ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року

м. Київ

справа №460/2160/20

адміністративне провадження № К/9901/44765/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 (ухвалена в складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С. М., суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просила:

-визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті за періоди з 03.10.2008 по 22.07.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 01.01.2016 без обмеження будь-яким строком державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у передбаченому законом розмірі як інваліду II групи, захворювання якого пов`язане з Чорнобильською катастрофою;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком щомісячно і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком щомісячно, за періоди з 03.10.2008 по 22.07.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 01.01.2016 без обмеження будь-яким строком.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії); перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності (інвалід другої групи). У січні 2020 року їй стало відомо, що за період з 03.10.2008 по 22.07.2011, 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 2016 року відповідач нараховував та виплачував пенсію у розмірі, що є меншим за розмір визначений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Про порушення своїх прав дізналася з листа від 28.02.2020 № 2000-1130/П-02/8-1700/20, в якому відповідач дійшов безпідставного висновку про відсутність підстав для перерахунку її пенсії. Вважає таку відмову відповідача протиправною та просить зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 за періоди з 03.10.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі, встановленому статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі, встановленому статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 03.10.2008 по 22.07.2011, 01.01.2014 по 02.08.2014 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), у розмірі, визначеному статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 75% мінімальної пенсії за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 03.10.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи, захворювання якої пов`язане з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 03.10.2008 по 22.07.2011, 01.01.2014 по 02.08.2014 були наявні підстави для поновлення конституційного права особи на виплату державної пенсії та додаткової пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796-XII, виплата яких здійснювалася на підставі положень, які істотно звужують обсяг, встановлених законом прав таких осіб, та на підставі положень, які визнані неконституційними. Із цього часу орган Пенсійного фонду мав відновити виплату таких підвищення до пенсії та додаткової пенсії громадянам України у встановленому законом розмірі до настання змін у законодавстві щодо такої виплати.

Одночасно, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.11.2021 скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, позов ОСОБА_1 залишив без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що отримання позивачкою листа у відповідь на її звернення щодо перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення Восьмим апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду від 02.11.2021, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційним судом не враховано, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частину 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за приписами яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено нову колегію суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

Ухвалою від 06.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 11.11.2008 Рівненською облдержадміністрацією. Згідно з довідкою МСЕК № 144612 від 28.10.2008 позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС, довіку.

Позивач з 28.08.1992 зареєстрована в м. Сарни Сарненського району, Рівненської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українською РСР від 23.07.1991 №106, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно з довідкою відповідача про перебування на обліку від 07.04.2020 № 330/04-02-16 позивач в період з 03.10.2008 по 22.07.2011 та з 01.01.2016 по даний час перебувала на обліку та отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; працювала.

Згідно з довідкою відповідача про перебування на обліку від 07.04.2020 № 331/04-02-16 позивач в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перебувала на обліку та отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; працювала; отримувала надбавку по ст. 50 Закону в сумі 227,76 грн, пенсію по ст. 54 Закону в сумі 1186,25 грн.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 по липень 2011 року, з 01.01.2014 по серпень 2014 року та з 01.01.2016 відповідач листом від 28.02.2020 №2000-1130/П-02/8-1700/20 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсійних виплат, оскільки їх обчислення та виплата здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України (а.с.8).

Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За правилами, передбаченими частиною першою статті 118 КАС процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому заявила вимоги про захист своїх прав з 2008 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Судами встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з жовтня 2008 року.

Закон №796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З приводу доводів позивачки про те, що про порушення свого права вона дізналася у лютому 2020 року з листа відповідача, колегія суддів зазначає таке.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021, справа №240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20).

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що позивачка своєчасно не скористалася своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернулася до суду лише у березні 2020 (майже 12 років після отримання пенсії за травень 2008 року).

За наведених обставин, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС.

Колегія суддів вважає, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивачку можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивачка вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси.

В свою чергу посилання позивачки на те, що встановлений КАС України строк не застосовується до спірних правовідносин з огляду на положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є безпідставними, оскільки за змістом наведених норм, строк давності не застосовується лише до вимог щодо виплати нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії пенсійним органом нараховані не були.

Такий висновок щодо застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 758/2471/17, від 29.04.2020 у справі № 490/9535/16-а та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норма, зокрема статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягає застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

За таких обставин Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачка пропустила строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

За вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; висновки апеляційного суду і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді: Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко