ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2022 р. Справа№ 910/638/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представників:

від АТ "Укрексімбанк" - адвоката Орендівського В.І.,

від АТ "Ощадбанк" - адвоката Карпінського С.В.,

від Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів - адвоката Марченка О.І.,

від ТОВ "Юридична компанія "Бонус" - адвоката Реви С.В. (в режимі відеоконференції),

від ПрАТ "Райз-Максимко" - адвоката Бутка Д.Г.,

розглянувши апеляційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус",

2. Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко",

3. Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України",

4. Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

5. Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"),

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.10.2020 (повний текст складено 07.12.2020, суддя Мандичев В.В.)

у справі № 910/638/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус"

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (код 30382533)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 про виправлення описок) у справі № 910/638/20 визнано кредиторами по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Покуття Агро" з грошовими вимогами на суму 1 204 204,00 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1200000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне акціонерне товариство "Західний торгово-промисловий дім" з грошовими вимогами на суму 5662 312,84 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 5 658 108,84 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" з грошовими вимогами на суму 3219930,60 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 3215726,60 грн - вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство "Ритм" з грошовими вимогами на суму 9003990,09 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 8999786,09 грн - вимоги четвертої черги;

- Фермерське господарство "Весна-Агро" з грошовими вимогами на суму 992 171,34 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 987967,34 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівцукор" з грошовими вимогами на суму 826 204,00 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 822 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне акціонерне товариство "Ніжинський м`ясокомбінат" з грошовими вимогами на суму 1 134 122,04 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 129 918,04 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" з грошовими вимогами на суму 1 223801,75 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 219 ,75 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше травня" з грошовими вимогами на суму 1 314 204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 310 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне акціонерне товариство "Тростянецький м`ясокомбінат" з грошовими вимогами на суму 604 204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 600 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротал" з грошовими вимогами на суму 244 204,32 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 240 000,32 грн - вимоги четвертої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агропродукт" з грошовими вимогами на суму 204 114,82 грн., з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 199 910,82 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альфа" з грошовими вимогами на суму 2 04 631,06 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 2 700 427,06 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне підприємство "Буринське" з грошовими вимогами на суму 2 261 937,09 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 2 257 733,09 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Північ" з грошовими вимогами на суму 5 224 679,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 5 220 475,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне сільськогосподарське підприємство (з орендними відносинами) "Гошівське" з грошовими вимогами на суму 1 876 271,95 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 872 067,95 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Сервіс-" з грошовими вимогами на суму 20 209 589,82 грн, з яких 4204,00грн - вимоги першої черги, 20 205 385,82 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" з грошовими вимогами на суму 1 084 205,58 грн , 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 080 001,58грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Олімпекс-Агро" з грошовими вимогами на суму 969 584,83грн., 4204,00 грн - вимоги першої черги, 965 380,83 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ" з грошовими вимогами на суму 424 207,55 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 420 003,55 грн - вимоги четвертої черги;

- Спільне Українсько-Англійське підприємство "Дубноцукорінвест" Товариство з обмеженою відповідальністю з грошовими вимогами на суму 820 924,00 грн, 4204,00 грн -вимоги першої черги, 816 720,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Червона волока" з грошовими вимогами на суму 9 094 204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 9 090 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" з грошовими вимогами на суму 42 102 616,72 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 42098 412,72 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне підприємство "Кренидівка" з грошовими вимогами на суму 520 037,33 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 515 833,33 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" з грошовими вимогами на суму 1 823 629,29 грн., 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1 819 425,29 грн -вимоги четвертої черги;

- Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове життя" з грошовими вимогами на суму 4 469 784,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 4 465 580,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ "Вінницям`ясо" з грошовими вимогами на суму 231 968,95 грн, 4204,00 грн.-вимоги першої черги, 227 764,95 грн - вимоги четвертої черги;

-Приватне акціонерне товариство "Ім. Тельмана" з грошовими вимогами на суму 244 204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 240 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" з грошовими вимогами на суму 46 126,68 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 41 922,68 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" з грошовими вимогами на суму 334 033 528,96 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 318510 015,47 грн - вимоги четвертої черги, 15519309,49 грн - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" з грошовими вимогами на суму 7268873,81 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 7264669,81 грн - вимоги четвертої черги;

- Селянське (фермерське) господарство "Зоря" з грошовими вимогами на суму 206751,31 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 202547,31 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Порттрансбуд" з грошовими вимогами на суму 1715377,75 грн, 4204,00грн - вимоги першої черги, 1711173,75 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне підприємство імені Смика з грошовими вимогами на суму 286204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 282000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий лан-Н" з грошовими вимогами на суму 1504204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1500000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Дочірнє підприємство "Ексімп-Рівне" з грошовими вимогами на суму 385204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 381000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра" з грошовими вимогами на суму 274204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 270 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім" з грошовими вимогами на суму 10054806,55грн., 4204,00 грн - вимоги першої черги, 10050602,55 грн - вимоги четвертої черги;

- AVONEX Limited з грошовими вимогами на суму 299044204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 29 040 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Приватне підприємство "Бережани" з грошовими вимогами на суму 1 684 204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1680000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" з грошовими вимогами на суму 5470204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 5466000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" з грошовими вимогами на суму 37984876,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 37980672,00 грн - в вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум фінанси" з грошовими вимогами на суму 276084766,15 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 276080562,15 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" з грошовими вимогами на суму 611268838,57 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 611264634,57 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ямниця" з грошовими вимогами на суму 485606,57 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 481402,57 грн - вимоги четвертої черги;

- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Можарівське" з грошовими вимогами на суму 24232204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 24228000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 317884,79 грн - вимоги першої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" з грошовими вимогами на суму 194204,00 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 190000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" з грошовими вимогами на суму 83655,14 грн, 4204,00 грн - вимоги першої черги, 79451,14 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопром Агро" з грошовими вимогами на суму 47004204,00 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 47000000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- Осева ексімпо Прага с.р.о. з грошовими вимогами на суму 9073231,36 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 9069027,36 грн - вимоги четвертої черги;

- "СП Кепітал Менеджмент, ЛЛС", товариство з обмеженою відповідальністю за законодавством штату Вайомінг, США з грошовими вимогами на суму 2059242607,20 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 2059238403,20 грн - вимоги четвертої черги;

- Експортно-імпортний банк Сполучених Штатів з грошовими вимогами на суму 1673958182,24 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1673953978,24 грн - вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство "Альфа-Банк" з грошовими вимогами на суму 156752475,10 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 156748271,10 грн - вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами на суму 1754488457,70 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 253289759,13 грн - вимоги четвертої черги, 1501194 494,57 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника;

- компанію "Дойче Трасті Кампані Лімітед" з грошовими вимогами на суму 18748384792,50 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 18748380588,50 грн - вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України з грошовими вимогами на суму 3117975329,36грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 3117971125,36 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" у закритті провадження у справі.

Закрито провадження у справі №910/638/20 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус".

Відмовлено Приватному акціонерному товариству "Західний торгово-промисловий дім" у визнанні кредитором на суму 700,00 грн.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" у визнанні кредитором на суму 2500,00 грн.

Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" у визнанні кредитором на суму 54418373,00 грн.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" у визнанні кредитором на суму 37758,32 грн.

Відмовлено Експортно-імпортному Банку Сполучених Штатів у визнанні кредитором на суму 68862833,78 грн.

Відмовлено Акціонерному товариству "Альфа-Банк" у визнанні кредитором на суму 1764496,55 грн.

Закрито провадження з розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум фінанси" на суму 18476431,95 грн.

Не погоджуючись із ухвалою попереднього зсідання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі №910/638/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" закрити як безпідставно порушене.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус".

Боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк", компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", викласти в цій частині ухвалу наступним чином: визнати кредитором у справі №910/638/20 по відношенню до боржника Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами на суму 1754488457,70 грн, з яких 4204 грн - вимоги першої черги, 1534981925,70 - вимоги четвертої черги, 219502328 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання в частині відмови у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства "Укрексімбанк" на суму 822039709,04 грн, ухвалити нове рішення, яким визнати та внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 3922947080,92 грн, з яких пеня в сумі 1095579506,66 грн, внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", яке є предметом застави за договорами застави №151208Z49 від 13.05.2008, №15106Z128 від 06.04.2006, №15106Z101 від 23.03.2006, №15106Z56 від 23.02.2006, №151208Z150 від 14.11.2008, №151208Z104 від22.09.2008, №151208Z72 від 21.10.2008, №151207Z135 від 28.09.2007, №151207Z50 від 29.03.2007, №15106Z456 від 12.12.2006, №15105Z123 від 10.06.2005, №15105Z122 від 10.06.2005, №15106Z13 від 07.02.2006, №15105Z52 від 24.03.2005, №15105Z105 від 17.05.2005, №151210Z48 від 08.06.2010, №151210Z28 від 31.05.2010, №151213Z33 від 25.07.2013, №151214Z45 від 16.12.2014, №151213Z45 від 16.12.2013, №151215Z66 від 29.12.2015, №151215Z29 від 26.05.2015 та предметом іпотеки за договорами іпотеки №15106Z127 від 07.04.2006, №151208Z96 від 07.08.2008, №15106Z64 від 14.03.2006, №151208Z17 від 01.02.2008, №15106Z100 від 24.03.2006, №151209Z24 від 04.03.2009, №151210Z49 від 31.05.2010, №151216Z36 від 30.09.2016, №151216Z28 від 15.07.2016, №151216Z3 від 31.05.2016.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання в частині відмови у визнанні грошових вимог до боржнпика в сумі 54418373,00 грн, визнати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" кредитором боржника в сумі 54418373,00 грн, включити грошові вимоги в розмірі 54418373,00 грн до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "Бонус", Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 прийнято відмову ПрАТ "Райз-Максимко" від апеляційної скарги в частині оскарження грошових вимог АТ "Альфа-банк" до боржника на суму 156 752 475,10 грн, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в частині оскарження грошових вимог АТ "Альфа-Банк" до боржника в сумі 156752475,10 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" як процесуального правонаступника ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 задоволено заяву про самовідвід та відведено суддів Доманську М.Л., Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/638/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 справу № 910/638/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, суддя-доповідач), Остапенко О.М., Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи № 910/638/20 по суті спочатку колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Копитова О.С.; призначено розгляд справи № 910/638/20 в судовому засіданні на 05.04.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2022 відкладено розгляд справи на 17.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 відкладено розгляд справи на 16.06.2022.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Ягічев С.О. засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За визначеннями ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Одночасно, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" звернулося до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

Ухвалою підготовчого засідання від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" до боржника в розмірі 2733143,47 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича.

10 лютого 2020 року оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України за № 64544.

Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду були подані наступні заяви з грошовими вимогами до боржника: АТ "Альфа-Банк", ПП "Бережани", компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед", ТОВ "ПФ "Перше Травня", ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс", ТОВ "Поділля Агропродукт", ФГ "Весна-Агро", СТОВ "Іскра", АТ "Ритм", ПП "Кренидівка", ПрАТ "Ніжинський м`ясокомбінат", ТОВ "Райз Північ", ПП "Буринське", ТОВ "Олімпекс-Агро", ТОВ "-Агро Сервіс-", ТОВ "Золотий Лан-Н", ТОВ "Південь Агро Інвест", ТОВ "Агро-НВ", ПрАТ "Івано-Франківськ "Вінницям`ясо", ТОВ "Торговий дім "Молоко", ТОВ "Хлібодар", ТОВ "Агротал", ТОВ "Стар-Майстер", ТОВ "Бон-Ексім", ТОВ "Агро-Ів", АТ "Укрексімбанк", ТОВ "Покуття Агро", ПрАТ "Ім. Тельмана", ПрАТ "Тростянецький м`ясокомбінат", АТ "Ощадбанк", ТОВ "Європа-Транс ЛТД", ТОВ "ФК "Фінгарант", ТОВ "Перше травня комбікормовий завод", ТОВ "Ямниця", ТОВ "Порттрансбуд", Спільного Українсько-Англійського підприємства "Дубноцукорінвест" ТОВ, ТОВ "Зернопром-Агро", ПрАТ "Західний торгово-промисловий дім", ТОВ "СП "Нива", ДП "Ексімп-Рівне", СТОВ "Можарівське", СТОВ "Нове Життя", ТОВ "Червона Волока", ПрСП (з орендними відносинами) "Гошівське", СФГ "Зоря", ПП "імені Смика", ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт", ТОВ "Агро-Альфа", ТОВ "Пустомити м`ясо", ТОВ "Зорі Прикарпаття", компанії "Осева Ексімпо Прага с.р.о.", ПП "Бережани", компанії Avonex Limited, компанії SP Capital management LLC, ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", Експортного-імпортного банку США.

04.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" звернулось із клопотанням про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що 27.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Аспект" (Цесіонарій), керуючись ст. ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України, уклали Договір відступлення права вимоги (цесії) № 3 (договір цесії).

Відповідно до пункту 2 договору цесії, за умовами цього Договору Цесіонарій стає новим кредитором у зобов`язанні та набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку на суму 2733143,47 грн, яке виникло у ПрАТ "Райз-Максимко" на підставі: договору поставки від 24.04.2017 №КПМ-0039П; договору відступлення права вимоги (цесії) №17250 від 25.02.2019, відповідно до умов якого ТОВ "Мікс Агро" передало, а ТОВ "Юридична компанія "Бонус" набуло право вимоги до ПрАТ "Райз-Максимко"; рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/6231/19.

Тобто, ТОВ "Юридична компанія "Бонус" передало свої права вимоги новому кредитору та вибуло із правовідносин із боржником ще до звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Таке звернення, за твердженням ТОВ "Юридична компанія "Бонус", відбулось внаслідок недбалості працівників товариства, без будь-якого умислу, які несвоєчасно зареєстрували договір про відступлення права вимоги у діловодстві товариства. Виявлення вказаних обставин, свідчить про безпідставність відкриття провадження у даній справі про банкрутство на підставі заявлених товариством грошових вимог, а відтак підлягає закриттю.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа №910/638/20 про банкрутство ПрАТ "Райз-Максимко" перебуває на стадії розпорядження майном, а відтак закриття провадження у даній справі можливе лише з підстав, що передбачені пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої статті 90 КУзПБ.

За висновком суду першої інстанції, відсутні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки відсутність заборгованості перед ініціюючим кредитором, факт якої виявися через чотири місяці після відкриття провадження у справі про банкрутство, не передбачено нормами КУзПБ, а також позбавляє кредиторів, вимоги яких уже заявлено у даній справі, задовольнити їх у процедурах банкрутства.

Колегія суддів апеляційної інстанції переглядаючи оскаржувану ухвалу за апеляційною скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" вважає висновки суду першої інстанції вірними, з огляду на наступне.

Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначено частиною першою статті 90 КУзПБ, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства.

Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з наведених положень чинного законодавства про банкрутство та беручи до уваги, що справа №910/638/20 про банкрутство ПрАТ "Райз-Максимко" перебуває на стадії розпорядження майном, то закриття провадження у даній справі може мати місце на підставі пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8 і 9 частини першої статті 90 КУзПБ, крім п. 6, який передбачає таку підставу як до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" не має грошових вимог до боржника, оскільки відступила їх третій особі на підставі договору цесії, тобто провадження у справі за заявою такого ініціюючого кредитора підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ - в разі коли до боржника не висунуто інших вимог після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство і лише після визнання такого боржника банкрутом.

В даному випадку, після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство до боржника висунуто вимоги від кредиторів, а до боржника не застосовувалась ліквідаційна процедура, що виключає можливість закрити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Інші підстави для закриття провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Юридична компанія "Бонус" не наводить, а судом не встановлено, ані в попередньому засіданні, ані під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ініціюючий кредитор, звертаючись із клопотанням про закриття провадження у справі, фактично відмовляється від своїх вимог до боржника та намагається відкликати свою заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, втім у відповідності до ч. 6 ст. 38 КУзПБ заява про відкриття провадження може бути відкликана заявником до дати проведення підготовчого засідання господарського суду, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, в іншому ж випадку господарський суд має встановити наявність підстав для закриття провадження, що передбачені ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" належить відхилити та залишити оскаржувану ухвалу без змін в частині відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" про закриття провадження у справі.

Боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк", компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів.

В подальшому боржник відмовився від частини вимог апеляційної скарги.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 задоволено заяву ПрАТ "Райз-Максимко", прийнято відмову від апеляційної скарги в частині оскарження грошових вимог АТ "Альфа-банк" до боржника на суму 156752475,10 грн, закрито апеляційне провадження в цій частині.

Отже, боржник оскаржив ухвалу попереднього засідання в частині:

грошових вимог компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" з грошовими вимогами на суму 18773272970,40 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 18773268766,47 грн - вимоги четвертої черги;

грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 3100907371,88 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 3100903167,88 грн - вимоги забезпечені заставою боржника;

грошових вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів з грошовими вимогами на суму 1673958182,24 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 1673953978,24 грн - вимоги четвертої черги.

Боржник не погоджується із ухвалою суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" з огляду на те, що станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник не володів повноваженнями Довірчого управителя на підставі Договору довірчого управління, отже не мав правових підстав для заявлення грошових вимог до боржника в інтересах власників облігацій. Право на пред`явлення грошових вимог належить власникам облігацій. Боржник зазначає, що у нього, як поручителя за Договором поруки, не виникло зобов`язання щодо оплати заборгованості Емітента, оскільки ним не отримано вимоги в порядку статті 11 Договору поруки. На думку боржника, прохання заявника включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до четвертої черги вимог є необґрунтованим. Скаржник зазначає, для виникнення у поручителя зобов`язання щодо сплати чітко визначеної суми боргу, який не сплачено боржником (Емітентом), необхідною умовою є отримання вимоги та реквізитів для здійснення оплати. Кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо. ПрАТ "Райз-Максимко" такої вимоги не отримувало, про невиконання Емітентом власного зобов`язання поручителя повідомлено не було, як і про розмір невиконаного зобов`язання. Станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство боржник не отримував жодних вимог та повідомлень від Дойче Трасті Кампані Лімітед чи емітента - UKRLANDFARMING PLC, які б вказували на невиконання останнім власного грошового зобов`язання, розміру невиконаного зобов`язання, реквізитів для оплати коштів поручителем. Скаржник зазначає, що заявник без належної на те правової підстави включив до власних грошових вимог нарахування відсотків після кінцевого терміну погашення в сумі 79 846 698,70 USD. На думку скаржника, згідно умов договорів, на які посилається кредитор, до правовідносин, що виникають між сторонами, застосовується законодавство Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Таким чином, трактування застосовуваних норм права має здійснюватися відповідно до ст. 8 Закону України "Про міжнародне приватне право". Крім того, компанія Дойче Трасті Кампані Лімітед, як особа, на яку прокладено обов`язок доведення власних вимог, не надала до суду першої інстанції жодного документа, який би підтверджував зміст норм права іноземної держави, якими кредитор обґрунтовував нарахування пені та інших штрафних санкцій. Суд першої інстанції також не вжив жодних заходів для встановлення змісту норм права іноземної держави.

Відхиляючи доводи скаржника в зазначеній частині колегія суддів встановила наступне.

Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (Deutsche Trustee Company Limited) (далі - Компанія, Кредитор), юридична особа, що створена та існує за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії обґрунтовує вищевказану заяву наступним.

26.03.2013 між Компанією "Укрлендфармінг ПіЕлСі" (Ukrlandfarming Plc), що створена та існує за законодавством Республіки Кіпр (надалі - Емітент), Кредитором та рядом поручителів, серед яких був Боржник, було укладено Договір довірчого управління (далі - Договір довірчого управління), яким погоджено випуск Емітентом облігацій на міжнародних ринках капіталу на суму 275 000 000 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків (процентів) річних та терміном погашення в 2018 році (далі - Облігації), на умовах, що поручителі, у тому числі Боржник, поручаються перед Кредитором за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов`язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління.

Як зазначено в преамбулі Договору довірчого управління, його укладення було обґрунтовано наступними обставинами: Емітентом було затверджено випуск Облігацій на суму 275 000 000 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення в 2018 році; випуск Облігацій здійснювався за умови, що кожен із поручителів, у тому числі Боржник, у повному обсязі, безумовно та безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями поручаються за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов`язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління. Кожен із поручителів є стороною Договору поруки від 26.03.2013, що був укладений між Кредитором та поручителями (у тому числі, Боржником; надалі - Договір поруки), або ж уклав окремий договір поруки з Кредитором; Кредитор погодився виконувати обов`язки довірчого управителя щодо Облігацій на підставі та у відповідності до положень Договору довірчого управління.

Відповідно до пункту 3.1 Додатку 5 "Умови випуску облігацій" до Договору довірчого управління (далі - Умови випуску Облігацій) та пункту 2.1 Договору поруки, Боржник поручився перед Кредитором у повному обсязі, безумовно і безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями, за виконання Емітентом всіх зобов`язань останнього щодо належної сплати Кредитору всіх коштів, належних до сплати за Договором довірчого управління і Облігаціями, які випущені на підставі Договору довічного управління та відповідно до Умов випуску Облігацій. Згідно з наведеними положеннями Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Боржник зобов`язався, у разі несплати Емітентом будь-яких сум, передбачених Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій, сплатити такі суми Кредитору.

Для належного виконання Умов випуску Облігацій, 26.03.2013 Емітент, Кредитор та поручителі уклали з Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch - Головний платіжний агент), Дойче Банк Люксембург С.А. (Deutsche Bank Luxembourg S.A.; - Реєстратор Облігацій) та Дойче Банк Траст Компані Амерікас (Deutsche Bank Trust Company Americas - Реєстратор Облігацій) Агентський договір стосовно Облігацій (з доповненнями).

Крім того, 25.03.2013 між Емітентом, поручителями (у тому числі Боржником), Сітігруп Глобал Маркетс Лімітед (CitiGroup Global Markets Limited), Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch) та СІБ (Сайпрус) Лімітед (SIB (Cyprus) Limited) було укладено Договір про підписку стосовно Облігацій (з доповненнями).

У подальшому, з огляду на рішення Емітента здійснити додатковий випуск Облігацій на суму 150 000 000 доларів США та 75 000 000 доларів США, 17.05.2013 та 28.06.2013 між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями були укладені Перший додатковий договір довірчого управління та Другий додатковий договір довірчого управління відповідно. Згідно зі статтею 6 обох додаткових договорів довірчого управління, на додатково випущені на підставі таких договорів додаткові Облігації поширюється дія початково підписаного Договору довірчого управління.

Між Кредитором та поручителями (включаючи Боржника) 17.05.2013 та 28.06.2013 було укладено Перший додатковий договір поруки та Другий додатковий договір поруки, відповідно до яких поручителі (включаючи Боржника) поручилися перед Кредитором за виконання Емітентом всіх зобов`язань за Першим додатковим договором довірчого управління та Другим додатковим договором довірчого управління стосовно додаткових Облігацій. Відповідно до обох додаткових договорів поруки, порука та зобов`язання поручителів, у тому числі Боржника, які виникла на підставі Договору поруки, у повній мірі поширюються на зобов`язання Емітента, що виникли у результаті зазначеного вище додаткового випуску Облігацій та укладення відповідних Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління.

Таким чином, на підставі та на умовах, визначених у Договорі довірчого управління, Першому додатковому договорі довірчого управління та Другому додатковому договорі довірчого управління, Емітент здійснив випуск і розміщення Облігацій на загальну суму 500 000 000 (п`ятсот мільйонів) доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення 26.03.2018.

Відповідно до пункту 23.1 Договору довірчого управління, пункту 19.1 Умов випуску Облігацій та пункту 21.1 Договору поруки, до таких договорів та до Облігацій застосовується англійське право.

Умови випуску та інша інформація щодо Облігацій викладені у проспекті Облігацій, датованому 28.06.2013, який було схвалено Центральним банком Ірландії і текст якого розміщено на офіційній веб-сторінці Ірландської фондової біржі (ISE) за посиланням: https://www.ise.ie/debt_documents/Prospectus%20-%20Standalone_e27423fe-318a-44b9-9993-c16675418144.PDF.

Інформація щодо завершення випуску Облігацій розміщена також на офіційній сторінці Емітента за посиланням: https://www.ulf.com.ua/ua/investor_relations/for_bondholders/.

Лістинг Облігацій здійснювався на Ірландській фондовій біржі (ISE), де таким Облігаціям були присвоєні наступні міжнародні ідентифікаційні коди: Regulation S ISIN: XS0908502452 ; Rule 144A ISIN: US903726AA55 .

На підтвердження випуску Облігацій Глобальними сертифікатами облігацій Кредитором до суду надані засвідчені копії англійських версій (І) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275000000 доларів США), (ІІ) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75000000 доларів США), (ІІІ) Глобального сертифікату за Правилом S (на випуск облігацій на суму 275000000 доларів США) та (Іv) Глобального сертифікату за Правилом S (на додатковий випуск облігацій на суму 75000000 доларів США).

Умовами випуску Облігацій (пункти 6 і 7.1) встановлено наступні строки виконання платіжних зобов`язань Емітента щодо процентів (відсотків) за Облігаціями та основної суми Облігацій, а саме Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску [26 березня 2013 року] за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - "Дата Виплати Процентів") відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Якщо вимагається розрахунок процентів за період, менший ніж повний Період Нарахування Процентів (визначений нижче), то відповідна база для розрахунку процентів визначається на підставі року, що складається з 360 днів, які діляться на 12 місяців по 30 днів кожний, та у випадку неповного місяця, фактичної кількості днів, що пройшли.

У цих Умовах, період, що починається на Дату Випуску, включно, та закінчується на першу Дату Виплати Процентів, не включаючи її, а кожний наступний період розпочинається на першу Дату Виплати Процентів, включно, та закінчується на наступну Дату Виплати Процентів, не включаючи її, іменується "Періодом Нарахування Процентів".".

Пунктом 7.1 Умов передбачено, що остаточне погашення здійснюється у разі, якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року ("Дата Погашення") відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови.

Таким чином, Емітент зобов`язався повністю виконати свої платіжні зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати процентів за Облігаціями та повернення основної суми Облігацій до 26.03.2018 - дата погашення.

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, а саме пунктом (t) Розділу 3 "Доповнення до первинного договору довірчого управління" встановлено наступне: "(t) В перший абзац Умови 6 Термінів та Умов вносяться наступні зміни (новий текст підкреслено подвійними рисками): Облігації приносять прибуток у вигляді процентів за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня кожного року, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів ) відповідно до положень Умови 8 (Платежі), за умови, що процентні платежі за ставкою 5.4375 процентів річних, що підлягають сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (що складають піврічні платежі від 10.875% купонів), повинні сплачуватися наступним чином: (a) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як платіж в натуральній формі ("PIK"), що підлягає сплаті 22 квітня 2016 року; та (b) 1.25% у готівковій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як PIK (payment in kind), що підлягає сплаті 26 вересня 2016 року. PIK має сплачуватися шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на основну суму, що дорівнює частині процентів (розмір таких процентів відображається шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, "PIK Проценти") (в кожному випадку "PIK Платіж"). Емітент повинен надати Довірчому Управителю та Головному Платіжному Агенту Свідоцтво Посадової Особи станом на або за п`ять Робочих Днів (як визначено нижче) до дати платежу, що визначає момент оплати PIK Процентів, що підлягають сплаті на таку дату платежу. Щодо кожного PIK Платежу, сукупна основна сума Облігацій в обігу буде збільшуватись на основну суму, що дорівнює сукупній сумі PIK Процентів, що буде підлягати сплаті та буде сплачуватись Емітентом протягом відповідного процентного періоду (заокруглена до найближчого 1 долара США) та володіння Облігаціями кожного власника рахунку буде збільшуватись пропорційно Єврокліар та Клірстрім, Люксембург або ДТК (залежно від обставин) відповідно до їхніх внутрішніх правил та положень. В результаті збільшення основної суми Облігацій як наслідок PIK Платежу, Облігації будуть приносити відсотки на таку суму збільшеної основної суми з та включаючи відповідну Дату Виплати Процентів. Для цілей Умов, всі посилання на "основну суму" Облігацій повинні включати будь-яке збільшення основної суми Облігацій як наслідок платежу PIK Процентів".

З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: (і) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як платіж в натуральній формі.

При цьому, як видно з пункту (t) Розділу 3 Третього додаткового договору довірчого управління, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені (далі - "РІК-проценти"). Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (включаючи здійснення РІК-платежу), внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 доларів США.

У подальшому, зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. При цьому, 26.03.2018 (дата погашення) Емітент не повернув основну суму за Облігаціями у розмірі 542 751 758,00 доларів США.

Сума невиконаних платіжних зобов`язань Емітента, за які поручився Боржник складається з: (1) зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Облігаціями, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 758,00 доларів США (Основна сума) та (2) зобов`язання щодо сплати процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197 895 746,028 доларів США (Проценти). Таким чином, загальна сума заборгованості Емітента перед Кредитором, за яку поручився Боржник, складає 740 647 503,841 доларів США (згідно уточненого розрахунку за курсом станом на дату звернення - 11.03.2020 становить 18 748 380 588,50 грн).

Статтею 2.5 Договору довірчого управління та статтею 14 Умов випуску Облігацій, встановлено, що у будь-який час після настання терміну сплати Емітентом Кредитор може на власний розсуд і без надання додаткового повідомлення Боржнику (як поручителю) ініціювати такі провадження проти Емітента і/або Боржника (поручителя), які Кредитор вважатиме доцільними з метою виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій і/або Договору поруки.

Крім того, згідно з пунктом 8.14 Договору довірчого управління, у зв`язку зі здійсненням будь-яких своїх прав стосовно довірчого управління, повноважень та свободи дій відповідно до цього договору (включаючи, серед іншого, будь-яку зміну, відмову від права, дозвіл, рішення або заміну сторони), Кредитор як довірчий управитель враховує загальні інтереси власників облігацій незалежно від їх кількості (далі - Власники Облігацій).

Таким чином, в будь-якому провадженні, що стосується примусового виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Кредитор діє в інтересах усіх Власників облігацій.

Приписами статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України.

Беручи до уваги, що боржник Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" створене згідно законодавства України та зареєстрований в Україні, Компанією при зверненні із заявою про визнання грошових вимог дотримано правила підсудності. Вказані обставини спростовують твердження боржника неодноразово наголошені в судових засіданнях щодо помилкового вибору підсудності.

Правовідносини між боржником та Кредитором виникли на підставі Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки.

Як вказано судом вище, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, до спірних правовідносин, щодо підстав виникнення грошових зобов`язань Кредитора до Боржника, застосовується англійське право, як то передбачено пунктом 23.1 Договору довірчого управління, пунктом 19.1 Умов випуску Облігацій та пунктом 21.1 Договору поруки. З огляду на вказане суд вважає безпідставними посилання Боржника на недотримання Кредитором норм чинного законодавства України.

Відповідно до умов Договору довірчого управління, Кредитор виступає довірчим управителем щодо Облігацій в інтересах Власників Облігацій, що включає, зокрема: (і) повноваження Кредитора на отримання в інтересах Власників облігацій Основної суми за Облігаціями та Процентів на основну суму Облігацій після Дати погашення (тобто, після 26 березня 2018 року), а також (іі) повноваження Кредитора на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Договору довірчого управління та/або Договору поруки.

Відповідно до пункту 2.2 Договору довірчого управління з урахуванням положень цього Договору, Емітент в будь-яку дату, в яку будь-які Облігації стають належними до погашення відповідно до Умов, безумовно сплатить на користь або за розпорядженням Довірчого Управителя в безпосередньо вільних коштах в доларах Сполучених Штатів Америки основну суму за Облігаціями, що стають належними до погашення в таку дату, разом з будь-якою відповідною надбавкою, а також (з урахуванням Умов) до здійснення такої виплати (як до, так і після винесення будь-якого судового рішення) безумовно таким чином сплатить на користь Довірчого Управителя проценти на основну суму Облігацій, що перебувають в обігу, що зазначена в Умовах Вигоди від цього зобов`язання надаватимуться Довірчому Управителю на умовах довірчого управління від імені Власників Облігацій відповідно до положень цього Договору.

Таким чином, саме Кредитор, як довірчий управитель щодо Облігацій уповноважений після Дати погашення (26 березня 2018 року) на отримання будь-яких грошових сум за Облігаціями, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, в інтересах Власників Облігацій.

Пунктом 2.5 Договору довірчого управління встановлено, що відповідно до Умови 14 (Примусове виконання) в будь-який час після того, як настає термін сплати і Облігації підлягають сплаті, Довірчий Управитель може на свій власний розсуд і без надання наступного повідомлення ініціювати такі провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме доцільними з метою виконання в примусовому порядку умов цього Договору Довірчого Управління, Облігацій та/або Договору Поруки (як в арбітражному порядку відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору Поруки, так і в судовому порядку), проте від нього не вимагатиметься розпочинати будь-які такі провадження, а також Довірчий Управитель не буде зобов`язаний вживати або уникати вжиття будь-яких заходів або дій (включаючи ініціювання таких заходів), якщо (i) він не отримає такого розпорядження на підставі Спеціального Рішення або письмової вимоги від Власників Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми за Облігаціями, що перебувають в обігу, (ii) йому не буде надано відшкодування та/або забезпечення та/або авансове фінансування у прийнятний для нього спосіб. Жоден Власник Облігації не може ініціювати провадження проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо тільки Довірчому Управителю, після того, як у нього виникло зобов`язання ініціювати таке провадження, не вдається його ініціювати в межах розумного строку і коли таке невиконання зобов`язання триває. Аналогічне за змістом положення міститься у пункті 14 Умов випуску Облігацій

Таким чином, у випадку невиконання Умов випуску Облігацій, Договору довічного управління та/або Договору поруки Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника), саме Кредитор як довірчий управитель має право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в інтересах Власників Облігацій.

З пункту 2.5 Договору довірчого управління та пункту 14 Умов випуску Облігацій вбачається, Власники Облігацій не уповноважені самостійно вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, стягнення відповідних сум заборгованості, якщо такі дії вчиняються Кредитором як довірчим управителем.

Для виникнення у Кредитора, як довірчого управителя щодо Облігацій, права на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, від Кредитора не вимагається попереднього направлення письмового повідомлення Власникам Облігацій та/або отримання від них будь-яких погоджень. Право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, виникає у Кредитора, у випадку невиконання Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника) умов таких договорів, безпосередньо на підставі Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління.

Таким чином, Кредитор як довірчий управитель щодо Облігацій в інтересах Власників Облігацій уповноважений на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в тому числі, на стягнення в судовому порядку з Емітента та/або поручителів (включаючи Боржника) грошових сум, які належать до сплати відповідно до умов таких договорів.

Зазначене підтверджує наявність у Кредитора, як довірчого управителя Облігаціями, права на звернення із заявою про грошові вимоги до Боржника в інтересах Власників Облігацій.

Як зазначалось вище, відповідно до умов Договору довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління), Емітентом було випущено Облігації на загальну суму 500000000 доларів США, зі ставкою доходності 10,875 відсотків, із терміном погашення в 2018 році.

Відповідно до пункту 6 Умов випуску Облігацій, Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів) відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Кожна Облігація перестає приносити проценти з дати її погашення, якщо, у випадку належного пред`явлення, неналежним чином не призупиняється або не відмовляються від виплати основної суми. В такому випадку вона продовжує приносити проценти за такою ставкою (як до, так і після відповідного рішення) до тієї дати з таких, що настане раніше: (a) день, коли всі суми, належні до сплати по такій Облігації на таку дату, були отримані відповідним Власником або від його імені, та (b) день, після того як Довірчий Управитель або Головний Платіжний Агент повідомив Власникам Облігацій про отримання всіх сум, належних до сплати стосовно всіх Облігацій до такого дня (окрім випадку, якщо мала місце невиплата наступного платежу відповідним Власникам за цими Умовами).

Згідно з пунктом 7.1 Умов випуску Облігацій, якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року (Дата Погашення) відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови. Існування платіжних зобов`язань Емітента перед Власниками Облігацій, які виникають з Облігацій, також підтверджується Глобальними сертифікатами Облігацій, зокрема, відповідно до пункту 4 Глобальних сертифікатів за Положенням S (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Положенням S здійснюються особі, яка зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Положенням S); відповідно до пункту 4 Глобальних сертифікатів за Правилом 144А (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Правилом 144A здійснюються особі, яка у відповідний момент часу зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Правилом 144A).

Таким чином, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, Емітент зобов`язався: сплачувати Власникам облігацій раз у півроку прибуток з Облігацій (Проценти) за ставкою 10,875 процентів річних після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року до Дати погашення Облігацій (26 березня 2018 року); погасити Облігації, повернувши Основну суму, сплачену Власниками Облігацій за Облігації, в Дату погашення Облігацій (26 березня 2018 року).

Таким чином, Емітент зобов`язався повністю виконати свої зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати Процентів та повернення Основної суми за Облігаціями до 26 березня 2018 року.

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року.

З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та 4.1875% як платіж в натуральній формі (payment-in-kind). При цьому, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені. Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 доларів США.

Надалі зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. Крім того, 26 березня 2018 року (Дата погашення) Емітент не повернув Власникам Облігацій Основну суму у розмірі 542 751 758,00 доларів США.

На спростування доводів Боржника щодо відсутності у Кредитора повноважень на звернення із заявою про визнання грошових вимог до Боржника та щодо наявності такого права виключно у Власників облігацій суд зазначає наступне.

У період 2016-2017 років Емітентом були вчиненні окремі дії, спрямовані на заміну довірчого управителя щодо Облігацій, а саме - дії, спрямовані на звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Проте, оскільки Емітентом не були вчинені всі необхідні дії відповідно до Договору довірчого управління для заміни довірчого управителя щодо Облігацій, така заміна не відбулася.

Так, відповідно до пункту 14.1 Договору довірчого управління з урахуванням положень пункту 14.2 (Складення повноважень та звільнення) нижче, Емітент має право призначити нових довірчих управителів, проте жодна особа не може бути призначена таким чином, якщо попередньо не буде погоджена на підставі Спеціального Рішення. Довірча корпорація в будь-який час діятиме в якості Довірчого Управителя і може виконувати обов`язки одноосібного Довірчого Управителя. Про будь-яке призначення нового Довірчого Управителя буде надано повідомлення Емітентом Власникам Облігацій одразу, як тільки це стає практично можливим.

При цьому, пунктом 14.2 Договору довірчого управління встановлено, що будь-який Довірчий Управитель може скласти повноваження в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення Емітенту та Поручителям принаймні за три місяця без наведення будь-якої причини або виникнення відповідальності за будь-які витрати, що були зумовлені таким складенням повноважень, а також Власники Облігацій шляхом прийняття Спеціального Рішення можуть звільнити будь-якого Довірчого Управителя, за умови, що будь-яке складення повноважень або звільнення одноособової довірчої корпорації не буде чинним, поки довірча корпорація не буде призначена правонаступником Довірчого Управителя. Якщо одноосібною довірчою корпорацією буде надано повідомлення про звільнення або буде ухвалене Спеціальне Рішення про її звільнення, Емітент докладе всіх своїх розумних зусиль, аби забезпечити, щоб інша довірча корпорація була призначена Довірчим Управителем; за умови, що коли Емітенту не вдається зробити це протягом двох місяців після надання такого повідомлення або з дати ухвалення Спеціального Рішення Довірчий Управитель може здійснити повноваження на призначення наступника довірчого управителя.

Таким чином, відповідно до Договору довірчого управління, власники Облігацій можуть прийняти спеціальне рішення про звільнення довірчого управителя щодо Облігацій, проте таке рішення не набуває чинності до моменту призначення Емітентом (а у випадку нездійснення Емітентом такого призначення протягом двох місяців з дати ухвалення спеціального рішення - уповноваженим довірчим управителем щодо Облігацій) нового довірчого управителя-правонаступника. Про призначення нового довірчого управителя Емітент повідомляє власників Облігацій шляхом направлення повідомлення. Відповідно, до призначення Емітентом (або діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя діючий довірчий управитель продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій.

З викладеного слідує, що незважаючи на те, що власниками Облігацій було прийнято Спеціальне рішення про звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), таке рішення не набуло чинності, оскільки ні Емітентом, ні в подальшому Кредитором в результаті не було призначено нового довірчого управителя.

Так, 30 березня 2016 року Емітент направив власникам Облігацій повідомлення (надалі - Повідомлення-1) із запитом згоди на внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Відповідно до Повідомлення-1 рішення про внесення змін до Договору довірчого управління пропонувалось прийняти на зборах власників Облігацій, які були призначені на 21 квітня 2016 року.

21 квітня 2016 року відбулися збори власників Облігацій, де було прийнято Спеціальне рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, у тому числі, в частині відкликання Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Про результати зборів та прийняття Спеціального рішення власники Облігацій були повідомлені шляхом направлення повідомлення від 21 квітня 2016 року (надалі - Повідомлення-2 від 21 квітня 2016 року). Повідомленням-2 також передбачено, що Спеціальне рішення від 21 квітня 2016 року буде виконане шляхом підписання Третього договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року.

При цьому, у вищевказаних Повідомленнях окремо зазначено, що відповідне звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не набуде чинності до моменту, поки Емітент не призначить довірчим управителем-правонаступником Компанію "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) та поки Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не прийме таке призначення.

22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором (як довірчим управителем), Боржником (як поручителем) та іншими поручителями було підписано Третій договір довірчого управління (засвідчені копії англійської та української версій Третього договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року додавались). При цьому, в пункті (В) преамбули Третього додаткового договору довірчого управління, міститься посилання на Спеціальне рішення власників Облігацій, прийняте на зборах власників Облігацій, які відбулися 21 квітня 2016 року, де було прийнято рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині відсторонення (звільнення) Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (Deutsche Trustee Company Limited) [Кредитор] як довірчого управителя та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора.

Водночас, саме посилання в тексті Третього договору довірчого управління на Спеціальне рішення власників Облігацій, зокрема, на прийняття рішення власниками Облігацій про відсторонення Кредитора та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора, не свідчить про набрання чинності Спеціальним рішенням в цій частині, оскільки, як підтверджується пунктом 14.2 Договору довірчого управління та Повідомленням-1/Повідомленням-2, рішення про звільнення довірчого управителя та призначення нового довірчого управителя набуває чинності лише після офіційного призначення Емітентом (або у визначених випадках діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя та прийняття такого призначення новим довірчим управителем.

При цьому, призначення Емітентом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) або будь-якої іншої компанії новим довірчим управителем так і не відбулося. Зазначене підтверджується, зокрема, наступним: відсутністю повідомлення Емітента власників Облігацій про офіційне призначення нового довірчого управителя відповідно до пункту 14.1 Договору довірчого управління; незважаючи на те, що підписанням Третього договору довірчого управління було імплементовано певні положення Спеціального рішення, Третій договір довірчого управління жодним чином не надав юридичної сили звільненню довірчого управителя та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) новим довірчим управителем, оскільки Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не була стороною цього договору та, відповідно, не надавала згоди на те, щоби зобов`язання, передбачені Договором довірчого управління, підлягали застосуванню до Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited); листом компаній групи "Deutsche Bank" від 23 березня 2017 року, підписаним, у тому числі, Кредитором, відповідно до якого Кредитор вимагає призначити нового довірчого управителя на виконання Спеціального рішення протягом 10 днів з дня отримання цього листа, в іншому випадку, Кредитор залишає за собою право самостійно призначити нового довірчого управителя у порядку, передбаченому пунктом 14.2 Договору довірчого управління та без шкоди для пункту 8 цього Листа, повідомляє про свій намір скласти повноваження довірчого управителя через 3 місяці з дати цього Листа відповідно до пункту 14.2 Договору довірчого управління; листом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) від 19 травня 2020 року, в якому Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) підтвердила, що ні Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні її дочірні компанії не діють та ніколи не діяли в якості довірчого управителя по відношенню до Облігацій, оскільки призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) довірчим управителем не відбулося.

За таких обставин, ні Спеціальне рішення власників Облігацій щодо звільнення Кредитора та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні намір Кредитора скласти повноваження довірчого управителя не набули чинності, оскільки протягом 10 днів з дня отримання Листа Емітентом не було призначено нового довірчого управителя, та після спливу 10-денного строку, Кредитором не було реалізоване своє право на самостійне призначення нового довірчого управителя, а, отже, Кредитор, на даний момент, продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій.

З огляду на зазначене, у Кредитора як у довірчого управителя щодо Облігацій за Договором довірчого управління наявний достатній обсяг повноважень на представництво інтересів власників Облігацій у межах даної справи про банкрутство ПрАТ "Райз-Максимко".

При цьому, пунктом 10 Умов випуску Облігацій встановлено, що Довірчий Управитель на свій розсуд може, та якщо цього вимагають в письмовому вигляді Власники принаймні однієї четвертої основної суми Облігацій, що не є погашені на той момент, або якщо цього вимагає Спеціальне Рішення (як воно визначене в Договорі Довірчого Управління), повинен надавати повідомлення Емітенту та Поручителю про те, що такі Облігації є та негайно стають належними до сплати та погашення у вигляді виплати основної суми та нарахованих процентів, якщо настане та триватиме будь-яка з таких подій (кожна з яких в подальшому іменується "Випадок Невиконання Зобов`язань"): (a) Несплата: Емітент або Поручитель не виплачує основну суму або будь-які проценти по будь-якій з Облігацій на дату їх погашення (чи то на заявлену дату погашення, у випадку добровільного погашення, при купівлі, що вимагається, у випадку заяви про зменшення терміну платежу або іншим чином), і така невиплата триває на думку Довірчого Управителя протягом періоду, що становить принаймні 30 робочих днів у випадку виплати процентів.

Водночас, відповідно до пункту 14 Умов випуску Облігацій, у будь-який момент часу після того, як Облігації стають належними до сплати або погашення, Довірчий Управитель може на свій розсуд та без надання додаткового повідомлення вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме за доцільні з метою примусового виконання в судовому порядку умов Договору Довірчого Управління, Облігацій та/або Договору Поруки (шляхом арбітражного розгляду відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору, або в судовому порядку), але він не зобов`язаний вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження, та Довірчий Управитель не зобов`язаний вживати чи не вживати такі заходи, порушувати чи не порушувати такі позови або провадження, якщо (a) він не отримав відповідну інструкцію, що міститься в Спеціальному Рішенні, або якщо від нього цього не вимагають в письмовому вигляді Власники Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми непогашених Облігацій, та (b) якщо йому не відшкодували та/або не надали забезпечення, та/або виплатили авансом суму, що його задовольняє. Жодний Власник Облігації не може ініціювати судовий процес безпосередньо проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо Довірчий Управитель, який прийняв на себе зобов`язання по ініціюванню такого процесу, не робить цього протягом обґрунтованого періоду часу, і таке неініціювання триває.

Таким чином, невиконання Емітентом зобов`язання щодо погашення Основної суми у Дату погашення (26 березня 2018 року), а також несплата Процентів за Облігаціями протягом більше ніж 30 днів з дня, коли відповідні Проценти мали бути сплачені, є випадками невиконання зобов`язань за Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій та, відповідно, є підставою для вчинення Кредитором як довірчим управителем в інтересах Власників Облігацій дій, спрямованих на примусове виконання зобов`язань за Договором довірчого управління.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з невиконанням Емітентом своїх зобов`язань за Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління) та Умовами випуску Облігацій, зобов`язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542751758,00 доларів США та зобов`язання щодо сплати Процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197895746,028 доларів США підлягають виконанню.

Внаслідок невиконання Емітентом вказаних платіжних зобов`язань, у Компанії, як Довірчого управителя виникли грошові вимоги до Боржника за Договором поруки з огляду н нижченаведене.

Як зазначалось вище, з метою забезпечення виконання зобов`язань Емітента за Договором довірчого управління, між Кредитором як Довірчим управителем, Боржником як поручителем та іншими поручителями було укладено Договір поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).

Відповідно до пункту 3.1 Умов випуску кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління (надалі за текстом - "Порука"). Для цілей законодавства України Порука означає поруку.

Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки у межах, в яких це прямо не заборонено будь-яким застосовним правом, кожний Первинний Поручитель солідарно, і безумовно та безвідклично погоджується з іншими Поручителями, що, якщо Емітент (і) не сплатить будь-яку суму, яка підлягає сплаті Емітентом відповідно до Договору Довірчого Управління або Облігацій до часу та на дату, визначену для такого платежу (незалежно від того, чи на первинну дату платежу, у зв`язку прискоренням або іншим чином) та (іі) не виконає та не дотримається кожного положення Договору Довірчого Управління, Умов та Облігацій, яке повинно бути ним виконано або дотримано (без впливу на характер зобов`язань Емітента), Первинні Поручителі, на солідарній основі, мають сплатити відповідну суму Довірчому Управителю або у порядку, визначеному Довірчим Управителем, у доларах США коштами, які у той день є доступними (або, якщо це стосується сум, які належать до сплати стосовно винагороди та відшкодування Довірчого Управителя, у Лондоні у фунтах стерлінгів коштами, які є негайно доступними), до кінця робочого дня у відповідну дату у місті, в якому платіж повинен бути таким чином здійснений, та/або виконати та дотриматися таких положень.

Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов`язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов`язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.

Таким чином, належне та своєчасне виконання платіжних зобов`язань Емітента щодо повернення Основної суми та сплати Процентів, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, забезпечене порукою поручителів, зокрема Боржником, відповідно до Договору поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).

При цьому, з пункту 2.1 Договору поруки слідує, що зобов`язання поручителів (в тому числі Боржника) за Договором поруки виникають негайно з моменту невиконання будь-якого платіжного зобов`язання Емітентом.

Обов`язок поручителів за Договором поруки є солідарним, а тому Кредитор має право вимагати виконання будь-якого простроченого платіжного зобов`язання за Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій як від всіх поручителів разом, так і від будь-якого з поручителів (включаючи Боржника) окремо.

Згідно з пунктом 16.1 Договору поруки (аналогічне за змістом положення також передбачено пунктом 3.4 Умов випуску) порука припиняється: (a) у випадку, якщо Поручитель відчужується у спосіб, який є дозволеним Умовами Облігацій (за умови, що, у будь-якому випадку, відчуження не здійснюється на користь Емітента або Обмеженої Дочірньої Компанії), та надходження від такого відчуження застосовуватимуться для цілей, дозволених Умовами Облігацій; (b) коли Емітент визначає Поручителя Необмеженою Дочірньою Компанією відповідно до Умови 5.11 (Призначення Необмежених та Обмежених Дочірніх Компаній); або (c) після погашення Облігацій у повному обсязі, та після укладання договору про звільнення від зобов`язань до Індивідуального Договору Поруки або Договору про Звільнення від Зобов`язань щодо цього Договору Поруки Довірчим Управителем, Емітентом та відповідним Поручителем.

З системного аналізу викладеного вище слідує, що оскільки строк погашення Облігацій настав, а між Емітентом, Кредитором та Боржником не укладалось договору про звільнення Боржника від зобов`язань за Договором поруки, порука Боржника за Договором поруки є чинною.

Беручи до уваги той факт, що зобов`язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 758,00 доларів США та зобов`язання щодо сплати Процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197 895 746,028 доларів США Емітентом не виконані, а порука Боржника є чинною, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність грошових вимог Компанії до Боржника.

Водночас, суд вважає хибними твердження Боржника про відсутність у нього зобов`язань перед Компанією, як у поручителя через відсутність вимоги до нього з огляду на наступне.

Статтею 11 Договору поруки встановлено, що з метою надання Поручителям можливості здійснити їх платіжні зобов`язання відповідно до цього Договору поруки, Емітент, одразу після невиконання ним зобов`язання щодо платежу відповідно до Договору довірчого управління або Облігацій, письмово повідомляє про це Поручителів, зазначаючи суму, яка повинна бути сплачена, надсилаючи копію Довірчому Управителю, після чого Довірчий Управитель надає реквізити банківського рахунку, на який платіж повинен бути здійснений.

З аналізу наведеного положення Договору поруки вбачається, що Емітент, у випадку невиконання ним платіжного зобов`язання за Договором довірчого управління або Облігаціями, надсилає Поручителям повідомлення, водночас, метою такого повідомлення є надання можливості поручителям (зокрема, Боржнику) здійснити їх платіжні зобов`язання.

При цьому, положення цієї статті жодним чином не вказує на те, що платіжні зобов`язання поручителів, зокрема, Боржника виникають саме з моменту отримання повідомлення від Емітента.

Суд відзначає, що саме на Емітента, а не на Довірчого управителя, був покладений обов`язок повідомлення поручителів про неможливість виконання грошових зобов`язань та саме розмір таких грошових зобов`язань, а тому неповідомлення Емітентом поручителів не стоїть у прямій залежності із неможливістю Довірчого управителя реалізувати своє право у примусовому порядку (судовому порядку) на захист прав Власників облігацій на отримання грошових коштів за Облігаціями.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 Умов випуску Облігацій кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління.

Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов`язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов`язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.

Таким чином, як вбачається зі змісту наведених положень Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, платіжні зобов`язання поручителів (в тому числі Боржника) виникають негайно з моменту невиконання будь-якого такого платіжного зобов`язання Емітентом.

Доводи Боржника щодо відсутності належних доказів на підтвердження наявності грошових вимог спростовуються долученими до матеріалів справи документами, зокрема,

1) витяг з [легалізованого] проспекту Облігацій від 25 березня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

2) витяг з [легалізованого] проспекту Облігацій від 16 травня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

3) витяг з [легалізованого] проспекту Облігацій від 28 червня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

4) засвідчену копію [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

5) засвідчену копію [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

6) засвідчену копію [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

7) засвідчену копію [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

8) засвідчену копію української версії Першого додаткового договору довірчого управління від 17 травня 2013 року;

9) засвідчену копію української версії Другого додаткового договору довірчого управління від 28 червня 2013 року.

В обґрунтування заперечень щодо грошових вимог Компанії, Боржник, серед іншого, висловлював незгоду з розміром кредиторських вимог Кредитора, з огляду на що суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Грошові вимоги Компанії складаються з: 542 751 758,00 доларів США - заборгованість, яка виникла у зв`язку із неповерненням основної суми за Облігаціями, згідно з Договором довірчого управління та Додатком 5 Умови випуску облігацій до Договору довірчого управління (Умови випуску Облігацій) та 197 895 746,028 доларів США - заборгованість, яка виникла у зв`язку з невиплатою процентів (відсотків), нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій.

На підставі Договору довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління) Емітентом були випущені Облігації на загальну суму 500 000 000,00 доларів США.

Умовами випуску Облігацій (пункти 6 і 7.1) встановлені наступні платіжні зобов`язання Емітента щодо сплати процентів (відсотків) за Облігаціями та повернення основної суми боргу.

Таким чином, за Облігаціями нараховувались проценти (відсотки) за ставкою 10,875% річних, які підлягали сплаті раз у півроку 26 березня та 26 вересня кожного року, починаючи з 26 вересня 2013 року.

При цьому, Емітент зобов`язався повністю виконати свої платіжні зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати процентів за Облігаціями та повернення основної суми боргу (погашення Облігацій) до 26 березня 2018 року.

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

У подальшому, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, а саме пунктом (t) Розділу 3 "Доповнення до первинного договору довірчого управління".

З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти (відсотки) за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та 4.1875% як платіж в натуральній формі ("payment-in-kind").

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійснені виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (включаючи здійснення "payment-in-kind"), внаслідок чого відбулась капіталізація РІК-процентів і, відповідно, основна сума боргу за Облігаціями була збільшена на 42 751 757,813 доларів США.У подальшому, зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались.

Більше того, 26 березня 2018 року (Дата погашення) Емітент не повернув основну суму за Облігаціями у розмірі 542 751 757,813 доларів США.

Таким чином, грошові вимоги Кредитора до Боржника, які виникли на підставі Договору довірчого управління та Договору поруки, складають 740 647 503,841 доларів США.

Крім того, беручи до уваги заперечення Боржника щодо недостовірного, за його твердженням, доказу - юридичного висновку з питань англійського права від 04.06.2020, складеного юристом Саймоном Портером, суд відзначає наступне.

За приписами статті 108 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань (стаття 109 Господарського процесуального кодексу України).

З системного аналізу викладених процесуальних норм слідує, що сам по собі висновок з питань англійського права від 04.06.2020, складений юристом Саймоном Портером, не є доказом, а тому не підлягає визнанню недостовірним. При цьому, процесуальним правом надання висновку експерта в галузі права був також наділений й Боржник, однак у межах даної справи останній таким правом не скористався.

Разом з тим, положеннями статті 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, Компанія звернулась до суду із заявою 11.03.2020, розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.03.2020, який становить 25,3135 грн за 1 долар США.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що боржник у апеляційній скарзі не спростував висновку суду першої інстанції про визнання грошових вимог компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" на суму 18748380588,50 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги, а також судовий збір в сумі 4204,00 грн.

Апеляційна скарга боржника в частині грошових вимог АТ "Укрексімбанк" мотивована тим, що заявлений Банком розміром грошових вимог, а також з розміром визнаних судом вимог є необґрунтованими та такими, що не відповідають умовам Кредитних договорів та нормам чинного законодавства, а розмір заявленої заборгованості є значно завищеним. У зв`язку з цим, боржник просив суд першої інстанції призначити з даного питання судову економічну експертизу, про що ухвалою від 10.06.2020 суд, без належного обґрунтування свого рішення, відмовив у задоволенні цього клопотання.

Скаржник зазначає, щодо грошових вимог, що виникли на підставі Договору поруки від 25.01.2013 №151213Р2 та Договору поруки від 25.07.2013 №151213Р16, то як вбачається із Додатків 2 до розрахунків заборгованості, кредитор здійснив нарахування процентів за кредитними договорами по 02.02.2020 (включно). В той же час, умовами кредитного договору №151214К1 та кредитного договору №151213К12 (з урахуванням внесених змін) визначено кінцевий термін погашення кредитів (строк кредитування) - 23.02.2017. Скаржник вважає, що у кредитора відсутні будь-які правові підстави для нарахування процентів за кредитними договорами, строк кредитування за якими закінчився. Скаржник також зазначив, що можливість стягнення пені обмежуються спеціальними строками - протягом року з моменту виникнення права на пеню, а отже, вимоги Кредитора щодо пені за порушення грошових зобов`язань у заявленому розмірі до визнання не підлягають. Скаржник зазначає, що кредитором не надано платіжних доручень, меморіальні ордери оформлені з порушенням вимог нормативно-правових актів НБУ, а отже, є всі підстави вважати, що документ не є таким який би підтвердив дійсність операцій. ПрАТ "Райз-Максимко" не заперечує, що в забезпечення виконання основним боржником (ТОВ "СП "Нива") зобов`язань за Генеральною угодою від 23.02.2006 №15106N3 та укладеними в її рамках Кредитним договором від 27.06.2013 №151213К5 та Кредитним договором від 28.03.2014 №151214К2, було укладено з AT "Укрексімбанк" ряд договорів застави та іпотеки. Скаржник зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами від 27.06.2013 №151213К5 та від 28.03.2014 №151214К2 були укладені лише договори застави та іпотечні договори, договір поруки не укладався. Таким чином, на думку скаржника, відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця/заставодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується переданим в іпотеку/заставу майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки/застави). У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Відтак, норми чинного законодавства та положення укладених між AT "Укрексімбанк" і майновим поручителем ПрАТ "Райз-Максимко" договорів застави та іпотечних договорів надають Кредитору право вимагати боргових зобов`язань у межах узгодженої вартості предметів іпотеки/застави. Скаржник зазначає, що з огляду на викладене, визнання та внесення до реєстру грошових вимог AT «Укрексімбанк» у заявленому розмірі за Генеральною угодою від 23.02.2006 №15106N3 та укладеними в її рамках Кредитним договором від 27.06.2013 №151213К5 та Кредитним договором від 28.03.2014 №151214К2 суперечить вимогам чинного законодавства. Скаржник звертає увагу, що кредитор звернувся з заявою про грошові вимоги 24.02.2020, тобто після спливу позовної давності навіть щодо останнього щомісячного платежу. З огляду про сплив позовної давності за вимогами Кредитора, то відсутні правові підстави для їх визнання.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги боржника в частині грошових вимог АТ "Укрексімбанк" колегія суддів зазначає наступне.

Між AT "Укрексімбанк" та Дочірнім підприємством "Райз-Агросервіс", у подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (далі - Компанія) укладено Генеральну угоду №15106N6 від 23.03.2006 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №15106N6).

Додатком 1 до Генеральної угоди №15106N6 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди №15106N6, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено Кредитний договір від 28.03.2014 №151214К1 (далі - Кредитний договір №151214К1).

07.10.2019 між AT "Укрексімбанк", Компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СП "Нива") укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого Компанія перевела на ТОВ "СІІ "Нива" заборгованість за Генеральною угодою, що складається із заборгованості за Кредитним договором №151214К1, а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов`язків, пов`язаних із такою заборгованістю, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення такої заборгованості.

У зв`язку з укладенням Договору про переведення боргу до Генеральної угоди №15106N6 були внесені зміни додатковою угодою №15106N6-0045 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою №15106N6 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".

У межах Генеральної угоди №15106N6 між банком та Компанією був укладений Кредитний договір №151214К1.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К1 Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К1) - грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К1 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К1 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (ст. 1, п. 2 ст. 2 Кредитного договору №151214К1).

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 передбачено, що ліміт кредитної лінії: еквівалент 1 315 555 414,75 грн. Згідно із п. 2.4 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 кінцевий термін погашення Кредиту-К1 - 23.02.2017.

Положеннями п. 6.3 ст. 6 Кредитного договору №151214К1 визначено, що погашення Кредиту-К1 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості. Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору № 151214К1.

У межах цього договору позичальник сплачує Банку проценти за Кредит-К1, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6 ст. 2 Кредитного договору №151214К1).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Кредитного договору №151214К1 тип процентної ставки за Кредитом-К1 - фіксована: 11,5% річних для дол. США; 20 % річних для гривні.

Проценти за Кредитом-К1 нараховуються протягом усього строку користування Кредитом-К1 на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом-К1 на основі банківського року.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору №151214К1 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором №151214К1, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п. 5.11 ст. 5 Кредитного договору №151214К1.

У зв`язку з укладенням Договору, до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни додатковим договором №151214К1-0014 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: Компанія перевела на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані з заборгованістю за Кредитним договором №151214К1 в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637265,98 грн (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К1, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151214К1), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151214К1 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".

23.10.2019 до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни додатковим договором №151214К1-0015, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151214К1 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТзОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором № 151214К1 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 23.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,844629 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредит-К1 в розмірі 52 951 300,45 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 26 187 591,29 дол. США.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою 15106N6 між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Райз-Максимко" та ПрАТ "Компанія "Райз" (відповідно до Договору про внесення змін №151213Р2-0009 від 07.10.2019 сторону замінено на ТОВ "СП "Нива") укладено Договір поруки від 25.01.2013 №151213Р2 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-1).

Пунктом 2.1 ст. 2 Договору поруки-1 визначено, що Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.

Згідно із п. 8.1 ст. 8 Договору поруки-1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє 110 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 110 місяців з дати набуття цим договором чинності.

У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору поруки-1, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою № 15106N6, між Банком та Боржником укладено договори застави №151210Z48 від 08.06.2010, №151210Z28 від 31.05.2010 та договори іпотеки №151209Z24 від 04.03.2009, №151210Z49 від 31.05.2010.

Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Між AT "Укрексімбанк" та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Райз-Агро", у подальшому змінено на ПрАТ "Райз-Максимко", укладено Генеральну угоду №15106N3 від 23.02.2006 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №15106N3).

Додатком 1 до Генеральної угоди №15106N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди №15106N3, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено: Кредитний договір від 27.06.2013 №151213К5 (далі - Кредитний договір №151213К5) та Кредитний договір від 28.03.2014 №151214К2 (далі - Кредитний договір №151214К2).

07.10.2019 між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір-2), відповідно до умов якого ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива" заборгованість за Генеральною угодою №15106N3, що складається із заборгованості за Кредитним договором №151214К2 та Кредитним договором №151213К5, а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов`язків, пов`язаних із такою заборгованістю, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення такої заборгованості.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Генеральної угоди №15106N3 були внесені зміни додатковою угодою №15106N3-0055 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою №15106N3 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТзОВ "СП "Нива".

У межах Генеральної угоди №15106N3 між Банком та Товариством був укладений Кредитний договір №151214К5.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору №151213К5 були внесені зміни додатковим договором №151213К5-0018 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані із заборгованістю за Кредитним договором №151213К5 в сумі 5 811 250,58 дол. США та 1 245 521,59 гривень (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К5, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151213К5), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151213К5 з ПрАТ "Райз-Максимко" на ТОВ "СП "Нива".

18.10.2019 до Кредитного договору №151213К5 були внесені зміни додатковим договором №151213К5-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К5 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К5 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К5 в розмірі 3 060 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 1 123 786,87 дол. США.

Також, у межах Генеральної угоди №15106N3 був укладений Кредитний договір №151214К2.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К2 позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит-К2, сплачувати проценти за Кредитом-К2, комісії та інші платежі за цим договором (пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Кредитного договору №151214К2).

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору №151214К2 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором №151214К2, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п. 5.11 ст. 5 Кредитного договору №151214К2.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору №151214К2 були внесені зміни додатковим договором №151214К2-0013 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані із заборгованістю за Кредитним договором №151214К2 в сумі 20 133 770,11 дол. США та 4 133 770,60 грн (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К2, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151214К2), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151214К2 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТОВ "СП "Нива".

18.10.2019 до Кредитного договору №151213К2 були внесені зміни додатковим договором №151214К2-0014, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151214К2 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151214К2 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К2 в розмірі 9 845 788,91 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 4 683 357,73 дол. США.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою № 15106N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено договори застави №151208Z49 від 13.05.2008, №15106Z128 від 06.04.2006, №15106Z101 від 23.03.2006, №15106Z56 від 23.02.2006, №151208Z150 від 14.11.2008, №151208Z104 від 22.09.2008, №151208Z72 від 21.10.2008, №151207Z135 від 28.09.2007, №151207Z50 від 29.03.2007, №15106Z456 від 12.12.2006, №15105Z123 від 10.06.2005, №15105Z122 від 10.06.2005, №15106Z13 від 07.02.2006, №15105Z52 від 24.03.2005, №15105Z105 від 17.05.2005, №151210Z48 від 08.06.2010, №151210Z28 від 31.05.2010 та договори іпотеки №15106Z127 від 07.04.2006, №151208Z96 від 07.08.2008, №15106Z64 від 14.03.2006, №151208Z17 від 01.02.2008, №15106Z100 від 24.03.2006, №151209Z24 від 04.03.2009, №151210Z49 від 31.05.2010.

Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №15106N3 та укладеними в її рамках Кредитним договором №151213К5 і Кредитним договором №151214К2 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" укладено Генеральну кредитну угоду №151213N3 від 24.07.2013 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №151213N3).

Додатком 1 до Генеральної угоди №151213N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено: Кредитний договір від 24.07.2013 №151213К12 (надалі - Кредитний договір №151213К12).

У межах Генеральної угоди №151213N3 між Банком та ТОВ "Сількогосподарським підприємством "НИВА" був укладений Кредитний договір №151213К12.

Згідно з п. п. 7.1, 7.2 ст. 7 Кредитного договору №151213К12 позичальник зобов`язується виконувати вимоги Кредитного договору №151213К12. У разі невиконання зобов`язань згідно з пп. пп. 3.4.1 п.3.4, 3.5.1 п. 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору №151213К12 позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. З Кредитного договору №151213К12, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у пп. (б) п. 3.8 ст. 3 Кредитного договору №151213К12.

18.10.2019 до Кредитного договору №151213К12 були внесені зміни додатковим договором №151213К12-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К12 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТзОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К12 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К12 в розмірі 1 960 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 770 949,81 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №151213N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Договір поруки від 25.07.2013 №151213Р16 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-2).

Пунктом 2.1 ст. 2 Договору поруки-2 визначено, що Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.

У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору поруки-2, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №151213N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено договори застави №151213Z33 від 25.07.2013, №151214Z45 від 16.12.2014, №151213Z45 від 16.12.2013, №151215Z66 від 29.12.2015, №151215Z29 від 26.05.2015 та договори іпотеки №151216Z36 від 30.09.2016, №151216Z28 від 15.07.2016, №151216Z3 від 31.05.2016.

Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №15106N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151213К12 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Загальна сума заборгованості Боржника перед Банком станом на 02.02.2020 (включно) за твердженнями Банку становить 7 305 082,51 дол. США та 3 744 135 462,77 грн, що разом, станом на дату звернення до суду у гривневому еквіваленті становить 3 922 947 080,92 грн, і складається із заборгованості

за Генеральною угодою №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 - 5 756 014,12 дол. США та 2947539777,14 грн, в т.ч.:

1315555 414,75 грн - сума заборгованості за кредитом (основний борг);

729 785 547,25 грн - проценти за користування кредитом;

15274785,36 грн комісія за управління кредитом;

5756014,12 дол. США та 18066131,34 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань;

5933146,43 грн - втрати від інфляції;

862924752,01 грн - пеня.

за Генеральною угодою M15106N3 та укладеними в її рамках Кредитним договором №151213К5 та Кредитним договором №151214К2 - 1351658,51 дол. США та 695129506,07грн, в т.ч.:

319 209 872,84 грн - сума заборгованості за кредитом (основний борг);

163180409,14 грн - проценти за користування кредитом;

3828564,89 грн - комісія за управління кредитом;

1351658,51 дол. США та 4477335,48 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань;

1413931,18 грн - втрати від інфляції;

203019392,54 грн - пеня.

за Генеральною угодою M151213N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151213К12 -197409,88 дол. США та 101461975,56 грн, в т.ч.:

48478349,92 грн - сума заборгованості за кредитом (основний борг);

21910707,10 грн - проценти за користування кредитом;

578925,19 грн - комісія за управління кредитом;

197409,88 дол. США та 651381,02 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань;

207250,22 грн - втрати від інфляції;

29635362,11 грн - пеня.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за вказаними вище генеральними угодами, Банк надіслав на адресу Боржника листи №0019500/854-20 від 11.01.2020 та №0019500/859-20 від 11.01.2020, проте заборгованість станом на дату подання заяви з грошовими вимогами не погашена.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З матеріалів справи вбачається, що позичальниками не виконаний обов`язок щодо повернення кредитів за кредитними договорами у наступних розмірах:

кредитний договір № 151214К1 - 1315555414,75 грн;

кредитний договір № 151213К5 - 75685587,12 грн;

кредитний договір № 151214К2 - 243524285,72 грн;

кредитний договір № 151213К12 - 48478349,92 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами укладених кредитних договорів сторони погодили строк повернення кредитів до 23.02.2017.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, право Банку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 (провадження № 14-10цс-18).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість нарахування процентів за користування кредитами до 23.02.2017. Т

При цьому, суд першої інстанції правомірно зазначив, що сторонами не було змінено строк виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та інші умови нарахування процентів за користування. А укладення додаткових угод, а саме 23.10.2019 до Кредитного договору К1, 18.10.2019 до Кредитних договорів К5, К2 та К12 не було направлено на зміну ставки процентів, оскільки вказаними додатковими угодами не був продовжений строк виконання основного зобов`язання. Тобто, строк повернення кредитів так і залишився визначеним 23.02.2017, а укладеними додатковими угодами після вказаної дати повернення були направлені на зміну боржника в зобов`язанні та фіксування сторонами суми заборгованості.

Колегія суддів відхиляє доводи боржника у апеляційній скарзі про сплив позовної давності за вимогами, що випливають з кредитних договорів, оскільки уклавши додаткові угоди, сторони зафіксували розмір заборгованості станом на дату їх укладання тим самим у відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності перервався, та згідно з ч. 3 вказаної статті розпочався заново.

Разом з тим, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

З системного аналізу викладеного слідує, що Банк належними та допустимими доказами доведено наявність у нього кредиторських вимог до Товариства, як до заставодавця та іпотекодавця, в загальному розмірі 3117971125,36 грн.

Відповідно до статті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

КУзПБ не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку .

Таким чином, належить дійти висновку, що забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 КУзПБ та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про віднесення вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 3117971125,36 грн до вимог, що забезпечені заставою майна боржника.

Доводи апеляційної скарги боржника щодо грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів зводяться до того, що його вимоги не є конкурсними, оскільки з умов Кредитних договорів та погодженої реструктуризації кредиту, датами остаточного погашення кредиту є: за Кредитним договором 1 - 25.02.2022; за Кредитним договором 2 - 25.08.2020.

Оскільки провадження у справі про банкрутство було відкрито 03.02.2020, то строк виконання зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами поруки станом на дату подання кредитором заяви із грошовими вимогами не настав. Відтак Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів в розумінні норм КУзПБ та є поточним кредитором ПрАТ "Райз-Максимко", оскільки грошове зобов`язання з повернення коштів виникло вже після відкриття 03.02.2020 провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в зазначеній частині, оскільки відповідно до ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Позаяк кредитні договори укладені до відкриття провадження у справі про банкрутство та виконані зі сторони банку в частині надання боржнику в користування кредитних коштів також до настання такої події, то заявлені грошові вимоги є конкурсними, а Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів - конкурсним кредитором. При цьому, строк виконання зобов`язання, обумовлений сторонами у договорі, з повернення кредиту не впливає на характер правовідносин сторін, оскільки визначається саме датою їх виникнення, в даному випадку датою укладання кредитного договору.

Апеляційна скарга АТ "Укрексімбанк" мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ухвала попереднього засідання в частині відмови у визнанні грошових вимог на суму 822039709,04 грн є незаконною та необґрунтованою. Суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування процентів за кредитними договорами в строк до 02.02.2020. Скаржник зазначає, що сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Скаржник звертає увагу, що відповідно до умов кредитних договорів №151214К1, №151213К5, №151214К2, №151213К12 проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року. Відповідно до умов кредитних договорів №151214К1, №151213К5, №151214К2, №151213К12, ці договори діють до банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у п. 2.4 цього договору. У разі, якщо у вищезазначений банківський день, зобов`язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Таким чином, на думку скаржника, за кредитними договорами № 151214К1, №151213К5, №151214К2, №151213К12 повне погашення кредиту може бути здійснено позичальником як в межах погодженого сторонами строку кредитування, так і поза межами строку кредитування, є всі правові підстави стверджувати про наявність домовленості між сторонами кредитних договорів про нарахування процентів поза межами визначеного строку кредитування. З наведеного вбачається, що кредитними договорами допускається нарахування Банком процентів по день повного погашення заборгованості, тобто нарахування методом факт/факт: нарахування процентів на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним. Окремо скаржник зазначив, що сума заборгованості станом на 07.10.2019, в тому числі і нараховані після спливу визначеного Кредитними договорами строку погашення заборгованості проценти за користування кредитними коштами, визнана як позичальником (ТОВ "СП "Нива"), так і Боржником, що підтверджуються змінами до Генеральної угоди від 23.03.2006 №15106N6, Генеральної угоди від 23.02.2006 №15106N3, Кредитних договорів, а також Договорами про переведення боргу від 07.10.2019. Скаржник зазначив, що до всіх договорів поруки/застави/іпотеки були внесені зміни згідно з якими Боржник підтвердив, що ознайомлений та погоджується з усіма змінами, укладеними до умов Генеральних угод та Кредитних договорів. Таким чином, на думку скаржника, боржник погодився з сумою заборгованості та підтвердив згоду на збереження поруки/застави/іпотеки за договорами забезпечення, укладеними з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами. Скаржник зазначає, що здійснений судом першої інстанції розрахунок процентів за користування кредитом за період до 23.02.2017, а саме: кредитний договір №151214К1 - 249 285 231,01 грн, кредитний договір №151213К5 - 8 226 670,12 грн, кредитний договір №151214К2 - 41 545 657,48 грн, кредитний договір №151213К12 - 7 030 508,45 грн, є некоректним та не відповідає долученим до матеріалів справи доказам. Також, скаржник вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що додатковий договір від 23.10.2019 №151214К1-0015 до кредитного договору №151214К1, Додатковий договір від 18.10.2019 № 15121ЗК5-0019 до кредитного договору №151213К5, Додатковий договір від 18.10.2019 №151214К2-0014 до кредитного договору №151214К2, Додатковий договір від 18.10.2019 №151213К12-0019 до кредитного договору №151213К12 є новацією, зводяться до помилкового тлумачення норм ЦК України, оскільки у даному випадку, за умовами вказаних правочинів зобов`язання боржника за Кредитними договорами не було замінено на будь-яке інше (нове) зобов`язання, зазначені угоди не містять об`єктивно вираженого волевиявлення сторін договору у вигляді прямої вказівки на припинення первісного зобов`язання, що виникло за Кредитними договорами, та його заміну новим зобов`язанням, а переведення кредитної заборгованості у доларах США у національну валюту України (гривню) та зміна валюти виконання такого зобов`язання не може вважатися новацією в розумінні ст.604 ЦК України. Відтак, на думку скаржника, відсутні правові підстави вважати, що відбулась 23.10.2019 та 18.10.2019 новація. Скаржник зазначає, що укладенням договорів про переведення боргу, а також відповідних змін до генеральної угоди №15106N6 та генеральної угоди №15106N3, Кредитних договорів та договорів забезпечення, сторони відповідних правочинів визнали наявну станом на 07.10.2019 заборгованість, а отже, строк позовної давності щодо відповідних зобов`язань, в тому числі й щодо нарахованої пені, з 07.10.2019 перервався. Також частковим погашенням заборгованості за кредитним договором після 23.02.2017 №151213К12, укладенням відповідних змін до кредитного договору від 18.10.2019 № 151213К12 щодо переведення заборгованості в національну валюту України, сторони відповідного правочину визнали наявну станом на 17.10.2019 заборгованість, а отже, строк позовної давності щодо відповідних зобов`язань, в тому числі й щодо нарахованої пені, з 18.10.2019 перервався. Таким чином, на думку скаржника, його вимоги в частині заявленої пені в розмірі 1 095 579 506,66 грн. є законними та обґрунтованими. Скаржник зазначив, що розрахунок інфляційних втрат був здійснений Банком у точній відповідності до методики розрахунку, наведеної судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, з огляду на рекомендації, вказані в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р "Рекомендації порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Однак, враховуючи, що при здійсненні перерахунку інфляційних втрат судом першої інстанції не було враховано процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 24.02.2017 по 02.02.2020.

Колегія суддів відхиляє доводи та вимоги апеляційної скарги з тих саме підстав, що викладені вище за апеляційною скаргою боржника в частині заперечення грошових вимог АТ "Укрексімбанк".

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що заява з грошовими вимогами обґрунтована тим, що 12.04.2013 між ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та ПАТ "Райз-Максимко" укладено кредитний договір № 010/11/22 із строком дії до 11.04.2020 (далі - Кредитний договір).

Згідно умов Кредитного договору Позичальнику було надано кредит в сумі 143417042,90 грн.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору було укладено Договір застави від 31.03.2011 №35 обладнання на суму 262444612,00 грн та Договір застави від 31.03.2011 №36 сільгосптехніки на суму 74940828,72 грн.

Станом на 03.02.2020 (дату заявлення грошових вимог) сума заборгованості Боржника за Кредитним договором становила 54418737,00 грн.

Скаржник звертає увагу, що Кредитний договір, додаткові угоди до кредитного договору, Договори застави, додаткові угоди до цих договорів застави та інші документи кредитної справи було незаконно вилучено Головним слідчим управлінням Національної поліції України згідно Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.06.2015 року з Описом документів згідно Додатку до протоколу.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у даній справі про відмову в задоволенні клопотання ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" про витребування доказів від 12.10.2020 №606 та витребування у Державного бюро розслідувань доказів, а саме: кредитного договору №010/11/22 від 12.04.2013 року, договору застави від 31.03.2011 №35, договору застави від 31.03.2011 №36 з додатковими угодами до них, та інших документів кредитної справи, що могли бути передані згідно матеріалів кримінального провадження №52016000000000112 від 20.04.2016 в рамках якого здійснювалось досудове провадження та було передано від Головного слідчого управління Національної поліції України до Державного бюро розслідувань, а саме такий висновок можна було зробити з листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 22.09.2020 №29679/24/2/2-2020, яким всіх, а також, суд введено в оману щодо місця перебування витребовуваних документів, не забезпечення місцевим судом витребування доказів у Головного слідчого управління національної поліції України. А також, судом зроблено невірний висновок, щодо листа Головного слідчого управління Національної поліції України вилучено в ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" копії витребовуваних документів, хоча насправді вилучені оригінали, що і призвело до того, що вимоги ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" поставлені під сумнів, як наслідок відмовлено судом у визнанні грошових вимог до боржника в сумі 54 418 373,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 28.05.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015000000000338 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 351 КК України.

У ході розслідування у вказаному кримінальному провадженні в ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" вилучено оригінали документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2015 у справі № 757/19346/15-к.

Згідно з протоколом від 10.06.2015 тимчасового доступу до речей і документів старшим слідчим ОВС ГСУ МВС України Любезніковим Д.О. вилучено копії документів, що стосуються взаємовідносин між ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" та Національним банком України, за переліком у 235 позицій, серед яких кредитний договір № 010/11/22 від 12.04.2013, додаткові угоди до кредитного договору, договори застави, додаткові угоди до цих договорів застави та інші документи кредитної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про витребування доказів. Зобов`язано Головне слідче управління Національної поліції України надати суду кредитний договір № 010/11/22 від 12.04.2013, договір застави від 31.03.2011 № 35, договір застави від 31.03.2011 № 36 з додатковими угодами до них, та інші документи кредитної справи.

Вимоги ухвали залишені без виконання, первинна документація суду не надана.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 6-1662цс17, в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 740/2904/17-ц).

Докази на підтвердження укладення між ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та ПрАТ "Райз-Максимко" кредитного договору № 010/11/22 від 12.04.2013 та надання кредитних коштів за ним матеріали справи не містять.

Відтак висновок суду першої інстанції про те, що відсутність первинної документації позбавляє суд можливості перевірити викладені ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" обставини щодо укладення із ПрАТ "Райз-Максимко" кредитного договору та здійснити перевірку наданих розрахунків заборгованості, колегією суддів визнається правомірним, у зв`язку з чим апеляційна скарга банку підлягає відхиленню.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України", мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав грошові вимоги банку як забезпечені на суму 1501194494,57 грн, оскільки, вартість предметів застави, яка визначена в договорах іпотеки та застави між AT "Ощадбанк" та боржником становить лише 219502328,00 грн, відтак відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства AT "Ощадбанк" повинен розглядатися як забезпечений кредитор лише в частині вартості предметів застави, а залишок вимог у розмірі 1534981925,70 грн вважаються незабезпеченими та підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 787/31/6, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Банком у повному обсязі виконані свої зобов`язання за Кредитним договором № 787/31/6 та надано позичальнику кредит, що підтверджується виписками по рахунках обліку заборгованості позичальника.

Позичальник не в повному обсязі повернув Банку отриманий кредит, проценти за користування ним та комісію, заборгувавши за тілом кредиту 786 220 762,20 грн., за процентами 295 777 287,61 грн. та за комісією 1 674 914,10 грн.

У подальшому, 24.04.2015 між AT "Ощадбанк" (кредитор), ПАТ "Компанія "Райз" (первісний боржник) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (новий боржник) укладено Договір № 938/31/1-1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої боргові зобов`язання за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 на нового боржника, а новий боржник приймає на себе всі його права та обов`язки позичальника за Кредитним договором № 787/31/6. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований за № 358.

Пунктом 2.2 договору про заміну боржника № 938/31/1-1 визначено, що загальна сума заборгованості первісного боржника за кредитним договором № 787/31/6 перед кредитором на день укладення цього договору дорівнює 32635256,68 дол. США, з яких: 31370000,00 дол. США борг за тілом кредиту, 1265256,68 дол. США боргу за процентами.

Відповідно до пункту 6.2. договору про заміну боржника № 938/31/1-1 з дня набуття чинності цим договором новий боржник несе всю повноту відповідальності перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором у відповідності до його умов.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Іпотечний договір №787/31/6-6від 30.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований у реєстрі за №92, до якого укладалися договори про внесення змін №1 від 27.02.2014, №2 від 20.05.2014, №3 від 24.09.2014, Дог №4 від 17.10.2014, №5 від 24.04.2015, №6 від 29.08.2016 та №7 від 18.02.2019.

Відповідно до пункту 1 договору про внесення змін від 24.04.2015 № 5 іпотечний договір забезпечує виконання зобов`язань ПрАТ "Райз-Максимко" за договором кредитної лінії №787/31/6 від 30.01.2014, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання.

Згідно з пунктом 1.1. договору про внесення змін №5 від 24.04.2015 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предметом іпотеки за цим Договором є: нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вул. Адамківська, будинок 2.

У Договорі про внесення змін №7 від 18.02.2019 Сторони вирішили викласти пункти 1.3 та 1.4 ст. 1 "Предмет договору" Іпотечного договору в наступній редакції:

Вартість нерухомого майна, що є Предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Зоря, вул. Адамківська, 2" від 30 червня 2018 року становить 106455749,00 грн.

Крім того, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Договір застави обладнання №787/31/6-7від 30.01.2014, з додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019.

Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання №787/31/6-7 у редакції додаткового договору №3 від 29.08.2016 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування в кількості 368 одиниць обладнання, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря, вул. Адамківська, буд. 2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 6 190 419,00 грн.

У забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 30.01.2014 № 787/31/6, між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко укладено Договір застави обладнання № 938/31/1-5від 30.01.2014, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019.

Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання № 938/31/1-5 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря, вул. Адамківська, буд.2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 4 441 536,00 грн.

Окрім того, 22.09.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 139/48-1, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з виписок по рахунках обліку заборгованості позичальника та розрахунках заборгованості, Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором № 139/48-1 по наданню позичальнику кредиту, який останній повернув не в повному обсязі, заборгувавши 311 453 432,10 грн. за тілом кредиту, 104 956 489,89 грн. за процентами та 1 111 608,67 грн. за комісією.

Поряд із цим, 19.04.2018 між ПАТ "Компанія "Райз" (первісний боржник) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (новий боржник) укладено Договір № 547/31/10-20/1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої боргові зобов`язання за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1 на нового боржника, а новий боржник приймає на себе всі його права та обов`язки позичальника за Кредитним договором №139/48-1.

Пунктом 2.2 договору про заміну боржника № 547/31/10-20/1 визначено, що загальна сума заборгованості первісного боржника за кредитним договором перед кредитором на день укладення цього договору дорівнює 363 375 391,94 грн. та 713 542,98 дол. США, з яких: 316 745 591,07 грн. борг за тілом кредиту, 46 148 072,92 грн. та 713 542,98 дол. США боргу за процентами, 186 527,95 грн. боргу за комісією, 295 200,00 грн. боргу за комісійною винагородою.

Згідно з пунктом 2.3. договору про заміну боржника № 547/31/10-20/1 з моменту набрання чинності цим договором первісний боржник вважається таким, що передав, а новий боржник таким, що прийняв на себе боргові зобов`язання та набув усіх прав та обов`язків позичальника за кредитним договором.

За умовами договору застави обладнання від 30.01.2014 № 938/31/1-5 (із додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019), укладеним між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко", даним договором забезпечено виконання зобов`язань, зокрема, за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1.

Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання № 938/31/1-5 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря. вул. Адамківська, буд.2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 4 441 536,00 грн.

Також, у забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" 24.04.2015 укладено Іпотечний договір №211/48-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований у реєстрі за № 353-357.

Відповідно до пункту 2 договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 іпотечний договір забезпечує виконання зобов`язань боржника за Договором кредитної лінії №139/48-1 від 22.09.2014, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання.

Згідно з пунктом 1.1. договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предметом іпотеки за цим Договором є: нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вул. Адамківська, будинок 2.

За умовами пункту 1.3. договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та за взаємною згодою сторін становить 102414624,00 грн.

Відповідно до статті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Кодекс України з процедур банкрутства не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

За рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку .

Таким чином, належить дійти висновку, що забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 КУзПБ та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги наведеного висновку не спростовують, що має наслідком її відхилення колегією суддів.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив правильне судове рішення, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про їх відхилення із залишенням без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 в оскаржуваних частинах.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржників в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" залишити без задоволення.

4. Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

5. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" залишити без задоволення.

6. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 910/638/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.07.2022.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко