ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2022 р. Cправа № 902/1217/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

та ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

до Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія", 21022, м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 20-а, ідентифікаційний код юридичної особи 13322277

про визнання недійсними рішення загальних зборів

за участю сторін:

позивач ОСОБА_1 , згідно паспорту;

позивач ОСОБА_2 , згідно паспорту;

від відповідача - Воловодівський І.В.- адвокат, згідно ордеру, ОСОБА_3 - директор

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1217/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про визнання недійсними рішення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія", оформлені протоколом № 17 від 12.12.2017 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.04.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 серпня 2021 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП "Зварювальна лабораторія" задоволено; визнано недійсними рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлені протоколом № 17 від 12.12.2017 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 902/1217/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

02.02.2022 матеріали справи № 902/1217/20 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу документообігу суду від 02.02.2022 справу №902/1217/20 розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/1217/20, розгляд справи постановлено здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.03.2022 року.

28.02.2022 до суду від позивачів надійшли пояснення по справі б/н від 28.02.2022 (вх.№01-34/1954/22 від 28.02.2022), а також клопотання про витребування доказів б/н від 28.02.2022 (вх.№01-34/1955/22 від 28.02.2022).

Ухвалою суду від 03.03.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 902/1217/20 на 05.04.2022.

Ухвалою від 05.04.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі № 902/1217/20 на 21.04.2022.

15.04.2022 до суду від представника відповідача КП "Зварювальна лабораторія" надійшли письмові пояснення по справі б/н від 15.04.2022 (вх.№ 01-34/2910/22 від 15.04.2022), у яких відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав зазначених у них, клопотав про поновлення процесуального строку для надання письмових пояснень.

15.04.2022 до суду надійшло спільне клопотання від позивачів б/н від 20.04.2022 (вх.№ 01-34/3049/22 від 21.04.2022) про витребування з архіву Господарського суду Вінницької області матеріалів справи № 902/988/22.

У судовому засіданні 21.04.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду клопотання про витребування доказів та клопотання про витребування справи у архіві Господарського суду Вінницької області, задоволення клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для надання письмових пояснень та залучення письмових пояснень до матеріалів справи, оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/1217/20 на 28.04.2022 об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 28.04.2022 року суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів, залишення клопотання про витребування справи з архіву Господарського суду Вінницької області (за усним клопотанням позивачів) без розгляду, оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/1217/20 на 19.05.2022 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання. Також у судовому засіданні судом запропоновано надати сторонам письмові пояснення щодо зміни складу членів колективного підприємства та інших судових справ, у яких сторони є учасниками, та які можуть вплинути на розгляд справи №902/1217/20.

16.05.2022 до суду надійшли спільні письмові пояснення б/н від 15.05.2022 (вх.№01-34/3780/22 від 16.05.2022) по справі від позивачів.

18.05.2022 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 18.05.2022 (вх.№01-34/3844/22 від 18.05.2022) щодо зміни складу учасників у хронологічному порядку та їх актуального складу та щодо судових справ, що розглядаються іншими судами, учасником яких є КП "Зварювальна лабораторія" та позивачі та їх пов`язаність із даною справою.

У судовому засіданні 19.05.2022 позивачі клопотали про прийняття судом до розгляду поданих ними 16.05.2022 письмових пояснень б/н від 15.05.2022 (вх.№01-34/3780/22 від 16.05.2022) та додатків доданих по пояснень.

За наслідком розгляду цього клопотання суд дійшов до висновку про прийняття та приєднання до матеріалів справи зазначених пояснень. В частині залучення до матеріалів справи в якості доказів по справі доданих до пояснень копій документів суд відмовив з підстав порушення порядку та строків подання доказів, врегульованих ст. 80 ГПК України, про що постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотав про прийняття судом до розгляду поданих ним письмових пояснень б/н від 18.05.2022 (вх.№01-34/3844/22 від 18.05.2022). За наслідком розгляду цього клопотання суд дійшов до висновку про прийняття та приєднання до матеріалів справи зазначених письмових пояснень, про що постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2022 закрито підготовче провадження у справі №902/1217/20, призначено справу № 902/1217/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 09.06.2022 о 14:15 год.

На визначену судом дату у судове засідання з розгляду справи по суті з`явились позивачі та представники відповідача.

У судовому засіданні 09.06.2022 року в межах розгляду справи по суті суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.06.2022 о 14:15 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 23.06.2022 року в межах розгляду справи по суті суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.06.22 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Також у судовому засіданні 28.06.2022 року в межах розгляду справи по суті суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.07.22 о 14:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з розгляду справи по суті з`явились позивачі та представники відповідача.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

У судовому засіданні 07.07.2022, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приймаючи до уваги обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" справу розглянуто судом у розумний строк.

Суть спору:

14 грудня 2020 року громадяни ОСОБА_1 (далі-позивач-1) та ОСОБА_2 (далі-позивач-2) звернулися до Господарського суду Вінницької області зі спільним позовом до Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" від 12 грудня 2017 року, оформленого протоколом № 17 від 12.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/988/16 від 06 червня 2017 року залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2017 року було визнано недійсним рішення загальних зборів Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія", оформлених протоколом № 14 від 27.05.2016 року, яке викладене у питанні четвертому, п`ятому та дев`ятому порядку денного зборів, щодо примусового виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія", перерозподілу статутного капіталу підприємства, затвердження нового складу членів підприємства.

У позовній заяві позивачі зазначають, що згідно статуту підприємства в редакції від 27.05.2016 року та відомостей ЄДР станом на 12.12.2017 р. позивачі відсутні в складі засновників (учасників), статут ними не підписаний та не затверджений, а отже не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Закону України «Про господарські товариства». Склад засновників та розмір їх часток, зазначений у цьому статуті є недійсним в силу рішення господарського суду Вінницької області від 06.06.2017 року у справі №902/988/16, тому неможливо визначити кворум під час проведення зборів 12.12.2017р., що робить рішення зборів недійсними.

В якості підстави позовних вимог позивачі посилаються на те, що проведення загальних зборів та ухвалення на них рішень без приведення статуту КП "Зварювальна лабораторія" та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідність до рішення Господарського суду Вінницької області від 06 червня 2017 року у справі №902/988/16, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" позбавило позивачів права законної участі в загальних зборах, чим порушено їх права на участь в управлінні підприємством.

Позивачі також зазначили, що прийняття загальними зборами рішень, що порушують їх інтереси та впливають на розмір їх часток у статутному капіталі, порушує їх корпоративні права.

Колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" (далі-відповідач, КП "Зварювальна лабораторія") із заявленими позовними вимогами не погодилося з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У поданому до суду 15.01.2021 відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що загальні збори членів КП "Зварювальна лабораторія" були скликані та розпочалися о 10:05 годині 03 листопада 2017 року. У роботі цих зборів двічі оголошувалася перерва - 03.11.2017 та 08.12.2017. Питання порядку денного зазначених зборів були остаточно розглянуті, а засідання у них оголошено закритим лише 12.12.2017.

Зазначені збори скликалися, а їх порядок денний формувався зокрема з метою добровільного виконання відповідачем рішення Господарського суду Вінницької області від 06.06.2017 у справі №902/988/16 в частині прав та інтересів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як членів підприємства (відновлення - включення відомостей про них у статут та у ЄДР, тощо).

Про проведення таких зборів саме 03.11.2017 та відповідний порядок денний позивачі повідомлялися заздалегідь та належним чином, письмово - цінними листами з повідомленням про вручення. ОСОБА_2 був присутній на цих зборах.

Про оголошені у зборах перерви ОСОБА_2 інформувався безпосередньо (був присутній під час обговорення та прийняття членами відповідача таких рішень 03.11.17 та 08.12.17), а ОСОБА_1 повідомлявся письмово та по телефону.

Оскаржувані рішення (копії протоколу №17 від 12.12.17р.) були надіслані позивачам поштою та отримані ними: ОСОБА_1 - 23.12.2017, ОСОБА_2 - 06.01.2018.

Відповідач зазначає, що у відповідності до рішення з третього питання порядку денного загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлених протоколом №17 від 12.12.2017, відомості про позивачів, як членів КП "Зварювальна лабораторія", були включені (поновлені) до статуту підприємства та у ЄДР, про що державним реєстратором 23.01.2018 вчинено відповідну реєстраційну дію. А тому, всі рішення відповідача з даного приводу та мета проведення таких зборів відповідали інтересам як самих позивачів, так і відповідача.

Також відповідач зауважує, що позовна заява не містить чітких та зрозумілих доводів позивачів з приводу того, які саме їх права чи інтереси порушує кожне із дев`яти оскаржуваних рішень відповідача та яким саме чином, та як такі порушені права будуть відновлені у разі задоволення позову.

За переконанням відповідача посилання позивачів на проведення зборів та ухвалення оскаржуваних рішень згідно статуту відповідача у редакції 27.05.2016 є необґрунтованими. Чинним установчими документами відповідача на момент скликання та проведення спірних зборів (28.09 - 12.12.2017.) був статут у редакції 2006 року та засновницький договір. У питаннях не передбачених цими установчими документами відповідач застосовував по аналогії права або закону (ст. 8 ЦК України) відповідні норми законодавства про товариства з обмеженою відповідальністю, а також керувався загальними принципами розумності, добросовісності та справедливості.

Статутом відповідача у редакції 2006 року передбачалося, що усі рішення з питань порядку денного ухвалюються зборами простою більшістю голосів членів, в тому числі щодо внесення змін до установчих документів та змін у ЄДР.

Фактично, кожне із оскаржуваних позивачами рішень ухвалювалося не менше 3/4 голосів (75%) всіх членів відповідача, що підлягали врахуванню (без врахування голосів, що припадали на частки покійних)

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що позовна заява не розкриває змісту порушеного суб`єктивного права кожного із позивачів, у відповідності до обраного ними способу захисту, заявлені предмет і підстави позову є неспівмірними, а тому такий позов, на його думку, не підлягає задоволенню судом.

Під час нового розгляду справи № 902/1217/20 позивачами 28.02.2022 було подано до суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду у цій справі, в яких вони зазначили, що суди обґрунтовано прийшли до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносинах норм, що регулюють діяльність господарських товариств. Щодо належного способу захисту зауважили, що обраний позивачами спосіб захисту цивільного права, як визнання недійсним рішення загальних зборів відповідає вимогам встановленим чинним законодавством, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Представником відповідача під час нового розгляду справи 15.04.2022 було подано до суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду у цій справі, у яких останній проти позову заперечує, зазначає, що враховуючи відсутність законодавства, яке б регулювало діяльність колективного підприємства, слід виходити із загальних принципів підприємства, як організаційної правової форми господарювання та змісту корпоративних прав та корпоративних відносин.

Аналіз статуту КП "Зварювальна лабораторія" у редакції на час виникнення спірних правовідносин та норм законодавства приводить до висновку, що КП "Зварювальна лабораторія" має ознаки господарського товариства у розумінні статті 79 ГК України та статті 1 Закону України "Про господарські товариства", а тому при вирішенні спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

Відповідач зазначає, що на час розгляду даної справи судові рішення у справах №902/988/16 та №902/431/19 не встановлюють недійсності всіх первинних документів та рішень, на підставі яких відбувалася зміна складу членів відповідача і розміру їх часток у період з 2006 року та по сьогоднішній день. Так, на даний час залишаються чинними (не скасовані):

- рішення з сьомого питання порядку денного загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" (Протокол №14 від 27.05.16р.) про виключення (вихід) із складу членів підприємства громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв`язку продажем частки або подачею заяви про вихід, а також покійних членів підприємства Ляшко 0.1, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за фактом їх смерті;

- рішення з 12 питання порядку денного загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" (Протокол №14 від 27.05.16р.) про зміну відомостей про підприємство і його членів та внесення відповідних змін до ЄДР 100, ФОП та ГФ;

- заяви та договори купівлі-продажу частки громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про перехід чи передачу частки засновника (члена) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) підприємства.

З врахуванням вищенаведеного, фактичний склад членів відповідача та розмір їх часток в статутному капіталі на час проведення зборів та прийняття ними рішень (03.11 - 12.12.17р.) - наявність кворуму, підтверджується відповідними первинними документами та відповідає відомостям з даного приводу, зазначеним у вступній частині (преамбулі) протоколу №17 від 12.12.17 р. та у відповідних протоколах реєстрації. Наявність кворуму позивачами на думку відповідача не спростована.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

13 січня 2006 року на загальних зборах співвласників та членів колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" було прийнято рішення оформлене протоколом № 1, яким було затверджено в новій редакції статут підприємства, список членів підприємства в кількості 14 чоловік та затверджено статутний фонд підприємства у розмірі 20 000 тисяч гривень.

Згідно з пунктом 1.1. статуту КП "Зварювальна лабораторія" затвердженого рішенням загальних зборів членів колективного підприємства "Зварювальна лабораторія", оформленого протоколом № 1 від 13.01.2006, КП "Зварювальна лабораторія" створено на добровільних засадах організацією орендарів шляхом викупу державного майна, що підтверджене договором купівлі-продажу майна № 32 від 02.03.1994 і актом приймання - передачі у власність державного майна від 03.05.1994 (далі - статут у редакції 2006 року).

Відповідно до пункту 1.2 цього статуту засновниками колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" є 14 громадян України з визначеними у грошовому виразі частками у статутному фонді, до числа яких належать позивачі, зокрема:

1. ОСОБА_3 з часткою в статутному фонді - 2352,94 грн;

2. ОСОБА_4 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

3. ОСОБА_10 з часткою в статутному фонді - 1176,47;

4. ОСОБА_12 з часткою в статутному фонді - 2352,94 грн;

5. ОСОБА_5 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

6. ОСОБА_6 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

7. ОСОБА_9 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

8. ОСОБА_2 з часткою в статутному фонді - 2352,94 грн;

9. ОСОБА_11 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

10. ОСОБА_7 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

11. ОСОБА_1 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

12. ОСОБА_10 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

13. ОСОБА_8 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн;

14. ОСОБА_13 з часткою в статутному фонді - 1176,47 грн.

Згідно пункту 2.1. статуту у редакції 2006 року метою підприємства є використання належного членам підприємства майна для підприємницької діяльності та одержання прибутку.

Пунктом 3.1. статуту у редакції 2006 року передбачено, що підприємство діє на основі статуту згідно з договорами, укладеними з господарчими партнерами.

Положеннями пункту 3.3. статуту у редакції 2006 року визначено, що для подальшої діяльності Підприємства створюється статутний фонд 20 000,00 грн., який може змінюватися за рішенням загальних зборів.

Згідно пунктів 6.6., 6.7. статуту член підприємства зобов`язаний брати участь в управлінні справами підприємства та має право на участь в участь в управлінні справами підприємства (на загальних зборах, у виборних органах управління і контролю, окремим службовим особам підприємства).

Відповідно до пункту 8.1. статуту вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори трудового колективу.

Питання, що підлягають розгляду загальними зборами, порядок скликання та проведення загальних зборів врегульовано зокрема пунктами 8.4.-8.10 статуту.

Відповідно до пункту 8.7 ухвали загальних зборів приймаються звичайно більшістю голосів членів підприємства відкритим або закритим голосуванням, якщо іншого порядку прийняття ухвали з питань, що розглядаються не передбачено. Хід зборів протоколюється.

У свою чергу пунктами 8.28 - 8.31 статуту передбачено порядок прийняття істотних ухвал.

Згідно пункту 8.28 статуту (станом на 2006 рік) до істотних належать ухвали відносно випуску акцій, видатків на суму, що перевищують 70 000 гривень, доповнення і зміни статуту, реорганізація і ліквідація підприємства, розподіл коштів підприємства при його ліквідації.

За змістом пункту 8.29 статуту істотні ухвали можуть прийматися не менше ніж 70 відсотками голосів членів трудового колективу підприємства відкритим або закритим голосуванням.

Пунктами 8.34, 8.35 статуту передбачено, що члени підприємства можуть продавати свої частки і вклади родичам або працівникам підприємства шляхом оформлення договору купівлі-продажу. Такі особи, якщо вони не були членами підприємства, набувають статусу членів підприємства з моменту передачі часток і вкладів з усіма правами і обов`язками, що випливають із цього статуту.

Зміни і доповнення вносяться до статуту з ухвали загальних зборів членів підприємства (пункт 9.5. статуту).

27 травня 2016 року відбулися загальні збори членів КП "Зварювальна лабораторія", за результатами проведення яких були прийняті рішення, оформлені протоколом від 27.05.2016 № 14. На час проведення зборів була чинною редакція статуту, затверджена рішенням загальних зборів, оформленого протоколом від 13 січня 2006 року № 1.

На порядок денний зборів були винесені наступні питання:

1. Про обрання президії Зборів (голови та секретаря).

2. Про внесення змін до порядку денного Зборів.

3. Про виконання рішень Зборів, оформлених протоколом № 12 від 25.03.2016 р., зокрема щодо підписання Статуту КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції.

4. Про відповідальність членів та посадових осіб КП "Зварювальна лабораторія" за не виконання рішень зборів від 25.03.2016 р.

5. Про примусове виключення (вихід) з КП "Зварювальна лабораторія" членів підприємства, які не виконують свої обов`язки та рішення зборів, порушують права інших членів підприємства та самого підприємства, створюють перешкоди у його діяльності.

6. Про повторний розгляд та прийняття рішень з питань, що були предметом розгляду на зборах 25.03.2016р.

7. Про виключення (вихід) із складу членів КП «Зварювальна лабораторія» ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

8. Про розгляд заяви ОСОБА_14 , щодо включення (прийняття) до складу членів Підприємства.

9. Про перерозподіл статутного фонду підприємства, затвердження нового складу членів КП "Зварювальна лабораторія" та розміру їх часток.

10. Про реорганізацію органів управління КП "Зварювальна лабораторія".

11. Про внесення змін та затвердження статуту КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції.

12. Про зміну відомостей про Підприємство та його членів, що містяться у ЄДР ЮО та ФОП.

13. Розгляд заяв, а також інших питань, що будуть включені до порядку денного додатково.

З усіх питань порядку денного зборами були ухвалені рішення, зокрема:

З четвертого питання порядку денного загальними зборами КП "Зварювальна лабораторія" прийнято наступне рішення:

Членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 притягнути до відповідальності: - за систематичне невиконання рішень зборів, прийнятих більшістю голосів членів підприємства оформлених протоколами № 12 від 25.03.2016 року та № 12 від 13.05.2016 року; - за необґрунтовану відмову від підписання Статуту КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції; - за невиконання інших обов`язків члена Підприємства, які випливають із суті корпоративних відносин в КП "Зварювальна лабораторія"; - за порушення прав інших членів Підприємства та створення перешкод у його діяльності. Розглянути питання щодо примусового виключення (виходу) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія".

З п`ятого питання порядку денного загальними зборами КП "Зварювальна лабораторія" прийнято наступне рішення за систематичне невиконання (за неналежне виконання) обов`язків члена Підприємства, не виконання рішень зборів, відмову підписати Статут КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції, створення перешкод у діяльності Підприємства та порушення прав його членів, примусово виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість частини майна КП "Зварювальна лабораторія" (їх вкладу) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі (фонді) Підприємства, визначеної на підставі показників балансу та фінансової звітності КП "Зварювальна лабораторія" станом на дату прийняття цього рішення. Виплати провести протягом 3 календарних місяців з дати державної реєстрації відповідних змін до Статуту КП згідно цього рішення.

Частки у статутному капіталі (фонді) КП "Зварювальна лабораторія", що належали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати підприємству з подальшим (протягом одного року) перерозподілом серед членів або третіх осіб.

З сьомого питання порядку денного вирішили змінити, затвердити та прийняти до виконання прийняте рішення зборів з цього питання порядку денного, оформлене протоколом від 25.03.2016р., в наступній редакції:

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_4 у зв`язку із продажем (передачею) належної йому частки (паю) у статутному фонді Підприємства (1176,47 грн.) іншому члену КП - ОСОБА_3 , на підставі Договору №27/08-2015/1 купівлі-продажу частки у СФ КІІ від 27.08.2015р. та його Заяви від 27.08.2015р., що додаються, а також втратою ОСОБА_4 статусу члена КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до положень п.8.34 - п.8.35 Статуту Підприємства - з моменту підписання (укладення) зазначеного договору та переходу права власності на частку (пай).

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_5 , у зв`язку із продажем (передачею) належної йому частки (паю) у статутному фонді Підприємства (1176,47грн.) іншому члену КП - ОСОБА_13 на підставі Договору №27/08-2015/2 купівлі-продажу частки у СФ КІІ від 27.08.2015р. та його Заяви від 27.08.2015р., що додаються, а також втратою ОСОБА_5 статусу члена КП"Зварювальна лабораторія" у відповідності до положень п.8.34 - п. 8.35 Статуту Підприємства - з моменту підписання (укладення) зазначеного договору та переходу права власності на частку (пай).

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_6 , у зв`язку із продажем (передачею) належної йому частки (паю) у статутному фонді Підприємства (1176,47 грн.) іншому члену КП - ОСОБА_13 на підставі Договору №27/08-2015/3 купівлі-продажу частки у СФ КІІ від 27.08.2015р. та його Заяви від 27.08.2015р., що додаються, а також втратою ОСОБА_6 статусу члена КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до положень п.8.34 - п.8.35 Статуту Підприємства - з моменту підписання (укладення) зазначеного договору та переходу права власності на частку (пай).

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_7 на підставі Заяви від 14 серпня 2015 року про вихід із Підприємства, що додається, та у зв`язку із повною виплатою вартості належної йому частки у статутному фонді КП на момент прийняття цього рішення.

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_8 , у зв`язку із продажем (передачею) належної йому частки (паю) у статутному фонді Підприємства (1176,47 грн.) іншому члену КП - ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 07 квітня 2015 року, що додається, а також втратою ОСОБА_8 статусу члена КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до положень п.8.34 - п.8.35 Статуту Підприємства - з моменту підписання (укладення) зазначеного договору та переходу права власності на частку (пай).

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_10 (м. Тернопіль), у зв`язку із продажем (передачею) належної йому частки (паю) у статутному фонді Підприємства (1176,47 грн.) іншому члену КП - ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, що додається, а також втратою ОСОБА_10 статусу члена КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до положень п.8.34 - п.8.35 Статуту Підприємства - з моменту підписання (укладення) зазначеного договору та переходу права власності на частку (пай).

ОСОБА_10 (м. Тернопіль) виключити із складу членів КП "Зварювальна лабораторія" також у зв`язку з фактом його смерті, що підтверджується Заявою його сина ( ОСОБА_5 ) на ім`я Зборів та відповідним свідоцтвом про смерть, нотаріально посвідчена копія якого була надана Підприємству родичами покійного (додаються до протоколу).

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_9 у зв`язку з фактом його смерті, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, копія якого була наданаПідприємству родичами покійного та додається. Частку ОСОБА_15 передати Підприємству, строком на один рік, до моменту її витребування на вимогу правонаступників або прийняття Зборами іншого рішення.

Виключити зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_10 (смт. Стрижавка) у зв`язку з смертю та переходом права власності на належну йому частку у статутному фонді Підприємства (1176,47 грн. - 5,88235%) до його спадкоємця - ОСОБА_14 , що підтверджується відомостями наданими спадкоємцем покійного, зокрема нотаріально посвідченими копіями Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2016р. та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 04.03.2016 р. (додаються до протоколу).

З дев`ятого питання порядку денного загальними зборами КП "Зварювальна лабораторія" прийнято рішення частку ОСОБА_4 (1176,47 грн.), ОСОБА_10 (1176,47 грн.) та ОСОБА_8 (1176,47 грн.) у статутному фонді КП "Зварювальна лабораторія" відступлені (продані) ними ОСОБА_3 на підставі відповідних договорів, розподілити на користь останнього.

Частки ОСОБА_5 (1176,47 грн.) та ОСОБА_6 (1176,47 грн.) у статутному фонді КП "Зварювальна лабораторія" відступлені (продані) ними ОСОБА_13 на підставі відповідних договорів, розподілити на користь останнього.

Частки у статутному фонді КП "Зварювальна лабораторія", що належали ОСОБА_7 (1176,47 грн.), ОСОБА_9 (1176,47 грн.), ОСОБА_14 (1176,47 грн.), ОСОБА_1 (1176,47 грн.) та ОСОБА_2 (2352,94 грн.), передати (розподілити) на користь самого Підприємства.

Протягом одного року, з дати прийняття цього рішення, зазначену частку у власному статутному фонді розподілити серед чинних членів КП "Зварювальна лабораторія" (інших осіб за їх заявою) або здійснити зменшення статутного фонду (капіталу) КП у цій частині, в порядку визначеному Статутом.

Частка у статутному фонді (капіталі), передана Підприємству, не враховується при визначені кворуму на зборах та не приймає участі у голосуванні з питань порядку денного.

Збільшити розмір часток (паїв) у статутному фонді (капіталі) КП "Зварювальна лабораторія":

- ОСОБА_3 з 2352,95 грн. (1176475%) до 5882,36 грн. (29,41 %)

- ОСОБА_13 з 1176,47 грн. (5,88235%) до 3529,41 грн. (17,64%)

Затвердити новий склад членів КП та розмір належних їм часток (паїв) наступним чином:

ОСОБА_3 - 5882,36 грн., що становить 29,41 % від загального розміру СК;

ОСОБА_13 - 3529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру СК;

ОСОБА_12 - 2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру СК;

ОСОБА_11 - 1176,47 грн., що становить 5,88% від загального розміру СК.

Частка в статутному капіталі (фонді) КП "Зварювальна лабораторія" в розмірі 7058,82 грн., що становить 35,5% від його загального розміру, належить самому підприємству.

З одинадцятого питання порядку денного вирішили, зокрема, внести зміни до Статуту КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до прийнятих на цих зборах рішень з питань порядку денного, викласти та затвердити Статут КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції, що додається.

Згідно пункту 5.1 статуту КП "Зварювальна лабораторія" у новій редакції, затвердженого загальними зборами членів КП "Зварювальна лабораторія" (протокол № 14 від 27 травня 2016 року) членами підприємства є ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .

Пунктом 6.3. цього статуту передбачено, що статутний капітал підприємства розподілений на частки між його членами в наступному розмірі:

ОСОБА_3 - 5882,36 грн., що становить 29,41% від загального розміру СК;

ОСОБА_13 - 3529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру СК;

ОСОБА_12 -2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру СК;

ОСОБА_11 - 1176,47 грн., що становить 5,88% від загального розміру СК.

Частка в статутному капіталі КП "Зварювальна лабораторія" в розмірі 7058,82 грн., що становить 35,5% від його загального розміру, належить самому підприємству.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КП "Зварювальна лабораторія" (ідентифікаційний код 13322277), державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Хавхалюк І.С. 01.06.2016 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (номер запису 11741050017004187), а саме: зміна місцезнаходження, зміна органу управління, зміна складу або інформації про засновників.

Не погодившись з прийнятими на загальних зборах рішеннями з четвертого, п`ятого та дев`ятого питання порядку денного громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання цих рішень недійними.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06 червня 2017 року у справі №902/988/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлені протоколом від 27.05.2016 №14, які викладені у питанні четвертому, п`ятому та дев`ятому порядку денного зборів.

Судом також встановлено, що у подальшому громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Вінницької області з позовом до Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про скасування рішень загальних зборів від 27.05.2016 року, оформлених протоколом № 14, які викладені в одинадцятому питанні порядку денного зборів - про внесення змін до Статуту КП «Зварювальна лабораторія» у відповідності до прийнятих на цих зборах рішень та про затвердження Статуту КП «Зварювальна лабораторія» в новій редакції.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.10.2019 року, яке набрало законної сили 01.11.2019 року позов задоволено та визнано недійсними рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", що оформлені протоколом від 27.05.2016, які викладені в одинадцятому питанні порядку денного - про внесення змін до статуту КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до прийнятих на цих зборах рішень та про затвердження статуту у новій редакції.

Таким чином, судом встановлено, що рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлені протоколом № 14 від 27.05.2016 року з четвертого, п`ятого, дев`ятого та одинадцятого питання порядку денного зборів визнані судом недійсними з моменту їх прийняття.

Відомості про скасування чи визнання недійсним рішення з інших питань порядку денного цих зборів на день розгляду цієї справи у матеріалах справи відсутні.

Предметом спору у цій справі є рішення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія, які оформлені протоколом № 17 від 12.12.2017 року.

Досліджуючи обставини проведення вказаних загальних зборів та рішення, що прийняті за їх результатами, судом встановлено наступне.

На 03.11.2017 року були скликані загальні збори членів КП "Зварювальна лабораторія", під час проведення яких були оголошені перерви до 08.12.2017 та 12.12.2017 року.

Із матеріалів справи вбачається, що про проведення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" 03.11.2017 року та відповідний порядок денний позивачі повідомлялися заздалегідь у письмові вигляді.

Під час розгляду справи позивачі підтвердили, що про проведення загальних зборів були повідомлені належним чином, проте вважали, що у повідомленні не містилося відомостей, що їх запрошують саме в якості членів підприємства.

За результатами проведення загальних зборів були прийняті рішення, оформлені протоколом від 12.12.2017 № 17.

Відповідно до вступної частини цього протоколу на загальних зборах КП "Зварювальна лабораторія" присутні члени підприємства:

1) ОСОБА_3 із часткою 5 882,36 грн, що становить 29,41% від загального розміру статутного капіталу КП;

2) ОСОБА_13 із часткою 3 529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру статутного капіталу КП;

3) ОСОБА_12 із часткою 2 352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу КП;

4) ОСОБА_11 із часткою 1 176,47 грн., що становить 5,88235% від загального розміру статутного капіталу КП;

5) ОСОБА_2 із часткою 2 352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу КП.

Як зазначено у протоколі, член підприємства ОСОБА_1 із часткою 1 176,47 грн, що становить 5,88235% від загального розміру статутного капіталу КП на збори не прибув, хоча про час та місце їх проведення повідомлявся двічі цінним листом з повідомленням про вручення.

За підсумками реєстрації, згідно наведеного вище переліку, на збори КП "Зварювальна лабораторія" прибули і зареєструвалися члени підприємства із сукупною часткою у статутному капіталі 15 294,12 грн, що становить 76,47 % від його загального розміру (20 000 грн.).

На порядок денний цих зборів були винесені наступні питання:

1. Про обрання президії Зборів (голови та секретаря).

2. Про внесення змін до порядку денного Зборів.

3. Про включення (відновлення) до складу членів КП "Зварювальна лабораторія" та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

4. Про зменшення розміру частки у статутному капіталу, що розподілена на користь Підприємства.

5. Про збільшення статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія".

6. Про перерозподіл статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія", затвердження нового складу членів Підприємства та розміру їх часток.

7. Про внесення змін, затвердження та підписання статуту КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції.

8. Про зміну відомостей про Підприємство та його членів, що містяться у ЄДР ЮО, ФОП ГФ.

9. Розгляд заяв, а також інших питань, що будуть включені до порядку денного додатково.

З усіх питань порядку денного зборами були ухвалені рішення.

Зокрема, з третього питання порядку денного зборами ухвалено рішення поновити у складі членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі 2 352, 94 грн - 11,77 % від його загального розміру та ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 1 176, 47 грн - 5,88235% від його загального розміру, шляхом включення відомостей про них і розмір належних їм часток до статуту підприємства та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За прийняття вказаного рішення голосували:

«за» - 84,62% голосів присутніх членів КП (12 941,18 грн.);

«проти» - немає;

«утримались» - 15,38% голосів присутніх членів КП ( ОСОБА_2 2 352,94 грн.).

З четвертого питання порядку денного збори вирішили у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі членів КП "Зварювальна лабораторія», зменшити розмір частки у статутному капіталі, що була передана в управління самого Підприємства, на 3 529,41 грн. - з 7 058,82 грн. до 3 529,41 грн. Встановити, що до моменту розподілу серед чинних членів КП "Зварювальна лабораторія" або зменшення статутного капіталу КП у цій частині, частка у статутному капіталі передана Підприємству не враховується при визначені кворуму на зборах та не приймає участі у голосуванні з питань порядку денного.

З п`ятого питання порядку денного збори вирішили повернутись до розгляду другого питання порядку денного цих зборів та розглянути його повторно.

З другого питання порядку денного (повторно) вирішили включити до Порядку денного та розглянути позачергово заяву ОСОБА_11 від 06.11.2017 р. про виключення зі складу членів Підприємства, у зв`язку з продажем належної йому частки у статутному капіталі іншому члену КП. Розглянути заяву ОСОБА_11 в межах дев`ятого питання порядку денного Зборів, змінивши черговість розгляду його питань.

Внести зміни до порядку денного цих Зборів, затвердити та здійснити подальший розгляд його питань в наступному порядку:

5. Розгляд заяв, а також інших питань, що будуть включенні до Порядку денного додатково (Заява ОСОБА_11 від 06.11.2017р. про виключення зі складу членів Підприємства).

6. Про збільшення статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія"

7. Про перерозподіл статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія", затвердження нового складу членів Підприємства та розміру їх часток.

8. Про внесення змін, затвердження та підписання статуту КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції.

9. Про зміну відомостей про Підприємство та його членів, що містяться у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

За прийняття вказаного рішення голосували:

"за" 100 % голосів присутніх членів КП: ,

"проти" - не мас;

"утримались" - не має. Рішення прийнято одноголосно.

Після зміни порядку денного з п`ятого питання порядку денного вирішили:

Заяву ОСОБА_11 від 06.11.2017р. задовольнити.

Виключити ОСОБА_11 зі складу членів КП "Зварювальна лабораторія" у звязку з продажем ним своєї частки у статутному капіталі іншому члену КП - ОСОБА_3 , на підставі Договору № 06/11-2017/1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі колективного підприємства від 06.11.2017р. Внести відповідні зміни до Статуту КГ та до відомостей про Підприємство у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

З шостого питання порядку денного вирішили збільшити розмір статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія" на 430 000.00 грн. (Чотириста тридцять тисяч гривень. 00 копійок), із 20 000.00 грн. до 450 000.00 грн.. за рахунок додаткових грошових внесків (вкладів) членів Підприємства, у відповідності до їх волевиявлення та у погодженому між ними розмірі, а саме:

ОСОБА_3 - 273 882,35 грн.;

ОСОБА_13 - 86 470,59 грн.;

ОСОБА_12 - 69 647,06 грн.

Додаткові грошові внески (вклади) до статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія" здійснити у повному обсязі протягом одного року, з моменту державної реєстрації збільшення статутного капіталу Підприємства шляхом внесення готівкових або безготівкових грошових коштів в касу або на банківський рахунок КГ "Зварювальна лабораторія".

Встановити для даного Рішення відкладальну умову, зазначену нижче.

Виконати Рішення про збільшення статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія" на 430 000,00 грн та здійснення додаткових грошових внесків членами КП ОСОБА_3 , ОСОБА_13 і ОСОБА_12 внести відповідні зміни з даного приводу до Статуту Підприємства та до відомостей у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ., також здійснити державну реєстрацію збільшення статутного капіталу КП "Зварювальна лабораторія" і лише після повного формування поточного статутного капіталу Підприємства (20 000 грн.). шляхом внесення членами КП, що неповністю оплатили належну їм частку у СК КП, відповідних грошових внесків.

З сьомого питання порядку денного було вирішено розподілити статутний капітал, затвердити новий склад членів КП "Зварювальна лабораторія" та розмір їх часток у відповідності до прийнятих рішень зборів, що підлягають негайному виконанню, наступним чином:

ОСОБА_3 - 7 058,83 грн., що становить 35,29% від загального розміру СК;

ОСОБА_13 - 3 529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру статутного капіталу;

ОСОБА_12 - 2 352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 2 352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 1 176,47 грн., що становить 5,88% від загального розміру статутного капіталу.

Частка у статутному капіталі КП "Зварювальна лабораторія" в розмірі 3 529, 41 грн., що становить 17,65 % від його загального розміру, належить самому підприємству.

З восьмого питання порядку денного вирішили внести зміни до статуту КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до прийнятих на цих зборах рішень з питань порядку денного; викласти та затвердити статут КП "Зварювальна лабораторія" в новій редакції.

З дев`ятого питання порядку денного вирішено внести зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про КП "Зварювальна лабораторія" та його членів.

Згідно протоколу від 12.12.2017 № 17 за результатами прийнятих на загальних зборах членів КП "Зварювальна лабораторія" рішень затверджено статут підприємства у новій редакції.

Відповідно до пункту 5.1 статуту КП "Зварювальна лабораторія" у новій редакції, затвердженого загальними зборами членів КП "Зварювальна лабораторія" (протокол № 17 від 12 грудня 2017 року) членами підприємства є громадяни України: ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Пунктами 6.2., 6.3. цього статуту передбачено, що підприємство є корпоративним підприємством та має статутний капітал у розмірі 20 000 гривень. Статутний капітал підприємства розподілений на частки між його членами в наступному розмірі:

ОСОБА_3 - 7058,83 грн., що становить 35,29% від загального розміру СК;

ОСОБА_13 - 3529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру СК;

ОСОБА_12 - 2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру СК;

ОСОБА_2 - 2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру СК;

ОСОБА_1 - 1176,47 грн., що становить 5,88% від загального розміру СК.

Частка в статутному капіталі КП "Зварювальна лабораторія" в розмірі 3529,41 грн., що становить 17,65% від його загального розміру, належить самому підприємству.

Статут підписано головою та секретарем загальних зборів.

Судом встановлено, що за наслідками прийнятого рішення відомості щодо належної позивачу ОСОБА_2 частки у статутному фонді - 2 352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу та належної позивачу ОСОБА_1 частки - 1 176,47 грн., що становить 5,88% від загального розміру статутного капіталу було відображено у статуті підприємства. Розмір зазначених часток відповідав відомостям про належні їм частки, що відображалися у статуті підприємства в редакції 2006 року.

24.01.2018 року державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Хавхалюк І.С. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (номер запису 11741050018004187).Інші зміни. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників).

Вказаною реєстраційною дією до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості, з поміж яких у переліку засновників (учасників) підприємства були зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із належними їм у грошовому виразі частками у статутному капіталі.

З урахуванням встановлених обставин справи та враховуючи вказівки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.12.2021 року у цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивачів до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторії, оформленого протоколом № 17 від 12.12.2017 року (далі- оскаржуване рішення).

Причиною виникнення цього судового спору стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оскаржуваного рішення загальних зборів недійсним та про належність і ефективність обраного позивачами способу захисту.

З огляду на предмет та підстави заявленого позивачами позову, спір стосується захисту належних позивачам корпоративних прав щодо права участі та управління колективним підприємством, членами якого вони є.

Позиція суду щодо правового регулювання спірних правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що Колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" було створено у 1994 році.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів чинним установчим документом колективного підприємства, що регулював його діяльність був статут, затверджений протоколом від 13 січня 2006 року.

З моменту заснування підприємства та на дату прийняття оскаржуваного рішення організаційно-правова форма підприємства не змінювалася.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано наступне.

Згідно статті 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент створення підприємства) одним із видів підприємства є колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства.

Законом України "Про власність" (в редакції, чинній на момент створення підприємства) однією з форм власності визначалась колективна форма власності.

Статтею 9 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент створення підприємства) встановлено, що підприємство діє на підставі статуту, який затверджує власник (власники) майна. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Частиною 4 статті 14 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент створення підприємства) передбачено, що вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна.

Закон України «Про підприємства в Україні» втратив чинність 01 січня 2004 року з набранням чинності Господарським кодексом України. У свою чергу, Закон України "Про власність" втратив чинність 27.04.2007 року на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц викладено правову позицію, відповідно до якої згідно з пунктом 4 "Прикінцевих і перехідних положень" Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим кодексом, його положення застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (аналогічний за змістом припис передбачений у пункті 4 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України).

Згідно частини 1, 2 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною першою статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, в Україні може діяти, зокрема, підприємство на основі колективної власності (підприємство колективної власності).

Частиною 3 статті 63 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Згідно із частиною п`ятою статті 63 Господарського кодексу України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить колективні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Підприємство колективної власності є однією з організаційно-правових форм підприємств, кваліфікуючою ознакою якої є визначена форма власності, на якій засноване і діє таке підприємство. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду співвласники колективного підприємства незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між ними та цим підприємством щодо його створення, діяльності, управління або припинення діяльності є корпоративними (пункт 34 постанови від 13 листопада 2019 року у справі № 146/616/15-ц).

Аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у п. 57 постанови від 28.01.2020 р. у справі №924/641/17.

Відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (стаття 89 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями статті 113 Цивільного кодексу України визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 Господарського кодексу України, визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Статут КП "Зварювальна лабораторія", затверджений рішенням загальних зборів членів колективного підприємства "Зварювальна лабораторія", оформленим протоколом № 1 від 13.01.2006 року містить відомості про склад засновників (членів) КП "Зварювальна лабораторія", розмір статутного фонду підприємства, розмір часток кожного із засновників (членів) у статутному фонді підприємства у грошовому виразі. Статут підприємства містить положення щодо права участі членів підприємства в управлінні справами підприємства та щодо права продажу належних їм часток у статутному фонді шляхом оформлення договору купівлі-продажу. В частині права відчуження та придбання частки пункт 8.35 статуту передбачає, що особи, на користь яких здійснено відчуження частки, якщо вони не були членами підприємства, набувають статусу членів підприємства з моменту передачі часток і вкладів з усіма правами і обов`язками, що випливають із цього статуту.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи є статут.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень та ін.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України).

Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень (ст. 143 Цивільного кодексу України).

З наведених законодавчих норм та змісту статуту КП «Зварювальна лабораторія» у редакції 2006 року слідує, що КП «Зварювальна лабораторія» за способом утворення є корпоративним підприємством, яке діє на основі об`єднання майна засновників (членів) підприємства, спільного управління справами через реалізацію членами підприємства належних їм корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються.

Статтею 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Приймаючи до уваги зміст статуту Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" у редакції 2006 року та положення норм законодавства, суд дійшов висновку, що Колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" має ознаки господарського товариства, тому при вирішенні спору в частині, що не врегульовані статутом підприємства, підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність господарських товариств, зокрема норми, що регулюють діяльність товариства з обмеженою відповідальністю у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Позиція суду щодо вирішення спору по суті.

У цій справі предметом спору є вимога позивачів про визнання недійсним рішення загальних зборів підприємства, яким порушені їх корпоративні права.

Положеннями статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Підставами заявленого позову у цій справі позивачі зазначили недійсність статуту в редакції від 27.05.2016 року та не приведення його у відповідність із рішенням суду у справі №902/988/16 станом на момент проведення загальних зборів 12.12.2017, зважаючи на те, що станом на 12.12.2017 вони не були вказані як члени підприємства ні в статуті, ні у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачі вказали також на неправильний перерозподіл часток статутного капіталу та позбавлення їх права на участь в загальних зборах як членів підприємства, неможливості визначення кворуму на загальних зборах. Обгрунтовуючи недійсність оскаржуваного рішення загальних зборів позивачі також зазначили про порушення порядку повідомлення позивачів про проведення загальних зборів, що виявилося у тому, що їх було запрошено на збори не в якості членів підприємства, а в якості зацікавлених осіб. Окрім того, позивачі вважають, що загальні збори були проведені з порушенням процедури, оскільки в преамбулі протоколу зазначено, що загальні збори проведено на підставі статуту у новій редакції, затвердженій рішенням від 27.05.2016 №15, який вони не підписували та не затверджували.

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Положеннями статті 60 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про господарські товариства» з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (стаття 61 Закону України «Про господарські товариства»).

Під час розгляду справи, позивачі на обгрунтування заявленого позову посилалися на порушення порядку повідомлення позивачів про проведення загальних зборів, що виявилося у тому, що їх було запрошено на збори не в якості членів підприємства, а в якості зацікавлених осіб.

Суд вважає, що вказане твердження позивачів є безпідставним та спростовується доказами, що містяться у матеріалах справи.

Так, із обставини встановлених судом вбачається, що про проведення зборів 03.11.2017 та відповідний порядок денний позивачі повідомлялися заздалегідь та належним чином, письмово - цінними листами з повідомленням про вручення.

Позивачі не довели належними та допустимими доказами невідповідність отриманого повідомлення вимогам статуту підприємства, нормам чинного законодавства та не зазначили щодо різниці змісту та порядку повідомлення про проведення загальних зборів членів підприємства від змісту та порядку повідомлення осіб, яких мають включити (поновити) до складу учасників КП "Зварювальна лабораторія".

Окрім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 був присутній на загальних зборах членів підприємства, що проводилися з 03.11.2017 року з оголошеними перервами до 12.12.2017.

Позивач ОСОБА_2 був зазначений у протоколі загальних зборів як присутній учасник підприємства та його частку було враховано до сукупної частки присутніх учасників зборів, у тому числі при визначенні кворуму, крім того, останній приймав участь у голосуванні разом з іншими членами підприємства.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачі не посилалися на неналежне повідомлення як на підставу для визнання недійсним рішення загальних зборів, не зазначали про неналежне повідомлення їх про загальні збори та не вважали порушеними їх права з такої підстави.

Під час нового розгляду справи, позивачі не змінювали підстави позову, тому спір згідно приписів частини 2 статті 237 ГПК України суд розглядає в межах заявлених позовних вимог.

У позовній заяві позивачами зазначено, що проведення загальних зборів членів підприємства без приведення статуту та відомостей ЄДР відповідно до рішення господарського суду у справі №902/988/16 позбавило їх законної участі у загальних зборах, внаслідок чого були порушені права на управління підприємством, тому оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства.

Надаючи оцінку вказаному твердженню, судом враховано, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 06 червня 2017 року у справі №902/988/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2017 року визнано недійсними рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлені протоколом від 27.05.2016 №14, які викладені у питанні четвертому, п`ятому та дев`ятому порядку денного зборів.

Внаслідок визнання судом недійсним рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлених протоколом від 27.05.2016 №14, які викладені у питанні четвертому, п`ятому та дев`ятому порядку денного зборів позивачі в частині належних їм корпоративних прав з визначеними частками у статутному фонді підприємства повернулися до правового стану, що існував до 27.05.2016 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.10.2019 року, яке набрало законної сили 01.11.2019 року за позовом позивачів до КП "Зварювальна лабораторія" визнано недійсними рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", що оформлені протоколом від 27.05.2016, які викладені в одинадцятому питанні порядку денного - про внесення змін до статуту КП "Зварювальна лабораторія" у відповідності до прийнятих на цих зборах рішень та про затвердження статуту у новій редакції.

Суд вважає, що обставина не приведення статуту підприємства та відомостей ЄДР щодо їх участі у підприємстві в якості членів підприємства станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів 12.12.2017 року не нівелює та не позбавляє позивачів належних їм корпоративних прав, не змінює їх право на участь в управлінні підприємством та не змінює змісту їх права на участь у загальних зборах підприємства.

Згідно частини 5 статті 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 4 лютого 2021 року у справі № 911/1149/19, правові наслідки невнесення відповідних відомостей щодо змін у складі учасників товариства до Єдиного державного реєстру, що визначені статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", стосуються правовідносин у спорі юридичної особи з третіми особами. Натомість, у частині 5 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Таким чином, відсутність станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів 12.12.2017 року у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо позивачів як членів КП "Зварювальна лабораторія", зокрема щодо поновлення їх у складі членів підприємства на підставі судового рішення у справі №902/988/16, не свідчить про те, що позивачі не мали станом на дату прийняття загальними зборами учасників товариства спірних рішень статусу членів підприємства.

Стверджуючи, що на момент скликання та проведення зборів відомості про них були відсутні у статуті підприємства та у ЄДР, позивачі не навели переконливих аргументів, яким чином дана обставина завадила їм взяти участь у зборах, відповідно до надісланих відповідачем повідомлень та зважаючи на те, що один із позивачів ОСОБА_2 особисто приймав участь у таких зборах.

Наведеним спростовуються посилання позивачів, що станом на дату проведення зборів у зв`язку із відсутністю у з Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про них, останні не могли приймати участь в управлінні підприємством та зборах членів підприємства.

За наявності судового рішення, яке набрало законної сили та яким права позивачів як членів підприємства були поновлені, суд вважає, що твердження позивачів, що проведення загальних зборів членів підприємства без приведення статуту та відомостей ЄДР відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/988/16 позбавило їх законної участі у загальних зборах, внаслідок чого були порушені їх права на управління підприємством, є безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для визнання оскаржуваного рішення відповідача недійсним.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що з третього питання порядку денного загальних зборів 12.12.2017 було прийнято рішення про поновлення у складі членів КП "Зварювальна лабораторія" ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі 2352, 94 грн. - 11,77 % від його загального розміру та ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 1176, 47 грн. - 5,88235 % від його загального розміру, шляхом включення відомостей про них і розмір належних їм часток до статуту підприємства та у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Внаслідок реалізації прийнятого рішення, відомості щодо належних позивачам корпоративних прав та розміру їх частки у статутному фонді підприємства було зареєстровано відповідно до фактичного та дійсного змісту корпоративних відносин між позивачами та підприємством.

В контексті спірних правовідносин суд вважає, що дія із внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо позивачів як членів КП "Зварювальна лабораторія" не встановлює нових та не змінює існуючих корпоративних правовідносин між сторонами.

Приймаючи до уваги, що метою прийняття спірного рішення, зокрема з третього питання порядку денного, було відновлення прав та інтересів позивачів в частині достовірності та відкритості даних у публічному реєстрі щодо належних їм корпоративних прав, позивачі ні у позові, ні в усних поясненнях не зазначили, яким чином оскаржуване рішення порушує їх права та інтереси та яким чином будуть поновлені їх права внаслідок визнання вказаного рішення недійсним.

В якості підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів позивачі також послалися на неправильний перерозподіл часток статутного капіталу та як наслідок неможливість визначення кворуму на загальних зборах.

У протоколі загальних зборів від 12.12.2017 року зазначено, що за підсумками реєстрації на збори КП "Зварювальна лабораторія" прибули і зареєструвалися члени підприємства із сукупною часткою у статутному капіталі 15 294,12 грн, що становить 76,47 % від його загального розміру (20 000 грн.).

Посилаючись на неправильний перерозподіл часток статутного капіталу та неможливість визначення кворуму, позивачі посилались на те, загальні збори членів підприємства можуть бути повноважними лише з урахуванням переліку членів підприємства, зазначених у редакції статуту 2006 року.

На думку позивачів, внаслідок визнання судом недійсним рішення загальних зборів КП "Зварювальна лабораторія", оформлених протоколом від 27.05.2016 №14, які викладені у дев`ятому пункті порядку денного зборів щодо зміни складу членів підприємства та перерозподілу часток, розмір частки ОСОБА_3 та ОСОБА_13 на користь яких були перерозподілені частки станом на дату прийняття оскаржуваного рішення не відповідали дійсності.

Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки з матеріалів справи вбачається, що перелік членів КП "Зварювальна лабораторія" та розмір належних їм часток у статутному фонді підприємства станом на дату початку проведення загальних зборів (03.11.2017 року) та на дату їх завершення (12.12.2017 року) визначався з урахуванням фактичного стану корпоративних правовідносин та фактичної участі у підприємстві.

Фактичний перелік членів підприємства на дату прийняття оскаржуваного рішення не відповідав затвердженому переліку членів підприємства у редакції статуту 2006 року в силу об`єктивних причин.

Рішенням суду у справі №902/988/16 визнано недійсними рішення з 4, 5 та 9 питань порядку денного зборів відповідача, оформлених протоколом №14 від 27.05.16 року, а судовим рішенням у справі №902/431/19 - рішення з 11 питання порядку денного зборів від 27.05.16р.

Разом з тим, на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів членів підприємства від 12.12.2017 року було чинним рішення з сьомого питання порядку денного загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" (протокол №14 від 27.05.16р.) про виключення (вихід) зі складу членів підприємства громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв`язку з продажем ними часток або подачею заяви про вихід, а також покійних членів підприємства ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за фактом їх смерті.

У матеріалах справи містяться договори купівлі-продажу частки в статутному фонді колективного підприємства, заяви членів підприємства про вихід та виключення зі складу підприємства (т.1 ст. 227-237).

Так, зокрема, у матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу частки в статутному фонді колективного підприємства № 27/08-2015/3 від 27 серпня 2015 року, укладений між громадянином України ОСОБА_6 та громадянином України ОСОБА_13 та договір купівлі-продажу частки в статутному фонді колективного підприємства № 27/08-2015/2 від 27 серпня 2015 року, укладений між громадянином України ОСОБА_5 та громадянином України ОСОБА_13 .

Згідно пунктів 1.1.-1.5 цих договорів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_13 купив частку кожного у розмірі 5,88235%, що у грошовому виразу складає 1176,47 гривень. Пунктами 2.1, 2.2 договорів передбачено, що право власності на частку переходить до покупця з моменту підписання цього договору. Покупець набуває корпоративних прав, що випливають із розміру придбаної ним частки з моменту укладення цього договору. Під корпоративними правами в розумінні цього пункту договору, мається на увазі, зокрема, право на управління КП в межах розміру належної частки.

У матеріалах справи також міститься:

- договір купівлі-продажу частки в статутному фонді колективного підприємства № 27/08-2015/1 від 27 серпня 2015 року, укладений між громадянином України ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_3 .

Згідно пунктів 1.1.-1.5 цього договору ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив частку кожного у розмірі 5,88235%, що у грошовому виразі складає 1176,47 гривень. Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що право власності на частку переходить до покупця з моменту підписання цього договору. Покупець набуває корпоративних прав, що випливають із розміру придбаної ним частки з моменту укладення цього договору. Під корпоративними правами в розумінні цього пункту договору, мається на увазі, зокрема, право на управління КП в межах розміру належної частки.

- договір купівлі - продажу від 12.03.2008 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , пунктом 1.1. якого передбачено продаж частки, що у грошовому виразі становить у розмірі 1 176,47 гривень та пунктом 9 якого визначено, що право власності на частку переходить з моменту підписання договору;

- договір купівлі - продажу від 07.04.2015 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , пунктом 1.1. якого передбачено продаж частки, що у грошовому виразі становить у розмірі 1 176,47 гривень та пунктом 9 якого визначено, що право власності на частку переходить з моменту підписання договору.

З урахуванням вказаних правочинів на дату прийняття оскаржуваного рішення (12.12.2017 року) на загальних зборах КП "Зварювальна лабораторія" були присутні члени підприємства:

1) ОСОБА_3 із часткою 5882,36 грн, що становить 29,41% від загального розміру статутного капіталу КП;

2) ОСОБА_13 із часткою 3529,41 грн., що становить 17,64% від загального розміру статутного капіталу КП;

3) ОСОБА_12 із часткою 2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу КП;

4) ОСОБА_11 із часткою 1176,47 грн., що становить 5,88235% від загального розміру статутного капіталу КП;

5) ОСОБА_2 із часткою 2352,94 грн., що становить 11,77% від загального розміру статутного капіталу КП.

Як зазначено у протоколі, член підприємства ОСОБА_1 із часткою 1176,47 грн, що становить 5,88235% від загального розміру статутного капіталу КП на збори не прибув, хоча про час та місце їх проведення повідомлявся двічі цінним листом з повідомленням про вручення.

Під час проведення загальних зборів у періоді з 03.11.2017 року по 12.12.2017 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 06.11.2017 року було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді колективного підприємства № 06/11-2017/1. Згідно пунктів 1.1.-1.5 цього договору ОСОБА_11 продав, а ОСОБА_3 купив частку у розмірі 5,88235%, що у грошовому виразу складає 1 176,47 гривень. Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що право власності на частку переходить до покупця з моменту підписання цього договору. Покупець набуває корпоративних прав, що випливають із розміру придбаної ним частки з моменту укладення цього договору. Під корпоративними правами в розумінні цього пункту договору, мається на увазі, зокрема, право на управління КП в межах розміру належної частки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 911/1149/19 зазначено, що підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства.

У постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19, пункти 45, 54, 55) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору. У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін; включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства. Заява учасника про його виведення зі складу учасників товариства не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована товариству та містить інформацію про припинення в особи права на частку; заява є вторинним актом, наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки). Учасник, що написав заяву, таким шляхом повідомляє товариство про відчуження ним частки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 викладено такі правові висновки щодо моменту переходу корпоративних прав з частки:

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування або іншого зобов`язального договору. Наслідком відчуження частки є набуття іншою стороною договору права на частку. За законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", дії учасника та особи, якій передається частка у статутному капіталі товариства, полягали в доведенні ними до відома товариства їх волевиявлення про передання частки. Таке волевиявлення могло міститися, зокрема, в заяві учасника товариства та особи, якій передається частка (набувача), або могло бути доведено до відома товариства іншим чином.

Унаслідок доведення до відома товариства волевиявлення учасника товариства та набувача про передання частки відбувалася зміна у складі учасників. На підставі такого волевиявлення товариство в особі загальних зборів було зобов`язано прийняти рішення про внесення змін до статуту товариства та здійснити державну реєстрацію таких змін і зміни складу учасників. Загальні збори мали прийняти рішення про внесення змін до статуту за участі набувача частки, а не за участі колишнього учасника, який передав частку набувачу. При цьому загальні збори не повинні були приймати рішення про виключення учасника зі складу учасників, про вступ або надання згоди на вступ набувача до складу учасників, про прийняття набувача до складу учасників товариства тощо.

Подальша державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОПГФ має значення для третіх осіб, оскільки статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОПГФ. Такий висновок сформульований, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі №826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 (провадження № 11-771апп19).

Приймаючи до уваги, що правочини з купівлі-продажу часток на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_3 укладалися на підставі статуту підприємства у редакції 2006 року та чинного на час укладення договорів законодавства, останні набули право на придбані частки та корпоративні права, що випливають з цих часток з моменту укладення цих договорів та відповідно могли приймати участь у загальних зборах членів підприємства та голосувати з питань порядку денного із фактично належною їм часткою у статутному фонді підприємства.

Зазначені обставини відображені у тексті протоколу №17 від 12.12.17р. та підтверджуються дослідженими судом договорами купівлі-продажу часток та заявами членів підприємства, що містяться у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, доводи відповідачів про неможливість встановлення кворуму під час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів спростовується вищевикладеним.

Згідно пункту 8.7 статуту відповідача у редакції 2006 року ухвали загальних зборів приймаються більшістю голосів членів підприємства відкритим або закритим голосуванням, якщо іншого порядку прийняття ухвали з питань, що розглядаються не передбачено. У свою чергу пунктами 8.28 - 8.31 статуту передбачено порядок прийняття істотних ухвал.

Згідно пункту 8.28 статуту (станом на 2006 рік) до істотних належать ухвали відносно випуску акцій, видатків на суму, що перевищують 70 000 гривень, доповнення і зміни статуту, реорганізація і ліквідація підприємства, розподіл коштів підприємства при його ліквідації.

За змістом пункту 8.29 статуту істотні ухвали можуть прийматися не менше ніж 70 відсотками голосів членів трудового колективу підприємства відкритим або закритим голосуванням.

Суд враховує, що ні у позові, ні в усних та письмових поясненнях позивачами не наведено конкретних порушень (помилок) при визначені кворуму (розміру часток чи кількості голосів) під час проведення зборів, тому твердження позивачів в цій частині суд вважає необгрунтованими.

Із протоколу від 12.12.2017 року вбачається, що усі рішення, які були прийняті на загальних зборах прийняті за наявності належного кворуму та необхідної кількості голосів.

Судом встановлено, що присутній на загальних зборах позивач ОСОБА_2 з більшості питань утримувався від голосування, водночас це не вплинуло на наявність кворуму під час прийняття оскаржуваного рішення загальними зборами.

Твердження позивачів про неможливість встановлення кворуму внаслідок допущених на їх думку порушень під час відчуження та придбання часток іншими членами підприємства не приймаються судом до уваги, позаяк такі посилання не охоплюються предметом та підставами заявленого позову, що є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Отже при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 у справі №905/257/19 (за позовом учасника підприємства до колективного підприємства про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, статуту у відповідних редакціях) зазначив, що при вирішенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності рішень загальних зборів, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд вважає, що зазначені позивачами підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів членів підприємства від 12.12.2017 року під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження, доводи викладені позивачами у позові про порушення їх прав та інтересів є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів КП "Зварювальна лабораторія" від 12 грудня 2017 року, оформленого протоколом № 17 від 12.12.2017 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а також, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зазначила, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється (п. 7.2.4.), оскільки така позовна вимога може бути спрямована на позбавлення такого рішення загальних зборів юридичної сили, а також на захист інтересу щодо правової визначеності.

Звернувшись з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів підприємства від 12.12.2017 року, позивачі пояснили, що обраний спосіб захисту на їх думку є належним та ефективним, оскільки спрямований на позбавлення юридичної сили рішення та відновлення попереднього стану.

Разом з тим, у позовній заяві позивачі зазначили, що прийняття загальними зборами рішень, що порушують їх інтереси та впливають на розмір їх часток у статутному капіталі, порушує їх корпоративні права.

Із викладеного слідує, що позивачі прагнуть відновити становище, що існувало до порушення їх прав, зокрема, відмінити державну реєстрацію зміни складу учасників юридичної особи, яка відбулась на підставі спірних рішень загальних зборів, здійснити перерозподіл часток статутного капіталу.

Тобто, у спірних правовідносинах поновлення порушених корпоративних прав позивачів у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи складу членів КП "Зварювальна лабораторія" , тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачами способу захисту їх порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників КП "Зварювальна лабораторія".

На день розгляду справи та винесення рішення існує стала та послідовна судова практика Верховного Суду щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, у пунктах 60 - 61 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) зазначила, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У пункті 32 постанови від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та пункті 43 постанови від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Невідповідність обраного позивачами способу його захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачами згідно квитанції №25403 від 11.12.2020 року сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 гривень та згідно квитанції №25593 від 11.12.2020 сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 4204,00 гривень покладаються на позивачів.

Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно приписів пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України, у разі відмови в позові, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

У відзиві на позов б/н від 15.01.2020 (вх. №01-34/332/21 від 15.01.2021) представник відповідача повідомив суд про представництво ним інтересів відповідача згідно умов договору № 03-06/2019 від 24.06.2019 про надання правової допомоги та зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 12000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також зазначив, що детальний опис виконаних адвокатом робіт та докази фактичних судових витрат відповідача, пов`язаних з розглядом цієї справи будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі.

У поданій до суду разом із супровідним листом б/н від 26.01.2021 (вх. №01-34/727/21 від 26.01.2021) відповіді на відзив позивачі щодо заявлених витрат відповідача зазначили, що заявлені витрати не обгрунтовані та за розміром не співмірні зі складністю справи. Клопотань щодо зменшення судових витрат відповідача від позивачів до суду не надходило.

14.04.2021 до суду від представника відповідача адвоката Сковоронського І.В. надійшла заява б/н від 14.04.2021 (вх. № 01-34/3496/21 від 14.04.2022) про відшкодування відповідачу суми фактичних судових витрат у розмірі 9000,00 гривень за рахунок позивачів у рівних частинах. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано детальний опис робіт (наданих послуг), платіжне доручення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідача, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, про які заявлено відповідачем у відзиві, суд виходив із наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ордеру серії ВН № 152004 від 12.01.2021 року представництво інтересів Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" у справі № 902/1217/20 під час першого розгляду здійснював адвокат Сковоронський Іван Васильович.

З дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, представником відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано суду заяву про відшкодування судових витрат у справі б/н від 14.04.2021 (вх. № 01-34/3496/21 від 14.04.2022) до якої додано оригінал детального опису робіт (наданих послуг) від 14.04.2021, виконаних адвокатами Адвокатського бюро "Максимчук та партнери" згідно умов договору № 03-06/2019 про надання правової допомоги від 24.06.2019 р., які пов`язані з розглядом господарської справи № 902/1217/20, копію платіжного доручення № 142 від 18.01.2021 про сплату КП "Зварювальна лабораторія" на користь АБ "Максимчук та партнери" 9000,00 гривень за правову допомогу (послуги адвоката) у справі №902/1217/20. Також разом із відзивом представником відповідача долучено до матеріалів справи витяг із договору № 03-06/2019 про надання правової допомоги від 24.06.2019, оригінал ордеру серії ВН № 152004 від 12.01.2021 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ВН № 000415 від 24.01.2019.

Відповідно до пункту 1.1. укладеного 24.06.2019 року між Адвокатським бюро "Максимчук та партнери" та Колективним підприємством "Зварювальна лабораторія" договору № 03-06/2019 про надання правової допомоги (далі - договір) адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту правову допомогу (послуги адвоката) зі всіх видів адвокатської діяльності, в тому числі: при представництві у кримінальних провадженнях; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; виконанні погоджених Сторонами окремих доручень Клієнта; зберіганню документів та майна клієнта; представництво інтересів Клієнта у органах державної влади і місцевого самоврядування, поліції, СБУ, прокуратурі, ДФС, податковій інспекції, органах нотаріату, державної виконавчої служби, державній аудиторській службі, в банківських та інших фінансових установах, перед державним реєстратором, підприємствах, установах та організаціях, перед юридичними і фізичними особами, в судах усіх рівнів і інстанцій з усіма процесуальними правами, що надані позивачу, відповідачу, третій особі, зацікавленій особі, тощо, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати при її наданні на умовах, визначених договором.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до завершення надання послуг адвокатським бюро, припинення договору у зв`язку з його розірванням за згодою сторін або в односторонньому порядку, але у будь-якому випадку до завершення розрахунків між сторонами.

Адвокатським бюро "Максимчук та партнери" відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами Адвокатського бюро "Максимчук та партнери" згідно умов договору № 03-06/2019 про надання правової допомоги від 24.06.2019 р., які пов`язані з розглядом господарської справи № 902/1217/20 від 14.04.2021 року були виконані наступні роботи на загальну суму 9000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 142 від 18.01.2021 КП "Зварювальна лабораторія" сплачено АБ "Макчимчук та партнери" 9000,00 гривень. Призначення платежу: по рахунку № 1 від 18.01.2021 за правову допомогу (послуги адвоката) у справі № 902/1217/20.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що обставина надання адвокатом правничої допомоги на суму 9 000,00 гривень та отримання цієї допомоги відповідачем у справі доведена належними та допустимими доказами.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, від 22.11.2019 у справі N 902/347/18 та від 06.12.2019 у справі N 910/353/19.

У разі недотримання заявником вимог щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, лише за клопотанням сторони.

Наразі, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами позивачами заявлено не було та не спростовано обгрунтованості та співмірності понесених відповідачем витрат в цій частині.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено, документально обґрунтовано, що витрати на правничу допомогу у сумі 9000,00 гривень пов`язані з розглядом справи №902/1217/20 у суді першої інстанції та понесені відповідачем для оплати правової допомоги, наданої під час розгляду даного спору. Розмір таких витрат співмірний зі складністю справи та відповідає критерію реальності та розумної необхідності таких витрат.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог у цій справі відмовлено, суд дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень підлягають стягненню з позивачів на користь відповідача у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" (21022, м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 20-а, ідентифікаційний код юридичної особи 13322277) 4500,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" (21022, м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 20-а, ідентифікаційний код юридичної особи 13322277) 4500,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_5; ІНФОРМАЦІЯ_6.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 липня 2022 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4

3 - позивачу 2, АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

4 - відповідачу, 21022, м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 20-а; ІНФОРМАЦІЯ_5; ІНФОРМАЦІЯ_6.