Постанова від 22.06.2022 по справі № 199/317/20 Касаційний цивільний суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 22.06.2022 по справі № 199/317/20 Касаційний цивільний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 199/317/20

Картка справи

Справа № 199/317/20

Картка справи

Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 199/317/20

провадження № 61-5505св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - ТОВ «ФК «Фінілон»), про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів.

Позов мотивовано тим, що між ним та Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», у м. Севастополь АР Крим у 2009 - 2014 роках було укладено 26 депозитних договорів, за якими банку були передані грошові кошти на умовах повернення зі сплатою процентів за користування цими коштами. З 01 квітня 2014 року банк в односторонньому порядку перестав нараховувати проценти за всіма депозитними договорами.

09грудня 2019 року він вперше звернувся до банку з вимогою виплатити належні йому кошти з нарахованими процентами, однак відповідач добровільно кошти не повернув.

Позивач посилався на те, що депозитні договориє чинними, зважаючи на положення про їх автоматичну пролонгацію,та не розірвані судом, а тому звідповідача підлягають стягненню кошти забанківськими вкладамиразом з процентами, нарахованими станом на день розірвання судом депозитних договорів.

Уточнивши позовні вимогипід час розгляду справи, ОСОБА_1 просив:

1) розірвати депозитний договір № SAMDN80000735551984 від 30 травня 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_1 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 30 215,62 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року до дня ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

2) розірвати депозитний договір № SAMDN80000735552175 від 30 травня 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_2 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01квітня 2014 року у сумі 30 215,62 дол. США, проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору, 3 % річних

3) розірвати депозитний договір № SAMDN80000736459109 від 15 липня 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_3 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 26 290,33 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3% у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

4) розірвати депозитний договір №SAMDN80000735552273 від 30 травня 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_4 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 31 493,62 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

5) розірвати депозитний договір № SAMDN80000735552083 від 30травня 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_5 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 30 215,62 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

6) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739155523 від 12листопада 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_6 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 56 962,37 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

7) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739155641 від 12листопада 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_7 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 23 486,64 євро; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

8) розірвати депозитний договір № SAMDNWFD0070037731500 від 17 грудня 2013 року, укладений шляхом оформлення заяви №SAMDNWFD0070037731500, вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_8 , та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 72 480,97 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

9) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739802783 від 17 грудня 2013 року, укладений шляхом оформлення заяви № SAMDN80000739802783, вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_9 , та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 17 344,31 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

10) розірвати депозитний договір № SAMDNWFD0070037731100 від 17 грудня 2013 року, укладений шляхом оформлення заяви № SAMDNWFD0070037731100 вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_10 , та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 60 613,81 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

11) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739784069 від 16 грудня 2013 року, укладений шляхом оформлення заяви № SAMDN80000739784069 вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_11 , та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 17 070,45 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

12) розірвати депозитний договір № SAMDNWFD0070038810600 від 18 грудня 2013 року, укладений шляхом оформлення заяви №SAMDNWFD0070038810600 вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_12 , та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 36 423,05 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

13) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739155471 від 12листопада 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_6 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 50 207,22 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

14) розірвати депозитний договір № SAMDN80000739155581 від 12листопада 2013 року вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_13 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 20 235,66 євро; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

15) розірвати депозитний договір № SAMDN01000721337050 від 11 листопада 2011 року (який після пролонгації змінився на № SAMDN80000730546992 від 12 листопада 2013 року) з особовим рахунком № НОМЕР_14 та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 49 203,07 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

16) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740395766 від 31 квітня 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 16 522,74 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підстава частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

17) розірвати депозитний договір № SAMDNWFD0070075747800 від 12лютого 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 25 377,47 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

18) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740962338 від 13 березня 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року

у сумі 8215,73 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

19) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740421358 від 03 лютого 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 16 522,74 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

20) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740378771 від 30 січня 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 16 522,74 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

21) розірвати депозитний договір № SAMDN01000706208783 від 22 червня 2009 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 5 112,00 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

22) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740461250 від 05 лютого 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 13 692,87 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

23) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740348292 від 28 січня 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 16614,03 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних у валюті договору на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання з 12 грудня 2019 року по день ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів;

24) розірвати депозитний договір № SAMDN80000737799086 від 19 вересня 2013 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 17 253,03 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

25) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740808668 від 27 лютого 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 7 759,30 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

26) розірвати депозитний договір № SAMDN80000740443553 від 04 лютого 2014 року та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року

у сумі 16340,16 дол. США; проценти за період з 01квітня 2014 року по день ухвалення судом рішення про розірвання зазначеного договору; 3 % річних

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року у складі судді Подорець О. Б. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано депозитний договір від 30 травня 2013 року

№ SAMDN80000735551984 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПриватБанк»

(АТ КБ «ПриватБанк»), та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі

30 215,62 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 12 907,86 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,28 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 382,45 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552175 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 30 215,62 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

15 489,43 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,28 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня

2020 року (включно) у сумі 382,45 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 15 липня 2013 року

№ SAMDN80000736459109 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 26 290,33 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 11 979,74 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,11 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 332,77 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552273 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_4 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 31 493,62 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 14 350,73 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,33 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 398,63 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 30 травня 2013 року

№ SAMDN80000735552083 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_5 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 30 215,62 доларів США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 15 489,43 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,28 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина 2 статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 384,45 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 12 листопада 2013 року

№ SAMDN80000739155523 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 56 962,37 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

24 333,85 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 2,41 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина 2 статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 721,00 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 12 листопада 2013 року

№ SAMDN80000739155641 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_7 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 23 486,64 євро; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 026,63 євро; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,99 євро; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина 2 статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 297,28 євро.

Розірвано депозитний договір від 17 грудня 2013 року

№ SAMDNWFD0070037731500, укладений між ОСОБА_1 та

ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом оформлення заяви

№ SAMDNWFD0070037731500, вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_8 , та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі

72 480,97 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 37 155,92 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

3,07 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 917,43 дол. США.

Розірвано депозитний договір № SAMDN80000739802783 від 17 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом оформлення заяви № SAMDN80000739802783, вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_9 , та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 17 344,31 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 травня 2019 року (включно) у сумі 8 891,21 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,73 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 219,53 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 17 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070037731100, укладений між ОСОБА_1 та

ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом оформлення заяви

№ SAMDNWFD0070037731100, вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_10 , та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 60 613,81 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2020 року (включно) у сумі 31 072,46 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 2,57 доларів США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 767,22 дол. США.

Розірвано депозитний договір № SAMDN80000739784069 від 16 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом оформлення заяви № SAMDN80000739784069, вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_11 , та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі

17 070,45 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 750,82 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,72 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 216,06 дол. США.

Розірвано депозитний договір № SAMDNWFD0070038810600 від 18 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом оформлення заяви № SAMDNWFD0070038810600, вклад «Стандарт» з особовим рахунком № НОМЕР_12 , та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня

2014 року у сумі 36 423,05 дол. США; проценти за період з 01 квітня

2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

18 671,55 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,54 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 461,02 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 12 листопада 2013 року

№ SAMDN80000739155471 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»), та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом

з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня

2014 року у сумі 50 207,22 дол. США; проценти за період з 01 квітня

2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

22 877,98 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 2,13 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 635,49 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 12 листопада 2013 року

№ SAMDN80000739155581 вклад «Стандарт» з особовим рахунком

№ НОМЕР_13 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 20 235,66 євро; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 6 915,60 євро; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,85 євро; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 рудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 256,13 євро.

Розірвано депозитний договір від 11 листопада 2011 року

№ SAMDN01000721337050, який після пролонгації змінився на

№ SAMDN80000730546992 від 12 листопада 2013 року, з особовим рахунком № НОМЕР_14 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»

та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 49 203,07 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

22 420,42 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 2,08 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня

2020 року (включно) у сумі 622,78 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 31 квітня 2014 року

№ SAMDN80000740395766, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

16 522,74 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 470,05 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,70 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 209,13 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 12 лютого 2014 року

№ SAMDNWFD0070075747800, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

25 377,47 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 13 009,25 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 1,07 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 321,21 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 13 березня 2014 року

№ SAMDN80000740962338, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

8 215,73 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 4 679,58 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,34 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 103,99 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 03 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740421358, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

16 522,74 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 470,05 дол. США; проценти за період

з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,70 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 209,13 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 30 січня 2014 року

№ SAMDN80000740378771, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»), та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 16 522,74 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі

8 470,05 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,70 дол. США; 3% річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 209,13 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 22 червня 2009 року

№ SAMDN01000706208783, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

5 112,00 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 1 164,69 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,21 дол. США; 3 % у валюті договору (підстава - частина друга статті 625

ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 64,70 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 05 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740461250, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року у сумі 13 692,87 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно) до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 7 019,37 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,58 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 173,31 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 28 січня 2014 року

№ SAMDN80000740348292, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

16 614,03 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 516,85 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,70 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 210,29 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 19 вересня 2013 року

№ SAMDN80000737799086, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

17 253,03 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 9 827,13 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

0,73 дол. США; 3 % річних у валюті договору (підстава - частина друга

статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 травня

2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 218,38 дол. США.

Розірвано депозитний договір від 27 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740808668, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь

7 759,30 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 4 419,61 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 0,32 дол. США; 3 % у валюті договору (підстава - частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання) з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі 98,21 дол. США.

Розірвано депозитний договір № SAMDN80000740443553 від 04 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») та стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти: суму банківського вкладу разом з нарахованими процентами у валюті договору станом на 01 квітня 2014 року сумі

16 340,16 дол. США; проценти за період з 01 квітня 2014 року (включно)

до 10 грудня 2019 року (включно) у сумі 8 376,45 дол. США; проценти за період з 11 грудня 2019 року (включно) по 14 травня 2020 року (включно)

у сумі 0,69 доларів США; 3 % річних у валюті договору (підстава -

частина друга статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання)

з 12 грудня 2019 року (включно) до 14 травня 2020 року (включно) у сумі

206,82 дол. США.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно з відповіддю Національного банку України від 25 лютого 2020 року № 18-0005/9937/БТ за підписом начальника управління правового забезпечення діяльності з належним чином засвідченим «Звітом про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма № 625) ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 01 квітня 2014 року у частині, що стосується контрагента ОСОБА_1 , встановлено, що це останній Звіт відповідача та після 01 квітня 2014 року відповідач перестав надавати відповідні звіти до Національного банку України. Вказана відповідь Національного банку України підтверджує факт укладення позивачем з ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх 26 (двадцяти шести) депозитних договорів, які є предметом розгляду у цій справі, та факт внесення позивачем відповідних грошових коштів за даними договорами, а також нарахування відповідачем процентів за всіма договорами до 01 квітня 2014 року.

При дослідженні та оцінці зазначеного Звіту Національного банку україни суд першої інстанції врахував «Пояснення щодо заповнення форми № 625 Звіт про концентрацію ризиків банків за пасивними операціями банку», що містяться у постанові Правління НБУ від 19 березня 2003 року, якою затверджено «Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України» та виходив з того, що у наданому суду витягу зі «Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма № 625 станом на 01 квітня 2014 року) містяться вичерпні відомості щодо всіх 26и (двадцяти шести) депозитних договорів (кожен з них має порядковий номер у

формі № 625), які є предметом розгляду цієї справи, необхідні та достатні для перевірки розрахунку позовних вимог та для ухвалення судом рішення у даній справі.

Відповідач не надав доказів повернення ОСОБА_1 належних йому коштів.

Суд послався при цьому на відповідну судову практику Верховного Суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового засідання було надано для огляду 16 оригіналів договорів (у прохальній частині позову вони мають номери № 1-15 та № 21) та оригінали відповідних квитанцій за цими договорами, оригінали інших 10 договорів (всього предметом позову є 26 договорів) позивач втратив при переїзді на материкову територію України. Водночас, з урахуванням відповіді Національного банку України, наданої на виконання ухвали суду, підтверджено факт укладення ОСОБА_1 усіх 26-ти депозитних договорів, які є предметом розгляду у цій справі, та підтверджено внесення позивачем грошовитх коштів за восьми депозитними договорами у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи, що відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг»

у редакції, чинній станом на час укладення усіх депозитних договорів, яка не змінилася станом на 01 квітня 2014 року, усі типові публічні договори приєднання ПАТ КБ «ПриватБанк» типу «Стандарт» містили положення про їх автоматичну пролонгацію, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача процентів за процентними ставками кожного з договорів, розмір яких підтверджено Національним банком України, за період з 01 квітня 2014 року (включно) по 10 грудня 2019 року (включно). Тим більше, що позивач погодився з визначеним відповідачем розміром процентів, які підлягають стягненню з відповідача у випадку, якщо суд дійде висновку,

що саме АТ КБ «ПриватБанк» є належним відповідачем, а не

ТОВ «ФК «Фінілон».

Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на те,

що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем у справі в силу відступлення боргу ТОВ «ФК «Фінілон», оскільки вважав, що договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладений між

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ ФК «Фінілон» без письмової згоди самого вкладника ОСОБА_1 як кредитора, є нікчемним у силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 ЦК України.

Установивши, що 09 грудня 2019 року позивач звернувся до

АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про розірвання всіх депозитних договорів, які є предметом його уточненого позову, і через два банківські дні, тобто

до 12 грудня 2019 року відповідач повинен був прийняти розірвання зазначених договорів шляхом виплати йому банківських вкладів разом з процентами, суд першої інстанції виходив з того, що саме з 12 грудня

2019 року позивач має право на стягнення 3 % річних за порушення

АТ КБ «ПриватБанк» грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Посилаючись на положення пункту 2.2.1.9.1, пункту 2.2.1.22 та пункту 2.2.1.9.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції дійшов висновку, що усі депозитні договори позивача є чинними до дня ухвалення судом рішення про їх розірвання, оскільки добровільно, на обумовлених у договорах умовах, АТ КБ «ПриватБанк» їх не розірвав на підставі заяви ОСОБА_1 від 09 грудня 2019 року шляхом виплати протягом 2-х банківських днів всієї суми вкладу разом з процентами, а тому, відповідно до положень частини другої статті 653 ЦК України, за усіма депозитними договорами ОСОБА_1 повинні нараховуватися проценти до дня їх розірвання судом відповідно до умов цих договорів.

Разом з тим дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню, а саме станом на 14 травня 2020 року, а не на день ухвалення рішення суду, оскільки 14 травня 2020 року суд завершив розгляд справи та надав час сторонам для підготовки до дебатів до 22 травня 2020 року, що не позбавляє позивача права звернутися з новим позовом про стягнення процентів за період з 15 травня 2020 року до 22 травня 2020 року (день розірвання судом депозитних договорів).

Короткий зміст постанови апеляційного суду

ПостановоюДніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 275 415,98 дол. США за такими договорами:

- від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт»)

грошові кошти в розмірі 43 127,62 дол. США (сума вкладу -

30 000,00 дол.США, проценти - 12 131,72 дол. США, 3 % річних -

995,90 дол. США);

- від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт») грошові кошти в розмірі 41 758,70 дол. США (сума вкладу -

30 000,00 дол. США, проценти - 10 762,80 дол. США, 3 % річних -

995,90 дол. США);

- від 15 липня 2013 року № SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт») грошові кошти в розмірі 34 938,28 дол. США (сума вкладу -

26 000,00 дол. США, проценти - 8 075,17 дол. США, 3 % річних -

863,11 дол. США);

- від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт») грошові кошти в розмірі 39 946,77 дол. США (сума вкладу -

31 320,00 дол. США, проценти - 7 587,05 дол. США, 3 % річних -

1 039,72 дол. США);

- від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт») грошові кошти в розмірі 41 758,70 дол. США (сума вкладу -

30 000,00 дол. США, проценти - 10 762,80 дол. США, 3 % річних -

995,90 дол. США);

- від 11 листопада 2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад

«Стандарт, 3 мес.») грошові кошти в розмірі 73 868,81 дол. США (сума вкладу - 49 000,00 дол. США, проценти - 23 242,17 дол. США, 3 % річних -

1 626,64 дол. США);

- від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») грошові кошти в розмірі 17,10 дол. США (сума вкладу - 10,00 дол. США, проценти - 6,77 дол. США, 3 % річних - 0,33 дол. США).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належними і допустимими доказами (оригіналами договорів та квитанцій про внесення коштів) підтверджується факт укладення між сторонами 7-и (семи) депозитних договорів і внесення позивачем обумовлених у них коштів, а саме:

від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783(вклад «Приват-вклад») на суму 40 300,00 дол. США, від 11 листопада 2011 року

№ SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.») на суму

49 000,00 дол. США, чотирьох договорів банківського вкладу (вклад «Стандарт») від 30 травня 2013 року №SAMDN80000735551984 на суму

30 000,00 дол. США, № SAMDN80000735552175 на суму вкладу

30 000,00 дол США, № SAMDN80000735552273 на суму 31 320,00 дол. США,

№ SAMDN80000735552083 на суму 30 000,00 дол. США, а також від 15 липня 2013 року № SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт») на суму

26 000,00 дол. США.

За договором від 22 червня 2009 року №SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») на суму 40 300,00 дол. США, апеляційний суд установив, що умовами договору було передбачено, зокрема, що сума незменшуваного залишку становить 10,00 дол. США. На виконання умов договору

№ SAMDN01000706208783 ОСОБА_1 вніс на рахунок банку 40 300,00 дол. США, проте наступного дня, 23 червня 2009 року, зняв грошові кошти у розмірі 40 290,00 дол. США. Тобто на вкладі за договором від 22 червня 2009 року

№ SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») залишок вкладу станом на 23 червня 2009 року становив 10,00 дол. США (незнижуваний залишок).

За іншими, наведеними вище депозитними договорами, внесені суми депозитних вкладів залишалися незмінними.

Умовами наведених вище депозитних договорів, крім їх автоматичної пролонгації, передбачено, що сторони мають право достроково розірвати договір (в тому числі пролонгований), повідомивши про це іншу сторону за два банківських дні до дати розірвання.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог про розірвання депозитних договорів від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад»), від 11 листопада 2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт»), № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт»), № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт»), № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт»), від 15 липня 2013 року № SAMDN80000736459109 вклад «Стандарт», оскільки зазначені договори розірвані з 12 грудня 2019 року за ініціативою позивача, який 09 грудня 2019 року звернувся до банку із заявою та вимагав виплатити належні йому грошові кошти (вклади) разом з нарахованими процентами за усіма депозитними договорами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 за вказаними вище (сімома) договорами суми вкладів та процентів за період користування коштами до 11 грудня 2019 року включно, тобто до дати розірвання за ініціативою клієнта, а також 3 % річних за період з 12 грудня 2019 року по 19 січня 2021 року, тобто з дати розірвання договору та початку порушення грошового зобов`язання щодо повернення відповідних сум.

В іншій частині позовних вимог апеляційний суд відмовив з підстав їх недоведеності.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про розірвання депозитних договорів та стягнення сум вкладів, процентів і 3 % річних за депозитними договорами від 31 квітня 2014 року № SAMDN80000740395766, від 12 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070075747800, від 13 березня 2014 року

№ SAMDN80000740962338, від 03 лютого 2014 року № SAMDN80000740421358, від 30 січня 2014 року № SAMDN80000740378771, від 05 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740461250, від 28 січня 2014 року № SAMDN80000740348292, від 19 вересня 2013 року № SAMDN80000737799086, від 27 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740808668, від 04 лютого 2014 року № SAMDN80000740443553, апеляційний суд виходив з того, що позивач не надав суду ні оригіналів, ні копій вказаних вище договорів, або будь-яких інших письмових доказів,

які б містили зміст (умови) договорів.

На підтвердження фактів укладення між сторонами вказаних депозитних договорів у простій письмовій формі, внесення коштів на рахунок банку, зокрема, квитанцій, платіжних доручень, меморіальних ордерів тощо, ні в оригіналах, ні в копіях суду не надано. Також суду не надано належним чином завірених виписок з особових рахунків, відкритих за умовами перелічених вище договорів, або ощадних книжок, банківських карток тощо.

Наявні в матеріалах справи копія витягу зі Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку (статистичної звітності), складеного Національним банком України, та копії платіжних доручень про перерахування АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів на рахунок ТОВ ФК «Фінілон» за умовами договору переведення боргу від 17 листопада 2014 року, апеляційний суд вважав неналежними доказами укладення сторонами наведених вище договорів з певними умовами, оскільки вони не підтверджують фактів внесення грошових коштів позивачем на рахунок відповідача. Звіт Національного банку України, зокрема, не містить інформації про вид договору (не зазначено, що перелічені договори є саме договорами банківського вкладу). ОСОБА_1 не є стороною вказаного договору переведення боргу, цей договір не містить інформації щодо умов договорів вкладу.

Позивач не довів факт укладення з відповідачем цих депозитних договорів у належній письмовій формі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині договорів банківських вкладів від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155523 на суму вкладу 56 700,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155641 на суму 23 100,00 євро, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155471 на суму вкладу 50 000,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155581 на суму вкладу 20 000,00 євро, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані договори, надані суду, містять підписи від імені працівника відділення банку у м. Севастополі АР Крим та позивача, мають відтворення підпису голови правління банку та відбитку печатки банку технічними печатними засобами. Однак суду не надано належних та допустимих доказів внесення ОСОБА_1 на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів (суми вкладу) в порядку виконання умов цих договорів банківських вкладів № SAMDN80000739155523, № SAMDN80000739155641, № SAMDN80000739155471, № SAMDN80000739155581, зокрема, квитанцій, меморіальних ордерів, платіжних доручень, ощадних книжок, банківських карток тощо.

Надані суду договори не місять відміток про внесення грошових коштів згідно з розділом «дані по вкладу» (сума вкладу) на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» до їх підписання. У них лише зазначається, що позивач передає

ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти, а не стверджено про те, що ОСОБА_1 уже передав до банку суму вкладу.

Суду не надано також належним чином завірених виписок з особових рахунків № НОМЕР_15 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_16 ,

№ НОМЕР_13 , відкритих за умовами зазначених вище договорів

№ SAMDN80000739155523, № SAMDN80000739155641,

№ SAMDN80000739155471, № SAMDN80000739155581, або ощадних книжок, банківських карток тощо.

Щодо доводів позивача про укладення депозитних договорів шляхом складання заяв від 17 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070037731500 на суму вкладу 71 700,00 дол. США, від 17 грудня 2013 року № SAMDN80000739802783 на суму вкладу 16 877,36 дол. США, від 17 грудня 2013 року

№ SAMDNWFD0070037731100 на суму вкладу 60 000,00 дол. США, від 16 грудня 2013 року № SAMDN80000739784069 на суму вкладу 16 849,20 дол. США,

від 18 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070038810600 на суму вкладу

36 100,00 дол. США, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до змісту зазначених заяв ОСОБА_1 просить оформити йому в

ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на визначених заявою умовах. За своїм змістом ці заяви є пропозицією позивача, яка зроблена банку, щодо укладення у майбутньому договорів банківського вкладу. Проте позивач не надав доказів, що така пропозиція була прийнята відповідачем.

Суду не надано належних та допустимих доказів внесення ОСОБА_1 на рахунки відповідача грошових коштів (суми вкладу) в порядку виконання умов вказаних заяв, зокрема, квитанцій, меморіальних ордерів, платіжних доручень, ощадних книжок, банківських карток тощо. Ці заяви на оформлення депозитних вкладів не місять відміток про внесення грошових коштів (суми вкладу) на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» до їх підписання. У них лише зазначається, що позивач просить оформити йому в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, щоапеляційним судом застосовано норми матеріального права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 235/445/18 (провадження № 14-66цс20),

від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження

№ 14-64цс19), у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі

№ 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), від 26 грудня 2019 року у справі № 201/202/16-ц (провадження № 61-3879св18), від 05 грудня 2018 року

у справі № 201/10374/14-ц (провадження № 61-12093св18), від 14 листопада 2019 року у справі № 201/13102/14-ц (провадження № 61-16248св18),

від 29 квітня 2020 року у справі № 761/34628/15-ц (провадження

№ 61-4828св19) від 07 квітня 2020 року у справі № 316/265/17 (провадження № 61-20111св19), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/6896/16-ц (провадження № 61-34239св18), від 11 вересня 2019 року у справі

№ 591/678/16-ц (провадження № 61-22658св18), від 12 вересня 2019 року

у справі № 234/3636/16-ц (провадження № 61-28787св18), від 11 грудня

2019 року у справі № 757/18978/18-ц (провадження № 61-19019св19),

від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (провадження

№ 61-19259св19), у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня

2014 року у справі № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі

№ 6-997цс16, від 02 липня 2014 року у справі № 6-96цс14.

В обґрунтування касаційної скарги послався на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в суді першої інстанції на підтвердження факту укладення усіх 26 депозитних договорів банк надав суду електронну банківську виписку за усіма цими договорами ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до договору переведення боргу від 17 листопада 2014 року. Зазначена виписка є беззаперечним доказом укладення ОСОБА_1 усіх депозитних договорів та розмір заборгованості банку перед ОСОБА_1 . Також на підтвердження укладення договорів Національним банком України надав звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку (форма № 625), який засвідчено 25 лютого 2020 року.

На спростування зазначеного банк не надав суду жодних доказів та не довів, що кошти за договорами банківських вкладів були повернуті позивачу.

Заявник послався на те, що договори є діючими та за ними повинні нараховуватись проценти відповідно до їх умов, оскільки відповідач добровільно (у позасудовому порядку) відмовився їх розривати. На заяву про виплату депозитів з нарахованими процентами, отриману 09 грудня 2019 року, банк не відреагував.

Апеляційний суд помилково виходив з того, що надані позивачем заяви про оформлення депозитних вкладів не підтверджують дотримання письмової форми договору вкладу та внесення коштів за таким договором, оскільки вказані заяви фактично є договорами приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», які діяли у АТ «ПриватБанк».

Суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та навів свої розрахунки процентів за депозитами, оскільки не врахував, що ОСОБА_1 у своєму останньому розрахунку станом на 14 травня 2020 року (а.с. 36-4 5 т. 2) погодився з наданим АТ КБ «ПриватБанк» суду розрахунком процентів за усіма його договорами, а тому з відповідача підлягали стягненню проценти у розмірі, визначеному самим же відповідачем.

Касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» мотивовано тим, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі

№ 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 346/3641/17 (провадження

№ 61-47752св18).

Також у касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що судове рішення підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача проценти у розмірі, встановленому кожним з депозитних договорів (щодо яких задоволені позовні вимоги) в термін до 10 грудня 2019 року.

Судом не враховано, що після закінчення строку дії договору банківського вкладу проценти на суму вкладу нараховуються у розмірі, який відповідає розміру процентів за вкладом «на вимогу», якщо інший розмір процентів не погоджений сторонами.

Згідно з умовами семи депозитних договорів (в частині яких судом апеляційної інстанції задоволені позовні вимоги), у разі, якщо після закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження вкладу, то вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується не однократно без заяви клієнта. При продовженні строку вкладу розрахунок процентів на кожний новий строк вкладу здійснюється за процентною ставкою, яка діє в банку для депозитних вкладів даного найменування і строку на день закінчення попереднього строку вкладу без укладання додаткових угод.

Таким чином, кожен із семи депозитних договорів передбачав умову автоматичного продовження (пролонгацію) суми вкладу на такий же ж строк, однак належних та допустимих доказів того, чи відбулася така пролонгація та на яких умовах, матеріали справи не містять.

Судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено умови депозитних договорів та не надано їм відповідної правової оцінки, не перевірено правильність розрахунку заборгованості за відсотками, наданими як позивачем, так і відповідачем, та не встановлено з урахуванням умов депозитних договорів усі періоди продовження дії договорів, якщо б такі мали місце.

Похідним порушенням суду апеляційної інстанції є стягнення з відповідача 3 % річних, нарахованих на суму помилково визначених відсотків.

Крім того, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, які не були усунуті судом апеляційної інстанції, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови в частині задоволених позовних вимог. Так, судами фактично ухвалені судові рішення щодо неналежного відповідача АТ КБ «ПриватБанк», хоча суд мав в цьому випадку відмовити в задоволенні позову. Матеріали справи містять чинний договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, за яким на ТОВ «ФК «Фінілон» (в тому числі і щодо позивача) було переведено борг АТ КБ «ПриватБанк» за всіма депозитними договорами, укладеними кримською філією банку.

Також судами порушено правила територіальної підсудності розгляду справи.

Апеляційним судом порушено правила прийняття доказів, оскільки лише під час апеляційного провадження/розгляду позивач в судовому засідання надав суду нібито оригінали договорів та квитанцій про внесення коштів, а саме щодо договорів, вимоги за якими задоволено апеляційним судом. Тобто вказані документи як докази подані позивачем в порушення частини другої та восьмої статті 83 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи та заявлені клопотання

У поданому до Верховного Суду відзиві АТ КБ «ПриватБанк» заперечував проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , просив залишити її без задоволення.

Відзив на касаційну скарги позивач до Верховного Суду не подав.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, посилаючись на положення статті 408 ЦПК України, заявив про відмову від частини позовних вимог та просив прийняти відмову від вимог про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за всіма 26 депозитними договорами за додаткові 7 днів, за період з 15 травня 2020 року до 22 травня 2020 року (за якими позивач не надавав розрахунок суду першої інстанції та які були частково задоволені апеляційним судом).

Відмовляючись від зазначеної частини позовних вимог, ОСОБА_1 в особі представника послався на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не надавав суду розрахунок 3 % річних за додаткові 7 днів (які спливли між судовим засіданням, на якому суд завершив дослідження доказів - 14 травня 2020 року, та днем, коли судом було ухвалено судове рішення - 22 травня 2020 року). Позивач погоджується зі стягнутим судом першої інстанції розміром 3 % за кожним з 26-ти депозитних договорів, тобто за розрахунком суду до 14 травня 2020 року, коли суд першої інстанції завершив розгляд справи та надав час сторонам для підготовки до дебатів.

АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Клопотання мотивовано тим, що у справі існує виключна правова проблема щодо застосування положень статей 228, 520, 654, 1059 ЦК України, зокрема щодо підстав для встановлення судами факту/обставин нікчемності правочину, пов`язаного з переведенням боргу (заміни боржника) без згоди кредитора, за відсутності відповідних імперативних приписів у наведених нормах матеріального права, які б наддавали суду право встановити нікчемність такого правочину. Тобто встановлення судами обставин нікчемності правочину, недійсність якого прямо не встановлена законом.

Також АТ КБ «ПриватБанк» заявило клопотання, у якому просило зупинити провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21).

Клопотання мотивовано тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 199/3152/20, в якій розглядаються подібні правовідносини та аналогічні вимоги в частині стягнення з банку неустойки (пені), нарахованої позивачем на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

З огляду на необхідність формування правозастосовної практики в частині правильного застосування судами норми частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у поєднанні з нормами ЦК України, які регулюють правовідносини між банками і вкладниками на підставі ухвали від 15 грудня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 199/3152/20.

Вказані обставини, за доводами банку, є підставою для зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21).

Фактичні обставини, встановлені судами

22 червня 2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» (яке є правонаступникоми

ПАТ КБ «ПриватБанк», яке було правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладений договір № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») на суму 40 300,00 дол. США строком на 12 місяців, до 22 червня

2010 року, з виплатою 5,25 % річних на суму вкладу (а. с. 224 т. 3).

Умовами цього договору було передбачено, зокрема, що сума незменшуваного залишку становить 10,0 дол. США.

На виконання умов зазначеного договору № SAMDN01000706208783

ОСОБА_1 вніс на рахунок банку 40 300,00 дол. США, проте наступного дня

23 червня 2009 року, зняв грошові кошти у розмірі 40 290,00 дол. США.

На вкладі за договором від 22 червня 2009 року

№ SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») залишок вкладу станом на 23 червня 2009 року становив 10,00 дол. США (не зменшуваний залишок).

11 листопада 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.») на суму

49 000,00 дол. США строком на 3 місяці, до 11 лютого 2012 року, з виплатою 7,0 % річних на суму вкладу (а. с. 221 т. 3).

30 травня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено чотири договори банківського вкладу:

- № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт») на суму 30 000,00 дол. США строком на 184 дні (6 місяців), до 30 листопада 2013 року включно, з виплатою 8,5 % річних на суму вкладу (а.с. 21 т.1, 202 т.3);

- № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт») на суму 30 000,00 дол. США строком на 93 дні (3 місяці), до 30 серпня 2013 року включно, з виплатою 8,0 % річних на суму вкладу (а.с. 204 т.3);

- № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт») на суму 31 320,00 дол. США строком на 31 день (1 місяць), до 30 червня 2013 року включно, з виплатою 6,0 % річних на суму вкладу (а.с. 208 т.3);

- № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт») на суму 30 000,00 дол. США строком на 93 дні (3 місяці), до 30 серпня 2013 року включно, з виплатою 8,0 % річних на суму вкладу (а.с. 210 т.3).

15 липня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № SAMDN80000736459109 вклад «Стандарт» на суму 26 000,00 дол. США строком на 93 дні (3 місяці), до 15 жовтня 2013 року включно, з виплатою 6,5 % річних на суму вкладу (а.с. 206 т. 3).

Укладення вказаних договорів та внесення за ними коштів підтверджено позивачем наданими договорами та оригіналами квитанцій.

Умовами цих депозитних договорів сторони, крім автоматичної їх пролонгації, передбачили право достроково розірвати договір на вимогу клієнта (повідомивши про це банк за два банківські дні до дати розірвання договору).

На підтвердження обставин укладення між сторонами договорів банківських вкладів від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155523 на суму вкладу 56 700,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155641 на суму 23 100,00 євро, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155471 на суму вкладу 50 000,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155581 на суму вкладу 20 000,00 євро, позивач надав суду договори, які містять підписи від імені працівника відділення банку

у м. Севастополі АР Крим та позивача, мають відтворення підпису голови правління банку та відбитку печатки банку технічними печатними засобами.

Разом з тим до цих договорів не надано належних та допустимих доказів щодо внесення ОСОБА_1 на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів (суми вкладу), зокрема квитанцій, меморіальних ордерів, платіжних доручень, ощадних книжок, банківських карток тощо. Не надано також належним чином завірених виписок з особових рахунків № 26353622628703,

№ 26353622629746, № НОМЕР_16 , № НОМЕР_13 , відкритих за умовами договорів № SAMDN80000739155523, № SAMDN80000739155641,

№ SAMDN80000739155471, № SAMDN80000739155581.

На підтвердження існування між сторонами правовідносин з банківського вкладу за депозитними договорами від 31 квітня 2014 року

№ SAMDN80000740395766, від 12 лютого 2014 року

№ SAMDNWFD0070075747800, від 13 березня 2014 року

№ SAMDN80000740962338, від 03 лютого 2014 року № SAMDN80000740421358, від 30 січня 2014 року № SAMDN80000740378771, від 05 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740461250, від 28 січня 2014 року № SAMDN80000740348292, від 19 вересня 2013 року № SAMDN80000737799086, від 27 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740808668, від 04 лютого 2014 року № SAMDN80000740443553, позивач не надав ні оригіналів, ні копій вказаних договорів, або будь-яких інших письмових доказів, які б містили зміст (умови) договорів. На підтвердження фактів внесення коштів на рахунок банку, за цими договорами не надано, зокрема, квитанцій, платіжних доручень, меморіальних ордерів тощо.

Позивач також посилався на укладення депозитних договорів шляхом складання заяв від 17 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070037731500 на суму вкладу 71 700,00 дол. США, від 17 грудня 2013 року № SAMDN80000739802783 на суму вкладу 16 877,36 дол. США, від 17 грудня 2013 року

№ SAMDNWFD0070037731100 на суму вкладу 60 000,00 дол. США, від 16 грудня 2013 року № SAMDN80000739784069 на суму вкладу 16 849,20 дол. США,

від 18 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070038810600 на суму вкладу

36 100,00 дол. США, у яких він просив оформити йому в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на визначених у заявах умовах, проте на підтвердження внесення коштів ОСОБА_1 на рахунки відповідача грошових коштів (суми вкладу) в порядку виконання умов вказаних заяв, зокрема, квитанцій, меморіальних ордерів, платіжних доручень, ощадних книжок, банківських карток, тощо.

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до банку про повернення належних йому коштів за 26 договорами. Проте банк кошти не повернув (т. 1 а.с. 18, 179-180).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ КБ «Приват Банк» підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо депозитних договорів від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад»), від 11 листопада

2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт»), від 30 травня

2013 року № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт»), від 30 травня

2013 року № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт»), від 30 травня

2013 року № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт»), від 15 липня

2013 року № SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт»)

Стягнення з банку сум вкладів

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління НБУ від 03 грудня 2003 року № 516 і чинного на час укладення договору банківського вкладу (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 «Приймання готівки» розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 29 січня 2014 року в справі № 6-149цс13 та від 29 жовтня 2014 року № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16 (провадження № 14-64цс19).

Вирішуючи питання про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суди повинні встановити факт укладення відповідного договору, з`ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.

У справі, яка переглядається, на підставі депозитних договорів та платіжних документів достовірно установлено укладення між ОСОБА_1 та банком договорів банківського вкладу, а саме: від 22 червня 2009 року (вклад «Приват-вклад») на суму 40 300,00 дол. США (залишок за яким після зняття клієнтом грошових коштів станом на 23 червня 2009 року становив

10,00 дол. США), від 11 листопада 2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.») на суму 49 000,00 дол. США, чотирьох договорів банківського вкладу (вклад «Стандарт») від 30 травня 2013 року №SAMDN80000735551984 на суму 30 000,00 дол. США,

№ SAMDN80000735552175 на суму вкладу 30 000,00 дол США,

№ SAMDN80000735552273 на суму 31 320,00 дол. США,

№ SAMDN80000735552083 на суму 30 000,00 дол. США, а також від 15 липня 2013 року №SAMDN80000736459109 вклад «Стандарт» на суму

26 000,00 дол. США.

За таких обставин суд апеляційної дійшов обґрунтованого висновку про наявність між сторонами правовідносин банківського вкладу за цими договорами та наявність підстав для стягнення внесених за їх умовами сум вкладів.

Доводи касаційної скарги про те, що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем у справі, оскільки 17 листопада 2014 року між ним та

ТОВ «ФК «Фінілон» укладений договір, за умовами якого товариство стало боржником за договорами банківського вкладу, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 надав згоду на переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», а тому саме АТ КБ «ПриватБанк» є боржником за спірними договорами банківського вкладу та належним відповідачем у цій справі.

Щодо розірвання депозитних договорів

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з частиною другою статті 1060 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

У частині першій статті 1075 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 727/898/19 (провадження № 61-7157св20) зазначено, що у цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.

У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків».

Умовами зазначених депозитних договорів сторони передбачили їх автоматичне продовження, а такожправо достроково розірвати договір на вимогу клієнта (повідомивши про це банк за два банківські дні

до дати розірвання договору).

Позивач скористався правом на дострокове розірваннязазначенихдепозитних договорів та 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до

АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про виплату належних йому коштів за договорами депозитних вкладів разом з нарахованими процентами, припинивши у такий спосіб ці договори.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені договори розірвані з 12 грудня 2019 року (через два банківські дні після подання заяви) за ініціативою вкладника, у зв`язку з чим між сторонами припинено правовідносини за цими договорами та підстави для їх розірвання в судовому порядку відсутні.

Щодо стягнення процентів

Між сторонами справи існували зобов`язальні правовідносини за сьома договорами банківського вкладу.

Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Таким чином,строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

У справі, яка переглядається, банк не перерахував кошти вкладнику на його поточний рахунок, а отже, не відбулось трансформації правовідносин сторін у правовідносини банківського рахунку відповідно до положень частини третьої статті 1058 ЦК України, тому вимогистатті 1070 цього Кодексу, за якими банк виплачує вкладнику проценти у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом «на вимогу», застосовані бути не можуть. У цій частині доводи банку є помилковими.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16 (провадження

№ 14-64цс19), від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20). При цьому у першій наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду детально проаналізованасудова практика з цього питання,викладена у постановах Верховного Суду України за

2013-2016 роки, з наведенням номерів справ і дат постанов, Верховний Суд погодився з висновками Верховного Суду України.

Умовами укладених між сторонами депозитних договорів обумовлено, що якщо клієнт вимагає розірвати договір, а строк, на який його укладено з дати його оформлення або продовження мінімального строку, ще не сплинув, клієнту повертається сума вкладу. За таих умов проценти виплачуються по ставці вкладу «до витребування» за фактичну кількість днів з дати оформлення вкладу або з дати продовження мінімального строку, до дня розірвання договору.

Розрахунок процентів за договором вкладу від 22 червня 2009 року

№ SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад») на суму вкладу 10,00 дол. США за період з 23 червня 2009 року до 23 червня 2019 року включнопроведено апеляційним судом з урахуванням періодичності неодноразового продовження строку вкладу на новий строк та із застосуванням розміру процентної ставки, що діяла для даного виду вкладу на день закінчення попереднього строку вкладу, згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про відсоткові ставки, яка долучена до матеріалів справи.

У період з 24 червня 2019 року до 11 грудня 2019 року нарахування процентів проведено за ставкою 0,01 % річних «до запитання», відповідно до умов пункту 9 зазначеного договору вкладу за неповні дванадцять місяців за фактичну кількість днів (171 день), з урахуванням витягу з протоколу Комітету управління активами і пасивами АТ КБ «ПриватБанк» від 25 квітня 2017 року, відповідно до якого з 04 травня 2017 року встановлено в АТ КБ «ПриватБанк» процентну ставку за знов укладеним та пролонгованими вкладами фізичних осіб «до запитання» - 0,01 % річних (а. с. 23 т. 4).

Розрахунок процентів за договором вкладу від 11 листопада 2011 року

№ SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.») проведений на суму вкладу 49 000,00 дол. США за період з 12 листопада 2011 року до 11 листопада 2019 року включно з урахуванням періодичності неодноразового продовження строку вкладу (3 місяці) на новий строк та із застосуванням розміру процентної ставки, що діяла для даного виду вкладу (вклад «Стандарт» 3 міс. (долар США)) на день закінчення попереднього строку вкладу згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про відсоткові ставки за вкладом «Стандарт» 3 міс. (дол. США) від 07 грудня 2020 року (а. с. 18-19 т. 4).

У період з 12 листопада 2019 року до 11 грудня 2019 року нарахування процентів проведено за ставкою 0,01 % річних «до запитання», відповідно до умов пункту 7 зазначеного договору вкладу за неповні три місяці за фактичну кількість днів (30 днів), з урахуванням встановленої в АТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки за знов укладеними та пролонгованими вкладами фізичних осіб «до запитання» - 0,01 % річних (а.с. 23 т.4).

Розрахунок процентів за договором від 30 травня 2013 року

№ SAMDN80000735551984 вклад «Стандарт» проведений на суму вкладу

30 000,00 дол. США за період з 31 травня 2013 року до 30 листопада 2019 року включно з урахуванням періодичності неодноразового продовження строку вкладу на новий строк та із застосуванням розміру процентної ставки,

що діяла для даного виду вкладу (вклад "Стандарт" 6 міс. (дол. США)) на день закінчення попереднього строку вкладу згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про відсоткові ставки за вкладом «Стандарт» 6 міс. (дол. США) від 07 грудня 2020 року (а.с. 20-21 т.4).

За період з 01 грудня 2019 року до 11 грудня 2019 року нарахування процентів проведено за ставкою 0,01 % річних «до запитання», відповідно до умов пунктів 12-13 зазначеного договору вкладу за неповні шість місяців за фактичну кількість днів (11 днів).

Аналогічні розрахунки проведено за іншими трьома депозитними договорами від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт») на суму 30 000,00 дол. США, № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт») на суму

31 320,00 дол. США, № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт») на суму

30 000,00 дол. США.

Розрахунок процентів за депозитним договором від 15 липня 2013 року

№ SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт») на суму 26 000,00 дол. США проведений на суму вкладу 26 000,00 дол. США за період з 16 липня 2013 року до 15 жовтня 2019 року включно з урахуванням періодичності неодноразового продовження строку вкладу (3 місяці) на новий строк та із застосуванням розміру процентної ставки, що діяла для даного виду вкладу (вклад «Стандарт» 3 міс. (долар США)) на день закінчення попереднього строку вкладу згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про відсоткові ставки за вкладом «Стандарт» 3 міс. (дол. США) від 07 грудня 2020 року (а.с. 18-19 т.4).

За період з 16 жовтня 2019 року до 11 грудня 2019 року нарахування процентів проведено за ставкою 0,01 % річних «до запитання», відповідно до умов пунктів 12-13 зазначеного договору вкладу за неповні три місяці за фактичну кількість днів (57 днів) (а.с. 23 т. 4).

Таким чином, суд апеляцйіної інстанції правильно нарахував до стягнення проценти за умовами депозитних договорів до дня, який передує поверненню вкладу (дата дострокового розірвання договорів), навівши детальні розрахунки, що узгоджується як зі статтею 1061 ЦК України, так і з відповідною релевантною судовою практикою в цій частині.

Щодо стягнення 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу береться прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

За змістом прохальної частини уточненої позовної заяви від 06 березня

2020 року, позивач просив стягнути 3 % річних на підставі частини другої

статті 625 ЦК України по день ухвалення судом рішення, тобто без зазначення конкретних сум (а. с. 87-99 т. 1).

Установивши, що банк порушив грошове зобов`язання за наведеними вище семи депозитними договорами, суд апеляцйіної інстанції правильно застосував положення частини другої статті 625 ЦК України та стягнув на користь позивача три проценти річних від простроченої суми (з наступної дати дострокового розірвання договорів до ухвалення судового рішення), навівши детальний розрахунок, який відповідачем не спростовано.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, провадження

№ 14-133цс20.

Доводи касаційної скарги банку про помилковість висновків апеляційного суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних від простроченої суми, оскільки суд не врахував того, що 3 % річних нараховуються на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування коштами, є безпідставними, оскільки проведений апеляційним судом розрахунок відповідає вимогам закону та установленим у цій справі обставинам.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг в частині зазначених депозитних договорів

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір в частині депозитних договорів від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад»), від 11 листопада 2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт»), від 15 липня 2013 року № SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт»), суд апеляційної інстанції, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив обґрунтоване судове рішення про стягнення депозитних вкладів, процентів за договорами та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» у цій частині без задоволення, а оскаржувану ними постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Колегія суддів не бере до уваги послання банку у касаційній скарзі на порушення апеляційним судом правил прийняття доказів, зокрема щодо прийняття оригіналів договорів та квитанцій, оскільки ці докази надавались під час розгляду справи та досліджувались судом першої інстанції. Під час апеляційного розгляду справи апеляційний суд залучив оригінали до матеріалів справи, що не є порушенням частини третьої статті 367 ЦПК України.

Щодо позовних вимог за іншими депозитними договорами, у яких відмовлено в позові

На підтвердження обставин укладення між сторонами договорів банківських вкладів від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155523 на суму вкладу 56 700,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155641 на суму 23 100,00 євро, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155471 на суму вкладу 50 000,00 дол. США, від 12 листопада 2013 року № SAMDN80000739155581 на суму вкладу 20 000,00 євро, позивач надав суду договори, які містять підписи працівника відділення банку у м. Севастополі

АР Крим та позивача, мають відтворення підпису голови правління банку та відбитку печатки банку технічними печатними засобами.

Разом з тим до цих договорів не надано доказів щодо внесення

ОСОБА_1 на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів (суми вкладу).

№ SAMDN80000740395766, від 12 лютого 2014 року

№ SAMDNWFD0070075747800, від 13 березня 2014 року

№ SAMDN80000740962338, від 03 лютого 2014 року № SAMDN80000740421358, від 30 січня 2014 року № SAMDN80000740378771, від 05 лютого 2014 року №SAMDN80000740461250, від 28 січня 2014 року № SAMDN80000740348292, від 19 вересня 2013 року № SAMDN80000737799086, від 27 лютого 2014 року

№ SAMDN80000740808668, від 04 лютого 2014 року № SAMDN80000740443553, позивач не надав ні оригіналів, ні копій вказаних договорів, а також доказів внесення коштів на рахунок банку за цими договорами.

№ SAMDNWFD0070037731100 на суму вкладу 60 000,00 дол. США, від 16 грудня 2013 року № SAMDN80000739784069 на суму вкладу 16 849,20 дол. США,

від 18 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070038810600 на суму вкладу

36 100,00 дол. США, у яких він просив оформити йому в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на визначених у заявах умовах.

Щодо цих заяв, то суд апеляційної інстанції вважав їх пропозицією позивача укласти договори, прийняття якої банком ним не доведено.

Проте суд не перевірив, чи не є такі заяви, відповідно до положень статті 634 ЦК України, публічним договором приєднання (офертою) прийнятою (акцепт) шляхом оформлення (приєднання) позивачем заяви на оформлення вкладу з істотними умовами відповідно до типових публічних договорів приєднання ПАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»).

Скасовуючи рішення районного суду про задоволення позову та відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову за недоведеністю в частині зазначених депозитних договорів, апеляційний суд вважав неналежним доказом дотримання письмової форми договорів банківського вкладу Витяг зі звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку (статистичної звітності), складений Національним банком України, оскільки він не містить інформації про вид договору (не зазначено, що перелічені договори є саме договорами банківського вкладу)та не підтверджує укладення сторонами договорів з певними умовами, а також фактів внесення грошових коштів позивачем на рахунок банку.

Проте апеляційним судом не враховано, що постановою Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2003 року за № 353/7674, на даний час втратила чинність на підставі постанови Національного банку України від 01 березня 2016 року № 129), затверджено «Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України», в якій міститься Форма № 625 (місячна) «Звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку».

Зазначена форма №625 має містити у собі відомості про усі істотні умови депозитних договорів контрагентів банку, загальний розмір зобов`язань банка за якими перевищує два мільйони гривень.

Відповідно до постанови Національного банку України від 19 березня

2003 року № 124 усі банки України до 01 березня 2016 року повинні були надавати «Звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма № 625).

Згідно з відповідю Національного банку України від 25 лютого 2020 року

№ 18-0005/9937/БТ (а.с. 78-81 т. 1) за підписом начальника управління правового забезпечення діяльності Національного банку України з доданою до неї копією витягу зі Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку (форма № 625) ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 01 квітня 2014 року надало до Національного банку України статистичну звітність за Формою № 625 у частині, що стосується ОСОБА_1 . Зауважено, що зазначена форма є останнім за часом звітом з інформацією щодо ОСОБА_1 .

У наданому «Звіті про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма № 625) ПАТ КБ «ПриватБанк» міститься інформація станом на 01 квітня 2014 року про договори із зазначенням номерів.

Суд апеляційної інстанції не перевірив відомостей, які містяться у «Звіті про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма № 625) щодо чинних станом на 01 квітня 2014 року договорів, не перевірив зазначеної у вказаному Звіті (Форма №625) інформації щодо сум зобов`язань банку перед ОСОБА_1 , зокрема балансової вартості зобов`язання (розміру належних позивачу грошових коштів разом з нарахованими процентами станом на повний місяць дії кожного з депозитних договорів, що припадає на березень місяць 2014 року), загальну суму зобов`язань банку перед контрагентом за їх наявності.

Апеляційній суд не врахував подібних правових висновків щодо застосування «Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку» (форма

№ 625) ПАТ КБ «ПриватБанк», як підтвердження наявності договірних правовідносин, які містяться зокрема у постановах Верховного Суду

від 14 листопада 2018 року у справі № 201/13102/14 (провадження

№ 61-16248св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 201/10374/14 (провадження № 61-12093св18).

У зв`язку з викладеним висновок апеляційного суду про те, що позивач не довів факту укладення з банком зазначених депозитних договорів є передчасним, оскільки не ґрунтується на належній оцінці зібраних у справі доказів та як наслідок не відповідає засадам повноти і всебічності з`ясування обставин справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то постанова апеляційного суду в частині зазначених вище депозитних договорів підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід дослідити зазначений вище Звіт у сукупності з іншими доказами і надати належну правову оцінку наявності/відсутності договірних правовідносин між сторонами.

Щодо заяви про відмову від частини позовних вимог

У касаційній скарзі ОСОБА_1 міститься заява про відмову

від частини позовних вимог, в якій він просить прийняти відмову від вимог про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» 3 % річних (частина друга статті 625

ЦК України) щодо усіх 26 депозитних договорів за додаткові 7 днів за період з 15 травня 2020 року до 22 травня 2020 року (за якими позивач не надавав розрахунок суду першої інстанції та які були частково задоволені апеляційним судом).

Відмовляючись від зазначеної частини позовних вимог, ОСОБА_1 в особі представника послався на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не надавав суду розрахунок 3 % річних за додаткові 7 днів (які спливли між судовим засіданням, на якому суд завершив дослідження доказів, - 14 травня 2020 року та днем, коли судом було ухвалено судове рішення, - 22 травня 2020 року). Позивач погоджується зі стягнутим судом першої інстанції розміром 3 % річних за кожним з 26 депозитних договорів, тобто за розрахунком суду до 14 травня 2020 року, коли суд першої інстанції завершив розгляд справи та надав час сторонам для підготовки до дебатів.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з пунктом четвертим частини першої, частиною другою статті 255

ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно зі статтею 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

У зв`язку з тим, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

подав до Верховного Суду заяву про відмову від частини позовних вимог, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, це є диспозитивним правом позивача, наслідки відмови від позову в цій частині позивачу відомі й зрозумілі, необхідно прийняти відмову ОСОБА_1 від частини позову, визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій частині нечинними й закрити в цій частині провадження у справі.

Щодо доводів АТ КБ «ПриватБанк» про переведення боргу за депозитними договорами на ТОВ «ФК «Фінілон» на підставі договору від 17 листопада 2014 року та щодо установленої судаминікчемності цього договору

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року в справі № 757/34314/18-ц (провадження № 61-7121св21) зазначено, що доводи касаційної скарги про те, що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем у справі, оскільки 17 листопада 2014 року між ним та ТОВ «ФК «Фінілон» укладений договір, за умовами якого товариство стало боржником за договором банківського вкладу, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, щокредиторнадав згоду на переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», а тому саме АТ КБ «ПриватБанк» є боржником за договором банківського вкладу та належним відповідачем у справі, що узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 729/887/19 (провадження 61-14093св20), від 20 жовтня 2021 року у справі № 201/8704/19 (провадження № 61-16655св21) та від 17 листопада 2021 року

у справі№ 755/17323/19 (провадження № 61-436св21) у подібних правовідносинах.

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК України).

Законодавець встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора. Такий підхід має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. При вступі в договірні відносини кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

За змістом статей 520, 521 ЦК України при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов`язання і замінюється новим боржником.

Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових:

по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання;

по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу.

Відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками.

Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить, що договір про переведення боргу між новим та первісним боржниками не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу.

За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суди необґрунтовано констатували нікчемність договору переведення боргу від 17 листопада 2014 року.

Проте такі висновки не впливають на правильність вирішення цього спору, оскільки, як зазначено вище договір про переведення боргу між новим та первісним боржниками не породив правових наслідків для кредитора(позивача), тобто не відбулося переведення боргу, а тому саме АТ КБ «ПриватБанк» є належним відповідачем у справі.

Щодо клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Згідно з частиною п'ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені АТ КБ «ПриватБанк» аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в розумінні приписів статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, які містять виключну правову проблему та мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Щодо клопотання АК КБ «ПриватБанк» про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20

Положеннями пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зазначена відповідачем справа № 199/3152/20, що знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду, стосується інших правовідносин, зокрема щодо визначення переліку та критеріїв інших обставин, які суд враховує при зменшенні розміру неустойки при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України.

Так, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21) про прийняття справи до розгляду зазначено, що з огляду на те, що у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19) Велика Палата Верховного Суду зменшила розмір неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, однак висновку щодо мотивів такого зменшення, переліку та критеріїв обставин, які підлягають врахуванню при таких діях, не навела, то є підстави для уточнення вказаного правового висновку, викладеного у справі № 761/26293/16-ц, та прийняття справи до розгляду у цій частині.

У справі, яка переглядається позовні вимоги про стягнення пені позивачем не були предметом розгляду, а отже, і вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання щодо критеріїв, які підлягають врахуванню при зменшенні неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, правового значення у такому випадку не мають.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки справа у зазначеній вище частині позовних вимог направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

В іншій частині постанова апеляційного суду залишається без змін, вимоги касаційних скарг у цій частині фактично не задоволено, а отже відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 206, 255, 400, 402, 408, 409, 410, 411, 416, 418,

419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від частини позовних вимог задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від частини позову до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення 3 % річних за частиною другою статті 625 ЦК України за період з 15 травня

2020 року до 22 травня 2020 року та в цій частині визнати нечинними рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськпа

від 22 травня 2020 року й постанову Дніпровського апеляційного суду

від 19 січня 2021 року.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у частині позовних вимог про стягнення 3 % річних на підставі частини другої статті 625

ЦК України за період з 15 травня 2020 року до 22 травня 2020 року.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 199/3152/20 відмовити.

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення грошових коштів за депозитними договорами від 22 червня 2009 року № SAMDN01000706208783 (вклад «Приват-вклад»), від 11 листопада 2011 року № SAMDN01000721337050 (вклад «Стандарт, 3 міс.»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735551984 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552175 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552273 (вклад «Стандарт»), від 30 травня 2013 року № SAMDN80000735552083 (вклад «Стандарт»), від 15 липня 2013 року № SAMDN80000736459109 (вклад «Стандарт») залишити без змін.

В іншій частині (в якій відмовлено у позові щодо інших договорів) постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк

Джерело: ЄДРСР 105078567

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!