Три протоколи впізнання за фотографіями свідком ОСОБА_26 та три протоколи впізнання за фотографіями свідком ОСОБА_36 є недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням вимог ст. 228 КПК України.

Крім того, висновок сематико-текстуальної експертизи № 056/237 від 23.11.2020 р., виконаний державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України» є недопустимим доказом, оскільки експерта не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 та 385 КК України, що передбачено ч. 2 ст. 102 КПК України, не зазначено часу проведення експертизи, а також дослідна частина експертизи не містить докладний опис процесу дослідження й усіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались. Також, незважаючи на те, що експертиза була призначена слідчим поліції, її оплату здійснила зацікавлена особа - потерпілий ОСОБА_33 та його представник Приясяжний.

В судових дебатах та під час проголошення останнього слова обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 просили виправдати їх у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 157 КК України, на підставі п. 1 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому їх обвинувачують.

Потерпілі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 під час судового розгляду в судові засідання не з`являлися, про дату, місце час проведення судового розгляду повідомлені належним чином, при цьому звернулися до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, у зв`язку з чим судом ухвалено проводити судових розгляд за їх відсутності.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні допитаний не був, так як суд неодноразово вживав заходи для його належного повідомлення про дату, місце та час судового розгляду та виклику до суду, однак останній до суду не з`явився поважність причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим до останнього судом застосовано привід, який уповноваженими органами не виконано, у зв`язку з чим, вислухавши думку учасників судового розгляду, у тому числі, з`ясувавши, які фактичні дані йому відомі та яку інформацію може повідомити цей свідок, судом ухвалено в задоволенні клопотання прокурора про виклик цього свідка відмовити.

Органами досудового розслідування, в обґрунтування доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, надано наступні докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме, дані, що містяться у:

-витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань з вказівкою на номер кримінального провадження №12020110400000384 від 23 жовтня 2020року, заявник ОСОБА_27 , правова кваліфікація правопорушення ч. 3 ст. 157 КК України (а.п. 215-216 т. 1);

-рапорті ОЧ Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП №5012 від 24 жовтня 2020 року, порушення виборчого законодавства 23 жовтня 2020 року (а.п. 217 т.1);

-протоколі прийняття заяви у ОСОБА_27 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23 жовтня 2020 року, виявлено трьох чоловіків, які розповсюджували листівки (а.п. 224-225 т.1 );

-протоколах огляду місця події від 23 жовтня 2020 року з ілюстративними таблицями, а саме ділянки місцевості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , приміщення під`їзду №3 будинку АДРЕСА_10 (а.п. 226-231, 232-238 т. 1);

-ксерокопіях посвідчення кандидатів в депутати ОСОБА_19 № НОМЕР_1 , ОСОБА_11 № НОМЕР_2 та кандидата на посаду ОСОБА_20 № 1 від 25 жовтня 2020 року (а.п. 4, 6, 7 т.2 );

-витягах із протоколу засідання Чабанівської селищної ТВК Фастівського району Київської області від 22 вересня 2020 року (а.п. 3, 5 т.2 );

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 2, чоловіка, який заходив до під`їздів будинків в с. Новосілки та залишав там на поштових скриньках компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 2 на фото є ОСОБА_17 (т. 2 а.п. 9-10, 11);

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 3, чоловіка, який тримав в руках пакет, його зупинив і побачив в пакеті компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під №3 на фото є ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 12-13, 14);

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 4, чоловіка, який заходив до під`їздів будинків в с. Новосілки та залишав там на поштових скриньках компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 4 на фото є ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 15-16, 17);

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 3, чоловіка, який заходив до під`їздів будинків в с. Новосілки та залишав там на поштових скриньках компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 3 на фото є ОСОБА_17 (т. 2 а.п. 18-19, 20);

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 1, чоловіка, який заходив до під`їздів будинків в с. Новосілки та залишав там на поштових скриньках компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 1 на фото є ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 21-22, 23);

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 серед пред`явлених для впізнання осіб, зображених на фото, впізнав особу на фото № 4, чоловіка, який заходив до під`їздів будинків в с. Новосілки та залишав там на поштових скриньках компрометуючі листівки з неправдивою інформацією на кандидатів в депутати Чабанівської с/р за формою обличчя, очей формою носа, тілобудовою та іншими антропологічними ознаками та Довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якої під № 4 на фото є ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 24-25, 26);

-протоколі огляду предмета від 24 жовтня 2020 року, а саме: аркуш паперу білого кольору, формату А4, на якому з обох боків надрукований текст, який містить на лицьовій стороні аркуша три фото-зображення осіб чоловічої статі з підписами; аркуш паперу білого кольору, формату А4, на якому з одного боку надрукований текст, який містить на лицьовій стороні два фото-зображення осіб чоловічої статі з підписами; аркуш паперу білого кольору, формату А4, на якому з обох боків надрукований текст, та який містить на лицьовій стороні аркуша три фото-зображення чорно-білого кольору, та з іншої сторони текст і два фото-зображення чорно-білого кольору, з додатком та фототаблицею (т. 2 а.п. 27-35, 36, 37-42);

-листівках формату А4 з заголовками « ОСОБА_38 та його команда», «Царське життя ОСОБА_21 та його «команди», «Особлива увага до двох з його команди Ратушенко та ОСОБА_22 » (т. 2 а.п. 43-45);

- протоколах затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 (а.п. 51-53, 58-60, 64-66);

-висновку семантико-текстуальної експертизи №056/237 від 23 листопада 2020 року, згідно з якою тексти листівок надані на дослідження містять негативну інформації про ОСОБА_19 , ОСОБА_11 та ОСОБА_20 ; тексти листівок, наданих для дослідження, містять негативну інформацію про ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 виражену і у формі фактологічних тверджень, і у формі оцінних суджень; зміст кожної з листівок присвячений розкриттю особистих якостей ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , інформація про них має загалом негативний характер; тексти листівок, які є об`єктом семантико-текстуальної експертизи, не містять висловлень у брутальній, принизливій, непристойній формі; публічний заклик містить текст листівки з умовною назвою «Особлива увага до двох з його команди Ратушенко та ОСОБА_22 »; змістом заклику є спонукання виборців вдумливо реалізувати своє право на вільне волевиявлення і не підтримувати на виборах кандидатури ОСОБА_39 та ОСОБА_40 ; з додатками (т. 2 а.п. 182-229, 230-238);

-протокол Чабанівської селищної територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області про результати голосування з виборів депутатів Чабанівської селищної ради у багатомандатному окрузі №5, згідно з яким найбільшу кількість голосів виборців у багатомандатному виборчому окрузі набрали кандидати, зокрема, ОСОБА_19 та ОСОБА_11 (т.2 а.п. 239-241);

-протокол Чабанівської селищної територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області про результати голосування з виборів Чабанівського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, згідно з яким найбільшу кількість голосів виборців у єдиному одномандатному виборчому окрузі набрав кандидат на посаду голови ОСОБА_20 (т. 2 а.п. 242-243).

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно із ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні згідно з ч.1 ст. 91 КПК України: 1) подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); 2) винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; 3)вид ірозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір процесуальнихвитрат; 4)обставини,які впливаютьна ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,характеризують особуобвинуваченого,обтяжують чипом`якшують покарання,які виключаютькримінальну відповідальністьабо єпідставою закриттякримінального провадження; 5)обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; 6)обставини,які підтверджують,що гроші,цінності таінше майно,які підлягаютьспеціальній конфіскації,одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна,або призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи винагородиза йоговчинення,або єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом,або підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч.1 ст. 11 КК України).

Кримінальне правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і містить чотири обов`язкові елементи: два об`єктивних (об`єкт, об`єктивну сторону) та два суб`єктивних (суб`єкт, суб`єктивну сторону). Відсутність хоча б одного з цих елементів в діянні особи, не утворює складу кримінального правопорушення.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, дії ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 кваліфіковані за ч. 3 ст. 157 КК України, як перешкоджання діяльності суб`єкта виборчого процесу, шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Так, положеннями ч.1 ст. 157 КК України передбачено відповідальність за перешкоджання вільному здійсненню виборцем, учасником референдуму свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльностііншого суб`єктавиборчого процесу, процесу референдуму, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень чи здійсненні своїх прав, поєднані зобманом або примушуванням.

Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені запопередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи членом комісії референдуму, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 157 КК України.

Суспільна небезпека кримінальних правопорушень, передбачених ст.157 КК України, полягає у тому, що вони посягають на конституційні права громадян, пов`язані з їх волевиявленням через вибори та референдуми. До таких прав відносяться: право громадян України обирати або бути обраним до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, право вимагати проведення референдуму та право голосу (участі) на референдумі. Крім того, такі кримінальні правопорушення посягають на права громадян, реалізація яких забезпечує належну організацію підготовки та проведення виборів і референдумів, а саме: брати участь у виборчому процесі як його суб`єкта, в роботі виборчої комісії, комісії з референдуму, ініціативної групи референдуму як їх члена, а також бути офіційним спостерігачем на виборах.

Внаслідок передбачених цією статтею посягань при проведенні виборів до органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть потрапити особи, які фактично не були до них обрані, і навпаки, можуть не потрапити кандидати, які отримали (чи за умови дотримання положень закону при проведенні виборів могли б отримати) підтримку більшості виборців. У результаті цього окремі органи державної влади чи органи місцевого самоврядування можуть виявитися фактично нелегітимними. Внаслідок передбачених цією статтею посягань при призначенні (проголошенні) та проведенні референдумів можуть бути створені перешкоди у збиранні підписів під вимогою про проведення референдуму, в організації підготовки та проведенні референдуму, а зрештою - у прийнятті громадянами України шляхом голосування рішень з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення, які можуть бути предметом референдумів.

Основним безпосереднім об`єктом кримінальних правопорушень, передбаченихчастинами 1 - 3 ст. 157, є право громадян України: обирати і бути обраним (виборче право); на вимогу референдуму та участь у ньому; на участь у виборчому процесі у статусі суб`єкта такого процесу, члена виборчої комісії. Додатковим об`єктом кримінальних правопорушень, передбаченихчастинами 2і3 ст. 157, є психічна та фізична недоторканність особи, право власності, правильна (нормальна) діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств.

Потерпілими від кримінальних правопорушень, передбаченихст.157, можуть бути: громадяни, які мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в органах державної влади та органів місцевого самоврядування); громадяни, які мають право брати участь у референдумі; особи, діяльність яких відповідно до законодавства спрямована на забезпечення реалізації суб`єктивного права громадянина бути обраним до вказаних органів або на забезпечення участі у виборчому процесі, таких його суб`єктів як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники партій (блоків), уповноважені особи (партій (блоків); члени виборчих комісій (Центральної виборчої комісії України, окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій); члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з референдуму; офіційні спостерігачі (від партій (блоків)), кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій). Не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину претенденти на виборні посади, вибори яких не регламентуються виборчим законодавством (наприклад, претенденти на посаду суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції України, Голови Верховної Ради України, його заступників та голів парламентських комітетів), а також особи, які вже обрані депутатами, Президентом України чи сільськими, селищними, міськими головами.

Об`єктивна сторонакримінальних правопорушень, передбачених цією статтею, може виражатись у формі, зокрема, перешкоджанні вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб`єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (частини 1 - 3 ст. 157).

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може виразитись, зокрема, у: безпідставній відмові в реєстрації кандидатом; невключенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа та ін.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази та безпосередньо оцінивши їх, суд дійшов висновку, що вони поза розумним сумнівом не підтверджують винуватості ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 38 Конституції України кожен громадянин України має право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обрати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Виборчого кодексу України: вибори в Україні є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Громадяни України мають право вільно агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів відповідного виборчого процесу, вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, партій (організацій партій), політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Кандидати, партії (організації партій) - суб`єкти відповідного процесу можуть вільно вести передвиборну агітацію з дотриманням вимог цього Кодексу. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Виборчого кодексу України передвиборна агітація це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб`єкта з виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Передвиборна агітація може проводитися шляхом розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

зовнішня реклама - реклама, що розмішується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

політична реклама - інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії і організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки збо логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії).

З-поміжіншого ст.52Виборчого кодексуУкраїни регламентовано строки проведення передвиборної агітації, передвиборна агітація розпочинається кандидатом, партією (організацією партії) наступного дня після дня прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидата (кандидатів) і закінчується о 24 годині останньої п`ятниці перед днем голосування (ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Виборчого кодексу України друковані матеріали передвиборної агітації повинні міститивідомості про підприємство, що здійснило друк, або інформацію, що друк здійснено з використанням обладнання відповідного кандидата або партії (організації партії), яка висунула кандидата (кандидатів), їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та замовника відповідних матеріалів.

Як вбачається з обвинувального акту та доказів безпосередньо досліджених в судовому засіданні, будь-яких дій спрямованих на перешкоджанні діяльності суб`єкта виборчого процесу, а саме дій: з якими закон пов`язує безпідставну відмову в реєстрації кандидатом; не включенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа та ін., обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не вчиняли.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 157 КК України є спосіб, а саме обман та вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

Суд враховує, що обман - це введення особи в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення громадянином свої виборчих прав або ведення передвиборної агітації. Обман може виразитись як у повідомленні такій особі неправдивих відомостей (про час та місце зустрічі з кандидатом, час та місце голосування, порядок заповнення бюлетенів, про особу кандидата тощо), так і в умисному замовчуванні фактичних обставин, які винний зобов`язаний був повідомити.

При цьому, прокурором не доведено яким саме чином, шляхом вчинення обманних дій обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 перешкодили діяльності суб`єкта виборчого процесу.

Більше того, в судовому засіданні не встановлено, а матеріали провадження не містять інформації стосовно тих осіб, які були введені в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення громадянином свої виборчих прав або ведення передвиборної агітації.

Поряд з цим, прокурором не надано доказів того, що інформація, яка містилась в листівках якимось чином вплинула на волевиявлення виборців та відповідно на результати голосування.

Крім того, з огляду на положення Розділу VI Кримінального кодексу України, обвинувальний акт не містить, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що конклюдентні дії обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були спрямовані на перешкоджання діяльності суб`єкта виборчого процесу, шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та в їх діях був умисел на вчинення таких дій. Крім того, обвинувальний акт не містить детального опису та конкретних дій кожного співучасника, з урахуванням того, що їм інкримінують попередню змову.

При цьому, суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа №464/710/18, провадження №51-3805 км 20).

Також, суд враховує пояснення обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які є аналогічними та послідовними, про те, що будь-якою компрометуючою інформацією про потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вони не володіли, від невстановленої слідством особи листівки формату «А4» з провокаційними надписами, текст яких містив негативну інформацію про потерпілих не отримували й не роздавали, будь-які дії спрямовані на перешкоджання діяльності суб`єкта виборчого процесу у будь-який спосіб, у тому числі шляхом обману не вчиняли,умислу на вчинення таких дій не мали, у попередню змову з цього приводу не вступали. Листівки роздавали не в період тиші, а напередодні, до під`їздів будинків вони не заходили.

Суд зауважує, що з пояснень учасників судового розгляду не вбачається, а матеріали кримінального провадження не містять прямі докази того, що саме обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 роздавали листівки формату «А4» з провокаційними надписами, текст яких містив негативну інформацію про потерпілих та які не відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Виборчого кодексу України, оскільки не містять відомостей про підприємство, що здійснило друк, або інформацію, що друк здійснено з використанням обладнання відповідного кандидата або партії (організації партії), яка висунула кандидата (кандидатів), їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та замовника відповідних матеріалів.

Поряд з цим, заслуговують на увагу твердження сторони захисту стосовно недопустимості протоколів пред`явлення осіб для впізнання за фотографіями свідкам ОСОБА_41 та ОСОБА_42 .

Так, судом встановлено, що протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотографіями свідкам ОСОБА_41 та ОСОБА_43 є недопустимими доказами, з огляду на вимоги ст. 228 КПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 228 КПК України, перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не зможе назвати прикмети, за яким впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу.

Судом встановлено,що впізнанняосіб проводилосьза фотографіями.Суд зазначає,що закондопускає впізнанняза фотознімкамиабо матеріаламивідеозапису вразі необхідності,тобто зареальної неможливостізабезпечення присутностіособи,яка підлягаєвпізнанню.Втім,причин,з якихдану слідчудію булопроведено завідсутності обвинувачених,слідчим незазначено.При цьому,під часдопиту свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_28 були з`ясовані тільки обставини, за яким вони бачили особу, пред`явлену для впізнання, але свідка не опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, як цього вимагає закон. Також в самому протоколі впізнання, на запитання слідчого, чи можуть свідки впізнати особу, вони заявили, що можуть впізнати за ознаками зовнішності. На запитання слідчого, чи впізнає він когось із осіб зображених на фотографіях, свідки заявили, що впізнають обвинувачених за формою обличчя, очей, носа, та інших антропологічних ознак.

При цьому, суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа №761/6970/14-к, провадження №51-5694 км 20).

Крім того, клопотання захисника про визнання недопустимим доказом висновку семантико-текстуальної експертизи № 056/237 від 23.11.2020 р., виконаний державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України» є недопустимим доказом, є обґрунтованим, враховуючи таке. Експерта не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 та 385 КК України, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 102 КПК України. Вимога попередження експерта про відповідальність міститься також у ст. 4 Закону «Про судову експертизу», ст. 70 КПК України. Роз`яснення прав і обов`язків, а також попередження про встановлену Законом відповідальність покладено на слідчого, прокурора, згідно ч.3 ст. 223 КПК України. Власноручний підпис експерта про те, що йому відомі статті кримінального Кодексу про відповідальність або його права та обов`язки не є попередженням належних офіційних осіб, відповідно до вимог ч.3 ст. 223 КПК України, про суть відповідальності та її наслідки.

Також, експертом у своєму висновку не зазначено час проведення експертизи, а тільки вказано дату, чим порушено вимоги п.2 ч. 1 ст. 102 КПК України. Крім того, дослідна частина експертизи має містити докладний опис процесу дослідження й усіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались, що передбачено ч.1 ст.101 КПК України. Але експертом ці вимоги закону не виконані. Також стороною обвинувачення не надано доказів того, що ці методики перевірено на предмет їх допуску для застосування при проведенні експертизи згідно «Реєстру методик проведення судових експертиз» доступного на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України « Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Також, проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника.

Як вбачається із листа - рахунку № 1011/20 від 10 листопада 2020 року вартість проведеної експертизи складає 24120 грн, таку суму отримало державне підприємство «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» від представника потерпілого ОСОБА_20 адвоката ОСОБА_13 .

Таким чином, слідчим поліції було призначено постановою проведення експертизи, а оплату її здійснила інша особа, а саме потерпілий ОСОБА_20 та його представник ОСОБА_13 , що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, зазначене в формулюванні обвинувачення діяння ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не містить ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, що їм інкримінують, а саме ч. 3 ст. 157 КК України.

Крім того, відповідно до показань свідків обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на прохання їх товариша професійного спортсмена ОСОБА_45 , який балотувався в депутати від політичної партії «Наш край», в жовтні 2020 року, здійснювали популяризацію його, як кандидата, шляхом розповсюдження агітаційних матеріалів з передвиборної програмою партії.

При цьому, з пояснень свідків, потерпілого, обвинувачених, та письмових доказів у провадженні, судом встановлено, що передвиборна агітація обвинуваченими ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було здійснено у формі за допомогою засобів та у строки встановлені в ст. 51-52 Виборчого кодексу України, а саме 23 жовтня 2020 року (п`ятниця), оскільки вибори в 2020 році було призначено на 25 жовтня 2020 року, що узгоджується з вимогами закону, а саме передвиборча агітація закінчується о 24 годині останньої п`ятниці перед днем голосування.

Тобто, звідси «день тиші» перед виборами 25 жовтня 2020 рок, був з 00:00 год. 24 жовтня до 00:00 год. 25 жовтня.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пов`язані з розповсюдженням листівок, а саме їх діяльність, пов`язана з передвиборною агітацією, що не є кримінально-караним діянням, а є формою реалізації їх конституційного права, а саме виборчого права, права обирати.

Більше того, незважаючи на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 157 КК України є правопорушенням з формальним складом, суд зазначає, що з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме протоколу Чабанівської селищної територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області про результати голосування з виборів депутатів Чабанівської селищної ради у багатомандатному окрузі №5, та протоколу Чабанівської селищної територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області про результати голосування з виборів Чабанівського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, а також пояснень учасників судового розгляду, вбачається, що найбільшу кількість голосів виборців у багатомандатному виборчому окрузі та єдиному одномандатному виборчому окрузі набрали кандидати - ОСОБА_19 і ОСОБА_11 та кандидат на посаду голови ОСОБА_20 .

Отже, формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим з огляду на положення ст. 62 Конституції України.

Такий висновок суду ґрунтується, як на фактичних обставинах, встановлених при розгляді справи, так і на положеннях Конституції України, Виборчого кодексу України та інших нормативно-правових документах в галузі виборчого законодавства.

Суд, досліджуючи у сукупності обставини події вважає, що в діях обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 157 КК України, а саме перешкоджання діяльності суб`єкта виборчого процесу, шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, сторона обвинувачення не тільки не довела наявність у обвинувачених умислу на перешкоджання діяльності суб`єкта виборчого процесу, а й попередньої змови між ними та факту такого перешкоджання у будь-якій формі.

Згідност.17 КПК України,ніхто не зобов`язанийдоводити свою невинуватістьу вчиненнікримінального правопорушенняі має бути виправданим, якщо сторона обвинуваченняне доведе винуватістьпоза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року (п. 65) ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський Суд з прав людини у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.» (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Судом встановлено, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались. ОСОБА_16 характеризується посередньо, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , характеризуються позитивно, ОСОБА_17 працює охоронником, зарахований до зведеного полку Національної поліції «Сафарі» з виконанням функцій інспектора взводу №1 роти№5 з 07.07.2022 (наказ НПУ від 07.07.2022 №240). Також, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 одружені, мають на утриманні малолітніх дітей. ОСОБА_15 та ОСОБА_16 є майстрами спорту по боротьбі на поясах, внутрішньо переміщувані особи, з вищою освітою, мають чисельні нагороди за участь у спортивних змаганнях, мають постійне місце проживання, професійні спортсмени.

Отже, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, вважає, що винуватість ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів поза розумним сумнівом не доводить їх винуватість і не може бути визнана достатньою для ухвалення щодо них обвинувального вироку, у зв`язку з чим, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 необхідно визнати невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 157 КК Українита виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 є склад даного кримінального правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Арешт накладений ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27жовтня 2020 року скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з ст. 100 КПК України, попередньо знявши з них арешт.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати суд відносить в рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України,

ухвалив:

Визнати невинуватим ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 157 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу цього кримінального правопорушення.

Визнати невинуватим ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 157 КК України, п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу цього кримінального правопорушення.

Визнати невинуватим ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 157 КК України, п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу цього кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Арешт накладений ухвалами Києво-Святошинський районний суд Київської області від 27жовтня 2020 року скасувати.

Речові докази:

- друковані листівки з паперу білого кольору, формату A4, на яких з одного боку надрукований текст, які містять на лицьовій стороні два фото-зображення осіб чоловічої статі з підписами, в кількості 30 штук; друковані листівки з паперу білого кольору, формату A4, на яких з обох боків -надрукований текст, які містять на лицьовій стороні аркуша три фото-зображення осіб чоловічої статі з підписами, в кількості 127 штук; друковані листівки з паперу білого кольору, формату A4, на якому з обох боків надрукований текст, та який містить на лицьовій стороні аркуша три фото- ображення чорно-білого кольору, та з іншої сторони текст і два фото- зоображення чорно-білого кольору, які розкладені в п`ять поліетиленових файлів: файл №1 - 18 листівок; файл №2 - 39 листівок; файл №3 - 28 листівок; файл №4 - 44 листівки; файл №5 - 37 листівок, які передані до камери сховища речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, знищити;

- телефон чорного кольору марки «Хіаоmі» іmеі 865977046660893, imеі 2: НОМЕР_3 , предмет схожий на пістолет з маркувальними позначками « НОМЕР_4 9 мм. № НОМЕР_5 », предмет схожий на магазин з 11 набоями всередині нього на яких наявні маркувальні позначки «ВІЙ 9 мм. Р А», дозвіл № НОМЕР_6 виданий на ім`я ОСОБА_16 дійсний до 03.06.2023 на «Т 910 9 мм. № НОМЕР_5 », які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_16 , залишити в розпорядженні останнього;

- телефон чорного кольору марки «Iphone Хr» іmеі НОМЕР_7 , іmеі2 НОМЕР_8 , телефон білого кольору марки «Samsung» іmеі НОМЕР_9 , предмет схожий на пістолет з маркувальними позначками «ПМР 9мм НОМЕР_10 », предмет схожий на магазин до пістолету з 8 --боями всередині нього та наявними маркувальними позначками « ОСОБА_46 », предмет схожий на магазин до пістолету з 8 набоями всередині нього та наявними маркувальними позначками «HsA 9 мм. Р.А.», предмет схожий на ніж чорного кольору, дозвіл № НОМЕР_11 виданий на ім`я ОСОБА_17 дійсний до 22.09.2022 на «ПМР 9мм НОМЕР_10 », які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_17 залишити в розпорядженні останнього;

- телефон чорного кольору марки «Iphone 6s» imei НОМЕР_12 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_15 , залишити в розпорядженні останнього.

Процесуальні витрати за проведення семантико-текстуальної експертизи від 23.11.2020 вартістю 24 120 грн, віднести в рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1