/5 «Про задоволення скарги», яким Скаргу задоволено частково, скасовано серед вищезазначених рішень рішення державного реєстратора Карпенка А. А. від 19.11.2021 № 61712521 та тимчасово блоковано, зокрема, і державному реєстратору Карпенку А.А. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць, а в іншій частині - відмовлено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду стосовно того, що Скарга Міністерства оборони України не в повній мірі відповідає вимогам частини п`ятої статті 37 Закону, оскільки першочергово Скаржником не доведено наявності свого порушення права оскаржуваним рішенням державного реєстратора.

З цього приводу, колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що підтвердженням факту наявності у Міністерства оборони України належних речових прав на земельну ділянку вважається наявність виданого у законодавчо встановленому порядку, який діяв саме на час його видачі Державного акту на право постійного користування землею.

Так, право постійного користування земельною ділянкою Міністерства оборони України, підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії Б № 031728, виданим у 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якого є квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (преюдиційний факт згідно зі ст. 35 ГПК України з урахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2009 у справі № 30/110-09-3308) виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області надано у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, в межі якої входить земельна ділянка загальною площею 3, 8674 га, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відтак, згідно зі ст.ст. 77,78, 84 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» вищевказані землі відносяться за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України (КЕВ м. Одеси).

У свою чергу, на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2015р. у справі № 6/63-10-1719 на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки (29 об`єктів), що розташовано за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1 визнано право власності за державою в особі Міністерства оборони України. Вказаний об`єкт нерухомості має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1540807151227.

В свою чергу з інформації Чорноморської селищної ради від 25.06.2019 № 364/02-18/28/495 вбачається, що органом місцевого самоврядування будь-які рішення щодо вилучення земель оборони у Міністерства оборони України за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, буд. 1 не приймалося.

Також, сільською радою не приймалися рішення щодо передачі земельних ділянок за вказаною адресою у приватну власність або в оренду громадянам та суб`єктам господарської діяльності (лист Чорномоської селищної ради Одеського району Одеської області від 29.12.2021 № 2239/01-18/4/2651 копія якого долучена до скарги).

Разом з тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, крім складових об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1540807151227, на земельній ділянці Чабанського будинку рибалки, за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, буд. 1 знаходиться 59 приватних будинків, а також трансформаторна підстанція, які були збудовані сторонніми особами.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що безпідставними є висновки суду про те, що лише саме посилання скаржника на те, що зареєстровані об`єкти знаходяться на земельній ділянці, що знаходиться у нього в користуванні, при цьому дані щодо цього права відсутні у будь-яких відомостях Державного реєстру, а також відомостях інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, не може бути достатньою підставою для посилань на те, що прийняття державним реєстратором Карпенком А. А. рішення фактично призвело до порушення прав скаржника і є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць. Так як встановити межі, контури або координати місця розташування земельної ділянки, без її формування в розумінні Земельного кодексу України з подальшим внесенням відомостей щодо сформованої земельної ділянки до Державного земельного кадастру не є можливим. Відповідно до даних Кадастрової карти України, що є офіційним відображенням Державного земельного кадастру, оскаржувані об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці, яка не сформована в розумінні Земельного кодексу, інформація щодо права власності або іншого речового права щодо якої у відомостях Державного земельного кадастру відсутні є безпідставними.

Слід зауважити, що судом не враховано нормативні приписи, що державні акти на право власності на землю, відповідно до пункту 10 статті 28 прім 1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до 01.01.2013р., є дійсними.

Згідно пункту 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже, земельна ділянка, яка закріплена за Міністерством оборони України на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728, виданого у 1983 ропі, є належним підтвердженням речового права на цю земельну ділянку і така земельна ділянка є сформованою незалежно від внесення її до Державного земельного кадастру.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції, у рішенні від 21.01.2022р., яке стало підставою прийняття оскаржуваного наказу, жодних обґрунтованих посилань на наявність прав користування земельної ділянки або на те, що прийняті рішення будь яким чином порушують права Міністерства оборони України, не наведено.

Крім того, позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, однією з підстав позову зазначив пропуск Міністерством оборони України 60 -ти денного строку звернення зі Скаргою на дії державного реєстратора, передбаченого ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вказану обставину суд першої інстанції взагалі не дослідив, не обговорював та не надав оцінку.

Однак, колегія суддів, надаючи оцінку щодо законності наказу Міністра юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 «Про задоволення скарги» в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне зазначити про таке.

Як вбачається зі змісту Скарги Міністерства оборони України, 16 грудня 2021 року на адресу Міністерства оборони України надійшов лист Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері № 5-4-1515 вих.-21 від 07.12.2021 року щодо протиправного будівництва будівлі та споруди фізичними та юридичними особами на самовільно зайнятій земельній ділянці, що відноситься до земель оборони, на території Чабанського будинку рибалки, який розташований в межах військового містечка № Чорноморське-3 за адресою : Одеська обл., Лиманський район, смт. Чорноморське, вулиця Рибацька, будинок 1.

Відповідно до цього листа, та згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на території земельної ділянки військового містечка № Чорноморське-3. Загальною площею 3,8 га, в межах якої розташований Чабанський будинок рибалки ( реєстраційний номер 1540807151227), за адресою : Одеська область, Одеський район ( Лиманський р-н) смт. Чорноморське, вулиця Рибацька, будинок 1, за відсутності правових підстав та дозвільних документів, фізичними особами проведено реєстрацію права власності на вищезазначені об`єкти нерухомості.

Вказані обставини сторонами не спростовані.

На думку колегії суддів, саме з цієї дати Міністерство оборони України дізналося про порушення своїх прав, та мало змогу звернутися до суду на їх захист.

З даною скаргою на дії державного реєстратора, Міністерство оборони України звернулося до Міністра юстиції України 31 грудня 2021 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції правомірно виходило із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до державного реєстру прав має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав.

Слід зауважити, що центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції у Висновку, серед іншого, встановлено, що державним реєстратором Карпенком А.П. прийнято оскаржуване рішення всупереч вимогам законодавства, оскільки державна реєстрація права власності на будівлі відбулась при відсутності документа, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2022 № 366/5 «Про задоволення скарги» прийнятий Мін`юстом в межах повноважень, оскільки розглянувши скаргу Міністерства оборони України, Мін`юстом виявлено грубі порушення вчинені при здійсненні реєстраційних дій, зокрема і державного реєстратора Карпенка А. А За результатами розгляду даної скарги прийнято рішення у формі наказу, зокрема і застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 санкції у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, судом першої інстанції не надано оцінки протиправним діям державного реєстратора, які потягли за собою негативні наслідки для скаржника у вигляді незаконної державної реєстрації та порушення його права на земельну ділянку.

Інші позовні вимоги є похідними від зазначених, тому також підлягають залишенню без задоволення.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Водночас, оскільки на суд покладено обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Законів України «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях від 07 липня 2010 року та 02 червня 2016 року), зазначений обов`язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього спростовують неправильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року по справі за позовом Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити дії,-скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21.07.2022р.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.