Справа № 749/129/22

Номер провадження 2/749/144/22

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2022 р. м.Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Шаповал З.О.,

за участю секретаря Мирошниченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №749/129/22 за позовомза позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернуласьдо судув інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що 16.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович видав виконавчий напис №178866 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості, в загальній сумі 19 351,04 грн. Вважаючи такий виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначав, що відповідач не міг дотриматися вимог щодо надання приватному нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору про надання кредиту, оскільки кредитний договір був укладений без нотаріального посвідчення. Позивач наголошує на тому, що відповідач не надав жодних доказів в підтвердження безспірності заборгованості позивача. Таким чином через порушення процедури видачі виконавчого напису та відсутності належних доказів на підтвердження безспірності заборгованості боржника, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 29.06.2022 року витребувано від 29.06.2022 року витребуваноу приватногонотаріусаКиївського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича належним чиномзавірені копіїматеріалів нотаріальноїсправи щодовчинення виконавчогонапису №178866від 16.06.2021року про стягненняз ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 19351,04 грн. Витребувано від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" копії документів, наданихприватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу для вчиненнявиконавчого напису№178866від 16.06.2021року про стягненняз ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 19351,04 грн. Роз`яснено, що вказані докази надати в строк до19.07.2022 року. Роз`яснено, що докази, які вимагає суд, слід направити безпосередньо до Щорського районного суду Чернігівської області (місцезнаходження: вул. 30 років Перемоги 37 «б», м. Сновськ Чернігівська область). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Вказаною ухвалоютакож роз`яснено положення ч.10ст.84ЦПК України,яким передбачено,що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, до суду він та його представник надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву, витребуваних доказів та будь-яких клопотань до суду не надав.

У судовому засіданні треті особи відсутні, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Згідно Єдиного реєстру нотаріусів діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича тимчасово припинена.

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки відповідачем не було виконано вимоги ухвали Щорського районного суду Чернігівської області від 29.06.2022 року без поважних причин, суд на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України визнає кредитний договір №102260/0001ХSGF від 19.09.2012 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», таким що не посвідчений нотаріально.

Суд встановив, що 16.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович на підставі п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, видав виконавчий напис, реєстр №178866, за яким з ОСОБА_1 ,за кредитнимдоговором №102260/0001ХSGFвід 19.09.2012року,що укладенийміж ОСОБА_1 та ПАТ«ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступникомякого напідставі Договоруфакторингу №20140325-Гвід 25.03.2014року єТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", звернуто стягнення на користь останнього на заборгованість за період з 25.03.2014 року по 17.05.2021 року в загальній сумі 19 351,04 грн.

Суд такожвстановив,що напідставі заявипредставника стягувачаприватним виконавцемвиконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталієм Олександровичем відкрито виконавче провадження №65880588 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса Остапенко Є.М. від 16.06.2021 року, реєстр №178866.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції до 26 листопада 2014 року), документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 були внесені зміни.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині внесених змін, зокрема, розділ 2, за яким внесено до такого «Переліку документів» «кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису за якими додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

При цьому ухвалою від 1 листопада 2017 року Вищого адміністративного суду України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином суд встановив, що для видачі виконавчого напису нотаріусу відповідно до «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є саме нотаріально посвідчені кредитні угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, які для одержання виконавчого напису повинні подаватися нотаріусу в оригіналі разом із документами, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 826/20084/14.

Натомість кредитний договір №102260/0001ХSGF від 19.09.2012 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого у порушення ст. 87 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»,п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича було видано 16.06.2021 року спірний виконавчий напис, реєстр №178866.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, напідставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доказів на спростування того, що кредитний договір №102260/0001ХSGF від 19.09.2012 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» не був нотаріально посвідчений, відповідачем не надано. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, витребуваних доказів до суду не надав, причин невиконання ухвали суду суд не повідомив.

Також суд зазначає, що на підставі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Тобто сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.

Таким чином суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, оскільки суд повинен установити чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник безспірну заборгованість перед стягувачем.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15 а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року по справі № 916/3006/17.

Суд зазначає, що нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише стягувачем, тому не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином суд робить висновок, враховуючи положення ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. В свою чергу, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: 1) з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення; 2) а також з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог відповідача за спірним виконавчим написом.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 645/1979/15-ц.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні факт порушення приватним нотаріусом процедури вчинення спірного виконавчого напису за якимз позивача на користь відповідача звернуто стягнення на загальну суму 19 351,04 грн. то вказане є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд повністю задовольняє заявлені позовні вимоги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені витрати позивачем на оплату судового збору в сумі 1488,60 грн. відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Савостою І.М. суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотанняпро зменшеннявитрат наоплату правничоїдопомоги адвоката,що підлягаютьрозподілу міжсторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Разом з тим клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять, правом на подання відзиву відповідач не скористався, хоча таку можливість мав.

У даній справі позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надано договір про надання правничої допомоги №06/22ордер від 17.02.2022 року, орієнтований та остаточний розрахунок судових витрат, який містить детальний опис робіт зроблених адвокатом, та квитанції до прибуткового касового ордеру №11/22 від 14.02.2022 та №12/22 від 14.02.2022 року з яких вбачається, що позивачем сплачено адвокату Савості І.М. 1300 грн.

Оскільки позивач згідно зі статтею 81 ЦПК України довів надання йому адвокатом Савостою І.М. зазначених послуг суд дійшов висновку, що за відсутності клопотання іншої сторони, про зменшення таких витрат, у суду не мав правових підстав за власною ініціативою зменшувати заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу, які належно підтверджені та є пропорційними до предмета спору, а тому останні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати, що пов`язані з відправкою поштової кореспонденції в сумі 94 грн, що відповідає вимоги ст. 133 ч.3 п.4 ЦПК України, відповідно до вимог якої до судових витрат відносяться витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується інших фактичних витрат в сумі 47 грн, суд зазначає, що такі витрати належним чином не підтверджені, а тому у стягненні таких витрат слід вімовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. ст. ст. 4-7, 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 280-288, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, реєстр №178866,за якимз ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", звернуто стягнення боргу в загальній сумі 19 351,04 грн.

Стягнути зТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1488,60 грн.

Стягнути зТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з отримання правничої допомоги в сумі 1300 грн.

Стягнути зТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з відправкою поштових кореспонденцій в сумі 94 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя З.О.Шаповал