open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/166/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 13071 грн шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

За участю від:

позивача ОСОБА_2

відповідача - не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13071 грн шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.04.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряк О.В. складено протокол №002841 про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано, що Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на території навпроти заводу «Оріон» в м. Тернополі по вул. Стуса, 1а на земельній ділянці, наданій йому на підставі договору від 16.04.2018 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, без належного на те дозволу ордера на видалення зелених насаджень знищено 297 кв. м. газону звичайного та дерево породи туя, діаметром 4 см. Унаслідок цього державі заподіяна шкода в розмірі 13171 грн, нарахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 «Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів». ФОП ОСОБА_1 оплачено частину нарахованої йому шкоди, у сумі 100 грн.

Посилаючись на положення ст. 66 Конституції України, ч.1 ст.5, ч.4 ст. 68, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 25, ч.1 ст. 27, ст. 36, ст. 37, ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» позивач просив суд стягнути з відповідача решту нарахованої суми шкоди в розмірі 13071 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 02.05.2022 (про відкриття провадження у справі) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2022 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2022: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/166/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.05.2022; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою суду від 26.05.2022 відкладено підготовче судове засідання на 16.06. 2022.

Надалі, ухвалою суду від 16.06.2022 закрито підготовче провадження по справі №921/166/22 та призначено її до розгляду по суті на 04.07.2022.

Представником позивача в судовому засіданні 04.07.2022 підтримано позовні вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 04.07.2022 не забезпечив.

Поштові повідомлення від 02.05.2022, 27.05.2022, 17.06.2022 із штрихкодовими ідентифікаторами відповідно №4602510293368, 4602510268649, 4602510316163, якими на зазначену у позові та документах, складених за участю відповідача, адресою ФОП ОСОБА_1 направлялись копії ухвал про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті повернулись на адресу суду без вручення адресату, із відміткою підприємства зв`язку Укрпошта: адресат відсутній за вказаною адресою; за закінченням строку зберігання.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У зв`язку із введенням в країні з 24.02.2022 воєнного стану, у позивача та суду (станом на 04.07.2022) відсутній доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, відповідно до ст. ст. 55, 64 Конституції України, це не може обмежувати права на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 04.07.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Тернопільською міською радою (надалі власником) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі сервітуарієм) 16.04.2018 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору об`єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія (об`єкт благоустрою) в м. Тернополі за адресою вул. 15 Квітня (біля ринку «Оріон») площею 0,0264 га, розташування та межі якої зазначено в додатку до цього договору.

Особистий строковий сервітут встановлено з сервітуарієм для обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення на території міста на умовах, зазначених в цьому договорі. Даний договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором користування земельною ділянкою (п. 1.3, п. 1.4 договору).

Згідно п. 2.1 договору строк дії договору складає з 26.04.2018 по 26.04.2019.

В матеріалах справи міститься письмове звернення б/н від 27.02.2019 гр. ОСОБА_3 , адресоване Державній екологічній інспекції у Тернопільській області, з проханням про проведення виїзної перевірки для встановлення факту видалення зелених насаджень та встановлення осіб, що здійснюють спорудження об`єкту за адресою АДРЕСА_2 , навпроти головного входу в завод «Оріон», поруч із закладом громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В якості додатку до вищевказаного звернення долучено інформацію №1275/08 від 14.02.2019 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, у якій зазначено, що Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської міської ради не видавались дозвільні документи на видалення зелених насаджень поруч із закладом громадського харчування «Галицька хата», навпроти головного входу в завод «Оріон» (вул. 15 Квітня, 6). Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради не видавались містобудівні умови та обмеження, паспорт прив`язки за вищевказаною адресою. В Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів відсутня інформація щодо документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 .

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області О.В. Вітряк 07.03.2019 складено акт обстеження земельної ділянки на території перед центральним входом заводу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 , у якому зафіксовано, що на вищевказаній земельній ділянці встановлено факт влаштування торгового павільйону (МАФ) на бетонній основі, внаслідок чого знищено газон звичайний на ділянці розмірами 27,0 м * 11,0 м. Крім того, безпосередньо біля вищевказаної споруди встановлено факт видалення 1 (одного) дерева породи туя, діаметром пня 4см.

27.03.2019 та 02.04.2019 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення №1.1-1-26-983 від 26.03.2019 та №1.1-1-26-1117 від 01.04.2019 з пропозицією з`явитись у визначений час до Державної екологічної інспекції для дачі пояснень щодо знищення зелених насаджень внаслідок влаштування торгового павільйону біля заводу «Оріон».

10.04.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряк О.В. складено протокол №002841 про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано, що Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на території навпроти заводу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_4 на земельній ділянці, наданій йому на підставі договору від 16.04.2018 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, без належного на те дозволу ордера на видалення зелених насаджень знищено 297 кв. м. газону звичайного та дерево породи туя, діаметром 4 см.

У наданих при цьому письмових поясненнях від 10.04.2019 ФОП ОСОБА_1 повідомив, що 28.01.2019 ним розпочато освоєння цієї земельної ділянки на підставі укладеного 16.04.2018 договору про встановлення особистого строкового сервітуту. Разом з цим, відповідач визнав факт знищення одного дерева породи туя та газону.

У підписаному ОСОБА_1 протоколі та його власних письмових поясненнях відповідачем зазначено свою адресу, за якою позивачем та судом йому і надсилалась кореспонденція.

Постановою №59 від 10.04.2019, складеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряк О.В.: визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП; відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП закрито справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Тобто відповідача не притягнуто до адміністративної відповідальності, однак не через реабілітуючі обставини. Названою постановою встановлено описані у позові протиправні дії, що мали місце та що вчинені вони саме відповідачем.

На підставі додатків 1 та 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 «Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» позивачем обчислено розмір шкоди, заподіяної внаслідок знищення зелених насаджень ФОП ОСОБА_1 . Згідно проведеного розрахунку розмір шкоди внаслідок незаконного знищення 1 дерева становить 400 грн, а газону звичайного 12771 грн, що разом складає 13171 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №1-1-21-1260 від 31.03.2020 з проханням оплатити шкоду в сумі 13171 грн.

Наслідком цього мало місце здійснення 08.05.2019 відповідачем лише часткової оплати заподіяної шкоди в сумі 100 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем решти суми заподіяної шкоди в розмірі 13071 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання (заподіяння) майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з приписами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками (шкодою); вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 22.07.2019 року у справі №909/374/18).

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

За приписами ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045) видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу місцевої ради на підставі ордера.

У ч. 4 пп. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754) зазначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, є забудовники чи власники цих територій.

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (ст. 8 ЦК України).

Таким чином, за нанесення шкоди навколишньому середовищу у вигляді пошкодження зелених насаджень на територіях земельних ділянок, які відведені під розміщення малих архітектурних форм, відповідальність має нести особа, якій така земельна ділянка надана на підставі відповідного правочину. У даному випадку такою особою є ФОП ОСОБА_1 , якому земельну ділянку площею 0,0264 га надано з метою розміщення на ній тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт незаконного знищення 1 дерева породи туя та газону за адресою АДРЕСА_3 зафіксовано у акті обстеження від 07.03.2019, протоколі №002841 від 10.04.2019 про адміністративні правопорушення.

Постановою від 10.04.2019 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП (знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду).

Розмір шкоди завданої державі згідно додатків 1 та 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 «Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» склав 13171 грн.

Названі постанова і розмір шкоди відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені та не спростовані поданими доказами.

З наявних в матеріалах справи пояснень від 10.04.2019, наданих відповідачем вбачається визнання ним обставин щодо встановленого факту знищення 1 дерева породи туя та газону за вказаною адресою. Додатковим підтвердженням цього є встановлений судом факт часткової сплати шкоди в сумі 100 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області підлягають до задоволення, шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 13071 грн шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на

користь спеціального фонду Тернопільської міської ТГ на рахунок UA898999980333179331000019751, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача (ЄДРПОУ) 37977599, отримувач Казначейство України (ЕАП) 13071 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Видати наказ.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль) на рахунок UA738201720343140003000080912, ідентифікаційний код одержувача 37977693 в ДКСУ м. Київ) 2481 грн судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 08 липня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський

Джерело: ЄДРСР 105147909
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку