Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/10837/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2022 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Палюх Н.М.
за участю секретаря Демидюк О.В.
представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Жарського І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг та визнання відмови неправомірною, та зобов`язати вчинити дії, -
встановив:
Позивач звернувсядо судуз позовом,в якомупросить визнатинедійсним правочинщодо односторонньоївідмови відобслуговування рахункувідкритого наім`я ОСОБА_2 ,що вчиненийАТ КБ«ПриватБанк»,зобов`язати АТКБ «ПриватБанк»до виконаннязобов`язань пообслуговуванню рахункувідкритого наім`я ОСОБА_2 шляхом здійсненняоперацій зрозрахунково-касовогообслуговування задопомогою платіжнихінструментів відповідновимог законодавства,забезпечуючи обмінтехнологічною таіншою інформацієюміж сторонами,зобов`язати АТКБ «ПриватБанк»видалити інформаціюпро відмовув установленні(підтриманні)ділових відносиніз позивачемз реєструвідмов.Свої позовнівимоги мотивуєтим,що ОСОБА_2 являється багатолітнімклієнтом АТКБ «ПриватБанк».Позивачем відвідповідача бувотриманий лист№ 20.1.0.0.0/720210531/725датований 31.05.2021.Зазначений листбув направленийна підставіЗУ «Прозапобігання тапротидію легалізації(відмиванню)доходів,одержаних злочиннимшляхом,фінансуванню тероризмута фінансуваннюрозповсюдження зброїмасового знищення».В листібанком запитуваласьінформація тапідтверджуючі документина підставіяких здійснювалисьоперації заперіод з01.06.2020по рахунках/карткамвідкритими позивачем.Вказаний влисті перелікналежно засвідченихдокументів потрібнобуло надатидо банкупротягом 10робочих дніввід днянадсилання листа-запиту. 10.06.2021 позивачем у встановлений строк була надана відповідь з додатками на лист банку, вказані документи були прийняті останнім. 24.06.2021 банком було повідомлено про відмову від підтримання ділових відносин, відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин, розірвання договору і закриття рахунку. Вказане рішення прийняте у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/ неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк. ОСОБА_2 зазначає, що повідомлення про відмову містить лише загальне посилання на нормативно - правові акти, але в ньому не зазначені конкретні фактичні підстави та обставини, через які відповідачем було прийняте рішення про відмову. Разом з тим, рішення про розірвання договору і закриття рахунків у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта, прийняте банком щодо позивача, є рішенням індивідуальної дії, тобто, стосується конкретної особи (клієнта), а тому в ньому мають бути наведені конкретні підстави встановлення клієнту (позивачу) неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику. В подальшому позивачем було подано додатковий пакет документів, який не завантажився до чату 10.06.2021, однак працівник банку на ім`я ОСОБА_3 повідомила позивачу, що йому остаточно відмовлено в обслуговуванні. Інший працівник банку - ОСОБА_4 повідомила йому, що рішення про відмову можливо оскаржити через суд. 06.07.2021 листом-зверненням з додатками на 957 аркушах позивач звернувся до банку з проханням повторно вивчити інформацію, що подана та переглянути рішення про відмову в обслуговуванні. Звертає увагу суду на те, що відповіді на вказаний лист ним так і не отримано. Вважає, що банк повинен розробити та мати документи на підставі яких позивачу встановлюється неприйнятно високий рівень ризику, проте банком жодними доказами не доведено обгрунтованості підстав вважати, що позивач є клієнтом з неприйнятно високим рівнем ризику, а також того, що позивачем не було надано банку необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей, адже в свою чергу позивач намагався зробити всі дії, які від нього залежали, а саме: надати документи та уточнити інформацію, для того, щоб залишитися клієнтом банку. Разом з тим, жодних доказів, які б давали підстави вважати позивача винним у скоєнні будь-якого злочину банком не надано, як не надано інформації та не надано будь-яких доказів того, що відносини із позивачем створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності банку бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Також позивач вважає, що вимога надання запитуваних документів до банку в строк 10 днів є досить короткою для надання такої кількості документів. Враховуючи викладену ситуацію, яка склалася між сторонами, позивач звертається до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
21.01.2022представником відповідачаподано відзивна позовнузаяву,в якомузазначено,що листом за№20.1.0.0.0/7-20210531/725від 31.05.2021банк повідомивпозивача проготовність доподальшої співпраціта взаємодіїза умови,що позивачембуде наданоінформацію тадокументи,на підставіяких здійснювалисьоперації заперіод з01.06.2020по рахунках/карткамвідкритим найого ім`я,зокрема:інформація/документищодо визначенняфінансового стану:декларація промайновий стані доходиз відміткоюконтролюючого органуУкраїни проїї отримання(дляподаткових резидентівУкраїни);декларація промайно,доходи,витрати ізобов`язанняфінансового характеру;довідка Державноїфіскальної службиУкраїни просуму сплаченихподатків здоходів фізичноїособи,довідка продоходи;опис характерута економічноїсуті проведенихоперацій покарті НОМЕР_1 ;інформацію щододжерел походженнякоштів (довідкапро доходиз ДФСУ,документи спадщини,договори продажумайна,протокол нарахуваннята виплатидивідендів таінші);інформацію проподальший рухкоштів.Вище зазначенідокументи малибути наданідо банкупротягом 10робочих дніввід днянадсилання цьогоповідомлення.Позивач ненадав відповідачув повномуобсязі тау встановленістроки відповідьна поставленіпитання,а такожнеобхідну інформаціюта документизазначені улисті №20.1.0.0.0/7-20210531/725від 31.05.2021.Звертає увагусуду нате,що дляаналізу характерута економічноїсуті проведенихоперацій покарті НОМЕР_1 позивач ненадав досуду випискупо рахункуданої карти,а такожкопію податковоїдекларації промайновий стані доходиза 2020рік. У зв`язку із вищевикладеним повідомляє, шо рішення банку прийнято згідно чинного законодавства та не підлягає перегляду. Просить в задоволенні позову відмовити.
08.02.2022представник позивача ОСОБА_1 подав відповідьна відзив,в якомузазначив,що участьу договоріспоживача якслабшої сторони,підлягає особливомуправовому захистуу відповіднихправовідносинах,яка звужуєдію принципурівності учасниківцивільно-правовихвідносин тасвободи договору.Звертає увагусуду,що відповідачемне здійснювалисяпризупинення фінансовихоперацій протягомобслуговування банківськогорахунку,хоча занаявності відповіднихпідозр відповідачповинен бувздійснити призупиненняфінансових операцій. Банк зобов`язаний довести, що операції, які проводилися позивачем як і сам позивач відповідають критеріям ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і що банком для встановлення такого факту провадилися відповідні дії, які в свою чергу повністю відповідають вимогам документів, що розроблені банком з дотриманням вимог визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, та вимог закону. Крім того, якщо клієнт фактично підозрюється банком у вчиненні легалізації (відмиванні) доходів отриманих злочинним шляхом, банк повинен мати також докази вчинення клієнтом або його причетність до суспільно небезпечних діянь, що передували наступній легалізації (відмиванню) доходів через рахунки, що відкриті в банку. Крім того довести, що грошові кошти, що начебто легалізуються в результаті банківських операцій, отримані клієнтом внаслідок вчинення злочинів.
16.02.2022представник відповідачаподав запереченняна відповідьна відзив,в якихдодатково зазначив,що банкзастерігав позивача,що ненаданнянеобхідних дляздійснення належноїперевірки документівчи відомостей/неможливість здійсненняідентифікації та/абоверифікації,встановлення клієнтунеприйнятно високогоризику/подання клієнтомчи йогопредставником недостовірноїінформації абоподання інформаціїз метоювведення воману Банкє підставоюдля відмовив обслуговуванні,у томучислі шляхомрозірвання діловихвідносин. Позивач, стверджуючи про неправомірність дій банку, зазначеної вище вимоги банку про надання документів/інформації не виконав, не надав зазначеної вище інформації/документів і до суду. Просить в позові відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві та відповіді на відзив. Просить позов задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, дав пояснення аналогічно наведеним у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої, другої, п`ятої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину.
Відповідно до ч. 1 ст.202, ч. 2 ст.203, ч. 1 ст.205, ч. 2 ст.207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 був клієнтом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».
31.05.2021 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_2 із листом №20.1.0.0.0/7-20210531/725, в якому просив останнього надати інформацію та документи на підставі яких здійснювались операції за період з 01.06.2020 по рахунках/карткам відкритим на його ім`я, зокрема: інформацію/документи щодо визначення фінансового стану: декларація про майновий стан і доходи з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для податкових резидентів України); декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; довідка Державної фіскальної служби України про суму сплачених податків з доходів фізичної особи, довідка про доходи; опис характеру та економічної суті проведених операцій по карті НОМЕР_1 ; інформацію щодо джерел походження коштів (за що ОСОБА_2 були отримані грошові кошти в готівковій на НОМЕР_1 та надати документи, що підтверджують джерела походження коштів (довідка про доходи з ДФСУ, документи спадщини, договори продажу майна, протокол нарахування та виплати дивідендів та інші); інформацію про подальший рух коштів (з якою метою перераховувалися грошові кошти на рахунки третіх осіб, що є підставою їхньої співпраці та надання підтверджуючих документів). Вищезазначені документи просили надати до банку протягом 10 робочих днів від дня надсилання цього повідомлення. У листі банком вказане застереження, що у разі ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей, неможливість здійснення ідентифікації та/або верифікації, встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману Банку, це є підставою для відмови позивачу в обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин /а.с. 16-17/.
10.06.2021 позивач скерував на ім`я керівника дирекції роздрібного бізнесу АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 лист, в якому повідомив банк, що між ним та компанією ТОВ «ПРО100 ГЕЙМІНГ» укладено цивільно-правовий агентський договір, згідно якого ОСОБА_2 уповноважений сплачувати за рекламні оголошення даної компанії в Google Ads., Microsoft Ads., Facebook Ads. Таким чином, зазначив, що його готівкові поповнення використані виключно для придбання реклами на платформі Microsoft Ads в інтересах комітента. Додатки: агентський договір від 01.01.2021 3 арк., акти прийому-передачі за січень-травень 2021 року 5 арк. /а.с. 19/.
24.06.2021 АТ КБ «ПриватБанк» надіслало позивачу повідомлення №20.1.0.0.0/7-20210624/3353 про відмову від підтримання ділових відносин / відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин / розірвання договору і закриття рахунку. /а.с. 20-21/.
Як з`ясовано судом під час розгляду справи, позивачу було відмовлено в обслуговуанні його рахунку у зв`язку з тим, що ним, на вимогу банку, не надано повної інформації та документів на підставі яких здійснювались операції за період з 01.06.2020.
06.07.2021 позивач повторно звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з листом-зверненням, в якому інформує банк, що на лист банку №20.1.0.0.0/7-20210531/725 від 31.05.2021 ним були надані документи щодо діяльності, яка цікавила банк. У подальшому він намагався надати до банківської установи додаткові документи, які не були додані при першому пересиланні документів. Однак банком йому було відмовлено у прийняті цих документів та повідомлено про розірвання ділових відносин. Просив скасувати рішення про відмову в обслуговуанні його рахунку /а.с. 47-48/.
Листами від 26.07.2021 та 12.10.2021 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило позивача про те, що рішення банку прийнято згідно чинного законодавства та не підлягає перегляду /а.с. 49, 57/.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
Зі змісту ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» вбачається, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Проведення первинного фінансового моніторингу забезпечується безпосередньо суб`єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми компаніями.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний зокрема: забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
Згідно зч.2ст.11ЗУ «Прозапобігання тапротидію легалізації(відмиванню)доходів,одержаних злочиннимшляхом,фінансуванню тероризмута фінансуваннюрозповсюдження зброїмасового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» належна перевірка здійснюється в разі: встановлення ділових відносин; наявності підозри; здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону; проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень; виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.
Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.
Частиною 6 ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; та ін.
Судом встановлено, що також не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 в термін встановлений банком в листі №20.1.0.0.0/7-20210531/725 від 31.05.2021 не було подано всіх необхідних документів, які просив надати банк для проведення належної перевірки. Оскільки, як зазначає позивач, та встановлено судом, 06.07.2021 ОСОБА_2 намагався надати до банківської установи додаткові документи, які не були додані при першому пересиланні документів, а саме 10.06.2021.
Під час розгляду справи в суді вказані документи позивачем також не були надані, в тому числі і виписка про рух коштів по рахунку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст.77, ч. 2 ст.78, ст.79, ч. 1 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки рішення банку від 24.06.2021 про відмову від підтримання ділових відносин / відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин / розірвання договору і закриття рахунку прийнято відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також відповідно до Положення постанови Правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», тоді як позивачем не виконано вимог закону щодо надання банку інформації (офіційних документів), необхідних для здійснення належної перевірки, а також для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15-16, 509, 202-203, 205, 207, 215-216, 525, 627, 1067-1068, 1075 ЦК України, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суд -
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача фінансових послуг та визнання відмови неправомірною, та зобов`язати вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Повний текст рішення складено 18.07.2022.
Суддя:
