ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 918/823/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шалапай І.О.

відповідача (позивачем за зустрічним позовом): Перечай К.В., Бляшин М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273 028,14 грн. за первісним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віп-Тойс" за зустрічним позовом про стягнення 412 293,21 грн. у справі №918/823/21 (суддя Романюк Ю.Г., м.Рівне, повний текст складено 14.03.2022 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс"

про стягнення 460 160,45 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА"

про стягнення 412 293,21 грн.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" про стягнення 460 160, 45 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" 01.11.2021 року подано зустрічну позовну заяву про стягнення збитків та штрафу в розмірі 412 293,21 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі № 918/823/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА" 434 446 грн. 56 коп. - основного боргу, 12 159 грн. 88 коп. - пені, 6 699 грн. 00 коп. судового збору та 9 441 - витрат на правову допомогу. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 13 482,94 грн. - основного боргу та 71,07 грн. - пені.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРИСТИНА" про стягнення 412 293,21 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року скасувати в частині: задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ Віп-Тойс: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені; відмови в задоволенні вимог ТОВ Віп-Тойс за зустрічним позовом до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 412 293,21 грн.

Прийняти нове рішення, яким: відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ХРИСТИНА до ТОВ Віп-Тойс за первісним позовом в розмірі: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937,70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Тойс: 364937,61 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору; 47355,60 грн. штрафу за неналежну якість товару за договором. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у справі №918/823/21 залишити без змін.

Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у вищевказаних частинах є незаконним з наступних підстав:

- судом першої інстанції не дано належної оцінки доказам наявності істотних прихованих недоліків ящиків з гофрокартону Гофроящик 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG, поставлених 24.06.2021 року та 04.08.2021 року, а отже наявності порушення постачальником умов Договору поставки в частині поставки товару належної якості;

- судом першої інстанції було проігноровано обставини належного, своєчасного повідомлення покупцем постачальника про наявність недоліків поставленого товару і не дано їм належної оцінки;

- суд першої інстанції не встановив обставин наявності у покупця збитків, що підтверджуються належними та допустимими доказами та наявності причинного зв`язку між порушенням та заподіяними збитками;

- суд першої інстанції не встановив обставин вчинення ТОВ Віп-Тойс ряду дій з метою мирного врегулювання спору;

Не надавши належну оцінку вищевказаних обставин, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме:

- застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 679 ЦК України, яка не підлягає до застосування, та незастосування положень ст. 675, ч. 2 ст. 679 ЦК України щодо відповідальності продавця за товар, на який встановлено гарантійний строк;

- незастосування положень ч. 3 ст. 680 ЦК, ч. 2 ст. 269 ГК України щодо права покупця на заявлення претензій у зв`язку з недоліками товару протягом всього гарантійного строку;

- незастосування положень ч. 2 ст. 678 ЦК України, ч. 5 ст. 268 ГК України щодо права покупця відмовитись від договору у разі істотного порушення вимог щодо якості товару та положень ст. ст. 651, 653 ЦК щодо припинення зобов`язань у зв`язку з розірванням договору;

- незастосування положень ч. 2 ст. 688 ЦК України щодо відповідальності продавця за поставку неякісного товару навіть за умови відсутності повідомлення про порушення договору, в разі, якщо постачальник знав або міг знати про те, що переданий товар не відповідає умовам договору;

- незастосування до спірних правовідносин положень статті 614 ЦК України щодо презумпції вини особи, яка порушила зобов`язання;

- неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 549 ЦК України щодо стягнення пені;

- не застосував до спірних правовідносин положення ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру неустойки;

- не застосував до спірних правовідносин положення ст. 231 ГК України щодо стягнення штрафу за порушення зобов`язання.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив наступні обставини:

- не встановив обставини належного зберігання гофротари на складі ТОВ Віп-Тойс, а отже неможливості його псування у зв`язку з неналежним зберіганням, не зважаючи на подання останнім належних, достовірних доказів на підтвердження вказаної обставини;

Скаржник також вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Інструкції П-7 в частині встановлення прихованих недоліків.

Разом з тим, скаржник стверджує, що в частині встановлення вказаних обставин суд допустив порушення принципів рівності, диспозитивності змагальності (ст.ст. 7, 13, 14 ГПК ) та стандарту доказування - вірогідності доказів (ст. 79 ГПК); презумпції добросовісності учасника цивільних правовідносин, передбаченої ч. 5 ст. 12 ЦК України.

Також, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що акт звірки від 07.09.2021 року не є належним доказом факту вчинення господарської операції та наявності заборгованості. Видаткова накладна №1205/4 від 12.05.2021, яка не містить підпису учасника господарської операції не є належним доказом факту вчинення господарської операції та наявності заборгованості. Висновки про наявність замовлення ТОВ Віп-Тойс на поставку товару 12.05.2021 року не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі №918/823/21 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273028,14 грн. за первісним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віп-Тойс" за зустрічним позовом про стягнення 412 293,21 грн. у справі №918/823/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18 травня 2022 року.

В судовому засідання 18.05.2022 року представник ТОВ "ХРИСТИНА" повідомила, що лише 16.05.2022 товариством надіслано на адресу суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Проте станом на час судового засідання вказаний відзив на адресу суду не надійшов.

Представниками ТОВ "Віп-Тойс" в судовому засіданні у зв`язку з вказаною обставиною заявлено клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Представник ТОВ "ХРИСТИНА" не заперечувала щодо відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №918/823/21 до 14:00 год. 31.05.2022 року.

23 травня 2022 року від ТОВ "ХРИСТИНА" надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Тойс» на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Тойс» про стягнення заборгованості.

Представники ТОВ "Віп-Тойс" в судовому засіданні 31.05.2022 підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та надали відповідні пояснення.

В судовому засіданні 31.05.2022 року представник ТОВ "ХРИСТИНА" заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №918/823/21 до 10:30 год. 29.06.2022 року.

29 червня 2022 року від ТОВ Віп-Тойс надійшло клопотання в якому скаржник просить врахувати під час розгляду справи за апеляційною скаргою ТОВ "Віп-Тойс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у спправі №918/823/21 правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №921/765/20 та від 09.06.2022 року у справі №904/974/21.

В судовому засіданні 29.06.2022 року адвокати ТОВ "Віп-Тойс" просили рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року скасувати в частині задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ Віп-Тойс: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені; відмови в задоволенні вимог ТОВ Віп-Тойс за зустрічним позовом до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 412 293,21 грн. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ХРИСТИНА до ТОВ Віп-Тойс за первісним позовом в розмірі: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937,70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Тойс: 364937,61 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору; 47355,60 грн. штрафу за неналежну якість товару за договором. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у справі №918/823/21 залишити без змін.

Адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Тойс в судовому засіданні 29.06.2022 року просила суд відмовити в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Тойс» на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року.

Заслухавши пояснення адвокатів ТОВ Віп-Тойс та ТОВ ХРИСТИНА в судових засіданнях 31.05.2022, 29.06.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273 028,14 грн. за первісним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віп-Тойс" за зустрічним позовом про стягнення 412 293,21 грн. у справі №918/823/21 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2021 року між ТОВ "Христина" (продавець) та ТОВ "Віп-Тойс" (покупець) був укладений договір поставки № 664 (далі за текстом договір поставки) (а.с. 5-7 т.1).

Згідно п.1.1 договору поставки, продавець зобов`язується відповідно до умов цього Договору передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар: продукцію виробництва ТОВ "Христина" (гофровироби, гофроящики) та інші витратні матеріали, необхідні для виготовлення такої продукції, далі по тексту Договору "Товар".

Положеннями пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору поставки сторони передбачили, що якість товару повинна відповідати ГОСТ 9142-90 "Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия" (п.2.1 договору). Якість товару підтверджується посвідченням якості виробника та висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи (п. 2.2 договору). Документи, підтверджуючі якість товару, можуть бути пред`явлені покупцю на його вимогу (п.2.3 договору).

Відповідно до пунктів 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10 договору поставки, покупець подає продавцю усну або письмову заявку на виготовлення та поставку товару, факсимільним, електронним чи іншим способом, якщо такий спосіб дає можливість розпізнати волю сторони, не пізніше ніж за 14 календарних днів до моменту запланованої поставки. Таку заявку покупець робить на підставі комерційної пропозиції продавця. В заявці вказується кількісні та якісні характеристики товару, місце поставки, інші умови та параметри поставки (п.3.4 договору). Моментом поставки товару продавцем та приймання товару покупцем вважається дата відвантаження товару, що зазначена у видатковій накладній (п. 3.6 договору). Всі ризики пошкодження та/чи втрати товару переходять від продавця до покупця в момент передачі товару представнику покупця. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару представнику покупця (п. 3.7 договору). Приймання товару покупцем здійснюється на підставі видаткової накладної продавця та доручення представника покупця на отримання товару або без доручення з перерахунком кількості товару (п. 3.8 договору). У випадку виявлення невідповідності якості, недостачі по кількості, псування чи пошкодження продукції виклик представника продавця обов`язковий (п.3.9 договору). Претензії, щодо якості товару можуть бути заявлені покупцем продавцю не пізніше ніж на сьомий робочий день з дня поставки товару у письмовій формі. Продавець зобов`язаний розглянути претензію щодо якості товару та надати відповідь покупцю (у формі за домовленістю сторін) не пізніше ніж на другий робочий день з моменту отримання претензії від покупця (п.3.10 договору).

Пунктом 4.1. договору поставки, передбачено, що загальна сума даного договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, визначено в товаросупровідних документах.

Пунктом 4.2. договору поставки, встановлено обов`язок покупця оплатити усю суму протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати, зазначеної в накладній на відвантаження цієї партії товару зі складу постачальника.

Згідно п.5.3 договору поставки, у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов`язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла під час такого прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до проведення повних взаєморозрахунків між Сторонами (п.8.1. договору поставки).

На виконання умов договору поставки позивач зазначає, що передав, а відповідач прийняв товар на суму 434 446,56 грн., а саме: 12.05.2021 року була здійснена поставка товару на суму 172 930,56 грн., згідно видаткової накладної № 1205/4 від 12.05.2021 року; 24.06.2021 року була здійснена поставка товару на суму 148 428,00 грн., згідно видаткової накладної № 2406/1 від 24.06.2021року; 04.08.2021 року була здійснена поставка товару на суму 113 088, 00 грн., згідно видаткової накладної № 0408/2 від 04.08.2021 року (а.с. 9-10 т.1).

Таким чином, позивач вважає, що продавцем виконано зобов`язання з поставки продукції покупцю в повному обсязі.

Позивач, зазначає, що згідно акту звірки взаємних розрахунків від 07.09.2021 року, фактична заборгованість за поставлений товар становить 447 929, 50 грн. (а.с. 8 т.1).

З метою мирного врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 08.09.2021 року про сплату заборгованості в розмірі 447 929,50 грн. протягом трьох днів з дня отримання даної претензії. Також позивач зазначив, що повторно надсилає для підпису видаткові накладні №2406/1 від 24.06.2021 року, №1205/4 від 12.05.2021 року та просить надіслати підписані разом з відповіддю на претензію (а.с. 11-15 т.1).

У відповідь ТОВ "Віп-Тойс" 22.09.2021 надіслано лист №215/09-21 в якому повідомлено позивача про те, що до моменту одержання вищевказаної претензії на адресу товариства не надсилалися оригінали видаткових накладних №2406/1 від 24.06.2021 р. та №1205/4 від 12.05.2021 р., а тому зазначення у претензії інформації про повторне надіслання таких документів не відповідає дійсності. Також, товариство з метою забезпечення можливості належного розгляду вимог претензії просило надіслати на адресу ТОВ Віп-Тойс всі оригінали товаросупровідних документів, які засвідчують факт поставки замовленого товариством товару належної якості та кількості, а також документи щодо якості товару. (а.с. 93-94 т.1).

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача за договором поставки станом на 22.02.2022 року становить 447 929,50 грн., що і стало підставою для звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом у даній справі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п.5.3 договору пеню в розмірі 12 230,95 грн.

Поряд з цим, 01.11.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" до Господарського суду Рівненської області подано зустрічну позовну заяву про стягнення 364937,61 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору та 47 355,60 грн. штрафу за неналежну якість товару за договором.

Вказану позовну заяву ТОВ Віп-Тойс обґрунтовує тим, що товар поставлений на виконання умов Договору поставки №664 від 26.01.2021 року за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року та №0408/2 від 04.08.2021 року містить істотні приховані недоліки, які не могли бути виявлені під час приймання товару. У зв`язку з чим у ТОВ Віп-Тойс виникли збитки, які підлягають відшкодуванню ТОВ ХРИСТИНА.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" зазначає, що 14.07.2021 року на територію підприємства ТОВ Віп-Тойс приїхав Директор ТОВ "Христина" Федчишин Володимир Петрович. Під час зустрічі менеджер з постачання запросив його на склад для перевірки якості ящика. Представник ТОВ "Христина" Федчишин Володимир Петрович від огляду товару відмовився, мотивуючи це тим, що визнає низьку якість білоруської сировини, яку використали саме для цієї партії. Представник Федчишин В.П. запропонував використати внутрішню вкладку по периметру ящика, аби підсилити його та усунути проблему неналежної якості товару.

ТОВ Віп-Тойс надіслало засобами електронного зв`язку ТОВ ХРИСТИНА претензію від 15.07.2021 року в якій просило надати гофрокартон відповідних розмірів для підсилення ящика зсередини (а.с. 141-142 т.1).

20 липня 2021 року ТОВ Віп-Тойс направило засобами електронного зв`язку ТОВ ХРИСТИНА претензію №186/07-21 щодо якості товару з вимогою відшкодувати витрати на перепакування товару. (а.с.143-145 т.1). Проте, відповідь на претензію від 20.07.2021 року ТОВ Віп-Тойс отримана не була.

ТОВ Віп-Тойс в обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом посилається на наступні обставини.

17 серпня 2021 року в телефонному режимі менеджер з постачання просив представника ТОВ ХРИСТИНА забрати бракований г/я 1400*490*400 П-32ВС зі складу ТОВ Віп-Тойс.

26 серпня 2021 року представник ТОВ ХРИСТИНА повідомила, що невикористаний бракований ящик зі складу ТОВ Віп-Тойс заберуть постачальники власним авто в період з 30.08.21 по 03.09.21 року.

20 жовтня 2021 року ТОВ Віп-Тойс направлене засобами електронного зв`язку, повторне повідомлення представнику ТОВ Христина для складання акту про приховані недоліки товару та відбір зразків для направлення їх до уповноваженої акредитованої організації (лабораторії) для проведення випробування опору торцевому стисненню та опору продавлення (а.с. 148-150 т.1).

22 жовтня 2021 року комісія у складі директора ТОВ Віп-Тойс Вакуленко Роксолани Олегівни, ОСОБА_1 - менеджера з постачання, ОСОБА_2 - майстра виробництва та залученого спеціаліста (не є працівником ТОВ ВІП-ТОЙС) ОСОБА_3 склали акт про виявлені приховані недоліки товару, яким встановили, що:

Усунення недоліків упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку за рахунок підсилення ящика вкладкою з гофрокартону профіль є неможливим.

Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевому стисненню відповідно до характеристик заявлених виробником.

Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавленню відповідно до характеристик заявлених виробником.

Вказані недоліки (дефекти) не відносяться до явних, оскільки поставка товару відбувається у складеному вигляді, а недоліки проявляються лише після початку використання Товару за призначенням.

Вказані недоліки є істотними, оскільки їх усунення за рахунок вкладок/іншим способом не є можливим.

Комісія вирішила для встановлення відповідності упакування нормам ГОСТ 9142-90 Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия (ДСТУ ГОСТ 9142:2019 Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия), ДСТУ ISO 2759:2007, ДСТУ 3561-97 відібрати зразки Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку та направити їх до уповноваженої акредитованої організації (лабораторії) для проведення випробування опору торцевому стисненню та опору продавлення (а.с. 152 т.1).

На виконання вказаного рішення комісії 22.10.2021 року Рівненська торгово-промислова палата в присутності представників ТОВ ВІП-ТОЙС директора Вакуленко Роксолани Олегівни, Шикули Віталія Олеговича - менеджера з постачання, Овчарук Віри Анатолівни - майстра виробництва здійснила відбір зразків продукції Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку Гірка Big за Договором №664від 26.01.2021 року та видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року та №0408/2 від 04.08.2021 року, про що склала Акт відбору зразків (проб) до акта експертизи №В-289 (а.с. 153-154 т.1).

Для проведення вказаного дослідження ТОВ Віп-Тойс уклало з Приватним акціонерним товариством Інститут паперу договір №Н 054-21 від 25.10.2021 р. на виконання робіт (послуг) (а.с. 159-160 т.1).

Крім того, в підтвердження понесення збитків, ТОВ Віп-Тойс посилається на наступні обставини:

Би Би Моторс ООО, (Республика Беларусь, 220113, г.Минск, ул.Мележа, 1, офис 1317; УНП 192634269, р/с BY88ALFA30122133510010270000 в ЗАО "Альфа-Банк" Минск, Республика Беларусь, 220013, г.Минск, ул.Сурганова, 43-47 SWIFT: ALFABY2X), направило ТОВ Віп-Тойс претензію від 18.10.2021 року за поставку товару на суму 1887905 рос. руб. та 7193,6 доларів США, з вимогою відшкодувати штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару у зв`язку з неналежним пакуванням товару (упакування не витримує опору продавлення та опору стисненню при дотриманні правил перевезення, пакування та зберігання Товарів Покупцем, Постачальником та Перевізником) (а.с. 217 т.1).

Вказана сума є еквівалентом 179106,86 грн. станом на дату подання цього зустрічного позову, що розраховано наступним чином: 1887905 рос. руб. = 706151,99 грн. (за курсом НБУ 10 рос. руб. = 3,7404 грн. станом на 29.10.2021 року) 7193,6 доларів США = 189382,31 грн. (за курсом НБУ 1 долар СІЛА = 26,3265 грн. станом на 29.10.2021 року) 706151,99+189382,31 = 895534,3 грн.; 895534,3 грн. * 20% = 179106,86 грн.

Matyska a.s. (Slobodova 608, 768 61 Bystrice pod Hostynem, Республика Чехия), яке є покупцем товарів ТОВ Віп-Тойс за Договором поставки №02/4 від 02.04.2020 року, направило ТОВ Віп-Тойс претензію від 15.07.2021 року за поставку товару на суму 4714,08 евро Детская игрушка "Большая горка" в кількості 122 шт в пакуванні Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку Гірка Big TOB ХРИСТИНА, що було отримане за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року (а.с. 218 т.1). Контрагент просив відшкодувати штраф в розмірі 20% суми поставленого товару на підставі пункту 9.1 Договору, що складає 942,82 евро. Вказані вимоги були погашені ТОВ Віп-Тойс шляхом підписання сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2021 року (а.с.219 т.1). Станом на дату зарахування вимог, еквівалент цієї суми в гривнях складає 942,82 евро * 32,0344 (курс НБУ саном на 21.07.2021 року) = 30202,67 грн.

Би Би Моторс ООО, (Республика Беларусь, 220113, г.Минск, ул.Мележа, 1, офис 1317; УНП 192634269, р/с BY88ALFA30122133510010270000 в ЗАО "Альфа-Банк" Минск, Республика Беларусь, 220013, г.Минск, ул.Сурганова, 43-47 SWIFT: ALFABY2X), направило ТОВ Віп-Тойс претензію від 18.10.2021 року за поставку товару на суму 1479117 рос. руб. та 8542,4 доларів США, з вимогою відшкодувати штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару у зв`язку з неналежним пакуванням товару (упакування не витримує опору продавлення та опору стисненню при дотриманні правил перевезення, пакування та зберігання Товарів Покупцем, Постачальником та Перевізником). Вказана сума є еквівалентом 155628,08 грн станом на дату подання цього зустрічного позову, що розраховано наступним чином: 1479117 рос. руб. = 553248,92 грн. (за курсом НБУ 10 рос. руб. = 3,7404 грн. станом на 29.10.2021 року) 8542,4 доларів США = 224891,49 грн. (за курсом НБУ 1 долар США = 26,3265 грн. станом на 29.10.2021 року) 553248,92 + 224891,49 = 778140,41 грн.; 778140,41 грн * 20% = 155628,08 грн.

Таким чином, ТОВ Віп-Тойс вважає, що загальна сума збитків товариства у зв`язку із заявленими контрагентами претензіями щодо якості товару складає: 179106,86 грн. + 30202,67 грн. + 155628,08 грн. = 364937,61 грн.

Крім того, ТОВ Віп-Тойс посилаючись на приписи ч.2 ст.231, ч.7 ст.269 ГК України просить стягнути з ТОВ ХРИСТИНА штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів: вартість неякісних товарів 236778,00 грн., розмір штрафу (20%), 236778,00 грн. X 20% = 47355,60 грн.

Враховуючи, що вказані вимоги в добровільному порядку відшкодовані не були, ТОВ Віп-Тойс звернулось 01.11.2011 року до Господарського суду Рівненської області з зустрічним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається запеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" оскаржує рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі №918/823/21 в частині задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ Віп-Тойс: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені; відмови в задоволенні вимог ТОВ Віп-Тойс за зустрічним позовом до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 412 293,21 грн.

Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ХРИСТИНА до ТОВ Віп-Тойс за первісним позовом в розмірі: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Тойс 364937,61 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору; 47355,60 грн. штрафу за неналежну якість товару за договором. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у справі №918/823/21 залишити без змін.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі №918/823/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" з урахуванням вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України переглядається в апеляційному порядку лише в оскаржуваних частинах, а саме в частині задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ Віп-Тойс: 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені; відмови в задоволенні вимог ТОВ Віп-Тойс за зустрічним позовом до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 412 293,21 грн.

Пунктом 1ст. 11 Цивільного кодексу Українивизначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно дост. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписамист. 193 Господарського кодексу Українисуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч.2ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2021 року між ТОВ "Христина" (продавець) та ТОВ "Віп-Тойс" (покупець) був укладений договір поставки № 664 (а.с. 5-7 т.1).

Положеннями пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору поставки сторони передбачили, що якість товару повинна відповідати ГОСТ 9142-90 "Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия" (п.2.1 договору). Якість товару підтверджується посвідченням якості виробника та висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи (п. 2.2 договору). Документи, підтверджуючі якість товару, можуть бути пред`явлені покупцю на його вимогу (п.2.3 договору).

Пунктом 3.6 договору поставки передбачено, що моментом поставки товару продавцем та приймання товару покупцем вважається дата відвантаження товару, що зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.3.8 договору поставки, приймання товару покупцем здійснюється на підставі видаткової накладної продавця та доручення представника покупця на отримання товару або без доручення з перерахунком кількості товару.

Згідно п.4.1 договору поставки, загальна сума даного договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, визначеної в товаросупровідних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 434 446,56 грн., а саме: 12.05.2021 року була здійснена поставка товару на суму 172 930,56 грн. згідно видаткової накладної № 1205/4 від 12.05.2021 року; 24.06.2021 року була здійснена поставка товару на суму 148 428,00 грн. згідно видаткової накладної № 2406/1 від 24.06.2021року; 04.08.2021 року була здійснена поставка товару на суму 113 088, 00 грн. згідно видаткової накладної № 0408/2 від 04.08.2021 року (а.с. 9-10 т.1).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п.4.2 договору поставки передбачено, що постачальник зобов`язується виставити рахунок на оплату 100% вартості партії товару, визначивши кількість і асортимент товару в цій партії. Покупець оплачує усю суму протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати, зазначеної в накладній на відвантаження цієї партії товару зі складу постачальника.

Отже, виходячи з умов п. 4.2. договору поставки, строк оплати товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року до 11.06.2021 року включно, за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року до 24.07.2021 року включно, за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року до 03.09.2021 року включно.

Колегія суддів, відзначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки.

При цьому за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Проте, матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів повного або часткового виконання ТОВ Віп-Тойс взятих на себе зобов`язань за договором поставки №664 від 26.01.2021 року.

Поряд з цим, з апеляційної скарги вбачається, що ТОВ "Віп-Тойс" враховує наявність за собою заборгованості перед ТОВ "ХРИСТИНА" за основним зобов`язанням з поставки товарів за видатковими накладними від 24.06.2021 та від 04.08.2021 року в розмірі 173 578,30 грн.

Разом з тим, ТОВ "Віп-Тойс" не визнає заборгованість за видатковими накладними від 24.06.2021 та від 04.08.2021 року в розмірі 87 937,70 грн., оскільки в частині вказаної вартості товару, ТОВ "Віп-Тойс" було направлено ТОВ "ХРИСТИНА" повідомлення про відмову від договору.

Крім того, ТОВ "Віп-Тойс" також заперечує наявність у нього заборгованості перед ТОВ "ХРИСТИНА" в розмірі 172 930,56 грн. основної заборгованості, а саме в частині вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року та правової підстави для стягнення на користь ТОВ "ХРИСТИНА" пені в розмірі 12159,88 грн.

Щодо відмови ТОВ Віп-Тойс від договору в частині основної заборгованості в розмірі 87 937,70 грн. за видатковими накладними від 24.06.2021 та від 04.08.2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно достатті 662 Цивільного кодексу Українипродавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 673 ЦК Українипродавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Порядок та підстави заперечення покупцем якості отриманого товару, а також права та обов`язки, які виникають у сторін у разі поставки товару неналежної якості, передбачені нормами ст.678,679,680,688 ЦК Українита ст. 268,269 ГК України.

Відповідно до ч. 1ст. 678 ЦК Українипокупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписи ч.2ст. 678 ЦК Українинаділяють покупця правом відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару.

Під істотним порушенням у розумінні ч.2 ст. 678 ЦК України розуміється, наявність у товарі одного із наступних недоліків: недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно); недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Тобто, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни, покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними, тобто невиправними, економічно невигідними або повторювальними.

Частиною 1статті 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Статтею 268 ГК України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченомуст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу України, покупець набуває право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; якщо він у встановленому порядку та строки доведе невідповідність якості поставленого товару умовам договору та вимогам, встановленим законом (стандартам тощо), факту, що виявлені недоліки є істотними, виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту; та за умови виконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору поставки щодо якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Невиконання покупцем цього обов`язку позбавляє його права отримати від продавця задоволення вимог, заявлених до продавця у зв`язку поставкою товару неналежної якості, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору поставки спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Тобто законодавець саме на покупця покладає тягар доведення невідповідність якості поставленого товару умовам договору та вимогам, встановленим законом (стандартам тощо)

За змістом ч. 1ст. 14 ГПК Українисуд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В обґрунтування підстав для відмови від договору в частині основної заборгованості в розмірі 87 937,70 грн. за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року та №0408/2 від 04.08.2021 року ТОВ Віп-Тойс посилається на наступні обставини.

24 червня 2021 року на склад ТОВ Віп-Тойс передано від ТОВ ХРИСТИНА Товар г/я 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку 2100 шт. (накладна № 24/06/01 на суму 148428,0 грн. з ПДВ).

У зв`язку з виявленими недоліками було викликано представника ТОВ ХРИСТИНА для перевірки якості товарів.

Разом з тим, ТОВ Віп-Тойс зазначає, що 14 липня 2021 року на територію підприємства приїхав директор ТОВ " ХРИСТИНА " ОСОБА_4 . Під час зустрічі менеджер з постачання запросив його на склад для перевірки якості ящика. Представник ТОВ " ХРИСТИНА " Федчишин Володимир Петрович від огляду товару відмовився, мотивуючи це тим, що визнає низьку якість білоруської сировини, яку використали саме для цієї партії. Представник ОСОБА_4 запропонував використати внутрішню вкладку по периметру ящика, аби підсилити його та усунути проблему неналежної якості товару. Зазначені обставини підтверджуються службовою запискою менеджера з постачання Шикули В.О. від 14.07.2021 року та заявою свідка ОСОБА_1 від 28.10.2021 року (а.с. 85, 166 т.1).

14 липня 2021 року комісією у складі: директора ТОВ Віп-Тойс Вакуленко Роксолани Олегівни, ОСОБА_1 - менеджера з постачання; Овчарук Віри Анатолівни - майстра виробництва; представник ТОВ ХРИСТИНА Федчишина В.П складено акт про виявлені приховані недоліки товару щодо упакування гофроящик 1400*490*400 П-32ВС, що було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА за Договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною №2406/1 від 24.06.2021р у кількості 2100 шт. на суму 123690,00 грн без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 1293 шт. У вказаному акту зазначено, що комісією виявлено, що упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевому стисненню відповідно до характеристик заявлених виробником. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавлений відповідно до характеристик заявлених виробником.

Висновок комісії: подальше використання упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС є неможливим у зв`язку з наявністю недоліків. В разі направлення Товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА вкладок для підсилення гофроящиків 1400*490*400 П-32ВС, здійснити випробування на предмет втримання витримує опору торцевому стисненню та опору продавленню (а.с.140 т.1).

Водночас у даному акту також зазначено, що представник ТОВ ХРИСТИНА Федчишин В.П. від підписання акту відмовився.

Поряд з цим, ТОВ ХРИСТИНА у відповіді на відзив посилається на те, що відвідування директором ТОВ ХРИСТИНА Федчишином В.П. TOB Biп-Тойс не відбувалося для перевірки якості гофроящиків, чи надання якихось вказівок щодо виправлення недоліків, як це зазначає апелянт, а через виникнення заборгованості по оплаті товару (а.с. 238 т.1).

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 3.9 договору поставки №664 від 26.01.2021 року, у випадку виявлення невідповідності якості, недостачі по кількості, псування чи пошкодження продукції виклик представника продавця обов`язковий.

Частиною 1 ст. 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставки №664 від 26.01.2021 року, якість товару повинна відповідати ГОСТ 9142-90 "Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия". Якість товару підтверджується посвідченням якості виробника та висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №132 від 21.05.2019 прийнято національні стандарти, гармонізовані з міждержавними стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 червня 2019 року, зокрема: ДСТУ ГОСТ 9142:2019 Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови - Вперше (ГОСТ 9142-2014, IDT) (зі скасуванням в Україні ГОСТ 9142-90).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами, застосовуються положення Інструкції №П-7 від 25.04.66 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" .

Враховуючи викладені обмеження в Інструкції №П-7 від 25.04.66 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" щодо її застосування, судом апеляційної інстанції встановлено, що розділом 4 Технічних умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019 року, які наявні в матеріалах справи (а.с. 40-63 т.2), встановлені наступні правила приймання продукції:

Продукція має бути прийнята службою технічного контролю на відповідність вимогам цих технічних умов, конструкторської документації, а також вимогам визначеним у договорі (замовленні) на її виготовлення.

Вхідний контроль сировини та матеріалів проводять за переліком показників, що підлягають вхідному контролю, затвердженому в установленому порядку і чинному на підприємстві-виробнику.

Продукцію приймають партіями в установленому на підприємстві порядку. Партією вважається кількість продукції (ящиків, виробів) одного найменування оформлену одним документом, який підтверджує її якість (паспортом).

Для перевірки відповідності продукції вимогам цих технічних умов необхідно проводити наступні випробування:

- кваліфікаційні (КВ);

- приймально-здавальні (ПЗВ);

- періодичні (ПВ);

- типові (ТВ);

- сертифікаційні (СВ) (при проведенні сертифікації).

- оцінку відповідності вимогам Технічного регламенту (при проведенні оцінки).

Кваліфікаційні випробування проводять на першій промисловій партії продукції в повному обсязі вимог цих технічних умов, щоб визначити готовність виробництва до серійного випуску продукції на підставі відпрацьованого технологічного процесу, що забезпечує стабільну якість продукції відповідно до вимог ДСТУ 8634. Обсяг кваліфікаційних випробувань вказаний в таблиці 1.

Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія виробів. Приймально-здавальні випробування проводить служба технічного контролю підприємства-виробника в обсязі, наведеному у таблиці 1. Для проведення випробувань продукції від партії відбирають 3% від кількості упаковок, але не менше 3 одиниць відібраних методом випадкового відбору. З кожного пакування відбирають випадкову вибірку - не менше 2 ящиків (виробів). При одержанні незадовільних результатів перевірки хоч би по одному з показників вказаних в таблиці 1, проводять повторну перевірку по цьому показнику на подвоєній вибірці з цієї ж партії. Результати повторної перевірки вважаються остаточними та поширюються на всю партію. При одержанні незадовільних результатів ПЗВ продукцію не приймають. Ліквідують недоліки, які можливо усунути і пред`являють для повторного приймання. Продукцію з недоліками, які неможливо усунути, бракують. Результати приймально-здавальних випробувань оформляють протоколом, а служба технічного контролю ставить відмітку в експлуатаційній документації та супроводжувальних документах на продукцію.

Періодичні випробування проводяться не рідше ніж один раз на рік. Для проведення періодичних випробувань відбирається по 1 ящику (виробу) кожного типу (виду), що пройшли приймально-здавальні випробування. Періодичні випробування проводяться в обсязі, що наведений у таблиці 1. При одержанні незадовільних результатів періодичних випробувань приймання продукції припиняють і відновлюють тільки після аналізу і усунення причин порушень та одержання позитивних результатів повторних періодичних випробувань. Результати періодичних випробувань оформляють актом, затвердженим в установленому на підприємстві порядку.

Типові випробування продукції проводять після внесення змін в технологію виготовлення, а також при заміні вихідної сировини з метою оцінки ефективності внесених змін в об`ємі періодичних і приймально-здавальних випробувань. Обсяг випробувань і кількість зразків, що піддаються типовим випробуванням, встановлюються окремою спеціально складеною програмою.

Випробування з метою добровільної сертифікації проводять в обсязі вимог органу з сертифікації.

Процедуру підтвердження оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту проводять згідно з переліком національних стандартів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації. Декларації складається виробником на підставі технічної документації, що підтверджується відповідність продукції вимогам нормативних документів на неї та наведених в декларації.

В даному випадку у відповідності до умов договору поставки №664 від 26.01.2021р. стандартом якості є ДСТУ ГОСТ 9142:2019 "Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови - Вперше (ГОСТ 9142-2014, IDT) який набрав чинності з 01 червня 2019 року в результаті скасування в Україні ГОСТ 9142-90 згідно наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №132 від 21.05.2019.

Таким чином, вбачається, що акт про виявлені приховані недоліки товару від 14.07.2021 щодо упакування гофроящик 1400*490*400 П-32ВС, що було поставлено ТОВ ХРИСТИНА за договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною №2406/1 від 24.06.2021р у кількості 2100 шт. на суму 123690,00 грн. без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 1293 шт., не може бути доказомпоставки ТОВ ХРИСТИНА неякісного товару, оскільки для передумов оформлення цього акта ТОВ Віп-Тойс (враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення ТОВ ХРИСТИНА) не було дотримано умов договору поставки №664 від 26.01.2021 р. щодо повідомлення постачальника (виробника) продукції, що позбавило ТОВ Віп-Тойс можливості направити свого представника для участі у перевірці якості продукції і складання акта за результатами такої перевірки. Крім того, ТОВ Віп-Тойс небуло прийнято товар у відповідності з технічніми умовами "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 та не перевірено товар щодо дотримання якості з урахуванням ДСТУ ГОСТ 9142:2019 Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови".

Отже, наведені обставини в сукупності свідчать про те, що у момент прийняття ТОВ Віп-Тойс товару (гофроящики) 24.06.2021 від ТОВ ХРИСТИНА за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021р (зокрема і щодо якості якого виник спір) ТОВ Віп-Тойс не висловлено жодних заперечень щодо якості товару.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору поставки передбачено, що якість товару повинна відповідати ГОСТ 9142-90 "Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия" (п.2.1 договору). Якість товару підтверджується посвідченням якості виробника та висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи (п.2.2 договору). Документи, підтверджуючі якість товару, можуть бути пред`явлені покупцю на його вимогу (п.2.3 договору).

В свою чергу, в підтвердження якості товару поставленого ТОВ ХРИСТИНА по накладній №2406/1 від 24.06.2021р для ТОВ Віп-Тойс за договором поставки №664 від 26.01.2021р. в матеріалах справи наявні посвідчення якості №2406/1 на продукцію з гофрокартону (а.с.247 т.1), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с. 245 т.1).

Посилання ТОВ Віп-Тойс на службову записку менеджера з постачання Шикули В.О. від 14.07.2021 року та заяву свідка ОСОБА_1 від 28.10.2021 року, як на підтвердження факту прибуття 14 липня 2021 року на територію підприємства директора ТОВ "ХРИСТИНА" Федчишина В.П. для вирішення питання щодо поставленого неякісного товару та складання акту про виявлені приховані недоліки, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до статті 86 ГПК України (постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №904/1975/19).

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (ст. 87 ГПК України).

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, щоГПК Українизакріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті7,13,14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першоюстатті 74 ГПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зістаттею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно достатті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін доГПК України йогостаттю 79 ГПК Українивикладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змістустатті 79 ГПК Українисвідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасностаттею 86 ГПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбаченихстаттею 86 ГПК Українищодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений упостановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, від 17.02.2022 у справі №910/20566/20.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Тобто, обставини явки 14 липня 2021 року на територію підприємства директора ТОВ "ХРИСТИНА" Федчишина В.П. для вирішення питання щодо поставленого неякісного товару та складання акту про виявлені приховані недоліки, враховуючи заперечення вказаної обставини ТОВ "ХРИСТИНА" та стандарт доказування "вірогідності доказів", повинні підтверджуватись відповідними доказами виклику представника продавця у відповідності до п. 3.9 договору поставки №664 від 26.01.2021р., яких ТОВ "Віп-Тойс" суду не надано та матеріали справи не містять.

А тому, колегія суддів дійшла висновку, що долучені до матеріалів справи службова записка менеджера з постачання Шикули В.О. від 14.07.2021 року та заява свідка ОСОБА_1 від 28.10.2021 року, не є належними доказами того, що директор ТОВ "ХРИСТИНА" Федчишин В.П. мав з`явитися та з`явився 14.07.2021 року саме для вирішення питання щодо поставленого неякісного товару та складання акту про виявлені приховані недоліки, оскільки водночас ТОВ "ХРИСТИНА" не заперечує щодо явки 14.07.2021 директора Федчишина В.П. на територію ТОВ "Віп-Тойс" проте для вирішення інших питань, зокрема вирішення сплати ТОВ "Віп-Тойс" заборгованості за поставлений товар, а в свою чергу службова записка менеджера з постачання ОСОБА_1 від 14.07.2021 року та заява свідка ОСОБА_1 від 28.10.2021 року вказаних тверджень ТОВ "ХРИСТИНА" щодо явки директора останнього, не спростовують.

Крім того, 15.07.2021 на ім`я директора ТОВ ХРИСТИНА ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку ТОВ Віп-Тойс надіслано претензію в якій останній зазначає, що ним отримано гофротару, 28.03.2021р. № видаткової 2803/1 проблема в г/я 160*760*410 П-31ВС коричневий, 01470 (1)-2 (Гірка-Тунель №1) 595 шт. -а 24.06.2021р № видаткової 2406/1 г/я 1400*490*400 П-31ВС (Гірка Біг) без друку 2100 шт. Під час пакування продукції було виявлено невідповідність якості, а саме: ящики просідання після пакування та переміщення на склад готової продукції, фото додаються. Товариство просило, як найшвидше надати зразки гофрокартону профіль В відповідних розмірів для підсилення ящика з середини по 10 шт. для кожного ящика (а.с. 88, 140 т.1).

В підтвердження надіслання вказаної претензії ТОВ Віп-Тойс додає роздруківку (скріншот) з електронної пошти (а.с. 89, 141 т.1).

20 липня 2021 року на ім`я директора ТОВ ХРИСТИНА ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку ТОВ Віп-Тойс надіслано претензію в якій зазначає, що в продовження листа рекламації від 15.07.2021р, повідомляє про те, що на виробництві є ящики в які запропоновану вами вкладку вложити неможливо, по причині повної деформації ящика, витрати на них наступні:

1. Г/я 1160*760*410 П-31ВС коричневий, 01470 (1)-2 (Гірка-Тунель №1)-21 шт.*72,0 грн. шт. без пдв = 1512,0 грн. Скотч - 2 рулони * 50 грн. = 100грн. Самоклейка 21 шт. * 3,0 грн. = 63,0 грн. Роботи по перепакуванню в новий ящик 21 шт. * 6 грн. = 126,0 грн. Всього: 1801,0 грн. без ПДВ.

2. г/я 1400*490*400 П-31ВС (Гірка Біг) без друку 217 шт. * 58,90 грн. шт. без пдв. = 12781,30 грн. Скотч - 10 рулонів * 50 грн. = 500 грн. Самоклейка 217 шт. * 2,10 грн. = 456,0 грн. Перепакування в новий ящик 217 шт. * 5,3 = 1150,0 грн. Всього: 14887,30 грн. без ПДВ.

3. Перепакування вкладки в залишок ящиків, які поїдуть до клієнтів 574 шт. *6 грн. = 3444,0 грн. Скотч - 32 рулони * 50грн. = 1600,0 грн. Перепакування вкладки в залишок ящиків, які поїдуть до клієнтів 1283 шт. * 5,3 грн. = 6799,90 грн. Скотч - 96 рулонів * 50 грн. = 4800,0 грн. Всього: 16643,90 грн. без ПДВ.

4. Відвантажено 600 шт. г/я 1400*490*400 П-31ВС без вкладки клієнтам, які потрібно замінити новими по ціні 58,90 грн. шт. без пдв. = 35340,0 грн. + самоклейка. самоклейка 600 шт. * 2,10 грн. = 1260,0 грн. Всього: 36600,0 грн. без ПДВ.

Поряд з цим, просило ТОВ ХРИСТИНА компенсувати витрати на гофротару, що признана браком та внести коригування лише в накладну № 2406/01 на суму 69932,20 грн. без ПДВ. (а.с. 90-91, 143-144 т.1).

В підтвердження надіслання вказаної претензії ТОВ Віп-Тойс додає роздруківку (скріншот) з електронної пошти (а.с. 92, 145 т.1).

Відповідно до пункту 3.10 договору поставки №664 від 26.01.2021 року, претензії, щодо якості товару можуть бути заявлені покупцем продавцю не пізніше ніж на сьомий робочий день з дня поставки товару у письмовій формі, продавець зобов`язаний розглянути претензію щодо якості товару та надати відповідь покупцю у формі за домовленістю сторін) не пізніше ніж на другий робочий день з моменту отримання претензії від покупця.

Надсилання ТОВ Віп-Тойс 15.07.2021 та 20.07.2021 року засобами електронного зв`язку вищевказаних претензій здійснена з порушенням строку на пред`явлення претензій передбаченого п.3.10 договору поставки №664 від 26.01.2021 року.

Разом з тим, на підтвердження відправки вищезазначених претензій засобами електронного зв`язку ТОВ Віп-Тойс надано роздруківки (скріншоти) електронної пошти, що не дає змогу встановити відправника та уповноваженого адресата такого листування (а.с. 89, 92 т.1).

Колегія суддів звертає увагу на те, що на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтями 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника та отримувача повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 15.04.2021 у справі №910/8554/20, від 05.08.2021 у справі №903/972/20.

ТОВ Віп-Тойс в свою чергу не надало суду належних та допустимих доказів того, хто саме відправляв і хто отримував електронні листи на які ТОВ Віп-Тойс здійснило посилання, як на доказ отримання ТОВ ХРИСТИНА претензій від 15.07.2021 та 20.07.2021.

Поряд з цим, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що надані ТОВ Віп-Тойс роздруківки електронного листування (скріншоти) не можуть бути використані як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Поряд з цим, матеріали справи також не містять доказів направлення вищевказаних претензій від 15.07.2021 та 20.07.2021 поштою (рекомендованою кореспонденцією).

В подальшому ТОВ Віп-Тойс керуючись приписами ст.269 ГК України щодо гарантійного строку, ч.3 ст. 680 ЦК України 20 жовтня 2021 року надіслало ТОВ ХРИСТИНА засобами електронного зв`язку повідомлення про виклик представника постачальника. У вказаному повідомлення ТОВ Віп-Тойс зазначило, що при поставці партії товару гофроящиків 1400*490*400 ** П32 Е/С ** кор. Без друку Гірка BIG за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року в кількості 1600 штук було виявлено ймовірну наявність прихованих недоліків, що виявились у вигляді деформації внаслідок невитримання опору торцевого продавлення. Відповідно до положень пункту 3.9. Договору, у випадку виявлення невідповідності якості, недостачі кількості, псування чи пошкодження продукції виклик представника Продавця обов`язковий. У зв`язку із зазначеним, просить відрядити уповноваженого представника (з оригіналом довіреності) для складання та підписання 22.10.2021р. о 10:00 год. Акту про виявлені приховані недоліки Товару по Договору № 664 від 26 січня 2021р. Також повідомлено, що за наслідком складання акту про виявлені приховані недоліки Товару по Договору № 664 від 26 січня 2021р., поставленого за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року, а також акту про виявлені приховані недоліки Товару по Договору № 664 від 26 січня 2021р., поставленого за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року, 22.10.2021р. об 11:00 год. здійснюватиметься відбір зразків товару для направлення до Випробувального центру целюлози, паперу та картону Приватного акціонерного товариства Інститут Паперу з метою проведення випробування гофроящиків 1400*490*400 ** П32 Е/С ** кор. Без друку Гірка BIG. У зв`язку із зазначеним, просило відрядити уповноваженого представника (з оригіналом довіреності) для складання та підписання 22.10.2021р. об 10:15 год Акту про відбір зразків товару (а.с. 148-150 т.1).

Згідно п.8.1 Технічних умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019 року, виробник гарантує відповідність продукції вимогам цих технічних умов за дотримання умов транспортування, зберігання і вказівок щодо застосування (використання) встановлених цими технічними умовами (а.с. 57 т.2).

Окрім того, п. 5.5 Технічних умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019 року встановлено, що показники механічної міцності продукції: опір стиску або міцність при штабелюванні, опір удара при вільному падінні та горизонтальному ударі (2.2, 2.3) визначають згідно ДСТУ ISO 2234, ДСТУ ISO 2244, ДСТУ ISO 2248, ДСТУ ISO 12048, інших НД та методик.

ТОВ ХРИСТИНА у відзиві на зустрічну позовну заяву не заперечує щодо отримання вказаного повідомлення, проте звертає увагу суду, що вказане повідомлення отримано лише 21.10.2021 року, а враховуючи територіальну віддаленість та зайнятість працівників не могло забезпечити явку свого уповноваженого працівника (а.с. 33 т.2).

22 жовтня 2021 року комісією у складі директора ТОВ Віп-Тойс Вакуленко Роксолани Олегівни; Шикули Віталія Олеговича - менеджера з постачання; Овчарук Віри Анатолівни - майстра виробництва; представник ТОВ ХРИСТИНА - на виклик від 20.10.2021 року не з`явився. Залучений спеціаліст (не є працівником ТОВ Віп-Тойс): Мельничук Марія Федорівна, освіта - вища, освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр, спеціальність Товарознавство та експертиза в митній справі (Диплом РВ №36708332 від 25.06.2009 року) склали акт про виявлені приховані недоліки товару щодо упакування гофроящик 1400*490*400 П-32ВС, що було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА за Договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною №2406/1 від 24.06.2021р у кількості 2100 шт. на суму 123690,00 грн без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 1293 шт. Вказаним актом виявлено наступне: Усунення недоліків упакування Гофроящик 1400*490*400 ІІ-32ВС коричневий без друку за рахунок підсилення ящика вкладкою з гофрокартону профіль є неможливим. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевому стисненню відповідно до характеристик заявлених виробником. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавленню відповідно до характеристик заявлених виробником. Висновок комісії: для встановлення відповідності упакування нормам ГОСТ 9142-90 Ящик из гофрированного картона. Общие технические условия (ДСТУ ГОСТ9142:2019 Ящики гофрированного картона. Общие технические условия), ДСТУ ISO 2759:2007, ДСТУ 3561-97 відібрати зразки Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку направити їх до уповноваженої акредитованої організації (лабораторії") для проведення випробування опору торцевому стисненню та опору продавлення (а.с.151 т.1).

22 жовтня 2021 року комісією у складі директора ТОВ Віп-Тойс Вакуленко Роксолани Олегівни; Шикули Віталія Олеговича - менеджера з постачання; Овчарук Віри Анатолівни - майстра виробництва Представник ТОВ ХРИСТИНА - на виклик від 20.10.2021 року не з`явився. Залучений спеціаліст (не є працівником ТОВ Віп-Тойс): Мельничук Марія Федорівна, освіта - вища, освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр, спеціальність Товарознавство та експертиза в митній справі (Диплом РВ №36708332 від 25.06.2009 року) склали акт про виявлені приховані недоліки товару щодо упакування в г/я 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку, що було поставлено що було поставлено товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА за Договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною 0408/2 від 04.08.2021р у кількості 1600 шт. на суму 94240,00 грн без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 200 шт. Вказаним актом виявлено наступне: Усунення недоліків упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку за рахунок підсилення ящика вкладкою з гофрокартону профіль є неможливим. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевого стиснення відповідно до характеристик заявлених виробником. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавлювання відповідно до характеристик заявлених виробником. Висновок комісії: для встановлення відповідності упакування нормам ГОСТ 9142-90 Ящик из гофрированного картона. Общие технические условия (ДСТУ ГОСТ9142:2019 Ящики гофрированного картона. Общие технические условия), ДСТУ ІSО 2759:2007, ДСТУ 3561-97 відібрати зразки Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку направити їх до уповноваженої акредитованої організації (лабораторії) для проведення випробування опору торцевому стисненню та опору продавлення (а.с.152 т.1).

Як вбачається з вказаних актів про виявлені приховані недоліки товару від 22.10.2021 року ТОВ Віп-Тойс для їх складання використовувало приписи Інструкції №П-7 від 25.04.66 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю".

Однак, враховуючи вказані обставини судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 09.06.2022 року у справі №904/974/21 дотримуючись правової позиції Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 заначив про наступне.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7, відповідно до якої саме на покупця покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення скритих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції не застосовуються, як підстава для звільнення постачальника (виробника) від обов`язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України, а відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Окрім того, ця Інструкція застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).

Наведена правова позиція врахована у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №927/293/19, від 01.07.2021 у справі №916/1068/20, подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/8922/18.

У постанові від 01.06.2021 у справі №927/144/20 Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції помилково звернувся до положень Інструкції №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966. Даний відомчий акт колишнього СРСР не міг застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки це не відповідає положенням частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, і до того ж він містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).

Таким чином, ТОВ "Віп-Тойс" без врахування наведених правових висновків Верховного Суду, безпідставно застосувало до спірних правовідносин положення Інструкції №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, адже етап приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах вже закінчився, оскільки гофроящики перевірялися перед введенням її в експлуатацію, при цьому на продукцію встановлений гарантійний строк експлуатації відповідно до п.8.2 Технічних умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019 року, яким визначено, що гарантійний термін зберігання ящиків та виробів в складських приміщеннях 12 місяців з дати виготовлення.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані акти про виявлені приховані недоліки товару від 22.10.2021 підписані зі сторони ТОВ Віп-Тойс особами (Шикула В.О. - менеджер з постачання; Овчарук В.А. - майстр виробництва, залучений спеціаліст (не є працівником ТОВ Віп-Тойс): Мельничук Марія Федорівна), щодо яких не наведено відомостей про те, що їх уповноважено від імені ТОВ Віп-Тойс на складання відповідних актів у складі відповідної комісії, як не зазначено і відомостей стосовно розпорядчого акту на підставі якого сформовано відповідну комісію та наділено повноваженнями щодо складання таких актів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає акти про виявлені приховані недоліки товару від 22.10.2021, які складені під час гарантійного строку не є належними та допустимими доказами щодо неналежної якості під час приймання ТОВ "Віп-Тойс" по видатковим накладним №2406/1 від 24.06.2021р. та №0408/2 від 04.08.2021р. товару (гофроящики).

Крім того, 23 листопада 2021 року ТОВ Віп-Тойс до суду першої інстанції подано експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-29 від 22.10.2021 року (а.с.5-6 т.2) згідно якого на замовлення ТОВ Віп-Тойс експертом Поліщук Т.Л. здійснено експертизу якості товару лабораторним методом (опір торцевому стисненню вздовж гофрів; опір продавлюванню) гофроящику 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG. Для експертизи надані документи: Договір поставки № 664 від 26.01.2021 р. між ТОВ "Христина" (Україна) та ТОВ Віп-Тойс (Україна); Видаткова накладна №2406/1 від 24.06.2021 р.; Посвідчення якості №2406/1 від 24.06.2021р.; Видаткова накладна № 0408/2 від 04.08.2021р.; Посвідчення якості № 0408/2 від 04.08.2021р.; Протокол № 525 від 04.11.2021р. випробувальної лабораторії ВЦ ЦПК АТ ІНСТИТУТ ПАПЕРУ

Вказаною експертизою встановлено: для дослідження експерту пред`явлено гофроящик 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG. що був отриманий від ТОВ ХРИСТИНА згідно видаткових накладних № 2406/1 від 24.06.2021р. - 1293 шт. та № 0408/2 від 04.08.2021р. - 150 шт. до договору поставки № 664 від 26.01.2021 р. Огляд продукції проводився в сухому, провітрюваному складському приміщенні, що знаходиться за адресою: Рівненська обл. с.Корнин, вул. 'Тракторна, 8. Під час експертизи також було встановлено, що. температура повітря в даному приміщенні становить . + 11 *С, вологість повітря - 63%. Проведеним візуальним оглядом встановлено, що гофроящики 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG, розміщені па дев`яти дерев`яних піддонах, які запалетовані стрейч плівкою по 150 шт. на палетті. З двох партій продукції було відібрано 20 одиниць виробів. Вироби були обмотані стрейч плівкою та поміщенні у два біг-беги і опломбовані двома пломбами з відтиском РІВНЕ-ТПП та відправлено на дослідження в акредитовану випробувальну лабораторію ВЦ ЦПК АТ ІНСТИТУТ ПАПЕРУ (м.Київ, вул.. Генерала Алмазова (раніше Кутузова), 18/7. В результаті проведених лабораторних досліджень (Протокол №525 від 04,11.2021р.випробування двох зразків картону із ящиків з гофрокартону Гофроящик 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG) встановлено:

- у пробі №1 (Видаткова накладна №0408/2 від 04.08.2021р.) - опір торцевому стисненню вздовж гофрів становить 4,1 кН/м. (при нормі не менше 6,0 кН/м), що не відповідає вимогам ДСТУ 3561 (ТОСТ 20683) (ISO 3037); опір продавлюванню становить 0,62 М Ла, (при нормі не менше 1,2 МПа, що не відповідає вимогам ДСТУ ISO 2759;

- у пробі №2 (Видаткова накладна № 2406/1 від 24.06.2021р.) - опір торцевому стисненню вздовж гофрів становить 4,3 кН/м, (при нормі не менше 6,0 кН/м), що не відповідає вимогам ДСТУ 3561 (ГОСТ 20683) (ISO 3037); - опір продавлюванню становить 0,63 МПа, (при нормі не менше 1,2 МПа), що не відповідає вимогам ДСТУ ISO 2759.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає вказаний експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-29 від 22.10.2021 року неналежним доказом, якій підтверджує неналежну якість товару, поставленого ТОВ "ХРИСТИНА" за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021р. та №0408/2 від 04.08.2021р., оскільки експертом встановлено невідповідність гофроящику 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG вимогам ДСТУ 3561 (ТОСТ 20683) (ISO 3037) та ДСТУ ISO2759, а не ДСТУ ГОСТ 9142:2019 Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови у зв`язку з скасуванням в Україні ГОСТ 9142-90, який був передбачений стандартом якості відповідно до умов п.2.1 договору поставки №664 та стандартами передбаченими п.5.5 Технічних умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019, яким визначено, що показники механічної міцності продукції: опір стиску або міцність при штабелюванні, опір удара при вільному падінні та горизонтальному ударі (2.2, 2.3) визначають згідно ДСТУ ISO 2234, ДСТУ ISO 2244, ДСТУ ISO 2248, ДСТУ ISO 12048, інших НД та методик.

Крім того, колегія суддів відзначає, що наявність ДСТУ ГОСТ 9142:2019 "Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови" та переліку державних стандартів передбачених Технічними умовами "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 затверджених директором ТОВ "ХРИСТИНА" 10.04.2019 спростовує доводи скаржника щодо застосування під час експертного дослідження ДСТУ 3561 (ГОСТ 20683) (ISO 3037) та ДСТУ ISO 2759.

Крім того, колегія суддів відзначає, що невідповідність експертного висновку Рівненської торгово-промислової палати №В-29 від 22.10.2021 року щодо належного дослідження якості товару (гофроящиків) поставленого ТОВ "ХРИСТИНА" до ТОВ "Віп-Тойс" за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021р. та №0408/2 від 04.08.2021р. полягає в тому, що згідно за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021р. поставлений товар Гофроящик 1400*490*400**П 32 В/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 2100 штук, а за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021р. поставлений товар - Гофроящик 1400*490*400 ** П 32 Е/С ** Кор. Без друку Гірка BIG - 1600 штук.

В той час, як предметом дослідження експерта Поліщук Т.Л. був лише гофроящик 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG.

Постачання ТОВ "ХРИСТИНА" за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021р. саме товару - Гофроящик 1400*490*400 ** П 32 Е/С ** Кор. Без друку Гірка BIG - 1600 штук., ТОВ "ВІп-Тойс" також підтверджує повідомленням ТОВ "Віп-Тойс" про виклик представника постачальника від 20.10.2021 №227/10-21, який наявний у матеріалах справи (а.с. 148 т.1).

Судова колегія звертає увагу, що на дослідження експерту було надано гофроящик марки 1400*490*400 П 32 В/С коричневий без друку Гірка BIG, в той час коли товар (гофроящики) отримано: за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021р. товар - Гофроящик 1400*490*400**П 32 В/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 2100 штук; за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021р. поставлений товар - Гофроящик 1400*490*400 ** П 32 Е/С ** Кор. Без друку Гірка BIG - 1600 штук., тобто різні марки гофроящиків, що спростовує доводи ТОВ "Віп-Тойс" в частині належного доказу - експертного висновку Рівненської торгово-промислової палати №В-29 від 22.10.2021 року (а.с.5-6 т.2).

Щодо відмови ТОВ Віп-Тойс від Договору поставки №664 від 26.01.2021р. за накладною №2406/1 від 24.06.2021р. в частині оплати товару в кількості 1293 шт. та за накладною №0408/2 від 04.08.2021 р. в частині оплати товару в кількості 150 шт., колегія суддів зазначає наступне.

25 жовтня 2021 року ТОВ Віп-Тойс посилаючись на ч.2 ст. 678 ЦК України на адресу ТОВ ХРИСТИНА надіслало повідомлення №233/10-21 про відмову від Договору поставки №664 від 26.01.2021р. У вказаному повідомлені ТОВ Віп-Тойс зазначає, що товариством встановлені приховані дефекти якості Товару, а саме щодо упакування гофроящик 1400*490*400 П-32ВС, що було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА за Договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною №2406/1 від 24.06.2021р у кількості 2100 шт на суму 123690,00 грн без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 1293 шт / виявлено наступне: Усунення недоліків упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку за рахунок підсилення ящика вкладкою з гофрокартону профіль є неможливим. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевому стисненню відповідно до характеристик, заявлених виробником. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавленню відповідно до характеристик, заявлених виробником. Вказані недоліки (дефекти) не відносяться до явних, оскільки поставка товару відбувається у складеному вигляді, а недоліки проявляються лише після початку використання Товару за призначенням. Вказані недоліки є істотними, оскільки їх усунення за рахунок вкладок/іншим способом не є можливим. Вказані обставини в силу положень ч. 2 ст. 678 ЦК України є підставою для відмови від договору. З огляду на це, товариство повідомляє про те, що ТОВ Віп-Тойс відмовляється від Договору поставки №664 від 26.01.2021р., відповідно обов`язку оплати товару в кількості 1293 шт., щодо якого встановлено приховані недоліки, у ТОВ Віп-Тойс відсутній (а.с. 157 т.1, а.с. 17 т.2).

25 жовтня 2021 року ТОВ Віп-Тойс посилаючись на ч.2 ст. 678 ЦК України на адресу ТОВ ХРИСТИНА надіслало повідомлення №236/10-21 про відмову від Договору поставки №664 від 26.01.2021р. У вказаному повідомлені ТОВ Віп-Тойс зазначає, що товариством встановлено приховані дефекти якості Товару, а саме щодо упакування гофроящик 1400*490*400 П-32ВС, що було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю ХРИСТИНА за Договором поставки №664 від 26.01.2021р. та накладною №0408/2 від 04.08.2021 р у кількості 1600 шт. на суму 94240,00 грн без ПДВ, виробник - ТОВ ХРИСТИНА / фактична кількість, перевірена та оглянута на складі покупця - 150 шт. / виявлено наступне: Усунення недоліків упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку за рахунок підсилення ящика вкладкою з гофрокартону профіль є неможливим. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору торцевого стиснення відповідно до характеристик заявлених виробником. Упакування Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку не витримує опору продавлювання відповідно до характеристик заявлених виробником. Вказані недоліки (дефекти) не відносяться до явних, оскільки поставка товару відбувається у складеному вигляді, а недоліки проявляються лише після початку використання Товару за призначенням. Вказані недоліки є істотними, оскільки їх усунення за рахунок вкладок/іншим способом не є можливим. Вказані обставини в силу положень ч. 2 ст. 678 ЦК України є підставою для відмови від договору. З огляду на це, товариство повідомляє про те, що ТОВ Віп-Тойс відмовляється від Договору поставки №664 від 26.01.2021р., відповідно обов`язку оплати товару в кількості 150 шт., щодо якого встановлено приховані недоліки, у ТОВ Віп-Тойс відсутній (а.с. 157 т.1, а.с. 16 т.2).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, основною ознакою, що відмежовує договір поставки від договору купівлі-продажу товару, є саме придбання вищевказаного товару для використання його у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Віп-Тойс" придбало за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021р. товар Гофроящик 1400*490*400**П 32 В/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 2100 штук та за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021р. товар - Гофроящик 1400*490*400 ** П 32 Е/С ** Кор. Без друку Гірка BIG - 1600 штук для використання його в господарській діяльності. Цей факт, зокрема, жодним чином не спростовується ТОВ "Віп-Тойс".

Згідно ч.2ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до ч.1ст.678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно частини другої зазначеної вище норми права, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявились неодноразово чи виявились знов після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу норми ч. 4 ст. 678 ЦК України, положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановленоЦК Україниабо іншим законом.

Відповідно до ст. 264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, здійснюється суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках передбачених Господарським кодексом України, також на основі договорів купівлі-продажу. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами.

Таким чином, ч.2 ст.712 ЦК України надає всім положенням ст.ст. 655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов`язань поставки. Тобто переважному застосуванню до зобов`язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 ГК України, а положення ст.ст. 655-697 ЦК Українипідлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв`язку з недоліками поставлених товарів регулюються приписами ст. 269 ГК України.

Так, частиною 1 зазначеної норми права передбачено, що строки та порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до положень Господарського кодексу України.

Згідно положень ч. ч. 5-8ст. 269 ГК України, постачальник (виробник) гарантує якість товару у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченомустаттею 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позиви, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, проаналізувавши вище зазначене, суд дійшов висновку, що у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не набуває прав, передбаченихст. 678 ЦК України зокрема відмовитися від договору, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товару, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч.7ст.269 ГК України.

Статтею 651 ЦК Українипередбачені підстави для зміни або розірвання договору. Так, із приписів зазначеної норми права вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У нормі, що регулює окремі види договорів, іноді наголошується на істотному порушенні умов договору однією стороною як на підставі для розірвання чи зміни договору. Так, у разі істотного порушення продавцем вимог щодо якості товару, зокрема, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення, покупець має право за своїм вибором: 1)відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2)або вимагати заміни товару.

Відповідно дост. 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Стаття 7 ГК України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ХРИСТИНА" та ТОВ "Віп-Тойс" є суб`єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.

Стаття 188 ГК України встановлює, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, всупереч зазначеній вище нормі права, ТОВ "Віп-Тойс" не надано суду доказів того, що він звертався до ТОВ "ХРИСТИНА" з пропозицією про розірвання договору поставки №664 від 26.01.2002 року в частині поставки товару за накладною №2406/1 від 24.06.2021 р. в кількості 1293 шт. та накладною №0408/2 від 04.08.2021 р. в кількості 150 шт.

Судова колегія зазначає, що договір можна розірвати в односторонньому порядку лише у випадку, якщо це передбачено цим договором. В іншому випадку, якщо одностороння відмова договором не передбачена і якась зі сторін не погоджується на його розторгнення, це питання має вирішуватись у судовому порядку.

В даному випадку, умовами договору поставки №664 від 26.01.2021 року не передбачено право односторонньої відмови від договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на суперечливість прохання ТОВ "Віп-Тойс" про відмову від договору в частині основної заборгованості в розмірі 87 937,70 грн. за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 та №0408/2 від 04.08.2021, так як з повідомлення №236/10-21 від 25.10.2021 про відмову від договору поставки №664 від 26.01.2021 року вбачається, що ТОВ "Віп-Тойс" відмовляється від обов`язку оплати товару за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 в кількості 150 шт. (а.с. 16 т.2), а в акті про виявлені приховані недоліки товару від 22.10.2021 поставленого ТОВ "ХРИСТИНА" за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 зазначає, що ТОВ "Віп-Тойс" перевірено та оглянуто товару у кількості 200 шт.(а.с. 100 т.1), що в свою чергу не співпадає з кількість неякісного товару поставленого за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 від оплати якого ТОВ "Віп-Тойс" хотіло відмовитись у повідомленні №236/10-21 від 25.10.2021.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підтверджуючих обставин та правових підстав для відмови ТОВ "Віп-Тойс" від договору поставки №664 від26.01.2021 в частині основної заборгованості в розмірі 87 937,70 грн. за поставлений товар (гофроящики) за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 та №0408/2 від 04.08.2021.

Щодо заперечення ТОВ "Віп-Тойс" наявності у нього заборгованості перед ТОВ "ХРИСТИНА" в розмірі 172 930,56 грн. основної заборгованості, а саме в частині вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ХРИСТИНА" на підтвердження факту вчинення господарської операції поставки товару ТОВ "Віп-Тойс" 12.05.2021 року - Гофроящиків 1400*490*400**П 32 Е/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 1530 штук; Гофроящиків 360*300*170**Т 23 С ** Кор.Без друку Стілець - 1240 штук; Гофроящиків 440*330*580 ** Т 24 С ** Кор.Без друку Візочок - 2200 штук, додано до матеріалів справи видаткову накладну від 12.05.2021 року №1205/4 на суму 172930, 56 грн. (а.с. 9 т.1).

Проте, ТОВ "Віп-Тойс" заперечуючи факт постачання йому ТОВ "ХРИСТИНА" товару за видатковою накладною від 12.05.2021 року №1205/4 на суму 172930, 56 грн., посилається на те, що вказана видаткова накладна не є належним оформленим первинним бухгалтерським документом, якій підтверджує факт здійснення відповідної господарської операції, оскільки не містить підпису сторони отримувача товару.

Колегією суддів встановлено, що видаткова накладна від 12.05.2021 року №1205/4 на суму 172930, 56 грн. не підписана уповноваженою особою ТОВ "Віп-Тойс".

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно достатті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту поставки товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року ТОВ "ХРИСТИНА" надало суду першої інстанції товарно-транспортну накладну від 12 травня 2021 року №1205/4 згідно якої автомобільним транспортом РЕНО ВХ75-17 ВІ автомобільного перевізника ФОП Малацківського І.І. за супровідними документами: накладною, посвідчення якості, сертифікат передано товар Гофроящик 1400*490*400**П 32 Е/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 1530 штук; Гофроящик 360*300*170**Т 23 С ** Кор.Без друку Стілець - 1240 штук; Гофроящик 440*330*580 ** Т 24 С ** Кор.Без друку Візочок - 2200 штук, на суму 172930, 56 грн., що підтверджується підписом та печаткою ТОВ "Віп-Тойс" (а.с.241-242 т.1).

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що товарно-транспортною накладною від 12.05.2021 №1205/4 автомобільного перевізникаФОП Малацківського І.І.про перевезення товару на адресу ТОВ "Віп-Тойс" за супровідними документами - накладна, посвідчення якості, сертифікат, підтверджує факт передачі товару за видатковою накладною від 12.05.2021 року №1205/4 на суму 172930, 56 грн. під розписку представнику ТОВ "Віп-Тойс", про що свідчить печатка вказаного товариства на товарно-транспортній накладній.

Враховуючи вищевказане, твердження скаржника, що видаткова накладна від 12.05.2021 №1205/4 без підпису представника ТОВ "Віп-Тойс" не може бути належним та допустимим доказом отримання спірного товару, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки факт здійснення господарської операції за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року, підтверджується первинним бухгалтерським документом - товарно-транспортною накладною від 12.05.2021 №1205/4 (а.с. 241-242 т.1).

Крім того, в матеріалах справи в підтвердження здійснення господарської операції ТОВ "ХРИСТИНА" за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року на суму 172930, 56 грн. наявна податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 243-244 т.1).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "ХРИСТИНА" належними та допустимими доказами підтверджено факт поставки ТОВ "Віп-Тойс" товару Гофроящик 1400*490*400**П 32 Е/С ** Кор.Без друку Гірка BIG - 1530 штук; Гофроящик 360*300*170**Т 23 С ** Кор.Без друку Стілець - 1240 штук; Гофроящик 440*330*580 ** Т 24 С ** Кор.Без друку Візочок - 2200 штук, на суму 172930, 56 грн. за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року.

Щодо твердження скаржника про те, що акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021- 07.09.2021 року (а.с. 8 т.1) не є належним доказом факту вчинення господарської операції та наявності заборгованості, оскільки не вбачається, яка саме посадова особа (і чи посадова особа ТОВ ВІП-ТОЙС взагалі) проставила підпис. Колегія суддів звертає увагу на правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", викладені в постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Так, у згаданих постановах Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №905/1769/20.

З матеріалів справи вбачається, що інформація відображена в акті звірки щодо надходження ТОВ "Віп-Тойс" товару від ТОВ "ХРИСТИНА": 12.05.2021 за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року на суму 172930,56 грн.; 24.06.2021 за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року на суму 148428,00 грн.; 04.08.2021 за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року на суму 113088,00 грн. підтверджена первинними документами, зокрема товарно-транспортною накладною від 12.05.2021 року, податковою накладною №19 від 12.05.2021 року, видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 та видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року (а.с. 9-10, 241-244 т.1).

Тобто, факт отримання ТОВ "Віп-Тойс" товару, поставленого ТОВ "ХРИСТИНА" за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року на суму 172930,56 грн.; за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року на суму 148428,00 грн.; за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року на суму 113088,00 грн. та використання його у господарській діяльності, підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи і скаржником не спростовані. А тому, суд вважає необгрунтованими та безпідставними твердження скаржника щодо неотримання товару за видатковими накладними №1205/4 від 12.05.2021 року та №2406/1 від 24.06.2021 року, оскільки відсутні підпис та печатка скаржника. В свою чергу, видаткова накладна №0408/2 від 04.08.2021 року підписана та скріплена печатками обох сторін.

Поряд з цим, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний акт звірки підписаний уповноваженою на його підписання особою, оскільки відповідно до наказу №32/1/21-ОД від 28.05.2021 року "Про використання круглої печатки ТОВ "Віп-Тойс" з метою забезпечення належного використання та відповідального зберігання круглої печатки ТОВ "Віп-Тойс" у чіткій відповідності з інтересами товариства: 1.Закріплено право використання круглої печатки ТОВ "Віп-Тойс" за наступними особами: директором ТОВ "Віп-Тойс" Вакуленко Р.О.; технічним директором ТОВ "Віп-Тойс" Долінським Б.І.; головним бухгалтером ТОВ "Віп-Тойс" Демешкіною І.В.; менеджером з постачання ТОВ "Віп-Тойс" Шикулою В.О. 2. Попереджено осіб, зазначених в пункті 1 цього наказу, про порядок використання печатки круглої печатки ТОВ "Віп-Тойс". 3. Призначено директора ТОВ "Віп-Тойс" Вакуленко Р.О. відповідальною за збереження та належне використання круглої печатки ТОВ "Віп-Тойс" (а.с. 86 т.1).

Доказів протилежного, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції ТОВ "Віп-Тойс" не надано та матеріали справи не містять.

У свою чергу, відповідно до статті 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Згідно з пунктами 65, 68, 72, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.98 №1893 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. Бланки дозволяється зберігати у шафах, що надійно замикаються та опечатуються. Печатки і штампи, виготовлені з дозволу органів МВС, здаються для знищення цим органам за місцезнаходженням організацій. У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов`язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.

Проте, доказів звернення керівника ТОВ "Віп-Тойс" до органів МВС з питань втрати печатки товариства чи з приводу незаконного заволодіння нею третіми особами, ТОВ "Віп-Тойс" суду не надавались та матеріали справи не містять.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховуючи той факт, що ТОВ Віп-Тойс не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що печатка ТОВ Віп-Тойс використовувалась проти волі вказаного товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021- 07.09.2021 року (а.с.8 т.1) є належним доказом у даній справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання ТОВ "Віп-Тойс" та її розміру за поставлений товар згідно видаткових накладних №1205/4 від 12.05.2021 на суму 172930,56 грн., №2406/1 від 24.06.2021 на суму 148428,00 грн., №0408/2 від 04.08.2021 року на суму 113088,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника ТОВ "Віп-Тойс" про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в частині задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ ВІП- ТОЙС 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору) не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду в даній частині колегія суддів не вбачає.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь ТОВ "ХРИСТИНА" пені в розмірі 12230,95 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 5.3. договору визначено, що у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов`язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла під час такого прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов`язок Покупця оплатити усю суму протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати, зазначеної в накладній на відвантаження цієї партії товару зі складу Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки ТОВ "ХРИСТИНА" передало, а ТОВ "Віп-Тойс" прийняв товар (гофроящики) на суму 434 446,56 грн., а саме:

12.05.2021 року була здійснена поставка товару на суму 172 930,56 грн. згідно видаткової накладної № 1205/4 від 12.05.2021 року - останній день сплати 11.06.2021 року;

24.06.2021 року була здійснена поставка товару на суму 148 428,00 грн. згідно видаткової накладної № 2406/1 від 24.06.2021року - останній день сплати 24.07.2021 року;

04.08.2021 року була здійснена поставка товару на суму 113 088, 00 грн. згідно видаткової накладної № 0408/2 від 04.08.2021 року - останній день сплати 03.09.2021 року.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ТОВ "ХРИСТИНА" виникає право нарахування пені по видатковій накладній №1205/4 від 12.05.2021 року з 12.06.2021 року, тобто з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконано, оскільки останній день сплати відповідно до умов договору - 11.06.2021 року. Однак, ТОВ "ХРИСТИНА" помилково визначено, що моментом, з якого у нього виникає право нарахування пені по видатковій накладній № 1205/4 від 12.05.2021 року є 11 червня 2021 року.

Судом першої інстанції здійснено власний розрахунок пені в результаті якого встановив, що розмір обґрунтованої пені становить 12 159,88 грн., при заявленій - 12 230,95 грн.

Колегія суддів перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунокпені, встановила, що останній є арифметично вірним, відповіднопозовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 12159,88 грн. підлягають задоволенню.У решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 71,07 грн. слід відмовити.

Клопотання ТОВ "Віп-Тойс" про зменшення розміру неустойки (пені), що підлягає стягненню до 0 грн., викладеного у відзиві на первісну позовну заяву (а.с. 82 т.1), колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Статтею 233 ГК Україниврегульовано право суду зменшити розмір штрафних санкцій.

Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

За відсутності у законі переліку виняткових обставин, що дозволяють зменшити розмір санкцій, господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених в статті 2 ГПК України.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18.

Колегія суддів зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Тобто, вирішальним для зменшенні пені є майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, інтереси обох сторін, а не з власної ініціативи, чи за клопотанням сторони таке зменшення відбулось.

В свою чергу в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо зменшення пені до 0 грн., оскільки одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Сторони укладаючи договір поставки №664 від 26.01.2021 погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, а відтак ТОВ "Віп-Тойс" прийнявши на себе зобов`язання за договором поставки №664 від 26.01.2021 погодилося із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19 зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2022 року у справі №910/19152/20.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника щодо зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені до 0 грн, фактично, є уникненням від відповідальності, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, умовам укладеного між сторонами договору.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Віп-Тойс" до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 364937,61 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору, колегія суддів зазначає наступне.

Однимізспособівзахистуцивільнихправтаінтересівнапідставі ст.16ЦКУкраїни є відшкодування збитків.

Аналогічнінормивідображенов ст. 20 ГК України, якою встановлено, щокожний суб`єкт господарюваннямаєправоназахистсвоїхправізаконнихінтересів,зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦКУкраїни),таківпозадоговірних зобов`язаннях(гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного праваособиїйзавдано майнову шкоду, призвело до збитків.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Разом із тим відповідно дочастини 1 статті 142Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування збитків у формі неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Даний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 р. у справі №923/2075/15, від 09.12.2014 р. у справі №5023/4983/12.

Колегія суддів відзначає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

А відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

В даному випадку суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 12.03.2019 у справі №920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 (провадження №12-153гс19).

У зустрічному позові ТОВ "Віп-Тойс" вказує, що воно понесло збитки внаслідок того, що ТОВХРИСТИНА поставило йому неякісний товар - гофроящики, в які була запакована іграшка дитяча Гірка велика, яка була придбана контрагентами - "Би Би Моторc" ООО, (Республика Беларусь) та Matyska a.s. (Республика Чехия) які в подальшому звернулися до ТОВ "Віп-Тойс" з претензіями та з вимогою відшкодувати штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару у зв`язку з неналежним пакуванням товару і ТОВ Віп-Тойс понесло збитки у вигляді грошових коштів, що були сплачені його контрагентам у вигляді штрафу, в зв`язку з чим ТОВ ХРИСТИНА має їх компенсувати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, ТОВ Віп-Тойс посилається на те, що ТОВ "ВІП-ТОЙС" як постачальник за договором поставки №10 від 18.04.2016 року, укладеним з "Би Би Моторc" ООО, (Республика Беларусь), здійснило поставку товарів в упакуванні "Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку "Гірка Big"", що було отримано за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року, підставі наступних документів:

- Інвойсу №521 від 25.06.2021 року, CMR№390592 від 30.06.2021 року та митної декларації UA204020/2021/900677 від 30.06.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме: іграшка дитяча Гірка велика, в картонних коробках по 1 шт в кожній, 340 шт за ціною 3602 російських рублів на суму 1224680 російських рублів (а.с. 167-169 т.1);

- Інвойсу №526 від 07.07.2021 року, CMR№355006 від 08.07.2021 року та митної декларації UA204020/2021/900756 від 08.07.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме: ...Гірка велика, 160 шт, в картонних коробках по 1 шт в кожній, вартістю 44,96 дол США кожна на загальну суму 7193,6 доларів США (а.с. 170-174 т.1);

- Інвойсу №528 від 12.07.2021 року, CMR від 14.07.2021 року та митної декларації UA204020/2021/900838 від 14.07.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме: ...Гірка велика, 185 шт в картонних коробках по 1 шт. в кожній, вартістю 3585 російських рублів кожна на загальну суму 663225 російських рублів (а.с. 175-178 т.1).

"Би Би Моторс" ООО, (Республика Беларусь), направило ТОВ "Віп-Тойс" претензію від 18.10.2021 року за поставку товару на суму 1 887 905 рос руб та 7 193,6 доларів США, з вимогою відшкодувати штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару у зв`язку з неналежним пакуванням товару (упакування не витримує опору продавлення та опору стисненню при дотриманні правил перевезення, пакування та зберігання Товарів Покупцем, Постачальником та Перевізником). Вказана сума є еквівалентом 179 106,86 грн. станом на дату подання зустрічного позову (а.с. 217 т.1).

Також, Matyska a.s. (Республика Чехия), яке є покупцем товарів ТОВ "Віп-Тойс" за договором поставки №02/4 від 02.04.2020 року, направило ТОВ "ВІП-ТОЙС" претензію від 15.07.2021 року за поставку товару на суму 4 714,08 евро "Детская игрушка "Большая горка"" в кількості 122 шт. в пакуванні Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку "Гірка Big" TOB "ХРИСТИНА", що було отримане за видатковою накладною №2406/1 від 24.06.2021 року, на підставі наступних документів:

- Інвойсу №522 від 29.06.2021 року та митної декларації №UA204020/2021 /900676 від 30.06.2021 року, CMR№03/06/21 від 30.06.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме: ...Гірка велика, 130 шт, в картонних коробках по 1 шт. в кожній, в тому числі в пакуванні Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку Гірка Big TOB ХРИСТИНА 122 шт, вартістю 44,96 доларів США кожна на загальну суму 7193,6 доларів США (а.с. 179-185 т.1).

В претензії Matyska a.s. зазначено, що товар Дитяча гірка "Гірка велика" в кількості 122 шт. пошкоджене пакування товару (упакування не витримує опору продавлення та опору стисненню при дотриманні правил перевезення, пакування та зберігання Товарів Покупцем, Постачальником та Перевізником). Контрагент просив відшкодувати штраф в розмірі 20% суми поставленого товару на підставі пункту 9.1 Договору, що складає 942,82 евро. (а.с. 218 т.1).

Вказані вимоги були погашені ТОВ "Віп-Тойс" шляхом підписання з Matyska a.s. Акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2021 року (а.с.219 т.1). Станом на дату зарахування вимог, еквівалент цієї суми в гривнях складає 942,82 евро * 32,0344 (курс НБУ саном на 21.07.2021 року) = 30 202,67 грн.

Крім того, ТОВ "Віп-Тойс" зазначає, що як постачальник за Договором поставки №10 від 18.04.2016 року, укладеним з "Би Би Моторе" ООО, (Республика Беларусь), здійснило поставку товарів в упакуванні "Гофроящик 1400*490*400 П-32ВС коричневий без друку "Гірка Big"", що було отримано за видатковою накладною №0408/2 від 04.08.2021 року (в якій зазначено Гофроящик 1400*490*400 П-32 Е/С ** Кор.Без друку Гірка BIG), на підставі наступних документів:

- Інвойсу №534 від 05.08.2021 року, CMR№1162590 від 06.08.2021 року та митної декларації UA204020/2021/901097 від 06.08.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси Гірка велика, 336 шт, в картонних коробках по 1 шт. в кожній, вартістю 3602 російських рублів кожна, на загальну суму 1210272 російських рублів (а.с.186-189 т.1);

- Інвойсу №538 від 18.08.2021 року, CMR№390597 від 20.08.2021 року та митної декларації UA204020/2021/901189 від 20.08.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме ... Гірка велика, 30 шт, в картонних коробках по 1 шт. в кожній, вартістю 3626 російських рублів на загальну суму 108780 російських рублів (а.с.190-195 т.1);

- Інвойсу №541 від 01.09.2021, CMR від 01.09.2021 року та митної декларації UA204020/2021/901264 від 01.09.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме ... Гірка велика 150 шт в картонних коробках по 1 шт в кожній, вартістю 44,96 доларів США на загальну суму 6744 доларів США (а.с. 196-200 т.1);

- Інвойсу №539 від 20.08.2021 року, CMR від 10.09.2021 року та митної декларації UA204020/2021/901311 від 10.09.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме ... Гірка велика 40 шт в картонних коробках по 1 шт в кожній, вартістю 44,96 доларів США на загальну суму 1798,4 доларів США (а.с. 201-208 т.1);

- Інвойсу №543 від 01.10.2021, CMR від 05.10.2021 року та митної декларації UA204020/2021/901526 від 05.10.2021 року - Обладнання дитяче для гри на свіжому повітрі, виготовлене з пластмаси, а саме ... Гірка велика 45 шт в картонних коробках по 1 шт в кожній, вартістю 3557 російських рублів кожна на загальну суму 160065 російських рублів (а.с. 209-216 т.1).

"Би Би Моторс" ООО направило ТОВ "Віп-Тойс" претензію від 18.10.2021 року за поставку товару на суму 1 479 117 рос руб та 8542,4 доларів США, з вимогою відшкодувати штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару у зв`язку з неналежним пакуванням товару (упакування не витримує опору продавлення та опору стисненню при дотриманні правил перевезення, пакування та зберігання Товарів Покупцем, Постачальником та Перевізником). Вказана сума є еквівалентом 179 106,86 грн. станом на дату подання зустрічного позову.

Вимоги "Би Би Моторс" ООО були погашені ТОВ "Віп-Тойс" шляхом сплати 18.11.2021 року 12596,89 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №34 від 18.06.2021) (а.с.18 т.2).

Таким чином, як вважає ТОВ "Віп-Тойс" загальна сума збитків у зв`язку із заявленими контрагентами претензіями щодо якості товару складає 364 937,61 грн. (179106,86 грн. + 30202,67 грн. + 155628,08 грн. = 364937,61 грн.)

ТОВ ВІП-ТОЙС зазначає, що вказані витрати є вимушеними та мають прямий причинний зв`язок із фактом поставки товару неналежної якості ТОВ ХРИСТИНА, що не могло бути виявлено під час приймання товару, такими, що виникли у зв`язку з винними діями представників ТОВ ХРИСТИНА, яким достеменно було відомо про факт неналежної якості товару, а тому повинні бути відшкодовані особою, яка такі збитки заподіяла, в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перш за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Проте, колегія суддів відзначає, що в результаті розгляду апеляційної скарги ТОВ Віп-Тойс в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273 028,14 грн. за первісним позовом, судом апеляційної інстанції в даній постанові встановлено відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують факт поставки неякісного товару (гофроящиків), який поставлений відповідно до умов договору поставки №664 від 26.01.2021 року за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року, №0408/2 від 04.08.2021 року.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання ТОВ "Віп-Тойс" в підтвердження причинного зв`язка між витратами в сумі 364937,64 грн. із фактом поставки товару неналежної якості ТОВ ХРИСТИНА на наступні документи: інвойс №521 від 25.06.2021 року; CMR№390592 від 30.06.2021 року; митна декларація UA204020/2021/900677 від 30.06.2021 року; інвойс №526 від 07.07.2021 року; CMR№355006 від 08.07.2021 року; митна декларація UA204020/2021/900756 від 08.07.2021 року; інвойс №528 від 12.07.2021 року; CMR від 14.07.2021 року; митна декларація UA204020/2021/900838 від 14.07.2021 року; інвойс №522 від 29.06.2021 року; митна декларація №UA204020/2021 /900676 від 30.06.2021 року; CMR№03/06/21 від 30.06.2021 року; інвойс №534 від 05.08.2021 року; CMR№1162590 від 06.08.2021 року; митна декларація UA204020/2021/901097 від 06.08.2021 року; інвойс №538 від 18.08.2021 року; CMR№390597 від 20.08.2021 року; митна декларація UA204020/2021/901189 від 20.08.2021 року; інвойс №541 від 01.09.2021; CMR від 01.09.2021 року; митна декларація UA204020/2021/901264 від 01.09.2021 року; інвойс №539 від 20.08.2021 року; CMR від 10.09.2021 року; митна декларація UA204020/2021/901311 від 10.09.2021 року; інвойс №543 від 01.10.2021; CMR від 05.10.2021 року; митна декларація UA204020/2021/901526 від 05.10.2021 року, оскільки вказані документи не містять ідентифікуючих відомостей про те, що відправка товару ТОВ "Віп-Тойс" для "Би Би Моторс" ООО, (Республика Беларусь) та Matyska a.s. (Республика Чехия) здійснювалась в гофроящиках, які поставлені ТОВ "ХРИСТИНА" саме за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року, №0408/2 від 04.08.2021 року.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Віп-Тойс прийняло поставлений ТОВ ХРИСТИНАтовар (гофроящики) за видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року, №0408/2 від 04.08.2021 року бездотриманняумов договору поставки №664 від 26.01.2021, технічніх умов "Ящики та вироби з гофрованого картону" ТУ У 17.2-14049168-001:2019 та не перевірено товар щодо дотримання якості товару з урахуванням ДСТУ ГОСТ 9142:2019 Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови", якийв подальшому використав в якості упаковки товару Дитяча гірка "Гірка велика" та реалізував контрагентам "Би Би Моторс" ООО, (Республика Беларусь) та Matyska a.s. (Республика Чехия).

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Якщо ж ТОВ Віп-Тойс поставило партії товару Дитяча гірка "Гірка велика",в яких начебтовиявилисянедолікийогоупаковки,товцьомувини ТОВХРИСТИНА взагалі не вбачається, оскільки саме ТОВ Віп-Тойсвідповідно до вимог вищезазначенихдокументів повинно було перевірятиякістьтовару (гофроящиків) на етапі прийняття та здійснювати відповідний контроль якості поставленого товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що якби ТОВ Віп-Тойс належним чином дотримувалосяпроцедури контролю якості поставленого товару (гофроящиків), то за наявності підстав, ще на етапіприйняття товару від ТОВ ХРИСТИНА на своєму складі могло б виявити невідповідність якості товарутасвоєчасно повідомити ТОВ ХРИСТИНА, яке відповідно до п. 3.11. договору поставки №664 від 26.01.2021 рокутач. 1 ст.678ЦК України зобов`язано було би замінити товар.

Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

Подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність вини та протиправності поведінки ТОВ "ХРИСТИНА в нанесенні збитків ТОВ Віп-Тойс.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає про відсутність причинно - наслідковий зв`язок між збитками ТОВ Віп-Тойс і поведінкою ТОВХРИСТИНА враховуючи наступне.

ТОВХРИСТАНАжоднимисвоїмидіямичибездіяльністюневпливало і не могло впливатинадії ТОВ Віп-Тойс щодо належного прийняття отриманого товару (гофроящики) за якістю, здійснення приймального контролю та в подальшому продажу товару Дитяча гірка "Гірка велика" своїм контрагентам. Правовідносини між ТОВ ХРИСТИНА та ТОВ Віп-Тойс регулюються виключно положеннями договору поставки №664 від 26.01.2021 та чинного законодавства.Праватаобов`язкиТОВХРИСТИНА стосуються лише ТОВ Віп-Тойс, а не його контрагентів, з якими воно має інші господарські правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Віп-Тойс має нести відповідальність перед своїми контрагентами за якість упаковки поставленого товару, і не перекладати результати свої господарської діяльності на ТОВ ХРИСТИНА.

В контексті викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ Віп-Тойсненадаєжоднихналежнихідопустимихдоказів того, що саме поставлений ТОВ ХРИСТИНА товар згідно з видатковими накладними №2406/1 від 24.06.2021 року, №0408/2 від 04.08.2021 року призвів на його думку до понесення нимзбитків, а отже недоведені причинний зв`язок між добровільно понесеними нимвитратами, якіТОВ "Віп-Тойс" називає збитками, і поведінкою ТОВХРИСТИНА, а також вина останнього у понесенні згаданих витрат.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога зустрічного позову ТОВ Віп-Тойс до ТОВ ХРИСТИНА простягненнязбитківв загальній сумі 364937,61 грн. є безпідставною, оскільки не підтверджуються жодними належними, допустимими доказами та неґрунтуютьсяна нормахчинногозаконодавства України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення вимог ТОВ Віп-Тойс про відшкодуванняйому збитків сумі364937,61 грн.

Щодо вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "ХРИСТИНА" 47 355,60 грн. - 20% штрафу у розмірі передбаченому ст.231 ГК України, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "Віп-Тойс" на підставі статей 216, 231, 269 ГК України заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "ХРИСТИНА" штрафу за поставку продукції належної якості.

Відповідно до частини першоїстатті 216 ГК Україниучасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною сьомою статті 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно достатті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені устатті 2 цього Кодексу.

Статтею 231 ГК Українипередбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто, частина 2статті 231 ГК Українивизначає коло господарських відносин, де застосовуються уніфіковані штрафні санкції, якщо інше не передбачено Законом чи Договором.

При цьому слід взяти до уваги, що дані санкції можуть бути застосовані за наявності двох умов: 1) вони підлягають застосуванню у разі скоєння господарського правопорушення, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або якщо порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або якщо виконання зобов`язання фінансується за рахунок Держаного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; 2) вони підлягають застосуванню тільки за два види правопорушень, а саме: за порушення умов щодо якості товарів (робіт, послуг) і за порушення строків виконання зобов язання.

Як вбачається з матеріалів справи,ТОВ "ХРИСТИНА"(код ЄДРПОУ14049168) та ТОВ "Віп-Тойс" (код ЄДРПОУ39081836) не належать до підприємств державного сектору економіки, а є підприємствами приватної форми власності.

Умови договору поставки №664 від 26.01.2021, укладеного між сторонами, не визначають розмір штрафних санкцій за порушення умов договору щодо якості поставленого товару, а тому колегія суддів вважає, що у ТОВ "Віп-Тойс" були відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення на користь позивача за зустрічним позовом штрафу у розмірі 20 % вартості поставленого товару.

Посилання скаржника на те, що нарахування штрафу з урахуванням ч. 7ст. 269 ГК Українине ставиться в залежність від наявності умов, визначених ч. 2 ст. 231 ГК України, якою визначено розмір штрафу за поставку продукції неналежної якості, колегія суддів вважає помилковим та такими, що заявлені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положеньст.231 ГК України висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №923/305/17.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанцій про відсутність підстав для стягнення заявленого за зустрічним позовом 47 355,60 грн. - 20% штрафу.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання ТОВ "Віп-Тойс" в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно застосовані вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу від 25.04.66 №П-7 у даних правовідносинах знайшли своє підтвердження.

Як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц. У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Зважаючи на наведені вищевказані положення законодавства, обставини встановлені судом першої інстанції та беручи до уваги те, що помилкове застосування судом першої інстанції положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу від 25.04.66 №П-7 у наведеному випадку не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі та до прийняття незаконного судового рішення, колегія суддів не вбачає з цього підставу для скасування оскарженого у даній справі рішення та задоволення апеляційної скарги.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правильним по суті висновком Господарського суду Рівненської області про задоволення вимог ТОВ ХРИСТИНА за первісним позовом про стягнення з ТОВ Віп-Тойс 172 930,56 грн. основної заборгованості (вартості товару за видатковою накладною №1205/4 від 12.05.2021 року); 87937.70 грн. основної заборгованості (вартість товару, щодо якого було направлено повідомлення про відмову від договору); 12 159,88 грн. пені та відмови в задоволенні вимог ТОВ Віп-Тойс за зустрічним позовом до ТОВ ХРИСТИНА про стягнення 412 293,21 грн..

Відповідно достатті 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Щодо поданого ТОВ Віп-Тойс клопотання про врахування правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм матеріального і процесуального права під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 ГПК України).

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина перша статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята цієї статті).

ТОВ "Віп-Тойс" в прохальній частині вказаного клопотання не просило дозволу подати дане клопотання, яке товариство надіслало 29 червня 2022 року, а суд апеляційної інстанції за межами строку на апеляційне оскарження не визнавав їх подання необхідним. Тому клопотання в якому скаржник просить врахувати під час розгляду справи за апеляційною скаргою ТОВ "Віп-Тойс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 року у спправі №918/823/21 правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №921/765/20 та від 09.06.2022 року у справі №904/974/21, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі №918/823/21 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273 028,14 грн. за первісним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віп-Тойс" за зустрічним позовом про стягнення 412 293,21 грн., без змін

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями129,269,270,273,275,276,281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ХРИСТИНА" про стягнення 273 028,14 грн. за первісним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віп-Тойс" за зустрічним позовом про стягнення 412 293,21 грн. у справі №918/823/21 залишити без змін.

2. Справу №918/823/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "04" липня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.